Володимир Олексійович Дени́сов (нар. 21 липня 1887, Нова Слобода — пом. 14 вересня 1970, Київ) — український радянський живописець, мистецтвознавець і педагог. Член ленінградських товариств «Союз молоді» з 1917 року та «Коло художників» у 1927—1929 роках, Спілки художників СРСР з 1932 року та Спілки радянських художників України з 1944 року. Батько художниці Лади Денисової.
| Денисов Володимир Олексійович | |
|---|---|
| | |
| Народження | 9 (21) липня 1887 Нова Слобода, Q4192850?, Щигровський район, СРСР |
| Смерть | 14 вересня 1970 (83 роки) |
| Київ, Українська РСР, СРСР | |
| Країна | Російська імперія СРСР |
| Жанр | натюрморт і пейзаж |
| Навчання | Тартуський університет (1911) і Петербурзький археологічний інститутd (1913) |
| Діяльність | художник, мистецтвознавець, педагог |
| Вчитель | Світославський Сергій Іванович, Васнецов Аполлінарій Михайлович, Рерберг Федір Івановичd і Циоглінський Іван Францевич |
| Відомі учні | Орєшников Віктор Михайловичd, Пахомов Олексій Федоровичd, Григор'єв Сергій Олексійович, Кирилов Михайло Антонович, Безуглий Данило Іванович, Неледва Галина Олександрівна, Яків Никодимов і Рибачук Ада Федорівна |
| Працівник | Вищий художньо-технічний інститут і Київський державний художній інститут |
| Член | Союз молодіd, Коло художниківd, СХ СРСР і Спілка радянських художників України |
| |
Біографія Редагувати
Народився 9 [21] липня 1887 року в селі Новій Слободі Щигровського повіту Курської губернії Російської імперії (нині Щигровський район Курської області, Росія). Здобував юридичну освіту в Київському та Санкт-Петербурзькому університетах. З 1905 по 1907 рік навчався у майстерні Сергія Світлославського у Києві, у 1906—1907 роках у Аполлінарія Васнеца та у 1907—1908 роках — в училищі Федора Рерберга у Москві та у 1908—1911 роках — у Яна Ционглінського в Санкт-Петербурзі. У 1911 році закінчив Юр'ївський університет у Дерпті. З 1911 по 1913 рік навчався у Петербурзькому археологічному інституті. У цей період життя багато подорожував. Відвідував музеї Німеччини, Франції, Іспанії, працював у колі тогочасних європейських художників.
З 1921 по 1922 рік працював у Музеї художньої культури у Петрограді; у 1925—1928 роках — художником-декоратором у Ленінградському театрі «Пролетарський актор» та Оперній студії Ленінградської консерваторії. Брав активну участь у створенні програми нового мистецтва «Свобода мистецтва» та у роботі новоствореного «Союзу митців», де співпрацював з поетами Олександром Блоком, Сергієм Єсеніним, Володимиром Маяковським, режисером Всеволодом Мейєргольдом, композитором Сергієм Прокоф'євим. Викладав малюнок, живопис, історію мистецтва у ВХУТЕМАСі-ВХУТЄЇНІ з 1921 по 1928 рік та на Вищих курсах мистецтвознавства з 1928 по 1929 рік. Його учнями були Віктор Орешніков та Олексій Пахомов.
З 1929 року викладав у Київському художньому інституті. У роки німецько-радянської війни перебував в евакуації у місті Талгарі Казахської РСР. Після повернення з евакуації до 1962 року продовжив викладати у Київському художньому інституті. Його учнями були зокрема Данило Безуглий, Сергій Григор'єв, Михайло Кирилов, Ольга Малашенко, Неледва Галина, Яків Никодимов, Ада рибачук. Помер в Києві 14 вересня 1970 року.
Творчість Редагувати
Працював в галузі станкового живопису у жанрах натюрморту і пейзажу. Серед робіт:
- «Натюрморт із книгами» (1915);
- «Міський пейзаж» (1916);
- «Натюрморт із чашкою» (1918);
- «Вітряки» (1928);
- «У перший рейс з новим урожаєм» (1936);
- «Колгоспний базар у Талгарі» (1942);
- «Долина Талгару» (1942);
- «Двір колгоспника в Талгарі» (1942);
- «Осінь у Талгарі» (1942);
- «Зима в Талгарі» (1942);
- «Над Дніпром поблизу Канева» (1946);
- «Київський університет» (1948);
- «Скеляста бухта» (1950);
- «Натюрморт зі скрипкою» (1956);
- «Ранок у Гурзуфі» (1957);
- «Друзів прийняти завжди готові» (1958);
- «Вогні Ялти» (1962);
- «Набережна в Судаку» (1963);
- «Гурзуфська бухта» (1967);
- «Насуваються сутінки» (1967).
Автор конкурсних проєктів-ескізіз планування забудови Хрещатика (1945).
Брав участь у виставках з 1915 року. З 1923 року експонувався на виставках петроградських художників усіх напрямків. У лютому 1929 року його роботи експонувалися в Лондоні на художній виставці, організованій Всесоюзним товариством культурного зв'язку із закордоном та Британським товариством культурного зближення з СРСР. З 1937 року брав участь у всеукраїнських виставках. Персональна виставка відбулася у Києві у 1969 році. Меморіальні виставки картин пройшли у Києві у 1971 та 1989 роках.
Автор книги «Війна і лубок», виданої 1916 року у Петрограді виданням «Новий журнал всім», низки художньо-критних статей.
Твори художника представлені у Національному художньому музеї України у Києві, Державному Російському музеї у Санкт-Петербурзі, Національному музеї «Київська картинна галерея» та іших музейних, галерейних та приватних зібраннях в Україні та за її межами.
Примітки Редагувати
- ↑ Денисов Владимир Алексеевич / Галерея Art-nostalgie. [ 6 квітня 2022 у Wayback Machine.](рос.)
Література Редагувати
- Денисов Володимир Олексійович // Українські радянські художники. Довідник. — Київ : Мистецтво, 1972. — С. 134.;
- Денисов Володимир Олексійович // Словник художників України / за ред. М. П. Бажана (відп. ред.) та ін. — К. : Головна редакція Української радянської енциклопедії, 1973. — С. 72.
- Денисов Володимир Олексійович // Митці України : Енциклопедичний довідник / упоряд. : М. Г. Лабінський, В. С. Мурза ; за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1992. — С. 208. — ISBN 5-88500-042-5. [Архівовано з першоджерела 12 вересня 2022.];
- Л. М. Гутник. Денисов Володимир Олексійович // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2007. — Т. 7 : Ґ — Ді. — 708 с. — ISBN 978-966-02-4457-3.