Палдіскі (ест. Paldiski) — місто в Естонії, порт на березі Фінської затоки.
| Палдіскі Paldiski
| ||||||||||||||||||||||
| Координати: 59°21′ пн. ш. 24°03′ сх. д. / 59.350° пн. ш. 24.050° сх. д.Координати: 59°21′ пн. ш. 24°03′ сх. д. / 59.350° пн. ш. 24.050° сх. д. Палдіскі у Вікісховищі |
Історія Редагувати
Від заснування до ХХ століття Редагувати
Місто було засноване Петром I в XVII ст. Підписавши Ништадтський мир, шведи просили Петра тільки про одне — не будувати тут військового порту. Але Петро I сказав: «Гавані військових кораблів бути». Будівництво йшло з великим розмахом і досить швидкими темпами. На березі півострова Пакрі були побудовані фортеця, казарми, острог, будинки для офіцерів гарнізону, інші господарські будівлі. Будівлі «гавані для військових кораблів» велись силами солдат, «вільних робітних людей» і каторжників. Селище з перших днів будується по регулярному плану з прямокутною мережею вулиць. З тих часів залишилось багато визначних пам'яток, але головна з них — це Петровська фортеця. Колосальні Петровські сухі доки можуть посперечатись своїми розмірами з доками Кронштадта, незважаючи на запустіння.
В 1762 р. Рогервік указом Катерини II перейменований в Балтійський Порт, в 1787 році він отримав статус повітового. Сюди в 1775 році після жорстокої екзекуції привезли Салават Юлаєва і його батька, 25 років провів Салават в казематах каторги.
Герб Балтійського Порту в Росії затверджений 4 жовтня 1788 року (закон № 16716 «О гербах городов Рижской, Ревельской и Выборгской губерний и некоторых городов Олонецкого наместничества»). Опис герба: в морі два форти, на правому з них імператорський штандарт. Однак місто росло повільно і тільки з побудовою залізниці почало розвиватись. Роль гавані особливо виростала в осінньо-зимовий період, коли замерзав Талліннський порт.
ХХ—ХХІ століття Редагувати
Двадцяте століття Балтійський порт зустрів як невелике, затишне містечко північно-західної Естонії. Жителі були зайняті в гавані, на залізниці і в сільському господарстві. Недалеко від міста жив і працював відомий скульптор Амандус Адамсон, якого особливо шанували моряки. Унікальний клімат півострова притягував знать і відпочивальників не лише з Росії та Швеції. Біля Північно-західного узбережжя розташовувався маєток графа Воронцова.
З 1922 року місто стало називатись Палдіскі. В 1939-му Радянський Союз золотом заплатив Естонії за оренду цієї території. В жовтні 1939 року, за згодою з естонським урядом, в Палдіскі прибули частини Радянської армії. До початку 1940 року на мисі Пакрі і островах були встановлені батареї берегової оборони, а в порту розміщені бойові кораблі Балтійського флоту. Німецько-радянську війну місто Палдіскі зустріло як військово-морська база флоту, яка ще будується.
У період окупації гавань Палдіскі використовувалась німецьким командуванням як військово-морська база. Крім того, на території півострова, в глибині лісу, знаходилась глибоко законспірована розвідшкола Абвера. Фільм "Кінець «Сатурна» — про неї. А неподалік від міста знаходився концтабір, де військовополонені й цивільні особи вмирали від голоду, хвороб і непосильної праці на дорожніх роботах. До речі, практично всі ґрунтові дороги на півострові побудовані їх руками.
24 вересня 1944 року Палдіскі звільнив десант із групи торпедних катерів.
Географія Редагувати
Палдіскі знаходиться в повіті Гар'юмаа, на березі Фінської затоки, за 52 км від Таллінна. Місто межує з волостями Кейла, Вазалемма та Падізе. Територія міста разом з акваторією й островами Пакрі займає 102 км². Залізнична станція. Рибальство. Трикотажна промисловість. Засноване в XVII ст. З 1723 року офіційно називалось Рогервік, в 1762—1922 — Балтійський Порт, входило до складу Естляндської губернії. Розвивалось як база підготовки військовослужбовців естонських збройних сил і як міжнародний порт.
Клімат Редагувати
| Клімат Палдіскі | |||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Показник | Січ | Лют | Бер | Кві | Тра | Чер | Лип | Сер | Вер | Жов | Лис | Гру | Рік |
| Абсолютний максимум, °C | 8,8 | 8,8 | 14,4 | 24,2 | 31,1 | 31,0 | 33,5 | 31,6 | 28,2 | 20,5 | 13,9 | 10,5 | 33,5 |
| Середній максимум, °C | −0,1 | −0,7 | 2,4 | 7,8 | 13,2 | 17,5 | 21,0 | 20,4 | 15,8 | 9,8 | 4,7 | 1,9 | 9,5 |
| Середня температура, °C | −2,1 | −2,9 | −0,2 | 4,3 | 9,3 | 13,9 | 17,5 | 17,1 | 12,9 | 7,5 | 2,9 | 0,0 | 6,7 |
| Середній мінімум, °C | −4,1 | −5 | −2,5 | 1,5 | 6,0 | 10,8 | 14,4 | 13,9 | 10,1 | 5,2 | 1,0 | −2 | 4,1 |
| Абсолютний мінімум, °C | −30,1 | −29,7 | −23,2 | −13,7 | −4,5 | −3,5 | 2,5 | −1,2 | −4,5 | −8,4 | −17,8 | −27,7 | −30,1 |
| Норма опадів, мм | 44 | 30 | 31 | 32 | 28 | 52 | 55 | 65 | 59 | 65 | 56 | 52 | 567 |
| Кількість днів з опадами | 12 | 7 | 8 | 8 | 6 | 8 | 8 | 10 | 11 | 11 | 12 | 13 | 114 |
| Вологість повітря, % | 86 | 86 | 80 | 77 | 76 | 80 | 80 | 79 | 81 | 82 | 86 | 89 | 81 |
Населення Редагувати
В останні роки проживає понад 13 000 осіб, з яких третина населення — російськомовних.
Економіка Редагувати
Морські вантажні перевезення, швейна фабрика, паливний термінал Alexela, нафтопереробний термінал біодизеля.