www.wikidata.uk-ua.nina.az

Микільсько Ботанічна вулиця Микі льсько Ботані чна ву лиця вулиця в Голосіївському районі міста Києва місцевість Паньків

Микільсько-Ботанічна вулиця

Микі́льсько-Ботані́чна ву́лиця — вулиця в Голосіївському районі міста Києва, місцевість Паньківщина. Пролягає від Тарасівської вулиці до вулиці Павла Скоропадського.

Микільсько-Ботанічна вулиця
Київ
Микільсько-Ботанічна вулиця
Микільсько-Ботанічна вулиця
Місцевість Паньківщина
Район Голосіївський
Колишні назви
вул. Микільська, вул. Ботанічна
Загальні відомості
Протяжність 460 м
Координати початку 50°26′16″ пн. ш. 30°30′25″ сх. д. / 50.438000° пн. ш. 30.507000° сх. д. / 50.438000; 30.507000Координати: 50°26′16″ пн. ш. 30°30′25″ сх. д. / 50.438000° пн. ш. 30.507000° сх. д. / 50.438000; 30.507000
Координати кінця 50°26′29″ пн. ш. 30°30′14″ сх. д. / 50.441472° пн. ш. 30.50389° сх. д. / 50.441472; 30.50389
Поштові індекси 01032, 01033
Транспорт
Найближчі станції метро  «Університет»
Автобуси А 5 (по вулиці Саксаганського)
Тролейбуси Тр 3, 14 (по вулиці Саксаганського);
5, 8, 9, 17 (по Володимирській вулиці)
Найближчі залізничні станції Київ-Пасажирський
Рух односторонній
Покриття асфальт
Зовнішні посилання
Код у реєстрі 11048
У проєкті OpenStreetMap r317486
Мапа
 Микільсько-Ботанічна вулиця у Вікісховищі

Прилучається Паньківська вулиця.

Історія Редагувати

Вулиця вперше згадана як запроектована в 1836 році, прокладена як поперечний планувальний зв'язок між вулицями новоутвореного району, де оселялися професура, службовці та студенти Київського університету — так званого Латинського кварталу. Реально розпланована та забудована в 50-х роках XIX століття. Спочатку називалася Микільська, на честь імператора Миколи I (таку ж назву мала теперішня вулиця Івана Мазепи). У 1869 році отримала назву Ботанічна, адже пролягала поблизу старого ботанічного саду імені Фоміна, розташованого вздовж вулиці Льва Толстого.

Назву Микільсько-Ботанічна вулиця почали вживати з 90-х років XIX століття. У XX столітті до 1930-х років на картах позначалася здебільшого як Ботанічна, однак в в офіційних документах — Микільсько-Ботанічна вулиця

З 1939 року набула офіційну назву Ботанічна вулиця. У поясненні до перейменування зазначалося, що у першій частині міститься церковна назва. Сучасну назву відновлено 1944 року.

Існує легенда, яка, втім, не відповідає дійсності, начебто Микільсько-Ботанічна вулиця названа на честь Миколи Костомарова.

Забудова Редагувати

Забудова вулиці досить різностильова, сформувалася переважно в радянські часи. Будівлі кінця XIX — початку XX століття представлені житловими будинками в стилі модерн, неоготика, цегляному стилі. Цікавими зразками післявоєнної сталінської архітектури є будинки № 2, 5, 7-9, 11, 14/7.

Пам'ятки історії та архітектури Редагувати

Особистості Редагувати

У будинку № 1/16 мешкали перший президент УАН Володимир Вернадський (1918 рік, кв. 20), лікар-гігієніст, професор Київського університету Костянтин Добровольський (1918–1919 роки, кв. 20), письменник Микола Олійник (1994–1997 роки, кв. 14), економіст Леонід Яснопольський (1920-ті роки, кв. 3).

У будинку № 4 проживали правознавець, професор Київського унверситету Леонід Білогриць-Котляревський (кінець XIX століття — 1904 рік), економіст, голова УСДРП Микола Порш (1910-ті роки), природознавець, академік УАН Павло Тутковський (1914-1920-ті роки).

У будинку № 9 (не зберігся) проживала Софія Богомолець, мати академіка Олександра Богомольця. У будинку № 10 мешкав математик, професор Київського університету Борис Букрєєв (1915–1962 роки), його син лікар-терапевт Євген Букрєєв і онук, фізик-теоретик Кирило Толпиго. У будинку № 11-А жили художник Віктор Маслянников (1920-ті роки) та мистецтвознавець Григорій Павлуцький, у будинку № 13 (не зберігся) — академік АН УРСР Орест Левицький, філолог Юліян Яворський та письменник Костянтин Паустовський.

У будинку № 14/7 проживали: літературознавець, академік АН УРСР і СРСР Олександр Білецький (1956–1961 роки, кв. 9), директор Ботанічного саду ім. О. Фоміна Іван Білокінь (1955–1975 роки, кв. 49), учений в галузі гідравліки Ю. Даденков (1954–1991 роки, кв. 54), фізик Іван Кондиленко (1954–1967, кв. 32), льотчик, тричі Герой Радянського Союзу Олександр Покришкін (кінець 1950-х — середина 1960-х років, кв. 29), учений в галузі електротехніки Іван Постніков (кінець 1960-х — середина 1970-х років, кв. 33), теплофізик і теплоенергетик Всеволод Толубинський (1955–1970 роки, кв. № 16), математик, академік АН УРСР Йосип Штокало (1974–1987 роки, кв. 19).

У будинку № 17/4 мешкала льотчиця, Герой Радянського Союзу Надія Федутенко (1970–1978), у будинку № 23 проживав художник Лев Крамаренко, а в будинку № 33 (не зберігся) — популярний київський журналіст, критик і театрознавець, викладач російської мови Всеволод Чаговець, батько майбутнього академіка Ростислава Чаговця. У будинку № 31 мешкав хімік, академік АН УРСР Анатолій Пилипенко (1976–1993).

Вулиця у мистецтві Редагувати

Письменник Костянтин Паустовський згадував про своє проживання на Микільсько-Ботанічній вулиці в автобіографічній «Повісті про життя».

Меморіальні дошки Редагувати

Зображення Редагувати

Примітки Редагувати

  1. Часть оффиціальная [ О наименованіи нѣкоторыхъ улицъ и площадей въ Кіевѣ ] // Кіевлянинъ. — 1869. — № 95. — 14 августа. — С. 1–2. (рос. дореф.) [Архівовано з першоджерела 15 березня 2013.]
  2. Постанова президії Київської міської Ради робітничих, селянських та червоноармійських депутатів від 19 липня 1939 року № 1143/29 «Про перейменування вулиць м. Києва по Сталінському району» // Державний архів м. Києва. Ф. Р-1. Оп. 1. Спр. 11844. Арк. 47, 47зв. [Архівовано з першоджерела 10 квітня 2015.]
  3. Витяг з постанови виконавчого комітету Київської міської ради депутатів трудящих від 6 грудня 1944 року № 286/2 «Про впорядкування найменувань площ, вулиць та провулків м. Києва» // Київська правда. — 1944. — № 249 (6223). — 22 грудня. — С. 2. [Архівовано з першоджерела 22 червня 2013.]
  4. Машкевич С. В. Улицы Киева. Ретропутешествие. — Х. : Фолио, 2015. — С. 36–39. (рос.)

Джерела Редагувати

Микільсько-Ботанічна вулиця
у сестринських Вікіпроєктах
Портал «Київ»
Файли у Вікісховищі?

Посилання Редагувати

  • (рос.)
  • (рос.)
  • (рос.)
  • (рос.)


Це незавершена стаття про Київ.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Miki lsko Botani chna vu licya vulicya v Golosiyivskomu rajoni mista Kiyeva miscevist Pankivshina Prolyagaye vid Tarasivskoyi vulici do vulici Pavla Skoropadskogo Mikilsko Botanichna vulicyaKiyivMikilsko Botanichna vulicyaMikilsko Botanichna vulicyaMiscevist PankivshinaRajon GolosiyivskijKolishni nazvivul Mikilska vul BotanichnaZagalni vidomostiProtyazhnist 460 mKoordinati pochatku 50 26 16 pn sh 30 30 25 sh d 50 438000 pn sh 30 507000 sh d 50 438000 30 507000 Koordinati 50 26 16 pn sh 30 30 25 sh d 50 438000 pn sh 30 507000 sh d 50 438000 30 507000Koordinati kincya 50 26 29 pn sh 30 30 14 sh d 50 441472 pn sh 30 50389 sh d 50 441472 30 50389Poshtovi indeksi 01032 01033TransportNajblizhchi stanciyi metro Universitet Avtobusi A 5 po vulici Saksaganskogo Trolejbusi Tr 3 14 po vulici Saksaganskogo 5 8 9 17 po Volodimirskij vulici Najblizhchi zaliznichni stanciyi Kiyiv PasazhirskijRuh odnostoronnijPokrittya asfaltZovnishni posilannyaKod u reyestri 11048U proyekti OpenStreetMap r317486Mapa Mikilsko Botanichna vulicya u VikishovishiPriluchayetsya Pankivska vulicya Zmist 1 Istoriya 2 Zabudova 2 1 Pam yatki istoriyi ta arhitekturi 3 Osobistosti 4 Vulicya u mistectvi 5 Memorialni doshki 6 Zobrazhennya 7 Primitki 8 Dzherela 9 PosilannyaIstoriya RedaguvatiVulicya vpershe zgadana yak zaproektovana v 1836 roci prokladena yak poperechnij planuvalnij zv yazok mizh vulicyami novoutvorenogo rajonu de oselyalisya profesura sluzhbovci ta studenti Kiyivskogo universitetu tak zvanogo Latinskogo kvartalu Realno rozplanovana ta zabudovana v 50 h rokah XIX stolittya Spochatku nazivalasya Mikilska na chest imperatora Mikoli I taku zh nazvu mala teperishnya vulicya Ivana Mazepi U 1869 roci otrimala nazvu Botanichna 1 adzhe prolyagala poblizu starogo botanichnogo sadu imeni Fomina roztashovanogo vzdovzh vulici Lva Tolstogo Nazvu Mikilsko Botanichna vulicya pochali vzhivati z 90 h rokiv XIX stolittya U XX stolitti do 1930 h rokiv na kartah poznachalasya zdebilshogo yak Botanichna odnak v v oficijnih dokumentah Mikilsko Botanichna vulicyaZ 1939 roku nabula oficijnu nazvu Botanichna vulicya 2 U poyasnenni do perejmenuvannya zaznachalosya sho u pershij chastini mistitsya cerkovna nazva Suchasnu nazvu vidnovleno 1944 roku 3 Isnuye legenda yaka vtim ne vidpovidaye dijsnosti nachebto Mikilsko Botanichna vulicya nazvana na chest Mikoli Kostomarova 4 Zabudova RedaguvatiZabudova vulici dosit riznostilova sformuvalasya perevazhno v radyanski chasi Budivli kincya XIX pochatku XX stolittya predstavleni zhitlovimi budinkami v stili modern neogotika ceglyanomu stili Cikavimi zrazkami pislyavoyennoyi stalinskoyi arhitekturi ye budinki 2 5 7 9 11 14 7 Pam yatki istoriyi ta arhitekturi Redaguvati Budinok 1 16 zhitlovij budinok u stili modern 1910 rik Arhitektor Mikola Yaskevich Budinok 2 zhitlovij budinok zvedenij za proektom arhitektora Anatoliya Cherkaskogo 1950 rik Budinok 3 zhitlovij budinok v eklektichnomu stili z elementami modernu 1910 ti roki Budinok 4 zhitlovij budinok u stili neogotika Zvedenij arhitektorom Yakubom Fridrihom Volmanom u 1896 1897 rokah Budinki 5 7 9 11 zhitlovi budinki zvedeni dlya pracivnikiv Upravlinnya budinkami 3 Kiyivskoyi distanciyi budinkiv i sporud Pivdenno Zahidnoyi zaliznici 1951 1958 roki Avtor proektu arhitektor S Yahnenko Budinok 10 zhitlovij budinok pochatku XX stolittya ceglyanij stil Budinok 11 A zhitlovij budinok kinec XIX pochatok XX stolittya Budinok 14 7 Budinok pracivnikiv nauki priznachavsya dlya profesorskogo skladu Kiyivskogo universitetu Zvedenij na pochatku 1950 h rokiv arhitektorom Vladislavom Fadeyichevim Osobistosti RedaguvatiU budinku 1 16 meshkali pershij prezident UAN Volodimir Vernadskij 1918 rik kv 20 likar gigiyenist profesor Kiyivskogo universitetu Kostyantin Dobrovolskij 1918 1919 roki kv 20 pismennik Mikola Olijnik 1994 1997 roki kv 14 ekonomist Leonid Yasnopolskij 1920 ti roki kv 3 U budinku 4 prozhivali pravoznavec profesor Kiyivskogo unversitetu Leonid Bilogric Kotlyarevskij kinec XIX stolittya 1904 rik ekonomist golova USDRP Mikola Porsh 1910 ti roki prirodoznavec akademik UAN Pavlo Tutkovskij 1914 1920 ti roki U budinku 9 ne zberigsya prozhivala Sofiya Bogomolec mati akademika Oleksandra Bogomolcya U budinku 10 meshkav matematik profesor Kiyivskogo universitetu Boris Bukryeyev 1915 1962 roki jogo sin likar terapevt Yevgen Bukryeyev i onuk fizik teoretik Kirilo Tolpigo U budinku 11 A zhili hudozhnik Viktor Maslyannikov 1920 ti roki ta mistectvoznavec Grigorij Pavluckij u budinku 13 ne zberigsya akademik AN URSR Orest Levickij filolog Yuliyan Yavorskij ta pismennik Kostyantin Paustovskij U budinku 14 7 prozhivali literaturoznavec akademik AN URSR i SRSR Oleksandr Bileckij 1956 1961 roki kv 9 direktor Botanichnogo sadu im O Fomina Ivan Bilokin 1955 1975 roki kv 49 uchenij v galuzi gidravliki Yu Dadenkov 1954 1991 roki kv 54 fizik Ivan Kondilenko 1954 1967 kv 32 lotchik trichi Geroj Radyanskogo Soyuzu Oleksandr Pokrishkin kinec 1950 h seredina 1960 h rokiv kv 29 uchenij v galuzi elektrotehniki Ivan Postnikov kinec 1960 h seredina 1970 h rokiv kv 33 teplofizik i teploenergetik Vsevolod Tolubinskij 1955 1970 roki kv 16 matematik akademik AN URSR Josip Shtokalo 1974 1987 roki kv 19 U budinku 17 4 meshkala lotchicya Geroj Radyanskogo Soyuzu Nadiya Fedutenko 1970 1978 u budinku 23 prozhivav hudozhnik Lev Kramarenko a v budinku 33 ne zberigsya populyarnij kiyivskij zhurnalist kritik i teatroznavec vikladach rosijskoyi movi Vsevolod Chagovec batko majbutnogo akademika Rostislava Chagovcya U budinku 31 meshkav himik akademik AN URSR Anatolij Pilipenko 1976 1993 Vulicya u mistectvi RedaguvatiPismennik Kostyantin Paustovskij zgaduvav pro svoye prozhivannya na Mikilsko Botanichnij vulici v avtobiografichnij Povisti pro zhittya Memorialni doshki Redaguvatibud 14 7 memorialna doshka na chest literaturoznavcya akademika Oleksandra Bileckogo yakij meshkav u comu budinku u 1956 1961 rokah Vidkrita 22 lyutogo 1973 roku skulptor Oleksandr Skoblikov arhitektor Anatolij Ignashenko bud 14 7 memorialna doshka na chest istorika akademika AN URSR Josipa Shtokalo yakij zhiv u comu budinku u 1974 1987 rokah Vidkrita 30 listopada 1989 roku bud 17 4 memorialna doshka na chest lotchici Geroya Radyanskogo Soyuzu Nadiyi Fedutenko yaka zhila v comu budinku v 1970 1978 rokah Vidkrita u 1986 roci skulptor V A Dyachenko arhitektor R P Yuhtovskij Zobrazhennya Redaguvati nbsp nbsp nbsp nbsp nbsp Budinok pributkovij Mikilsko Botanichna 3 nbsp Budinok zhitlovij pracivnikiv Upravlinnya Kiyivskoyi distanciyi budinkiv i sporud Pivdenno Zahidnoyi zaliznici Mikilsko Botanichna 5 nbsp Budinok zhitlovij Mikilsko Botanchina 8 nbsp Budinok zhitlovij pracivnikiv Upravlinnya Kiyivskoyi distanciyi budinkiv i sporud Pivdenno Zahidnoyi zaliznici Mikilsko Botanichna 11 nbsp Fligel zhitlovij v yakomu prozhivali zhivopisec V L Maslyannikov mistectvoznavec pedagog G G Pavluckij Mikilsko Botanichna vul 11a nbsp Memorialna doshka Oleksandrovi Bileckomu nbsp Memorialna doshka Josipovi Shtokalu nbsp Memorialna doshka Nadiyi FedutenkoPrimitki Redaguvati Chast officialnaya O naimenovanii nѣkotoryh ulic i ploshadej v Kievѣ Kievlyanin 1869 95 14 avgusta S 1 2 ros doref Arhivovano z pershodzherela 15 bereznya 2013 Postanova prezidiyi Kiyivskoyi miskoyi Radi robitnichih selyanskih ta chervonoarmijskih deputativ vid 19 lipnya 1939 roku 1143 29 Pro perejmenuvannya vulic m Kiyeva po Stalinskomu rajonu Derzhavnij arhiv m Kiyeva F R 1 Op 1 Spr 11844 Ark 47 47zv Arhivovano z pershodzherela 10 kvitnya 2015 Vityag z postanovi vikonavchogo komitetu Kiyivskoyi miskoyi radi deputativ trudyashih vid 6 grudnya 1944 roku 286 2 Pro vporyadkuvannya najmenuvan plosh vulic ta provulkiv m Kiyeva Kiyivska pravda 1944 249 6223 22 grudnya S 2 Arhivovano z pershodzherela 22 chervnya 2013 Mashkevich S V Ulicy Kieva Retroputeshestvie H Folio 2015 S 36 39 ros Dzherela RedaguvatiMikilsko Botanichna vulicyau sestrinskih Vikiproyektah nbsp Portal Kiyiv nbsp Fajli u Vikishovishi Veb enciklopediya Kiyeva Vulici Kiyeva Dovidnik uporyad A M Sigalov ta in K Reklama 1975 S 107 Vulici Kiyeva Dovidnik za red A V Kudrickogo K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 1995 S 137 ISBN 5 88500 070 0 Mikilsko Botanichna vulicya Vulici mista Kiyeva oficijnij dovidnik Dodatok do rishennya Kiyivskoyi miskoyi radi vid 22 sichnya 2015 roku 34 899 Pro zatverdzhennya oficijnogo dovidnika Vulici mista Kiyeva S 158 Arhivovano z pershodzherela 6 zhovtnya 2021 Zvid pam yatok istoriyi ta kulturi Ukrayini Enciklopedichne vidannya u 28 ti tomah Tom 1 ch 2 K 2003 Karty i shemy Kieva Vebsajt Pamyati kievskih tramvaev ros angl Kiev enciklopedicheskij spravochnik pod red A V Kudrickogo K Gl red Ukrainskoj Sovetskoj Enciklopedii 1982 S 390 ros Pam yatki istoriyi ta kulturi Ukrayini Katalog dovidnik Zoshit 2 Katalog dovidnik pam yatok istoriyi ta kulturi Ukrayini m Kiyiv V O Gorbik ker avtor kolekt ta in K 2007 S 126 127 ISBN 978 966 8999 05 5 Mikilsko Botanichna vulicya MIAS ZMD Mistobudivnij kadastr Kiyeva Posilannya RedaguvatiUlica Nikolsko Botanicheskaya ros Sekrety Pankovskoj i Tarasovskoj ulic ros Latinskij kvartal v Kieve ros Ulica poetov uchenyh vrachej Iz zapisok o rodnom gorode minuvshih let ros nbsp Ce nezavershena stattya pro Kiyiv Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Mikilsko Botanichna vulicya amp oldid 39696644