Білогриць-Котляревський Леонід Сергійович (*9 лютого 1855, Полтава —- †28 липня 1908, Остер) — український і російський правознавець, доктор права з 1886, професор з 1887.
| Білогриць-Котляревський Леонід Сергійович | |
|---|---|
| Народився | 9 (21) лютого 1855 Полтава, Російська імперія |
| Помер | 28 липня 1908 (53 роки) Остер, Чернігівська губернія, Російська імперія |
| Країна | Російська імперія |
| Діяльність | Криміналіст, правник, викладач університету |
| Галузь | криміналістика, кримінальне право і теорія держави і права |
| Alma mater | Юридичний факультет Київського національного університету імені Тараса Шевченка |
| Знання мов | російська |
| Заклад | Демидівський юридичний ліцей |
| Нагороди | |
Життєпис Редагувати
Закінчив 1876 юридичний факультет Київського університету, де 1880 р. здобув ступінь магістра.
У 1881—83 перебував у науковому відрядженні за кордоном. У 1883–1891 рр. працював у Демидівському юридичному ліцеї (Ярославль): спочатку доцентом, а з 1887 —- ординарним професором кафедри крим. права.
1886 на основі зібраного за кордоном матеріалу захистив докторську дисертацію «Злочини проти релігії у найважливіших державах Заходу».
У 1891 Білогриць-Котляревський повернувся до Київського університету, де й працював до кінця свого життя професором кафедри кримінального права. В науці кримінального права належав до т. з. теоретиків ліберально-гегельянського напряму.
Наукова діяльність Редагувати
Був вихованцем, колегою і послідовником Олександра Кістяковського, якому присвятив дві пам'ятні розвідки «Нарис наукової діяльності О. Ф. Кістяківського» (1885) та «Загальні підсумки наукової творчості О. Ф. Кістяківського» (1895). У своїх дослідженнях значну увагу приділяв проблемам покарання, майнових злочинів, злочинів проти держави, релігії, питанням лікарської таємниці тощо. Також займався бібліографічною діяльністю, був одним з провідних фахівців у галузі юридичної бібліографії.
Праці Редагувати
Основні праці: «Особливі види крадіжки-злодійства за російським правом», «Поняття кримінального права і підстави покарання» (обидві — 1883), «Роль звичаю в кримінальному законодавстві» (1888), «Творча сила звичаю у кримінальному праві» (1890), «Завдання і метод науки кримінального права» (1891), «Загальні риси історії кримінального права» (1893), «Нариси курсу російського кримінального права» (ч. 1-2, 1896), «Підручник російського кримінального права» (ч. 1— 2, 1903), «Злочини державні» (1904).
Література Редагувати
- Білогриць-Котляревський Леонід Сергійович // Велика українська юридична енциклопедія. У 20 т. Т. 17. Кримінальне право / В. Я. Тацій (відп. ред.) та ін. — 2017. — С. 26. — ISBN 978-966-937-261-1.
- Чубинский М. П. Памяти Л.C. Белогриц-Котляревского. В кн.: Чубинский М. П. Статьи и речи по вопросам угол, права и процесса, т. 2. 1906–1911 гг. СПб., 1912;
- Рашковская Ш. С. К истории русской уголовно-правовой мысли пореформенной эпохи: Л. С. Белогриц-Котляревский. «Вестник Моск. университета. Серия 2. Право», 1995, N° 2.
Посилання Редагувати
- Белогриц-Котляревский Леонид Сергеевич [Архівовано 9 березня 2022 у Wayback Machine.] // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона: В 86 томах (82 т. и 4 доп.). — СПб.: 1890–1907.
- ↑ Czech National Authority Database