Еміліо Греко (італ. Emilio Greco; 11 жовтня, 1913, Катанія — 5 квітня, 1995) — італійський скульптор XX століття, що працював у стилістиці реалізму.
| Еміліо Греко | |
|---|---|
| Emilio Greco | |
| При народженні | Emilio Greco |
| Народження | 11 жовтня 1913 Катанія |
| Смерть | 5 квітня 1995 (81 рік) |
| Рим, Італія | |
| Національність | італієць |
| Країна | Італія |
| Жанр | дрібна пластика, портрети, медалі, садово-паркова скульптура |
| Діяльність | скульптор, медальєр, дизайнер, графік, ілюстратор |
| Напрямок | реалізм |
| Роки творчості | 1930—1994 |
| | |
| Еміліо Греко у Вікісховищі |
Життєпис Редагувати
Народився в Катанії. Початкову освіту отримав у школі колишнього монастиря Сан Пласідо. Працював каменярем.
Мав хист до мистецтва, багато малював. З 1940-х рр. розпочав пошук власного стилю в скульптурі. Відсахнувся від руйнівних течій мистецтва XX століття, працював у реалістичній манері.
Перший значний успіх мав його монумент на честь книжкового персонажа Піноккіо (Піноккіо і Фея) для міста Коллоді. Займався створенням скульптурних портретів, але з часом перейшов до узагальнених образів, що дало змогу використовувати його скульптури для оздоблення інтер'єрів, у відкритих садах, на міжнародних виставках. Своєрідна подача образів, сміливе відтворення навіть неідеальних фігур при збереженні гостроти першого враження зробили його популярним скульптором з міжнародною славою.
У деяких країнах купували цілу низку його скульптур і створювали відкриті сади з його творами (сад скульптур Хаконе, Японія, сад скульптур, Брюссель, Бельгія), частку скульптур митець дарував сам.
Серед творів Еміліо Греко — бронзові двері собору в Орв'єто та надгробок папи римського Івана ХХІІІ в соборі Св. Петра в Римі.
Відомий графік Редагувати
Упродовж усього творчого шляху не покидав малювання з натури. Плідно займався графікою, робив офорти. Об'єми фігур в офортах створював системою перехресних ліній, що нагадувало манеру висікання скульптур в мармурі. Улюблений сюжет — закохані пари.
У цій галузі теж мав успіх, що відбилося придбанням його малюнків та офортів у музейні колекції світу (музей графіки, Наро, музей Ермітаж, Санкт-Петербург тощо.)
Вибрані твори Редагувати
- Піноккіо і Фея (монумент у м. Коллоді)
- Чоловіча голова (варіанти)
- Віл
- Співак
- Велика купальниця (варіанти)
- Спогади про літо
- Марія Бальдасаре
- Кліция
- Ейко
- бронзові двері собору в Орв'єто
- надгробок папи римського Івана ХХІІІ
Див. також Редагувати
Джерела Редагувати
| Ця стаття потребує додаткових посилань на джерела для поліпшення її перевірності. (квітень 2019) |
- Сообщения Гос. Эрмитажа, № 46, Л. 1981
- Матеріали приватного архіву
Посилання Редагувати
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Еміліо Греко |