www.wikidata.uk-ua.nina.az

Васнецов Аполлінарій Михайлович У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Васнецов Аполліна рій Михайлович Васне

Васнецов Аполлінарій Михайлович

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Васнецов.

Аполліна́рій Михайлович Васнецо́в (рос. Аполлина́рий Миха́йлович Васнецо́в; 25 липня (6 серпня) 1856, с. Рябово, Вятська губернія, Російська імперія — 23 січня 1933, Москва, РРФСР, СРСР) — російський художник. Член Московського археологічного товариства. Молодший брат Віктора Васнецова, відомий своїми пейзажами, полотнами середньовічної Москви та ілюстраціями до видатних творів своїх сучасників.

Васнецов Аполлінарій Михайлович
рос. Аполлинарий Васнецов
Аполлінарій Михайлович Васнецов. Портрет роботи Віктора Михайловича Васнецова
Народження 25 липня (6 серпня) 1856
Ryabovod, Vyatka Uyezdd, Вятська губернія, Російська імперія
Смерть 23 січня 1933(1933-01-23)[…] (76 років)
  Москва, СРСР
Поховання
Введенське кладовище : 

Країна  Російська імперія
 СРСР
Жанр історичний живопис
Навчання Московське училище живопису, скульптури та зодчества
Діяльність художник, краєзнавець
Напрямок живопис
Відомі учні Денисов Володимир Олексійович
Діти Vsevolod Vasnetsovd
Брати, сестри Васнецов Віктор Михайлович
 Васнецов Аполлінарій Михайлович у Вікісховищі

Життєпис Редагувати

Дитинство Редагувати

Народився в родині спадкового православного священика Михайла Васильовича Васнецова (1823—1870), який походив зі стародавнього вятського роду Васнецових. Був названий на честь своєї матері Аполлінарії Іванівни. Мав трьох старших і двох молодших братів. Батько був високоосвіченою людиною, саме він прищепив Аполлінарієві любов до природи. Найбільшу роль у формуванні Аполлінарія як художника зіграв його старший брат Віктор. Разом вони ходили малювати в ліс. Протягом усього життя Віктор залишався для Аполлінарія дбайливим братом та авторитетом у галузі мистецтва.

У 1866 році померла мати, у 1870 помер батько, після чого за виховання дітей узялася тітка Єлизавета Олександрівна Шиляєва.

Петербург Редагувати

Восени 1872 року у Вятку до Аполлінарія з Петербурга на деякий час приїхав Віктор, який нещодавно закінчив духовну семінарію. Побачивши малюнки молодшого брата, він забрав його в столицю. У Петербурзі Аполлінарій вступив до реального училища, де протягом декількох років вивчав математику, фізику, хімію та геологію. У цей час живописом займався мало. У 1875 повернувся у Вятку.

У 1877 одружився з Олександрою Володимирівною Рязанцевою, яка належала до великого роду фабрикантів на Косі.

Москва Редагувати

У 1878 році вперше приїхав у Москву, де був вражений стародавніми монастирями та храмами Кремля. У Москві познайомився з роботами Івана Шишкіна й Архипа Куїнджі, а в 1882 через брата Віктора познайомився з відомим меценатом Савою Мамонтовим, та отримав від нього запрошення до маєтку Мамонтових Абрамцево. Митецька атмосфера Абрамцева та нові товариші сприяли становленню молодого художника. Велику роль у формуванні Васнецова-пейзажиста зіграли роботи Василя Полєнова. Серед робіт цього часу помітними є:

Сірий день
  • Вигляд маєтку. Абрамцево (1890)
  • Сірий день (1883)
  • Лісова стежка. Абрамцево (1885)

Україна Редагувати

Весною 1886 здійснив мандрівку до України, відвідав Крим, який вразив його своїми барвами та ландшафтами. В цей час були створені низка етюдів, на основі яких написані картини, серед яких:

Батькiвщина
  • Батьківщина (1886)
  • Сутінки (1889)

Урал та Кавказ. Мандрівка до Європи Редагувати

У 1890 році здійснив подорож по Півночі Російської імперії. Красиві пам'ятки Сибіру і Уралу були відбиті у великій кількості полотен:

Тайга на Уралі
'Кама'
  • Ліс на горі Благодать, Середній Урал (1890)
  • Тайга на Уралі (1890)
  • Гірське озеро. Урал (1892)
  • Степи Оренбурга (1895)
  • «Кома» (1895)

У 1895 році відправився на Кавказ, де був глибоко вражений красою гір. Здійснив сходження на льодовик Ельбрусу, відвідав Тифліс, жив у Дарьяльскій ущелині й створив велику кількість ескізів:

  • Вид на Ельбрус з Борнемуту (1895)
  • Червоні Скелі в Кисловодську (1896)
  • Ельбрус до сходу сонця (1897)
  • Дар'ял (1897)

У 1890 році здійснив подорож Європою, відвідавши Францію та Італію, де вивчав твори відомих майстрів.

Стара Москва Редагувати

Перші роботи, присвячені середньовічній Москві у творчості художника з'являються В 1831 році, коли він був залучений до ілюстрації «Пісні про купця Калашникова» для ювілейного видання творів М. Ю. Лермонтова. Свій розвиток тема отримала в 1897 — тоді С. І. Мамонтов доручив Аполлінарієві Михайловичу створити ескізи декорацій до опери М.П Мусоргського «Хованщина». За ескізами Васнецова К. О. Коровіним та С. В. Малютіним були написані декорації.

1901 рік став видатним для художника. За заслуги в галузі історичної композиції він був обраний членом-кореспондентом Московського археологічного товариства. Того ж року Васнецова запросили на посаду керівника пейзажної майстерні в Московське училище живопису. Більшу частину свого вільного часу митець проводить над створенням історичної панорами Москви.

В 1911 році, будучи визнаним знавцем архітектури та життя столиці XVII сторіччя, Аполлінарій Михайлович отримує замовлення від відомого московського антрепренера С. І. Зиміна[ru] оформити для єго театру оперу П. І. Чайковського «Опричник».

Галерея Редагувати

Примітки Редагувати

  1. ↑ Васнецов Аполлинарий Михайлович // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
    d:Track:Q649d:Track:Q17378135
  2. Apollinari Mikhailovich Vasnetsov
    d:Track:Q17299517
  3. Sarabianov A. D. Encyclopædia Britannica
    d:Track:Q5375741
  4. Зведений список імен діячів мистецтва — 2015.
    d:Track:Q110250907d:Track:Q2494649
  5. Васнецов Аполлінарій Михайлович [ 23 листопада 2016 у Wayback Machine.] // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.

Джерела Редагувати

  • Великие художники. Аполлинарий Васнецов, «Директ-медия», Киев, 2011 р. (рос.)

Посилання Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Vasnecov Apollina rij Mihajlovich Vasneco v 5 ros Apollina rij Miha jlovich Vasneco v 25 lipnya 6 serpnya 1856 s Ryabovo Vyatska guberniya Rosijska imperiya 23 sichnya 1933 Moskva RRFSR SRSR rosijskij hudozhnik Chlen Moskovskogo arheologichnogo tovaristva Molodshij brat Viktora Vasnecova vidomij svoyimi pejzazhami polotnami serednovichnoyi Moskvi ta ilyustraciyami do vidatnih tvoriv svoyih suchasnikiv Vasnecov Apollinarij Mihajlovichros Apollinarij VasnecovApollinarij Mihajlovich Vasnecov Portret roboti Viktora Mihajlovicha VasnecovaNarodzhennya 25 lipnya 6 serpnya 1856 Ryabovod Vyatka Uyezdd Vyatska guberniya Rosijska imperiyaSmert 23 sichnya 1933 1933 01 23 1 2 76 rokiv Moskva SRSR 1 Pohovannya Vvedenske kladovishe Krayina Rosijska imperiya SRSRZhanr istorichnij zhivopisNavchannya Moskovske uchilishe zhivopisu skulpturi ta zodchestvaDiyalnist hudozhnik krayeznavecNapryamok zhivopisVidomi uchni Denisov Volodimir OleksijovichDiti Vsevolod VasnetsovdBrati sestri Vasnecov Viktor Mihajlovich 4 Vasnecov Apollinarij Mihajlovich u Vikishovishi Zmist 1 Zhittyepis 1 1 Ditinstvo 1 2 Peterburg 1 3 Moskva 1 4 Ukrayina 1 5 Ural ta Kavkaz Mandrivka do Yevropi 1 6 Stara Moskva 2 Galereya 3 Primitki 4 Dzherela 5 PosilannyaZhittyepis RedaguvatiDitinstvo Redaguvati Narodivsya v rodini spadkovogo pravoslavnogo svyashenika Mihajla Vasilovicha Vasnecova 1823 1870 yakij pohodiv zi starodavnogo vyatskogo rodu Vasnecovih Buv nazvanij na chest svoyeyi materi Apollinariyi Ivanivni Mav troh starshih i dvoh molodshih brativ Batko buv visokoosvichenoyu lyudinoyu same vin prishepiv Apollinariyevi lyubov do prirodi Najbilshu rol u formuvanni Apollinariya yak hudozhnika zigrav jogo starshij brat Viktor Razom voni hodili malyuvati v lis Protyagom usogo zhittya Viktor zalishavsya dlya Apollinariya dbajlivim bratom ta avtoritetom u galuzi mistectva U 1866 roci pomerla mati u 1870 pomer batko pislya chogo za vihovannya ditej uzyalasya titka Yelizaveta Oleksandrivna Shilyayeva Peterburg Redaguvati Voseni 1872 roku u Vyatku do Apollinariya z Peterburga na deyakij chas priyihav Viktor yakij neshodavno zakinchiv duhovnu seminariyu Pobachivshi malyunki molodshogo brata vin zabrav jogo v stolicyu U Peterburzi Apollinarij vstupiv do realnogo uchilisha de protyagom dekilkoh rokiv vivchav matematiku fiziku himiyu ta geologiyu U cej chas zhivopisom zajmavsya malo U 1875 povernuvsya u Vyatku U 1877 odruzhivsya z Oleksandroyu Volodimirivnoyu Ryazancevoyu yaka nalezhala do velikogo rodu fabrikantiv na Kosi Moskva Redaguvati U 1878 roci vpershe priyihav u Moskvu de buv vrazhenij starodavnimi monastiryami ta hramami Kremlya U Moskvi poznajomivsya z robotami Ivana Shishkina j Arhipa Kuyindzhi a v 1882 cherez brata Viktora poznajomivsya z vidomim mecenatom Savoyu Mamontovim ta otrimav vid nogo zaproshennya do mayetku Mamontovih Abramcevo Mitecka atmosfera Abramceva ta novi tovarishi spriyali stanovlennyu molodogo hudozhnika Veliku rol u formuvanni Vasnecova pejzazhista zigrali roboti Vasilya Polyenova Sered robit cogo chasu pomitnimi ye nbsp Sirij denViglyad mayetku Abramcevo 1890 Sirij den 1883 Lisova stezhka Abramcevo 1885 Ukrayina Redaguvati Vesnoyu 1886 zdijsniv mandrivku do Ukrayini vidvidav Krim yakij vraziv jogo svoyimi barvami ta landshaftami V cej chas buli stvoreni nizka etyudiv na osnovi yakih napisani kartini sered yakih nbsp BatkivshinaBatkivshina 1886 Sutinki 1889 Ural ta Kavkaz Mandrivka do Yevropi Redaguvati U 1890 roci zdijsniv podorozh po Pivnochi Rosijskoyi imperiyi Krasivi pam yatki Sibiru i Uralu buli vidbiti u velikij kilkosti poloten nbsp Tajga na Urali nbsp Kama Lis na gori Blagodat Serednij Ural 1890 Tajga na Urali 1890 Girske ozero Ural 1892 Stepi Orenburga 1895 Koma 1895 U 1895 roci vidpravivsya na Kavkaz de buv gliboko vrazhenij krasoyu gir Zdijsniv shodzhennya na lodovik Elbrusu vidvidav Tiflis zhiv u Daryalskij ushelini j stvoriv veliku kilkist eskiziv Vid na Elbrus z Bornemutu 1895 Chervoni Skeli v Kislovodsku 1896 Elbrus do shodu soncya 1897 Dar yal 1897 U 1890 roci zdijsniv podorozh Yevropoyu vidvidavshi Franciyu ta Italiyu de vivchav tvori vidomih majstriv Stara Moskva Redaguvati Pershi roboti prisvyacheni serednovichnij Moskvi u tvorchosti hudozhnika z yavlyayutsya V 1831 roci koli vin buv zaluchenij do ilyustraciyi Pisni pro kupcya Kalashnikova dlya yuvilejnogo vidannya tvoriv M Yu Lermontova Svij rozvitok tema otrimala v 1897 todi S I Mamontov doruchiv Apollinariyevi Mihajlovichu stvoriti eskizi dekoracij do operi M P Musorgskogo Hovanshina Za eskizami Vasnecova K O Korovinim ta S V Malyutinim buli napisani dekoraciyi 1901 rik stav vidatnim dlya hudozhnika Za zaslugi v galuzi istorichnoyi kompoziciyi vin buv obranij chlenom korespondentom Moskovskogo arheologichnogo tovaristva Togo zh roku Vasnecova zaprosili na posadu kerivnika pejzazhnoyi majsterni v Moskovske uchilishe zhivopisu Bilshu chastinu svogo vilnogo chasu mitec provodit nad stvorennyam istorichnoyi panorami Moskvi V 1911 roci buduchi viznanim znavcem arhitekturi ta zhittya stolici XVII storichchya Apollinarij Mihajlovich otrimuye zamovlennya vid vidomogo moskovskogo antreprenera S I Zimina ru oformiti dlya yego teatru operu P I Chajkovskogo Oprichnik Galereya Redaguvati nbsp Girske ozero 1892 nbsp Moskovskij Kreml 1892 nbsp Vulicya v misti opera Oprichnik Petra Chajkovskogo 1911 nbsp U Moskovskomu Kremli nbsp Novgorodskij majdanchik nbsp Kreml 1892 nbsp Vulichnij ruh na Voskresenskomu mostu v XVIII stolitti 1926 nbsp Kam yanij mist Kalinchin mist v petrovski chasi 1902 nbsp Vsehsvyatskij kam yanij mist Moskva kincya XVII stolittya 1901 nbsp Ozero 1902 nbsp Sutinki nbsp Oborona Moskvi vid hana Tohtamisha XIV stolittya 1918 nbsp Troyicka cerkva na Bersenevci 1922 nbsp Krasna plosha 1897 nbsp Simonov monastir Hmari i zoloti kupoli 1927 nbsp Moskovskij Kreml za Ivana III 1921 nbsp Moskovska kativnya Kinec XVI stolittya Kostyantino Yeleninski vorota moskovskoyi kativni na rubezhi XVI i XVII stolit 1912 nbsp Na svitanku u Voskresenskogo mostu Kinec XVII stolittya 1900 nbsp Moskovskij Kreml pri Dmitri Donskomu nbsp Budivnictvo derev yanih stin Kremlya XII stolittya 1903 nbsp Rozkvit Kremlya Vsehsvyatskij mist i Kreml v kinci XVII stolittya a 1922 nbsp Stara Moskva 1896 nbsp Knizhkovi kramnici na Spaskomu mostu v XVII stolitti nbsp Krasna plosha pri Ivani Groznomu nbsp Krasna plosha v drugij polovini XVII stolittyaPrimitki Redaguvati a b Vasnecov Apollinarij Mihajlovich Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t pod red A M Prohorov 3 e izd Moskva Sovetskaya enciklopediya 1969 d Track Q649d Track Q17378135 Apollinari Mikhailovich Vasnetsov d Track Q17299517 Sarabianov A D Encyclopaedia Britannica d Track Q5375741 Zvedenij spisok imen diyachiv mistectva 2015 d Track Q110250907d Track Q2494649 Vasnecov Apollinarij Mihajlovich Arhivovano 23 listopada 2016 u Wayback Machine Ukrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1974 1985 Dzherela RedaguvatiVelikie hudozhniki Apollinarij Vasnecov Direkt mediya Kiev 2011 r ros Posilannya RedaguvatiSeriya Veliki hudozhniki Arhivovano 14 lipnya 2014 u Wayback Machine ros Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Vasnecov Apollinarij Mihajlovich amp oldid 40018537