www.wikidata.uk-ua.nina.az

Бранськ пол Brańsk місто в східній Польщі на річці Нурець Належить до Більського повіту Підляського воєводства Адміністр

Бранськ

Бранськ (пол. Brańsk) — місто в східній Польщі, на річці Нурець. Належить до Більського повіту Підляського воєводства. Адміністративний центр гміни Бранськ.

Бранськ
Brańsk
Основні дані
52°45′ пн. ш. 22°50′ сх. д. / 52.750° пн. ш. 22.833° сх. д. / 52.750; 22.833
Країна  Польща
Регіон Підляське воєводство
Столиця для Q11121454? (район Білорусі, колишня адміністративно-територіальна одиниця)
Магдебурзьке право 1493
Площа 32,43 км²
Населення ▼ 3 667 (2022)
· густота 118 (2008) осіб/км²
Висота НРМ 130 м
Водойма Нурець
Телефонний код (48) 85
Часовий пояс UTC+1 і UTC+2
Номери автомобілів BBI
GeoNames 775359
OSM ↑2803335 ·R (Більський повіт)
SIMC 0922745
Поштові індекси 17-120
Міська влада
Вебсайт bransk.podlaskie.pl
Мапа
Бранськ
Бранськ (Польща)
 Бранськ у Вікісховищі

Історія Редагувати

В ході укріплення кордону Берестейщини з Мазовією, ятвягами та литвинами з півночі на лісистій прикордонній території, між р. Боброю та Нарвою було засновано низку давньоруських городищ. Зокрема, починаючи з ХІ ст. закладаються городища в Суражу і Зайончках над р. Нарвою, Бранську над р. Нурцем та Більську (суч. Більську-Підляському). Пізніше Бранськ входив до складу Галицько-Волинського князівства. По річці Нурець, на якій лежить Бранськ, проходив кордон князівства. Було також містом Дорогичинського удільного князівства. У XIII—XIV століттях місто переживало піднесення. У XIV столітті Бранськ у складі Берестейської землі увійшов до складу Великого князівства Литовського.

Давньоруське городище у Бранську збереглося у розгалуженні річок Нурець i Бронка в X-XI ст. Серед місцевого населення воно називається „Замчиськом”.

Після відносно сприятливого періоду для поселення у Х-ХІІІ ст., на Підляшшя прийшов час виснажливих воєн. Це призвело до припинення життя на довгий час в поселеннях на Верхній Нарві і назавжди у верхній частині суч. Біловезької та Ладської Пущі. Старе руське населення на Підляшші утрималося переважно в околицях найбільших міст – Дорогичина, Більська, Бранська та Суража, що визначали майбутню межу руського та мазовецького ареалів в наступних XIV-XV ст. На захід і північ від цих пунктів натомість простягалися пустки.

У другій половині XIV століття, коли місто належало Великому князівству Литовському, під час підписання мирного договору князями Кейстутом і Ягайлом з хрестоносцями землі довкола Бранська, Берестя, Дорогичина, Більська та Суража згадуються як «Руська країна».

Головні міста на території Північного Підляшшя виросли з поселень біля руських городищ ХІ-ХІІ ст. Так виникли пізньо-середньовічні міста Дорогичин, Більськ, Мельник, Сураж, Нарва і Бранськ. Магдебурзьке міське право Бранськ отримав у 1493 році. У 1580 році населення міста становило 1746 осіб, які займалися хліборобством, ремеслом та торгівлею сіллю. Бранськ, будучи розташованим на території, яку на межі XIV і XV століть колонізувала мазовецька шляхта, зазнав сильного польського впливу. Однак у середині XVI століття українці все ще становили близько половини населення міста і значно переважали (у співвідношенні 4:1) у селах Бранського королівського староства (Патоки, Годипгів, Йоськи, Залоззя, Свириди, Хоєво, Олексин, Холинки, Чучерепки, Крупки, Маліші, Волиця, Сідлець, Боновські). В околицях Бранська зберігся острівець українського населення, а церква в Годишеві стала найбільш західною церквою на Підляшші. У Бранську в XVI ст. існували дві паралельні вулиці – Руська та Ляцька.

Станом на XVI ст. Бранськ мав понад тисячу мешканців так як Мельник, Кліщелі, Лосиці, Сім'ятичі, Соколів, Венгрів, Ботьки та Орля.

Бранськ був сильно спустошеним після війн середини XVII століття — у 1662 році у ньому мешкало лише 600 осіб. Це стало причиною сильного зменшення кількості українського населення у самому місті та селах Бранського староства — на спустошених міських та сільських землях вже переважало польське населення.

Населення Редагувати

Станом на 30 червня 2012 року у Бранську мешкало 3878 осіб.

У середині XVI століття українці становили близько половини населення міста. Проте через спустошення міста внаслідок війн середини XVII століття кількість українського населення сильно зменшилася, а на спустошених міських та сільських землях вже переважало польське населення. У 1662 році у Бранську мешкало лише 600 осіб.

У 1799 році населення міста становило 1026 осіб. У 1860 році мешкало 1845 осіб, а у 1897 році — 4087. Після війни населення становило 2,5 тисяч осіб. У 1988 році у Бранську мешкало 3407 осіб.

Релігія Редагувати

Православна церква Святого Шимона Стовпника у Бранську

Церква у Брянську існувала з часу входження міста до складу Галицько-Волинського князівства. У середині XVI століття вона розташовувалася на Козиній вулиці (Козиному ринку), при ній також був православний цвинтар. На початку XVIII століття до уніатської брянської парафії належали також села — Зані, Свириди, Залуські-Старі, Буйново, Бронка, Ярмаківщина, Керсново, Селець, Гольонки, Жагуни і Братський Млинар. У 1847 році бранська парафія, яка вже тоді була православною парафією, нараховувала 671 прихожан, а у 1888 році — 1114, які мешкали в Бранську і селах Зані, Свириди, Залуські, Олексин, Югіхи, Патоки, Видьгово, Кальниця, Доманово, Онацькі, Березниця, Поплави, Керснівок, Рудка, Оленди, Гольонки.

У 1861 році у місті було побудовано муровану парафіяльну церкву Святого Шимона Стовпника, яку розібрали за вказівками польської влади у міжвоєнному періоді. У той самий час була також ліквідована православна парафія, а будинок плебанії замінений на школу. Парафіяни були віднесені до парафії в Малішах. У 1942 році православному населенню був повернений будинок плебанії, у якому зараз церква, яка і досі належить до парафії в Малішах. У 1943 році церква в Бранську нараховувала 791 парафіянина.

Галерея Редагувати

Демографія Редагувати

Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року:

Загалом Допрацездатний
вік 		Працездатний
вік 		Постпрацездатний
вік
Чоловіки 1940 388 1326 226
Жінки 1974 371 1144 459
Разом 3914 759 2470 685

Примітки Редагувати

  1. Населення, площа та густота за даними Центрального статистичного офісу Польщі. Powierzchnia i ludność w przekroju terytorialnym w 2007. [1].
  2. ↑ Парнікоза, Іван. Дорогичин – Данилова твердиня на Підляшші. Прадідівська слава. Українські пам’ятки (українська). Микола Жарких. Процитовано 24.06.2022. 
  3. ↑ Юрій Гаврилюк. Наші міста і села Словник // Над Бугом і Нарвою : часопис. — 1995. — № 1-2 (17-18). — С. 27. — ISSN 1230-2759. з джерела 6 листопада 2018. Процитовано 2018-11-06.
  4. Леонтій Войтович. Кордони Галицько-Волинської держави: продовження дискусії // Археологічні дослідження Львівського університету. — Львівський національний університет імені Івана Франка, 2015. — Вип. 18. — С. 43–104. — ISSN 2078–6093. з джерела 6 листопада 2018. Процитовано 6 листопада 2018.
  5. ↑ Войтович Л. В. Галич у політичному житті Європи ХІ–XIV століть. — Львів : Інститут українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України, 2014. — 478 с. — ISBN 978-966-02-7637-6.
  6. Історія української культури / Б. Є. Патон (голов.ред.), В. М. Даниленко (ред.). — К. : Наукова думка, 2001. — Т. 2. — 848 с.
  7. Археологія Бранська
  8. ↑ Борисенко В. та ін. Холмщина і Підляшшя. Історико-етнографічне дслідження. – К.: Родовід. – 1997.- 383 с.
  9. Юрій Гаврилюк. . Гайдамака. Архів оригіналу за 5 листопада 2018. Процитовано 5 листопада 2018. 
  10. . https://mdp.org.ua/. Магдебурзьке право. 18 травня. Архів оригіналу за 6 листопада 2018. Процитовано 6 листопада 2018. 
  11. Główny Urząd Statystyczny. Архів оригіналу за 24 листопада 2020. Процитовано 6 листопада 2018. 
  12. GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018. 
  13. Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. . Архів оригіналу за 20 вересня 2018. Процитовано 14 серпня 2018. 

Література Редагувати

Посилання Редагувати

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Бранськ

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Bransk pol Bransk misto v shidnij Polshi na richci Nurec Nalezhit do Bilskogo povitu Pidlyaskogo voyevodstva Administrativnij centr gmini Bransk BranskBranskGerbOsnovni dani52 45 pn sh 22 50 sh d 52 750 pn sh 22 833 sh d 52 750 22 833Krayina PolshaRegion Pidlyaske voyevodstvoStolicya dlya Q11121454 rajon Bilorusi kolishnya administrativno teritorialna odinicya Magdeburzke pravo 1493Plosha 32 43 km Naselennya 3 667 2022 gustota 118 2008 1 osib km Visota NRM 130 mVodojma NurecTelefonnij kod 48 85Chasovij poyas UTC 1 i UTC 2Nomeri avtomobiliv BBIGeoNames 775359OSM 2803335 R Bilskij povit SIMC 0922745Poshtovi indeksi 17 120Miska vladaVebsajt bransk podlaskie plMapaBranskBransk Polsha Bransk u Vikishovishi Zmist 1 Istoriya 2 Naselennya 3 Religiya 4 Galereya 5 Demografiya 6 Primitki 7 Literatura 8 PosilannyaIstoriya RedaguvatiV hodi ukriplennya kordonu Berestejshini z Mazoviyeyu yatvyagami ta litvinami z pivnochi na lisistij prikordonnij teritoriyi mizh r Bobroyu ta Narvoyu bulo zasnovano nizku davnoruskih gorodish Zokrema pochinayuchi z HI st zakladayutsya gorodisha v Surazhu i Zajonchkah nad r Narvoyu Bransku nad r Nurcem ta Bilsku such Bilsku Pidlyaskomu 2 Piznishe Bransk vhodiv do skladu Galicko Volinskogo knyazivstva 3 Po richci Nurec na yakij lezhit Bransk prohodiv kordon knyazivstva 4 5 Bulo takozh mistom Dorogichinskogo udilnogo knyazivstva 5 U XIII XIV stolittyah misto perezhivalo pidnesennya 6 U XIV stolitti Bransk u skladi Berestejskoyi zemli uvijshov do skladu Velikogo knyazivstva Litovskogo 3 Davnoruske gorodishe u Bransku zbereglosya u rozgaluzhenni richok Nurec i Bronka v X XI st Sered miscevogo naselennya vono nazivayetsya Zamchiskom 7 2 Pislya vidnosno spriyatlivogo periodu dlya poselennya u H HIII st na Pidlyashshya prijshov chas visnazhlivih voyen Ce prizvelo do pripinennya zhittya na dovgij chas v poselennyah na Verhnij Narvi i nazavzhdi u verhnij chastini such Bilovezkoyi ta Ladskoyi Pushi Stare ruske naselennya na Pidlyashshi utrimalosya perevazhno v okolicyah najbilshih mist Dorogichina Bilska Branska ta Surazha sho viznachali majbutnyu mezhu ruskogo ta mazoveckogo arealiv v nastupnih XIV XV st Na zahid i pivnich vid cih punktiv natomist prostyagalisya pustki 8 2 U drugij polovini XIV stolittya koli misto nalezhalo Velikomu knyazivstvu Litovskomu pid chas pidpisannya mirnogo dogovoru knyazyami Kejstutom i Yagajlom z hrestonoscyami zemli dovkola Branska Berestya Dorogichina Bilska ta Surazha zgaduyutsya yak Ruska krayina 9 Golovni mista na teritoriyi Pivnichnogo Pidlyashshya virosli z poselen bilya ruskih gorodish HI HII st Tak vinikli pizno serednovichni mista Dorogichin Bilsk Melnik Surazh Narva i Bransk 8 Magdeburzke miske pravo Bransk otrimav u 1493 roci 3 10 U 1580 roci naselennya mista stanovilo 1746 osib yaki zajmalisya hliborobstvom remeslom ta torgivleyu sillyu Bransk buduchi roztashovanim na teritoriyi yaku na mezhi XIV i XV stolit kolonizuvala mazovecka shlyahta zaznav silnogo polskogo vplivu Odnak u seredini XVI stolittya ukrayinci vse she stanovili blizko polovini naselennya mista i znachno perevazhali u spivvidnoshenni 4 1 u selah Branskogo korolivskogo starostva Patoki Godipgiv Joski Zalozzya Sviridi Hoyevo Oleksin Holinki Chucherepki Krupki Malishi Volicya Sidlec Bonovski 3 V okolicyah Branska zberigsya ostrivec ukrayinskogo naselennya a cerkva v Godishevi stala najbilsh zahidnoyu cerkvoyu na Pidlyashshi U Bransku v XVI st isnuvali dvi paralelni vulici Ruska ta Lyacka 2 Stanom na XVI st Bransk mav ponad tisyachu meshkanciv tak yak Melnik Klisheli Losici Sim yatichi Sokoliv Vengriv Botki ta Orlya 2 Bransk buv silno spustoshenim pislya vijn seredini XVII stolittya u 1662 roci u nomu meshkalo lishe 600 osib Ce stalo prichinoyu silnogo zmenshennya kilkosti ukrayinskogo naselennya u samomu misti ta selah Branskogo starostva na spustoshenih miskih ta silskih zemlyah vzhe perevazhalo polske naselennya 3 Naselennya RedaguvatiStanom na 30 chervnya 2012 roku u Bransku meshkalo 3878 osib 11 U seredini XVI stolittya ukrayinci stanovili blizko polovini naselennya mista Prote cherez spustoshennya mista vnaslidok vijn seredini XVII stolittya kilkist ukrayinskogo naselennya silno zmenshilasya a na spustoshenih miskih ta silskih zemlyah vzhe perevazhalo polske naselennya U 1662 roci u Bransku meshkalo lishe 600 osib 3 U 1799 roci naselennya mista stanovilo 1026 osib U 1860 roci meshkalo 1845 osib a u 1897 roci 4087 Pislya vijni naselennya stanovilo 2 5 tisyach osib U 1988 roci u Bransku meshkalo 3407 osib 3 Religiya Redaguvati nbsp Pravoslavna cerkva Svyatogo Shimona Stovpnika u BranskuCerkva u Bryansku isnuvala z chasu vhodzhennya mista do skladu Galicko Volinskogo knyazivstva U seredini XVI stolittya vona roztashovuvalasya na Kozinij vulici Kozinomu rinku pri nij takozh buv pravoslavnij cvintar Na pochatku XVIII stolittya do uniatskoyi bryanskoyi parafiyi nalezhali takozh sela Zani Sviridi Zaluski Stari Bujnovo Bronka Yarmakivshina Kersnovo Selec Golonki Zhaguni i Bratskij Mlinar U 1847 roci branska parafiya yaka vzhe todi bula pravoslavnoyu parafiyeyu narahovuvala 671 prihozhan a u 1888 roci 1114 yaki meshkali v Bransku i selah Zani Sviridi Zaluski Oleksin Yugihi Patoki Vidgovo Kalnicya Domanovo Onacki Bereznicya Poplavi Kersnivok Rudka Olendi Golonki 3 U 1861 roci u misti bulo pobudovano murovanu parafiyalnu cerkvu Svyatogo Shimona Stovpnika yaku rozibrali za vkazivkami polskoyi vladi u mizhvoyennomu periodi U toj samij chas bula takozh likvidovana pravoslavna parafiya a budinok plebaniyi zaminenij na shkolu Parafiyani buli vidneseni do parafiyi v Malishah U 1942 roci pravoslavnomu naselennyu buv povernenij budinok plebaniyi u yakomu zaraz cerkva yaka i dosi nalezhit do parafiyi v Malishah U 1943 roci cerkva v Bransku narahovuvala 791 parafiyanina 3 Galereya Redaguvati nbsp Yevrejske kladovishe nbsp Kostel Uspinnya Presvyatoyi Bogorodici nbsp Pam yatnik Ivanu Pavlu IIDemografiya RedaguvatiDemografichna struktura stanom na 31 bereznya 2011 roku 12 13 Zagalom Dopracezdatnijvik Pracezdatnijvik PostpracezdatnijvikCholoviki 1940 388 1326 226Zhinki 1974 371 1144 459Razom 3914 759 2470 685Primitki Redaguvati Naselennya plosha ta gustota za danimi Centralnogo statistichnogo ofisu Polshi Powierzchnia i ludnosc w przekroju terytorialnym w 2007 1 a b v g d Parnikoza Ivan Dorogichin Danilova tverdinya na Pidlyashshi Pradidivska slava Ukrayinski pam yatki ukrayinska Mikola Zharkih Procitovano 24 06 2022 a b v g d e zh i k Yurij Gavrilyuk Nashi mista i sela Slovnik Nad Bugom i Narvoyu chasopis 1995 1 2 17 18 S 27 ISSN 1230 2759 Arhivovano z dzherela 6 listopada 2018 Procitovano 2018 11 06 Leontij Vojtovich Kordoni Galicko Volinskoyi derzhavi prodovzhennya diskusiyi Arheologichni doslidzhennya Lvivskogo universitetu Lvivskij nacionalnij universitet imeni Ivana Franka 2015 Vip 18 S 43 104 ISSN 2078 6093 Arhivovano z dzherela 6 listopada 2018 Procitovano 6 listopada 2018 a b Vojtovich L V Galich u politichnomu zhitti Yevropi HI XIV stolit Lviv Institut ukrayinoznavstva im I Krip yakevicha NAN Ukrayini 2014 478 s ISBN 978 966 02 7637 6 Istoriya ukrayinskoyi kulturi B Ye Paton golov red V M Danilenko red K Naukova dumka 2001 T 2 848 s Arheologiya Branska a b Borisenko V ta in Holmshina i Pidlyashshya Istoriko etnografichne dslidzhennya K Rodovid 1997 383 s Yurij Gavrilyuk UKRAYiNCI I BILORUSKA PROBLEMA NA PIDLYaShShI MIFI I FAKTI Gajdamaka Arhiv originalu za 5 listopada 2018 Procitovano 5 listopada 2018 Pochatki magdeburzkogo prava v Centralno Shidnij Yevropi https mdp org ua Magdeburzke pravo 18 travnya Arhiv originalu za 6 listopada 2018 Procitovano 6 listopada 2018 Ludnosc Stan i struktura w przekroju terytorialnym Stan w dniu 30 VI 2012 r Glowny Urzad Statystyczny Arhiv originalu za 24 listopada 2020 Procitovano 6 listopada 2018 GUS Ludnosc w miejscowosciach statystycznych wedlug ekonomicznych grup wieku Stan w dniu 31 03 2011 r Naselennya statistichnih miscevostej za ekonomichnimi grupami viku Stan na 31 03 2011 Procitovano 12 serpnya 2018 Zgidno z metodologiyeyu GUS pracezdatnij vik dlya cholovikiv stanovit 18 64 rokiv dlya zhinok 18 59 rokiv GUS Pojecia stosowane w statystyce publicznej Termini yaki vikoristovuyutsya v publichnij statistici Arhiv originalu za 20 veresnya 2018 Procitovano 14 serpnya 2018 Literatura RedaguvatiShperk F F Bryansk gorod Grodnenskoj gubernii Enciklopedicheskij slovar Brokgauza i Efrona v 86 t 82 t i 4 dop t SPb 1890 1907 ros doref Bransk Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1880 T I S 353 pol Bransk Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1900 T XV cz 1 S 227 pol Posilannya Redaguvati nbsp Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Bransk Oficijnij sajt Arhivovano 6 listopada 2018 u Wayback Machine pol Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Bransk amp oldid 39575696