Вишно́піль — село в Україні, у Звенигородському районі Черкаської області. Розташоване біля верхів'я річки Кам'янки за 22 км на південний захід від районного центру та залізничної станції Тальне. Площа населеного пункту становить 579 га, населення — 1 070 осіб, 560 господарчих дворів.
| село Вишнопіль | |
|---|---|
| Країна | Україна |
| Область | Черкаська область |
| Район | Звенигородський район |
| Рада | Тальнівська міська рада |
| Код КАТОТТГ | UA71020290050045540 |
| Облікова картка | картка |
| Основні дані | |
| Засноване | 1768 |
| Населення | 1 070 осіб |
| Площа | 5,79 км² |
| Густота населення | 184,8 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 20444 |
| Телефонний код | +380 4731 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 48°45′10″ пн. ш. 30°35′50″ сх. д. / 48.75278° пн. ш. 30.59722° сх. д.Координати: 48°45′10″ пн. ш. 30°35′50″ сх. д. / 48.75278° пн. ш. 30.59722° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря | 183 м |
| Водойми | річка Кам'янка |
| Відстань до районного центру | 22 км |
| Найближча залізнична станція | Тальне |
| Відстань до залізничної станції | 22 км |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | с. Вишнопіль, вул. Соборна, 1 |
| Сільський голова | Гудзенко Тетяна Іванівна |
| Карта | |
Вишнопіль | |
Вишнопіль | |
| Мапа | |
| Вишнопіль у Вікісховищі |
Назва села, за переказами походить від вишневих полів, які розміщувалися поміж лісами. За іншими припущеннями — цю назву «принесли» з Поділля, де теж були однойменні населені пункти.
Село постраждало внаслідок геноциду українського народу, проведеного урядом СРСР 1932—1933, а також Голодомору 1946-47 років.
Історія Редагувати
Перша писемна згадка про село датована 1768 роком. На той час у Вишнополі налічувалося 114 кріпацьких дворів. Однак поселення існувало задовго по писемних згадок, про що свідчать виявлені на території села залишки поселень доби бронзи та черняхівської культури.
У 1768 році жителі села брали активну участь в народно-визвольному постанні на Правобережній Україні, яке було викликане не лише гнітом панства і провокаціями московитів, а й національними утисками з боку польської шляхти.
У 1793 році село входило до Уманського повіту Київської губернії і належало магнатові Потоцькому, який у 1817 році продав його пану Пухальському. Останній виявився дуже жорсткою людиною, що нещадно експлуатував селян, жорстко карав за найменший непослух навіть дітей. У Державному історичному архіві збереглася інформація про те, що осавул Пухальського замучив до смерті дев'ятирічну дитину кріпака.
З 1859 року в селі функціонувала церковнопарафіяльна школа, яка охоплювала навчанням незначну частину селянських дітей. Лаврентій Похилевич в «Сказании о населенных местностях Киевской губернии» в 1864 році зазначив:
«Вышнополе, село при вершине ручья Камянки, в 5-ти верстах от сел Зеленькова и Каменечьяго. Жителей обоего пола 1674; земли 3087 десятин; принадлежит Владимиру Трзцинскому. Церковь Богословская, деревянная, 5-ого класса; земли имеет 60 десятин, построена 1778 года».
Наприкінці XIX століття у Вишнополі функціонували гуральня, водяний млин, дев'ять вітряків, дві крупорушки і три кузні. В 1912 році в селі нараховувалося 590 селянських господарств.
У роки Першої світової війни 482 вишнопільці мобілізовано до царської армії.
З 31 грудня 1919 по 2 січня 1920 року у Вишнополі під час Зимового походу стояв Кінний полк Чорних Запорожців Армії УНР.
Село постраждало внаслідок геноциду українського народу, проведеного окупаційним урядом СССР 1932—1933 та 1946–1947 роках.
Сучасність Редагувати
Соціально-побутові умови населення села забезпечують загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів, дитячий садок «Вишенька», фельдшерсько-акушерський пункт, Будинок культури, бібліотека, відділення зв'язку, філія Ощадного банку, мережа приватних магазинів.
На території сільської ради функціонують агрофірма «Байс-Агро», селянсько-фермерське господарство «Світлана».
Відомі люди Редагувати
В селі народилися:
- Іван Сидорович Їжакевич (* 6 (18 січня) 1864 — † 19 січня 1962) — український живописець, письменник, графік, народний художник УРСР.
- Карпо Якович Франчук — Герой Радянського Союзу,
- Ф. О. Мицик — поет-воїн;
- Пелагея Баштанюк — народна поетеса;
- Балтазюк Павло Людвігович — учасник Параду Перемоги;
- В. Й. Кондратюк — кандидат медичних наук;
- М. Ф. Усатенко — заслужений учитель України;
- П. М. Осипенко — генерал-лейтенант, льотчик-винищувач, командир Повітряного командування «Захід».
- Нарцис Кочережко — український художник і монументаліст.
- Дерещук Петро Кузьмович (29 червня 1886 р ? — 29 жовтня 1929). — український військовий діяч часів УНР, державний інспектор Запорізького корпусу Армії УНР, повстанський отаман, голова Уманського повстанкому.
- Дученко (в паспорті записаний як Дудченко) Ілларіон Іванович (1911 р) — генерал-майор, кавалер орденів Червоного Прапору та Червоної Зірки.
- Коханський Іван Тимофійович (1901—1937) — український учитель, письменник, журналіст.
- Оверченко Дмитро Олександрович (1989—2017) — солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
Згадки у літературі Редагувати
- У Вишнополі відбуваються події повістей циклу «Русалонька із 7-В» Марини Павленко.
Див. також Редагувати
Примітки Редагувати
- weather.in.ua
- Коваленко Сергій. Чорні Запорожці: історія полку. — К.: Видавництво «Стікс», 2012
Література Редагувати
- Історія міст і сіл Української РСР. — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР. — 15 000 прим.
Посилання Редагувати
- Вишнопільська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів [ 21 лютого 2020 у Wayback Machine.]
| Це незавершена стаття про Черкаську область. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |