www.wikidata.uk-ua.nina.az

Заруба Костянтин Васильович У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Заруба Костянти н Васи льович Зару ба нар

Заруба Костянтин Васильович

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Заруба.

Костянти́н Васи́льович Зару́ба (нар. 30 жовтня 1910, Кефаліне — пом. 28 липня 1998, Київ) — український живописець; член Спілки радянських художників України з 1947 року. Заслужений працівник вищої школи УРСР з 1974 року. Чоловік художниці Наталії Заруби, батько художниці Ірини Заруби.

Заруба Костянтин Васильович
Народився 17 (30) жовтня 1910
Долинська, Братолюбівська волость, Олександрійський повіт, Херсонська губернія, Російська імперія
Помер 28 липня 1998(1998-07-28) (87 років)
Київ, Україна
Країна  СРСР
 Україна
Діяльність художник, карикатурист, графік, військовий кореспондент
Alma mater Київський державний художній інститут (1947)
Вчителі Шульга Іван Миколайович, Штільман Ілля Нісонович, Кричевський Федір Григорович, Григор'єв Сергій Олексійович і Костецький Володимир Миколайович
Відомі учні Лопухова Надія Йосипівна, Нестеренко Микола Васильович, Попов Микола Тарасович, Бородай Галина Василівна, Митрохін Юрій Михайлович, Климонов Володимир Тимофійович і Кириченко Микола Овксентійович
Заклад Харківський електромеханічний завод, Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури і Перець
Учасник німецько-радянська війна
Членство Спілка радянських художників України
Жанр жанрове малярство, портрет і пейзаж
Партія ВКП(б)
У шлюбі з Заруба Наталія Іванівна
Діти Заруба Ірина Костянтинівна
Нагороди

Біографія ред.

Народився 17 [30] жовтня 1910(19101030) року в селищі Кефальному (нині місто Долинська Кропивницького району Кіровоградської області, Україна). Трудову діяльність розпочав робітником на Харківському електромеханічному заводі. Член ВКП(б) з 1932 року. З 1932 року працював у журналі «Перець»: упродовж 1941—1947 — завідувач художнього відділу. У 1933 році навчався на робітфаку Харківського художнього інституту у Івана Шульги. У 1933—1936 роках працював завідувачем художнього відділу, редактором газети «Комсомолець України»; з 1941 року співпрацював із журналом «Барвінок», з київськими видавництвами «Молодь», «Дніпро», «Радянська Україна». Одночасно з роботою протягом 1936—1941 років навчався у Київському художньому інституті.

У Червоній армії з 1941 року. Під час німецько-радянської війни у військовому званні капітана працював художником армійської газети «Знамя Родины». Малював портрети воїнів, бойові епізоди. Нагороджений орденом Червоної Зірки (6 листопада 1945), медалями «За бойові заслуги» (8 листопада 1943), «За оборону Кавказу» (1 травня 1944), «За перемогу над Німеччиною» (9 травня 1945).

У 1945—1947 роках продовжив навчання у Київському художньому інституті. Його викладачами були зокрема Федір Кричевський, Ілля Штільман, Сергій Григор'єв, Володимир Костецький.

Упродовж 1947—1980 років працював у Київському художньому інституті: у 1948—1954 роках — заступником директора з науково-методичної роботи (доцент з 1950 року), у 1960—1970 роках — завідувачем кафедри малюнка, деканом факультету графіки. Читав курси лекцій з архітектурних конструкцій, нарисної геометрії, теорії тіней, перспективи, креслення, спеціальної фізики, теплотехніки, світлотехніки, архітектурної акустики, керував курсовим проєктуванням. Серед учнів Бородай Галина Василівна, Климонов Володимир Тимофійович, Лопухова Надія Йосипівна, Митрохін Юрій Михайлович, Нестеренко Микола Васильович, Попов Микола Тарасович.

Жив у Києві, в будинку на вулиці Микільсько-Ботанічній, № 14, квартира № 11 та в будинку на Михайлівському провулку, № 4, квартира № 4. Помер у Києві 28 липня 1998 року.

Творчість ред.

Працював у галузі станкового живопису, писав пейзажі, портрети; станкової (карикатури) і журнальної графіки. Серед робіт:

  • «Потрет І. Ткаченка» (1944);
  • «Портрет Героя Радянського Союзу Григорія Назаровича Гур'янова» (1945);
  • «Портрет Героя Соціалістичної Праці Агрипини Антонівни Пармузіної» (1948);
  • «Поговоримо про мир» (1970, акварель);
  • «Привели “язика”» (1947);
  • «Автопортрет» (1948);
  • «Перша листівка» (1949, Національний музей у Львові);
  • «Тарас Шевченко з друзями у будинуц Житницьких» (1958, Національний музей Тараса Шевченка);
  • «Агітатор» (1954);
  • «Конча-Заспа» (1954);
  • «Портрет героя громадянської та Великої Вітчизняної воєн генерал-лейтенанта В. Крученкіна» (1965);
  • «Токар-арсеналець Г. Царик» (1970-ті);
  • «Узлісся» (1970);
  • «Десна» (1975);
  • «Теплий жовтень» (1975);
  • «Спогади» («Партизан-підпільник Н. Петров», 1975);
  • «Вхід на козацький цвинтар» (1979);
  • «Седнів» (1979);
  • «Відлуння Чорнобиля» (1980);
  • «Старий офіцер» (1981);
  • «Рання осінь» (1984);
  • «Старий козацький цвинтар» (1990);
  • «Старий сад» (1992);
  • «Сонячний день» (1993).

Протягом 1945—1969 років друкував свої карикатури в журналі «Перець», зокрема:

  • «Вночі працює, вдень спить» (1957);
  • «Вибаглива дитина...» (1962);
  • портрети-шаржі.

Брав участь у всеукраїнських, всесоюзних та міжнародних мистецьких виставках з 1947 року.

Деякі роботи художника роботи зберігаються у Національному музеї історії України у Другій світовій війні.

Примітки ред.

  1. ↑ Заруба Костянтин Васильович // Українська академія мистецтва. Дослідні та науково методичні праці [ 27 лютого 2018 у Wayback Machine.]. — К.: НАОМА, 2010 — вип. 17, 492с., стор. 428
  2. Подвиг народа. [ 4 жовтня 2018 у Wayback Machine.](рос.)
  3. Архів оригіналу за 21 січня 2022. Процитовано 5 травня 2022. 

Література ред.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Zaruba Kostyanti n Vasi lovich Zaru ba nar 30 zhovtnya 1910 Kefaline pom 28 lipnya 1998 Kiyiv ukrayinskij zhivopisec chlen Spilki radyanskih hudozhnikiv Ukrayini z 1947 roku Zasluzhenij pracivnik vishoyi shkoli URSR z 1974 roku 1 Cholovik hudozhnici Nataliyi Zarubi batko hudozhnici Irini Zarubi Zaruba Kostyantin VasilovichNarodivsya 17 30 zhovtnya 1910 Dolinska Bratolyubivska volost Oleksandrijskij povit Hersonska guberniya Rosijska imperiyaPomer 28 lipnya 1998 1998 07 28 87 rokiv Kiyiv UkrayinaKrayina SRSR UkrayinaDiyalnist hudozhnik karikaturist grafik vijskovij korespondentAlma mater Kiyivskij derzhavnij hudozhnij institut 1947 Vchiteli Shulga Ivan Mikolajovich Shtilman Illya Nisonovich Krichevskij Fedir Grigorovich Grigor yev Sergij Oleksijovich i Kosteckij Volodimir MikolajovichVidomi uchni Lopuhova Nadiya Josipivna Nesterenko Mikola Vasilovich Popov Mikola Tarasovich Borodaj Galina Vasilivna Mitrohin Yurij Mihajlovich Klimonov Volodimir Timofijovich i Kirichenko Mikola OvksentijovichZaklad Harkivskij elektromehanichnij zavod Nacionalna akademiya obrazotvorchogo mistectva i arhitekturi i PerecUchasnik nimecko radyanska vijnaChlenstvo Spilka radyanskih hudozhnikiv UkrayiniZhanr zhanrove malyarstvo portret i pejzazhPartiya VKP b U shlyubi z Zaruba Nataliya IvanivnaDiti Zaruba Irina KostyantinivnaNagorodi Zmist 1 Biografiya 2 Tvorchist 3 Primitki 4 LiteraturaBiografiya red Narodivsya 17 30 zhovtnya 1910 19101030 roku v selishi Kefalnomu nini misto Dolinska Kropivnickogo rajonu Kirovogradskoyi oblasti Ukrayina Trudovu diyalnist rozpochav robitnikom na Harkivskomu elektromehanichnomu zavodi 1 Chlen VKP b z 1932 roku Z 1932 roku pracyuvav u zhurnali Perec uprodovzh 1941 1947 zaviduvach hudozhnogo viddilu U 1933 roci navchavsya na robitfaku Harkivskogo hudozhnogo institutu 1 u Ivana Shulgi U 1933 1936 rokah pracyuvav zaviduvachem hudozhnogo viddilu redaktorom gazeti Komsomolec Ukrayini z 1941 roku spivpracyuvav iz zhurnalom Barvinok z kiyivskimi vidavnictvami Molod Dnipro Radyanska Ukrayina Odnochasno z robotoyu protyagom 1936 1941 rokiv navchavsya u Kiyivskomu hudozhnomu instituti U Chervonij armiyi z 1941 roku Pid chas nimecko radyanskoyi vijni u vijskovomu zvanni kapitana pracyuvav hudozhnikom armijskoyi gazeti Znamya Rodiny Malyuvav portreti voyiniv bojovi epizodi Nagorodzhenij ordenom Chervonoyi Zirki 6 listopada 1945 medalyami Za bojovi zaslugi 8 listopada 1943 Za oboronu Kavkazu 1 travnya 1944 Za peremogu nad Nimechchinoyu 9 travnya 1945 2 U 1945 1947 rokah prodovzhiv navchannya u Kiyivskomu hudozhnomu instituti Jogo vikladachami buli zokrema Fedir Krichevskij Illya Shtilman Sergij Grigor yev Volodimir Kosteckij Uprodovzh 1947 1980 rokiv pracyuvav u Kiyivskomu hudozhnomu instituti u 1948 1954 rokah zastupnikom direktora z naukovo metodichnoyi roboti docent z 1950 roku u 1960 1970 rokah zaviduvachem kafedri malyunka dekanom fakultetu grafiki Chitav kursi lekcij z arhitekturnih konstrukcij narisnoyi geometriyi teoriyi tinej perspektivi kreslennya specialnoyi fiziki teplotehniki svitlotehniki arhitekturnoyi akustiki keruvav kursovim proyektuvannyam 1 Sered uchniv Borodaj Galina Vasilivna Klimonov Volodimir Timofijovich Lopuhova Nadiya Josipivna Mitrohin Yurij Mihajlovich Nesterenko Mikola Vasilovich Popov Mikola Tarasovich Zhiv u Kiyevi v budinku na vulici Mikilsko Botanichnij 14 kvartira 11 ta v budinku na Mihajlivskomu provulku 4 kvartira 4 3 Pomer u Kiyevi 28 lipnya 1998 roku Tvorchist red Pracyuvav u galuzi stankovogo zhivopisu pisav pejzazhi portreti stankovoyi karikaturi i zhurnalnoyi grafiki Sered robit malyunki Potret I Tkachenka 1944 Portret Geroya Radyanskogo Soyuzu Grigoriya Nazarovicha Gur yanova 1945 Portret Geroya Socialistichnoyi Praci Agripini Antonivni Parmuzinoyi 1948 Pogovorimo pro mir 1970 akvarel zhivopis Priveli yazika 1947 Avtoportret 1948 Persha listivka 1949 Nacionalnij muzej u Lvovi Taras Shevchenko z druzyami u budinuc Zhitnickih 1958 Nacionalnij muzej Tarasa Shevchenka Agitator 1954 Koncha Zaspa 1954 Portret geroya gromadyanskoyi ta Velikoyi Vitchiznyanoyi voyen general lejtenanta V Kruchenkina 1965 Tokar arsenalec G Carik 1970 ti Uzlissya 1970 Desna 1975 Teplij zhovten 1975 Spogadi Partizan pidpilnik N Petrov 1975 Vhid na kozackij cvintar 1979 Sedniv 1979 Vidlunnya Chornobilya 1980 Starij oficer 1981 Rannya osin 1984 Starij kozackij cvintar 1990 Starij sad 1992 Sonyachnij den 1993 Protyagom 1945 1969 rokiv drukuvav svoyi karikaturi v zhurnali Perec zokrema Vnochi pracyuye vden spit 1957 Vibagliva ditina 1962 portreti sharzhi Brav uchast u vseukrayinskih vsesoyuznih ta mizhnarodnih misteckih vistavkah z 1947 roku Deyaki roboti hudozhnika roboti zberigayutsya u Nacionalnomu muzeyi istoriyi Ukrayini u Drugij svitovij vijni Primitki red a b v g Zaruba Kostyantin Vasilovich Ukrayinska akademiya mistectva Doslidni ta naukovo metodichni praci Arhivovano 27 lyutogo 2018 u Wayback Machine K NAOMA 2010 vip 17 492s stor 428 Podvig naroda Arhivovano 4 zhovtnya 2018 u Wayback Machine ros Zaruba Kostyantin Vasilovich Dovidnik chleniv Spilki hudozhnkiv Ukrayini Kiyiv 1998 storinka 54 Arhiv originalu za 21 sichnya 2022 Procitovano 5 travnya 2022 Literatura red Zaruba Kostyantin Vasilovich Ukrayinski radyanski hudozhniki Dovidnik Kiyiv Mistectvo 1972 S 166 Zaruba Kostyantin Vasilovich Slovnik hudozhnikiv Ukrayini za red M P Bazhana vidp red ta in K Golovna redakciya Ukrayinskoyi radyanskoyi enciklopediyi 1973 S 88 Zaruba Konstantin Vasilevich Hudozhniki narodov SSSR Bibliograficheskij slovar Tom 4 Kniga 1 Eleva Kadyshev Moskva Iskusstvo 1983 storinka 228 ros Zaruba Kostyantin Vasilovich Mistectvo Ukrayini Biografichnij dovidnik uporyad A V Kudrickij M G Labinskij za red A V Kudrickogo K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 1997 S 257 ISBN 5 88500 071 9 P V Nesterenko Zaruba Kostyantin Vasilovich Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh K Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini 2010 T 10 Z Zor 712 s ISBN 978 966 02 5721 4 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Zaruba Kostyantin Vasilovich amp oldid 37817319