www.wikidata.uk-ua.nina.az

Мусоргський Модест Петрович Моде ст Петро вич Му соргський 9 21 березня 1839 18390321 16 28 березня 1881 російський комп

Мусоргський Модест Петрович

Моде́ст Петро́вич Му́соргський (9 (21) березня 1839(18390321) — 16 (28) березня 1881) — російський композитор, один із членів «Могутньої купки».

Модест Петрович Мусоргський
Основна інформація
Дата народження 9 (21) березня 1839(1839-03-21)
Місце народження Карево (Псковська область), Торопецький повіт, Псковська губернія, Російська імперія
Дата смерті 16 (28) березня 1881(1881-03-28) (42 роки)
Місце смерті Санкт-Петербург, Російська імперія[…]
Причина смерті інфекційне захворювання
Поховання Тихвінське кладовищеd
Роки активності з 1852
Громадянство Російська імперія
Професії композитор, піаніст, лібретист, військовослужбовець
Освіта Миколаївське кавалерійське училищеd і Петрішулеd
Інструменти фортепіано
Жанр опера, романси
Цитати у Вікіцитатах
 Файли у Вікісховищі

Творчість Мусоргського є яскраво національно-вираженою, що відбилося в гармонічних та мелодійних особливостях його музики, зверненні до російського фольклору та національних сюжетів. У своїх найвідоміших операх — «Борис Годунов» та «Хованщина», композиторові вдалося показати невідомі раніше в історії музики обрії за глибиною розкриття образу простого народу.

Життя і творчість Редагувати

Мусоргський — кадет Преображенського полку

Модест Петрович Мусоргський народився 9 березня 1839 року в маєтку свого батька, небагатого поміщика, у селі Карево Торопецкого повіту (нині Куньїнського району) на Псковщині. Дитячі роки провів у маєтку батьків; з шести років Мусоргський почав займатися музикою під керівництвом матері. В автобіографії Мусоргський писав:

… ознайомлення з духом народного життя було головним імпульсом музичних імпровізацій до початку ознайомлення ще із самими елементарними правилами гри на фортепіано.
Модест (праворуч) і його брат Філарет (ліворуч) у 1858 році

У 1849 році поступив у Петропавловську школу в Петербурзі, протягом 1852—1856 років вчився у Школі гвардійських підпрапорщиків. Одночасно брав уроки музики в піаніста Антона Герке. У 1852 році виданий перший твір Мусоргського — полька для фортепіано «Підпрапорщик». У 1856—1857 роках він познайомився з Олександром Даргомижським, Володимиром Стасовим і Мілієм Балакиревим, які вплинули на його загальний і музичний розвиток. Під керівництвом Балакирева Мусоргський почав серйозно займатися композицією; вирішивши присвятити себе музиці, в 1858 пішов з військової служби. Наприкінці 1850 — початку 1860-х років Мусоргський написав ряд романсів й інструментальних творів, у яких уже виявилися своєрідні риси його творчої індивідуальності. Протягом 1863—1866 років працював над оперою «Саламбо» за однойменним романом Гюстава Флобера (не завершена), що відзначається драматизмом народно-масових сцен. До середини 1860-х років сформувався світогляд Мусоргського як митця-реаліста, близького ідеям революційних демократів.

Звернувшись до актуальної, соціально загостреної тематики народного життя, він створив пісні й романси на слова Миколи Некрасова, Тараса Шевченка, Олександра Островського й на власні тексти («Калістрат», «Колискова Єремушки», «Спи, засни, селянський син», «Сирітка», «Семінарист», тощо), у яких виявився його дар побутописця, уміння створювати яскраво характерні людські образи. Багатством і соковитістю звукових фарб вирізняється симфонічна картина «Ніч на Лисій горі» (1867 рік), створена за мотивами народних казок і легенд. Сміливим експериментом стала незакінчена опера Мусоргського «Одруження» (на незмінений текст комедії Миколи Гоголя, 1868 рік), вокальні партії якої засновані на безпосередньому відтворенні інтонацій живої розмовної мови.

Всі ці роботи підготували Мусоргського до створення одного з найбільших його творінь — опери «Борис Годунов» (за трагедією Олександра Пушкіна). Першу редакцію опери (1869 рік) не прийняла до постановки дирекція імператорських театрів. Після переробки «Бориса Годунова» поставили у петербурзькому Маріїнському театрі (1874 рік), але з великими скороченнями.

Мусоргський в пізні роки життя

У 1870-х роках Мусоргський працював над грандіозною за задумом «народною музичною драмою» з епохи стрілецьких бунтів кінця XVII століття «Хованщина» (лібрето Мусоргського, почато в 1872 році), ідею якої йому підказав музичний критик Володимир Стасов, і комічною оперою «Сорочинський ярмарок» (за повістю Гоголя, 1874-80 роки). Одночасно створив вокальні цикли «Без сонця» (1874 рік), «Пісні й танці смерті» (1875—1877 роки), сюїту для фортепіано «Картинки з виставки» (1874 рік), тощо.

В останні роки життя Мусоргський переживав тяжку депресію, яку спричинило невизнання його творчості, самітність, побутові та матеріальні труднощі. Він став зловживати алкоголем. Помер він у бідності в Ніколаєвському солдатському шпиталі від бешихи ноги. Незакінчену композитором «Хованщину» завершив після його смерті Микола Римский-Корсаков, «Сорочинський ярмарок» доробили Анатолій Лядов, Цезар Кюї та інші. В 1896 Микола Римський-Корсаков зробив нову редакцію «Бориса Годунова». У радянський час Дмитро Шостакович наново відредагував й оркестрував «Бориса Годунова» й «Хованщину» (1959 рік). Самостійний варіант завершення «Сорочинського ярмарку» належить Віссаріону Шебаліну (1930).

Пам'ятник Мусоргському на Батьківщині

Великий гуманіст, демократ і правдолюбець, Мусоргський прагнув діяльно служити своєю творчістю народові. З величезною силою він відобразив гострі соціальні конфлікти, створив могутні, сповнені драматизму образи повсталого народу, що бореться за свої права. Разом з тим Мусоргський був чуйним психологом, знавцем людської душі. У музичних драмах «Борис Годунов» й «Хованщина» надзвичайно динамічні, барвисті масові народні сцени поєднуються з розмаїтістю індивідуальних характеристик, психологічною глибиною й складністю окремих образів. У сюжетах з минулого Росії Мусоргський шукав відповіді на болючі питання її сучасності. «Минуле в сьогоденні — от моє завдання», — писав він Стасову, працюючи над «Хованщиною». Як геніальний драматург виявив себе Мусоргський й у творах малої форми. Деякі з його пісень являють собою подобу невеликих драматичних сценок, у центрі яких — живий і закінчений людський образ. Вслухаючись в інтонації розмовної мови й у мелодії російської народної пісні, Мусоргський створив глибоко оригінальну, виразну музичну мову, що вирізняється гострою реалістичною характерністю, тонкістю й різноманіттям психологічних відтінків. Творчість його дуже вплинула на багатьох композиторів: Сергія Прокоф'єва, Дмитра Шостаковича, Леоша Яначека, Клода Дебюссі тощо.

Список творів Редагувати

Модест Мусоргський, портрет роботи І. Репіна

Опери Редагувати

  • «Саламбо» (по роману Г. Флобера, 1863—1866, не закінчена)
  • «Одруження» («Женитьба») (на текст комедії М. В. Гоголя, 1-ї дії, 1868; закінчена й оркестрована М. М. Іпполітовим-Івановим, пост. 1931, Радіотеатр, Москва)
  • «Борис Годунов» (за трагедією О. С. Пушкіна, 1869; 2-я ред. 1872, пост. 1874, Маріїнський т-р, Петербург; у ред. Н. А. Римського-Корсакова, пост. в 1896 Об-вом муз. зборів, Великий зал Петерб. консерваторії; у ред. Д. Д. Шостаковича, 1959, Ленінгр. т-р опери й балету)
  • «Хованщина» (лібретто М., 1872-80, закінчена по авторських матеріалах й оркестрована Римським-Корсаковим, 1883, пост. 1886, силами Муз.-драм. гуртка аматорів, зал Кононова, Петербург; у ред. Шостаковича, екранізована в 1959, пост. 1960, Ленінградського театру опери й балету)
  • «Сорочинський ярмарок» (по повісті Гоголя, 1874-80, закінчена Ц. А. Кюї, 1916, пост. 1917, Театр муз. драми, Петроград; у ред. В. Я. Шебаліна, 1931, Малий оперний т-р, Ленінград; у ред. П. А. Ламма й Шебаліна, 1932, Муз. т-р ім. В. И. Немировича-Данченко, Москва, також 1952, Філія Великого театру, Москва)

Твори для оркестру Редагувати

  • скерцо сі-бемоль мажор (1858)
  • Alla marcia notturna (1861)
  • Симфонія ре-мажор мажор: Andante, Scherzo, and Finale (1861—1862)
  • «Иванова ночь на лысой горе» (1867)
  • Симфонічне інтермеццо в класичному дусі (1867)
  • «Торжественный марш: Взятие Карса» (1880)

Твори для фортепіано Редагувати

  • Porte-enseigne: Polka (1852)
  • Souvenir d'Enfance (1857)
  • Scherzo до-дієз мінор (1858)
  • «Impromptu passionné» (1859)
  • «Kinderscherz»
  1. Оригінальна версія(1859)
  2. Редакція(1860)
  • Соната до мажор для фортепіанного дуету: Allegro and Scherzo (1860)
  • Intermezzo in modo classico (1861)
  • «Из воспоминаний детства» (1865):
  1. «Няня и я»
  2. «Первое наказание: Няня запирает меня в темную комнату»
  • «Дума» Rêverie (на тему Логінова) (1865)
  • «La Capricieuse» (на тему Гайдна) (1865)
  • «Швея» (1871)
  • «Картинки с выставки» (1874)
  • «На южном берегу Крыма» (Гурзуф) (1880)
  • «Близ южного берега Крыма» (1880)
  • «Méditation: feuillet d'album» (1880)
  • «Une Larme» (1880)
  • «Quasi Fantasia: Au Village» (?1880)


Твори для хору Редагувати

  • «Марш Шамиля» (для солістів, хору та оркестру) (1859)
  • «Поражение Сеннахериба» (Байрон) (для хору та оркестру)
  1. Оригінальна версія(1867)
  2. Revised version (1874)
  • «Ісус Навін» (Alto/Bass/Chorus/фортепіано) (1874—1877)
  • 3 вокалізи (Жіночий хор на 3 партії) (1880)
  • 5 російських народних пісень (Чоловічий хор, 4 партії) (1880)

Романси Редагувати

  • «Где ты, звёздочка?» (Греков)
  1. Оригінальна версія(1857)
  2. Редакція для оркестру (1858)
  • «Отчего, скажи, душа-девица» (Анонім) (1858)
  • Du meines Herzens Sehnsucht (Анонім) (1858)
  • «Весёлый час» (Кольцов)
  1. Оригінальна версія(1858)
  2. Редакція(1859)
  • «Листья шумели уныло» (Плєщєєв) (1859)
  • «Что вам слова любви?» (Аммосов) (1860)
  • «Много есть у меня теремов и садов» (Кольцов) (1863)
  • «Песнь старца» (Гете: An die Türen will ich schleichen) (1863)
  • «Царь Саул» (1863)
  • «Но если-бы с тобою я встретиться могла» (Курочкін) (1863)
  • «Дуют ветры, ветры буйные» (Кольцов) (1864),
  • «Ночь» (Пушкін)
  1. Оригінальна версія(1864)
  2. Редакція(1868)
  1. Оригінальна версія(1864)
  2. Редакція(1864)
  • «Молитва» (Лермонтов) (1865)
  • «Отверженная» (Holz-Miller) (1865)
  • «Колыбельная песня» (Островський) (1865)
  • «Малютка» (Плєщєєв) (1866)
  • «Желание» (Гейне: Ich wollt' meine Schmerzen ergössen) (1866)
  • «Из слёз моих выросло много» (Гейне: (1866)
  • «Светик Савишна» Savishna (Мусоргський) (1866)
  • «Ах, ты, пьяная тетеря» (Мусоргський) (1866)
  • «Семинарист» Мусоргський) (1866)
  • «Гопак» (Шевченко/Мей)
  1. Оригінальна версія(1866)
  2. Оркестрова редакція (1868)
  • «Днепр» (Шевченко/Мей)
  1. Оригінальна версія(1866) (lost)
  2. Редакція(1879)
  • «Еврейская песня» (Мей) (1867)
  • «Стрекотунья-белобока» (Пушкін) (1867)
  • «По грибы» (Мей) (1867)
  • «Пирушка» (Кольцов) (1867)
  • «Озорник» (Мусоргський) (1867)
  • «Козёл (Светская сказочка)» ' (Мусоргський) (1867)
  • «Классик» (Мусоргський) (1867)
  • «По над Доном сад цветёт» (Кольцов) {1867}
  • «Сиротка» (Мусоргський) (1868)
  • «Колыбельная Ерёмушки» (Некрасов) (1868)
  • «Детская песенка» (Мей) (1868)
  • «Детская» (Мусоргський):
  1. «С няней» (1868)
  2. «В углу» (1870)
  3. «Жук» (1870)
  4. «С куклой» (1870)
  5. «На сон грядущий» (1870)
  6. «Поехал на палочке» (1872)
  7. «Кот Матрос» (1872)
  • «Раёк» (Мусоргський) (1870)
  • «Вечерняя песенка» (Плєщєєв) (1871)
  • «Без солнца» (Голеніщев-Кутузов) (1874):
  1. «В четырех стенах»
  2. «Меня в толпе ты не узнала»
  3. «Окончен праздный шумный день»
  4. «Скучай»
  5. «Элегия»
  6. «Над рекой»
  • «Забытый» Forgotten (Голеніщев-Кутузов) (1874)
  • «Злая смерть (надгробное письмо)» Evil Death (The Epitaph) (Мусоргський) (1874)
  • «Крапивная Гора» The Mound of Nettles (Мусоргський) (1874)
  • «Песни и пляски смерти» (Голеніщев-Кутузов) (1875):
  1. «Колыбельная»
  2. «Серенада»
  3. «Трепак»
  4. «Полководец» (1877)
  • «Непонятная» (Мусоргський) (1875)
  • «Не божиим громом горе ударило» (А.К.Толстой) (1877)
  • «Горними тихо летела душа небесами» (А.К.Толстой) (1877)
  • «Спесь» (А.К.Толстой) (1877)
  • «Ой, честь ли то молодцу лён прясти» (А.К.Толстой) (1877)
  • «Рассевается, расступается» (А.К.Толстой) (1877)
  • «Видение» (Голеніщев-Кутузов) (1877)
  • «Странник» (Плєщєєв) (1878)
  • «Песня Мефистофеля в погребке Ауэрбаха (Песня о блохе)» (Гете/Струговщиков) (1879)


Транскрипції та аранжування Редагувати

  1. Сцена на Лисій горі
  2. Гопак

Втрачені роботи Редагувати

  • Соната мі-бемоль мажор: Scherzo and Finale (для фортепіано) (1858)
  • Соната фа-дієз мінор (для фортепіано) (1858)
  • Preludio in modo classico (для фортепіано) (1860)
  • Menuet Monstre (для фортепіано) (1861)
  • Соната ре-мажор: Scherzo (для фортепіано) (1862)
  • «Буря на Черном море» (для фортепіано) (1879)

Див. також Редагувати

Література Редагувати

  • Стасов В. В., Собрание статей о Мусоргском и его произведениях, М. — П., 1922; (рос.)
  • Мусоргский. [Статьи и исследования], т. 1- «Борис Годунов», М., 1930; (рос.)
  • М. П. Мусоргский. К 50-летию со дня смерти. Статьи и материалы, М., 1932 (лит.); (рос.)
  • Туманина Н., М. П. Мусоргский, М. — Л., 1939; (рос.)
  • Асафьев Б. В., Избр. труды, т. 3, М., 1954; (рос.)
  • Орлова А., Труды и дни М. П. Мусоргского. Летопись жизни и творчества, М., 1963: (рос.)
  • Хубов Г., Мусоргский, М., 1969. (рос.)

Примітки Редагувати

  1. ↑ Э. Мусоргский // Музыкальный словарь: Перевод с 5-го немецкого издания / под ред. Ю. Д. Энгель — Москва: Музыкальное издательство П. И. Юргенсона, 1901. — Т. 2. — С. 886–888.
    d:Track:Q649d:Track:Q27680201d:Track:Q7117345d:Track:Q2910129d:Track:Q27775647
  2. ↑ group of authors Moussorgsky, Modeste Petrovich // Encyclopædia Britannica: a dictionary of arts, sciences, literature and general information / H. Chisholm — 11 — New York, Cambridge, England: University Press, 1911.
    d:Track:Q867541d:Track:Q1690980d:Track:Q20646149
  3. Мусоргский Модест Петрович // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
    d:Track:Q649d:Track:Q17378135

Посилання Редагувати

Вікіцитати містять висловлювання від або про: Мусоргський Модест Петрович
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Mode st Petro vich Mu sorgskij 9 21 bereznya 1839 18390321 16 28 bereznya 1881 rosijskij kompozitor odin iz chleniv Mogutnoyi kupki Modest Petrovich MusorgskijOsnovna informaciyaData narodzhennya 9 21 bereznya 1839 1839 03 21 Misce narodzhennya Karevo Pskovska oblast Toropeckij povit Pskovska guberniya Rosijska imperiya 1 2 Data smerti 16 28 bereznya 1881 1881 03 28 42 roki Misce smerti Sankt Peterburg Rosijska imperiya 2 3 Prichina smerti infekcijne zahvoryuvannyaPohovannya Tihvinske kladovishedRoki aktivnosti z 1852Gromadyanstvo Rosijska imperiyaProfesiyi kompozitor pianist libretist vijskovosluzhbovecOsvita Mikolayivske kavalerijske uchilished i PetrishuledInstrumenti fortepianoZhanr opera romansiCitati u Vikicitatah Fajli u VikishovishiTvorchist Musorgskogo ye yaskravo nacionalno virazhenoyu sho vidbilosya v garmonichnih ta melodijnih osoblivostyah jogo muziki zvernenni do rosijskogo folkloru ta nacionalnih syuzhetiv U svoyih najvidomishih operah Boris Godunov ta Hovanshina kompozitorovi vdalosya pokazati nevidomi ranishe v istoriyi muziki obriyi za glibinoyu rozkrittya obrazu prostogo narodu Zmist 1 Zhittya i tvorchist 2 Spisok tvoriv 2 1 Operi 2 2 Tvori dlya orkestru 2 3 Tvori dlya fortepiano 2 4 Tvori dlya horu 2 5 Romansi 2 6 Transkripciyi ta aranzhuvannya 2 7 Vtracheni roboti 3 Div takozh 4 Literatura 5 Primitki 6 PosilannyaZhittya i tvorchist Redaguvati nbsp Musorgskij kadet Preobrazhenskogo polkuModest Petrovich Musorgskij narodivsya 9 bereznya 1839 roku v mayetku svogo batka nebagatogo pomishika u seli Karevo Toropeckogo povitu nini Kunyinskogo rajonu na Pskovshini Dityachi roki proviv u mayetku batkiv z shesti rokiv Musorgskij pochav zajmatisya muzikoyu pid kerivnictvom materi V avtobiografiyi Musorgskij pisav nbsp oznajomlennya z duhom narodnogo zhittya bulo golovnim impulsom muzichnih improvizacij do pochatku oznajomlennya she iz samimi elementarnimi pravilami gri na fortepiano nbsp nbsp Modest pravoruch i jogo brat Filaret livoruch u 1858 rociU 1849 roci postupiv u Petropavlovsku shkolu v Peterburzi protyagom 1852 1856 rokiv vchivsya u Shkoli gvardijskih pidpraporshikiv Odnochasno brav uroki muziki v pianista Antona Gerke U 1852 roci vidanij pershij tvir Musorgskogo polka dlya fortepiano Pidpraporshik U 1856 1857 rokah vin poznajomivsya z Oleksandrom Dargomizhskim Volodimirom Stasovim i Miliyem Balakirevim yaki vplinuli na jogo zagalnij i muzichnij rozvitok Pid kerivnictvom Balakireva Musorgskij pochav serjozno zajmatisya kompoziciyeyu virishivshi prisvyatiti sebe muzici v 1858 pishov z vijskovoyi sluzhbi Naprikinci 1850 pochatku 1860 h rokiv Musorgskij napisav ryad romansiv j instrumentalnih tvoriv u yakih uzhe viyavilisya svoyeridni risi jogo tvorchoyi individualnosti Protyagom 1863 1866 rokiv pracyuvav nad operoyu Salambo za odnojmennim romanom Gyustava Flobera ne zavershena sho vidznachayetsya dramatizmom narodno masovih scen Do seredini 1860 h rokiv sformuvavsya svitoglyad Musorgskogo yak mitcya realista blizkogo ideyam revolyucijnih demokrativ Zvernuvshis do aktualnoyi socialno zagostrenoyi tematiki narodnogo zhittya vin stvoriv pisni j romansi na slova Mikoli Nekrasova Tarasa Shevchenka Oleksandra Ostrovskogo j na vlasni teksti Kalistrat Koliskova Yeremushki Spi zasni selyanskij sin Siritka Seminarist tosho u yakih viyavivsya jogo dar pobutopiscya uminnya stvoryuvati yaskravo harakterni lyudski obrazi Bagatstvom i sokovitistyu zvukovih farb viriznyayetsya simfonichna kartina Nich na Lisij gori 1867 rik stvorena za motivami narodnih kazok i legend Smilivim eksperimentom stala nezakinchena opera Musorgskogo Odruzhennya na nezminenij tekst komediyi Mikoli Gogolya 1868 rik vokalni partiyi yakoyi zasnovani na bezposerednomu vidtvorenni intonacij zhivoyi rozmovnoyi movi Vsi ci roboti pidgotuvali Musorgskogo do stvorennya odnogo z najbilshih jogo tvorin operi Boris Godunov za tragediyeyu Oleksandra Pushkina Pershu redakciyu operi 1869 rik ne prijnyala do postanovki direkciya imperatorskih teatriv Pislya pererobki Borisa Godunova postavili u peterburzkomu Mariyinskomu teatri 1874 rik ale z velikimi skorochennyami nbsp Musorgskij v pizni roki zhittyaU 1870 h rokah Musorgskij pracyuvav nad grandioznoyu za zadumom narodnoyu muzichnoyu dramoyu z epohi strileckih buntiv kincya XVII stolittya Hovanshina libreto Musorgskogo pochato v 1872 roci ideyu yakoyi jomu pidkazav muzichnij kritik Volodimir Stasov i komichnoyu operoyu Sorochinskij yarmarok za povistyu Gogolya 1874 80 roki Odnochasno stvoriv vokalni cikli Bez soncya 1874 rik Pisni j tanci smerti 1875 1877 roki syuyitu dlya fortepiano Kartinki z vistavki 1874 rik tosho V ostanni roki zhittya Musorgskij perezhivav tyazhku depresiyu yaku sprichinilo neviznannya jogo tvorchosti samitnist pobutovi ta materialni trudnoshi Vin stav zlovzhivati alkogolem Pomer vin u bidnosti v Nikolayevskomu soldatskomu shpitali vid beshihi nogi Nezakinchenu kompozitorom Hovanshinu zavershiv pislya jogo smerti Mikola Rimskij Korsakov Sorochinskij yarmarok dorobili Anatolij Lyadov Cezar Kyuyi ta inshi V 1896 Mikola Rimskij Korsakov zrobiv novu redakciyu Borisa Godunova U radyanskij chas Dmitro Shostakovich nanovo vidredaguvav j orkestruvav Borisa Godunova j Hovanshinu 1959 rik Samostijnij variant zavershennya Sorochinskogo yarmarku nalezhit Vissarionu Shebalinu 1930 nbsp Pam yatnik Musorgskomu na BatkivshiniVelikij gumanist demokrat i pravdolyubec Musorgskij pragnuv diyalno sluzhiti svoyeyu tvorchistyu narodovi Z velicheznoyu siloyu vin vidobraziv gostri socialni konflikti stvoriv mogutni spovneni dramatizmu obrazi povstalogo narodu sho boretsya za svoyi prava Razom z tim Musorgskij buv chujnim psihologom znavcem lyudskoyi dushi U muzichnih dramah Boris Godunov j Hovanshina nadzvichajno dinamichni barvisti masovi narodni sceni poyednuyutsya z rozmayitistyu individualnih harakteristik psihologichnoyu glibinoyu j skladnistyu okremih obraziv U syuzhetah z minulogo Rosiyi Musorgskij shukav vidpovidi na bolyuchi pitannya yiyi suchasnosti Minule v sogodenni ot moye zavdannya pisav vin Stasovu pracyuyuchi nad Hovanshinoyu Yak genialnij dramaturg viyaviv sebe Musorgskij j u tvorah maloyi formi Deyaki z jogo pisen yavlyayut soboyu podobu nevelikih dramatichnih scenok u centri yakih zhivij i zakinchenij lyudskij obraz Vsluhayuchis v intonaciyi rozmovnoyi movi j u melodiyi rosijskoyi narodnoyi pisni Musorgskij stvoriv gliboko originalnu viraznu muzichnu movu sho viriznyayetsya gostroyu realistichnoyu harakternistyu tonkistyu j riznomanittyam psihologichnih vidtinkiv Tvorchist jogo duzhe vplinula na bagatoh kompozitoriv Sergiya Prokof yeva Dmitra Shostakovicha Leosha Yanacheka Kloda Debyussi tosho Spisok tvoriv Redaguvati nbsp Modest Musorgskij portret roboti I RepinaOperi Redaguvati Salambo po romanu G Flobera 1863 1866 ne zakinchena Odruzhennya Zhenitba na tekst komediyi M V Gogolya 1 yi diyi 1868 zakinchena j orkestrovana M M Ippolitovim Ivanovim post 1931 Radioteatr Moskva Boris Godunov za tragediyeyu O S Pushkina 1869 2 ya red 1872 post 1874 Mariyinskij t r Peterburg u red N A Rimskogo Korsakova post v 1896 Ob vom muz zboriv Velikij zal Peterb konservatoriyi u red D D Shostakovicha 1959 Leningr t r operi j baletu Hovanshina libretto M 1872 80 zakinchena po avtorskih materialah j orkestrovana Rimskim Korsakovim 1883 post 1886 silami Muz dram gurtka amatoriv zal Kononova Peterburg u red Shostakovicha ekranizovana v 1959 post 1960 Leningradskogo teatru operi j baletu Sorochinskij yarmarok po povisti Gogolya 1874 80 zakinchena C A Kyuyi 1916 post 1917 Teatr muz drami Petrograd u red V Ya Shebalina 1931 Malij opernij t r Leningrad u red P A Lamma j Shebalina 1932 Muz t r im V I Nemirovicha Danchenko Moskva takozh 1952 Filiya Velikogo teatru Moskva Tvori dlya orkestru Redaguvati skerco si bemol mazhor 1858 Alla marcia notturna 1861 Simfoniya re mazhor mazhor Andante Scherzo and Finale 1861 1862 Ivanova noch na lysoj gore 1867 Simfonichne intermecco v klasichnomu dusi 1867 Torzhestvennyj marsh Vzyatie Karsa 1880 Tvori dlya fortepiano Redaguvati Porte enseigne Polka 1852 Souvenir d Enfance 1857 Scherzo do diyez minor 1858 Impromptu passionne 1859 Kinderscherz Originalna versiya 1859 Redakciya 1860 Sonata do mazhor dlya fortepiannogo duetu Allegro and Scherzo 1860 Intermezzo in modo classico 1861 Iz vospominanij detstva 1865 Nyanya i ya Pervoe nakazanie Nyanya zapiraet menya v temnuyu komnatu Duma Reverie na temu Loginova 1865 La Capricieuse na temu Gajdna 1865 Shveya 1871 Kartinki s vystavki 1874 Na yuzhnom beregu Kryma Gurzuf 1880 Bliz yuzhnogo berega Kryma 1880 Meditation feuillet d album 1880 Une Larme 1880 Quasi Fantasia Au Village 1880 Tvori dlya horu Redaguvati Marsh Shamilya dlya solistiv horu ta orkestru 1859 Porazhenie Sennaheriba Bajron dlya horu ta orkestru Originalna versiya 1867 Revised version 1874 Isus Navin Alto Bass Chorus fortepiano 1874 1877 3 vokalizi Zhinochij hor na 3 partiyi 1880 5 rosijskih narodnih pisen Cholovichij hor 4 partiyi 1880 Romansi Redaguvati Gde ty zvyozdochka Grekov Originalna versiya 1857 Redakciya dlya orkestru 1858 Otchego skazhi dusha devica Anonim 1858 Du meines Herzens Sehnsucht Anonim 1858 Vesyolyj chas Kolcov Originalna versiya 1858 Redakciya 1859 Listya shumeli unylo Plyeshyeyev 1859 Chto vam slova lyubvi Ammosov 1860 Mnogo est u menya teremov i sadov Kolcov 1863 Pesn starca Gete An die Turen will ich schleichen 1863 Car Saul 1863 No esli by s toboyu ya vstretitsya mogla Kurochkin 1863 Duyut vetry vetry bujnye Kolcov 1864 Noch Pushkin Originalna versiya 1864 Redakciya 1868 Kalistrat Nekrasov Originalna versiya 1864 Redakciya 1864 Molitva Lermontov 1865 Otverzhennaya Holz Miller 1865 Kolybelnaya pesnya Ostrovskij 1865 Malyutka Plyeshyeyev 1866 Zhelanie Gejne Ich wollt meine Schmerzen ergossen 1866 Iz slyoz moih vyroslo mnogo Gejne 1866 Svetik Savishna Savishna Musorgskij 1866 Ah ty pyanaya teterya Musorgskij 1866 Seminarist Musorgskij 1866 Gopak Shevchenko Mej Originalna versiya 1866 Orkestrova redakciya 1868 Dnepr Shevchenko Mej Originalna versiya 1866 lost Redakciya 1879 Evrejskaya pesnya Mej 1867 Strekotunya beloboka Pushkin 1867 Po griby Mej 1867 Pirushka Kolcov 1867 Ozornik Musorgskij 1867 Kozyol Svetskaya skazochka Musorgskij 1867 Klassik Musorgskij 1867 Po nad Donom sad cvetyot Kolcov 1867 Sirotka Musorgskij 1868 Kolybelnaya Eryomushki Nekrasov 1868 Detskaya pesenka Mej 1868 Detskaya Musorgskij S nyanej 1868 V uglu 1870 Zhuk 1870 S kukloj 1870 Na son gryadushij 1870 Poehal na palochke 1872 Kot Matros 1872 Rayok Musorgskij 1870 Vechernyaya pesenka Plyeshyeyev 1871 Bez solnca Golenishev Kutuzov 1874 V chetyreh stenah Menya v tolpe ty ne uznala Okonchen prazdnyj shumnyj den Skuchaj Elegiya Nad rekoj Zabytyj Forgotten Golenishev Kutuzov 1874 Zlaya smert nadgrobnoe pismo Evil Death The Epitaph Musorgskij 1874 Krapivnaya Gora The Mound of Nettles Musorgskij 1874 Pesni i plyaski smerti Golenishev Kutuzov 1875 Kolybelnaya Serenada Trepak Polkovodec 1877 Neponyatnaya Musorgskij 1875 Ne bozhiim gromom gore udarilo A K Tolstoj 1877 Gornimi tiho letela dusha nebesami A K Tolstoj 1877 Spes A K Tolstoj 1877 Oj chest li to molodcu lyon pryasti A K Tolstoj 1877 Rassevaetsya rasstupaetsya A K Tolstoj 1877 Videnie Golenishev Kutuzov 1877 Strannik Plyeshyeyev 1878 Pesnya Mefistofelya v pogrebke Auerbaha Pesnya o blohe Gete Strugovshikov 1879 Transkripciyi ta aranzhuvannya Redaguvati Ogni sabato avrete il lume acceso Canto Popolare Toscano Gordigiani Duet MezzSop Bar dlya fortepiano 1864 Transkripciyi Glinki Bethovena Balakiryeva Berlioza ta in dlya fortepiano 2 4 abo 8 ruki Sorochinskij yarmarok Scena na Lisij gori GopakVtracheni roboti Redaguvati Sonata mi bemol mazhor Scherzo and Finale dlya fortepiano 1858 Sonata fa diyez minor dlya fortepiano 1858 Preludio in modo classico dlya fortepiano 1860 Menuet Monstre dlya fortepiano 1861 Sonata re mazhor Scherzo dlya fortepiano 1862 Burya na Chernom more dlya fortepiano 1879 Div takozh Redaguvati1059 Mussorgskiya asteroyid yakij nazvali na chest kompozitora Literatura RedaguvatiStasov V V Sobranie statej o Musorgskom i ego proizvedeniyah M P 1922 ros Musorgskij Stati i issledovaniya t 1 Boris Godunov M 1930 ros M P Musorgskij K 50 letiyu so dnya smerti Stati i materialy M 1932 lit ros Tumanina N M P Musorgskij M L 1939 ros Asafev B V Izbr trudy t 3 M 1954 ros Orlova A Trudy i dni M P Musorgskogo Letopis zhizni i tvorchestva M 1963 ros Hubov G Musorgskij M 1969 ros Primitki Redaguvati a b E Musorgskij Muzykalnyj slovar Perevod s 5 go nemeckogo izdaniya pod red Yu D Engel Moskva Muzykalnoe izdatelstvo P I Yurgensona 1901 T 2 S 886 888 d Track Q649d Track Q27680201d Track Q7117345d Track Q2910129d Track Q27775647 a b group of authors Moussorgsky Modeste Petrovich Encyclopaedia Britannica a dictionary of arts sciences literature and general information H Chisholm 11 New York Cambridge England University Press 1911 d Track Q867541d Track Q1690980d Track Q20646149 Musorgskij Modest Petrovich Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t pod red A M Prohorov 3 e izd Moskva Sovetskaya enciklopediya 1969 d Track Q649d Track Q17378135Posilannya RedaguvatiMusorgskij Modest Petrovich Ukrayinska muzichna enciklopediya T 3 L M Gol redkol G Skripnik Kiyiv IMFE NANU 2011 S 615 617 Musorgskij Modest Petrovich Shevchenkivska enciklopediya T 4 M Pa u 6 t Gol red M G Zhulinskij Kiyiv In t literaturi im T G Shevchenka 2013 S 372 Musorgskij Modest Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Buenos Ajres 1961 T 4 kn VIII Literi Me Na S 1056 1057 1000 ekz Vikicitati mistyat vislovlyuvannya vid abo pro Musorgskij Modest PetrovichN O Kostyuk Musorgskij Modest Petrovich Arhivovano 2 zhovtnya 2016 u Wayback Machine http maysterni com publication php id 147134 Arhivovano 27 lipnya 2020 u Wayback Machine http maysterni com publication php id 147101 Arhivovano 24 lipnya 2020 u Wayback Machine http maysterni com publication php id 147100 Arhivovano 24 lipnya 2020 u Wayback Machine http maysterni com publication php id 147133 Arhivovano 27 lipnya 2020 u Wayback Machine Sajt prisvyachenij Musorgskomu Arhivovano 9 grudnya 2006 u Wayback Machine ros M Musorgskij Arhivovano 11 grudnya 2006 u Wayback Machine ros M Musorgskij Arhivovano 3 bereznya 2006 u Wayback Machine ros Enciklopediya Krugosvet Arhivovano 16 lyutogo 2007 u Wayback Machine ros Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Musorgskij Modest Petrovich amp oldid 37431989