Московське училище живопису, скульптури та зодчества, скорочено МУЖСЗ (рос. Моско́вское учи́лище жи́вописи, вая́ния и зо́дчества (МУЖВЗ) — один із провідних мистецьких навчальних закладів Російської імперії заснований 1830 року. Після 1918 року перейменовано у Вищі художньо-технічні майстерні (рос. ВХУТЕМАС).
| Московське училище живопису, скульптури та зодчества рос. Московское училище живописи, ваяния и зодчества | |
|---|---|
| | |
| 55°45′50″ пн. ш. 37°38′06″ сх. д. / 55.76416131002777377° пн. ш. 37.635233240027773149° сх. д.Координати: 55°45′50″ пн. ш. 37°38′06″ сх. д. / 55.76416131002777377° пн. ш. 37.635233240027773149° сх. д. | |
| Країна | Росія |
| Розташування | Красносільський |
| Тип | навчальний заклад комплекс будівельd і пам'ятка архітектури[d] |
| Дата заснування | 1865 |
| Статус | Оберігається державою |
| Московське училище живопису, скульптури та зодчества Московське училище живопису, скульптури та зодчества (Росія) | |
| Медіафайли у Вікісховищі |
Історія Редагувати
1830 року група художників-аматорів і професійних живописців, Олексія та Василя Добровських, Івана Дурнова, за сприяння князя Дмитра Голіцина заснували в Москві творчий гурток «Натурний клас» (клас малювання з натури) на вулиці Великій Нікітській (рос. Большая Никитская). 1834 року гурток перейменували в «Художній клас».
1843 року на базі творчого гуртка заснували «Училище живопису та скульптури» (рос. Училище живописи и ваяния) Московського художнього товариства. Від 1844 року училище розміщувалось у будинку Юшкова.
1865 року до нього приєднали Московське царське архітектурне училище (рос. Московское дворцовое архитектурное училище), яке належало до Московської царської канцелярії (рос. Московская дворцовая контора). Об'єднані навчальні заклади реорганізували в Московське училище живопису, ліплення та архітектури. Після цього училище фактично отримало такий самий статус, що й випускники Петербурзької Академії мистецтв.
1896 року училище набуло статусу вищого навчального закладу з відділеннями: загальноосвітнім, архітектурним і художнім, який очолив князь Олексій Євгенович Львов. Від 1915 року училище перебувало під відомством Міністерства торгівлі і промисловості Російської імперії.
Після революції, 1918 року училище перейменували в Другі державні вільні художні майстерні. Пізніше майстерні були реорганізовані в Московський художній інститут імені В.Сурікова й Московський архітектурний інститут.
З 1987 року в колишньому будинку Юшкова розміщена Російська академія живопису, скульптури і зодчества Іллі Глазунова. Один із старих корпусів училища було знесено в жовтні 2014.
Особливості навчання Редагувати
Курс навчання для живописців і скульпторів тривав 8 років, для архітекторів — 10 років. Випускники архітектурного відділення отримували звання художника архітектури.
Студенти нагороджені Малою срібною медаллю отримували звання некласного художника архітектури, Великою срібною медаллю — класного художника архітектури.
Із 1909 року статус архітектурного відділення училища підвищили й випускникам присвоєно звання архітектора.
Випускники Московського училища живопису, скульптури й зодчества Редагувати
- Андрєєв Володимир Іванович
- Аракелян Седрак Аракелович
- Аршинов Микола Миколайович
- Бабічев Олексій Васильович
- Бакшеєв Василь Миколайович
- Барков Василь Васильович
- Барков Семен Васильович
- Барютин Іван Тимофійович
- Батюков Ісаак Полієвктович
- Бауер Євген Францевич
- Башкіров Василь Миколайович
- Беген Петро Густавович
- Максименко Тарас Микитович
Викладачі Московського училища живопису, скульптури й зодчества Редагувати
- Архипов Абрам Юхимович
- Богданович-Дворжецький Фома Осипович
- Браїловський Леонід Михайлович
- Биковський Костянтин Михайлович
- Васильєв Єгор Якович
- Волнухін Сергій Михайлович
- Зарянко Сергій Костянтинович
- Саврасов Олексій Кіндратович
- Сєров Валентин Олександрович
- Трутовський Костянтин Олександрович
- Щусєв Олексій Вікторович
Див. також Редагувати
- Категорія: Випускники Московського училища живопису, скульптури й зодчества
- Категорія: Викладачі Московського училища живопису, скульптури й зодчества
Примітки Редагувати
- Некролог А.С. Добровольского в «Москвитянине», 1844 г., ч. III, № 5 (отд «Московская летопись»).
- Московское художественное общество // Москва: Энциклопедия / гл. ред. С. О. Шмидт; сост.: М. И. Андреев, В. М. Карев. — М. : Большая российская энциклопедия, 1997. — 976 с. — 100 000 экз. — ISBN 5-85270-277-3.
- М. В. Потапина. Состав, структура и деятельность Московской дворцовой конторы в системе Министерства императорского двора: 1826—1918 гг. Нижний Новгород, 2010.
- Зодчие Москвы времени эклектики, модерна и неоклассицизма (1830-е — 1917 годы): илл. биогр. словарь / Гос. науч.-исслед. музей архитектуры им. А.В.Щусева и др. — М.: КРАБиК, 1998. — С. 296. — 320 с. — ISBN 5-900395-17-0.
- АрхНадзор. . blackbook.archnadzor.ru (рос.). Архів оригіналу за 21 лютого 2021. Процитовано 4 серпня 2018.
Література Редагувати
- Дмитриева Н. А. Московское училище живописи, ваяния и зодчества. — М.: 1951.
- Степанова С. С. Московское училище живописи и ваяния: годы становления. — Спб.: Искусство, 2005.
- Кондратов С.Н. Состоящее при Московском художественном обществе, училище живописи, ваяния и зодчества // Юбилейный справочник Императорской Академии Художеств. 1764-1914 = Юбилейный справочникъ Императорской Академіи Художествъ. 1764-1914. — СПб.: Товарищество Р. Голике и А. Вильборг., 1914. — Т. I. — С. 281. — 353 с.