www.wikidata.uk-ua.nina.az

Заштатне місто Зашта тне мі сто або безповітове місто тип міста в Російській імперії яке не було адміністративним центро

Заштатне місто

Зашта́тне мі́сто, або безповітове місто — тип міста в Російській імперії, яке не було адміністративним центром повіту чи губернії, тобто не містило органів державного управління.

Ця категорія міст була введена у 1796 Павлом I при новому розподілі на губернії Російської імперії. Головним критерієм, що визначав статус населеного пункту, була кількість його мешканців. Від губернаторів вимагалося переглянути всю існуючу систему підпорядкованих їм населених пунктів. У випадках, коли кількість мешканців була недостатньою, міста переводились у категорію посадів. Зазвичай заштатними містами ставали міста, що були позбавлені статусу повітового центру через зменшення кількості повітів, що було запроваджене Павлом I.

У окремих випадках заштатне місто могло бути центром волості (такими були Березна, Білопілля, Васильків, Глинськ, Градизьк, Золочів, Короп, Корсунь, Краснокутськ, Миропілля, Недригайлів, Слов'янськ, Чугуїв), або навіть входити до складу волості, центром якої було село (Здолбунів).[джерело?]

На території України на час ліквідації повітового устрою 1923 року таких міст було 44 (заштатні міста були в усіх губерніях, однак кількість таких міст була різною - від 1 у Волинській та Катеринославській губерніях до 9 у Херсонській).[джерело?]

У Київській губернії з 1846 по 1919 роки не було заштатних міст.[джерело?]

Перелік заштатних міст Російської імперії Редагувати

Цей розділ не містить посилань на джерела. Ви можете допомогти поліпшити цей розділ, додавши посилання на надійні (авторитетні) джерела. Матеріал без джерел може бути піддано сумніву та вилучено.

Див. також Редагувати

Джерела Редагувати

  1. Черемісін, Олександр Вікторович (2017). Міське самоврядування на Півдні України в 1785–1917 роках. Херсон: Олді-плюс. с. 142. 
  2. Циберт В. // Наукові праці історичного факультету Запорізького державного університету. – Запоріжжя: Просвіта, 2003. – Випуск XVI. – сторінки 30-33
  3. Белов, Алексей Викторович. Служебная иерархия и типология городов и городских поселений, установившаяся на рубеже XVIII-XIX веков // Самарский научный вестник. — 2018. — № 1 (22). — С. 156—160.

Посилання Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Zashta tne mi sto abo bezpovitove misto tip mista v Rosijskij imperiyi yake ne bulo administrativnim centrom povitu chi guberniyi tobto ne mistilo organiv derzhavnogo upravlinnya 1 Cya kategoriya mist bula vvedena u 1796 Pavlom I pri novomu rozpodili na guberniyi Rosijskoyi imperiyi Golovnim kriteriyem sho viznachav status naselenogo punktu bula kilkist jogo meshkanciv Vid gubernatoriv vimagalosya pereglyanuti vsyu isnuyuchu sistemu pidporyadkovanih yim naselenih punktiv U vipadkah koli kilkist meshkanciv bula nedostatnoyu mista perevodilis u kategoriyu posadiv 2 Zazvichaj zashtatnimi mistami stavali mista sho buli pozbavleni statusu povitovogo centru cherez zmenshennya kilkosti povitiv sho bulo zaprovadzhene Pavlom I 3 U okremih vipadkah zashtatne misto moglo buti centrom volosti takimi buli Berezna Bilopillya Vasilkiv Glinsk Gradizk Zolochiv Korop Korsun Krasnokutsk Miropillya Nedrigajliv Slov yansk Chuguyiv abo navit vhoditi do skladu volosti centrom yakoyi bulo selo Zdolbuniv dzherelo Na teritoriyi Ukrayini na chas likvidaciyi povitovogo ustroyu 1923 roku takih mist bulo 44 zashtatni mista buli v usih guberniyah odnak kilkist takih mist bula riznoyu vid 1 u Volinskij ta Katerinoslavskij guberniyah do 9 u Hersonskij dzherelo U Kiyivskij guberniyi z 1846 po 1919 roki ne bulo zashtatnih mist dzherelo Zmist 1 Perelik zashtatnih mist Rosijskoyi imperiyi 2 Div takozh 3 Dzherela 4 PosilannyaPerelik zashtatnih mist Rosijskoyi imperiyi RedaguvatiCej rozdil ne mistit posilan na dzherela Vi mozhete dopomogti polipshiti cej rozdil dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno Bessarabska guberniya Bolgrad Kagul Kiliya Reni Vilenska guberniya Druya Radoshkovichi Vitebska guberniya Surazh Vladimirska guberniya Ivanovo Voznesensk Kirzhach Vologodska guberniya Krasnoborsk Lalsk Volinska guberniya Zdolbuniv 1903 1923 Vyatska guberniya Carevosanchursk Grodnenska guberniya Bryansk Vasilkiv Goniondz Dombrova Dorogichin Klisheli Knishin Koricin Kuznicya Melnik Narev Novij Dvir Odelsk Sokolka Surazh Suhovlya Yanov Dagestanska oblast Derbent Petrovsk Erivanska guberniya Ordubad Estlyandska guberniya Baltijskij port Zakaspijska oblast Kaahk Kizil Arvat Tedzhen Irkutska guberniya Ilimsk Kazanska guberniya Arsk Kaluzka guberniya Vorotinsk Serpejsk Suhinichi Katerinoslavska guberniya Slov yanoserbsk 1882 1923 Lugansk Kiyivska guberniya Boguslav 1837 1846 Vasilkiv 1919 1923 Korsun 1921 1923 Kaniv 1921 1923 Chigirin 1920 1923 Kovenska guberniya Vidzi Shadov Kostromska guberniya Kadij Luh Plos Sudislavl Unzha Kubanska oblast Anapa Yejsk Temryuk Kurlyandska guberniya Libava Pilten Yakobshtadt Kurska guberniya Bogatij Miropillya Hotmizhsk Kutayiska guberniya Poti Redut Kale Liflyandska guberniya Lemzal Shlok Minska guberniya Dokshici Nesvizh Mogilevska guberniya Babinovichi Kopis Moskovska guberniya Voskresensk Nizhegorodska guberniya Perevoz Pochinki Oblast Vijska Donskogo Oleksandrivsk Grushevskij Nahichevan Orenburzka guberniya Ileckij Zahist Penzenska guberniya Verhnij Lomov Troyick Shishkeyev Permska guberniya Alapayevsk Dalmatov Dedyuhin Podilska guberniya Bar Verbovec Zhmerinka 1903 1921 Litin 1921 1923 Salnicya Stara Ushicya Hmilnik 1795 1921 Poltavska guberniya Glinsk Gradizk Samarkandska oblast Pendzhikent Ura Tyube Samarska guberniya Sergiyevsk Sankt Peterburzka guberniya Gatchina Kronshtadt Narva Oraniyenbaum Pavlovsk Semipalatinska oblast Kokpekti Stavropolska guberniya Svyatij Hrest Sirdar yinska oblast Turkestan Tavrijska guberniya Balaklava Bahchisaraj Yeni Kale Karasubazar Nogajsk Orihiv Starij Krim Tambovska guberniya Kadom Tverska guberniya Krasnij Holm Terska oblast Georgiyevsk Mozdok Tomska guberniya Kolivan Narim Uralska oblast Ileck Ferganska oblast Starij Margelan Chust Harkivska guberniya Bilopillya Zolochiv Krasnokutsk Nedrigajliv Slov yansk Chuguyiv Hersonska guberniya Berislav Bobrinec Voznesensk Grigoriopol Dubosari Mayaki Novogeorgiyivsk Novomirgorod Ovidiopol Olviopol Ochakiv Chernigivska guberniya Berezna Korop Nove Misto Pogar Yaroslavska guberniya PetrovskDiv takozh RedaguvatiPosadDzherela Redaguvati Cheremisin Oleksandr Viktorovich 2017 Miske samovryaduvannya na Pivdni Ukrayini v 1785 1917 rokah Herson Oldi plyus s 142 Cibert V Stanovlennya organiv samovryaduvannya mist Pivdennoyi Ukrayini v ostannij chverti XVIII seredini XIX stolittya Naukovi praci istorichnogo fakultetu Zaporizkogo derzhavnogo universitetu Zaporizhzhya Prosvita 2003 Vipusk XVI storinki 30 33 Belov Aleksej Viktorovich Sluzhebnaya ierarhiya i tipologiya gorodov i gorodskih poselenij ustanovivshayasya na rubezhe XVIII XIX vekov Samarskij nauchnyj vestnik 2018 1 22 S 156 160 Posilannya RedaguvatiBezuezdnyj gorod Enciklopedicheskij slovar Brokgauza i Efrona v 86 t 82 t i 4 dop t SPb 1890 1907 ros doref Zashtatne misto na Dic academic ru Arhivovano 4 grudnya 2010 u Wayback Machine Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Zashtatne misto amp oldid 40508461