www.wikidata.uk-ua.nina.az

Ермітаж Державний у Санкт Петербурзі від фр hermitage місце всамітнення один із найбільших у світі художніх і культурно

Ермітаж

Державний Ермітаж у Санкт-Петербурзі (від фр. hermitage — «місце всамітнення») — один із найбільших у світі художніх і культурно-історичних музеїв.

Державний Ермітаж
рос. Государственный Эрмитаж
59°56′26″ пн. ш. 30°18′49″ сх. д. / 59.94055555558333026° пн. ш. 30.31361111113888995° сх. д. / 59.94055555558333026; 30.31361111113888995Координати: 59°56′26″ пн. ш. 30°18′49″ сх. д. / 59.94055555558333026° пн. ш. 30.31361111113888995° сх. д. / 59.94055555558333026; 30.31361111113888995
Тип музей культуриd
художня галерея
пам'ятка
комплекс будівельd
палац і історичний
Статус спадщини об'єкт культурної спадщини РФ федерального значенняd
Склад Малий Ермітаж, Старий Ермітаж, Зимовий палац, Q3345111?, Ермітажний театр, Hermitage Museum building at Staraya Derevnyad, Меншиковський палац, H'Art Museum і Будинок Головного штабу
Країна  Російська Федерація
Розташування Санкт-Петербург, 190000, Палацова набережна, б. 34, ст. метро «Невський проспект»
Адреса Санкт-Петербург, Дворцовая набережная, 34
Архітектор Франческо Бартоломео Растреллі
Засновник Катерина II
Засновано 1764
Відкрито 1764
Відвідувачі 2.400.000 (дані за 2010)
Директор Піотровський Михайло Борисович
Сайт http://www.hermitagemuseum.org
Ермітаж (Росія)
 Ермітаж у Вікісховищі
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Ермітаж (значення).

Загальна характеристика Редагувати

Виник в 1764 як приватне зібрання Катерини II. Пройшов довгий шлях від зібрання імператорської родини до музею, частково відкритого для відвідин у 1852 р. Містить колекції пам'ятників культур Стародавнього та Далекого Сходу, Давнього Єгипту, Античності та Середньовіччя, мистецтва Західної і Східної Європи, археологічних та мистецьких пам'яток Азії, слов'янської культури VIII — XIX століть.

На підставі указу Катерини II від 1795 р. з Варшави було вивезено бібліотеку Залуських, що налічувала майже 300 тис. томів, 10 тис. рукописів і величезне зібрання гравюр (1930 року заради поліпшення відносин з Польщею більшовицький уряд повернув значну частину бібліотеки Залуських у Варшаву). Саме вона й художні зібрання Королівського замку, двірських ансамблів «Лазенки» і «Вілянов», замку Вавель, садиб в Пулавах і Сєняві, Нєсвіжі, Підгірцях і Мітаві стали основою Імператорської публічної бібліотеки, Ермітажу і Арсеналу.

Імперські захоплення мистецьких і інших скарбів — не новина в тогочасній Європі. Як військові трофеї були вивезені Наполеоном Бонапартом в Лувр численні художні артефакти з арабського Єгипту та античні знахідки з островів Середземного моря, численні мистецькі зібрання з пограбованих палаців Німеччини, Італії. Захоплення та концентрація мистецьких скарбів в окремих центрах мала як негативні, так і позитивні наслідки. Бо сприяли збереженню низки унікальних пам'яток мистецтва, ворожо сприйнятих і не потрібних на той час арабському Єгипту (де роками грабували археологічні пам'ятки і торгували знахідками), ворожо сприйнятих і не потрібних пам'яток античності в Османській імперії, де існувала мусульманська заборона на реалістичні зображення. У мешканців Туреччини десятиліттями існувала практика випалення вапна із мармурових архітектурних уламків і залишків давньогрецьких скульптур. Кількість попсованого та знищеного перебільшує кількість збереженого через грабежі і вивезення.

Свій внесок в переміщення мистецьких скарбів внесли і постійні війни, котрі точилися на європейському континенті, батьківщині двох світових воєн. Моральні претензії через десятиліття вщухають, збережені пам 'ятки історії і мистецтва стають надбанням освіченого і дбайливого людства.

Зимовий палац. Фасади Редагувати

Музейні споруди Ермітажу Редагувати

Нині до складу Державного Ермітажу також входять:

Вид з Неви на комплекс будинків Державного Ермітажу: зліва направо Ермітажний театр — Старий Ермітаж — Малий Ермітаж — Зимовий палац; (Новий Ермітаж міститься за Старим). Фото 2003

Головні відділи музею Редагувати

Відділ історії західноєвропейського мистецтва (з картинною галереєю) Редагувати

Скульптор Джузеппе Мацуолі, Загибель Адоніса (Смерть Адоніса на полюванні), Ермітаж.

Аби дати уяву про структуру відділів, подивимось на збірки цього закладу. Вони нараховують :

  • збірку живопису Італії 13-18 ст.
  • збірку живопису Італії 19-21 ст.
  • збірку живопису Іспанії15-21 ст.
  • збірку живопису Нідерландів 15-16 ст.
  • живопис Голландії 17-18 ст.
  • живопис Голландії 19-20 ст.
  • живопис Фландрії 17-18 ст.
  • живопис Бельгії 19-20 ст.
  • живопис Франції 15-18 ст.
  • живопис Франції 19-21 ст.
  • живопис Англії 16-20 ст.
  • живопис Німеччини 15-20 ст.
  • збірку живопису Австрії 18-19 ст.
  • зразки живопису Швейцарії 18-20 ст.
  • зразки живопису країн Скандинавії 18-20 ст.
  • зразки живопису Фінляндії 19-20 ст.
  • поодинокі зразки живопису деяких країн Північної і Південної Америки (США, Мексики)
  • поодинокі зразки живопису Польщі, Чехії, Румунії, Данії.
  • відділ західноєвропейської скульптури
  • Монети, ордена і медалі
  • західноєропейське декоративно-ужиткове мистецтво (меблі, кераміка, килими, старовинні прапори, текстиль, порцеляна, ювелірство, слонова кістка, вироби з каменю, вироби з металів)

Вибрані видання щодо Ермітажу Редагувати

Колекція скульптур Редагувати

Голова до алегорії «Красномовство (Бурдель)»

Картинну галерею доповнюють збірки скульптур різних країн, але збірка ніколи не мала систематичного характеру. Деякі майстри репрезентовані випадковими, поодинокими або не найкращими творами (Мікеланджело, Лоренцо Берніні). Багато провідних майстрів західноєвропейської скульптури — не представлено зовсім. Ще гірший стан по століттях і по епохах (мало творів італійського відродження, Франції 17 століття, творів 19 і 20 століть). Переважають твори академізму 19 ст., що не є найкращим періодом розвитку скульптури взагалі.

Обмежені можливості придбання нових експонатів за часів СРСР, практична відсутність закупівель на міжнародних аукціонах була лише частково компенсована поодинокими придбаннями на виставках чи дарами самих скульпторів музею в 20 ст., котрі мали випадковий характер (Франческо Мессіна, Аугусто Мурер, Еміліо Греко).

Картинна галерея. Загальна характеристика Редагувати

Хосе де Рібера, «Муза історії Кліо».

Імператорський Ермітаж не можна розглядати (подібно до Берлінського музею) як систематичний посібник до вивчення історії живопису (як не э такими посібниками і низка музеїв Нідерландів, Польщі, Чехії, навіть Італії).

Характер колекції відбиває швидше особисті смаки російських імператорів або колекціонерів, збірки яких цілком увійшли до складу Ермітажу. Збірка П'єра Крози (1665—1740) — видатного знавця й збирача творів мистецтв, найвизначніша в Парижі XVIII століття, була придбана 1772 року у його спадкоємців за дорученням Катерини II. Генріх фон Брюль, граф (1700—1764), міністр при дворі Августа III, керував придбанням картин для курфюрста, що пізніше увійшли до складу Дрезденської галереї. Його власна збірка 1769 року ввійшла до складу Ермітажної картинної галереї, але частково. Вальполь Роберт Уолпол (1676—1745), прем'єр-міністр Англії при Георгу I і Георгу II, найбільший англійський колекціонер першої половини XVIII століття. 1778 року російський посол у Лондоні придбав для Імператорського Ермітажу у спадкоємців Р. Уолпола колекцію, що складалася з 198 картин досить високого гатунку. Родині Волполів залишили родинну колекцію портретів.

Імператори Катерина II і Микола I привнесли свою частину для створення головного музею Російської держави. Однак у цьому збиранні вони не керувалися метою показати панораму історії живопису, але лише шукали спосіб оточити себе вишуканими і рідкісними речами, що взагалі було притаманно аристократам, російським чи іноземним. Придбання різних творів мистецтва протягом двох століть все ж охопило значні області художнього минулого. Деякі епохи і країни представлені з нерівнозначною повнотою. Але в Ермітажі є прогалини, на жаль, саме в тих відділах, які особливо цікавлять сучасне суспільство. Неповно представлені італійські «прерафаеліти», малочисельні старі нідерландці XV і англійці XVIII століття, нарешті, навіть в багатому зібранні голландців і фламандців бракує таких майстрів, як Ян Вермер, Гоббема, К. Фабріціус, П. Брейгель старший (картин яких збережено мало взагалі). Але це проблема не тільки ермітажної картинної галереї.

Деякі інтер'єри і зали Редагувати

Картини-жарти Редагувати

Витвори мистецтва різних епох Редагувати

Твори мистецтва Стародавньої Греції Редагувати

Артефакти Стародавнього Єгипта Редагувати

Скульптурний портрет Стародавнього Риму Редагувати

Теракоти в Ермітажі Редагувати

Ця колекція формувалася стихійно. Артефакти, що входять до її складу, належать різним епохам в історії мистецтва.

  • Античні старожитності давно були предметами престижу в Західній Європі. Згадаємо колекцію античних артефактів Кампана у Римі, що була придбана у 1862 році для Імператорського Ермітажу. Але сформувалася колекція набагато раніше. В збірці були і теракоти. Давньогрецкі теракоти колись слугували релігійним обрядам. Їх виготовляли в особливих формах і доліплювали вручну. Після випалення в печі вони ставали твердими і досить довготривалими. Поверхню розфарбовували і теракоти ставили в оселях і на могилах, приносили в храми як дари богам.

Серед античних теракот у 19 столітті особливо модними стали теракоти з Танагри, що в Беотії(Мала Азія). Спочатку тут робили теракоти для релігійних обрядів. З часом тематика змінилася. Бо майстри теракот почали працювати під впливом скульптурних образів Праксителя. Тоді і з'явилися фігурки муз в довгих сукнях. З часом музи перетворилися на уособлення привабливих дівчат. Їх доповнили фігури юнаків та дітей. Змінилася і їх роль — відтепер вони слугували окрасою оселі, улюбленими предметами. Їх клали в домовину померлого на згадку про його улюбленців при житті. Танагрські теракоти Ермітажу походять з розкопок некрополя Танагри 1870-х рр.

  • Теракоти італійських майстрів. Особливе місце в колекції теракот Ермітажу посіла збірка, що прибула з Венеції, де переважали твори митців 17 століття. Збірку формував венеціанський князь церкви — абат Філіппо Фарсетті (1704–1774). Ще в середині 18 століття від виклопотав у папи римського дозвіл на створення копій з гіпсу всіх уславлених на той час античних скульптур в збірках Ватикана. Папа такий дозвіл дав. Але абат діяльно скуповував і теракотові ескізи відомих майстрів римського бароко 17 ст. Ескізи в теракоті тоді розглядалися як допоміжний, студійний матеріал, поціновували саме готові твори. Метою абата була просвітницька і повчальна функції власної колекції, яку він перевіз у Венецію і зробив доступною для венеціанських спудеїв. Декілька десятиліть колекцію експонували в старовинному маєтку — палаццо Фарсетті. Серед відвідувачів палацу були і великий князь Павло з дружиною, майбутні російські імператор і імператриця. Колекція сподобалась візітерам з Російської імперії. Вже перебуваючи на престолі, імператор Павло висловив побажання придбати колекцію з палацу Фарсетті. Останній володар не продав, а запропонував її в подарунок. І колекцію перевезли в Санкт-Петербург. В столиці Російської імперії колекція теж виконувала просвітницькі і навчальні функції для учнів Петербурзької Академії мистецтв — аж до початку 20 ст. Після більшовицького перевороту частка найкоштовніших творів була вилучена з академії і перевезена в Державний Ермітаж. Серед них ескізи до майбутніх скульптур, погруддя, самостійні твори -

Серед теракот Ермітажу — копії скульптур Мікеланджело в каплиці Медічі у Флоренції, декілька творів 18-го і 19-го століть (ск. Константіно Корті «Грішний янгол»).

Картини майстрів Італії Редагувати

Мистецтво Італії пройшло тисячолітній шлях розвитку і зберегло чимало технічних чи художніх навичок. Особливо значним був внесок митців італійських земель в мистецтво середньовіччя та відродження, маньєризму і бароко. Високого художнього рівню досягли архітектура, мозаїка, фреска, згодом скульптура, живопис темперою та олійними фарбами, малюнок, декоративно-ужиткове мистецтво (меблі, фаянс, бронза, венеціанські мереживо та скло тощо). Якщо архітектура та тісно пов'язані з нею фреска, мозаїка та скульптура залишились переважно в Італії, живопис мав мобільний характер і перетинав кордони з давніх-давен. За межами Італії уяву про значні мистецькі досягнення італійців репрезентував саме живопис, а картини — рано переходять в розряд престижу і постійного продажу.

Італійський розділ живопису і скульптури Ермітажу почав формуватися на початку 18 ст., коли в резиденції царя Петра І прибули перші твори мистецтва майстрів Риму (Д. Картарі), Феррари (Гарофало), Неаполя (Лука Джордано) та Венеції (низка творів венеціанських скульпторів). На службі у Петра І в новій російській столиці роками працювали запрошені італійці, серед яких архітектори Доменіко Трезіні, Ніколо Мікетті, садівник і скульптор Карло Бартоломео Растреллі, художник Бартоломео Тарсія. Традиція запрошення італійських митців зберігатиметься десятиліттями. Перші партії картин, придбані імператрицями Єлизаветою Петрівною та Катериною II, обов'язково мали твори італійських художників. Вже тоді в приватні збірки прийшли картини, що стануть згодом престижним надбаням збірок Імператорського Ермітажу. Серед них — Паоло Веронезе, Алессандро Маньяско, Фра Бартоломео, Беккафумі, Тиціан, Джорджоне, Паріс Бордоне, Джованні Бенедетто Кастільйоне, П'єтро да Кортона, Себастьяно дель Пьомбо. Навіть поодинокі придбання могли надзвичайно збагатити італійський розділ (всі найкращі твори Тиціана пізнього періоду (придбання 1850 р., Мадонна Літта, придбана 1865 р.).

Венеційська школа Редагувати

Західноєвропейські майстри маньєризму Редагувати

Караваджо і його послідовники Редагувати

Майстри фламандського бароко Редагувати

Натюрморти музейної колекції Редагувати

Художники Нідерландів 17 століття Редагувати

Художники Іспанії 17 століття Редагувати

Портретний жанр Іспанії Редагувати

Портрети британських майстрів Редагувати

Живопис Франції Редагувати

Картини ван Гога Редагувати

Портрети російських аристократів Редагувати

Майстри пейзажного жанру Редагувати

Скарби колекцій гравюр Редагувати

Візантійські ікони Редагувати

Колекція західноєвропейської та російської зброї Редагувати

Колекція нараховує близько 8 000 зразків. Палаци російських царів завжди мали збірки зброї. Її кількість збільшувалась через нові придбання за кордоном, замови майстрам-зброярам, дипломатичні подарунки, відбір з військових трофеїв, збереження меморіальних зразків вогнепальної зброї.

Збірка має як зразки парадної зброї, так мисливської, армійської чи мистецьких зразків. Частка зброї мала лише церемоніальне значення, вона оздоблена коштовним камінням, золотом, сріблом, гравіюванням тощо. До збірок логічно перейшли і екзотичні зразки з віддалених країн світу (Японія, держави Африки, Індія), так і зразки різних епох (антична зброя, зброя доби середньовіччя, відродження, бароко), лицарські обладунки, обладунки для захисту коней тощо. Накопичені збірки по-перше розмістили в спеціальній споруді (Царськосільський Арсенал).

Частка речей передана з археологічних розкопок (зброя доби неоліту, античності, з розкопаних скіфських курганів). Після жовтневого перевороту зброя з Царськосільського Арсеналу та вельможних колекцій була націоналізована та розташована в музеї. Як і більшість відділів Ермітажу, колекція зазнала втрат через продаж музейної зброї на закордонних аукціонах в роки сталінського режиму.

Частка західноєвропейської зброї та лицарських обладунків демонструється в постійній експозиції Лицарського залу (зброя Італії, Іспанії, німецьких князівств). Екзотичні зразки зброї передані в зали за національним принципом (середньовічна зброя Індії — в залах мистецтва Індії, зброя і обладунки Японії — в залах мистецтва Японії тощо).

Має музей як безіменні зразки, так і зразки зброї відомих майстрів — * готичні обладунки німецького майстра

  • обладунок майстра Лоренца Хельмшмідта (Аугсбург)
  • щити з Богемії, з міст Енс та Дагендорф
  • мисливська аркебуза короля Франції Генріха IV
  • холодна зброя майстерень Золінгена, Мілану, Толедо
  • зразки зброї майстрів 18-19 ст. (Бутте, Б'єне, зброї часів Наполеону чи жезли його маршалів)
  • зразки зброї з майстерень Берліна, Парижа, Ганновера, Відня, Мадрида, Версаля, Праги, Лондона.

Колекції зброї доповнені військовими строями, малюнками, альбомами, гравюрами, картинами батального жанру, історичними і трофейними прапорами.

Золото скіфів Редагувати

Директори Леон Орбелі та Михайло Артамонов Редагувати

Орбелі Йосиф Абгарович, вірменська марка на честь науковця-сходознавця
Артамонов Михайло Іларіонович

Орбелі Йосиф Абгарович (1887–1961) двічі захищав музей всіма власними силами і здібностями. Вперше, коли писав керівнику уряду Сталіну з намаганням припинити безглуздя з широким вилученням найкращих музейних експонатів (картин хрестоматійних художників, книг з царських бібліотек, діамантів царських регалій, графіки, виробів з срібла, порцеляни і кераміки, старовинних килимів і гобеленів, скульптури тощо) з метою продажу їх на закордонних аукціонах.

Вдруге Орбелі захищатиме честь Ермітажу на Нюрнберзькому процесі, коли Західна Європа вперше спромоглася засудити європейський фашизм за злочини проти людяності і нищення культурного спадку багатьох народів.

Директор Артамонов Михайло Іларіонович (1898—1972), відомий у Ленінграді археолог і університетський викладач, захищав і збільшував музейний заклад зі сміливістю справжнього науковця. Саме за директорства Михайла Артамонова Ермітаж як науковий заклад відновив власну друкарську практику, незважаючи на цензуру комуністичного режиму. За його керівництва створено 1958 року нову серію видань — «Археологічний збірник» Державного Ермітажу (професор Артамонов — відповідальний редактор перших дев'яти випусків).

За директорства Артамонова в Ермітажі показали виставку картин скандального тоді Пікассо, коли тихий заклад пізнав, що таке музейний бум. Артамонов робив усе можливе, аби врятувати для агресивної країни мистецький спадок імпресіоністів, давно зарахований до занепадницького мистецтва.

Сміливий Михайло Артамонов, що просто полюбляв сучасний на той час живопис, дозволив провести виставку «працівників господарського відділку» або так звану «виставку такелажників». Відомо, що на непрестижних посадах в музеї роками працювали творчі особи, серед них і художник та майбутній емігрант із СРСР — Михайло Шемякін. Сміливість Михайла Артамонова, що не планував скандалів чи протестних акцій, була покарана примусовим звільненням з директорської посади.

Ендаумент-фонд Ермітажу Редагувати

У березні 2011 року в столиці Росії підписані документи про створення в Ермітажі цільового грошового фонду — ендаумент-фонду. Адже кожний музей — це не тільки експонати і експозиції, а й ремонти, придбання нових артефактів.

Відкривається рахунок, на який залучають кошти меценатів. Фондом керує окрема фірма, що вкладає кошти в якийсь бізнес, а музей отримує відсотки. Гроші фонду витрачати заборонено, витрачають тільки відсотки. На рахунок ендаумент-фонду Ермітажу російський бізнесмен Володимир Потанін вже зробив внесок у 5 мільйонів доларів. Практику створення ендаумент-фондів планують поширити і на інші значні музеї Росії.

Ендаумент-фонд — відомий у США фінансовий засіб підтримки музеїв. Так, цільовий грошовий фонд найстарішого в Сполучених Штатах Гарвардського університету становить 36 мільярдів доларів.

Див. також Редагувати

Вхідний квиток на виставку у музей Ермітаж, 1987 рік.

Примітки Редагувати

  1. ↑ https://hedendaagsesieraden.nl/2018/02/20/hermitage/
  2. ↑ https://www.hermitagemuseum.org/wps/portal/hermitage/explore/history/?lng=en
  3. https://depts.washington.edu/silkroad/museums/shm/shmarch.html
  4. https://www.britannica.com/topic/Hermitage-museum-Saint-Petersburg-Russia
  5. «Эрмитаж за 200 лет», Л-М, «Сов.художник», 1966
  6. Гос. Эрмтаж. Каталоги 1 и 2, «Западноевропейская живопись», Ленинград, «Аврора», 1976 и 1981
  7. Альбом «Сокровища Эрмитажа», Ленинград, 1969, с. 17.
  8. Гос. Эрмтаж. Каталог 1, «Западноевропейская живопись», Ленинград, «Аврора», 1976, с. 84
  9. Гос. Эрмтаж. Каталог 1, «Западноевропейская живопись», Ленинград, «Аврора», 1976, с. 90
  10. Сборник статей «Западноевропейское искусство 18 века», Л, «Искусство», 1987, с. 63-72
  11. Гос. Эрмтаж. Каталог 1, «Западноевропейская живопись», Ленинград, «Аврора», 1976, с. 140
  12. Гос. Эрмтаж. Каталог 1, «Западноевропейская живопись», Ленинград, «Аврора», 1976, с. 105
  13. ↑ . Архів оригіналу за 15 грудня 2014. Процитовано 17 грудня 2014. 

Джерела і посилання Редагувати

  • Бенуа Александр. Путеводитель по картинной галерее Императорского Эрмитажа (рос).
  • Шапиро Ю. Г. «По Эрмитажу без экскурсовода», Л, «Аврора», 1972 (рос)
  • «Эрмитаж за 200 лет», Л-М, «Сов.художник», 1966 (рос)
  • «Сокровища Эрмитажа», Л, «Сов.художник», 1969 (рос)
  • «Эрмитаж. История и архитектура зданий», Л, «Аврора», 1974 (рос)
  • Левинсон-Лессинг В. Ф. «История картинной галереи Эрмитажа 1764—1917», Л, «Искусство», 1985, (рос)

Посилання Редагувати

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Ермітаж
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Derzhavnij Ermitazh u Sankt Peterburzi vid fr hermitage misce vsamitnennya odin iz najbilshih u sviti hudozhnih i kulturno istorichnih muzeyiv Derzhavnij Ermitazhros Gosudarstvennyj Ermitazh59 56 26 pn sh 30 18 49 sh d 59 94055555558333026 pn sh 30 31361111113888995 sh d 59 94055555558333026 30 31361111113888995 Koordinati 59 56 26 pn sh 30 18 49 sh d 59 94055555558333026 pn sh 30 31361111113888995 sh d 59 94055555558333026 30 31361111113888995Tip muzej kulturid hudozhnya galereya 1 2 pam yatka kompleks budiveld palac 2 i istorichnijStatus spadshini ob yekt kulturnoyi spadshini RF federalnogo znachennyadSklad Malij Ermitazh Starij Ermitazh Zimovij palac Q3345111 Ermitazhnij teatr Hermitage Museum building at Staraya Derevnyad Menshikovskij palac H Art Museum 1 i Budinok Golovnogo shtabuKrayina Rosijska FederaciyaRoztashuvannya Sankt Peterburg 190000 Palacova naberezhna b 34 st metro Nevskij prospekt Adresa Sankt Peterburg Dvorcovaya naberezhnaya 34Arhitektor Franchesko Bartolomeo Rastrelli 3 Zasnovnik Katerina II 4 Zasnovano 1764Vidkrito 1764Vidviduvachi 2 400 000 dani za 2010 Direktor Piotrovskij Mihajlo BorisovichSajt http www hermitagemuseum orgErmitazh Rosiya Ermitazh u VikishovishiU Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Ermitazh znachennya Zmist 1 Zagalna harakteristika 2 Zimovij palac Fasadi 3 Muzejni sporudi Ermitazhu 4 Golovni viddili muzeyu 5 Viddil istoriyi zahidnoyevropejskogo mistectva z kartinnoyu galereyeyu 6 Vibrani vidannya shodo Ermitazhu 7 Kolekciya skulptur 8 Kartinna galereya Zagalna harakteristika 9 Deyaki inter yeri i zali 10 Kartini zharti 11 Vitvori mistectva riznih epoh 12 Tvori mistectva Starodavnoyi Greciyi 13 Artefakti Starodavnogo Yegipta 14 Skulpturnij portret Starodavnogo Rimu 15 Terakoti v Ermitazhi 16 Kartini majstriv Italiyi 17 Venecijska shkola 18 Zahidnoyevropejski majstri manyerizmu 19 Karavadzho i jogo poslidovniki 20 Majstri flamandskogo baroko 21 Natyurmorti muzejnoyi kolekciyi 22 Hudozhniki Niderlandiv 17 stolittya 23 Hudozhniki Ispaniyi 17 stolittya 24 Portretnij zhanr Ispaniyi 25 Portreti britanskih majstriv 26 Zhivopis Franciyi 27 Kartini van Goga 28 Portreti rosijskih aristokrativ 29 Majstri pejzazhnogo zhanru 30 Skarbi kolekcij gravyur 31 Vizantijski ikoni 32 Kolekciya zahidnoyevropejskoyi ta rosijskoyi zbroyi 33 Zoloto skifiv 34 Direktori Leon Orbeli ta Mihajlo Artamonov 35 Endaument fond Ermitazhu 36 Div takozh 37 Primitki 38 Dzherela i posilannya 39 PosilannyaZagalna harakteristika RedaguvatiVinik v 1764 yak privatne zibrannya Katerini II Projshov dovgij shlyah vid zibrannya imperatorskoyi rodini do muzeyu chastkovo vidkritogo dlya vidvidin u 1852 r Mistit kolekciyi pam yatnikiv kultur Starodavnogo ta Dalekogo Shodu Davnogo Yegiptu Antichnosti ta Serednovichchya mistectva Zahidnoyi i Shidnoyi Yevropi arheologichnih ta misteckih pam yatok Aziyi slov yanskoyi kulturi VIII XIX stolit Na pidstavi ukazu Katerini II vid 1795 r z Varshavi bulo vivezeno biblioteku Zaluskih sho nalichuvala majzhe 300 tis tomiv 10 tis rukopisiv i velichezne zibrannya gravyur 1930 roku zaradi polipshennya vidnosin z Polsheyu bilshovickij uryad povernuv znachnu chastinu biblioteki Zaluskih u Varshavu Same vona j hudozhni zibrannya Korolivskogo zamku dvirskih ansambliv Lazenki i Vilyanov zamku Vavel sadib v Pulavah i Syenyavi Nyesvizhi Pidgircyah i Mitavi stali osnovoyu Imperatorskoyi publichnoyi biblioteki Ermitazhu i Arsenalu Imperski zahoplennya misteckih i inshih skarbiv ne novina v togochasnij Yevropi Yak vijskovi trofeyi buli vivezeni Napoleonom Bonapartom v Luvr chislenni hudozhni artefakti z arabskogo Yegiptu ta antichni znahidki z ostroviv Seredzemnogo morya chislenni mistecki zibrannya z pograbovanih palaciv Nimechchini Italiyi Zahoplennya ta koncentraciya misteckih skarbiv v okremih centrah mala yak negativni tak i pozitivni naslidki Bo spriyali zberezhennyu nizki unikalnih pam yatok mistectva vorozho sprijnyatih i ne potribnih na toj chas arabskomu Yegiptu de rokami grabuvali arheologichni pam yatki i torguvali znahidkami vorozho sprijnyatih i ne potribnih pam yatok antichnosti v Osmanskij imperiyi de isnuvala musulmanska zaborona na realistichni zobrazhennya U meshkanciv Turechchini desyatilittyami isnuvala praktika vipalennya vapna iz marmurovih arhitekturnih ulamkiv i zalishkiv davnogreckih skulptur Kilkist popsovanogo ta znishenogo perebilshuye kilkist zberezhenogo cherez grabezhi i vivezennya Svij vnesok v peremishennya misteckih skarbiv vnesli i postijni vijni kotri tochilisya na yevropejskomu kontinenti batkivshini dvoh svitovih voyen Moralni pretenziyi cherez desyatilittya vshuhayut zberezheni pam yatki istoriyi i mistectva stayut nadbannyam osvichenogo i dbajlivogo lyudstva Zimovij palac Fasadi Redaguvati nbsp Fasad na Dvircevu ploshu nbsp Fasad na richku Neva vnochi nbsp Dvorcova plosha nbsp Fasad i skver u bik Admiraltejstva Muzejni sporudi Ermitazhu RedaguvatiZimovij palac 1754 1762 arhitektor B F Rasstrelli Malij Ermitazh 1764 1767 arhitektor Zh B Vallen Delamot Starij Ermitazh 1771 1787 arhitektor Yu M Felten Novij Ermitazh 1839 1852 arhitektor Leo fon Klence Ermitazhnij teatr 1783 1787 arhitektor Dzhakomo Kvarengi Nini do skladu Derzhavnogo Ermitazhu takozh vhodyat Menshikovskij palac 1710 1720 arhitektori Dzh M Fontana J G Shedel Budinok Golovnogo shtabu arhitektor K I Rossi nbsp Vid z Nevi na kompleks budinkiv Derzhavnogo Ermitazhu zliva napravo Ermitazhnij teatr Starij Ermitazh Malij Ermitazh Zimovij palac Novij Ermitazh mistitsya za Starim Foto 2003Golovni viddili muzeyu RedaguvatiViddil istoriyi zahidnoyevropejskogo mistectva z kartinnoyu galereyeyu Viddil malyunkiv Viddil gravyur Viddil dekorativno uzhitkovogo mistectva Kolekciyi porcelyani Ermitazh Viddil istoriyi kulturi ta mistectva antichnogo svitu Antichne sklo Ermitazh Rimskij skulpturnij portret Ermitazh tosho Viddil istoriyi kulturi ta mistectva Shodu Mistectvo Starodavnogo Yegiptu Ermitazh mistectvo krayin Kavkazu mistectvo Kitayu Ermitazh Pam yatki Vizantiyi Ermitazh Viddil istoriyi rosijskoyi kulturi do 1917 roku Viddil numizmatiki Ermitazh Kolekciya zahidnoyevropejskoyi ta rosijskoyi zbroyi Naukovo prosvitnickij viddil Viddil restavraciyi ta konservaciyi Naukova biblioteka Ermitazh Fondoshovisha 5 Viddil istoriyi zahidnoyevropejskogo mistectva z kartinnoyu galereyeyu Redaguvati nbsp Skulptor Dzhuzeppe Macuoli Zagibel Adonisa Smert Adonisa na polyuvanni Ermitazh Abi dati uyavu pro strukturu viddiliv podivimos na zbirki cogo zakladu Voni narahovuyut zbirku zhivopisu Italiyi 13 18 st zbirku zhivopisu Italiyi 19 21 st zbirku zhivopisu Ispaniyi15 21 st zbirku zhivopisu Niderlandiv 15 16 st zhivopis Gollandiyi 17 18 st zhivopis Gollandiyi 19 20 st zhivopis Flandriyi 17 18 st zhivopis Belgiyi 19 20 st zhivopis Franciyi 15 18 st zhivopis Franciyi 19 21 st zhivopis Angliyi 16 20 st zhivopis Nimechchini 15 20 st zbirku zhivopisu Avstriyi 18 19 st zrazki zhivopisu Shvejcariyi 18 20 st zrazki zhivopisu krayin Skandinaviyi 18 20 st zrazki zhivopisu Finlyandiyi 19 20 st poodinoki zrazki zhivopisu deyakih krayin Pivnichnoyi i Pivdennoyi Ameriki SShA Meksiki poodinoki zrazki zhivopisu Polshi Chehiyi Rumuniyi Daniyi 6 viddil zahidnoyevropejskoyi skulpturi Moneti ordena i medali zahidnoyeropejske dekorativno uzhitkove mistectvo mebli keramika kilimi starovinni prapori tekstil porcelyana yuvelirstvo slonova kistka virobi z kamenyu virobi z metaliv Vibrani vidannya shodo Ermitazhu Redaguvati nbsp Shapiro Po Ermitazhu bez ekskursovoda 1972 nbsp Kagane L Ispanskij zhivopis Ermitazh 1977Kolekciya skulptur RedaguvatiDokladnishe Boginya Viktoriya z Kalvatone nbsp Golova do alegoriyi Krasnomovstvo Burdel Kartinnu galereyu dopovnyuyut zbirki skulptur riznih krayin ale zbirka nikoli ne mala sistematichnogo harakteru Deyaki majstri reprezentovani vipadkovimi poodinokimi abo ne najkrashimi tvorami Mikelandzhelo Lorenco Bernini Bagato providnih majstriv zahidnoyevropejskoyi skulpturi ne predstavleno zovsim She girshij stan po stolittyah i po epohah malo tvoriv italijskogo vidrodzhennya Franciyi 17 stolittya tvoriv 19 i 20 stolit Perevazhayut tvori akademizmu 19 st sho ne ye najkrashim periodom rozvitku skulpturi vzagali Obmezheni mozhlivosti pridbannya novih eksponativ za chasiv SRSR praktichna vidsutnist zakupivel na mizhnarodnih aukcionah bula lishe chastkovo kompensovana poodinokimi pridbannyami na vistavkah chi darami samih skulptoriv muzeyu v 20 st kotri mali vipadkovij harakter Franchesko Messina Augusto Murer Emilio Greko nbsp Tak zvana Siriyanka nbsp Pogruddya imperatora Filippa Araba nbsp Alessandro Vittoria Neptun nbsp Sk Kamillo Ruskoni Papa rimskij Grigorij XIII nbsp Lorenco Bernini Ekstaz svyatoyi Terezi bocetto nbsp Majsternya Antonio Rossellino Pokloninnya nemovlyati Hrisu tondo nbsp Antonio Rossellino Madonna z nemovlyam nbsp Sk P yetro Takka Hlopchik z rogom fontanna skulptura nbsp Alvize Talyap yetra Alegoriya Yusticiyi nbsp Ogyust Roden Bronzova doba nbsp Ogyust Roden Vichna vesna nbsp Marko Antokolskij MefistofelKartinna galereya Zagalna harakteristika Redaguvati nbsp Hose de Ribera Muza istoriyi Klio Imperatorskij Ermitazh ne mozhna rozglyadati podibno do Berlinskogo muzeyu yak sistematichnij posibnik do vivchennya istoriyi zhivopisu yak ne e takimi posibnikami i nizka muzeyiv Niderlandiv Polshi Chehiyi navit Italiyi Harakter kolekciyi vidbivaye shvidshe osobisti smaki rosijskih imperatoriv abo kolekcioneriv zbirki yakih cilkom uvijshli do skladu Ermitazhu Zbirka P yera Krozi 1665 1740 vidatnogo znavcya j zbiracha tvoriv mistectv najviznachnisha v Parizhi XVIII stolittya bula pridbana 1772 roku u jogo spadkoyemciv za doruchennyam Katerini II Genrih fon Bryul graf 1700 1764 ministr pri dvori Avgusta III keruvav pridbannyam kartin dlya kurfyursta sho piznishe uvijshli do skladu Drezdenskoyi galereyi Jogo vlasna zbirka 1769 roku vvijshla do skladu Ermitazhnoyi kartinnoyi galereyi ale chastkovo Valpol Robert Uolpol 1676 1745 prem yer ministr Angliyi pri Georgu I i Georgu II najbilshij anglijskij kolekcioner pershoyi polovini XVIII stolittya 1778 roku rosijskij posol u Londoni pridbav dlya Imperatorskogo Ermitazhu u spadkoyemciv R Uolpola kolekciyu sho skladalasya z 198 kartin dosit visokogo gatunku Rodini Volpoliv zalishili rodinnu kolekciyu portretiv Imperatori Katerina II i Mikola I privnesli svoyu chastinu dlya stvorennya golovnogo muzeyu Rosijskoyi derzhavi Odnak u comu zbiranni voni ne keruvalisya metoyu pokazati panoramu istoriyi zhivopisu ale lishe shukali sposib otochiti sebe vishukanimi i ridkisnimi rechami sho vzagali bulo pritamanno aristokratam rosijskim chi inozemnim Pridbannya riznih tvoriv mistectva protyagom dvoh stolit vse zh ohopilo znachni oblasti hudozhnogo minulogo Deyaki epohi i krayini predstavleni z nerivnoznachnoyu povnotoyu Ale v Ermitazhi ye progalini na zhal same v tih viddilah yaki osoblivo cikavlyat suchasne suspilstvo Nepovno predstavleni italijski prerafaeliti malochiselni stari niderlandci XV i anglijci XVIII stolittya nareshti navit v bagatomu zibranni gollandciv i flamandciv brakuye takih majstriv yak Yan Vermer Gobbema K Fabricius P Brejgel starshij kartin yakih zberezheno malo vzagali Ale ce problema ne tilki ermitazhnoyi kartinnoyi galereyi Deyaki inter yeri i zali Redaguvati nbsp Paradni Jordanski shodinki stil baroko nbsp Zala z gerbami nbsp Voyenna galereya geroyiv vijni 1812 roku Kartini zharti Redaguvati nbsp A Dedre Mops u krisli nbsp Paulyus Potter Polyuvannya na mislivcya ta jogo pokarannya zviryamiVitvori mistectva riznih epoh Redaguvati nbsp Narodzhennya Afroditi Figurnij flakon z Fanagoriyi 4 st do n e nbsp Tak zvana Vaza Fortuni Algambra keramika krilata vaza lyustr musulmanska Ispaniya Algambra 14 stolittya nbsp Dzhovanni Paolo Panini Darnorimski ruyini i propovid apostola Petra nbsp Kristian Berenc Natyurmort z zhinochoyu figuroyu zhivopis baroko nbsp Pazirikskij kilim Najstarishij z nini isnuyuchih kilimiv z Pazirikskogo kurganu nbsp Jogan Karl Lot Eleazar i Revekka 1670 i nbsp Tak zvana Yegipetska vaza Tvori mistectva Starodavnoyi Greciyi RedaguvatiDokladnishe Pelika z lastivkoyu Dokladnishe Psikter z benketom geter Dokladnishe Znushannya Ahilla nad mertvim Gektorom gidriya Dokladnishe Gidriya z Ahillom u zasidci ta Poliksenoyu bilya dzherela nbsp Antichna keramika nbsp Lekif z Geraklom i tritonom chornofigurnij vazopis dvi vazi cogo majstra nbsp Riton u formi golovi barana Vazopisec Eretriya bl 430 do n e Artefakti Starodavnogo Yegipta Redaguvati nbsp Stela kerivnika gonchariv Pepi nbsp Boginya z golovoyu levici Sehmet nbsp Bog Set i jogo sin Gor malim metal nbsp Pohovalni sarkofagi nbsp Stela Ipi 14 stolittya do n e nbsp Faraon Amenemhet III chornij granitSkulpturnij portret Starodavnogo Rimu Redaguvati nbsp Imperator Lucij Ver nbsp Korneliya Salonina druzhina imperatora Galliyena nbsp Imperator BalbinTerakoti v Ermitazhi RedaguvatiCya kolekciya formuvalasya stihijno Artefakti sho vhodyat do yiyi skladu nalezhat riznim epoham v istoriyi mistectva Antichni starozhitnosti davno buli predmetami prestizhu v Zahidnij Yevropi Zgadayemo kolekciyu antichnih artefaktiv Kampana u Rimi sho bula pridbana u 1862 roci dlya Imperatorskogo Ermitazhu Ale sformuvalasya kolekciya nabagato ranishe V zbirci buli i terakoti Davnogrecki terakoti kolis sluguvali religijnim obryadam Yih vigotovlyali v osoblivih formah i doliplyuvali vruchnu Pislya vipalennya v pechi voni stavali tverdimi i dosit dovgotrivalimi Poverhnyu rozfarbovuvali i terakoti stavili v oselyah i na mogilah prinosili v hrami yak dari bogam Sered antichnih terakot u 19 stolitti osoblivo modnimi stali terakoti z Tanagri sho v Beotiyi Mala Aziya Spochatku tut robili terakoti dlya religijnih obryadiv Z chasom tematika zminilasya Bo majstri terakot pochali pracyuvati pid vplivom skulpturnih obraziv Praksitelya Todi i z yavilisya figurki muz v dovgih suknyah Z chasom muzi peretvorilisya na uosoblennya privablivih divchat Yih dopovnili figuri yunakiv ta ditej Zminilasya i yih rol vidteper voni sluguvali okrasoyu oseli ulyublenimi predmetami Yih klali v domovinu pomerlogo na zgadku pro jogo ulyublenciv pri zhitti Tanagrski terakoti Ermitazhu pohodyat z rozkopok nekropolya Tanagri 1870 h rr 7 Terakoti italijskih majstriv Osoblive misce v kolekciyi terakot Ermitazhu posila zbirka sho pribula z Veneciyi de perevazhali tvori mitciv 17 stolittya Zbirku formuvav venecianskij knyaz cerkvi abat Filippo Farsetti 1704 1774 She v seredini 18 stolittya vid viklopotav u papi rimskogo dozvil na stvorennya kopij z gipsu vsih uslavlenih na toj chas antichnih skulptur v zbirkah Vatikana Papa takij dozvil dav Ale abat diyalno skupovuvav i terakotovi eskizi vidomih majstriv rimskogo baroko 17 st Eskizi v terakoti todi rozglyadalisya yak dopomizhnij studijnij material pocinovuvali same gotovi tvori Metoyu abata bula prosvitnicka i povchalna funkciyi vlasnoyi kolekciyi yaku vin pereviz u Veneciyu i zrobiv dostupnoyu dlya venecianskih spudeyiv Dekilka desyatilit kolekciyu eksponuvali v starovinnomu mayetku palacco Farsetti Sered vidviduvachiv palacu buli i velikij knyaz Pavlo z druzhinoyu majbutni rosijski imperator i imperatricya Kolekciya spodobalas viziteram z Rosijskoyi imperiyi Vzhe perebuvayuchi na prestoli imperator Pavlo visloviv pobazhannya pridbati kolekciyu z palacu Farsetti Ostannij volodar ne prodav a zaproponuvav yiyi v podarunok I kolekciyu perevezli v Sankt Peterburg V stolici Rosijskoyi imperiyi kolekciya tezh vikonuvala prosvitnicki i navchalni funkciyi dlya uchniv Peterburzkoyi Akademiyi mistectv azh do pochatku 20 st Pislya bilshovickogo perevorotu chastka najkoshtovnishih tvoriv bula viluchena z akademiyi i perevezena v Derzhavnij Ermitazh Sered nih eskizi do majbutnih skulptur pogruddya samostijni tvori Lorenco Bernini avtoportret Alessandro Algardi medalyer Gasparo Molo Stefano Maderno Gerakl vbivaye kentavra Hirona Paolo Naldini pogruddya Annibalye Karrachi Domeniko Gvidi P yetro Brachchi Kamillo Ruskoni P yera Legro Konstantino Korti ta inshih Sered terakot Ermitazhu kopiyi skulptur Mikelandzhelo v kaplici Medichi u Florenciyi dekilka tvoriv 18 go i 19 go stolit sk Konstantino Korti Grishnij yangol nbsp Alessandro Algardi Pogruddya yuvelira i medalyera Gasparo Molo terakota 1635 nbsp Alessandro Algardi pogruddya Kamillo Pamfili 1647 terakota nbsp Yangol shtudiya nbsp Konstantino Korti Grishnij yangol nbsp Lorenco Bernini Konstantin Velikij verhi shtudiya konyaKartini majstriv Italiyi RedaguvatiMistectvo Italiyi projshlo tisyacholitnij shlyah rozvitku i zbereglo chimalo tehnichnih chi hudozhnih navichok Osoblivo znachnim buv vnesok mitciv italijskih zemel v mistectvo serednovichchya ta vidrodzhennya manyerizmu i baroko Visokogo hudozhnogo rivnyu dosyagli arhitektura mozayika freska zgodom skulptura zhivopis temperoyu ta olijnimi farbami malyunok dekorativno uzhitkove mistectvo mebli fayans bronza venecianski merezhivo ta sklo tosho Yaksho arhitektura ta tisno pov yazani z neyu freska mozayika ta skulptura zalishilis perevazhno v Italiyi zhivopis mav mobilnij harakter i peretinav kordoni z davnih daven Za mezhami Italiyi uyavu pro znachni mistecki dosyagnennya italijciv reprezentuvav same zhivopis a kartini rano perehodyat v rozryad prestizhu i postijnogo prodazhu Italijskij rozdil zhivopisu i skulpturi Ermitazhu pochav formuvatisya na pochatku 18 st koli v rezidenciyi carya Petra I pribuli pershi tvori mistectva majstriv Rimu D Kartari Ferrari Garofalo 8 Neapolya Luka Dzhordano 9 ta Veneciyi nizka tvoriv venecianskih skulptoriv 10 Na sluzhbi u Petra I v novij rosijskij stolici rokami pracyuvali zaprosheni italijci sered yakih arhitektori Domeniko Trezini Nikolo Miketti sadivnik i skulptor Karlo Bartolomeo Rastrelli hudozhnik Bartolomeo Tarsiya Tradiciya zaproshennya italijskih mitciv zberigatimetsya desyatilittyami Pershi partiyi kartin pridbani imperatricyami Yelizavetoyu Petrivnoyu ta Katerinoyu II obov yazkovo mali tvori italijskih hudozhnikiv Vzhe todi v privatni zbirki prijshli kartini sho stanut zgodom prestizhnim nadbanyam zbirok Imperatorskogo Ermitazhu Sered nih Paolo Veroneze Alessandro Manyasko Fra Bartolomeo Bekkafumi Tician Dzhordzhone Paris Bordone Dzhovanni Benedetto Kastiljone P yetro da Kortona Sebastyano del Pombo Navit poodinoki pridbannya mogli nadzvichajno zbagatiti italijskij rozdil vsi najkrashi tvori Ticiana piznogo periodu pridbannya 1850 r 11 Madonna Litta pridbana 1865 r 12 nbsp Chima da Konelyano Blagovishennya nbsp Laccaro Bastyani Madonna z nemovlyam nbsp Zhinochij portret kartina Korredzho 1518 nbsp Bonifacho de Pitati Portret molodika 1510 i nbsp Hud Alessandro Manyasko Vakhanaliya nbsp Bernardino Luyini Leonardeski Sv Katerina Aleksandrijska i dva yangoli nbsp Oracio Dzhentileski Amur i Psiheya nbsp Gaspare Traversi Chitayut lista Venecijska shkola Redaguvati nbsp Dzhovanni Battista Tyepolo Mecenat predstavlyaye imperatoru Avgustu krasni mistectva nbsp Yudita Dzhordzhone nbsp Dzhordzhone Madonna z nemovlyam nbsp Tician Vtecha Sv rodini v Yegipet nbsp Tician Shlyah na Golgofu nbsp Paris Bordone Nevidoma pani z sinom nbsp Domeniko Kapriolo Avtoportret Kapriola nbsp Bernardo Belotto Drezden plosha Novij Rinok Zahidnoyevropejski majstri manyerizmu Redaguvati nbsp Yakob de Baker Flandriya Tri pori zhittya cholovika kinec 16 st derevina olijni farbi 100 x 123 cm nbsp Franchesko Primatichcho Italiya Sv rodina zi Sv Yelizavetoyu na tli teatru nbsp Frans Floris Niderlandi Sud Parisa seredina 16 st derevina olijni farbi nbsp Luyis de Morales Ispaniya Madonna z veretenom 1570 i derevina olijni farbi nbsp Yan van Hemessen Flandriya Sv Yeronim v pusteli derevina olijni farbi nbsp Rosso Fjorentino Italiya Madonna z nemovlyam i putti bl 1522 polotno olijni farbi nbsp Zhak Bellanzh Oplakuvannya Hrista z donatorom i sv Karlo Borromeo bl 1617Karavadzho i jogo poslidovniki Redaguvati nbsp Karavadzho Yunak z lyutneyu Mario Minniti nbsp Lyutnist Nikolya Turnye nbsp Koncert Preti nbsp Domeniko Fetti portret aktora Franchesko Andreini varianti v Veneciyi i Peterburzi Majstri flamandskogo baroko RedaguvatiDokladnishe Zhivopis flamandskogo baroko nbsp Yan Vildens Mislivec z sobakami u zimovomu pejzazhi 1623 variant u Drezdenskij kartinnij galereyi nbsp Frans Snejders Ovocheva kramnichka do 1621 nbsp Frans Snejders Kuhar bilya kuhonnogo stolu do 1637 nbsp Gejsbreht Lejtens Zimovij pejzazh iz kovzanyarami do 1640Natyurmorti muzejnoyi kolekciyi Redaguvati nbsp Sharden Atributi mistectv nbsp Zhan Batist Monuajye Vesnyani kviti i frukti nbsp Villem Klas Heda Natyurmort z krabom nbsp Abraham Minon Natyurmort z fruktami ovochami i ptashinim gnizdom Hudozhniki Niderlandiv 17 stolittya Redaguvati nbsp Piter Yansens Elinga Kimnata gollandskogo domu nbsp Rembrandt Zhertvoprinoshennya Avraama varianti v Myunheni i Peterburzi nbsp Art van der Ner Pejzazh z vitryakom nbsp Dejster Villem Kornelis Oficeri v karaulni bilya kaminu varianti v Ermitazhi i v FiladelfiyiHudozhniki Ispaniyi 17 stolittya RedaguvatiDokladnishe Ispanskij zhivopis Ermitazh nbsp El Greko poet Alonso Ersilya i Sunyiga nbsp Hose de Ribera Svyata Irina ryatuye Svyatogo Sebastyana nbsp Muriljo Yangol vivodit Apostola Petra z v yaznici nbsp Surbaran Madonna z ditinoyuPortretnij zhanr Ispaniyi Redaguvati nbsp Alonso Sanches Koelo Princesa Katalina Mikaela Ispanska nbsp Huan Pantoha de la Kruz Diyego Vilyamajor nbsp Bartolome Gonsales i Serrano Margarita Aldobrandini nbsp Huan Kareno de Miranda Nevidomij kabalyero Portreti britanskih majstriv Redaguvati nbsp Godfri Neller skulptor Grinlin Gibbons nbsp Gejnsboro Tomas dama v blakitnij sukni nbsp Dzhordzh Dou general Oleksij YermolovZhivopis Franciyi Redaguvati nbsp Pussen Erminiya ryatuye kohanogo Tankreda nbsp Ezhen Delakrua Marokanec sidlaye konya 1855 nbsp Gyuber Rober Terasa v zamku MarliKartini van Goga Redaguvati nbsp Spogadi pro sad v Etteni 1888 nbsp Halupki nbsp Chovni v Sen Mari akvarel cherven 1888 nbsp Kush 1889Portreti rosijskih aristokrativ Redaguvati nbsp Shvedskij hudozhnik Oleksandr Roslin Portret grafa Z Chernishova nbsp Rober Lefevr Portret Yelizaveti Stroganovoyi nbsp Fedir Rokotov Portret grafa Ivana Shuvalova nbsp Fedir Rokotov Portret imperatrici Katerini Drugoyi nbsp Lampi Starshij graf P Zubov nbsp Franc Ksaver Vinterhalter Knyaginya Sofiya Radzivill 1864 nbsp P yer Pol Pryudon General Osterman Tolstoj bl 1812 nbsp Zhan Ogyust Dominik Engr Rosijskij diplomat Gur yev 1821Majstri pejzazhnogo zhanru Redaguvati nbsp Piter Mulir molodshij Tempesta 1637 1701 Shtorm na mori 1690Skarbi kolekcij gravyur RedaguvatiDokladnishe Ermitazh drukovana grafika nbsp Lukas van Lejden Vergilij v pletenomu koshiku 1525 nbsp Abraham Boss Drukarnya gravera 1642 nbsp Rembrandt Avtoportret ofortVizantijski ikoni Redaguvati nbsp Svyatitel Grigorij Chudotvorec Ermitazh Ikona 12 st Vizantiya nbsp Sv Filip Teodor i Dimitrij Solunskij pochatok 12 st nbsp Ivan Hrestitel Ermitazh Vizantiya kinec 13 st tempera 87 6 h 66 sm Kolekciya zahidnoyevropejskoyi ta rosijskoyi zbroyi RedaguvatiKolekciya narahovuye blizko 8 000 zrazkiv Palaci rosijskih cariv zavzhdi mali zbirki zbroyi Yiyi kilkist zbilshuvalas cherez novi pridbannya za kordonom zamovi majstram zbroyaram diplomatichni podarunki vidbir z vijskovih trofeyiv zberezhennya memorialnih zrazkiv vognepalnoyi zbroyi Zbirka maye yak zrazki paradnoyi zbroyi tak mislivskoyi armijskoyi chi misteckih zrazkiv Chastka zbroyi mala lishe ceremonialne znachennya vona ozdoblena koshtovnim kaminnyam zolotom sriblom graviyuvannyam tosho Do zbirok logichno perejshli i ekzotichni zrazki z viddalenih krayin svitu Yaponiya derzhavi Afriki Indiya tak i zrazki riznih epoh antichna zbroya zbroya dobi serednovichchya vidrodzhennya baroko licarski obladunki obladunki dlya zahistu konej tosho Nakopicheni zbirki po pershe rozmistili v specialnij sporudi Carskosilskij Arsenal Chastka rechej peredana z arheologichnih rozkopok zbroya dobi neolitu antichnosti z rozkopanih skifskih kurganiv Pislya zhovtnevogo perevorotu zbroya z Carskosilskogo Arsenalu ta velmozhnih kolekcij bula nacionalizovana ta roztashovana v muzeyi Yak i bilshist viddiliv Ermitazhu kolekciya zaznala vtrat cherez prodazh muzejnoyi zbroyi na zakordonnih aukcionah v roki stalinskogo rezhimu Chastka zahidnoyevropejskoyi zbroyi ta licarskih obladunkiv demonstruyetsya v postijnij ekspoziciyi Licarskogo zalu zbroya Italiyi Ispaniyi nimeckih knyazivstv Ekzotichni zrazki zbroyi peredani v zali za nacionalnim principom serednovichna zbroya Indiyi v zalah mistectva Indiyi zbroya i obladunki Yaponiyi v zalah mistectva Yaponiyi tosho Maye muzej yak bezimenni zrazki tak i zrazki zbroyi vidomih majstriv gotichni obladunki nimeckogo majstra obladunok majstra Lorenca Helmshmidta Augsburg shiti z Bogemiyi z mist Ens ta Dagendorf mislivska arkebuza korolya Franciyi Genriha IV holodna zbroya majsteren Zolingena Milanu Toledo zrazki zbroyi majstriv 18 19 st Butte B yene zbroyi chasiv Napoleonu chi zhezli jogo marshaliv zrazki zbroyi z majsteren Berlina Parizha Gannovera Vidnya Madrida Versalya Pragi Londona Kolekciyi zbroyi dopovneni vijskovimi stroyami malyunkami albomami gravyurami kartinami batalnogo zhanru istorichnimi i trofejnimi praporami nbsp nbsp nbsp nbsp Zoloto skifiv Redaguvati nbsp Pantera z kurgana Chortomlik kinec 7 st do n e nbsp Zolotij glek z kurgana Kul Oba 4 st do n e Direktori Leon Orbeli ta Mihajlo Artamonov Redaguvati nbsp Orbeli Josif Abgarovich virmenska marka na chest naukovcya shodoznavcya nbsp Artamonov Mihajlo IlarionovichOrbeli Josif Abgarovich 1887 1961 dvichi zahishav muzej vsima vlasnimi silami i zdibnostyami Vpershe koli pisav kerivniku uryadu Stalinu z namagannyam pripiniti bezgluzdya z shirokim viluchennyam najkrashih muzejnih eksponativ kartin hrestomatijnih hudozhnikiv knig z carskih bibliotek diamantiv carskih regalij grafiki virobiv z sribla porcelyani i keramiki starovinnih kilimiv i gobeleniv skulpturi tosho z metoyu prodazhu yih na zakordonnih aukcionah Vdruge Orbeli zahishatime chest Ermitazhu na Nyurnberzkomu procesi koli Zahidna Yevropa vpershe spromoglasya zasuditi yevropejskij fashizm za zlochini proti lyudyanosti i nishennya kulturnogo spadku bagatoh narodiv Direktor Artamonov Mihajlo Ilarionovich 1898 1972 vidomij u Leningradi arheolog i universitetskij vikladach zahishav i zbilshuvav muzejnij zaklad zi smilivistyu spravzhnogo naukovcya Same za direktorstva Mihajla Artamonova Ermitazh yak naukovij zaklad vidnoviv vlasnu drukarsku praktiku nezvazhayuchi na cenzuru komunistichnogo rezhimu Za jogo kerivnictva stvoreno 1958 roku novu seriyu vidan Arheologichnij zbirnik Derzhavnogo Ermitazhu profesor Artamonov vidpovidalnij redaktor pershih dev yati vipuskiv Za direktorstva Artamonova v Ermitazhi pokazali vistavku kartin skandalnogo todi Pikasso koli tihij zaklad piznav sho take muzejnij bum Artamonov robiv use mozhlive abi vryatuvati dlya agresivnoyi krayini misteckij spadok impresionistiv davno zarahovanij do zanepadnickogo mistectva 13 Smilivij Mihajlo Artamonov sho prosto polyublyav suchasnij na toj chas zhivopis dozvoliv provesti vistavku pracivnikiv gospodarskogo viddilku abo tak zvanu vistavku takelazhnikiv Vidomo sho na neprestizhnih posadah v muzeyi rokami pracyuvali tvorchi osobi sered nih i hudozhnik ta majbutnij emigrant iz SRSR Mihajlo Shemyakin Smilivist Mihajla Artamonova sho ne planuvav skandaliv chi protestnih akcij bula pokarana primusovim zvilnennyam z direktorskoyi posadi 13 Endaument fond Ermitazhu RedaguvatiU berezni 2011 roku v stolici Rosiyi pidpisani dokumenti pro stvorennya v Ermitazhi cilovogo groshovogo fondu endaument fondu Adzhe kozhnij muzej ce ne tilki eksponati i ekspoziciyi a j remonti pridbannya novih artefaktiv Vidkrivayetsya rahunok na yakij zaluchayut koshti mecenativ Fondom keruye okrema firma sho vkladaye koshti v yakijs biznes a muzej otrimuye vidsotki Groshi fondu vitrachati zaboroneno vitrachayut tilki vidsotki Na rahunok endaument fondu Ermitazhu rosijskij biznesmen Volodimir Potanin vzhe zrobiv vnesok u 5 miljoniv dolariv Praktiku stvorennya endaument fondiv planuyut poshiriti i na inshi znachni muzeyi Rosiyi Endaument fond vidomij u SShA finansovij zasib pidtrimki muzeyiv Tak cilovij groshovij fond najstarishogo v Spoluchenih Shtatah Garvardskogo universitetu stanovit 36 milyardiv dolariv Div takozh Redaguvati nbsp Vhidnij kvitok na vistavku u muzej Ermitazh 1987 rik Spisok naukovciv sho pracyuvali v Ermitazhi Prodazh kartin z kolekciyi Ermitazhu 4758 Ermitazh asteroyid nazvanij na chest muzeyu Ermitazh Viborg Godinnik orkestr Shtrassera Ermitazh viddil malyunkiv Nikulin Mikola Mikolajovich Ermitazh drukovana grafika Terakoti Tanagri Ermitazh davnogrecki vazi Muzej obrazotvorchih mistectv Sankt Peterburg Florida Rimskij skulpturnij portret III stolittyaPrimitki Redaguvati a b https hedendaagsesieraden nl 2018 02 20 hermitage a b https www hermitagemuseum org wps portal hermitage explore history lng en https depts washington edu silkroad museums shm shmarch html https www britannica com topic Hermitage museum Saint Petersburg Russia Ermitazh za 200 let L M Sov hudozhnik 1966 Gos Ermtazh Katalogi 1 i 2 Zapadnoevropejskaya zhivopis Leningrad Avrora 1976 i 1981 Albom Sokrovisha Ermitazha Leningrad 1969 s 17 Gos Ermtazh Katalog 1 Zapadnoevropejskaya zhivopis Leningrad Avrora 1976 s 84 Gos Ermtazh Katalog 1 Zapadnoevropejskaya zhivopis Leningrad Avrora 1976 s 90 Sbornik statej Zapadnoevropejskoe iskusstvo 18 veka L Iskusstvo 1987 s 63 72 Gos Ermtazh Katalog 1 Zapadnoevropejskaya zhivopis Leningrad Avrora 1976 s 140 Gos Ermtazh Katalog 1 Zapadnoevropejskaya zhivopis Leningrad Avrora 1976 s 105 a b Arhivovana kopiya Arhiv originalu za 15 grudnya 2014 Procitovano 17 grudnya 2014 Dzherela i posilannya RedaguvatiBenua Aleksandr Putevoditel po kartinnoj galeree Imperatorskogo Ermitazha ros Shapiro Yu G Po Ermitazhu bez ekskursovoda L Avrora 1972 ros Ermitazh za 200 let L M Sov hudozhnik 1966 ros Sokrovisha Ermitazha L Sov hudozhnik 1969 ros Ermitazh Istoriya i arhitektura zdanij L Avrora 1974 ros Levinson Lessing V F Istoriya kartinnoj galerei Ermitazha 1764 1917 L Iskusstvo 1985 ros Posilannya RedaguvatiVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Ermitazh angl ros Oficijnij sajt Ermitazhu Arhivovano 22 lipnya 2015 u Wayback Machine angl ukr Eksponati muzeyu na googleartproject com Arhivovano 1 kvitnya 2012 u Wayback Machine angl ukr Progulyanka muzeyem na googleartproject com Arhivovano 21 bereznya 2011 u Wayback Machine ros 250 let Ermitazha za 5 minut Arhivovano 15 grudnya 2014 u Wayback Machine Lenta ru 10 grudnya 2014 roku Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Ermitazh amp oldid 39834236