www.wikidata.uk-ua.nina.az

Вина право У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна Вина Вина психічне ставлення особи до своїх протиправних

Вина (право)

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Вина.

Вина́ — психічне ставлення особи до своїх протиправних дій або до бездіяльності та їхніх наслідків у формі умислу чи необережності.

Вина є одним з елементів суб'єктивної сторони будь-якого правопорушення, а тому юридична відповідальність за загальним правилом можлива лише при винному вчиненні забороненого діяння. Відповідальність без вини можлива тільки в окремих, передбачених законом випадках в цивільному праві (наприклад, при заподіянні шкоди джерелом підвищеної небезпеки). У кримінальному праві відповідальність без вини неможлива.

Форми вини ред.

Форми вини — це зазначені в кримінальному законі сполучення певних ознак свідомості і волі особи, що вчиняє суспільне небезпечне діяння.
Відповідно до ст. 23 КК України виною є психічне ставлення особи до вчинюваної дії чи бездіяльності, передбаченої кримінальним кодексом, та її наслідків, виражене у формі умислу або необережності. Отже, формами вини за кримінальним правом України є:

1) умисел (ст. 24 КК України)

2) необережність (ст. 25 КК України)

Умисел є двох видів: прямий і непрямий.

  • Прямим є умисел тоді, коли особа усвідомлювала суспільно небезпечний характер свого діяння (дії чи бездіяльності), передбачала його суспільно-небезпечні наслідки і бажала їх настання (ч.2 ст. 24 КК України). Уже з самого цього поняття можна виділити ознаки, що є притаманні прямому умислу. Як і щодо всіх інших видів вини, для прямого умислу їх прийнято поділяти на інтелектуальні та вольові. Інтелектуальними ознаками є усвідомлення суспільно небезпечного характеру діяння (дії чи бездіяльності), а також передбачення його суспільно небезпечних наслідків. Вольовою ознакою є бажання настання суспільно небезпечних наслідків.
  • Непрямим є умисел тоді, коли особа усвідомлювала суспільно небезпечний характер свого діяння (дії чи бездіяльності), передбачала його суспільно небезпечні наслідки і хоча не бажала, але свідомо припускала їх настання (ч. З ст. 24 КК України). Як і при прямому умислі, особа усвідомлює суспільно небезпечний характер свого діяння (дії чи бездіяльності) та передбачає його суспільно небезпечні наслідки. Воля особи при цьому не спрямована на досягнення суспільно небезпечного наслідку. Злочинець ж просто байдуже ставиться до наслідків свого діяння, свідомо припускає їх настання, тобто погоджується з ними.

Необережність є двох видів: злочинна недбалість і злочинна самовпевненість.

  • Злочинна недбалість — це необережність, якщо особа не передбачала можливості настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння (дії або бездіяльності), хоча повинна була і могла їх передбачити.
  • Злочинна самовпевненість — це необережність, якщо особа передбачала можливість настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння (дії або бездіяльності), але легковажно розраховувала на їх відвернення.

У цивільному праві традиційно склалася дещо інша класифікація форм вини. Необережність буває груба та легка. Під простою (легкою) необережністю розуміють таке ставлення особи до своєї поведінки, коли вона не передбачала і не бажала тих наслідків, які фактично настали, хоча, виходячи із конкретних обставин, об'єктивно могла і зобов'язана була їх передбачити. Груба необережність має місце, коли особа не бажала настання несприятливих наслідків, але передбачала їх і ставилася до цього байдуже або намагалася їх самовпевнено уникнути. Тобто це такий вчинок, нерозумність якого є очевидною.

Вина як ознака правопорушення ред.

Вина — невід'ємна ознака правопорушення. У кримінальному праві відповідальність без вини неможлива. Згідно з КК України кримінальній відповідальності і покаранню підлягає лише особа, винна у скоєнні злочину, тобто та, яка умисно або з необережності скоїла передбачене кримінальним законом суспільне небезпечне діяння.

У цивільному праві в окремих випадках, прямо встановлених у законі або договорі, цивільно-правова відповідальність може настати і при відсутності вини. Відповідальність, яка не залежить від вини правопорушника, називають підвищеною, маючи на увазі не збільшення розміру, а її більшу суворість порівняно з відповідальністю, що настає за типових умов відповідальності. Підвищена відповідальність встановлена, зокрема:

  • для боржника, який прострочив виконання зобов'язання, якщо після прострочення випадково настала неможливість виконання (ч. 2 ст. 612 ЦК);
  • підвищену договірну відповідальність несе професійний зберігач за втрату, нестачу або пошкодження речі (ч. 2 ст. 950 ЦК);
  • виконавець, який порушив договір про надання послуг за плату при здійсненні ним підприємницької діяльності (ст. 906 ЦК);
  • у разі завдання шкоди джерелом підвищеної небезпеки (ст. 1187 ЦК);
  • за шкоду, завдану органами державної влади, місцевого самоврядування, їх посадовими, службовими особами при здійсненні їх діяльності (статті 1173—1176 ЦК).

Зазначені та інші випадки відповідальності без вини є лише винятком із загального принципу відповідальності за вину в цивільному праві. Розширення меж цивільно-правової відповідальності обумовлюється різними чинниками, зокрема, підвищеною небезпекою певних видів діяльності, різним професійним рівнем учасників цивільних правовідносин, характером відносин тощо. Наявність випадків відповідальності без вини також обґрунтовується специфікою цивільно-правових санкцій, які, як правило, мають майновий характер і реалізують компенсаторно-відновлювальну функцію. Вважається, що підвищена цивільно-правова відповідальність ґрунтується на началах ризику та відповідає принципу справедливості.

Презумпція невинуватості та презумпція вини ред.

Принцип презумпції невинуватості полягає в тому, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню доти, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду; ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину, а всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

У разі скасування вироку суду як неправосудного держава відшкодовує матеріальні та моральні збитки, завдані безпідставним засудженням (ст. 62 Конституції).

Зазначеній гарантії відповідає закріплене в Конституції право на відшкодування за рахунок держави або органів місцевого самоврядування матеріальних і моральних збитків, завданих незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади і місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб (ст. 56 Конституції).

Традиційно ЦК закріплює презумпцію вини особи, яка вчинила правопорушення. Це означає, що вона вважається винною у завданні шкоди, невиконанні зобов'язання або іншому правопорушенні, оскільки не буде доведено іншого (ст. 614 та ч. 2 ст. 1166 ЦК).

Зміст, ступінь та сутність вини ред.

Зміст вини — це сукупність психічних елементів, у яких відображаються об'єктивні ознаки правопорушення, які виражають певне ставлення особи до цих ознак. Тобто, вона характеризує відображення у психіці (свідомості) особи фактичних ознак, які характеризують об'єкт і об'єктивну сторону. Зміст вини — це зміст умислу або необережності при вчиненні конкретного злочину.

Сутність вини полягає у негативному ставленні особи, яка вчиняє суспільно небезпечне діяння, до суспільних відносин, що охороняються кримінальним законом.

Ступінь вини — це кількісна характеристика вини. Вона визначає тяжкість вчиненого діяння й небезпечність особи винного.

Ступінь вини суб'єкта визначається: 1) суспільною небезпечністю вчиненого діяння; 2) особливостями психічного ставлення винного: формою вини, характером умислу або необережності; 3) мотивом і метою злочину; 4) обставинами, що характеризують особу винного; 5) причинами злочину та умовами, що вплинули на формування злочинного умислу або на допущення особою необережності.

Проблема вини у цивільному праві ред.

Проблема вини як умови цивільно-правової відповідальності досліджується у науці з двох позицій: теорії спричинення (відповідальність виникає за сам факт заподіяння шкоди протиправною поведінкою особи) і теорії відповідальності за вину. Принцип відповідальності за вину є історично усталеним, він закріплений у нормах вітчизняного цивільного законодавства з 20-х pp. XX ст. Незважаючи на тенденцію розширення кола випадків настання відповідальності незалежно від вини, принцип вини й сьогодні є однією з головних засад інституту відповідальності у цивільному праві. Цей принцип закріплений також і у новому ЦК. Згідно зі ст. 614 ЦК особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Ця норма регулює відповідальність за порушення суб'єктивних прав, які складають зміст зобов'язальних правовідносин, але вина є необхідною умовою будь-якого виду цивільно-правової відповідальності, зокрема, відповідальності за порушення абсолютних речових та особистих немайнових прав. Відповідно побудовані і статті 1166 та 1167 ЦК, які встановлюють загальні умови відповідальності за завдання майнової та моральної шкоди у зобов'язаннях по відшкодуванню шкоди.

Виходячи з компенсаційного характеру відповідальності у цивільному праві, форма вини особи (умисел або необережність та їх види), за загальним правилом, не впливають на розмір відповідальності. Якщо додержуватися визначення вини як психічного процесу, то стає незрозумілим така «байдужість» законодавства до того факту, що особа навмисно порушувала чи діяла необачно. Проте позиція законодавця має пояснення.

  1. По-перше, у цивільному праві, як приватному, на відміну від публічних галузей права, міри відповідальності впливають не на особу (особистість) правопорушника, тим самим визначаючи його суспільну небезпечність, а на його майнову сферу. Останнє фактично визнає лише неприпустимість його поведінки та забезпечує захист порушених суб'єктивних прав потерпілої особи. При цьому не визначається ступінь суспільної небезпеки правопорушення (залежно від форми вини), а лише констатується неприпустимість певної поведінки, якою порушене суб'єктивне право.
  2. По-друге, як вже зазначалося, у цивільному праві відповідальність виникає у правопорушника перед потерпілою особою і тому для особи, суб'єктивні права якої порушені, не має значення психологічне ставлення правопорушника до своїх дій та їх наслідків. І останнє, а саме, що стосується відповідальності осіб, які є законними представниками малолітніх осіб за шкоду, завдану останніми. їх вина полягає у несумлінному здійсненні або ухиленні ними від здійснення виховання та нагляду за малолітньою особою (ч. 1 ст. 1178 ЦК). Отже, у цих випадках вина не має суб'єктивного характеру.

ЦК вперше закріпив легальну цивільно-правову дефініцію вини (ст. 614 ЦК), визначаючи її через обставини, які свідчать про її відсутність. Так, особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання (ч. 2 ст. 614 ЦК). Отже, вина у цивільному праві — це невжиття особою всіх залежних від неї заходів для належного виконання зобов'язання або для запобігання заподіянню шкоди. Дане визначення вини позбавлене суб'єктивної характеристики, воно ґрунтується на зовнішніх, об'єктивних критеріях визначення. Вживання всіх залежних від особи заходів є формою поведінки особи, а не її психічного ставлення. В актах міжнародного приватного права саме відсутність вини (а не її наявність) має юридичне значення.

Проблема вини у кримінальному праві ред.

Кримінальне право приділяє проблемі вини особливу увагу, оскільки найменше відхилення від принципу винної відповідальності призводить до порушення законності, притягнення до кримінальної відповідальності невинного.

Г. С Фільдштейн, висловлюючи думки з цього приводу, наголошував, що «учение о виновности и его большая или меньшая глубина есть как бы барометр уголовного права»- Недостатня увага до аналізу суб'єктивної сторони складу злочину автоматично призводить до помилкового визначення виду та форми вини, що становить від 20 до 50 % всіх суддівських помилок.

Питанню вини в теорії вітчизняного кримінального права завжди приділялась велика увага.

В. Д. Спасович, ототожнюючи вину з суб'єктивною стороною злочину, вказував на значні труднощі у її вивченні, оскільки "1) …спостережні засоби вельми недостатні і вирок наш про те, що відбувалося в душі злочинця, перш ніж він почав вчинення злочину, заснований буде завжди на одних тільки припущеннях більш-менш ймовірних, 2) тому що в житті немає крутих переходів від невинності до вини і між різними ступенями вини; між тим однак, де життя представляє щось цільне, де зливаються кольори і відтінки, там розум наш повинен проводити можливо різкі грані, які можуть бути тільки приблизно вірні і які кожне століття проводить інакше, по своєму, в міру накопичення казусів, дослідів, спостережень; в міру того як усвідомлено буде, що явища житті не вміщаються в придуманих наукою формах і рамках ". І далі: «… У суб'єктивній стороні злочину або у вині ми можемо розрізняти два головних відтінку: необережність і умисел»}

Л. Є. Владимиров визначав внутрішню сторону злочину (суб'єктивну сторону.- П. Ф.) як «винність (злочинну волю)». Він першим назвав умисел і необережність формами винності (dolus et culpa).

О. Ф. Кістяківський наголошував, що «ставлення волі суб'єкта до скоєного їм дії і його наслідку є … істотно-необхідний ознака злочину».

Аналізуючи умови кримінальної відповідальності, М. С. Таганцев зазначав, що «одного факту посягання на норму, одного заподіяної шкоди або небезпеки для правоохранеіного інтересу, недостатньо для залучення який оформив його до кримінальної відповідальності; сучасне право, за малими винятками, вимагає, щоб це посягання, ця правонарушающего діяльність, були втіленнями провини».

Перші, звичайно досить обмежені спроби диференціації злочинів залежно від форми вини зустрічаються ще в «Руській правді», яка розрізняла вбивство умисне — вбивство при вчиненні розбою, яке вважалось чи не найтяжчим злочином (ст. 3), від убивства випадкового, «в ссоре или на пиру» (ст. б).

Див. також ред.

Література ред.

Примітки ред.

  1. . Архів оригіналу за 13 серпня 2016. Процитовано 1 липня 2016. 

Посилання ред.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Vina Vina psihichne stavlennya osobi do svoyih protipravnih dij abo do bezdiyalnosti ta yihnih naslidkiv u formi umislu chi neoberezhnosti Vina ye odnim z elementiv sub yektivnoyi storoni bud yakogo pravoporushennya a tomu yuridichna vidpovidalnist za zagalnim pravilom mozhliva lishe pri vinnomu vchinenni zaboronenogo diyannya Vidpovidalnist bez vini mozhliva tilki v okremih peredbachenih zakonom vipadkah v civilnomu pravi napriklad pri zapodiyanni shkodi dzherelom pidvishenoyi nebezpeki U kriminalnomu pravi vidpovidalnist bez vini nemozhliva 1 Zmist 1 Formi vini 2 Vina yak oznaka pravoporushennya 3 Prezumpciya nevinuvatosti ta prezumpciya vini 4 Zmist stupin ta sutnist vini 5 Problema vini u civilnomu pravi 6 Problema vini u kriminalnomu pravi 7 Div takozh 7 1 Literatura 8 Primitki 9 PosilannyaFormi vini red Formi vini ce zaznacheni v kriminalnomu zakoni spoluchennya pevnih oznak svidomosti i voli osobi sho vchinyaye suspilne nebezpechne diyannya Vidpovidno do st 23 KK Ukrayini vinoyu ye psihichne stavlennya osobi do vchinyuvanoyi diyi chi bezdiyalnosti peredbachenoyi kriminalnim kodeksom ta yiyi naslidkiv virazhene u formi umislu abo neoberezhnosti Otzhe formami vini za kriminalnim pravom Ukrayini ye 1 umisel st 24 KK Ukrayini 2 neoberezhnist st 25 KK Ukrayini Umisel ye dvoh vidiv pryamij i nepryamij Pryamim ye umisel todi koli osoba usvidomlyuvala suspilno nebezpechnij harakter svogo diyannya diyi chi bezdiyalnosti peredbachala jogo suspilno nebezpechni naslidki i bazhala yih nastannya ch 2 st 24 KK Ukrayini Uzhe z samogo cogo ponyattya mozhna vidiliti oznaki sho ye pritamanni pryamomu umislu Yak i shodo vsih inshih vidiv vini dlya pryamogo umislu yih prijnyato podilyati na intelektualni ta volovi Intelektualnimi oznakami ye usvidomlennya suspilno nebezpechnogo harakteru diyannya diyi chi bezdiyalnosti a takozh peredbachennya jogo suspilno nebezpechnih naslidkiv Volovoyu oznakoyu ye bazhannya nastannya suspilno nebezpechnih naslidkiv Nepryamim ye umisel todi koli osoba usvidomlyuvala suspilno nebezpechnij harakter svogo diyannya diyi chi bezdiyalnosti peredbachala jogo suspilno nebezpechni naslidki i hocha ne bazhala ale svidomo pripuskala yih nastannya ch Z st 24 KK Ukrayini Yak i pri pryamomu umisli osoba usvidomlyuye suspilno nebezpechnij harakter svogo diyannya diyi chi bezdiyalnosti ta peredbachaye jogo suspilno nebezpechni naslidki Volya osobi pri comu ne spryamovana na dosyagnennya suspilno nebezpechnogo naslidku Zlochinec zh prosto bajduzhe stavitsya do naslidkiv svogo diyannya svidomo pripuskaye yih nastannya tobto pogodzhuyetsya z nimi Neoberezhnist ye dvoh vidiv zlochinna nedbalist i zlochinna samovpevnenist Zlochinna nedbalist ce neoberezhnist yaksho osoba ne peredbachala mozhlivosti nastannya suspilno nebezpechnih naslidkiv svogo diyannya diyi abo bezdiyalnosti hocha povinna bula i mogla yih peredbachiti Zlochinna samovpevnenist ce neoberezhnist yaksho osoba peredbachala mozhlivist nastannya suspilno nebezpechnih naslidkiv svogo diyannya diyi abo bezdiyalnosti ale legkovazhno rozrahovuvala na yih vidvernennya U civilnomu pravi tradicijno sklalasya desho insha klasifikaciya form vini Neoberezhnist buvaye gruba ta legka Pid prostoyu legkoyu neoberezhnistyu rozumiyut take stavlennya osobi do svoyeyi povedinki koli vona ne peredbachala i ne bazhala tih naslidkiv yaki faktichno nastali hocha vihodyachi iz konkretnih obstavin ob yektivno mogla i zobov yazana bula yih peredbachiti Gruba neoberezhnist maye misce koli osoba ne bazhala nastannya nespriyatlivih naslidkiv ale peredbachala yih i stavilasya do cogo bajduzhe abo namagalasya yih samovpevneno uniknuti Tobto ce takij vchinok nerozumnist yakogo ye ochevidnoyu Vina yak oznaka pravoporushennya red Vina nevid yemna oznaka pravoporushennya U kriminalnomu pravi vidpovidalnist bez vini nemozhliva Zgidno z KK Ukrayini kriminalnij vidpovidalnosti i pokarannyu pidlyagaye lishe osoba vinna u skoyenni zlochinu tobto ta yaka umisno abo z neoberezhnosti skoyila peredbachene kriminalnim zakonom suspilne nebezpechne diyannya U civilnomu pravi v okremih vipadkah pryamo vstanovlenih u zakoni abo dogovori civilno pravova vidpovidalnist mozhe nastati i pri vidsutnosti vini Vidpovidalnist yaka ne zalezhit vid vini pravoporushnika nazivayut pidvishenoyu mayuchi na uvazi ne zbilshennya rozmiru a yiyi bilshu suvorist porivnyano z vidpovidalnistyu sho nastaye za tipovih umov vidpovidalnosti Pidvishena vidpovidalnist vstanovlena zokrema dlya borzhnika yakij prostrochiv vikonannya zobov yazannya yaksho pislya prostrochennya vipadkovo nastala nemozhlivist vikonannya ch 2 st 612 CK pidvishenu dogovirnu vidpovidalnist nese profesijnij zberigach za vtratu nestachu abo poshkodzhennya rechi ch 2 st 950 CK vikonavec yakij porushiv dogovir pro nadannya poslug za platu pri zdijsnenni nim pidpriyemnickoyi diyalnosti st 906 CK u razi zavdannya shkodi dzherelom pidvishenoyi nebezpeki st 1187 CK za shkodu zavdanu organami derzhavnoyi vladi miscevogo samovryaduvannya yih posadovimi sluzhbovimi osobami pri zdijsnenni yih diyalnosti statti 1173 1176 CK Zaznacheni ta inshi vipadki vidpovidalnosti bez vini ye lishe vinyatkom iz zagalnogo principu vidpovidalnosti za vinu v civilnomu pravi Rozshirennya mezh civilno pravovoyi vidpovidalnosti obumovlyuyetsya riznimi chinnikami zokrema pidvishenoyu nebezpekoyu pevnih vidiv diyalnosti riznim profesijnim rivnem uchasnikiv civilnih pravovidnosin harakterom vidnosin tosho Nayavnist vipadkiv vidpovidalnosti bez vini takozh obgruntovuyetsya specifikoyu civilno pravovih sankcij yaki yak pravilo mayut majnovij harakter i realizuyut kompensatorno vidnovlyuvalnu funkciyu Vvazhayetsya sho pidvishena civilno pravova vidpovidalnist gruntuyetsya na nachalah riziku ta vidpovidaye principu spravedlivosti Prezumpciya nevinuvatosti ta prezumpciya vini red Princip prezumpciyi nevinuvatosti polyagaye v tomu sho osoba vvazhayetsya nevinuvatoyu u vchinenni zlochinu i ne mozhe buti piddana kriminalnomu pokarannyu doti doki yiyi vinu ne bude dovedeno v zakonnomu poryadku i vstanovleno obvinuvalnim virokom sudu nihto ne zobov yazanij dovoditi svoyu nevinuvatist u vchinenni zlochinu a vsi sumnivi shodo dovedenosti vini osobi tlumachatsya na yiyi korist U razi skasuvannya viroku sudu yak nepravosudnogo derzhava vidshkodovuye materialni ta moralni zbitki zavdani bezpidstavnim zasudzhennyam st 62 Konstituciyi Zaznachenij garantiyi vidpovidaye zakriplene v Konstituciyi pravo na vidshkoduvannya za rahunok derzhavi abo organiv miscevogo samovryaduvannya materialnih i moralnih zbitkiv zavdanih nezakonnimi rishennyami diyami chi bezdiyalnistyu organiv derzhavnoyi vladi i miscevogo samovryaduvannya yih posadovih i sluzhbovih osib st 56 Konstituciyi Tradicijno CK zakriplyuye prezumpciyu vini osobi yaka vchinila pravoporushennya Ce oznachaye sho vona vvazhayetsya vinnoyu u zavdanni shkodi nevikonanni zobov yazannya abo inshomu pravoporushenni oskilki ne bude dovedeno inshogo st 614 ta ch 2 st 1166 CK Zmist stupin ta sutnist vini red Zmist vini ce sukupnist psihichnih elementiv u yakih vidobrazhayutsya ob yektivni oznaki pravoporushennya yaki virazhayut pevne stavlennya osobi do cih oznak Tobto vona harakterizuye vidobrazhennya u psihici svidomosti osobi faktichnih oznak yaki harakterizuyut ob yekt i ob yektivnu storonu Zmist vini ce zmist umislu abo neoberezhnosti pri vchinenni konkretnogo zlochinu Sutnist vini polyagaye u negativnomu stavlenni osobi yaka vchinyaye suspilno nebezpechne diyannya do suspilnih vidnosin sho ohoronyayutsya kriminalnim zakonom Stupin vini ce kilkisna harakteristika vini Vona viznachaye tyazhkist vchinenogo diyannya j nebezpechnist osobi vinnogo Stupin vini sub yekta viznachayetsya 1 suspilnoyu nebezpechnistyu vchinenogo diyannya 2 osoblivostyami psihichnogo stavlennya vinnogo formoyu vini harakterom umislu abo neoberezhnosti 3 motivom i metoyu zlochinu 4 obstavinami sho harakterizuyut osobu vinnogo 5 prichinami zlochinu ta umovami sho vplinuli na formuvannya zlochinnogo umislu abo na dopushennya osoboyu neoberezhnosti Problema vini u civilnomu pravi red Problema vini yak umovi civilno pravovoyi vidpovidalnosti doslidzhuyetsya u nauci z dvoh pozicij teoriyi sprichinennya vidpovidalnist vinikaye za sam fakt zapodiyannya shkodi protipravnoyu povedinkoyu osobi i teoriyi vidpovidalnosti za vinu Princip vidpovidalnosti za vinu ye istorichno ustalenim vin zakriplenij u normah vitchiznyanogo civilnogo zakonodavstva z 20 h pp XX st Nezvazhayuchi na tendenciyu rozshirennya kola vipadkiv nastannya vidpovidalnosti nezalezhno vid vini princip vini j sogodni ye odniyeyu z golovnih zasad institutu vidpovidalnosti u civilnomu pravi Cej princip zakriplenij takozh i u novomu CK Zgidno zi st 614 CK osoba yaka porushila zobov yazannya nese vidpovidalnist za nayavnosti yiyi vini umislu abo neoberezhnosti yaksho inshe ne vstanovleno dogovorom abo zakonom Cya norma regulyuye vidpovidalnist za porushennya sub yektivnih prav yaki skladayut zmist zobov yazalnih pravovidnosin ale vina ye neobhidnoyu umovoyu bud yakogo vidu civilno pravovoyi vidpovidalnosti zokrema vidpovidalnosti za porushennya absolyutnih rechovih ta osobistih nemajnovih prav Vidpovidno pobudovani i statti 1166 ta 1167 CK yaki vstanovlyuyut zagalni umovi vidpovidalnosti za zavdannya majnovoyi ta moralnoyi shkodi u zobov yazannyah po vidshkoduvannyu shkodi Vihodyachi z kompensacijnogo harakteru vidpovidalnosti u civilnomu pravi forma vini osobi umisel abo neoberezhnist ta yih vidi za zagalnim pravilom ne vplivayut na rozmir vidpovidalnosti Yaksho doderzhuvatisya viznachennya vini yak psihichnogo procesu to staye nezrozumilim taka bajduzhist zakonodavstva do togo faktu sho osoba navmisno porushuvala chi diyala neobachno Prote poziciya zakonodavcya maye poyasnennya Po pershe u civilnomu pravi yak privatnomu na vidminu vid publichnih galuzej prava miri vidpovidalnosti vplivayut ne na osobu osobistist pravoporushnika tim samim viznachayuchi jogo suspilnu nebezpechnist a na jogo majnovu sferu Ostannye faktichno viznaye lishe nepripustimist jogo povedinki ta zabezpechuye zahist porushenih sub yektivnih prav poterpiloyi osobi Pri comu ne viznachayetsya stupin suspilnoyi nebezpeki pravoporushennya zalezhno vid formi vini a lishe konstatuyetsya nepripustimist pevnoyi povedinki yakoyu porushene sub yektivne pravo Po druge yak vzhe zaznachalosya u civilnomu pravi vidpovidalnist vinikaye u pravoporushnika pered poterpiloyu osoboyu i tomu dlya osobi sub yektivni prava yakoyi porusheni ne maye znachennya psihologichne stavlennya pravoporushnika do svoyih dij ta yih naslidkiv I ostannye a same sho stosuyetsya vidpovidalnosti osib yaki ye zakonnimi predstavnikami malolitnih osib za shkodu zavdanu ostannimi yih vina polyagaye u nesumlinnomu zdijsnenni abo uhilenni nimi vid zdijsnennya vihovannya ta naglyadu za malolitnoyu osoboyu ch 1 st 1178 CK Otzhe u cih vipadkah vina ne maye sub yektivnogo harakteru CK vpershe zakripiv legalnu civilno pravovu definiciyu vini st 614 CK viznachayuchi yiyi cherez obstavini yaki svidchat pro yiyi vidsutnist Tak osoba ye nevinuvatoyu yaksho vona dovede sho vzhila vsih zalezhnih vid neyi zahodiv shodo nalezhnogo vikonannya zobov yazannya ch 2 st 614 CK Otzhe vina u civilnomu pravi ce nevzhittya osoboyu vsih zalezhnih vid neyi zahodiv dlya nalezhnogo vikonannya zobov yazannya abo dlya zapobigannya zapodiyannyu shkodi Dane viznachennya vini pozbavlene sub yektivnoyi harakteristiki vono gruntuyetsya na zovnishnih ob yektivnih kriteriyah viznachennya Vzhivannya vsih zalezhnih vid osobi zahodiv ye formoyu povedinki osobi a ne yiyi psihichnogo stavlennya V aktah mizhnarodnogo privatnogo prava same vidsutnist vini a ne yiyi nayavnist maye yuridichne znachennya Problema vini u kriminalnomu pravi red Kriminalne pravo pridilyaye problemi vini osoblivu uvagu oskilki najmenshe vidhilennya vid principu vinnoyi vidpovidalnosti prizvodit do porushennya zakonnosti prityagnennya do kriminalnoyi vidpovidalnosti nevinnogo G S Fildshtejn vislovlyuyuchi dumki z cogo privodu nagoloshuvav sho uchenie o vinovnosti i ego bolshaya ili menshaya glubina est kak by barometr ugolovnogo prava Nedostatnya uvaga do analizu sub yektivnoyi storoni skladu zlochinu avtomatichno prizvodit do pomilkovogo viznachennya vidu ta formi vini sho stanovit vid 20 do 50 vsih suddivskih pomilok Pitannyu vini v teoriyi vitchiznyanogo kriminalnogo prava zavzhdi pridilyalas velika uvaga V D Spasovich ototozhnyuyuchi vinu z sub yektivnoyu storonoyu zlochinu vkazuvav na znachni trudnoshi u yiyi vivchenni oskilki 1 sposterezhni zasobi velmi nedostatni i virok nash pro te sho vidbuvalosya v dushi zlochincya persh nizh vin pochav vchinennya zlochinu zasnovanij bude zavzhdi na odnih tilki pripushennyah bilsh mensh jmovirnih 2 tomu sho v zhitti nemaye krutih perehodiv vid nevinnosti do vini i mizh riznimi stupenyami vini mizh tim odnak de zhittya predstavlyaye shos cilne de zlivayutsya kolori i vidtinki tam rozum nash povinen provoditi mozhlivo rizki grani yaki mozhut buti tilki priblizno virni i yaki kozhne stolittya provodit inakshe po svoyemu v miru nakopichennya kazusiv doslidiv sposterezhen v miru togo yak usvidomleno bude sho yavisha zhitti ne vmishayutsya v pridumanih naukoyu formah i ramkah I dali U sub yektivnij storoni zlochinu abo u vini mi mozhemo rozriznyati dva golovnih vidtinku neoberezhnist i umisel L Ye Vladimirov viznachav vnutrishnyu storonu zlochinu sub yektivnu storonu P F yak vinnist zlochinnu volyu Vin pershim nazvav umisel i neoberezhnist formami vinnosti dolus et culpa O F Kistyakivskij nagoloshuvav sho stavlennya voli sub yekta do skoyenogo yim diyi i jogo naslidku ye istotno neobhidnij oznaka zlochinu Analizuyuchi umovi kriminalnoyi vidpovidalnosti M S Tagancev zaznachav sho odnogo faktu posyagannya na normu odnogo zapodiyanoyi shkodi abo nebezpeki dlya pravoohraneinogo interesu nedostatno dlya zaluchennya yakij oformiv jogo do kriminalnoyi vidpovidalnosti suchasne pravo za malimi vinyatkami vimagaye shob ce posyagannya cya pravonarushayushego diyalnist buli vtilennyami provini Pershi zvichajno dosit obmezheni sprobi diferenciaciyi zlochiniv zalezhno vid formi vini zustrichayutsya she v Ruskij pravdi yaka rozriznyala vbivstvo umisne vbivstvo pri vchinenni rozboyu yake vvazhalos chi ne najtyazhchim zlochinom st 3 vid ubivstva vipadkovogo v ssore ili na piru st b Div takozh red Pravoporushennya Zlochin Sklad zlochinu Ob yektivno protipravne diyannyaLiteratura red Vina u kriminalnomu pravi Velika ukrayinska yuridichna enciklopediya U 20 t T 17 Kriminalne pravo V Ya Tacij vidp red ta in 2017 S 77 ISBN 978 966 937 261 1 http www big lib com book 44 Civilne pravo Ykraini Arhivovano 7 bereznya 2016 u Wayback Machine Kniga Kriminalne pravo Ukrayini Zagalna chastina Pidruchnik Fris P L Pravoznavstvo Pidruchnik gt 6 Osnovi civilnogo prava Ukrayini 6 21 http vse znaniya com shpargalki ugolovnoe pravo ponyattya vini formi html Arhivovano 27 travnya 2012 u Wayback Machine http readbookz com book 182 6418 html Arhivovano 2 lipnya 2014 u Wayback Machine Primitki red Fedorov M O Ponyattya vini u suchasnij yurisprudenciyi Nauka i pravoohorona 2013 2 20 S 140 Arhiv originalu za 13 serpnya 2016 Procitovano 1 lipnya 2016 Posilannya red O V Krupka Vina Arhivovano 2 chervnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2003 T 1 A V S 508 688 s il ISBN 966 00 0734 5 V I Kuznecov Vina Arhivovano 2 chervnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh K Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini 2001 2023 ISBN 966 02 2074 X Ya M Shevchenko Vina u civilnomu pravi Arhivovano 10 chervnya 2016 u Wayback Machine Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 1998 2004 ISBN 966 749 200 1 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Vina pravo amp oldid 40010518