Городи́щенський район — колишня адміністративно-територіальна одиниця у складі Черкаської області, Україна.
Городищенський район | |
---|---|
адміністративно-територіальна одиниця | |
Основні дані | |
Країна: | Україна |
Область: | Черкаська область |
Код КОАТУУ: | 7120300000 |
Утворений: | березень 1923 року |
Ліквідований: | 2020 року |
Населення: | 39831 особа (станом на 1 жовтня 2017) |
Площа: | 883,1 км² |
Густота: | 45.1 осіб/км² |
Тел. код: | +380-4734 |
Поштові індекси: | 19500—19537 |
Населені пункти та ради | |
Районний центр: | Городище |
Міські ради: | 1 |
Селищні ради: | 2 |
Сільські ради: | 17 |
Міста: | 1 |
Смт: | 2 |
Села: | 21 |
Селища: | 8 |
Районна влада | |
Голова ради: | Ус Інна Олександрівна (з 17.11.2015) |
Голова РДА: | Ладнов Ігор Володимирович (з 25.01.2020) |
Вебсторінка: | Городищенська РДА Городищенська райрада |
Адреса: | 19500, Черкаська обл., Городищенський р-н, м. Городище, пл. Миру, б.4 |
Мапа | |
| |
Городищенський район у Вікісховищі |
Географія Редагувати
Площа району складала 883,1 км², що становило 4,2 % усієї території області. Адміністративний центр району — місто Городище.
Район розташовувався в центральній лісостеповій частині України, в басейні правої притоки Дніпра річки Вільшанки. Нам північному заході район межував з Корсунь-Шевченківським районом, на заході — зі старим Звенигородським районом, на півдні — зі Шполянським районом, на південному сході — із Смілянським районом і на північному сході — зі старим Черкаським районом Черкаської області.
Корсунь-Шевченківський район | Корсунь-Шевченківський район | Черкаський район |
Звенигородський район | Смілянський район | |
Шполянський район |
Район розташований у лісостеповій фізико-географічній зоні. На території району протікає 13 річок. Найбільші в межах району:
Корисні копалини Редагувати
У надрах Городищенського району є значні природні багатства, що використовуються в будівництві. Серед них особливе місце займають величезні запаси будівельного каменю (граніти різних типів (м. Городище, села Хлистунівка та В'язівок), лабрадорити, пісковики і гнейси). Більшість цих порід використовуються як бутовий і будівельний матеріал, як лицювальний і декоративний камінь.
Клімат Редагувати
Клімат району помірно континентальний із середньорічною температурою повітря від +7 °C до +9 °C. Абсолютний мінімум температури дорівнює −41 °C, а максимум від +38 °C до +40 °C.
Переважний напрямок вітру в літні і зимові місяці північно-західний зі швидкістю до 4,4 м/секунду. Середньорічна кількість опадів коливається в межах від 457 мм до 529 мм. Висота сніжного покриву в середньому становить 13—16 сантиметрів.
Глибина промерзання ґрунту за даними бюро розрахунків і довідок Керування Гідрометслужби УРСР сягає 125 см.
Природно-заповідний фонд Редагувати
На території району розташовано 17 об'єктів природно-заповідного фонду. Пам'ятка природи Закревський бір належить до об'єктів загальнодержавного знаяення, інші — місцевого значення:
- 7 заказників: Валявський, Городищенський, Закревський, Заріччя, Модрина, Монастирський, Чуїхський;
- 4 пам'ятки природи: Закревський бір, Хлистунівське відслонення № 1, Хлистунівське відслонення № 2, Городищенське відслонення іризуючих анортозитів;
- 1 парк-пам'ятка садово-паркового мистецтва — Дендропарк Мліївської дослідної станції;
- 5 заповідних урочища: Вергунове, Довжик, Монастирок, Хвилинка, Цареві яри.
Історія Редагувати
Як адміністративно-територіальну одиницю район було утворено у 1923 році. Територіально він входив до Київської губернії (1923—1925 роки), Черкаської округи (1925—1930 роки), Київської області (1932—1953 роки).
У 1931 році приєднано район ім. Г. І. Петровського.
У 1935 р. поновлений Вільшанський район у Київській області.
До 15.08.1944 район ім. Г. І. Петровського (7 березня 1933 р. м-ко Городище-Шевченківське було перейменоване на містечко Г. І. Петровського).
Станом на 1 вересня 1946 року в районі був 31 населений пункт, які підпорядковувались 17 сільським радам. З них 14 сіл, і 16 хуторів і 1 селище:
- села: Будо-Орловецька, Валява, В'язівок, Городище, Дирдин, Калинівка, Ксаверове, Мліїв, Набоків, Орловець, Петропавлівка, Старосілля, Хлистунівка, Чубівка;
- хутори: Грузька, Долини-Балки, Жовтень, Заводище, Заводянка, Затопильня, Лебеді, Лютий Садок, Попівка, П'ятихатка Друга, П'ятихатка Перша, Руденків, Скиття, Слобода, Теплий Яр, Чубівка;
- селище: залізничної станції Валява.
Села В'язівок, Городище, Мліїв і Орловець мали по дві сільські ради, які іменувались відповідно ХХХ-ка Перша і ХХХ-ка Друга сільська рада.
Із січня 1954 року район увійшов до новоствореної Черкаської області.
У листопаді 1959 р. приєднана частина ліквідованого Вільшанського району.
У грудні 1962 року у зв'язку з розукрупненням районів був розформований, а реформою у грудні 1966 року відновлений у нинішніх межах.
Район ліквідовано відповідно до постанови Верховної Ради України № 807-IX від 17 липня 2020 року, і включено до складу нового Черкаського району (Городищенська та Мліївська громади), та нового Звенигородського району (Вільшанська та Селищенська громади).
Адміністративний устрій Редагувати
До складу району входять 1 міська, 2 селищні та 17 сільських рад, до складу яких входять 32 населені пункти, у тому числі — 1 місто, 2 селища міського типу, 21 село та 8 селищ. Загальна кількість дворів — 24,4 тисячі.
Економіка Редагувати
Промисловість Редагувати
Промисловість району представлена 5 промисловими підприємствами:
- ПАТ «Вільшанське ремонтно-транспортне підприємство» — ремонт, технічне обслуговування і монтаж машин та устаткування для сільського та лісового господарства
- ТДВ «Хлистунівський завод залізобетонних конструкцій» — виготовлення залізобетонних конструкцій
- ПП «Цеглабуд» (Мліїв) — виробництво цегли керамічної
- ТОВ «Завод гофротари „Придніпровський“» (Городище) — виробництво гофрованого паперу та картону, паперової та картонної тари
- Виробничий підрозділ «Хлистунівський кар'єр» філії «Центр Управління промисловістю» ПАТ «Укрзалізниця» — виробництво щебеню
Транспорт Редагувати
Через територію району проходить автомобільна дорога державного значення М 04. На території району розташовані 2 залізничні станції Одеської залізниці: Городище, Цвіткове.
Населення Редагувати
Розподіл населення за віком та статтю (2001):
Стать | Всього | До 15 років | 15-24 | 25-44 | 45-64 | 65-85 | Понад 85 | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Чоловіки | 21 990 | 4020 | 2862 | 6390 | 5853 | 2752 | 113 | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Жінки | 27 208 | 3883 | 2742 | 6364 | 7291 | 6266 | 662 | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
Національний склад населення за даними перепису 2001 року:
Національність | Кількість осіб | Відсоток |
---|---|---|
українці | 47780 | 97,11 % |
росіяни | 1040 | 2,11 % |
вірмени | 115 | 0,23 % |
білоруси | 85 | 0,17 % |
молдовани | 46 | 0,09 % |
інші | 135 | 0,27 % |
Мовний склад населення за даними перепису 2001 року:
Мова | Кількість осіб | Відсоток |
---|---|---|
українська | 48002 | 97,56 % |
російська | 981 | 1,99 % |
вірменська | 104 | 0,21 % |
білоруська | 38 | 0,08 % |
молдовська | 28 | 0,06 % |
інші | 48 | 0,10 % |
Станом на 1 жовтня 2017 року населення району складає 39831 особу (39905 осіб станом на 1 липня 2017 року, 40067 осіб станом на 1 лютого 2017 року, 40289 осіб станом на 1 грудня 2016 року, 40346 осіб станом на 1 листопада 2016 року).
Найбільші населені пункти Редагувати
№ | Населений пункт | Населення, осіб (2007) |
---|---|---|
1 | Городище | 15 491 |
2 | Мліїв | 4 330 |
3 | Вільшана | 3 650 |
4 | В'язівок | 2 972 |
5 | Валява | 2 641 |
6 | Старосілля | 2 587 |
7 | Хлистунівка | 2 429 |
8 | Орловець | 2 260 |
9 | Вербівка | 2 028 |
10 | Дирдин | 1 440 |
11 | Цвіткове | 1 313 |
12 | Петропавлівка | 1 224 |
13 | Воронівка | 1 164 |
Політика Редагувати
25 травня 2014 року відбулися Президентські вибори України. У межах Городищенського району було створено 35 виборчих дільниць. Явка на виборах складала — 65,00 % (проголосували 21 605 із 33 237 виборців). Найбільшу кількість голосів отримав Петро Порошенко — 52,34 % (11 308 виборців); Юлія Тимошенко — 15,13 % (3 268 виборців), Олег Ляшко — 14,21 % (3 070 виборців), Анатолій Гриценко — 9,44 % (2 040 виборців). Решта кандидатів набрали меншу кількість голосів. Кількість недійсних або зіпсованих бюлетенів — 0,86 %.
Освіта Редагувати
Освіта району представлена 14 дошкільними закладами (2 ясла-садки, 12 садочків), 21 загальноосвітніми навчальними закладами (1 ліцей, 2 загальноосвітні школи І-ІІ ступенів, 13 загальноосвітніх шкіл І-ІІІ ступенів, 5 навчально-виховних комплекси).
Навчальні заклади І-ІІ ступенів:
- Вільшанська загальноосвітня школа
- Воронівський навчально-виховний комплекс
- Дирдинська загальноосвітня школа
Навчальні заклади І-ІІІ ступенів:
- Валявська загальноосвітня школа
- Вербівська загальноосвітня школа
- Вільшанська загальноосвітня школа
- В'язівська загальноосвітня школа
- Городищенський економічний ліцей
- Городищенська загальноосвітня школа № 1 імені С. С. Гулака-Артемовського
- Городищенська загальноосвітня школа № 2
- Городищенська загальноосвітня школа № 3
- Журавський навчально-виховний комплекс
- Калинівський навчально-виховний комплекс
- Мліївська загальноосвітня школа № 1
- Мліївська загальноосвітня школа № 2 імені М. М. Артеменка
- Орловецька загальноосвітня школа
- Петропавлівський навчально-виховний комплекс
- Старосільська загальноосвітня школа
- Товстівський навчально-виховний комплекс
- Хлистунівська загальноосвітня школа
- Цвітківська загальноосвітня школа
Соціальна сфера Редагувати
Медицина Редагувати
Медична сфера у районі представлена Городищенським районним територіальним медичним об'єднанням, до складу якого входять Городищенська центральна районна лікарня потужністю 2038 ліжок, поліклініка потужністю 265 відвідувачів за зміну, 3 дільничні лікарні загальною потужністю 221 ліжко, 5 сільських лікарських амбулаторій (з них — 3 загальної практики сімейної медицини; Вільшанська, Мліївська, Хлистунівська, Орловецька) та 12 фельдшерсько-акушерських пунктів. У Городищі діє Черкаський обласний кардіоревматологічний дитячий санаторій «Городище».
Городищенська центральна районна лікарня створена 1861 року, сучасний статус отримала 1963 року. Головним лікарем є Кравченко Василь Михайлович, Заслужений лікар України. До складу лікарні входять терапевтичне (37 ліжок), неврологічне (25 ліжок), акушерсько-гінекологічне (25 ліжок), хірургічне (30 ліжок), травматологічне (10 ліжок), урологічне (6 ліжок), отоларингологічне (6 ліжок), дитяче (23 ліжка), інфекційне (20 ліжок), реанімаційне (6 ліжок) відділення. Діагностика здійснюється у профільних кабінетах — рентгенівському, УЗД, ендоскопічному, клініко-діагностичному, лабораторії, функціональної діагностики. Поліклініка має відділення загальної практики сімейної медицини, стоматологічне відділення, денний стаціонар на 25 ліжок та профільні кабінети за 19 спеціальностями. На базі 2 амбулаторій (Вільшаноської та Мліївської) діють відділення відновного лікування та паліативної допомоги (по 20 та 5 ліжок відповідно). Діють 3 дільничні лікарні — Старосільська (7 ліжок), В'язівська (6 ліжок) та Валявська (5 ліжок).
Культура Редагувати
До культурних закладів району відносяться:
- Районний палац культури імені С. С. Гулака-Артемовського
- Центральна районна бібліотека імені В.Симиренка
- Центральна районна дитяча бібліотека
- Городищенська дитяча школа мистецтв імені С. С. Гулака-Артемовського
- Районний центр дозвілля і кіно
- Міський центр культури і туризму
- 3 селищних центрів культури і дозвілля (Вільшана, Цвіткове, Буда-Орловецька)
- 17 сільських центрів культури і дозвілля (Валява, Вербівка, Воронівка, В'язівок, Дирдине, Журавка, Зелена Діброва, Калинівка, Ксаверове, Мліїв (2 шт.), Орловець, Петрики, Петропавлівка, Старосілля, Товста, Хлистунівка)
Музеї Редагувати
- Городищенський краєзнавчий музей — м. Городище, вул. Винниченка, 7;
- Городищенський літературно-меморіальний музей Івана Ле — м. Городище, вул. Жовтнева, 141;
- Меморіальний музей Л. П. Симиренка — с. Мліїв;
- Музей історії смт Вільшана — смт. Вільшана, вул. Шевченка;
- Музей історії села Старосілля — с. Старосілля.
- Районний музей С. С. Гулака-Артемовського (Городище)
- 2 краєзнавчий музеї (Вербівка, Зелена Діброва)
- Музей «Батьківщина Т. Г. Шевченка» (вільшана)
Спорт Редагувати
Розвиток спорту у районі забезпечують 2 стадіони, 33 спортивні майданчики (з них 3 мають штучне покриття), 15 футбольних полів, 13 стрілецьких тирів при навчальних закладах, 21 спортивний зал, легкоатлетичний манеж, 2 критих тренажерних майданчики та 3 багатофункціональні сільські спортивні майданчики. У районі працюють районна громадська організація «Футбольний клуб „Городище“», громадська організація «Фізкультурно-оздоровчий спортивний клуб „Колос“» (Вільшана), Городищенська районна громадська організація «Футбольний клуб „Цукровик“», Городищенська міська громадська організація «Волейбольний клуб „Регіон“», Городищенський районний фізкультурно-оздоровчий спортивний клуб «Колос», Городищенська ДЮСШ.
Відомі уродженці Редагувати
- Петро Гулак-Артемовський (1790—1865) — український письменник, вчений, перекладач, поет, байкар.
- Семен Гулак-Артемовський (1813—1873) — український композитор, співак, драматичний артист, драматург.
- Ян Станіславський (1860—1907) — польський живописець-імпресіоніст.
- Юрій П'ятаков (1890—1937) — російський революціонер, більшовицький державний діяч, голова Тимчасового робітничо-селянського уряду України.
- Костянтин Махновський (1989) — український футболіст, воротар донецького «Олімпіка».
Примітки Редагувати
- ↑ . Архів оригіналу за 29 грудня 2017. Процитовано 29 грудня 2017.
- Розпорядження Президента України від 25 січня 2020 року № 51/2020-рп «Про призначення І.Ладнова головою Городищенської районної державної адміністрації Черкаської області»
- . Архів оригіналу за 18 квітня 2008. Процитовано 27 квітня 2009.
- Постанова ВУЦВК № 309 від 7 березня 1923 р. «Про адміністративно-територіяльний поділ Київщини»
- Постанова ВУЦВК і РНК УСРР № 33 від 3 лютого 1931 р. «Про реорганізацію районів УСРР»
- Постанова Президії ВУЦВК № 12 від 22 січня 1935 р. «Про розукрупнення районів УСРР»
- Постанова Президії ВУЦВК № 20 від 17 лютого 1935 р. «Про склад нових адміністративних районів Київської області»
- Указ Президії Верховної Ради УРСР від 15 серпня 1944 р. «Про перейменування, уточнення та внесення змін в найменування деяких міст, районних центрів і районів УРСР» (Відомості Верховної Ради Української PCP. — 1945 — № 7–8 — с. 10.)
- ↑ Українська РСР: Адміністративно-територіальний поділ (на 1 вересня 1946 року) / М. Ф. Попівський (відп. ред.). — 1 вид. — К. : Українське видавництво політичної літератури, 1947. — С. 266, 896, 1012.
- ПОСТАНОВА Верховної Ради України «Про утворення та ліквідацію районів». https://zakon.rada.gov.ua. 17 липня 2020. оригіналу за 21 липня 2020. Процитовано 27 листопада 2020.
- . Архів оригіналу за 22 січня 2022.
- ↑ . Архів оригіналу за 21 липня 2018. Процитовано 21 липня 2018.
- . Архів оригіналу за 29 грудня 2017. Процитовано 29 грудня 2017.
- . Архів оригіналу за 29 грудня 2017. Процитовано 29 грудня 2017.
- . Архів оригіналу за 29 грудня 2017. Процитовано 29 грудня 2017.
- . Архів оригіналу за 29 грудня 2017. Процитовано 29 грудня 2017.
- ПроКом, ТОВ НВП. . www.cvk.gov.ua. Архів оригіналу за 27 лютого 2018. Процитовано 26 березня 2016.
Посилання Редагувати
- Офіційний сайт Городищенської районної ради[недоступне посилання з квітня 2019]
- Інформація про район на who-is-who.com.ua[недоступне посилання з липня 2019]
- Інформація про район на сайті Черкаської обласної ради [ 8 грудня 2009 у Wayback Machine.]
- Облікова картка району на сайті Верховної Ради[недоступне посилання з липня 2019]
- Городищенський район — економіка району, органи влади, підприємства, селищні ради [ 30 жовтня 2011 у Wayback Machine.]
- Гідроніми Городищенського краю [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.]