| Цю статтю треба вікіфікувати для відповідності стандартам якості Вікіпедії. (червень 2012) |
| Ця стаття не містить посилань на джерела. (серпень 2011) |
Умисел — вид вини.
Відповідно до ч.2 ст. 24 КК України злочин визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала суспільно небезпечний характер своєї дії або бездіяльності, передбачала її суспільно небезпечні наслідки і бажала їх або свідомо припускала настання цих наслідків.
Дві характерні ознаки умислу: інтелектуальна і вольова.
Інтелектуальна:
- усвідомлення особою суспільно небезпечного характеру своєї дії чи бездіяльності;
- передбачення її суспільно небезпечних наслідків.
Вольова ознака: наявність у суб‘єкта бажання настання суспільно небезпечних наслідків від вчиненого ним діяння чи свідоме їх допущення.
Залежно від поєднання у свідомості злочинця інтелектуальної і вольової ознак умисел буває прямий і непрямий (евентуальний).
Різновиди умислу: визначений (бажання досягти конкретного злочинного наслідку), невизначений (винний передбачає суспільно небезпечні наслідки лише у загальних рисах), альтернативний (особа передбачає і бажає настання одного з кількох можливих злочинних наслідків).
Із урахуванням емоційної сторони вчиненого злочину і часу формування умислу: заздалегідь обдуманий; такий, що виник раптово, та афектований.
Заздалегідь обдуманий:
- виникає у винного ще до початки вчинення злочину;
- найважливіші дії і умови, які будуть мати значення для успішного здійснення злочинного наміру, обдумуються завчасно.
Умисел, що виник раптово формується безпосередньо перед самим початком вчинення злочину, тобто винний здійснює свій злочинний намір одразу ж після його виникнення.
Афектований умисел виникає у процесі сильного душевного хвилювання (афекту) раптово, під впливом тих чи інших обставин, найчастіше внаслідок протизаконного насильства з боку потерпілого.
Вчинення злочину під впливом сильного душевного хвилювання (п.4 ст. 40 ККУ), викликаного неправомірними діями потерпілого, є обставиною, що пом'якшує відповідальність, а у деяких випадках — обов'язковою ознакою так званого привілейованого складу злочину (ст. 95, 103 КК України).
Див. також Редагувати
- Вина
- Прямий умисел
- Непрямий умисел
- Необережність
Посилання Редагувати
- Злий умисел // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 1998. — Т. 2 : Д — Й. — 744 с. — ISBN 966-7492-00-8.
- Умисел // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2004. — Т. 6 : Т — Я. — 768 с. — ISBN 966-7492-06-0.
Література Редагувати
- Умисел у кримінальному праві // Велика українська юридична енциклопедія. У 20 т. Т. 17. Кримінальне право / В. Я. Тацій (відп. ред.) та ін. — 2017. — С. 980. — ISBN 978-966-937-261-1.
| Це незавершена стаття про злочинність. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |