Астрага́л еспарце́тний (Astragalus onobrychis L.) — рослина роду астрагал родини бобових.
| Астрагал еспарцетний | |
|---|---|
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Рослини (Plantae) |
| Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
| Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
| Клада: | Евдикоти (Eudicots) |
| Клада: | Розиди (Rosids) |
| Порядок: | Бобовоцвіті (Fabales) |
| Родина: | Бобові (Fabaceae) |
| Рід: | Астрагал (Astragalus) |
| Вид: | Астрагал еспарцетний (A. onobrychis) |
| Біноміальна назва | |
| Astragalus onobrychis L., 1753 |
Народні назви ред.
Вовчий горошок степовий, горох гадючий, горох кошачий, портянець.
Морфологія ред.
Багаторічна трав'яна рослина. Стебла висотою 30-80 см, прямостоячі або висхідні, розгалужені. Листя непарноперисті, складаються з 15-31 листочків. Квітконоси довші за листя. Суцвіття — густа кисть, головчаста або довгаста. Квітки майже сидячі; чашечка короткозубчаста, віночок метеликовий, лилово-пурпуровий. Плід — довгасто-яйцеподібний, загострений, пухнастий боб, довший за чашечку. Насіння округло-брунькоподібне, червонувато-коричневе. Цвіте у червні — липні. Плоди дозрівають в липні — серпні.
Екологія ред.
Поширення ред.
Середземноморський (причорноморсько-малоазійський) вид. Зустрічається зазвичай по всій Україні, за винятком лісових районів, де рідкісніший.
Природний ареал ред.
- Африка
- Азія
- Кавказ: Росія — Чечня, Інгушетія, Дагестан, Кабардино-Балкарія, Карачаєво-Черкесія, Краснодарський край, Північна Осетія, Ставропольський край
- Середня Азія: Казахстан
- Монголія
- Сибір: Республіка Алтай, Алтайський край, Челябінська область, Курганська область, Новосибірська область, Омська область, Свердловська область, Тюменська область
- Західна Азія: Туреччина
- Європа
Класифікація ред.
До Червоної книги України занесений Астрагал дніпровський (Astragalus borysthenicus), який у деяких джерелах розглядається як синонім Астрагала еспарцетного. Всі частини Астрагала еспарцетного значно дрібніші ніж у Астрагала дніпровського. Листя довгасті, часто уздовж складені. Віночок рожево-ліловий. Зубці чашечки в 2-3 рази довше трубки трубки (у Астрагала дніпровського вони рівні трубці).
Хімічний склад ред.
Рослина в період цвітіння містить 23,6 % протеїну, 3,9 % жиру, 20 % клітковини, 43,1 % безазотистих екстрактивних речовин.
Застосування ред.
Хороша кормова рослина, близька за поживністю до еспарцету. Перспективна для посівів при залуженні крутих схилів. Декоративне, придатне для великих барвистих масивів.
Застосування у народній медицині ред.
В народній медицині використовується трава, корінь і насіння. В листках і стеблах містяться алкалоїди, а також аскорбінова кислота.
Див. також ред.
Примітки ред.
Джерела ред.
- Чопик В. И., Дудченко Л. Г., Краснова А. Н. Дикорастущие полезные растения Украины. Справочник. — К. : Наукова думка, 1983. — 400 с. (рос.)
Посилання ред.
- Энциклопедия растений Сибири. Астрагал эспарцетный — Astragalus onobrychis L. [ 19 серпня 2009 у Wayback Machine.](рос.)
- (рос.)
- http://www.eol.org/pages/703082 [ 23 лютого 2010 у Wayback Machine.](англ.)
- Astragalus onobrychis в базі даних «Tropicos» Міссурійського ботанічного саду (англ.)
- http://eunis.eea.europa.eu/species/172386/general [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.]