Приро́дні права́ люди́ни (громадянські, особисті) — це права, які надаються людині з народження, необмежені нічим та ніким. Вони є першочерговими, а всі інші - похідними від них. Дані права в жодному разі не залежать від держави або ступеня її демократичності. Це права надані природою і супроводжують особу до самої смерті. Одним з перших дослідників природного права в Україні був Станіслав Оріховський.
Типологічно варіанти природного права зводяться до чотирьох основних форм, визначених С. С. Алексєєвим. Перший тип заснований на природних стосунках і зв'язках, які спостерігаються у житті людей і тварин. Він виражає порядок, встановлений природою, порядок, що випливає з природи людини, природи речей, відповідно до якого треба формулювати юридичні норми. Згідно із другим тлумаченням природного права, обґрунтовується ідея вічності та всезагальності природно-правових законів як істинних законів природи.
Джерела Редагувати
- Ірина Майданюк. Вчення Станіслава Оріховського-Роксолана про людину та її природні права [ 25 грудня 2013 у Wayback Machine.]
- Алексеев, С. С. Философия права [Текст] / С. С. Алексеев. — М. : Наука, 1998. − 144 с.
| Це незавершена стаття з права. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |