Зару́ба (Заруба-Берлявська) Наталія Іванівна (нар. 27 червня 1915, Пенза — пом. 15 січня 2008, Київ) — українська художниця; член Спілки радянських художників України з 1946 року. Дружина художника Костянтина Заруби, мати художниці Ірини Заруби.
| Заруба Наталія Іванівна | |
|---|---|
| Народження | 14 (27) червня 1915 Пенза, Російська імперія |
| Смерть | 15 січня 2008 (92 роки) |
| Київ, Україна | |
| Країна | СРСР Україна |
| Жанр | портрет, пейзаж, натюрморт і жанрове малярство |
| Навчання | Київський державний художній інститут (1946) |
| Діяльність | художниця |
| Вчитель | Шовкуненко Олексій Олексійович, Григор'єв Сергій Олексійович, Іванов Михайло Інокентійович, Трохименко Карпо Дем'янович і Шаронов Михайло Андрійович |
| Член | Спілка радянських художників України |
| У шлюбі з | Заруба Костянтин Васильович |
| Діти | Заруба Ірина Костянтинівна |
| |
Біографія ред.
Народилася 14 [27] червня 1915 року і місті Пензі (нині Росія). Упродовж 1930—1934 років навчалась у Луганському художньому технікумі; у 1935—1946 роках (з перервою) — у Киїському художньому інституті, де її викладачами були зокрема Олексій Шовкуненко, Сергій Григор'єв, Михайло Іванов, Карпо Трохименко, Михайло Шаронов. Дипломна робота — картина «У хвилину затишшя» (керівник Олексій Шовкунеко).
Упродовж 1941—1946 років працювала художником у редакціях газет «Комуніст», «Радянська Україна», «Література і мистецтво», «Літературна газета», у 1945—1952 роках — у журналі «Україна».
Жила в Києві, в будинку на вулиці Микільсько-Ботанічній, № 14, квартира № 11 та в будинку на Михайлівському провулку, № 4, квартира № 4. Померла в Києві 15 січня 2008 року.
Творчість ред.
Працювала в галузі станкового живопису, створювала жанрові картини, портрети, пейзажі, натюрморти. Серед робіт:
- «У хвилину затишшя» (1946);
- «Після війни» (1947);
- «Доменники» (1949);
- «Натюрморт. Півонії» (1953);
- «Айстри» (1953);
- «Квіти» (1953);
- «Річка Стугна на Київщині» (1955);
- «Портрет дочки» (1958);
- «Дитина, яка спить» (1958);
- «У парку» (1959);
- «Валя-школярка» (1963);
- «Портрет Н. Осецької» (1963);
- «Портрет Наталії Ужвій у ролі Стехи з драми Тараса Шевченка „Назар Стодоля“» (1963—1964);
- «Осіннє сонце» (1968, картон, олія);
- «Біла свитка» (1970);
- «Автопортрет» (1970, картон, олія);
- «Стара Лавра» (1980)
- «Квіти» (1992, картон, олія).
Брала участь у республіканських виставках з 1947 року.
Деякі роботи художниці зберігаються в Національному художньому музеї України в Києві.
Примітки ред.
- Архів оригіналу за 21 січня 2022. Процитовано 5 травня 2022.
Література ред.
- Берлявская-Заруба, Наталия Ивановна // Художники народов СССР. Библиографический словарь. Том 1 (Аавик—Бойко). Издательство «Искусство». Москва. 1970, сторіка 380 (рос.);
- Заруба-Берлявськ Наталя Іванівна // Українські радянські художники. Довідник. — Київ : Мистецтво, 1972. — С. 167.;
- П. В. Нестеренко. Заруба Наталія Іванівна // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2010. — Т. 10 : З — Зор. — 712 с. — ISBN 978-966-02-5721-4.