Григор'єв Сергій Олексійович

Сергі́й Олексі́йович Григо́р'єв (нар. 5 липня 1910, Луганськ — пом. 9 квітня 1988, Київ) — український радянський живописець, графік і плакатист; професор з 1947 року, член-кореспондент з 1953 року і дійсний член Академії мистецтв СРСР з 1958 року; член Спілки художників України. Чоловік Любові Григор'євої, батько Галини та Майї Григор'євих, дід Івана Григор'єва й Ольги Гуцу.

Григор'єв Сергій Олексійович
Народження	22 червня (5 липня) 1910 або 1910 Луганськ, Катеринославська губернія, Російська імперія
Смерть	9 квітня 1988(1988-04-09) або 1988
	Київ, Українська РСР, СРСР
Поховання	Байкове кладовище :
Країна	СРСР
Навчання	Київський інститут пролетарської мистецької культури (1932)
Діяльність	художник, графік, педагог
Напрямок	живопис і графіка
Вчитель	Красицький Фотій Степанович, Кричевський Федір Григорович і Денисов Володимир Олексійович
Відомі учні	Гордієць Євген Якович, Рябов Віталій Федорович, Деряжний Федір Іванович, Нечипоренко Генріх Вікторович, Водоп'янова Клавдія Пантелеймонівна, Скрябін Петро Дмитрович, Ходченко Лев Павлович, Марченко Ніна Яківна, Білан Петро Ілліч, Чегодар Василь Дмитрович, Біляк Володимир Йосипович, Григор'єв Ігор Павлович, Соловйов Євген Степанович, Чеканюк Вілен Андрійович, Григор'єва Галина Сергіївна, Григор'єва Майя Сергіївна, Заруба Наталія Іванівна, Заруба Костянтин Васильович, Климонов Володимир Тимофійович, Гуторов Іван Федорович, Зінаїда Волковинська, Смирнов Валентин Сергійович, Фільберт Олександр Олександрович, Нестеренко Микола Васильович, Сороколєтов Гаврило Володимирович, Лерман Зоя Наумівна, Луцкевич Юрій Павлович, Малишевський Юрій Іванович, Журавель Володимир Кузьмич, Компанієць-Киянченко Надія Дмитрівна, Лисенко Сергій Миколайович, Небожатко Геннадій Абрамович, Павловська Олександра Георгіївна, Пікалов Микола Лаврентійович, Пономарьова Лідія Зіновіївна, Старосельська Тетяна Миколаївна, Любчик Василь Олексійович, Міщенко Порфирій Матвійович, Баринова-Кулеба Віра Іванівна, Зарецький Віктор Іванович, Недошовенко Федір Іванович і Кержнер Олександр Хацкельович
Працівник	Харківський художній інститут і Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури
Член	Національна спілка художників України
У шлюбі з	Григор'єва Любов Гнатівна
Діти	Григор'єва Галина Сергіївна і Григор'єва Майя Сергіївна
Нагороди

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Григор'єв.

Біографія

Народився 22 червня [5 липня] 1910(19100705) року у місті Луганську в багатодітній сім'ї залізничного сторожа, де був одинадцятою дитиною. У 1922—1926 роках навчався у Запорізькій художньо-промисловій школі; у 1926—1927 роках відвідував ВХУТЕМАС у Москві; у 1928—1932 роках навчався в Київському художньому інституті. Його вчителями були В. Невський, М. Кузнецов, Михайло Купріянов, Лев Бруні, Володимир Фаворський, Фотій Красицький, Костянтин Єлева, Володимир Денисов, Євген Сагайдачний, Федір Кричевський. Дипломна робота — ескізи до фрески «Від перемоги до перемоги».

Після інституту працював у плакатній майстерні харківського видавництва «Література і мистецтво». У 1932– 1933 роках викладав на кафедрі рисунку Харківського художнього інституту; з 1934 року — доцент кафедри рисунку Київського художнього інституту. Член ВКП(б) з 1941 року. Брав участь у німецько-радянській війні.

З 1947 року — професор, з 1950 року — керівник майстерні жанрового живопису Київського художнього інституту. У 1951–1955 роках — ректор Київського художнього інституту. В 1958 році очолив творчі майстерні Академії мистецтв УРСР, якими керував до кінця життя.

Могила Сергія Григор'єва.

Жив у Києві в будинку на вулиці Хрещатику № 13, квартира № 11. Помер 9 квітня 1988 року. Похований в Києві на Байковому кладовищі (ділянка № 52).

Творчість

Працював у галузі станкового живопису, створював портрети, пейзажі. Серед перших робіт:

• «Купальниці» (1933);
• «Оборона Кічкаса» (1937);
• «Учбовий комбінат» (1937);
• панно «Фізкультурники» (1937);
• «Діти на пляжі» (1937, Національний художній музей України);
• «У Каневі» (1937);
• панно «Свято молоді» (1938);
• «У червоноармійських таборах» (1938);
• «Хлопці і Дніпро» (1939);

• «Баяніст» (1937);
• «Комсомольська сім'я» (1939);
• «Портрет Максима Горького» (1939);
• «Портрет дівчини» («Художник Діна Фруміна»; 1939, Національний художній музей України).

В повоєнні роки написав:

• «Мій знайомий» (1946);
• «Вечірні промені» (1946);
• «Григорій Меліхов» (1947);
• «На зборах» (1947, Харківський художній музей);
• «Юні натуралісти» (1948, Національний художній музей України);
• «У рідній сім'ї» (1948, Центральний музей Збройних Сил);
• «Воротар» (1949, Третьяковська галерея);
• «Прийом до комсомолу» (1949, Національний художній музей України; повтор — Донецький художній музей);
• «Батьківські збори»;
• «Обговорення двійки» (1950, Третьяковська галерея);
• «Повернувся»^[ru] (1953, Третьяковська галерея);
• «Хлопчик з характером» (1956);
• «Піонерський галстук» (1957, Алупкинський палац-музей);
• «За книгою» (1958, Миколаївський художній музей);
• «За Батьківщину» (1959, Національна художня галерея у Софії);
• «Батьківські збори» (1960);
• «Перші слова» (1961);
• «Дівчата» (1966);
• «Діти за книгою» (1969);
• «Рідна мати» (1970);
• «Діти» (1970);
• «Оля» (1972);
• «Мирна земля» (1975);
• «Осінь у Кончі-Заспі» (1976);
• «Конча-Заспа» (1976);
• «Сестра і брат» (1985).

Написав портрети:

• маршала Радянського Союзу Івана Конєва (1947; Національний художній музей України);
• художників Сергія Отрощенка (1957), Тетяни Голембієвської (1960, Горлівський художній музей);
• письменників — Андрія Головка (1966), Петра Панча (1967), Андрія Малишка (1967), Павла Усенка (1969), Миколи Бажана (1976).

Виконав також низку графічних робіт:

• плакати на індустріальні теми (1930-ті);
• «В дитячій музичній школі» (1945, папір наклеєний на картон, акварель; Національний художній музей України);
• «Портрет Героя Соціалістичної Праці Паші Ангеліної» (1946, акварель; Національний художній музей України);
• «Пейзаж» (1946, акварель; Національний художній музей України);
• «Майбутня чемпіонка» (1957, гуаш);
• «На хрещатику» (1964, олівець);
• «Туалет кукли» (1965, пастель);
• «Валя Захарчук» (1965, олівець);

Брав участь у всеукраїнських виставках з 1935 року, всесоюзних з 1937 року, зарубіжних з 1933 року (Польська Республіка, 1933; Німецька Демократична Республіка, 1949; Сирія, 1955). Персональні виставки відбулися у Києві у 1940 і 1973 роках.

Були прецеденти можливих підробок «під Григор'єва». Наприклад, роботу «Тиха заводь» у червні 2004 року його онук Іван Григор'єв назвав підробкою. За словами Івана Григор'єва, представлена робота діда дуже нагадувала пейзаж Левітана «Засохлий ставок».

У мистецтві

В журналі «Перець» № 16 за 1984 рік розміщено дружній шарж Анатолія Арутюнянца, присвячений митцю.

Відзнаки

Обговорення двійки^[ru]

• Нагороджений:
  • двома орденами Трудового Червоного Прапора;
  • орденом «Знак Пошани»;
  • медаллю «За перемогу над Німеччиною»;
• Заслужений діяч мистецтв УРСР з 1948 року;
• Народний художник УРСР з 1951 року;
• Народний художник СРСР з 1974 року;
• Лауреат Сталінських премій:
  • 1950 року — за картини «Воротар»^[ru], «Прийом до комсомолу»^[ru];
  • 1951 року — за картину «Обговорення двійки»^[ru].

Примітки

1. Czech National Authority Database
   d:Track:Q13550863
2. Григорьев Сергей Алексеевич // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
   d:Track:Q649d:Track:Q17378135
3. The Fine Art Archive — 2003.
   d:Track:Q10855166
4. Київський державний музей українського мистецтва. Каталог художніх творів (експозиція). Державне видавництво образотворчого мистецтва і музичної літератури УРСР. Київ, 1958, сторінка 79.
5. . www.perets.org.ua (укр.). Архів оригіналу за 18 квітня 2021. Процитовано 18 квітня 2021. 
6. Память народа.(рос.)

Література

• Григор'єв Сергій Олексійович // Український радянський енциклопедичний словник : [у 3 т.] / гол. ред. М. П. Бажан. — 1-ше вид. — К. : Голов. ред. УРЕ АН УРСР, 1966. — Т. 1 : А — Кабарга. — С. 516.;
• Григорьев Сергей Алексеевич // Большая советская энциклопедия : в 30 т. / гл. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : «Советская энциклопедия», 1969—1978. (рос.).;
• Григор'єв Сергій Олексійович // Українські радянські художники. Довідник. — Київ : Мистецтво, 1972. — С. 118.;
• Григор'єв Сергій Олексійович // Словник художників України / за ред. М. П. Бажана (відп. ред.) та ін. — К. : Головна редакція Української радянської енциклопедії, 1973. — С. 66.

• Григор'єв Сергій Олексійович // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.;
• Григорьев, Сергей Алексеевич // Художники народов СССР. Биобилиографический словарь. Москва. «Искусство». 1976, сторінки 181—182 (рос.);
• Григор'єв Сергій Олексійович // Митці України : Енциклопедичний довідник / упоряд. : М. Г. Лабінський, В. С. Мурза ; за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1992. — С. 185. — ISBN 5-88500-042-5. [Архівовано з першоджерела 12 вересня 2022.];
• Григор'єв Сергій Олексійович // Вони прославили наш край, 1998. — С. 50;
• Саєнко Н. О. Григор'єв Сергій Олексійович // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2006. — Т. 6 : Го — Гю. — 712 с. — ISBN 966-02-3966-1.;
• Ігор Шаров, Анатолій Толстоухов. «Художники України: 100 видатних імен». — Київ: АртЕк, 2007. ISBN 966-505-134-2, сторінки 110—114;
• Андрейканіч А. І. Григор'єв Сергій Олексійович // «Антологія українського плаката першої третини ХХ століття». — Косів: Видавничий дім «Довбуш», 2012. — сторінка 33; іл. [ 8 жовтня 2020 у Wayback Machine.] ISBN 966-5467-23-4;