www.wikidata.uk-ua.nina.az

Хвойка Вікентій В ячеславович Хво йка Віке нтій В ячесла вович чеськ Čeněk Chvojka 9 21 лютого 1850 18500221 Семин Корол

Хвойка Вікентій В'ячеславович

Хво́йка Віке́нтій В'ячесла́вович (чеськ. Čeněk Chvojka; 9 [21] лютого 1850(18500221), Семин, Королівство Богемія, Австрійська імперія — 20 жовтня [2 листопада] 1914, Київ, Київська губернія, Російська імперія) — український археолог, педагог чеського походження. Досліджував Трипільську, Черняхівську та Зарубинецьку культури.

Вікентій В'ячеславович Хвойка
чеськ. Čeněk Chvojka
Ім'я при народженні Čeněk Chvojкa (Ченєк Хвойка)
Народився 9 (21) лютого 1850(1850-02-21)
Семин, Королівство Богемія, Австрійська імперія
Помер 20 жовтня (2 листопада) 1914(1914-11-02) (64 роки)
Київ, Київська губернія, Російська імперія
Поховання Байкове кладовище
Підданство  Австрійська імперія →
 Австро-Угорщина →
Російська імперія
Національність чех
Діяльність археолог
Галузь археологія і педагогіка
Знання мов чеська і російська

Біографія Редагувати

Вікентій Хвойка в 1890-ті роки
Братська могила 1240 року, розкопана Вікентієм Хвойкою

Вікентій Хвойка народився 1850 року в селі Семині на Ельбі (Королівство Богемія, Австрійська імперія) у старовинній шляхетській родині. Мешкав у місті Хрудім (Чехія), де закінчив навчання у комерційному училищі та у Празі. 1876 року переїхав до Києва, де жив і працював учителем.

З 1890-х років почав займатися археологією, не маючи спеціальної освіти, здійснивши низку розкопок у Києві та на Наддніпрянщині; співпрацював із культурними діячами Києва, що гуртувалися в Товаристві шанувальників старовини та мистецтва.

З 1904 року — кустос археологічного відділу Київського міського музею. 1893 року відкрив і дослідив пізньопалеолітичну Кирилівську стоянку, що існувала близько 20 тисяч років тому на Подолі в Києві, де виявлено скупчення великих кісток мамонтів.

Розкопки палеолітичних стоянок, крім Кирилівської, в урочищі Протасів Яр у Києві, у селі Селище на Черкащині та інші тривали десять років. У цих розкопках брав участь і Володимир Антонович.

1896 року відкрив пам'ятки трипільської культури в селах Трипілля, Жуківці, Стайки на Київщині, а також на березі Дніпра в Києві. Визначив місце цієї культури, зробив класифікацію пам'яток і встановив час її виникнення (4-3 тисячоліття до н. е.). Власне назва «трипільська культура» з'явилася в праці Вікентія Хвойки про розкопки поселень 1901 року біля міст Канева та Ржищіва на Київщині.

Вікентій Хвойка вважав трипільську культуру автохтонною. Її залишили пращури слов'ян — арійські племена, які були першими землеробами на теренах Середнього Придніпров'я. Вони мешкали на цій території упродовж тисячоліть і пережили всі численні переселення азійських та європейських племен, утримали «краї предків до сьогодення».

У часи існування Російської імперії «південно-західною Росією» називали територію сучасної України, а Хвойка висунув гіпотезу, згідно якої

народ, що створив ці пам'ятки, не міг зникнути безслідно і був ніхто інший, як гілка арійського племені, котрій по праву належить ім'я протослов'ян і нащадки котрої й донині населяють південно-західну Росію.

Досліджував пам'ятки бронзової доби, городища й кургани скіфів, зокрема Пастирське (1898) і Мотронинське городища на Черкащині.

У 1898—1900 роках провів розкопки на Середньому Придніпров'ї та відкрив могильники з трупоспаленнями в урнах, так звані поля поховань, які належать до Зарубинецької (II століття до н. е. — II століття) і Черняхівської (2—5 століття) культур.

Відіграв велику роль у заснуванні в 1899 році Київського музею старожитностей та мистецтв — тепер це Національний музей історії України. Хвойка був першим хранителем його археологічного відділу. Досліджував пам'ятки східних слов'ян, зокрема поселення VII–VIII століть у Пастирському городищі та могильниках сіверян у селі Броварки на Гадяччині, доводячи автохтонність слов'янського населення Середнього Придніпров'я.

Значну увагу присвятив дослідженню Київської Русі, особливо Києву, де здійснив розкопки на горі Киселівці (1894 рік), Старокиївській горі (1907–1908 роки), де були виявлені житла і майстерні ремісників та вироби з кістки, заліза, срібла, скла. Він провів розкопки давньоруських міст — городищ з оборонними спорудами і руїнами храмів Білгорода на Ірпіні, Витачева на Дніпрі, Шарки на Київщині, селі Кононча на Черкащині.

У праці «До питання про слов'ян» (1902 рік) він заявив, що у Середньому Придніпров'ї

з незапам'ятних часів протягом цілих віків жив осілий землеробський народ арійського походження, у якому я вбачаю тільки наших предків-слов'ян, і, крім того, вважаю його терен європейською прабатьківщиною.

У 1903 році вивчав пам'ятки українського середньовіччя, вів розкопки на Замковій горі в Чигирині, де знайдено рештки споруд з XV—XVI століть.

Вікентій Хвойка був дійсним членом 11 наукових товариств:

тощо.

Здобуті Хвойкою колекції, а також рукописні матеріали зберігаються та експонуються в Національному музеї історії України (Київ) та в Державному історичному музеї Москви.

Спочив 20 жовтня [2 листопада] 1914 року. Його поховали на польській дільниці Байкового кладовища в Києві. Могила знаходиться навпроти «Готичної брами».

Праці Редагувати

Брав участь у роботі XI—XIV Всеросійських археологічних з'їздів, його знахідки високо оцінено на XI археологічному з'їзді в Києві в 1899 році.

Був автором понад 20 праць і статей:

  • «Каменный век Приднепровья» (1901 рік) (рос.);
  • «Раскопки в области трипольской культуры» (1901 рік) (рос.);
  • «Поля погребений в Среднем Приднепровье» (1901 рік) (рос.);
  • «Киево-Кирилловская палеолитическая стоянка и культура эпохи мадлен» (1903 рік) (рос.);
  • Хвойко В. В. Городища Среднего Приднепровья, их значение, древность и народность // Труды XII археологического сьезда. Т. І. Москва, 1905. С. 99—101.
  • «Древние обитатели Среднего Приднепровья и их культура в доисторические времена» (1913 рік) (рос.);
  • Исторический музей гвардейской артиллерии // Русский инвалид. — 1892. — 5 января. (рос.);
  • История гвардейской артиллерии с 1682 по 1896 год. СПб., 1896. (рос.);
  • К истории Петровского Полтавского кадетского корпуса // Русский инвалид. — 1900. — 9 декабря. (рос.);
  • Краеведение в России во второй половине XVIII века // Краеведение. — 1926. — Т. 3. — С. 333—343. (рос.).

Пам'ять Редагувати

Див. також Редагувати

Джерела Редагувати

Примітки Редагувати

  1. (uk-UA). Архів оригіналу за 23 листопада 2019. Процитовано 24 листопада 2019. 
  2. . Київський обласний археологічний музей. Архів оригіналу за 12 квітня 2019. Процитовано 08.12.2020. 

Література Редагувати

Посилання Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Hvo jka Vike ntij V yachesla vovich chesk Cenek Chvojka 9 21 lyutogo 1850 18500221 Semin Korolivstvo Bogemiya Avstrijska imperiya 20 zhovtnya 2 listopada 1914 Kiyiv Kiyivska guberniya Rosijska imperiya ukrayinskij arheolog pedagog cheskogo pohodzhennya Doslidzhuvav Tripilsku Chernyahivsku ta Zarubinecku kulturi Vikentij V yacheslavovich Hvojkachesk Cenek ChvojkaIm ya pri narodzhenni Cenek Chvojka Chenyek Hvojka Narodivsya 9 21 lyutogo 1850 1850 02 21 Semin Korolivstvo Bogemiya Avstrijska imperiyaPomer 20 zhovtnya 2 listopada 1914 1914 11 02 64 roki Kiyiv Kiyivska guberniya Rosijska imperiyaPohovannya Bajkove kladovishePiddanstvo Avstrijska imperiya Avstro Ugorshina Rosijska imperiyaNacionalnist chehDiyalnist arheologGaluz arheologiya i pedagogikaZnannya mov cheska i rosijska Mediafajli u Vikishovishi Zmist 1 Biografiya 2 Praci 3 Pam yat 4 Div takozh 5 Dzherela 6 Primitki 7 Literatura 8 PosilannyaBiografiya Redaguvati nbsp Vikentij Hvojka v 1890 ti roki nbsp Bratska mogila 1240 roku rozkopana Vikentiyem HvojkoyuVikentij Hvojka narodivsya 1850 roku v seli Semini na Elbi Korolivstvo Bogemiya Avstrijska imperiya u starovinnij shlyahetskij rodini Meshkav u misti Hrudim Chehiya de zakinchiv navchannya u komercijnomu uchilishi ta u Prazi 1876 roku pereyihav do Kiyeva de zhiv i pracyuvav uchitelem Z 1890 h rokiv pochav zajmatisya arheologiyeyu ne mayuchi specialnoyi osviti zdijsnivshi nizku rozkopok u Kiyevi ta na Naddnipryanshini spivpracyuvav iz kulturnimi diyachami Kiyeva sho gurtuvalisya v Tovaristvi shanuvalnikiv starovini ta mistectva Z 1904 roku kustos arheologichnogo viddilu Kiyivskogo miskogo muzeyu 1893 roku vidkriv i doslidiv piznopaleolitichnu Kirilivsku stoyanku sho isnuvala blizko 20 tisyach rokiv tomu na Podoli v Kiyevi de viyavleno skupchennya velikih kistok mamontiv Rozkopki paleolitichnih stoyanok krim Kirilivskoyi v urochishi Protasiv Yar u Kiyevi u seli Selishe na Cherkashini ta inshi trivali desyat rokiv U cih rozkopkah brav uchast i Volodimir Antonovich 1896 roku vidkriv pam yatki tripilskoyi kulturi v selah Tripillya Zhukivci Stajki na Kiyivshini a takozh na berezi Dnipra v Kiyevi Viznachiv misce ciyeyi kulturi zrobiv klasifikaciyu pam yatok i vstanoviv chas yiyi viniknennya 4 3 tisyacholittya do n e Vlasne nazva tripilska kultura z yavilasya v praci Vikentiya Hvojki pro rozkopki poselen 1901 roku bilya mist Kaneva ta Rzhishiva na Kiyivshini Vikentij Hvojka vvazhav tripilsku kulturu avtohtonnoyu Yiyi zalishili prashuri slov yan arijski plemena yaki buli pershimi zemlerobami na terenah Serednogo Pridniprov ya Voni meshkali na cij teritoriyi uprodovzh tisyacholit i perezhili vsi chislenni pereselennya azijskih ta yevropejskih plemen utrimali krayi predkiv do sogodennya U chasi isnuvannya Rosijskoyi imperiyi pivdenno zahidnoyu Rosiyeyu nazivali teritoriyu suchasnoyi Ukrayini a Hvojka visunuv gipotezu zgidno yakoyi nbsp narod sho stvoriv ci pam yatki ne mig zniknuti bezslidno i buv nihto inshij yak gilka arijskogo plemeni kotrij po pravu nalezhit im ya protoslov yan i nashadki kotroyi j donini naselyayut pivdenno zahidnu Rosiyu nbsp Doslidzhuvav pam yatki bronzovoyi dobi gorodisha j kurgani skifiv zokrema Pastirske 1898 i Motroninske gorodisha na Cherkashini U 1898 1900 rokah proviv rozkopki na Serednomu Pridniprov yi ta vidkriv mogilniki z trupospalennyami v urnah tak zvani polya pohovan yaki nalezhat do Zarubineckoyi II stolittya do n e II stolittya i Chernyahivskoyi 2 5 stolittya kultur Vidigrav veliku rol u zasnuvanni v 1899 roci Kiyivskogo muzeyu starozhitnostej ta mistectv teper ce Nacionalnij muzej istoriyi Ukrayini Hvojka buv pershim hranitelem jogo arheologichnogo viddilu Doslidzhuvav pam yatki shidnih slov yan zokrema poselennya VII VIII stolit u Pastirskomu gorodishi ta mogilnikah siveryan u seli Brovarki na Gadyachchini dovodyachi avtohtonnist slov yanskogo naselennya Serednogo Pridniprov ya Znachnu uvagu prisvyativ doslidzhennyu Kiyivskoyi Rusi osoblivo Kiyevu de zdijsniv rozkopki na gori Kiselivci 1894 rik Starokiyivskij gori 1907 1908 roki de buli viyavleni zhitla i majsterni remisnikiv ta virobi z kistki zaliza sribla skla Vin proviv rozkopki davnoruskih mist gorodish z oboronnimi sporudami i ruyinami hramiv Bilgoroda na Irpini Vitacheva na Dnipri Sharki na Kiyivshini seli Kononcha na Cherkashini U praci Do pitannya pro slov yan 1902 rik vin zayaviv sho u Serednomu Pridniprov yi nbsp z nezapam yatnih chasiv protyagom cilih vikiv zhiv osilij zemlerobskij narod arijskogo pohodzhennya u yakomu ya vbachayu tilki nashih predkiv slov yan i krim togo vvazhayu jogo teren yevropejskoyu prabatkivshinoyu nbsp U 1903 roci vivchav pam yatki ukrayinskogo serednovichchya viv rozkopki na Zamkovij gori v Chigirini de znajdeno reshtki sporud z XV XVI stolit Vikentij Hvojka buv dijsnim chlenom 11 naukovih tovaristv Imperatorskogo Moskovskogo arheologichnogo tovaristva Imperatorskogo Odeskogo tovaristva istoriyi ta starozhitnostej Kiyivskogo tovaristva starozhitnostej i mistectv Kiyivskogo tovaristva ohoroni pam yatok starovini ta mistectva chlenom spivrobitnikom Rosijskogo arheologichnogo institutu v Konstantinopolitosho Zdobuti Hvojkoyu kolekciyi a takozh rukopisni materiali zberigayutsya ta eksponuyutsya v Nacionalnomu muzeyi istoriyi Ukrayini Kiyiv ta v Derzhavnomu istorichnomu muzeyi Moskvi Spochiv 20 zhovtnya 2 listopada 1914 roku Jogo pohovali na polskij dilnici Bajkovogo kladovisha v Kiyevi Mogila znahoditsya navproti Gotichnoyi brami nbsp Budinok u yakomu meshkav Hvojka nbsp Mogila na Bajkovomu kladovishi nbsp Pogruddya v Tripilli nbsp Yuvilejna moneta z portretom Vikentiya HvojkiPraci RedaguvatiBrav uchast u roboti XI XIV Vserosijskih arheologichnih z yizdiv jogo znahidki visoko ocineno na XI arheologichnomu z yizdi v Kiyevi v 1899 roci Buv avtorom ponad 20 prac i statej Kamennyj vek Pridneprovya 1901 rik ros Raskopki v oblasti tripolskoj kultury 1901 rik ros Polya pogrebenij v Srednem Pridneprove 1901 rik ros Kievo Kirillovskaya paleoliticheskaya stoyanka i kultura epohi madlen 1903 rik ros Hvojko V V Gorodisha Srednego Pridneprovya ih znachenie drevnost i narodnost Trudy XII arheologicheskogo sezda T I Moskva 1905 S 99 101 Drevnie obitateli Srednego Pridneprovya i ih kultura v doistoricheskie vremena 1913 rik ros Istoricheskij muzej gvardejskoj artillerii Russkij invalid 1892 5 yanvarya ros Istoriya gvardejskoj artillerii s 1682 po 1896 god SPb 1896 ros K istorii Petrovskogo Poltavskogo kadetskogo korpusa Russkij invalid 1900 9 dekabrya ros Kraevedenie v Rossii vo vtoroj polovine XVIII veka Kraevedenie 1926 T 3 S 333 343 ros Pam yat RedaguvatiVulici na chest Vikentiya Hvojki ye v Kiyevi ta Cherkasah Na chest slavetnogo arheologa vipustili pam yatnu yuvilejnu monetu Vikentij Hvojka buv zgadanij u pisni TNMK Istoriya Ukrayini za 5 Hvilin 1 U 2009 roci v seli Halep ya Obuhivskogo rajonu Kiyivskoyi oblasti vidkrito Muzej Vikentiya Hvojki 2 Div takozh RedaguvatiTripilska kultura Zarubinecka kulturaDzherela RedaguvatiUniversalna enciklopediya Cherkashina Uporyadnik Viktor Zhadko K 2010 S 899 900 Enciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 Primitki Redaguvati TNMK Istoriya Ukrayini za 5 Hvilin Official Video uk UA Arhiv originalu za 23 listopada 2019 Procitovano 24 listopada 2019 Muzej Vikentiya Hvojki ta muzej I Franka Kiyivskij oblasnij arheologichnij muzej Arhiv originalu za 12 kvitnya 2019 Procitovano 08 12 2020 Literatura RedaguvatiChernyakov I T Hvojka Vikentij V yacheslavovich Arhivovano 13 bereznya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2013 T 10 T Ya S 365 784 s il ISBN 978 966 00 1359 9 Kiyiv Enciklopediya V G Ablicov K Vidavnictvo Feniks 2016 288 s Hvojka V V Drevnie obitateli Srednego Pridneprovya i ih kultura v doistoricheskie vremena po raskopkam s pril opisaniya raskopok v us M M Petrovskogo v g Kieve i s Belgorodke Kiev u V V Hvojka Kiev Tip T va E A Sinkevich 1913 103 s Arhivovano 15 serpnya 2020 u Wayback Machine Hvojka Vikentij Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Nakladom Administraturi UAPC v Argentini Buenos Ajres 1967 T 8 kn XVI Literi Ush Ya S 2003 1000 ekz Posilannya RedaguvatiHvojko Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006 Hvojka Vikentij Vyacheslavovich Biografiya V V Hvojki Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Hvojka Vikentij V 27yacheslavovich amp oldid 40385138