www.wikidata.uk-ua.nina.az

Делікт Делі кт від лат delictum правопорушення провина проступок протиправна поведінка правопорушення тобто незаконна ді

Делікт

Делі́кт (від лат. delictum – правопорушення, провина, проступок) — протиправна поведінка, правопорушення, тобто незаконна дія, проступок, злочин, тобто вчинення дії, що суперечить закону і завдає шкоди суспільству, державі або особі. Таке правопорушення є підставою для притягнення правопорушника до відповідальності, передбаченої законом. У римському праві — заподіяння шкоди іншій особі, її сім'ї або майну, порушення правового припису або заборони. Наслідком учинення делікту була відповідальність, що наставала за наявності таких умов: дієздатність правопорушника, вина, здійснення правопорушення.

Поділ правопорушення (delictum) на злочин і проступок за ознакою суспільної небезпеки

Делікт (лат. delictum – провина, проступок) – правопорушення, тобто незаконна дія, проступок, злочин. У римському праві – заподіяння шкоди іншій особі, її сім’ї або майну, порушення правового припису або заборони.

Зазначене правопорушення не пов'язане з порушенням договору (контракту). Деліктні зобов'язання відомі ще як позадоговірні. Поняття «делікт» офіційно у законодавстві України не застосовується, але в науково-правовій літературі і практиці вживається широко. Того, хто заподіює шкоду, називають делінквентом. Того, кому шкоду заподіяно, — потерпілим.

Деліктологія — наука про правопорушення (делікт). Складова частина загальної теорії права. На відміну від наук цивільного, трудового, адміністративного і кримінального права, які досліджують, відповідно, цивільні, дисциплінарні, адміністративні та кримінальні правопорушення під власним кутом зору, деліктологія вивчає ці правопорушення в цілому. Дослідження правопорушення як соціально-правового явища та пов'язаних із ним правовідносин і є предметом деліктології.

Деліктологія – наука про правопорушення

Юридична відповідальність, яка настає за порушення норм права, – це різновид соціальної відповідальності, яка наступає за порушення різних соціальних норм (права, моралі, звичаїв, корпоративних норм). Для того щоб розібратись з таким комплексним явищем як юридична відповідальність за вчинення проступків перш за все слід звернутись до теорії права, як квінтесенції знань про право – регулятор суспільно-економічних відносин. Як загальновідомо, основні постулати права були закладені в давні часи, чи не найбільший внесок в формування правових аксіом, презумцій та принципів був зроблений римськими юристами. Саме ними було розроблено загальні підходи до поділу відповідальності за вчинення правопорушень на дві частини: delictum privatum (приватних деліктів) та delictum publicum (публічних деліктів).

Делікт (від лат. delictum – правопорушення, провина, проступок) – протиправна поведінка, правопорушення, тобто незаконна дія, проступок, злочин, тобто вчинення дії, що суперечить закону і завдає шкоди суспільству, державі або особі. Таке правопорушення є підставою для притягнення правопорушника до відповідальності, передбаченої законом. У римському праві – заподіяння шкоди іншій особі, її сім'ї або майну, порушення правового припису або заборони. Наслідком учинення делікту була відповідальність, що наставала за наявності таких умов: дієздатність правопорушника, вина, здійснення правопорушення.

Поняття «делікт» офіційно у законодавстві України не застосовується, але в науково-правовій літературі і практиці вживається широко. Того, хто заподіює шкоду, називають делінквентом. Того, кому шкоду заподіяно, – потерпілим. Особа яка несе відповідальність за свої дії – дієздатна особа. Особа яка несе відповідальність за свої протиправні дії – деліктоздатна особа.

Деліктологія – наука про правопорушення (делікт). Складова частина загальної теорії права. На відміну від наук цивільного, трудового, адміністративного і кримінального права, які досліджують, відповідно, цивільні, дисциплінарні, адміністративні та кримінальні правопорушення під власним кутом зору, деліктологія вивчає ці правопорушення в цілому. Дослідження правопорушення як соціально-правового явища та пов’язаних із ним правовідносин і є предметом деліктології.

Отже, так само як право поділяється на дві галузі: публічне і приватне і вони, хоча і впливають одна на одну, не змішуються між собою, так само і юридичну відповідальність порушення права у відповідній галузі недоречно змішувати з іншою. Відповідно, перший поділ юридичної відповідальності за галузевою ознакою – поділ на приватні правопорушення та публічні правопорушення. Юридична відповідальність за приватні правопорушення чи то за невиконання зобов’язань між суб’єктами господарювання, чи то між громадянами, не тягне за собою обтяжень для природних прав людини. Особливістю є те що відповідальність несе як фізична так і юридична особа. Тому в жодному разі не можна за приватні правопорушення притягати до публічної відповідальності.

В римському праві «правопорушення, що стосувалися сфери публічних інтересів, називалися також crimen (злочин), чим підкреслювалася суспільна небезпечність таких деліктів» . Кримінологія – самостійна теоретико-прикладна суспільна наука про злочинність, ширше – про природу, сутність, закономірності виникнення, суспільного прояву та запобігання злочинності. Головним своїм завданням має наукову розробку питань запобігання та протидії злочинності, зменшення її негативного та руйнівного впливу. Кримінологія по своїй суті є складовою частиною деліктології, яка, в свою чергу, є складовою соціології (науки яка досліджує соціальні явища).

В римському праві юристи виділяли особливу групу деліктів – квазіделікти. Це ненавмисне позадоговірне правопорушення, заподіяння кому-небудь шкоди без умислу (або навіть можливості заподіяння такої шкоди), в результаті недбалості або необережності, що характеризується при цьому відсутністю визначеності винної особи. Наприклад, коли виставлений на підвіконні горщик впав (або міг впасти) і причинив шкоду особі або майну .

Загальноприйнятою парадигмою є науковообґрунтований і підтверджений практикою підхід про те, що публічні делікти – правопорушення, або як їх часто іменують делікти, за суспільною значущістю скоєного протиправного діяння поділяються на злочини та проступки. Цей горизонтальний поділ є головним щодо протиправних діянь в публічній галузі права. Тепер ми маємо справу з видовим поділом відповідно до суспільної небезпеки.

В різних країнах комплекс питань пов’язаних з юридичною відповідальністю за вчинення проступку вирішується по різному. Одне і те ж діяння може стати предметом розгляду в різних країнах різних органів, в різному процесуальному порядку. Навіть юрисдикція буде підпадати під різні гілки влади під виконавчу або судову. Оформлення документів, вчинення процедур, тощо також різняться між собою. В ряді штатів США та в різних країнах світу, відповідно до традицій та усталених норм поведінки, існують різні підходи до відповідальності за проступки. Тому механічне перенесення тих або інших елементів або новел чи цілих механізмів, алгоритмів тощо без комплексного дослідження та аналізу вітчизняного права та праворозуміння громадян на національний ґрунт є недоцільним, а інколи, у зв’язку з тим що може призвести до негативних наслідків, навіть неприпустимим.

В контексті вивчення проступків, як суспільного явища слід наголосити на тому, що «правовий вінігрет» в сфері юридичної відповідальності є неприпустимим. Більше того він є загрожуючим фактором для національної безпеки. В такій ситуації є нагально-необхідним проведення комплексної реформи в сфері юридичної відповідальності за вчинення незначних деліктів – проступків. І всьо.

Див. також

Примітки

  1. Юридична енциклопедія в 6 т. / редкол.: Ю.С. Шемшученко (голова редкол.) та ін. – К. : Укр. енцикл., 1999. – Т. 2. – С. 55.

Література

Посилання

Це незавершена стаття з права.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Це незавершена стаття про злочинність.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Deli kt vid lat delictum pravoporushennya provina prostupok protipravna povedinka pravoporushennya tobto nezakonna diya prostupok zlochin tobto vchinennya diyi sho superechit zakonu i zavdaye shkodi suspilstvu derzhavi abo osobi Take pravoporushennya ye pidstavoyu dlya prityagnennya pravoporushnika do vidpovidalnosti peredbachenoyi zakonom U rimskomu pravi zapodiyannya shkodi inshij osobi yiyi sim yi abo majnu porushennya pravovogo pripisu abo zaboroni Naslidkom uchinennya deliktu bula vidpovidalnist sho nastavala za nayavnosti takih umov diyezdatnist pravoporushnika vina zdijsnennya pravoporushennya Podil pravoporushennya delictum na zlochin i prostupok za oznakoyu suspilnoyi nebezpekiDelikt lat delictum provina prostupok pravoporushennya tobto nezakonna diya prostupok zlochin U rimskomu pravi zapodiyannya shkodi inshij osobi yiyi sim yi abo majnu porushennya pravovogo pripisu abo zaboroni 1 Zaznachene pravoporushennya ne pov yazane z porushennyam dogovoru kontraktu Deliktni zobov yazannya vidomi she yak pozadogovirni Ponyattya delikt oficijno u zakonodavstvi Ukrayini ne zastosovuyetsya ale v naukovo pravovij literaturi i praktici vzhivayetsya shiroko Togo hto zapodiyuye shkodu nazivayut delinkventom Togo komu shkodu zapodiyano poterpilim Deliktologiya nauka pro pravoporushennya delikt Skladova chastina zagalnoyi teoriyi prava Na vidminu vid nauk civilnogo trudovogo administrativnogo i kriminalnogo prava yaki doslidzhuyut vidpovidno civilni disciplinarni administrativni ta kriminalni pravoporushennya pid vlasnim kutom zoru deliktologiya vivchaye ci pravoporushennya v cilomu Doslidzhennya pravoporushennya yak socialno pravovogo yavisha ta pov yazanih iz nim pravovidnosin i ye predmetom deliktologiyi Zmist 1 Deliktologiya nauka pro pravoporushennya 2 Div takozh 3 Primitki 4 Literatura 5 PosilannyaDeliktologiya nauka pro pravoporushennya RedaguvatiYuridichna vidpovidalnist yaka nastaye za porushennya norm prava ce riznovid socialnoyi vidpovidalnosti yaka nastupaye za porushennya riznih socialnih norm prava morali zvichayiv korporativnih norm Dlya togo shob rozibratis z takim kompleksnim yavishem yak yuridichna vidpovidalnist za vchinennya prostupkiv persh za vse slid zvernutis do teoriyi prava yak kvintesenciyi znan pro pravo regulyator suspilno ekonomichnih vidnosin Yak zagalnovidomo osnovni postulati prava buli zakladeni v davni chasi chi ne najbilshij vnesok v formuvannya pravovih aksiom prezumcij ta principiv buv zroblenij rimskimi yuristami Same nimi bulo rozrobleno zagalni pidhodi do podilu vidpovidalnosti za vchinennya pravoporushen na dvi chastini delictum privatum privatnih deliktiv ta delictum publicum publichnih deliktiv Delikt vid lat delictum pravoporushennya provina prostupok protipravna povedinka pravoporushennya tobto nezakonna diya prostupok zlochin tobto vchinennya diyi sho superechit zakonu i zavdaye shkodi suspilstvu derzhavi abo osobi Take pravoporushennya ye pidstavoyu dlya prityagnennya pravoporushnika do vidpovidalnosti peredbachenoyi zakonom U rimskomu pravi zapodiyannya shkodi inshij osobi yiyi sim yi abo majnu porushennya pravovogo pripisu abo zaboroni Naslidkom uchinennya deliktu bula vidpovidalnist sho nastavala za nayavnosti takih umov diyezdatnist pravoporushnika vina zdijsnennya pravoporushennya Ponyattya delikt oficijno u zakonodavstvi Ukrayini ne zastosovuyetsya ale v naukovo pravovij literaturi i praktici vzhivayetsya shiroko Togo hto zapodiyuye shkodu nazivayut delinkventom Togo komu shkodu zapodiyano poterpilim Osoba yaka nese vidpovidalnist za svoyi diyi diyezdatna osoba Osoba yaka nese vidpovidalnist za svoyi protipravni diyi deliktozdatna osoba Deliktologiya nauka pro pravoporushennya delikt Skladova chastina zagalnoyi teoriyi prava Na vidminu vid nauk civilnogo trudovogo administrativnogo i kriminalnogo prava yaki doslidzhuyut vidpovidno civilni disciplinarni administrativni ta kriminalni pravoporushennya pid vlasnim kutom zoru deliktologiya vivchaye ci pravoporushennya v cilomu Doslidzhennya pravoporushennya yak socialno pravovogo yavisha ta pov yazanih iz nim pravovidnosin i ye predmetom deliktologiyi Otzhe tak samo yak pravo podilyayetsya na dvi galuzi publichne i privatne i voni hocha i vplivayut odna na odnu ne zmishuyutsya mizh soboyu tak samo i yuridichnu vidpovidalnist porushennya prava u vidpovidnij galuzi nedorechno zmishuvati z inshoyu Vidpovidno pershij podil yuridichnoyi vidpovidalnosti za galuzevoyu oznakoyu podil na privatni pravoporushennya ta publichni pravoporushennya Yuridichna vidpovidalnist za privatni pravoporushennya chi to za nevikonannya zobov yazan mizh sub yektami gospodaryuvannya chi to mizh gromadyanami ne tyagne za soboyu obtyazhen dlya prirodnih prav lyudini Osoblivistyu ye te sho vidpovidalnist nese yak fizichna tak i yuridichna osoba Tomu v zhodnomu razi ne mozhna za privatni pravoporushennya prityagati do publichnoyi vidpovidalnosti V rimskomu pravi pravoporushennya sho stosuvalisya sferi publichnih interesiv nazivalisya takozh crimen zlochin chim pidkreslyuvalasya suspilna nebezpechnist takih deliktiv Kriminologiya samostijna teoretiko prikladna suspilna nauka pro zlochinnist shirshe pro prirodu sutnist zakonomirnosti viniknennya suspilnogo proyavu ta zapobigannya zlochinnosti Golovnim svoyim zavdannyam maye naukovu rozrobku pitan zapobigannya ta protidiyi zlochinnosti zmenshennya yiyi negativnogo ta rujnivnogo vplivu Kriminologiya po svoyij suti ye skladovoyu chastinoyu deliktologiyi yaka v svoyu chergu ye skladovoyu sociologiyi nauki yaka doslidzhuye socialni yavisha V rimskomu pravi yuristi vidilyali osoblivu grupu deliktiv kvazidelikti Ce nenavmisne pozadogovirne pravoporushennya zapodiyannya komu nebud shkodi bez umislu abo navit mozhlivosti zapodiyannya takoyi shkodi v rezultati nedbalosti abo neoberezhnosti sho harakterizuyetsya pri comu vidsutnistyu viznachenosti vinnoyi osobi Napriklad koli vistavlenij na pidvikonni gorshik vpav abo mig vpasti i prichiniv shkodu osobi abo majnu Zagalnoprijnyatoyu paradigmoyu ye naukovoobgruntovanij i pidtverdzhenij praktikoyu pidhid pro te sho publichni delikti pravoporushennya abo yak yih chasto imenuyut delikti za suspilnoyu znachushistyu skoyenogo protipravnogo diyannya podilyayutsya na zlochini ta prostupki Cej gorizontalnij podil ye golovnim shodo protipravnih diyan v publichnij galuzi prava Teper mi mayemo spravu z vidovim podilom vidpovidno do suspilnoyi nebezpeki V riznih krayinah kompleks pitan pov yazanih z yuridichnoyu vidpovidalnistyu za vchinennya prostupku virishuyetsya po riznomu Odne i te zh diyannya mozhe stati predmetom rozglyadu v riznih krayinah riznih organiv v riznomu procesualnomu poryadku Navit yurisdikciya bude pidpadati pid rizni gilki vladi pid vikonavchu abo sudovu Oformlennya dokumentiv vchinennya procedur tosho takozh riznyatsya mizh soboyu V ryadi shtativ SShA ta v riznih krayinah svitu vidpovidno do tradicij ta ustalenih norm povedinki isnuyut rizni pidhodi do vidpovidalnosti za prostupki Tomu mehanichne perenesennya tih abo inshih elementiv abo novel chi cilih mehanizmiv algoritmiv tosho bez kompleksnogo doslidzhennya ta analizu vitchiznyanogo prava ta pravorozuminnya gromadyan na nacionalnij grunt ye nedocilnim a inkoli u zv yazku z tim sho mozhe prizvesti do negativnih naslidkiv navit nepripustimim V konteksti vivchennya prostupkiv yak suspilnogo yavisha slid nagolositi na tomu sho pravovij vinigret v sferi yuridichnoyi vidpovidalnosti ye nepripustimim Bilshe togo vin ye zagrozhuyuchim faktorom dlya nacionalnoyi bezpeki V takij situaciyi ye nagalno neobhidnim provedennya kompleksnoyi reformi v sferi yuridichnoyi vidpovidalnosti za vchinennya neznachnih deliktiv prostupkiv I vso Div takozh RedaguvatiKriminalnij prostupok Zlochin bez poterpilogo ZlochinnistPrimitki Redaguvati Yuridichna enciklopediya v 6 t redkol Yu S Shemshuchenko golova redkol ta in K Ukr encikl 1999 T 2 S 55 Literatura RedaguvatiO Zadorozhnij Delikt mizhnarodnij Ukrayinska diplomatichna enciklopediya U 2 h t Redkol L V Guberskij golova ta in K Znannya Ukrayini 2004 T 1 760s ISBN 966 316 039 X Solovjova A M Sub yekt zlochinu ta sub yektivna storona skladu zlochinu primushuvannya do vikonannya chi nevikonannya civilno pravovih zobov yazan Derzhava i pravo Zb nauk prac Institut derzhavi i prava im V M Koreckogo NAN Ukrayini 2002 Vip 17 S 355 359 Pyetkov S V Administrativna deliktologiya narizhnij kamin administrativno pravovoyi reformi v krayinah Shidnoyi Yevropi Publichne pravo 3 2011 S 42 48 1 Arhivovano 16 bereznya 2017 u Wayback Machine Gavrilenko O A Ponyattya ta vidi zlochiniv v antichnih derzhavah Pivnichnogo Prichornomor ya Visnik Harkivskogo nacionalnogo universitetu im V N Karazina 817 Seriya Pravo 2008 Vip 1 3 S 153 159 Arhivovano 12 serpnya 2011 u Wayback Machine Pyetkov S V Rimske pravo yak osnova dlya pobudovi suchasnoyi efektivnoyi publichno pravovoyi modeli vidnosin mizh vladoyu ta gromadyaninom pitannya yuridichnoyi deliktologiyi Forum prava 11 1 S 756 770 Arhivovano 16 bereznya 2017 u Wayback Machine Posilannya RedaguvatiDelikt Arhivovano 9 serpnya 2016 u Wayback Machine Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 1998 T 2 D J 744 s ISBN 966 7492 00 8 Deliktna vidpovidalnist Arhivovano 9 serpnya 2016 u Wayback Machine Yuridichna enciklopediya Inicialnij delikt Arhivovano 29 lipnya 2016 u Wayback Machine Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 1998 T 2 D J 744 s ISBN 966 7492 00 8 Ce nezavershena stattya z prava Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Ce nezavershena stattya pro zlochinnist Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Delikt amp oldid 37422074