www.wikidata.uk-ua.nina.az

Трапезний собор Антонія і Феодосія Печерських Трапезна церква Св Антонія і Феодосія Печерських з палатою пам ятка архіте

Трапезний собор Антонія і Феодосія Печерських

Трапезна церква Св. Антонія і Феодосія Печерських з палатою — пам'ятка архітектури кінця XIX ст., наймолодший храм Києво-Печерського монастиря.

Трапезна церква
Трапезна церква
50°26′05″ пн. ш. 30°33′29″ сх. д. / 50.4348333° пн. ш. 30.55806° сх. д. / 50.4348333; 30.55806Координати: 50°26′05″ пн. ш. 30°33′29″ сх. д. / 50.4348333° пн. ш. 30.55806° сх. д. / 50.4348333; 30.55806
Тип споруди православний храм
пам'ятка культурної спадщини України
культова будівляd і пам’ятка архітектури
Розташування  Україна, Київ
Архітектор Ніколаєв Володимир Миколайович
Засновник Києво-Печерська лавра
Початок будівництва 1893
Кінець будівництва 1895
Стиль русько-візантійський
Належність Національний заповідник “Києво-Печерська лавра”
Єпархія Київська митрополія
Стан пам’ятка архітектури і Пам'ятка архітектури національного значення України
Адреса Київ, вул. Лаврська, 21, корпус 29
WLM UA-80-382-0267
Вебсайт lavra.ua/shrine/vtoroj-iz-hramov-lavry/
Трапезний собор Антонія і Феодосія Печерських (Київ)
 Трапезний собор Антонія і Феодосія Печерських у Вікісховищі

Перша Трапезна палата монастиря, побудована у XII столітті, не зберігалась і про її архітектуру нічого не відомо. Друга Трапезна палата із церквою Св. Петра і Павла була відбудована в стилі українського бароко, але у 1893 році її також зруйнували. Сучасна Трапезна палата з церквою побудована у 1895 році, з 1990 року в церкві регулярно проводяться богослужіння.

Історія Редагувати

Перша трапезна палата Редагувати

Будівництво трапезних при монастирях було спричинене Студійським статутом, який передбачав спільне харчування ченців. Недалеко від того місця, де стоїть сучасна споруда, у 1108—1110 роках була збудована перша кам'яна споруда Трапезної палати з церквою коштом мінського князя Гліба Всеславовича (ігумен — Феоктист). Ця споруда була зруйнована землетрусом 1230 року, а після монгольської навали 1240 року взагалі перестала існувати. За даними археологічних розкопок, ця трапезна знаходилася на південний захід від Успенського собору (законсервовані залишки фундаментів цієї споруди можна побачити у скверу на Соборній площі). В центрі споруди знаходилося чотири опорні стовпи, на які спирався купол церкви, а навколо розташовувалися кухня, комори і обідня зала.

Друга трапезна палата Редагувати

Трапезна церква Петра і Павла, розібрана у 1893

Другу трапезну спорудили на початку XVII ст. на новому місці. Справа в тому, що протягом XIV—XVII ст. сформувалася нова концепція розташування монастирських споруд навколо головного храму. За цією програмою трапезна повинна була знаходитися на південь від собору, де вона власне і постала. Спочатку була дерев'яною, а у 1686—1694 роках ту цьому ж місці зводиться кам'яна Трапезна церква Петра і Павла. Архітектура цієї споруди притаманна тому часу — це прямокутна в плані споруда з вівтарною апсидою на сході, оздоблена у рисах українського бароко. У 1893 році трапезну розібрали.

Третя трапезна палата Редагувати

Фасад трапезної палати у 1918 році

Трапезна палата з церквою були відбудовані у 1895 році за проектом архітектора Володимира Ніколаєва у русько-візантійському стилі (ця споруда існує і нині).

Трапезна палата і церква складають єдиний комплекс, але архітектурно розмежовані: обідня зала прямокутна у плані з заходу примикає до однокупольного квадратного в плані трапезного храму в ім'я Антонія та Феодосія Печерських. Розписи в церкві виконано в академічній синодальній манері.

Роботи у трапезній палаті завершилися у 1903 році, а в церкві — 1910. Кухня збереглася як частина кухні старої трапезної, розібраної 1893 року. З 1923 року приміщення використовувалося в музейних та агітаційно-пропагандистських заходах. З часу передачі частини території Лаври монастиреві, церква трапезної використовується для богослужінь.

У 1941 році Трапезна постраждала під час вибуху Успенського собору. Ремонтно-реставраційні роботи на фасадах були в цілому закінчені 1956 року, відновлення інтер'єру велось впродовж 1976—1980 років.

З 1990 року у храмі регулярно проводяться богослужіння. З 1992 по 31 грудня 2022 року він був катедральним собором Української православної церкви Московського патріархату. 31 грудня 2022 року закінчився договір оренди храму церквою.

15 лютого 2023 року першу службу у храмі здійснила Православна церква України.

Єпископат Православної церкви України на Архієрейському соборі 24 травня 2023 року, Трапезний собор Києво-Печерської лаври, Київ.

24 травня 2023 року в Трапезному соборі відбувся Архієрейський собор Православної церкви України на якому було ухвалене історичне рішення щодо переходу на новоюліанський календар.

Живопис Редагувати

Художнє оформлення Трапезної палати і церкви Св. Антонія і Феодосія було завершене у 1903 році.

Розбивку стін під живопис, проект іконостаса, кіотів, солеї, панелей зробив російський архітектор О. Щусєв. Він також особисто керував орнаментальними роботами. Монументальний розпис приміщень палати і церкви виконали художники Г. Попов, А. Лаков та І. Їжакевич.

Внесок художника Г.І. Попова Редагувати

Головне мистецтво в храмі – живопис. У Трапезній це, в першу чергу, кілька десятків ікон в іконостасі й кіотах, які створював Г.І. Попов. Написані на металі, вони є найбільш традиційним, канонічним елементом інтер’єрного декору. Їх мазок гладкий, а лики – благообразні. [6, 30]

У стінопису Трапезної манера Георгія Івановича Попова зримо відрізняється від манери усіх його колег – цей майстер має і свій почерк, і власний стиль. Про художника Г.І. Попова, дійсно, відомо занадто мало: народився у 1858 році, з 1891 року впродовж двох років навчався в Імператорській Академії мистецтв. Закінчив її із званням «класний художник 3-го ступеня» 28 грудня 1893 р. У «Списке русских художников к юбилейному справочнику Императорской Академии художеств», складеному С. Н. Кондаковим, названі срібні медалі, якими Г. І. Попов був нагороджений: у 1891 р. (одна) і 1892 р. (три). Відомі також назви трьох картин художника за період його навчання в Академії: «Важка втрата», «За прядінням», «Прибило». [7, 97]

Останні «сліди» Попова – його підпис на ескізі «Зішестя Святого Духа на апостолів», підготовленого ним для невідомого храмового розпису, де зазначена дата: «1914 р.», а також обкладинки двох журналів «Нива» за 1914 і 1915 роки. Подальша доля майстра, на жаль, залишається нез’ясованою і до наших днів. [5, 54]
Вагомим внеском в оформлені ансамблю лаврської Трапезної є ікони, створені для іконостасу та храмових кіотів художником Г. І. Поповим - загальною кількістю 32. На сьогоднішній день 26 ікон вважаються втраченими. Проте і розглянути, і, у певній мірі, вивчити деякі з іконних творів можливо. [8, 92]

Відомо, що всі ікони для іконостаса та кіотів Трапезної церкви написав саме Г.І. Попов. Він працював у Лаврі з 1894 року і близько 16 років розписував інтер’єри лаврських споруд, серед яких відомі великі картини розпис вівтарної апсиди у Трапезній церкві та розпис великих кіотів у тій же церкві. [1, 184] Щодо живопису ансамблю Трапезної, ім’я Г. І. Попова фігурує в документах впродовж 1902-1910 рр. Сюжетні композиції Трапезної палати й церкви під час виконання були «поділені» на дві частини: половина сюжетних розписів належить його колезі Їжакевичу, інша половина – пензлю Попова. [5, 54] Попов взяв на себе виконати весь живопис у вівтарі і чотири ніші у головному квадраті храму, у Трапезі написати «Спасителя, який сидить на хмарах», нижню частину плафона «Піднесення панагії», «Христа в Еммаусі» і «Чудесний лов риби».

Найперші настінні композиції або, як їх називали, картини інтер'єрного ансамблю Трапезної - "Чудо в Еммаусі" і "Чудо на Тиверіадському озері", створювалися Г. І. Поповим у 1903 році. Можна з упевненістю вважати, що майстерність митця проявилася в них з максимальною свободою і віддачою. Це, на наш погляд, пояснюється тим, що спрямована О. В. Щусєвим колективна творчість в оздобленні ансамблю лаврської Трапезної в той час тільки розпочалася: звичайно, на першому етапі живописцям властива особлива свіжість думки й легкість руки. По-друге: за сюжетною фабулою стінописних композицій у палаті пейзаж, у якому відбувається дія, різноманітніша, ніж у стінописі храму.

Це саме по собі дає його творцю більшу живописно-пластичну свободу. У першій картині Попов "збагачує" ландшафт зображенням пишної середземноморської рослинності, у другій - зображенням озерної води. Відповідно до євангельської топографії сюжетних композицій "Нагорна проповідь" і "Нагодування п'яти тисяч" палестинський пейзаж у стінописі церкви виявився набагато скромнішим, стриманішим. На наш погляд саме пейзаж у двох картинах Трапезної палати найбільш виграшне відображає потенціал живописної техніки Г. І. Попова. [5, 61]

У картині Попова відірваний і думками, і почуттями – він повністю усунутий від охопленого їм переживаннями. Хвиля емоційного пориву навіть не торкнулася до його душі – свій вибір Іуда вже зробив, і, засудивши зрадника, він «викрив» себе сам. Він лише застиг після того, як відлунали слова вчителя: застигли пальці, судорожно потягли до себе скатертину – та так, торкнувшись її, і завмерли; кисть руки – скам’яніла, ніби приросла до гаманця; очі, які дивляться всередину себе і – ненавидять. Вираз величезних іудених очей художнику особливо вдається. Отримуючи від художника вираз самозанурення, вони формують сильний по психологічної подачі образ людини - «речі в собі». [7, 99]

Саме роботи Попова у лаврі розкривають унікальний етап творчості цього художника, майже невідомий по сьогодні ні різноманітному колу відвідувачів Києво-Печерської лаври, ні знавцям і професійним історикам мистецтва. Можна з упевненістю стверджувати, що і стінописні композиції, й іконостасні та кіотні ікони Г. І. Попова в інтер'єрі Трапезної – це значний крок лаврського майстра. Він зроблений ним у процесі творчого пошуку, який йшов у напрямі сучасних європейських тенденцій мистецтва «рубежу століть».

Некрополь Редагувати

Біля Трапезної церкви поховані:










Галерея Редагувати

Див. також Редагувати

Примітки Редагувати

  1. http://kyiv-heritage.com/sites/default/files/%D0%9F%D0%B0%D0%BC%20%D0%9A%D0%B8%D1%94%D0%B2%D0%B0%20181.pdf
  2. Извлеченіе изъ древнихъ Русскихъ лѣтописей / Отделъ І. Извѣстія лѣтописные // Сборникъ матеріаловъ для исторической топографіи Кіева и его окрестностей.— Кіевъ: типографія Е. Я. Федорова, 1874.— С. 14
  3. У Києво-Печерській Лаврі Предстоятель звершив Божественну літургію з нагоди свята Стрітення. OCU (укр.). 15 лютого 2023. Процитовано 10 червня 2023. 
  4. ↑ Відбувся Архієрейський Собор Православної Церкви України. OCU (укр.). 24 травня 2023. Процитовано 10 червня 2023. 
  5. Доповідь Предстоятеля на Архієрейському Соборі. OCU (укр.). 24 травня 2023. Процитовано 10 червня 2023. 
  6. Постанови Архієрейського Собору від 24 травня 2023 р.. OCU (укр.). Процитовано 10 червня 2023. 

Джерела Редагувати

  1. 1. Кондратьєва О.В. Іконостас Кирило-Мефодіївської церкви: творчий доробок лаврської іконописної майстерні доби модерну /О.В. Кондратьєва. //Праці науково-дослідного інституту пам’яткоохоронних досліджень. – В., 2011. – Вип. 6. – С. 177-188
  2. 2. Пітателєва О.В. Витоки традицій та новаторство в орнаментації інтер’єрів Трапезної церкви та палати Києво-Печерської лаври /О.В. Пітателєва //Лаврський альманах. – К., 2008. – Вип. 20. – С. 94-100
  3. 3. Пітателєва О.В. До питань традицій та новаторства в оформленні інтер’єрів трапезної церкви та палати Києво-Печерської лаври. Декор кіотів та стиль модерн /О.В, Пітателєва // Лаврський альманах. – К., 2007. – Вип. 17. – С. 111-117
  4. 4. Пітателєва О.В. Лаврський модерн. Орнаменти Трапезної палати і церкви / О.В. Пітателєва, Я.В. Литвиненко. КЖД.: Софія, 2014. – С. 160
  5. 5. Пітателєва О. Монументальний живопис та іконопис Г.І. Попова в лаврській Трапезній палаті та церкві /О. Пітателєва /Лаврські мистецтвознавчі студії. Збірник наукових праць. – К., 2015. – С. 51-97
  6. 6. Пітателєва О.В. Орнаментика Інтер’єрів лаврської Трапезної /О.В. Пітателєва // Пам’ятки України – К., 2012. – Вип. 6. – С. 24-35
  7. 7. Пітателєва О.В. Художник Г.И. Попов и его живопись в алтаре Трапезной церкви /О.В. Пітателєва //Церква – Наука – Суспільство: питання взаємодії: Збірник наукових праць. – К., 2014. – С. 97-100
  8. 8. Питателева Е.В. Утерянные иконы из иконостаса Трапезной церкви /Е.В. Питателева //Церква – Наука – Суспільство: питання взаємодії: Збірник наукових праць. – К., 2015. – С. 92-94
  9. 9. Савельев Ю.Р. Искусство историзма и государственный заказ / Ю.Р. Савельев. – М., 2008. – С. 400
  10. 10. Шиденко В.А. Вибрані праці з історії Києво-Печерської лаври / В.А. Шиденко – К., 2008. – С. 256

Посилання Редагувати


Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Trapezna cerkva Sv Antoniya i Feodosiya Pecherskih z palatoyu pam yatka arhitekturi kincya XIX st najmolodshij hram Kiyevo Pecherskogo monastirya Trapezna cerkvaTrapezna cerkva50 26 05 pn sh 30 33 29 sh d 50 4348333 pn sh 30 55806 sh d 50 4348333 30 55806 Koordinati 50 26 05 pn sh 30 33 29 sh d 50 4348333 pn sh 30 55806 sh d 50 4348333 30 55806Tip sporudi pravoslavnij hram pam yatka kulturnoyi spadshini Ukrayini kultova budivlyad i pam yatka arhitekturiRoztashuvannya Ukrayina KiyivArhitektor Nikolayev Volodimir MikolajovichZasnovnik Kiyevo Pecherska lavraPochatok budivnictva 1893Kinec budivnictva 1895Stil rusko vizantijskijNalezhnist Nacionalnij zapovidnik Kiyevo Pecherska lavra Yeparhiya Kiyivska mitropoliyaStan pam yatka arhitekturi i Pam yatka arhitekturi nacionalnogo znachennya Ukrayini 1 Adresa Kiyiv vul Lavrska 21 korpus 29WLM UA 80 382 0267Vebsajt lavra ua shrine vtoroj iz hramov lavry Trapeznij sobor Antoniya i Feodosiya Pecherskih Kiyiv Trapeznij sobor Antoniya i Feodosiya Pecherskih u VikishovishiPersha Trapezna palata monastirya pobudovana u XII stolitti ne zberigalas i pro yiyi arhitekturu nichogo ne vidomo Druga Trapezna palata iz cerkvoyu Sv Petra i Pavla bula vidbudovana v stili ukrayinskogo baroko ale u 1893 roci yiyi takozh zrujnuvali Suchasna Trapezna palata z cerkvoyu pobudovana u 1895 roci z 1990 roku v cerkvi regulyarno provodyatsya bogosluzhinnya Zmist 1 Istoriya 1 1 Persha trapezna palata 1 2 Druga trapezna palata 1 3 Tretya trapezna palata 2 Zhivopis 2 1 Vnesok hudozhnika G I Popova 3 Nekropol 4 Galereya 5 Div takozh 6 Primitki 7 Dzherela 8 PosilannyaIstoriya RedaguvatiPersha trapezna palata Redaguvati Budivnictvo trapeznih pri monastiryah bulo sprichinene Studijskim statutom yakij peredbachav spilne harchuvannya chenciv Nedaleko vid togo miscya de stoyit suchasna sporuda u 1108 1110 rokah bula zbudovana persha kam yana sporuda Trapeznoyi palati z cerkvoyu koshtom minskogo knyazya Gliba Vseslavovicha igumen Feoktist 2 Cya sporuda bula zrujnovana zemletrusom 1230 roku a pislya mongolskoyi navali 1240 roku vzagali perestala isnuvati Za danimi arheologichnih rozkopok cya trapezna znahodilasya na pivdennij zahid vid Uspenskogo soboru zakonservovani zalishki fundamentiv ciyeyi sporudi mozhna pobachiti u skveru na Sobornij ploshi V centri sporudi znahodilosya chotiri oporni stovpi na yaki spiravsya kupol cerkvi a navkolo roztashovuvalisya kuhnya komori i obidnya zala Druga trapezna palata Redaguvati nbsp Trapezna cerkva Petra i Pavla rozibrana u 1893Drugu trapeznu sporudili na pochatku XVII st na novomu misci Sprava v tomu sho protyagom XIV XVII st sformuvalasya nova koncepciya roztashuvannya monastirskih sporud navkolo golovnogo hramu Za ciyeyu programoyu trapezna povinna bula znahoditisya na pivden vid soboru de vona vlasne i postala Spochatku bula derev yanoyu a u 1686 1694 rokah tu comu zh misci zvoditsya kam yana Trapezna cerkva Petra i Pavla Arhitektura ciyeyi sporudi pritamanna tomu chasu ce pryamokutna v plani sporuda z vivtarnoyu apsidoyu na shodi ozdoblena u risah ukrayinskogo baroko U 1893 roci trapeznu rozibrali Tretya trapezna palata Redaguvati nbsp Fasad trapeznoyi palati u 1918 rociTrapezna palata z cerkvoyu buli vidbudovani u 1895 roci za proektom arhitektora Volodimira Nikolayeva u rusko vizantijskomu stili cya sporuda isnuye i nini Trapezna palata i cerkva skladayut yedinij kompleks ale arhitekturno rozmezhovani obidnya zala pryamokutna u plani z zahodu primikaye do odnokupolnogo kvadratnogo v plani trapeznogo hramu v im ya Antoniya ta Feodosiya Pecherskih Rozpisi v cerkvi vikonano v akademichnij sinodalnij maneri Roboti u trapeznij palati zavershilisya u 1903 roci a v cerkvi 1910 Kuhnya zbereglasya yak chastina kuhni staroyi trapeznoyi rozibranoyi 1893 roku Z 1923 roku primishennya vikoristovuvalosya v muzejnih ta agitacijno propagandistskih zahodah Z chasu peredachi chastini teritoriyi Lavri monastirevi cerkva trapeznoyi vikoristovuyetsya dlya bogosluzhin U 1941 roci Trapezna postrazhdala pid chas vibuhu Uspenskogo soboru Remontno restavracijni roboti na fasadah buli v cilomu zakincheni 1956 roku vidnovlennya inter yeru velos vprodovzh 1976 1980 rokiv Z 1990 roku u hrami regulyarno provodyatsya bogosluzhinnya Z 1992 po 31 grudnya 2022 roku vin buv katedralnim soborom Ukrayinskoyi pravoslavnoyi cerkvi Moskovskogo patriarhatu 31 grudnya 2022 roku zakinchivsya dogovir orendi hramu cerkvoyu 15 lyutogo 2023 roku pershu sluzhbu u hrami zdijsnila Pravoslavna cerkva Ukrayini 3 nbsp Yepiskopat Pravoslavnoyi cerkvi Ukrayini na Arhiyerejskomu sobori 24 travnya 2023 roku Trapeznij sobor Kiyevo Pecherskoyi lavri Kiyiv 4 24 travnya 2023 roku v Trapeznomu sobori vidbuvsya Arhiyerejskij sobor Pravoslavnoyi cerkvi Ukrayini na yakomu bulo uhvalene istorichne rishennya shodo perehodu na novoyulianskij kalendar 4 5 6 Zhivopis RedaguvatiHudozhnye oformlennya Trapeznoyi palati i cerkvi Sv Antoniya i Feodosiya bulo zavershene u 1903 roci Rozbivku stin pid zhivopis proekt ikonostasa kiotiv soleyi panelej zrobiv rosijskij arhitektor O Shusyev Vin takozh osobisto keruvav ornamentalnimi robotami Monumentalnij rozpis primishen palati i cerkvi vikonali hudozhniki G Popov A Lakov ta I Yizhakevich Vnesok hudozhnika G I Popova Redaguvati Golovne mistectvo v hrami zhivopis U Trapeznij ce v pershu chergu kilka desyatkiv ikon v ikonostasi j kiotah yaki stvoryuvav G I Popov Napisani na metali voni ye najbilsh tradicijnim kanonichnim elementom inter yernogo dekoru Yih mazok gladkij a liki blagoobrazni 6 30 U stinopisu Trapeznoyi manera Georgiya Ivanovicha Popova zrimo vidriznyayetsya vid maneri usih jogo koleg cej majster maye i svij pocherk i vlasnij stil Pro hudozhnika G I Popova dijsno vidomo zanadto malo narodivsya u 1858 roci z 1891 roku vprodovzh dvoh rokiv navchavsya v Imperatorskij Akademiyi mistectv Zakinchiv yiyi iz zvannyam klasnij hudozhnik 3 go stupenya 28 grudnya 1893 r U Spiske russkih hudozhnikov k yubilejnomu spravochniku Imperatorskoj Akademii hudozhestv skladenomu S N Kondakovim nazvani sribni medali yakimi G I Popov buv nagorodzhenij u 1891 r odna i 1892 r tri Vidomi takozh nazvi troh kartin hudozhnika za period jogo navchannya v Akademiyi Vazhka vtrata Za pryadinnyam Pribilo 7 97 Ostanni slidi Popova jogo pidpis na eskizi Zishestya Svyatogo Duha na apostoliv pidgotovlenogo nim dlya nevidomogo hramovogo rozpisu de zaznachena data 1914 r a takozh obkladinki dvoh zhurnaliv Niva za 1914 i 1915 roki Podalsha dolya majstra na zhal zalishayetsya nez yasovanoyu i do nashih dniv 5 54 Vagomim vneskom v oformleni ansamblyu lavrskoyi Trapeznoyi ye ikoni stvoreni dlya ikonostasu ta hramovih kiotiv hudozhnikom G I Popovim zagalnoyu kilkistyu 32 Na sogodnishnij den 26 ikon vvazhayutsya vtrachenimi Prote i rozglyanuti i u pevnij miri vivchiti deyaki z ikonnih tvoriv mozhlivo 8 92 Vidomo sho vsi ikoni dlya ikonostasa ta kiotiv Trapeznoyi cerkvi napisav same G I Popov Vin pracyuvav u Lavri z 1894 roku i blizko 16 rokiv rozpisuvav inter yeri lavrskih sporud sered yakih vidomi veliki kartini rozpis vivtarnoyi apsidi u Trapeznij cerkvi ta rozpis velikih kiotiv u tij zhe cerkvi 1 184 Shodo zhivopisu ansamblyu Trapeznoyi im ya G I Popova figuruye v dokumentah vprodovzh 1902 1910 rr Syuzhetni kompoziciyi Trapeznoyi palati j cerkvi pid chas vikonannya buli podileni na dvi chastini polovina syuzhetnih rozpisiv nalezhit jogo kolezi Yizhakevichu insha polovina penzlyu Popova 5 54 Popov vzyav na sebe vikonati ves zhivopis u vivtari i chotiri nishi u golovnomu kvadrati hramu u Trapezi napisati Spasitelya yakij sidit na hmarah nizhnyu chastinu plafona Pidnesennya panagiyi Hrista v Emmausi i Chudesnij lov ribi Najpershi nastinni kompoziciyi abo yak yih nazivali kartini inter yernogo ansamblyu Trapeznoyi Chudo v Emmausi i Chudo na Tiveriadskomu ozeri stvoryuvalisya G I Popovim u 1903 roci Mozhna z upevnenistyu vvazhati sho majsternist mitcya proyavilasya v nih z maksimalnoyu svobodoyu i viddachoyu Ce na nash poglyad poyasnyuyetsya tim sho spryamovana O V Shusyevim kolektivna tvorchist v ozdoblenni ansamblyu lavrskoyi Trapeznoyi v toj chas tilki rozpochalasya zvichajno na pershomu etapi zhivopiscyam vlastiva osobliva svizhist dumki j legkist ruki Po druge za syuzhetnoyu fabuloyu stinopisnih kompozicij u palati pejzazh u yakomu vidbuvayetsya diya riznomanitnisha nizh u stinopisi hramu Ce same po sobi daye jogo tvorcyu bilshu zhivopisno plastichnu svobodu U pershij kartini Popov zbagachuye landshaft zobrazhennyam pishnoyi seredzemnomorskoyi roslinnosti u drugij zobrazhennyam ozernoyi vodi Vidpovidno do yevangelskoyi topografiyi syuzhetnih kompozicij Nagorna propovid i Nagoduvannya p yati tisyach palestinskij pejzazh u stinopisi cerkvi viyavivsya nabagato skromnishim strimanishim Na nash poglyad same pejzazh u dvoh kartinah Trapeznoyi palati najbilsh vigrashne vidobrazhaye potencial zhivopisnoyi tehniki G I Popova 5 61 U kartini Popova vidirvanij i dumkami i pochuttyami vin povnistyu usunutij vid ohoplenogo yim perezhivannyami Hvilya emocijnogo porivu navit ne torknulasya do jogo dushi svij vibir Iuda vzhe zrobiv i zasudivshi zradnika vin vikriv sebe sam Vin lishe zastig pislya togo yak vidlunali slova vchitelya zastigli palci sudorozhno potyagli do sebe skatertinu ta tak torknuvshis yiyi i zavmerli kist ruki skam yanila nibi prirosla do gamancya ochi yaki divlyatsya vseredinu sebe i nenavidyat Viraz velicheznih iudenih ochej hudozhniku osoblivo vdayetsya Otrimuyuchi vid hudozhnika viraz samozanurennya voni formuyut silnij po psihologichnoyi podachi obraz lyudini rechi v sobi 7 99 Same roboti Popova u lavri rozkrivayut unikalnij etap tvorchosti cogo hudozhnika majzhe nevidomij po sogodni ni riznomanitnomu kolu vidviduvachiv Kiyevo Pecherskoyi lavri ni znavcyam i profesijnim istorikam mistectva Mozhna z upevnenistyu stverdzhuvati sho i stinopisni kompoziciyi j ikonostasni ta kiotni ikoni G I Popova v inter yeri Trapeznoyi ce znachnij krok lavrskogo majstra Vin zroblenij nim u procesi tvorchogo poshuku yakij jshov u napryami suchasnih yevropejskih tendencij mistectva rubezhu stolit Nekropol RedaguvatiBilya Trapeznoyi cerkvi pohovani Vasil Kochubej generalnij suddya donoshik na getmana Ivana Mazepu Ivan Iskra poltavskij polkovnik donoshik na getmana Ivana Mazepu Petro Stolipin prem yer ministr Rosiyi u 1906 1911 rokah 5 18 veresnya 1911 roku buv ubitij v Kiyivskomu opernomu teatri nbsp Galereya Redaguvati nbsp Viglyad iz dzvinici nbsp Inter yer trapeznoyi palati nbsp Rozpis centralnogo kupola Trapeznoyi cerkviDiv takozh RedaguvatiTrapezna cerkva Petra i Pavla Nacionalnij Kiyevo Pecherskij istoriko kulturnij zapovidnik Oficijnij sajt zapovidnika Arhivovano 1 grudnya 2018 u Wayback Machine Primitki Redaguvati http kyiv heritage com sites default files D0 9F D0 B0 D0 BC 20 D0 9A D0 B8 D1 94 D0 B2 D0 B0 20181 pdf Izvlechenie iz drevnih Russkih lѣtopisej Otdel I Izvѣstiya lѣtopisnye Sbornik materialov dlya istoricheskoj topografii Kieva i ego okrestnostej Kiev tipografiya E Ya Fedorova 1874 S 14 U Kiyevo Pecherskij Lavri Predstoyatel zvershiv Bozhestvennu liturgiyu z nagodi svyata Stritennya OCU ukr 15 lyutogo 2023 Procitovano 10 chervnya 2023 a b Vidbuvsya Arhiyerejskij Sobor Pravoslavnoyi Cerkvi Ukrayini OCU ukr 24 travnya 2023 Procitovano 10 chervnya 2023 Dopovid Predstoyatelya na Arhiyerejskomu Sobori OCU ukr 24 travnya 2023 Procitovano 10 chervnya 2023 Postanovi Arhiyerejskogo Soboru vid 24 travnya 2023 r OCU ukr Procitovano 10 chervnya 2023 Dzherela Redaguvati1 Kondratyeva O V Ikonostas Kirilo Mefodiyivskoyi cerkvi tvorchij dorobok lavrskoyi ikonopisnoyi majsterni dobi modernu O V Kondratyeva Praci naukovo doslidnogo institutu pam yatkoohoronnih doslidzhen V 2011 Vip 6 S 177 188 2 Pitatelyeva O V Vitoki tradicij ta novatorstvo v ornamentaciyi inter yeriv Trapeznoyi cerkvi ta palati Kiyevo Pecherskoyi lavri O V Pitatelyeva Lavrskij almanah K 2008 Vip 20 S 94 100 3 Pitatelyeva O V Do pitan tradicij ta novatorstva v oformlenni inter yeriv trapeznoyi cerkvi ta palati Kiyevo Pecherskoyi lavri Dekor kiotiv ta stil modern O V Pitatelyeva Lavrskij almanah K 2007 Vip 17 S 111 117 4 Pitatelyeva O V Lavrskij modern Ornamenti Trapeznoyi palati i cerkvi O V Pitatelyeva Ya V Litvinenko KZhD Sofiya 2014 S 160 5 Pitatelyeva O Monumentalnij zhivopis ta ikonopis G I Popova v lavrskij Trapeznij palati ta cerkvi O Pitatelyeva Lavrski mistectvoznavchi studiyi Zbirnik naukovih prac K 2015 S 51 97 6 Pitatelyeva O V Ornamentika Inter yeriv lavrskoyi Trapeznoyi O V Pitatelyeva Pam yatki Ukrayini K 2012 Vip 6 S 24 35 7 Pitatelyeva O V Hudozhnik G I Popov i ego zhivopis v altare Trapeznoj cerkvi O V Pitatelyeva Cerkva Nauka Suspilstvo pitannya vzayemodiyi Zbirnik naukovih prac K 2014 S 97 100 8 Pitateleva E V Uteryannye ikony iz ikonostasa Trapeznoj cerkvi E V Pitateleva Cerkva Nauka Suspilstvo pitannya vzayemodiyi Zbirnik naukovih prac K 2015 S 92 94 9 Savelev Yu R Iskusstvo istorizma i gosudarstvennyj zakaz Yu R Savelev M 2008 S 400 10 Shidenko V A Vibrani praci z istoriyi Kiyevo Pecherskoyi lavri V A Shidenko K 2008 S 256Posilannya Redaguvati https web archive org web 20181201143001 http www kplavra kiev ua Arhivovano1 grudnya 2018 u Wayback Machine Oficijnij vebsajt Nacionalnogo Kiyevo Pecherskogo istoriko kulturnogo zapovidnika Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Trapeznij sobor Antoniya i Feodosiya Pecherskih amp oldid 39686262