www.wikidata.uk-ua.nina.az

Їжакевич Іван Сидорович Іва н Си дорович Їжаке вич 6 18 січня 1864 Вишнопіль Уманський повіт Київська губернія Російська

Їжакевич Іван Сидорович

Іва́н Си́дорович Їжаке́вич (6 (18) січня 1864, Вишнопіль, Уманський повіт, Київська губернія, Російська імперія — 19 січня 1962(1962-01-19), Київ) — український живописець, письменник і графік, народний художник УРСР. Батько композитора Михайла Їжакевича.

Їжакевич Іван Сидорович (Їжакевич-Юпітерович)
Народження 6 (18) січня 1864
Вишнопіль, Уманський повіт, Київська губернія, Російська імперія
Смерть 19 січня 1962(1962-01-19) (98 років)
  Київ, Українська РСР, СРСР
Поховання Байкове кладовище
Національність українець
Країна  Російська імперія
 Російська республіка
 УНР
 Українська Держава
 Українська РСР
 СРСР
Жанр пейзаж
Навчання Художня школа Мурашка, Одеська Духовна Семінарія ,
Петербурзька академія мистецтв
Діяльність художник
Напрямок реалізм
Відомі учні Денисенко Михайло Іванович і Котляр Григорій Кирилович
Твори пейзаж, портрет, монументальний живопис, батальний жанр
Діти Їжакевич Михайло Іванович
Нагороди

Сайт www.lavra-icon.com
 Їжакевич Іван Сидорович у Вікісховищі
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Їжакевич.
Надгробок Івана Їжакевича на Байковому кладовищі

Життєпис Редагувати

Народився 6 (18) січня 1864(18640118) року в багатодітній родині в селі Вишнопіль, тепер Тальнівський район, Черкаська область, Україна. Батьки — Сидір Іларіонович та Марія Оксентіївна — були бідними селянами, тож не мали жодної змоги дати хоч якусь освіту своїм дітям. Іван самостійно навчився читати та писати. У 12-тирічному віці батьки відправили його в Київ, де дядько-псаломщик влаштував малого служити посохоносцем до архієрея у Братському монастирі, а з часом, помітивши його здібності — до іконописної школи в Києво-Печерській Лаврі. У 1876 році, витримавши конкурс, вступив до цієї школи, де навчався по 1882 року.

Згодом, намалювавши перед дзеркалом автопортрет, Їжакевич подався з ним до відомої в місті художньої школи Миколи Мурашка. В автопортреті юного художника Мурашко помітив іскри таланту, але, дізнавшись про його бідність, поцікавився, хто ж зможе заплатити за його навчання. Відповісти хлопцеві було нічого. Мурашко, покликаний у терміновій справі, вийшов із кімнати, а Їжакевич кинувся змальовувати голову дівчини з картини, що висіла на стіні. Повернувшись, Мурашко був вражений художньою вправністю та швидкістю роботи свого нового знайомого. Тож залишив обдарованого хлопця працювати своїм помічником. У школі Мурашка Їжакевич навчався в 1882–1884 роках. Під час навчання за пропозицією Врубеля і Прахова, з 1883 року брав участь у реставрації фресок XII століття в Кирилівському монастирі.

На початку 1884 року їде до Петербурга, щоб вступити до Академії мистецтв. Спізнившись на екзамен, два місяці клопотав про дозвіл додатково скласти іспити. І досяг своєї мети — наприкінці 1884 став вільним слухачем Академії. У 1887 році журнал «Живописное обозрение» надрукував перші малюнки І. Їжакевича. Працюючи у галузі журнальної ілюстрації, став автором численних малюнків та теми з життя України й її історичного минулого. У 1888 році, здобувши звання вчителя середньої школи, Їжакевич її полишив.

Незабаром стає популярним художником-ілюстратором відомих журналів. У «Ниві» з'явилися його фотопортрет і детальна життєписна довідка. 29 років співпрацював із цим журналом, створив декілька сотень ілюстрацій. Через сторінки наймасовішого і найпопулярнішого в Російській імперії видання знайомив широкі кола читачів з історією, літературою та побутом українського народу. Під час співпраці з «Нивою» він публікував твори і в багатьох інших виданнях: «Северном сиянии», «Живописном обозрении», «Всемирной иллюстрации» тощо. Отримавши срібну медаль Академії, Їжакевич полишає навчання. Знайомство і співпраця з видатними майстрами М.  Реріхом, В. Васнєцовим, І. Рєпіним, М. Нестеровим, архітектором О. Щусєвим надали Їжакевичу можливість вибору цікавих об'єктів для праці в храмах.

У 1905—1906 роках обіймав посаду художнього керівника рисувальної школи в Києво-Печерській Лаврі. Того ж року розписав Свято-Покровську церкву у Покровському монастирі. В рамках благодійної акції 1910 року взяв участь, разом з Фотієм Красицьким у випуску видавництвом «Час», плакату з портретом і біографією «символу української нації» — Тараса Шевченка. Накладом — нечуваним, як на той час — 100 тисяч примірників.

Також протягом 1902—1910 роках розписував Церкву Всіх Святих і Храм преподобних Антонія та Феодосія Печерських.

Розписуючи в 1911 році церкву святого Георгія на місці Берестецької битви, відвідував Почаївську лавру. Оздоблення в Пляшеві тривало до середини 1914 року — працю перервала Перша світова війна. До того часу Їжакевич з учнями на фасаді будівлі написав композицію «Голгофа», було намальовано чотири колоритних портрети на колонах, оздоблено склепіння над балконом, також ворота і двері. Під час австро-угорської окупації Пляшева у 1915 скит на «Козацьких могилах» пограбували — у невідомому напрямку вивезли дзвін та картини Івана Їжакевича.

У часи війни художник ілюструє «Буквар» українською мовою, пише кілька п'єс з сільського життя — «Гречаники», «Стара школа», підбирає музичний супровід.

Після 1917 року Редагувати

У 1917 році повернувся до Києва. У 1919 році там спільними зусиллями художників створено першу професійну спілку художників міста; Їжакевич в активній участі у роботі спілки. Працював у різних стилях: книжковій графіці, монументальному живописі (розпис Борисоглібської церкви, Успенського собору), писав портрети та пейзажі. Продовжував створювати ілюстрації до «Кобзаря», написав ряд робіт, присвячених життю Тараса Шевченка.

На початку 1920-х років викладав у середній школі, ілюстрував шкільні підручники, наочні посібники. Як данину часу, він створював декорації для робітничих клубів. На замовлення музеїв писав історичні картини («Торг невільниками в Туреччині», «Уманська різанина», «Бунт селян у селі Веселому», «Повстання киян у 1113 році» та ін.).

У 1930-х роках виконує замовлення для геологічного музею УАН. Створив більше дюжини тематичних панно — «Історія Землі», для будинку-музею Шевченка, малював картини «Гайдамаки в Умані», «Перебендя», «Зустріч Т. Шевченка з сестрою Яриною», «Похорон Шевченка» та — одну з найкращих — «Мені тринадцятий минало», сюжет якої пов'язаний з автобіографічними рядками.

Для музеїв Києва, Харкова, Чернігова та Дніпра митцем створені «Битва чернігівського князя Чорного з древлянами», «Битва козаків з ляхами», «Бій у селі Веселому 28 лютого 1861», ряд інших.

На початку 1930-х років повертається до ілюстрування літературних творів; виступає як ілюстратор «Кобзаря» Т. Шевченка, творів М. Гоголя, І. Франка, М. Коцюбинського, Лесі Українки, Г. Квітки-Основ'яненка, роману Івана Ле «Наливайко».

Коли до Шевченківського ювілею (1939) потрібно було замовити оформлення «Кобзаря», одноголосно зібрання вирішило доручити роботу Їжакевичу. Ілюстрації до цього твору стали вершиною творчого злету майстра. Автобіографічні поезії Шевченка «І золотої, й дорогої», «Мені тринадцятий минало» неначе переплітаються в Івана Сидоровича з власним дитинством; ці ілюстрації увійшли до хрестоматій та підручників, на них виховувалась українська молодь. До ювілейного видання «Кобзаря» створюючи близько 30 малюнків, він наче підводить підсумок свого життєвого досвіду.

Великою удачею художника є його ілюстрації до повісті Квітки-Основ'яненка «Пан Халявський», виданої 1941 року. Їжакевич зумів передати основну спрямованість цього сатиричного твору. Найбільш вдалися митцю портретні характеристики героїв. Не вдаючись, ні до гротеску, ні до карикатурності, він створює госторо сатиричні образи типових представників старосвітських поміщиків.

Під час Другої Світової війни митець продовжує працю над «Енеїдою». Він перебував в окупованому Києві, його художні твори виставлялися на мистецьких виставках.

В часі повоєнних років книжкова графіка переживає піднесення, видаються небаченими до того тиражами твори класиків української і зарубіжної літератури. Їжакевич ілюструє «Кленові листки» Василя Стефаника, «За готар» Ольги Кобилянської. Загалом створив понад двадцять тисяч робіт, що розійшлися по всьому світу.

Помер 19 січня 1962 року. Похований в Києві на Байковому кладовищі. Надгробний пам'ятник — бронза, штучний камінь; скульптор Іван Шаповал; встановлений у 1964 році.

Творчість Редагувати

Меморіал художника Івана Сидоровича Їжакевича, лютий 2016 р.

Працював у галузі станкового й монументального живопису, книжкової ілюстрації. Його твори зберігаються в багатьох музеях України, найкращі — в Національному музеї ім. Т.Шевченка.

Автор ряду картин на теми української історії:

  • «Кий, Щек, Хорив і сестра їхня Либідь» (1907);
  • «Мені тринадцятий минало» (1926-28);
  • «Битва козаків з шляхтою» (1926-28);
  • «Гайдамаки під Уманню» (1939);
  • «Повстання селян у Галичині»;

Брав участь у відновленні фресок Кирилівської церкви в Києві, розписував Церкву Всіх Святих над Економічною брамою Києво-Печерської лаври та зовнішній іконостас Георгіївського собору монастиря на «Козацьких Могилах» (1914 р., с. Пляшева, Рівненська область) — «Голгофа», зразок монументального мистецтва, ікони Спасителя та Богородиці, Георгія Побідоносця та Іова Почаївського, Царські та дияконські врата, а також Спас Нерукотворний та херувими з двох боків від образу — над «Голгофою». Крім іконостасу, так званої літньої церкви під відкритим небом, ймовірно на початку 1915 року, Їжакевич, разом зі своїми помічниками — учнями Київської лаврської іконописної майстерні, виконав настінний розпис по балкону всередині самого Георгіївського храму — дев'ять ікон на тему земного життя та страсну дорогу Ісуса Христа, центральна з яких — Христос у терновому вінку. Одночасно з розписом самого храму, Іван Сидорович виконав одинадцять масштабних картин на козацьку тематику, які розміщувались в нішах мурованої західної стіни. Іван Сидорович Їжакевич встиг зробити на «Козацьких могилах» небагато — перешкодила  Перша світова війна. Полотна для панорами Берестецької битви, створені Їжакевичем, австрійці вивезли у невідомому напрямку.

Галерея робіт Редагувати

Пам'ять Редагувати

У Києві в Подільському районі на честь Івана Їжакевича 1962 року названо вулицю.

На будинку № 8-A по вулиці Миколи Садовського в Києві, де художник мешкав у 1956–1962 роках, встановлено меморіальну дошку (граніт, скульптор М.О. Бабич, архітектор Р.П. Бикова, відкрито 1964). Сам будинок має статус пам'ятки історії місцевого значення (взятий під охорону рішенням виконавчого комітету Київської міськради від 17.11.1987 № 1112). Станом на 2013 рік тут мешкали онуки Івана Їжакевича.

  • 22 грудня 2022 року провулок Хімічний в м.Черкаси перейменовано на провулок Івана Їжакевича.

Примітки Редагувати

  1. ↑ метрична книга
    d:Track:Q932420d:Track:Q34544468
  2. Тимошик М. С. Історія видавничої справи: підр. — 2-ге вид., випр. — К. : Наша культура і наука, 2007. — 496 с.
  3. Дністряк В. Другу художню виставку відкрито / Нове українське слово: газета. — Київ, 1943. — 11 червня.
  4. Київ: Енциклопедичний довідник / за редакцією А. В. Кудрицького. — К. : Головна редакція Української Радянської Енциклопедії, 1981. — 736 с., іл.
  5. До початку 1970-х років мав адресу «Бондарський провулок, 15», у Зводі пам'яток історії та культури України помилково вказано адресу «Бондарська вулиця, 11»
  6. Київ : енциклопедичний довідник / за ред. А.В. Кудрицького. Київ : Гол. ред. Української Радянської Енциклопедії, 1981. С. 237.
  7. ↑ Будинок, в якому мешкав український радянський художник Їжакевич І.С. (1864-1962)

Посилання Редагувати

Джерела Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Iva n Si dorovich Yizhake vich 6 18 sichnya 1864 Vishnopil Umanskij povit Kiyivska guberniya Rosijska imperiya 19 sichnya 1962 1962 01 19 Kiyiv ukrayinskij zhivopisec pismennik i grafik narodnij hudozhnik URSR Batko kompozitora Mihajla Yizhakevicha Yizhakevich Ivan Sidorovich Yizhakevich Yupiterovich Narodzhennya 6 18 sichnya 1864 1 Vishnopil Umanskij povit Kiyivska guberniya Rosijska imperiya 1 Smert 19 sichnya 1962 1962 01 19 98 rokiv Kiyiv Ukrayinska RSR SRSRPohovannya Bajkove kladovisheNacionalnist ukrayinecKrayina Rosijska imperiya Rosijska respublika UNR Ukrayinska Derzhava Ukrayinska RSR SRSRZhanr pejzazhNavchannya Hudozhnya shkola Murashka Odeska Duhovna Seminariya Peterburzka akademiya mistectvDiyalnist hudozhnikNapryamok realizmVidomi uchni Denisenko Mihajlo Ivanovich i Kotlyar Grigorij KirilovichTvori pejzazh portret monumentalnij zhivopis batalnij zhanrDiti Yizhakevich Mihajlo IvanovichNagorodiSajt www lavra icon com Yizhakevich Ivan Sidorovich u VikishovishiU Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Yizhakevich Nadgrobok Ivana Yizhakevicha na Bajkovomu kladovishi Zmist 1 Zhittyepis 1 1 Pislya 1917 roku 2 Tvorchist 3 Galereya robit 4 Pam yat 5 Primitki 6 Posilannya 7 DzherelaZhittyepis RedaguvatiNarodivsya 6 18 sichnya 1864 18640118 roku v bagatoditnij rodini v seli Vishnopil teper Talnivskij rajon Cherkaska oblast Ukrayina Batki Sidir Ilarionovich ta Mariya Oksentiyivna buli bidnimi selyanami tozh ne mali zhodnoyi zmogi dati hoch yakus osvitu svoyim dityam Ivan samostijno navchivsya chitati ta pisati U 12 tirichnomu vici batki vidpravili jogo v Kiyiv de dyadko psalomshik vlashtuvav malogo sluzhiti posohonoscem do arhiyereya u Bratskomu monastiri a z chasom pomitivshi jogo zdibnosti do ikonopisnoyi shkoli v Kiyevo Pecherskij Lavri U 1876 roci vitrimavshi konkurs vstupiv do ciyeyi shkoli de navchavsya po 1882 roku Zgodom namalyuvavshi pered dzerkalom avtoportret Yizhakevich podavsya z nim do vidomoyi v misti hudozhnoyi shkoli Mikoli Murashka V avtoportreti yunogo hudozhnika Murashko pomitiv iskri talantu ale diznavshis pro jogo bidnist pocikavivsya hto zh zmozhe zaplatiti za jogo navchannya Vidpovisti hlopcevi bulo nichogo Murashko poklikanij u terminovij spravi vijshov iz kimnati a Yizhakevich kinuvsya zmalovuvati golovu divchini z kartini sho visila na stini Povernuvshis Murashko buv vrazhenij hudozhnoyu vpravnistyu ta shvidkistyu roboti svogo novogo znajomogo Tozh zalishiv obdarovanogo hlopcya pracyuvati svoyim pomichnikom U shkoli Murashka Yizhakevich navchavsya v 1882 1884 rokah Pid chas navchannya za propoziciyeyu Vrubelya i Prahova z 1883 roku brav uchast u restavraciyi fresok XII stolittya v Kirilivskomu monastiri Na pochatku 1884 roku yide do Peterburga shob vstupiti do Akademiyi mistectv Spiznivshis na ekzamen dva misyaci klopotav pro dozvil dodatkovo sklasti ispiti I dosyag svoyeyi meti naprikinci 1884 stav vilnim sluhachem Akademiyi U 1887 roci zhurnal Zhivopisnoe obozrenie nadrukuvav pershi malyunki I Yizhakevicha Pracyuyuchi u galuzi zhurnalnoyi ilyustraciyi stav avtorom chislennih malyunkiv ta temi z zhittya Ukrayini j yiyi istorichnogo minulogo U 1888 roci zdobuvshi zvannya vchitelya serednoyi shkoli Yizhakevich yiyi polishiv Nezabarom staye populyarnim hudozhnikom ilyustratorom vidomih zhurnaliv U Nivi z yavilisya jogo fotoportret i detalna zhittyepisna dovidka 29 rokiv spivpracyuvav iz cim zhurnalom stvoriv dekilka soten ilyustracij Cherez storinki najmasovishogo i najpopulyarnishogo v Rosijskij imperiyi vidannya znajomiv shiroki kola chitachiv z istoriyeyu literaturoyu ta pobutom ukrayinskogo narodu Pid chas spivpraci z Nivoyu vin publikuvav tvori i v bagatoh inshih vidannyah Severnom siyanii Zhivopisnom obozrenii Vsemirnoj illyustracii tosho Otrimavshi sribnu medal Akademiyi Yizhakevich polishaye navchannya Znajomstvo i spivpracya z vidatnimi majstrami M Rerihom V Vasnyecovim I Ryepinim M Nesterovim arhitektorom O Shusyevim nadali Yizhakevichu mozhlivist viboru cikavih ob yektiv dlya praci v hramah U 1905 1906 rokah obijmav posadu hudozhnogo kerivnika risuvalnoyi shkoli v Kiyevo Pecherskij Lavri Togo zh roku rozpisav Svyato Pokrovsku cerkvu u Pokrovskomu monastiri V ramkah blagodijnoyi akciyi 1910 roku vzyav uchast razom z Fotiyem Krasickim u vipusku vidavnictvom Chas plakatu z portretom i biografiyeyu simvolu ukrayinskoyi naciyi Tarasa Shevchenka 2 Nakladom nechuvanim yak na toj chas 100 tisyach primirnikiv Takozh protyagom 1902 1910 rokah rozpisuvav Cerkvu Vsih Svyatih i Hram prepodobnih Antoniya ta Feodosiya Pecherskih Rozpisuyuchi v 1911 roci cerkvu svyatogo Georgiya na misci Beresteckoyi bitvi vidviduvav Pochayivsku lavru Ozdoblennya v Plyashevi trivalo do seredini 1914 roku pracyu perervala Persha svitova vijna Do togo chasu Yizhakevich z uchnyami na fasadi budivli napisav kompoziciyu Golgofa bulo namalovano chotiri koloritnih portreti na kolonah ozdobleno sklepinnya nad balkonom takozh vorota i dveri Pid chas avstro ugorskoyi okupaciyi Plyasheva u 1915 skit na Kozackih mogilah pograbuvali u nevidomomu napryamku vivezli dzvin ta kartini Ivana Yizhakevicha U chasi vijni hudozhnik ilyustruye Bukvar ukrayinskoyu movoyu pishe kilka p yes z silskogo zhittya Grechaniki Stara shkola pidbiraye muzichnij suprovid Pislya 1917 roku Redaguvati U 1917 roci povernuvsya do Kiyeva U 1919 roci tam spilnimi zusillyami hudozhnikiv stvoreno pershu profesijnu spilku hudozhnikiv mista Yizhakevich v aktivnij uchasti u roboti spilki Pracyuvav u riznih stilyah knizhkovij grafici monumentalnomu zhivopisi rozpis Borisoglibskoyi cerkvi Uspenskogo soboru pisav portreti ta pejzazhi Prodovzhuvav stvoryuvati ilyustraciyi do Kobzarya napisav ryad robit prisvyachenih zhittyu Tarasa Shevchenka Na pochatku 1920 h rokiv vikladav u serednij shkoli ilyustruvav shkilni pidruchniki naochni posibniki Yak daninu chasu vin stvoryuvav dekoraciyi dlya robitnichih klubiv Na zamovlennya muzeyiv pisav istorichni kartini Torg nevilnikami v Turechchini Umanska rizanina Bunt selyan u seli Veselomu Povstannya kiyan u 1113 roci ta in U 1930 h rokah vikonuye zamovlennya dlya geologichnogo muzeyu UAN Stvoriv bilshe dyuzhini tematichnih panno Istoriya Zemli dlya budinku muzeyu Shevchenka malyuvav kartini Gajdamaki v Umani Perebendya Zustrich T Shevchenka z sestroyu Yarinoyu Pohoron Shevchenka ta odnu z najkrashih Meni trinadcyatij minalo syuzhet yakoyi pov yazanij z avtobiografichnimi ryadkami Dlya muzeyiv Kiyeva Harkova Chernigova ta Dnipra mitcem stvoreni Bitva chernigivskogo knyazya Chornogo z drevlyanami Bitva kozakiv z lyahami Bij u seli Veselomu 28 lyutogo 1861 ryad inshih Na pochatku 1930 h rokiv povertayetsya do ilyustruvannya literaturnih tvoriv vistupaye yak ilyustrator Kobzarya T Shevchenka tvoriv M Gogolya I Franka M Kocyubinskogo Lesi Ukrayinki G Kvitki Osnov yanenka romanu Ivana Le Nalivajko Koli do Shevchenkivskogo yuvileyu 1939 potribno bulo zamoviti oformlennya Kobzarya odnogolosno zibrannya virishilo doruchiti robotu Yizhakevichu Ilyustraciyi do cogo tvoru stali vershinoyu tvorchogo zletu majstra Avtobiografichni poeziyi Shevchenka I zolotoyi j dorogoyi Meni trinadcyatij minalo nenache pereplitayutsya v Ivana Sidorovicha z vlasnim ditinstvom ci ilyustraciyi uvijshli do hrestomatij ta pidruchnikiv na nih vihovuvalas ukrayinska molod Do yuvilejnogo vidannya Kobzarya stvoryuyuchi blizko 30 malyunkiv vin nache pidvodit pidsumok svogo zhittyevogo dosvidu Velikoyu udacheyu hudozhnika ye jogo ilyustraciyi do povisti Kvitki Osnov yanenka Pan Halyavskij vidanoyi 1941 roku Yizhakevich zumiv peredati osnovnu spryamovanist cogo satirichnogo tvoru Najbilsh vdalisya mitcyu portretni harakteristiki geroyiv Ne vdayuchis ni do grotesku ni do karikaturnosti vin stvoryuye gostoro satirichni obrazi tipovih predstavnikiv starosvitskih pomishikiv Pid chas Drugoyi Svitovoyi vijni mitec prodovzhuye pracyu nad Eneyidoyu Vin perebuvav v okupovanomu Kiyevi jogo hudozhni tvori vistavlyalisya na misteckih vistavkah 3 V chasi povoyennih rokiv knizhkova grafika perezhivaye pidnesennya vidayutsya nebachenimi do togo tirazhami tvori klasikiv ukrayinskoyi i zarubizhnoyi literaturi Yizhakevich ilyustruye Klenovi listki Vasilya Stefanika Za gotar Olgi Kobilyanskoyi Zagalom stvoriv ponad dvadcyat tisyach robit sho rozijshlisya po vsomu svitu Pomer 19 sichnya 1962 roku Pohovanij v Kiyevi na Bajkovomu kladovishi Nadgrobnij pam yatnik bronza shtuchnij kamin skulptor Ivan Shapoval vstanovlenij u 1964 roci 4 Tvorchist Redaguvati nbsp Memorial hudozhnika Ivana Sidorovicha Yizhakevicha lyutij 2016 r Pracyuvav u galuzi stankovogo j monumentalnogo zhivopisu knizhkovoyi ilyustraciyi Jogo tvori zberigayutsya v bagatoh muzeyah Ukrayini najkrashi v Nacionalnomu muzeyi im T Shevchenka Avtor ryadu kartin na temi ukrayinskoyi istoriyi Kij Shek Horiv i sestra yihnya Libid 1907 Meni trinadcyatij minalo 1926 28 Bitva kozakiv z shlyahtoyu 1926 28 Gajdamaki pid Umannyu 1939 Povstannya selyan u Galichini Brav uchast u vidnovlenni fresok Kirilivskoyi cerkvi v Kiyevi rozpisuvav Cerkvu Vsih Svyatih nad Ekonomichnoyu bramoyu Kiyevo Pecherskoyi lavri ta zovnishnij ikonostas Georgiyivskogo soboru monastirya na Kozackih Mogilah 1914 r s Plyasheva Rivnenska oblast Golgofa zrazok monumentalnogo mistectva ikoni Spasitelya ta Bogorodici Georgiya Pobidonoscya ta Iova Pochayivskogo Carski ta diyakonski vrata a takozh Spas Nerukotvornij ta heruvimi z dvoh bokiv vid obrazu nad Golgofoyu Krim ikonostasu tak zvanoyi litnoyi cerkvi pid vidkritim nebom jmovirno na pochatku 1915 roku Yizhakevich razom zi svoyimi pomichnikami uchnyami Kiyivskoyi lavrskoyi ikonopisnoyi majsterni vikonav nastinnij rozpis po balkonu vseredini samogo Georgiyivskogo hramu dev yat ikon na temu zemnogo zhittya ta strasnu dorogu Isusa Hrista centralna z yakih Hristos u ternovomu vinku Odnochasno z rozpisom samogo hramu Ivan Sidorovich vikonav odinadcyat masshtabnih kartin na kozacku tematiku yaki rozmishuvalis v nishah murovanoyi zahidnoyi stini Ivan Sidorovich Yizhakevich vstig zrobiti na Kozackih mogilah nebagato pereshkodila Persha svitova vijna Polotna dlya panorami Beresteckoyi bitvi stvoreni Yizhakevichem avstrijci vivezli u nevidomomu napryamku Galereya robit Redaguvati nbsp Vezha Ivana Mazepi 1910 nbsp Volodimirska girka 1910 ti nbsp Kiyiv Pokrovskij monastir 1910 ti nbsp Bogomatir Oranta 1884 oliya Kirilivska cerkva hori konha molitovni nbsp Svyati apostoli Petro i Pavlo I S Yizhakevich F I Danilov 1884 oliya Kirilivska cerkva nbsp Svyati apostoli Petro i Pavlo I S Yizhakevich F I Danilov 1884 oliya Kirilivska cerkva nbsp Pam yat RedaguvatiU Kiyevi v Podilskomu rajoni na chest Ivana Yizhakevicha 1962 roku nazvano vulicyu nbsp nbsp Na budinku 8 A po vulici Mikoli Sadovskogo v Kiyevi 5 de hudozhnik meshkav u 1956 1962 rokah vstanovleno memorialnu doshku granit skulptor M O Babich arhitektor R P Bikova vidkrito 1964 6 Sam budinok maye status pam yatki istoriyi miscevogo znachennya vzyatij pid ohoronu rishennyam vikonavchogo komitetu Kiyivskoyi miskradi vid 17 11 1987 1112 7 Stanom na 2013 rik tut meshkali onuki Ivana Yizhakevicha 7 22 grudnya 2022 roku provulok Himichnij v m Cherkasi perejmenovano na provulok Ivana Yizhakevicha Primitki Redaguvati a b metrichna kniga d Track Q932420d Track Q34544468 Timoshik M S Istoriya vidavnichoyi spravi pidr 2 ge vid vipr K Nasha kultura i nauka 2007 496 s Dnistryak V Drugu hudozhnyu vistavku vidkrito Nove ukrayinske slovo gazeta Kiyiv 1943 11 chervnya Kiyiv Enciklopedichnij dovidnik za redakciyeyu A V Kudrickogo K Golovna redakciya Ukrayinskoyi Radyanskoyi Enciklopediyi 1981 736 s il Do pochatku 1970 h rokiv mav adresu Bondarskij provulok 15 u Zvodi pam yatok istoriyi ta kulturi Ukrayini pomilkovo vkazano adresu Bondarska vulicya 11 Kiyiv enciklopedichnij dovidnik za red A V Kudrickogo Kiyiv Gol red Ukrayinskoyi Radyanskoyi Enciklopediyi 1981 S 237 a b Budinok v yakomu meshkav ukrayinskij radyanskij hudozhnik Yizhakevich I S 1864 1962 Posilannya RedaguvatiElektronna biblioteka NPBU I S Yizhakevich Arhivovano 18 travnya 2015 u Wayback Machine Zhittya v mistectvi zhivopis grafika Ivana Yizhakevicha Kovalevska M I S Yizhakevich zasluzhenij diyach mistectv URSR M Kovalevska Kiyiv Mistectvo 1949 52 s il Majstri mistectva Radyanskoyi Ukrayini Arhivovano 28 zhovtnya 2020 u Wayback Machine Dzherela RedaguvatiVladich L Ivan Sidorovich Izhakevich M 1955 ros Ivan Sidorovich Yizhakevich Albom K 1964 Yizhakevich Ivan Sidorovich Malij slovnik istoriyi Ukrayini vidpov red V A Smolij K Libid 1997 464 s ISBN 5 325 00781 5 Yizhakevich Ivan Sidorovich Mistectvo Ukrayini Biografichnij dovidnik uporyad A V Kudrickij M G Labinskij za red A V Kudrickogo K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 1997 S 278 279 ISBN 5 88500 071 9 Yizhakevich Ivan Sidorovich Ternopilskij enciklopedichnij slovnik u 4 t redkol G Yavorskij ta in Ternopil Vidavnicho poligrafichnij kombinat Zbruch 2004 T 1 A J 696 s ISBN 966 528 197 6 Kasiyan V Hudozhnik patriot Mistectvo zhurnal 1962 1 Kovalevskaya M I S Izhakevich K 1951 ros Kovpanenko N G Yizhakevich Ivan Sidorovich Arhivovano 16 serpnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2005 T 3 E J S 652 672 s il ISBN 966 00 0610 1 Lakshul Z V Istorichna tematika v tvorchosti I S Yizhakevicha Do 100 richchya z dnya narodzhennya Ukrayinskij istorichnij zhurnal 1964 1 Igumen Nikon Gajdaj Istoriya Svyato Georgiyivskogo monastirya na Kozackih Mogilah Igumen Nikon Ivano Frankivsk Misto NV 2015 S 46 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Yizhakevich Ivan Sidorovich amp oldid 40076332