www.wikidata.uk-ua.nina.az

Кримінальне право Криміна льне пра во одна з фундаментальних галузей права законодавства наука доктрина і навчальна дисц

Кримінальне право

Криміна́льне пра́во — одна з фундаментальних галузей права, законодавства, наука (доктрина) і навчальна дисципліна. Кримінальне право як галузь права — це система (сукупність) юридичних норм, що встановлюють, які суспільно небезпечні діяння є кримінальним правопорушенням, і які покарання підлягають застосуванню до осіб, що їх вчинили.

Міжнародний кримінальний суд

Згідно з більш розлогим визначенням, Позитивне (об'єктивне) кримінальне право України — це сукупність правових норм, що визначають загальні принципи, умови та підстави кримінальної відповідальності; коло діянь, які внаслідок високого рівня суспільної небезпеки визнаються злочинами; види і розміри покарання та інші види кримінально-правового впливу, що застосовуються до осіб, які визнані винними у їх скоєнні, а також підстави та умови звільнення від відповідальності та від покарання.

Завдання кримінального права — правове забезпечення охорони прав і свобод людини і громадянина, власності, громадського порядку та громадської безпеки, довкілля, конституційного ладу від злочинних посягань, забезпечення миру і безпеки людства, а також запобігання злочинам.

Джерела кримінального права України

Див. також: Джерело права
  1. Конституція України як концептуальна база всього законодавства України, в тому числі і кримінального законодавства (див. статті 29-31, 60, 62, 92).
  2. Кримінальний Кодекс України — основний систематизований законодавчий акт, який об'єднує всю сукупність кримінально-правових норм.
  3. Укладені та ратифіковані Україною міжнародні договори, що містять кримінально-правові норми, які імплементовані в національне кримінальне законодавство (див. Закон України «Про міжнародні договори України»).
  4. Рішення Конституційного Суду України у випадку визнання ним неконституційності кримінально-правових законів (ст. 152 Конституції України).
  5. Рішення Європейського суду з прав людини.

Усе кримінальне законодавство України наразі представлено у Кримінальному кодексі України. Він складається з Загальної та Особливої частин.

У Загальній частині Кримінального кодексу представлено норми загального значення, які визначають основи кримінальної відповідальності, надають поняття злочину, визначають види та межі покарання за злочини, підстави звільнення від кримінальної відповідальності та відбування покарання та ін.

В Особливій частині Кримінального кодексу визначається кримінальна відповідальність за окремі злочини. Норми Особливої частини можна застосовувати лише на базі Загальної частини КК.

Сучасною реформою кримінальної юстиції в Україні передбачено впровадження в систему кримінального права інституту кримінального проступку.

Застосування закону про кримінальну відповідальність за аналогією заборонено.

Принципи кримінального права

Принципами кримінального права визнаються найбільш визначні, головні положення (засади) кримінального законодавства, які встановлені законом чи безпосередньо з нього витікають, і які мають пряму дію, пряму регулятивну функцію.

Всі принципи кримінального права можна поділити на загальні та спеціальні.

Загальні принципи притаманні не тільки кримінальному праву, але й іншим галузям права. Такими є: законність, рівність громадян перед законом, невідворотність відповідальності, справедливість, гуманізм та демократизм.

Спеціальні принципи притаманні тільки кримінальному праву.

  1. Принцип законодавчого визначення злочину (лат. nullum crimen sine lege — немає злочину, не передбаченого Законом). Це одне із найважливіших загальних положень (принципів) кримінального права. Воно визначається в ст. 1, 2, 3 та 11 КК України. Реалізація цього принципу не залишає місця для аналогії кримінального закону, яка прямо заборонена ч. 4 ст. 3 КК.
  2. Принцип особистої відповідальності. Кримінальна відповідальність можлива лише за власні дії (бездіяльність). Ніхто не може бути притягнутий до кримінальної відповідальності за злочин, вчинений іншою особою. Цей принцип безпосередньо витікає зі змісту ч. 2 ст. 2 КК: «Особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду».
  3. Принцип винної відповідальності. Кримінальна відповідальність настає тільки при наявності вини, тобто лише в таких випадках, коли заподіяна шкода, вчинений злочин були заподіяні навмисно чи необережно (ст. 23 КК). Невинно заподіяна шкода (казус), незалежно від її тяжкості, злочином не визнається і кримінальної відповідальності не тягне.
  4. Принцип суб'єктивної осудності. Кримінальна відповідальність ґрунтується лише на суб'єктивній осудності. Об'єктивна осудність відхиляється, оскільки вона не враховує, не припускає участі в діях свідомості та волі. Крім вини, як підґрунтя суб'єктивної сторони злочину, кримінальна відповідальність припускає, вимагає усвідомлювання винною особою всіх ознак складу злочину. Найбільш переконливо принцип суб'єктивної осудності діє при ексцесі виконавця. Співучасники не підлягають відповідальності за ті дії виконавця, які не охоплювалися їх умислом.
  5. Принцип повної відповідальності. Повнота осудності означає вимогу поставити в провину особі все скоєне нею, незалежно від того, якою кількістю кримінально-правових норм це передбачено. Будь-яка неповнота осудності визнається безумовною підставою для повернення кримінальної справи на додаткове слідство.
  6. Принцип переваги обставин, що пом'якшують відповідальність. При конкуренції обтяжуючих та пом'якшуючих відповідальність обставин перевагу мають пом'якшуючі обставини вчинення злочину. Так, наприклад, при вчиненні навмисного вбивства з особливою жорстокістю перебуваючої в стані вагітності жінки, але в стані фізіологічного афекту, скоєне кваліфікується лише як умисне вбивство, вчинене в стані сильного душевного хвилювання.
  7. Принцип більшої караності групового злочину. За невеликим винятком всі або переважна більшість правових норм про відповідальність за навмисні злочини містять кваліфікуючу ознаку — вчинення його групою осіб або організованою групою. Крім того, п. 2 ч. 1 ст. 67 КК визнає вчинення злочину групою осіб за попередньою змовою, яка обтяжує відповідальність винної особи. Чим бі́льше злочинна група та чим міцніше вона організована, тим бі́льшої кари вона заслуговує.
  8. Принцип повного відшкодування шкоди, заподіяної злочином. Цей принцип є здійсненням нової концепції кримінального закону — концепції захисту, доповнення караючої функції кримінального закону функцією захисту, поновлення порушених прав, інтересів особи. Кара за злочин може і повинна бути засобом захисту, а не тільки покарання, як це витікає із змісту ст. 50 КК. Принцип відшкодування шкоди потерпілому визначений також у ст. 111 Кримінально-процесуального кодексу України.
  9. Принцип економії кримінальної репресії. Це практичне визначення оптимальної, найбільш відповідної рівню економічного та культурного розвитку суспільства межі́, що відокремлює злочин від незлочинного, межі́ між криміналізацією та декриміналізацією злочинів. Даний принцип полягає в тому, що кримінально-правова політика повинна здійснюватися лише в оптимально необхідних межах, не допускаючи їх перевищення.

Система кримінального права

Класифікація злочинів за ст. 12 Кримінального кодексу України

Подібно до КК, кримінальне право як галузь права поділяється на дві частини — Загальну й Особливу.

I. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

II. ЗАКОН ПРО КРИМІНАЛЬНУ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ

III. ЗЛОЧИН, ЙОГО ВИДИ ТА СТАДІЇ

IV. ОСОБА, ЯКА ПІДЛЯГАЄ КРИМІНАЛЬНІЙ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ (СУБ'ЄКТ ЗЛОЧИНУ)

V. ВИНА ТА ЇЇ ФОРМИ

VI. СПІВУЧАСТЬ У ЗЛОЧИНІ

VII. ПОВТОРНІСТЬ, СУКУПНІСТЬ ТА РЕЦИДИВ ЗЛОЧИНІВ

VIII. ОБСТАВИНИ, ЩО ВИКЛЮЧАЮТЬ ЗЛОЧИННІСТЬ ДІЯННЯ

IX. ЗВІЛЬНЕННЯ ВІД КРИМІНАЛЬНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ

X. ПОКАРАННЯ ТА ЙОГО ВИДИ

XI. ПРИЗНАЧЕННЯ ПОКАРАННЯ

XII. ЗВІЛЬНЕННЯ ВІД ПОКАРАННЯ ТА ЙОГО ВІДБУВАННЯ

XIII. СУДИМІСТЬ

XIV. ПРИМУСОВІ ЗАХОДИ МЕДИЧНОГО ХАРАКТЕРУ ТА ПРИМУСОВЕ ЛІКУВАННЯ

XIV-1 . ЗАХОДИ КРИМІНАЛЬНО-ПРАВОВОГО ХАРАКТЕРУ ЩОДО ЮРИДИЧНИХ ОСІБ

XV. ОСОБЛИВОСТІ КРИМІНАЛЬНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ ТА ПОКАРАННЯ НЕПОВНОЛІТНІХ.

Особлива частина кримінального права має своїм змістом норми, що описують конкретні види злочинів зі вказівкою видів покарань і тих меж, у яких вони можуть бути призначені за вчинення певних злочинів. Ці норми і зосереджено в Особливій частині КК.

I. ЗЛОЧИНИ ПРОТИ ОСНОВ НАЦІОНАЛЬНОЇ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ

II. ЗЛОЧИНИ ПРОТИ ЖИТТЯ ТА ЗДОРОВ'Я ОСОБИ

III. ЗЛОЧИНИ ПРОТИ ВОЛІ, ЧЕСТІ ТА ГІДНОСТІ ОСОБИ

IV. ЗЛОЧИНИ ПРОТИ СТАТЕВОЇ СВОБОДИ ТА СТАТЕВОЇ НЕДОТОРКАНОСТІ ОСОБИ

V. ЗЛОЧИНИ ПРОТИ ВИБОРЧИХ, ТРУДОВИХ ТА ІНШИХ ОСОБИСТИХ ПРАВ І СВОБОД ЛЮДИНИ І ГРОМАДЯНИНА

VI. ЗЛОЧИНИ ПРОТИ ВЛАСНОСТІ

VII. ЗЛОЧИНИ У СФЕРІ ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

VIII. ЗЛОЧИНИ ПРОТИ ДОВКІЛЛЯ

IX. ЗЛОЧИНИ ПРОТИ ГРОМАДСЬКОЇ БЕЗПЕКИ

X. ЗЛОЧИНИ ПРОТИ БЕЗПЕКИ ВИРОБНИЦТВА

XI. ЗЛОЧИНИ ПРОТИ БЕЗПЕКИ РУХУ ТА ЕКСПЛУАТАЦІЇ ТРАНСПОРТУ

XII. ЗЛОЧИНИ ПРОТИ ГРОМАДСЬКОГО ПОРЯДКУ ТА МОРАЛЬНОСТІ

XIII. ЗЛОЧИНИ У СФЕРІ ОБІГУ НАРКОТИЧНИХ ЗАСОБІВ, ПСИХОТРОПНИХ РЕЧОВИН, ЇХ АНАЛОГІВ АБО ПРЕКУРСОРІВ ТА ІНШІ ЗЛОЧИНИ ПРОТИ ЗДОРОВ'Я НАСЕЛЕННЯ

XIV. ЗЛОЧИНИ У СФЕРІ ОХОРОНИ ДЕРЖАВНОЇ ТАЄМНИЦІ, НЕДОТОРКАННОСТІ ДЕРЖАВНИХ КОРДОНІВ, ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРИЗОВУ ТА МОБІЛІЗАЦІЇ

XV. ЗЛОЧИНИ ПРОТИ АВТОРИТЕТУ ОРГАНІВ ДЕРЖАВНОЇ ВЛАДИ, ОРГАНІВ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ ТА ОБ'ЄДНАНЬ ГРОМАДЯН

XVI. ЗЛОЧИНИ У СФЕРІ ВИКОРИСТАННЯ ЕЛЕКТРОННО-ОБЧИСЛЮВАЛЬНИХ МАШИН (КОМП'ЮТЕРІВ), СИСТЕМ ТА КОМП'ЮТЕРНИХ МЕРЕЖ І МЕРЕЖ ЕЛЕКТРОЗВ'ЯЗКУ

XVII. ЗЛОЧИНИ У СФЕРІ СЛУЖБОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ТА ПРОФЕСІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ, ПОВ'ЯЗАНОЇ З НАДАННЯМ ПУБЛІЧНИХ ПОСЛУГ

XVIII. ЗЛОЧИНИ ПРОТИ ПРАВОСУДДЯ

XIX. ЗЛОЧИНИ ПРОТИ ВСТАНОВЛЕНОГО ПОРЯДКУ НЕСЕННЯ ВІЙСЬКОВОЇ СЛУЖБИ (ВІЙСЬКОВІ ЗЛОЧИНИ)

XX. ЗЛОЧИНИ ПРОТИ МИРУ, БЕЗПЕКИ ЛЮДСТВА ТА МІЖНАРОДНОГО ПРАВОПОРЯДКУ.


«Єдність Загальної й Особливої частин кримінального права забезпечує внутрішню узгодженість його інститутів і норм і, в кінцевому підсумку, визначає ефективність їх застосування».

До системи науки кримінального права, крім того, входять розділи, присвячені порівняльним аспектам кримінального права зарубіжних країн, та вчення про школи кримінального права (класична, антропологічна і соціологічна школи кримінального права).

Предмет і метод науки кримінального права

Наука кримінального права являє собою частину юридичної науки, одну з галузей суспільних наук. Її змістом є злагоджена система кримінально-правових поглядів, ідей, уявлень про злочин і покарання. «Кримінальне право як галузь права виступає для науки як предмет її вивчення».

Предмет кримінального права становлять суспільні відносини, які виникають при вчиненні злочину між особою, яка його вчинила, та державою, від імені якої виступають відповідні правоохоронні органи. Внаслідок врегулювання нормами кримінального права вони набирають форми правовідносин.

Предмет кримінального права не збігається з предметом науки кримінального права, який полягає у вивченні та теоретичному розвиткові: історії цієї галузі права; джерел кримінального законодавства та практики його застосування; моделюванні розвитку кримінального законодавства; проблем підвищення дієвості кримінального законодавства; кримінального законодавства іноземних країн.

Метод правового регулювання — це сукупність певних засобів, за допомогою яких регламентуються й охороняються суспільні відносини. До основних методів науки кримінального права належать:

Див. також

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Кримінальне право

Примітки

  1. . Архів оригіналу за 16 травня 2017. Процитовано 9 липня 2019. 
  2. Фріс П. Л. Кримінальне право України. Загальна частина. Підручник для студентів вищих навчальних закладів. 2-ге видання, доповне і перероблене. — К.: Атіка, 2009. — С. 4.
  3. . Архів оригіналу за 5 грудня 2012. Процитовано 9 грудня 2012. 
  4. . Архів оригіналу за 3 липня 2013. Процитовано 9 грудня 2012. 
  5. Кваліфікуючі обставини п.п. 2 і 4 ч. 2 статті 115 «Умисне вбивство», яка передбачає позбавлення волі на строк від десяти до п'ятнадцяти років або довічне позбавлення волі
  6. Стаття 116 «Умисне вбивство, вчинене в стані сильного душевного хвилювання» передбачає обмеження волі на строк до п'яти років або позбавлення волі на той самий строк
  7. . Архів оригіналу за 28-05-2014. Процитовано 09-12-2012. 
  8. . Архів оригіналу за 8 липня 2013. Процитовано 9 грудня 2012. 
  9. . Архів оригіналу за 16 травня 2017. Процитовано 9 липня 2019. 
  10. . Архів оригіналу за 16 травня 2017. Процитовано 9 липня 2019. 
  11. . Архів оригіналу за 30 листопада 2012. Процитовано 9 грудня 2012. 
  12. . Архів оригіналу за 28 травня 2014. Процитовано 9 грудня 2012. 

Література

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Krimina lne pra vo odna z fundamentalnih galuzej prava zakonodavstva nauka doktrina i navchalna disciplina Kriminalne pravo yak galuz prava ce sistema sukupnist yuridichnih norm sho vstanovlyuyut yaki suspilno nebezpechni diyannya ye kriminalnim pravoporushennyam i yaki pokarannya pidlyagayut zastosuvannyu do osib sho yih vchinili 1 Mizhnarodnij kriminalnij sudZgidno z bilsh rozlogim viznachennyam Pozitivne ob yektivne kriminalne pravo Ukrayini ce sukupnist pravovih norm sho viznachayut zagalni principi umovi ta pidstavi kriminalnoyi vidpovidalnosti kolo diyan yaki vnaslidok visokogo rivnya suspilnoyi nebezpeki viznayutsya zlochinami vidi i rozmiri pokarannya ta inshi vidi kriminalno pravovogo vplivu sho zastosovuyutsya do osib yaki viznani vinnimi u yih skoyenni a takozh pidstavi ta umovi zvilnennya vid vidpovidalnosti ta vid pokarannya 2 Zavdannya kriminalnogo prava pravove zabezpechennya ohoroni prav i svobod lyudini i gromadyanina vlasnosti gromadskogo poryadku ta gromadskoyi bezpeki dovkillya konstitucijnogo ladu vid zlochinnih posyagan zabezpechennya miru i bezpeki lyudstva a takozh zapobigannya zlochinam 3 Zmist 1 Dzherela kriminalnogo prava Ukrayini 2 Principi kriminalnogo prava 3 Sistema kriminalnogo prava 4 Predmet i metod nauki kriminalnogo prava 5 Div takozh 6 Primitki 7 LiteraturaDzherela kriminalnogo prava Ukrayini RedaguvatiDiv takozh Dzherelo prava Konstituciya Ukrayini yak konceptualna baza vsogo zakonodavstva Ukrayini v tomu chisli i kriminalnogo zakonodavstva div statti 29 31 60 62 92 Kriminalnij Kodeks Ukrayini osnovnij sistematizovanij zakonodavchij akt yakij ob yednuye vsyu sukupnist kriminalno pravovih norm Ukladeni ta ratifikovani Ukrayinoyu mizhnarodni dogovori sho mistyat kriminalno pravovi normi yaki implementovani v nacionalne kriminalne zakonodavstvo div Zakon Ukrayini Pro mizhnarodni dogovori Ukrayini 4 Rishennya Konstitucijnogo Sudu Ukrayini u vipadku viznannya nim nekonstitucijnosti kriminalno pravovih zakoniv st 152 Konstituciyi Ukrayini Rishennya Yevropejskogo sudu z prav lyudini Use kriminalne zakonodavstvo Ukrayini narazi predstavleno u Kriminalnomu kodeksi Ukrayini Vin skladayetsya z Zagalnoyi ta Osoblivoyi chastin U Zagalnij chastini Kriminalnogo kodeksu predstavleno normi zagalnogo znachennya yaki viznachayut osnovi kriminalnoyi vidpovidalnosti nadayut ponyattya zlochinu viznachayut vidi ta mezhi pokarannya za zlochini pidstavi zvilnennya vid kriminalnoyi vidpovidalnosti ta vidbuvannya pokarannya ta in V Osoblivij chastini Kriminalnogo kodeksu viznachayetsya kriminalna vidpovidalnist za okremi zlochini Normi Osoblivoyi chastini mozhna zastosovuvati lishe na bazi Zagalnoyi chastini KK Suchasnoyu reformoyu kriminalnoyi yusticiyi v Ukrayini peredbacheno vprovadzhennya v sistemu kriminalnogo prava institutu kriminalnogo prostupku Zastosuvannya zakonu pro kriminalnu vidpovidalnist za analogiyeyu zaboroneno Principi kriminalnogo prava RedaguvatiPrincipami kriminalnogo prava viznayutsya najbilsh viznachni golovni polozhennya zasadi kriminalnogo zakonodavstva yaki vstanovleni zakonom chi bezposeredno z nogo vitikayut i yaki mayut pryamu diyu pryamu regulyativnu funkciyu Vsi principi kriminalnogo prava mozhna podiliti na zagalni ta specialni Zagalni principi pritamanni ne tilki kriminalnomu pravu ale j inshim galuzyam prava Takimi ye zakonnist rivnist gromadyan pered zakonom nevidvorotnist vidpovidalnosti spravedlivist gumanizm ta demokratizm Specialni principi pritamanni tilki kriminalnomu pravu Princip zakonodavchogo viznachennya zlochinu lat nullum crimen sine lege nemaye zlochinu ne peredbachenogo Zakonom Ce odne iz najvazhlivishih zagalnih polozhen principiv kriminalnogo prava Vono viznachayetsya v st 1 2 3 ta 11 KK Ukrayini Realizaciya cogo principu ne zalishaye miscya dlya analogiyi kriminalnogo zakonu yaka pryamo zaboronena ch 4 st 3 KK Princip osobistoyi vidpovidalnosti Kriminalna vidpovidalnist mozhliva lishe za vlasni diyi bezdiyalnist Nihto ne mozhe buti prityagnutij do kriminalnoyi vidpovidalnosti za zlochin vchinenij inshoyu osoboyu Cej princip bezposeredno vitikaye zi zmistu ch 2 st 2 KK Osoba vvazhayetsya nevinuvatoyu u vchinenni zlochinu i ne mozhe buti piddana kriminalnomu pokarannyu doki yiyi vinu ne bude dovedeno v zakonnomu poryadku i vstanovleno obvinuvalnim virokom sudu Princip vinnoyi vidpovidalnosti Kriminalna vidpovidalnist nastaye tilki pri nayavnosti vini tobto lishe v takih vipadkah koli zapodiyana shkoda vchinenij zlochin buli zapodiyani navmisno chi neoberezhno st 23 KK Nevinno zapodiyana shkoda kazus nezalezhno vid yiyi tyazhkosti zlochinom ne viznayetsya i kriminalnoyi vidpovidalnosti ne tyagne Princip sub yektivnoyi osudnosti Kriminalna vidpovidalnist gruntuyetsya lishe na sub yektivnij osudnosti Ob yektivna osudnist vidhilyayetsya oskilki vona ne vrahovuye ne pripuskaye uchasti v diyah svidomosti ta voli Krim vini yak pidgruntya sub yektivnoyi storoni zlochinu kriminalna vidpovidalnist pripuskaye vimagaye usvidomlyuvannya vinnoyu osoboyu vsih oznak skladu zlochinu Najbilsh perekonlivo princip sub yektivnoyi osudnosti diye pri ekscesi vikonavcya Spivuchasniki ne pidlyagayut vidpovidalnosti za ti diyi vikonavcya yaki ne ohoplyuvalisya yih umislom Princip povnoyi vidpovidalnosti Povnota osudnosti oznachaye vimogu postaviti v provinu osobi vse skoyene neyu nezalezhno vid togo yakoyu kilkistyu kriminalno pravovih norm ce peredbacheno Bud yaka nepovnota osudnosti viznayetsya bezumovnoyu pidstavoyu dlya povernennya kriminalnoyi spravi na dodatkove slidstvo Princip perevagi obstavin sho pom yakshuyut vidpovidalnist Pri konkurenciyi obtyazhuyuchih ta pom yakshuyuchih vidpovidalnist obstavin perevagu mayut pom yakshuyuchi obstavini vchinennya zlochinu Tak napriklad pri vchinenni navmisnogo vbivstva z osoblivoyu zhorstokistyu perebuvayuchoyi v stani vagitnosti zhinki 5 ale v stani fiziologichnogo afektu skoyene kvalifikuyetsya lishe yak umisne vbivstvo vchinene v stani silnogo dushevnogo hvilyuvannya 6 Princip bilshoyi karanosti grupovogo zlochinu Za nevelikim vinyatkom vsi abo perevazhna bilshist pravovih norm pro vidpovidalnist za navmisni zlochini mistyat kvalifikuyuchu oznaku vchinennya jogo grupoyu osib abo organizovanoyu grupoyu Krim togo p 2 ch 1 st 67 KK viznaye vchinennya zlochinu grupoyu osib za poperednoyu zmovoyu yaka obtyazhuye vidpovidalnist vinnoyi osobi Chim bi lshe zlochinna grupa ta chim micnishe vona organizovana tim bi lshoyi kari vona zaslugovuye Princip povnogo vidshkoduvannya shkodi zapodiyanoyi zlochinom Cej princip ye zdijsnennyam novoyi koncepciyi kriminalnogo zakonu koncepciyi zahistu dopovnennya karayuchoyi funkciyi kriminalnogo zakonu funkciyeyu zahistu ponovlennya porushenih prav interesiv osobi Kara za zlochin mozhe i povinna buti zasobom zahistu a ne tilki pokarannya yak ce vitikaye iz zmistu st 50 KK Princip vidshkoduvannya shkodi poterpilomu viznachenij takozh u st 111 Kriminalno procesualnogo kodeksu Ukrayini Princip ekonomiyi kriminalnoyi represiyi Ce praktichne viznachennya optimalnoyi najbilsh vidpovidnoyi rivnyu ekonomichnogo ta kulturnogo rozvitku suspilstva mezhi sho vidokremlyuye zlochin vid nezlochinnogo mezhi mizh kriminalizaciyeyu ta dekriminalizaciyeyu zlochiniv 7 Danij princip polyagaye v tomu sho kriminalno pravova politika povinna zdijsnyuvatisya lishe v optimalno neobhidnih mezhah ne dopuskayuchi yih perevishennya 8 Sistema kriminalnogo prava Redaguvati Klasifikaciya zlochiniv za st 12 Kriminalnogo kodeksu UkrayiniPodibno do KK kriminalne pravo yak galuz prava podilyayetsya na dvi chastini Zagalnu j Osoblivu Instituti Zagalnoyi chastini I ZAGALNI POLOZhENNYaII ZAKON PRO KRIMINALNU VIDPOVIDALNISTIII ZLOChIN JOGO VIDI TA STADIYiIV OSOBA YaKA PIDLYaGAYe KRIMINALNIJ VIDPOVIDALNOSTI SUB YeKT ZLOChINU V VINA TA YiYi FORMIVI SPIVUChAST U ZLOChINIVII POVTORNIST SUKUPNIST TA RECIDIV ZLOChINIVVIII OBSTAVINI ShO VIKLYuChAYuT ZLOChINNIST DIYaNNYaIX ZVILNENNYa VID KRIMINALNOYi VIDPOVIDALNOSTIX POKARANNYa TA JOGO VIDIXI PRIZNAChENNYa POKARANNYaXII ZVILNENNYa VID POKARANNYa TA JOGO VIDBUVANNYaXIII SUDIMISTXIV PRIMUSOVI ZAHODI MEDIChNOGO HARAKTERU TA PRIMUSOVE LIKUVANNYaXIV 1 ZAHODI KRIMINALNO PRAVOVOGO HARAKTERU ShODO YuRIDIChNIH OSIBXV OSOBLIVOSTI KRIMINALNOYi VIDPOVIDALNOSTI TA POKARANNYa NEPOVNOLITNIH Osobliva chastina kriminalnogo prava maye svoyim zmistom normi sho opisuyut konkretni vidi zlochiniv zi vkazivkoyu vidiv pokaran i tih mezh u yakih voni mozhut buti priznacheni za vchinennya pevnih zlochiniv Ci normi i zoseredzheno v Osoblivij chastini KK Instituti Osoblivoyi chastini I ZLOChINI PROTI OSNOV NACIONALNOYi BEZPEKI UKRAYiNIII ZLOChINI PROTI ZhITTYa TA ZDOROV Ya OSOBIIII ZLOChINI PROTI VOLI ChESTI TA GIDNOSTI OSOBIIV ZLOChINI PROTI STATEVOYi SVOBODI TA STATEVOYi NEDOTORKANOSTI OSOBIV ZLOChINI PROTI VIBORChIH TRUDOVIH TA INShIH OSOBISTIH PRAV I SVOBOD LYuDINI I GROMADYaNINAVI ZLOChINI PROTI VLASNOSTIVII ZLOChINI U SFERI GOSPODARSKOYi DIYaLNOSTIVIII ZLOChINI PROTI DOVKILLYaIX ZLOChINI PROTI GROMADSKOYi BEZPEKIX ZLOChINI PROTI BEZPEKI VIROBNICTVAXI ZLOChINI PROTI BEZPEKI RUHU TA EKSPLUATACIYi TRANSPORTUXII ZLOChINI PROTI GROMADSKOGO PORYaDKU TA MORALNOSTIXIII ZLOChINI U SFERI OBIGU NARKOTIChNIH ZASOBIV PSIHOTROPNIH REChOVIN YiH ANALOGIV ABO PREKURSORIV TA INShI ZLOChINI PROTI ZDOROV Ya NASELENNYaXIV ZLOChINI U SFERI OHORONI DERZhAVNOYi TAYeMNICI NEDOTORKANNOSTI DERZhAVNIH KORDONIV ZABEZPEChENNYa PRIZOVU TA MOBILIZACIYiXV ZLOChINI PROTI AVTORITETU ORGANIV DERZhAVNOYi VLADI ORGANIV MISCEVOGO SAMOVRYaDUVANNYa TA OB YeDNAN GROMADYaNXVI ZLOChINI U SFERI VIKORISTANNYa ELEKTRONNO OBChISLYuVALNIH MAShIN KOMP YuTERIV SISTEM TA KOMP YuTERNIH MEREZh I MEREZh ELEKTROZV YaZKUXVII ZLOChINI U SFERI SLUZhBOVOYi DIYaLNOSTI TA PROFESIJNOYi DIYaLNOSTI POV YaZANOYi Z NADANNYaM PUBLIChNIH POSLUGXVIII ZLOChINI PROTI PRAVOSUDDYaXIX ZLOChINI PROTI VSTANOVLENOGO PORYaDKU NESENNYa VIJSKOVOYi SLUZhBI VIJSKOVI ZLOChINI XX ZLOChINI PROTI MIRU BEZPEKI LYuDSTVA TA MIZhNARODNOGO PRAVOPORYaDKU Yednist Zagalnoyi j Osoblivoyi chastin kriminalnogo prava zabezpechuye vnutrishnyu uzgodzhenist jogo institutiv i norm i v kincevomu pidsumku viznachaye efektivnist yih zastosuvannya 9 Do sistemi nauki kriminalnogo prava krim togo vhodyat rozdili prisvyacheni porivnyalnim aspektam kriminalnogo prava zarubizhnih krayin ta vchennya pro shkoli kriminalnogo prava klasichna antropologichna i sociologichna shkoli kriminalnogo prava Predmet i metod nauki kriminalnogo prava RedaguvatiNauka kriminalnogo prava yavlyaye soboyu chastinu yuridichnoyi nauki odnu z galuzej suspilnih nauk Yiyi zmistom ye zlagodzhena sistema kriminalno pravovih poglyadiv idej uyavlen pro zlochin i pokarannya Kriminalne pravo yak galuz prava vistupaye dlya nauki yak predmet yiyi vivchennya 10 Predmet kriminalnogo prava stanovlyat suspilni vidnosini yaki vinikayut pri vchinenni zlochinu mizh osoboyu yaka jogo vchinila ta derzhavoyu vid imeni yakoyi vistupayut vidpovidni pravoohoronni organi Vnaslidok vregulyuvannya normami kriminalnogo prava voni nabirayut formi pravovidnosin Predmet kriminalnogo prava ne zbigayetsya z predmetom nauki kriminalnogo prava yakij polyagaye u vivchenni ta teoretichnomu rozvitkovi istoriyi ciyeyi galuzi prava dzherel kriminalnogo zakonodavstva ta praktiki jogo zastosuvannya modelyuvanni rozvitku kriminalnogo zakonodavstva problem pidvishennya diyevosti kriminalnogo zakonodavstva kriminalnogo zakonodavstva inozemnih krayin 11 Metod pravovogo regulyuvannya ce sukupnist pevnih zasobiv za dopomogoyu yakih reglamentuyutsya j ohoronyayutsya suspilni vidnosini Do osnovnih metodiv nauki kriminalnogo prava nalezhat filosofskij abo dialektichnij metod piznannya yuridichnij abo dogmatichnij metod sociologichnij metod metod sistemnogo analizu metod porivnyalnogo pravoznavstva abo komparativistskij istorichnij genetichnij metod doslidzhennya 12 Div takozh RedaguvatiVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Kriminalne pravoDelikt Deliktologiya Zlochin Kriminalne pokarannya Kriminalna vidpovidalnist Kriminalnij kodeks Ukrayini Kriminalistika Kriminologiya Kriminalnij prostupok Prostupok Yevropejskij zhurnal kriminologiyiPrimitki Redaguvati Kriminalne pravo Ukrayini Zagalna chastina Pidruchnik M I Bazhanov Yu V Baulin V I Borisov ta in Za red prof M I Bazhanova V V Stashisa V Ya Taciya 2 ge vid pererob i dop K Yurinkom Inter 2005 S 5 ISBN 966 667 160 3 Arhiv originalu za 16 travnya 2017 Procitovano 9 lipnya 2019 Fris P L Kriminalne pravo Ukrayini Zagalna chastina Pidruchnik dlya studentiv vishih navchalnih zakladiv 2 ge vidannya dopovne i pereroblene K Atika 2009 S 4 Stattya 1 KK Arhiv originalu za 5 grudnya 2012 Procitovano 9 grudnya 2012 Pro mizhnarodni dogovori Ukrayini Verhovna Rada Ukrayini Zakon vid 29 06 2004 1906 IV Arhiv originalu za 3 lipnya 2013 Procitovano 9 grudnya 2012 Kvalifikuyuchi obstavini p p 2 i 4 ch 2 statti 115 Umisne vbivstvo yaka peredbachaye pozbavlennya voli na strok vid desyati do p yatnadcyati rokiv abo dovichne pozbavlennya voli Stattya 116 Umisne vbivstvo vchinene v stani silnogo dushevnogo hvilyuvannya peredbachaye obmezhennya voli na strok do p yati rokiv abo pozbavlennya voli na toj samij strok Kuznecov V V Savchenko A V Kriminalne pravo Ukrayini pitannya ta zadachi dlya pidgotovki do vstupnih semestrovih ta derzhavnih ekzameniv Navch posib Za zag red O M Dzhuzhi Vid 2 ge dop ta pererob K Centr uchbovoyi literaturi 2011 S 23 26 ISBN 978 611 01 0248 3 Arhiv originalu za 28 05 2014 Procitovano 09 12 2012 Mitrofanov A A Osnovni napryamki kriminalno pravovoyi politiki v Ukrayini formuvannya ta realizaciya Odesa Vid vo Odeskogo yuridichnogo institutu NUVS 2004 S 49 ISBN 966 7375 64 6 Arhiv originalu za 8 lipnya 2013 Procitovano 9 grudnya 2012 Bazhanov Stashis Tacij S 15 Arhiv originalu za 16 travnya 2017 Procitovano 9 lipnya 2019 Bazhanov Stashis Tacij S 19 20 Arhiv originalu za 16 travnya 2017 Procitovano 9 lipnya 2019 Fris Pavlo Lvovich Fris P L Kriminalne pravo Ukrayini Zagalna chastina Pidruchnik dlya studentiv vishih navchalnih zakladiv K Atika 2004 Gl 1 2 ISBN 966 8074 98 H Arhiv originalu za 30 listopada 2012 Procitovano 9 grudnya 2012 Kuznecov Savchenko S 21 Arhiv originalu za 28 travnya 2014 Procitovano 9 grudnya 2012 Literatura RedaguvatiZagalni normativni akti j literatura rekomendovani do kursiv Kriminalne pravo Ukrayini Zagalna chastina ta Osobliva chastina arh 12 12 2013 Kuznecov Savchenko Dudorov O O Havronyuk M I Kriminalne pravo Arhivovano 18 lyutogo 2020 u Wayback Machine navchalnij posibnik za zag red M I Havronyuka K Vaite 2014 944 s Velika ukrayinska yuridichna enciklopediya u 20 t Nac akad prav nauk Ukrayini In t derzhavi i prava im V M Koreckogo Nac yurid un t im Yaroslava Mudrogo redkol V Ya Tacij ta in T 17 Kriminalne pravo gol redkol V Ya Tacij 2017 1064 s Kiyivska shkola kriminalnogo prava 1834 1960 rr istoriko pravove doslidzhennya P S Berzin K KNT 2008 435 s il tabl portr 21 sm Bibliogr v pidryadk prim 500 pr ISBN 978 966 373 340 1 Ponyattya predmet metodi zavdannya funkciyi sistema dzherela ta principi ukrayinskogo kriminalnogo prava navch posib V K Grishuk Lviv derzh un t vnutr sprav Lviv Lviv derzh un t vnutr sprav 2009 111 s Bibliogr v pidryadk prim ISBN 978 611 511 014 8 Kriminalne pravo Arhivovano 2 bereznya 2017 u Wayback Machine Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 2001 T 3 K M 792 s ISBN 966 7492 03 6 Havronyuk M I Kriminalne pravo Velika ukrayinska enciklopediya data zvernennya 6 10 2022 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Kriminalne pravo amp oldid 39451216