</gallery>
Чегодар Василь Дмитрович | |
---|---|
Народження | 25 листопада 1918 Червоний Яр, Україна |
Смерть | 26 жовтня 1989 (70 років) |
Київ, Українська РСР, СРСР | |
Поховання | Берковецьке кладовище |
Країна | СРСР |
Жанр | пейзаж і натюрморт |
Навчання | Київський державний художній інститут |
Діяльність | художник, візуальний митець |
Напрямок | образотворче мистецтво і живопис |
Вчитель | Григор'єв Сергій Олексійович |
Член | Національна спілка художників України |
Родичі | Петро Олексійович Волошин |
Нагороди | |
|
Лавренчук Олександр Володимирович Пактикуючий адвокат Національної асоціації адвокатів України, громадський діяч, волонтер, поет, прозаїк.
Народився 30 вересня 1980 року у місті Луцьк Волинської області в простій сімʼї учительки і водія.
В 1997 році завершив навчання зі срібною медаллю в Луцькій гімназії # 21 імені Михайла Кравчука.
У 2002 році отримав диплом юриста за спеціальністю «правознавство» у Волинському державному університеті імені Лесі Українки.
Свою професійну юридичну практику розпочав з 2000 року. 21 квітня 2008 року отримав Свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю.
З 2017 року - член дисциплінарної палати КДКА Волинської області.
З 2014 року - активний громадський діяч, захищав в суді інтереси Луцьких майданівців: Б.Шиби, М.Москвич аж до закриття щодо них кримінальних проваджень.
На волонтерських засадах надає правничу допомогу військовим, починаючи з подій загибелі військовослужбовців 22.05.2014 року.
Володар поясу 3-кю - кіокушинкайкан-карате.
З 1998 року розпочав творчу карʼєру поета-прозаїка.
У 2023 році, з метою збору донатів для ЗСУ, видав збірку поезії і прози під назвою «Ілюзії мого життя».
Біографія ред.
Василь Дмитрович Чегодар народився за офіційними даними 25 листопада 1918 року в селі Червоний Яр (нині Подільський район Одеської області, Україна).
Про батьків відомостей мало. З розповідей – заможні селяни. У 1920-х роках були репресовані і розстріляні. Василь поповнив лави безпритульних, тому в свідоцтві про народження, видане йому у 18 років, значиться, що вік було встановлено медичною комісією. У графі «батько» зазначено – «Вихованець дитячого будинку», мати – Євдокія.
Не зважаючи на трагічні часи, про які він майже ніколи не розповідав, тяга до творчості проявилася дуже рано. Чегодар використовував будь-яку нагоду для малювання.
З 1940 року навчався в Київському художньому інституті на живописному факультеті. Його вчителями з фаху були С. Григор'єва, С. Єржиківський, О. Сиротенко.
З 1942 року Чегодар почав брати участь у різноманітних художніх виставках. Вже тоді його твори почали привертати до себе увагу.
У 1946 році майстер організовує першу персональну виставку у Києві. З цього ж року його роботи постійно експонувалися на вітчизняних виставках, а з 1966 року – й закордонних.
В. Чегодар надзвичайно багато працює. Загальна кількість виставок доходить до вісімдесяти.
Персональні прижиттєві виставки були організовані у 1946, 1979, 1981, 1988 роках.
Його роботи також експонувалися в Бельгії (1970, 1976), Болгарії (1986), Італії (1970), Канаді (1966, 1988-1989), Польщі (1970, 1972), США (1976), Угорщині (1970), Фінляндії (1973), Чехії (1977), Югославії (1970), Японії (1972, 1973, 1974, 1975, 1976), та ін.
Сьогодні картини майстра перебувають у багатьох українських, закордонних музеях та приватних колекціях. Майже все життя художник прожив у Києві, зокрема в будинку на вулиці Великій Підвальній, № 16, квартира 19.
За декілька років до смерті В. Чегодар переніс ряд інфарктів та інсультів.
Помер у Києві 27 жовтня 1989 року у віці 70-ти років від набряку легенів у Києві. Похований на Міському кладовищі «Берківцях».
Творчість ред.
Ще зі студентських років В. Чегодар відвідував українські музеї та захоплювався живописом високого ґатунку - з яскравими, насиченими кольорами, а також точною передачею людських почуттів та настрою. Саме тому ще на початку своєї творчої кар’єри він вирішив писати легко, вільним мазком, відмовившись від сірості, невиразності та шаблонів.
У 1940-х роках переважно працює як графік у різноманітних українських періодичних виданнях, живописом займається лише у вільний час. З 1951 року повністю присвячує себе живопису і працює у жанрах пейзажу, натюрморту та портрету, але його улюбленим жанром став саме пейзаж.
Сонячність палітри, яскравість барв, мажорність його живописних образів становлять сутність творчої манери митця.
Значну частину доробку складають київські мотиви. Саме тому, художника називали «співцем Києва».
Починаючи з 1950-х років для В. Чегодара відкривається Крим, з його казковими сонячними краєвидами, виноградниками та морем. Художник майже кожного року їздив працювати до Гурзуфу. Тут були створені його кращі марини та гірські пейзажі.
У роботах 1960–1970-х років з’являється новий мотив – Чорторий (історична місцевість на лівому березі Дніпра коло Києва). Сюди художник приїжджав з сім’єю та створював численні пейзажі із зображенням заходу сонця, дніпровськими пляжами та побутом відпочивальників.
Окреме місце у творчості В. Чегодара займає село Білогородка (Київська обл.). З середини 1960-х років майстер орендував тут житло та працював кожного року. Творчий сезон починався ранньою весною в період цвітіння, і тривав до пізньої осені. Взимку майстер майже не приїздив сюди. Згадуючи Білогородку (літописний Білгород), художник наголошував на глибоких історичних коренях цього місця. В цих полотнах В. Чегодар зображує і види з території колишнього княжого двору, і могутні оборонні вали, і білогородські пагорби, і, звісно, річку Ірпінь.
Чисельні роботи В. Чегодара присвячені темі Седнєва, в якому знаходився будинок творчості художників. Він їздив сюди, починаючи з року заснування (1964 р.). Тут майстер пише стародавню кам’яницю, церкву Воскресіння, зведену чернігівським полковником Яковом Лизогубом, козацьку Георгіївську церкву, широчезні седнівські далі, річку Снов, місцеві краєвиди.
Як вважав сам художник, з усієї плеяди світових, і насамперед, французьких художників, найбільший вплив на нього справив П’єр Бонар (1867–1947). З вітчизняних живописців найбільш близькою була творча манера Миколи Глущенка (1901–1977).
З багатьма колегами він був у дуже теплих відносинах. В коло його найближчих людей входили художники Василь Непийпиво, Степан Кошовий, Віктор Зарецький, Микола Глущенко, Тетяна Яблонська, письменники Павло Загребельний, Іван Драч, співак Анатолій Солов’яненко та фотограф Микола Козловський та багато інших діячів науки та культури.
Лишив після себе велику творчу спадщину, яка налічує до десяти тисяч живописних та графічних творів.
- 1946 – член Спілки художників УРСР
- 1960 – член Спілки журналістів СРСР
- 1982 – Заслужений художника УРСР
Персональні виставки ред.
- 1946 – виставка живопису. Київ.
- 1979 – пересувна виставка живописних робіт в 5-ти містах України (Київ, Лубни, Дніпропетровськ, Кіровоград, Івано-Франківськ)
- 1981 – виставка живопису «Київські мотиви». Київ.
- 1988 – персональна виставка в рамках святкування 1000-ліття хрещення Русі. Київ (Храми Києва).
- 1988 – виставка живопису. Київ.
Література ред.
- Василь Чегодар : альбом / упоряд.: Ю. О. Іванченко. Київ : Мистецтво, 1983. 24 с.: іл.
- Василь Чегодар. Живопис: кат. персон. вист. / склала Т. Б. Ржондківська; авт. передм. В.П. Цельтнер. Київ : Спілка художників Української РСР. Київська організація спілки художників Української РСР, 1979. 24 с.: іл.
- Василь Дмитрович Чегодар. Живопис : кат. персон. вист. / склала Л.І. Максименко; авт. вступ. ст. О. Федорук. Київ : Спілка художників України, 1988. 36 с. : іл.
- Волошина К. Василь Чегодар: еволюція творчої манери // Дев’яті Платонівські читання. Тези доповідей Міжнародної наукової конференції. – К.: НАОМА, 2022. – С. 71
- Склярська М. Сонячність світосприйняття // Образотворче мистецтво. 1980. № 2.
- Федорук О.. «Київські мотиви» Василя Чегодара // Образотворче мистецтво. 1982. № 1.
- Чегодар Василь Дмитрович // Українські радянські художники. Довідник. — Київ : Мистецтво, 1972. — С. 502.;
- Чегодар Василь Дмитрович // Словник художників України / за ред. М. П. Бажана (відп. ред.) та ін. — К. : Головна редакція Української радянської енциклопедії, 1973. — С. 247.
- Чегодар Василь Дмитрович // Митці України : Енциклопедичний довідник / упоряд. : М. Г. Лабінський, В. С. Мурза ; за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1992. — С. 626. — ISBN 5-88500-042-5. [Архівовано з першоджерела 12 вересня 2022.];
- Чегодар Василь // Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995.;
- ↑ Czech National Authority Database