Ле́ош Я́начек (чеськ. Leoš Janáček; 3 липня 1854 — 12 серпня 1928) — чеський композитор, музикознавець-етнограф і педагог.
| Леош Яначек | |
|---|---|
| чеськ. Leoš Janáček | |
| Ім'я при народженні | чеськ. Leo Eugen Janáček |
| Народився | 3 липня 1854[…] Гуквалди |
| Помер | 12 серпня 1928[…] (74 роки) Острава, Чехія ·пневмонія |
| Поховання | Центральне кладовище (Брно)d :
|
| Країна | Австрійська імперія Чехословаччина |
| Діяльність | композитор, музикознавець, педагог, диригент, лібретист, педагог |
| Alma mater | Лейпцизька вища школа музики й театру імені Фелікса Мендельсона |
| Вчителі | Pavel Křížkovskýd, Грегор Мендель, František Kláceld, František Blažekd, František Zdeněk Skuherskýd, Оскар Пауль, Leo Grilld, Ернст Фердинанд Венцель, Wilhelm Rustd, Josef Dachsd і Franz Krennd |
| Відомі учні | Рудольф Фіркушний і Jaroslav Kvapild |
| Знання мов | чеська |
| Членство | Сокіл і Sokol Brno Id |
| Жанр | класична музика і опера |
| Magnum opus | Jenůfad, The Cunning Little Vixend, Káťa Kabanovád, The Makropulos Affaird, З мертвого дому і Sinfoniettad |
| Конфесія | атеїзм |
| Батько | Jiří Janáčekd |
| Мати | Amálie Janáčkovád |
| У шлюбі з | Zdeňka Janáčkovád |
| Діти | Olga Janáčkovád |
| Автограф | |
| Нагороди | honorary doctorate of the Masaryk Universityd (1925) |
| IMDb | ID 0418443 |
|
Біографія Редагувати
Син учителя, учився музиці в монастирі Брно, співав у монастирському хорі, потім учився в Празі, де познайомився з Антоніном Дворжаком, а також Лейпцигу і Відні. У 1881 році Яначек одружився і повернувся в Брно, де 1919 року заснував консерваторію, яка пізніше була названа його іменем.
На початку своєї композиторської кар'єри був натхненний моравськими народними піснями, використовував їх мелодії, вивчав ритміку та інтонацію мови, які згодом перетворюються на його оригінальну музику. Крім того, вивчав російську народну музику.
Ім'я Яначека носить музична академія в Брно, а також міжнародний аеропорт в Остраві. Крім того, на честь Яначека названо астероїд 2073 Яначек.
Твори Редагувати
Опери Редагувати
- Šárka (Шарка, 1887—1888)
- Počátek románu (Початок роману, 1891)
- Jenůfa (1894—1903)
- Osud (Доля, 1903—1904)
- Výlety páně Broučkovy (Подорожі пана Броучека, 1908—1917)
- Káťa Kabanová (Катя Кабанова, 1919—1921, за драмою Олександра Островського «Гроза»)
- Příhody lišky bystroušky (Пригоди лукавої лисички, 1921—1923)
- Več Makropulos (Засіб Макропулоса, 1923—1925, по Карелу Чапеку)
- З мертвого дому, 1927—1928
Симфонічна музика Редагувати
- Сюїта для струнного оркестру (1877)
- Ідилія для струнного оркестру (1878)
- Лашські танці (чеськ. Lašské tance, 1889—1890)
- Ганацькі танці (чеськ. Hanácké tance, 1889—1890)
- Сюїта, op.3 (1891)
- Ревнощі, увертюра (чеськ. Žárlivost, 1894)
- Šumařovo dítě, балада для оркестру (1912)
- Тарас Бульба, рапсодія для оркестру, за Гоголем (чеськ. Taras Bulba, 1915—1918)
- Balada blanická, симфонічна поема для оркестру (1920)
- Симфонієта (1926)
- Блукаючі душі, концерт для скрипки з оркестром (чеськ. Putování dušičky, 1926)
- Дунай, симфонія в 4-х частинах (чеськ. Dunaj, 1923—1928; незакінчена)
Камерна музика Редагувати
- Романс для скрипки і фортепіано (1879)
- Думка для скрипки і фортепіано (1880)
- Соната для скрипки (1913—1921)
- Історія для віолончелі і фортепіано (1910)
- Престо для віолончелі і фортепіано (1910)
- Струнний квартет Nr.1, за повістю Льва Толстого «Крейцерова соната» (1923)
- Струнний квартет Nr.2 Особисті листи (1928)
- Mládí. Сюїта для духового секстету (1924)
- Концертино для фортепіано і камерного ансамблю (1926)
- Капричіо для фортепіано (ліва рука) і камерного ансамблю (1926)
Фортепіанні твори Редагувати
- Zdenčiny variace. Тема з варіаціями (1880)
- Národní tance na Moravě (1891—1893)
- Po zarostlém chodníčku (1901—1908)
- Sonata 1. X. 1905 «Z ulice» (1905)
- V mlhách (1912)
- Vzpomínka (1928)
Вокальні твори Редагувати
- Rákos Rákoczy. Балет зі співом (1891)
- Hospodine! Для чотирьох солістів, подвійного змішаного хору, органа, арфи й мідних (1896)
- Amarus. Лірична кантата для солістів, хору й оркестру (1897)
- Otče náš (Отче наш). Кантата для тенора, хору і фортепіано (1901)
- Elegie na smrt dcery Olgy. Кантата для тенора, хору і фортепіано (1903)
- Zdrávas Maria для тенора, хору і органа (1904)
- Messe Es-Dur для хору і органа (1907—1908, незакінчена)
- Na Soláni čarták. Кантата для чоловічого хору з оркестром (1911)
- Věčné evangelium. Легенда для солістів, хору і оркестру (1914)
- Glagolská mše (Глаголична меса). Кантата для солістів, хору, оркестру і органа (1926)
Пісні Редагувати
- Jarní píseň (1897; нова редакція — 1905)
- Zápisník zmizelého. Для тенора, альта, трьох жіночих голосів і фортепіано (1917—1919)
Примітки Редагувати
- ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ Encyclopædia Britannica
- SNAC — 2010.
- The Fine Art Archive — 2003.
- ↑ Česká divadelní encyklopedie
- ↑ Яначек Леош // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
- BillionGraves — 2011.
- ↑ Deník — Vltava Labe Media, 2012.
Література Редагувати
- Hollander H. Leoš Janáček; his life and work. New York: St. Martin's Press, 1963 (англ.)
- Vogel J. Leoš Janáček: a biography. New York: W.W. Norton, 1981 (англ.)
- Beckerman M.B. Janáček and his world. Princeton; Oxford: Princeton UP, 2003 (англ.)
- Rousseau J. Leos Janacek. Arles: Actes sud, 2004. (фр.)
Посилання Редагувати
- Яначек // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
- Леош Яначек // Музика масам. Вересень № 9, 1928. — С. 26 [ 25 грудня 2017 у Wayback Machine.]elib.nplu.org
- Фонд і Центр Леоша Яначека [ 28 вересня 2007 у Wayback Machine.] (чес.)
- Леоша Яначек на zivotopisyonline.cz [ 4 травня 2008 у Wayback Machine.] (чес.)
- Запис голосу Л. Яначека [ 11 січня 2012 у Wayback Machine.] (чес.)
- Біографія на сайті belcanto.ru [ 23 вересня 2010 у Wayback Machine.]
- Вільні ноти авторства Леош Яначек на сайті International Music Score Library Project (IMSLP)