Дженнаро Гаттузо (італ. Gennaro Gattuso, нар. 9 січня 1978, Корильяно-Калабро) — італійський футбольний тренер і колишній футболіст, опорний півзахисник.
| Особисті дані | ||||||||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Повне ім'я | Дженнаро Іван Гаттузо | |||||||||||||||||||||||||||||
| Народження | 9 січня 1978 (45 років) | |||||||||||||||||||||||||||||
| Корильяно-Калабро, Провінція Козенца, Калабрія, Італія | ||||||||||||||||||||||||||||||
| Зріст | 177 см | |||||||||||||||||||||||||||||
| Вага | 77 кг | |||||||||||||||||||||||||||||
| Громадянство | Італія | |||||||||||||||||||||||||||||
| Позиція | півзахисник | |||||||||||||||||||||||||||||
| Юнацькі клуби | ||||||||||||||||||||||||||||||
| 1990–1995 | «Перуджа» | |||||||||||||||||||||||||||||
| Професіональні клуби* | ||||||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||||||
| Національна збірна | ||||||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||||||
| Тренерська діяльність** | ||||||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||||||
| Звання, нагороди | ||||||||||||||||||||||||||||||
| Нагороди | ||||||||||||||||||||||||||||||
| * Ігри та голи за професіональні клуби | ||||||||||||||||||||||||||||||
| ** Тільки на посаді головного тренера. | ||||||||||||||||||||||||||||||
Дженнаро Гаттузо у Вікісховищі |
Володар Кубка Італії. Дворазовий чемпіон Італії. Дворазовий володар Суперкубка Італії з футболу. Дворазовий переможець Ліги чемпіонів УЄФА. Дворазовий володар Суперкубка УЄФА. Клубний чемпіон світу. У складі збірної Італії — чемпіон світу.
Клубна кар'єра Редагувати
Вихованець футбольної школи клубу «Перуджа». Дорослу футбольну кар'єру розпочав 1995 року в основній команді того ж клубу, в якій провів два сезони, взявши участь лише у 10 матчах чемпіонату.
Своєю грою за цю команду привернув увагу представників тренерського штабу шотландського клубу «Рейнджерс», до складу якого 19-річний юнак приєднався 1997 року. Незважаючи на молодий вік, у складі «Рейнджерс» відразу став одним з гравців основного складу. Відіграв за команду з Глазго трохи більше одного сезону.
1998 року повернувся до Італії, уклавши контракт з клубом «Салернітана». Граючи у складі «Салернітани» також здебільшого виходив на поле в основному складі команди.
За рік, у 1999, увагу на молодого непоступливого півзахисника звернули представники «Мілана». Гравець швидко став ключовою фігурою у середній ланці міланської команди, кольори якої захищає вже понад 10 років.
За цей час виборов титул володаря Кубка Італії, ставав чемпіоном Італії, володарем Суперкубка Італії з футболу, переможцем Ліги чемпіонів УЄФА (двічі), володарем Суперкубка УЄФА (двічі), клубним чемпіоном світу. Наразі встиг відіграти за «россонері» 330 матчів в національному чемпіонаті.
Виступи за збірні Редагувати
1995 року дебютував у складі юнацької збірної Італії, взяв участь у 14 іграх на юнацькому рівні, відзначившись 3 забитими голами.
Протягом 1998—2000 років залучався до складу молодіжної збірної Італії. На молодіжному рівні зіграв у 21 офіційному матчі, забив 1 гол.
2000 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Італії. Наразі провів у формі головної команди країни 73 матчі, забивши 1 гол.
У складі збірної був учасником чемпіонату світу 2002 року в Японії і Південній Кореї, чемпіонату Європи 2004 року у Португалії, чемпіонату світу 2006 року у Німеччині, здобувши того року титул чемпіона світу, чемпіонату Європи 2008 року в Австрії та Швейцарії, а також чемпіонату світу 2010 року у ПАР.
Тренерська кар'єра Редагувати
Гаттузо був призначений ігровим тренером клубу «Сьйон» 25 лютого 2013 року. 27 лютого він здобув першу перемогу як тренер, обігравши «Лозанну» у кубку Швейцарії. 13 травня того ж року Дженнаро було звільнено.
19 червня 2013 року очолив «Палермо». 25 вересня Гаттузо звільнили, хоча він мав лише шість ігор у чемпіонаті.
5 червня 2014 року очолив грецький «ОФІ». 30 грудня 2014 у зв'язку з нестабільним фінансовим становищем клубу Гаттузо покинув «ОФІ».
Того ж року повернувся на батьківщину, де очолив тренерський штаб «Пізи» з третього дивізіону. По результатах першого ж сезону у клубі вивів його до Серії B.
У травні 2017 року отримав пропозицію повернутися до «Мілана», легендою якого був під час ігрової кар'єри. Працював з молодіжною командою клубу, а 27 листопада того ж року, після звільнення Вінченцо Монтелли, був призначений головним тренером основної команди.
У квітні 2018 року контракт Гаттузо було подовжено до 2021 року, проте вже по завершенні сезону 2018/19, за результатами якого «Мілан» учергове не зміг вибороти право участі у Лізі чемпіонів, фінішувавши у чемпіонаті лише п'ятим, Гаттузо залишив міланський клуб за згодою сторін.
11 грудня 2019 року був призначений головним тренером «Наполі», змінивши на цій посаді свого багаторічного наставника під час виступів у «Мілані» Карло Анчелотті.
З червня 2022 року є тренером іспанської Валенсії.
Статистика виступів Редагувати
Статистика клубних виступів Редагувати
| Сезон | Команда | Чемпіонат | Національний кубок | Континентальні кубки | Інші змагання | Усього | |||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Ліга | Ігор | Голів | Ліга | Ігор | Голів | Ліга | Ігор | Голів | Ліга | Ігор | Голів | Ігор | Голів | ||
| 1995-96 | «Перуджа» | B | 2 | 0 | КІ | 0 | 0 | — | — | — | — | — | — | 2 | 0 |
| 1996-97 | A | 8 | 0 | КІ | 0 | 0 | — | — | — | — | — | — | 8 | 0 | |
| Усього за «Перуджу» | 10 | 0 | 0 | 0 | — | — | — | — | 10 | 0 | |||||
| 1997-98 | «Рейнджерс» | ШПЛ | 29 | 3 | КШ+КШЛ | 6+3 | 0 | КУЄФА | 2 | 1 | — | — | — | 40 | 4 |
| 1998 | ШПЛ | 5 | 0 | КШЛ | 1 | 0 | КУЄФА | 5 | 1 | — | — | — | 11 | 1 | |
| Усього за «Рейнджерс» | 34 | 3 | 10 | 0 | 7 | 2 | — | — | 51 | 5 | |||||
| 1998-99 | «Салернітана» | A | 25 | 0 | — | — | — | — | — | — | — | — | — | 25 | 0 |
| 1999-00 | «Мілан» | A | 22 | 1 | КІ | 1 | 0 | ЛЧ | 5 | 0 | — | — | — | 28 | 1 |
| 2000-01 | A | 24 | 0 | КІ | 2 | 0 | ЛЧ | 10 | 0 | — | — | — | 36 | 0 | |
| 2001-02 | A | 32 | 0 | КІ | 5 | 0 | КУЄФА | 10 | 0 | — | — | — | 47 | 0 | |
| 2002-03 | A | 25 | 0 | КІ | 3 | 0 | ЛЧ | 14 | 0 | — | — | — | 42 | 0 | |
| 2003-04 | A | 33 | 1 | КІ | 2 | 0 | ЛЧ | 7 | 1 | СІ+СУ+МКК | 1+1+1 | 0 | 45 | 2 | |
| 2004-05 | A | 32 | 0 | КІ | 2 | 0 | ЛЧ | 11 | 0 | СІ | 1 | 0 | 46 | 0 | |
| 2005-06 | A | 35 | 3 | КІ | 3 | 0 | ЛЧ | 11 | 0 | — | — | — | 49 | 3 | |
| 2006-07 | A | 30 | 1 | КІ | 4 | 0 | ЛЧ | 13 | 0 | — | — | — | 47 | 1 | |
| 2007-08 | A | 31 | 1 | КІ | 1 | 0 | ЛЧ | 8 | 0 | СУ+КЧС | 1+2 | 0 | 43 | 1 | |
| 2008-09 | A | 12 | 0 | КІ | 0 | 0 | КУЄФА | 4 | 1 | — | — | — | 16 | 1 | |
| 2009-10 | A | 22 | 0 | КІ | 1 | 0 | ЛЧ | 1 | 0 | — | — | — | 24 | 0 | |
| 2010-11 | A | 31 | 2 | КІ | 2 | 0 | ЛЧ | 5 | 0 | — | — | — | 38 | 2 | |
| 2011-12 | A | 1 | 0 | КІ | 0 | 0 | ЛЧ | 0 | 0 | СІ | 1 | 0 | 2 | 0 | |
| Усього за «Мілан» | 330 | 9 | 26 | 0 | 99 | 2 | 8 | 0 | 463 | 11 | |||||
| Усього за кар'єру | 399 | 12 | 36 | 0 | 106 | 4 | 8 | 0 | 549 | 16 |
Статистика виступів за збірну Редагувати
Титули і досягнення Редагувати
- Чемпіон Італії: 2003-04, 2010-11
- Володар кубка Італії: 2002-03
- Володар Суперкубка Італії: 2004, 2011
- Переможець Ліги чемпіонів УЄФА: 2002-03, 2006-07
- Володар Суперкубка УЄФА: 2003, 2007
- Клубний чемпіон світу: 2007
- Чемпіон світу: 2006
- Чемпіон Європи (U-21): 2000
- Володар Кубка Італії: 2019-20
Примітки Редагувати
- Transfermarkt.de — 2000.
- BDFA
- . BBC Sport. 25 лютого 2013. Архів оригіналу за 28 лютого 2013. Процитовано 4 листопада 2015.(англ.)
- «Gattuso wins player-manager debut» [ 29 грудня 2020 у Wayback Machine.]. Football Italia.net. 27 лютого 2013(англ.)
- . BBC. 13 травня 2013. Архів оригіналу за 14 липня 2014. Процитовано 4 листопада 2015.(англ.)
- . U.S. Città di Palermo. 19 червня 2013. Архів оригіналу за 22 грудня 2015. Процитовано 4 листопада 2015.(італ.)
- . ESPNFC. 25 вересня 2013. Архів оригіналу за 29 грудня 2020. Процитовано 4 листопада 2015.(англ.)
- Wood, Graham (5 червня 2014). . Reuters. Reuters. Архів оригіналу за 9 грудня 2014. Процитовано 4 листопада 2015.(англ.)
- . La Stampa. 30 грудня 2014. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 4 листопада 2015.(італ.)
- . РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 9 червня 2022. Процитовано 9 червня 2022.
Джерела Редагувати
| Вікіцитати містять висловлювання від або про: Дженнаро Гаттузо |
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Дженнаро Гаттузо |
- Статистика виступів у змаганнях під егідою ФІФА. [ 21 листопада 2011 у Wayback Machine.] (англ.)
- Статистика виступів за збірну на сайті Федерації футболу Італії. [ 6 березня 2005 у Wayback Machine.] (італ.)
- Статистика виступів на сайті www.legaseriea.it [ 12 січня 2011 у Wayback Machine.] (італ.)
- Дженнаро Гаттузо: «Теперь моя очередь учить других» [ 6 листопада 2015 у Wayback Machine.] football.ua (рос.)
| Це незавершена стаття про футболіста. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |