www.wikidata.uk-ua.nina.az

Неври грец Νευροί лат Neuri стародавній народ що мешкав після тобто вище скіфів орачів на північ від Тирасу Дністер 1 вз

Неври

Неври (грец. Νευροί, лат. Neuri) — стародавній народ, що мешкав після (тобто, вище) скіфів-орачів на північ від Тирасу (Дністер) вздовж Гипанису (Південного Бугу) на захід від Бористену (Дніпро).

Неври
Неври на карті «Світ Геродота» XIX ст.
Раса європеоїди
Релігія язичництво

Античні свідоцтва ред.

Основним письмовим джерелом є свідчення Геродота: неври жили між річкою Вепром, горами Карпатами, Поліссям і Ушицею.

Згідно з Геродотом землі неврів на заході межували з агафірсами, на півдні — зі скитами, на сході — з андрофагами, на північ від неврів Геродот поміщав безлюдну пустелю. Є його згадка і про те, що цар (царі) неврів поряд з іншими царями Великої Скитії брали участь у славнозвісній Раді царів Скитії 512 (514) р. до Р. Х.:

"Думки учасників (Ради) розділилися: царі гелонів, будинів і савроматів прийшли до згоди і обіцяли допомогти скитам. Царі ж агафірсів, неврів, андрофагів, а також меланхленів й таврів (кримчан) дали скитам таку відповідь: «Якби ви раніше не завдали образи персам і не почали війни з ними, тоді ми вважали б ваше прохання правильним і охоче допомогли б вам. Але ви без нашої допомоги вторглися в землю персів і володіли нею, доки Божество допускало це. Тепер це ж Божество на їхньому боці, і перси хочуть відплатити вам тим же. Ми ж і тоді нічим не образили тих людей і тепер першими зовсім не будемо ворогувати з ними. Якщо ж перси вступлять і в нашу країну і нападуть на нас, то ми не допустимо цього. Але поки ми цього не бачимо, то залишимося у нашій країні. Нам здається, що перси прийшли не проти нас, а проти своїх кривдників»..

У кінцевому підсумку, скіфи, вимотуючи персів, пройшли по царствах Північної Скіфії, відступивши в землю неврів, які тікали на північ у пустелю.

Дослідження ред.

Починаючи з XIX століття історики робили спроби ототожнити неврів з тим чи іншим народом Європи. Археологічні дослідження дозволяють ототожнювати їх з носіями різних археологічних культур, передусім милоградської культури бадьсбких племен (VII—II ст. до Р. Х.). На думку Б. М. Гракова, неврам належать пам'ятки на правому березі середнього Дніпра й аж до лісостепових вод Південного Бугу та Дністра, тобто в першу чергу комплекси сточищ Тясмину та Росі.

Про неврів, що переселилися свого часу в землю будинів (тобто у дніпровське Лівобережжя), нагадують пов'язані своїм походженням з культурою Правобережжя пам'ятки сточища Ворскли.

Існують версії, що ототожнюють неврів із предками слов'ян (П. Й. Шафарик, Л. Нідерле) і кельтами. Неврів вважають праслов'янським народом (численним племенем) й відносять неврів до висоцької археологічної культури.

Геродот також повідомляє, що неври за одне покоління до походу Дарія I (тобто в середині VI століття до Р. Х.) змушені були переселитися зі своєї батьківщини в землю будинів через «змій» (тобто, ворогів).

Геродот також згадує про диких білих коней (тарпанів), що пасуться навколо великого озера у землі неврів.

Геродот наводить також скитську байку про неврів, яка займала уми багатьох дослідників: «Ці люди, очевидно, чаклуни. Скити й елліни, що живуть серед них, стверджують, що кожен невр щороку на кілька днів перевертається на вовка, а потім знову набуває людського вигляду». Це повідомлення дозволило простежити слов'янські уявлення про перевертнів углиб історії. Пізніше, провівши аналогії з тотемними культами індіанців (особливо племені квакіютль — у сучасній Канаді), вчені дійшли висновку про наявність серед неврів культу вовка.

Культ змії та розповіді про перевертнів популярні у литовських племен: Про культ змії у литовців в середні сторіччя згадує Ієронім Празький. Один німецький мандрівник кінця XVI століття, розповідаючи про литовське плем'я жмудь, повідомляє, що жителі «обожнюють тварин та інших чудовиськ, як-от змій, і володіють чаклунством перевертатися у вовків і ведмедів» (Фрідріх Аделунг. Критико-літературний огляд мандрівників по Росії до 1700 р., ч. 1. — М., 1864, с. 274).

Сьогоднішній Нарев географічно є близький до сточища горішнього Дністра, Буга й Прип'яті. Нарев литовською звучить як Наура, що з перехідними звуками у-в також звучить як Навра. У часи Геродоту сточище Наври населяли західні балти.

У Естонії існує давнє місто Нарва, а у Польщі місто Нур на лівобережжі Західного Бугу є близьким до Біловезької Пущі, де локалізують озеро з білими конями Геродота.

В Борщівському районі Тернопільській області є село Нивра (стара назва — Нівра).

Свідчення з «Історії» Геродота ред. 

Від гавані борисфенітів (бо вона розташована якраз посередині приморської частини всієї Скіфії), від неї і далі перший народ, котрий можна зустріти, це калліппіди, які є напів елліни і напів скіфи, над ними є інший народ, що називається алізонами. Вони і калліппіди взагалі мають такий спосіб життя, як і скіфи, але сіють і їдять пшеницю і цибулю та часник і сочевицю та просо. Над алізонами живуть скіфи-оратаї, які сіють пшеницю не для їжі, а на продаж. Ще далі над ними живуть неври, а далі на північ від неврів, наскільки я знаю, є незалюднена країна. Оці народності живуть уздовж річки Гіпанія на заході від Борисфена.

(Історія. 4-а книга 17 уривок) 

Отже, одна з річок Скіфії - це Істр. Далі за нею йде Тирас, який тече з півночі, витікаючи з великого озера, що відмежовує землю скіфів від землі неврів. Біля гирла його живуть елліни, так звані тирити.

(Історія. 4-а книга 51 уривок) 

Отже, від Тавріки на північ від таврів і на схід аж до моря живуть уже скіфи і ще в краях на сході від Кімерійського Боспору і від Маєтідського озера до річки Танаїсу, що вливається саме в це озеро. Отже, від Істру і далі на північ у глиб материка Скіфія обмежена спершу народом агатірсів, далі - народом неврів і після нього - андрофагів і, нарешті,- меланхлайнів.

(Історія. 4-а книга 100 уривок) 

Скіфи порадилися між собою і вирішили, що вони самі не спроможні помірятися силами і прогнати Дарія і послали вісників до сусідніх народів. І царі цих народів уже збиралися і радилися між собою, розуміючи, що проти них виступило велике військо. Це були царі таврів і агатірсів, і неврів, і андрофагів, і меланхлайнів, і гелонів, і будинів, і савроматів.

(Історія. 4-а книга 102 уривок) 

Неври мають звичаї такі самі, як скіфи. А за одне покоління до походу Дарія вони змушені були покинути свою країну через навалу змій. Бо в їхній землі з'явилося багато змій, більшість яких напала на них із північної пустелі. Під їхнім натиском вони, покинувши свою країну, оселилися разом із будинами. Цих людей підозрюють у тому, що вони чаклуни. Бо скіфи і елліни, що живуть у Скіфії, кажуть, ніби один раз на рік кожний із неврів стає вовком на деякий час, а потім повертається і знову стає людиною. Мене вони цим оповіданням не переконали, але вони на цьому наполягають і ще підтверджують клятвою.

(Історія. 4-а книга 105 уривок) 

Таке сповістили скіфи, а царі, які прибули до них із своїх країн, почали радитися і тоді їхні думки розділилися. Гелон, Будин і Савромат мали спільну думку і обіцяли допомогти скіфам. Проте Агатірс, Невр, Андрофаг і царі меланхлайнів і таврів дали скіфам таку відповідь: «Коли б це не ви перші образили персів і не ви перші почали війну проти них, ми сказали б, що справедливі ваші слова і те, що ви хочете тепер від нас, і ми охоче послухалися б вас і зробили б так, як і ви. Проте, тепер, коли ви вчинили напад на їхню країну без нас і поневолили персів, на скільки років завгодно було богові, і вони, бо їх підняв проти вас той самий бог, відплачують вам рівною мірою. Проте ми ні тоді не нападали на цих людей, ні тепер не хочемо завдавати їм шкоди. Але, коли вони виступлять проти нашої країні і перші розпочнуть ворожі дії, тоді і ми виступимо, щоб їх відкинути. Доки ми не будемо певні цього, ми залишатимемося спокійні, бо ми гадаємо, що перси не прийшли сюди, щоб напасти на нас, але на тих, які винуваті в кривді, що була їм вчинена».

(Історія. 4-а книга 119 уривок) 

Швидко просуваючись із військом, скоро Дарій прибув до Скіфії, він натрапив там на обидві об'єднані частини скіфського війська, і почав їх переслідувати, а вони уникали зустрічі з ним, тримаючись від нього на відстані одного дня шляху. А скіфи, оскільки Дарій не переставав їх переслідувати, згідно прийнятим рішенням, відступали до країни тих, хто відмовився бути з ними в союзі, і спершу до країни меланхлайнів і збентежили їх. Ідучи далі, скіфи заманили персів до країни андрофагів і, розбурхавши і їх, прийшли до неврів, і стурбувавши їх, скіфи, відступаючи, підійшли до країни агатірсів. Проте агатірси, побачивши, як їхні сусіди тікають у безладді перед скіфами, ще перед тим як скіфи вдерлися до їхньої країни, послали вісника і заборонили їм уступати в їхню країну і попередили їх, коли скіфи спробують удертися, то наштовхнуться насамперед на їхній опір. Таке попередження послали їм агатірси і поспішили до своїх кордонів, вирішивши відбити напад загарбників. А меланхлайни, і андрофаги, і неври, щойно вдерлися до їхньої країни перси із скіфами, навіть не спробували відбити їх, але, забувши про свої загрози, повтікали в безладді на північ із своїх країв, у пустелю. Скіфи не наважилися увійти в країну агатірсів з огляду на те, що їм це було заборонено, але, відходячи з країни неврів, завели персів до своєї країни.

(Історія. 4-а книга 125 уривок)

Див. також ред.

  • Нарев — річка в Польщі та Білорусі

Примітки ред.

  1. . Архів оригіналу за 23 серпня 2011. Процитовано 8 червня 2011. 
  2. Геродот. Історія, IV, 17
  3. ↑ стор. 1747, том 5, «Енциклопедія українознавства» / Гол. ред. В. Кубійович. — м. Львів: вид. «Молоде життя»-«НТШ»; 1996 р. ISBN 5-7707-6832-0
  4. Геродот. Історія, IV, 17, 100
  5. Геродот. Історія, IV, 102, 119
  6. Геродот. Історія, IV, 125
  7. Расадзін М. Я., Неўры // Енциклапедия археалогіі і нумізматикі Беларусі. — Менск, 1993 г. — С.462 (біл.)
  8. Граков Б. М., Скифы. — М., 1971. С. 120 сл. (рос.)
  9. ↑ Геродот. Історія. IV, 105
  10. Граков Б. М., Скифы. — М., 1971. С. 161. (рос.)
  11. Золин П. М., Неревский конец Великого Новгорода [ 21 квітня 2012 у Wayback Machine.] (рос.)
  12. Кобычев В. П., В поисках прародины славян [ 17 листопада 2011 у Wayback Machine.] (рос.)

Джерела ред.

Посилання ред.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Nevri grec Neyroi lat Neuri starodavnij narod sho meshkav pislya tobto vishe skifiv orachiv na pivnich vid Tirasu Dnister 1 vzdovzh Gipanisu Pivdennogo Bugu na zahid vid Boristenu Dnipro 2 NevriNevri na karti Svit Gerodota XIX st Rasa yevropeoyidiReligiya yazichnictvo Zmist 1 Antichni svidoctva 2 Doslidzhennya 3 Svidchennya z Istoriyi Gerodota 4 Div takozh 5 Primitki 6 Dzherela 7 PosilannyaAntichni svidoctva red Osnovnim pismovim dzherelom ye svidchennya Gerodota 3 nevri zhili mizh richkoyu Veprom gorami Karpatami Polissyam i Ushiceyu 3 Zgidno z Gerodotom zemli nevriv na zahodi mezhuvali z agafirsami na pivdni zi skitami na shodi z androfagami na pivnich vid nevriv Gerodot pomishav bezlyudnu pustelyu 4 Ye jogo zgadka i pro te sho car cari nevriv poryad z inshimi caryami Velikoyi Skitiyi brali uchast u slavnozvisnij Radi cariv Skitiyi 512 514 r do R H Dumki uchasnikiv Radi rozdililisya cari geloniv budiniv i savromativ prijshli do zgodi i obicyali dopomogti skitam Cari zh agafirsiv nevriv androfagiv a takozh melanhleniv j tavriv krimchan dali skitam taku vidpovid Yakbi vi ranishe ne zavdali obrazi persam i ne pochali vijni z nimi todi mi vvazhali b vashe prohannya pravilnim i ohoche dopomogli b vam Ale vi bez nashoyi dopomogi vtorglisya v zemlyu persiv i volodili neyu doki Bozhestvo dopuskalo ce Teper ce zh Bozhestvo na yihnomu boci i persi hochut vidplatiti vam tim zhe Mi zh i todi nichim ne obrazili tih lyudej i teper pershimi zovsim ne budemo voroguvati z nimi Yaksho zh persi vstuplyat i v nashu krayinu i napadut na nas to mi ne dopustimo cogo Ale poki mi cogo ne bachimo to zalishimosya u nashij krayini Nam zdayetsya sho persi prijshli ne proti nas a proti svoyih krivdnikiv 5 U kincevomu pidsumku skifi vimotuyuchi persiv projshli po carstvah Pivnichnoyi Skifiyi vidstupivshi v zemlyu nevriv yaki tikali na pivnich u pustelyu 6 Doslidzhennya red Pochinayuchi z XIX stolittya istoriki robili sprobi ototozhniti nevriv z tim chi inshim narodom Yevropi Arheologichni doslidzhennya dozvolyayut ototozhnyuvati yih z nosiyami riznih arheologichnih kultur peredusim milogradskoyi kulturi badsbkih plemen VII II st do R H 7 Na dumku B M Grakova nevram nalezhat pam yatki na pravomu berezi serednogo Dnipra j azh do lisostepovih vod Pivdennogo Bugu ta Dnistra 8 tobto v pershu chergu kompleksi stochish Tyasminu ta Rosi Pro nevriv sho pereselilisya svogo chasu v zemlyu budiniv tobto u dniprovske Livoberezhzhya 9 nagaduyut pov yazani svoyim pohodzhennyam z kulturoyu Pravoberezhzhya pam yatki stochisha Vorskli 10 Isnuyut versiyi sho ototozhnyuyut nevriv iz predkami slov yan P J Shafarik L Niderle 11 i keltami Nevriv vvazhayut praslov yanskim narodom chislennim plemenem j vidnosyat nevriv do visockoyi arheologichnoyi kulturi 3 Gerodot takozh povidomlyaye sho nevri za odne pokolinnya do pohodu Dariya I tobto v seredini VI stolittya do R H zmusheni buli pereselitisya zi svoyeyi batkivshini v zemlyu budiniv cherez zmij tobto vorogiv Gerodot takozh zgaduye pro dikih bilih konej tarpaniv sho pasutsya navkolo velikogo ozera u zemli nevriv Gerodot navodit takozh skitsku bajku pro nevriv yaka zajmala umi bagatoh doslidnikiv Ci lyudi ochevidno chakluni Skiti j ellini sho zhivut sered nih stverdzhuyut sho kozhen nevr shoroku na kilka dniv perevertayetsya na vovka a potim znovu nabuvaye lyudskogo viglyadu 9 Ce povidomlennya dozvolilo prostezhiti slov yanski uyavlennya pro perevertniv uglib istoriyi Piznishe provivshi analogiyi z totemnimi kultami indianciv osoblivo plemeni kvakiyutl u suchasnij Kanadi vcheni dijshli visnovku pro nayavnist sered nevriv kultu vovka Kult zmiyi ta rozpovidi pro perevertniv populyarni u litovskih plemen Pro kult zmiyi u litovciv v seredni storichchya zgaduye Iyeronim Prazkij Odin nimeckij mandrivnik kincya XVI stolittya rozpovidayuchi pro litovske plem ya zhmud povidomlyaye sho zhiteli obozhnyuyut tvarin ta inshih chudovisk yak ot zmij i volodiyut chaklunstvom perevertatisya u vovkiv i vedmediv Fridrih Adelung Kritiko literaturnij oglyad mandrivnikiv po Rosiyi do 1700 r ch 1 M 1864 s 274 12 Sogodnishnij Narev geografichno ye blizkij do stochisha gorishnogo Dnistra Buga j Prip yati Narev litovskoyu zvuchit yak Naura sho z perehidnimi zvukami u v takozh zvuchit yak Navra U chasi Gerodotu stochishe Navri naselyali zahidni balti U Estoniyi isnuye davnye misto Narva a u Polshi misto Nur na livoberezhzhi Zahidnogo Bugu ye blizkim do Bilovezkoyi Pushi de lokalizuyut ozero z bilimi konyami Gerodota V Borshivskomu rajoni Ternopilskij oblasti ye selo Nivra stara nazva Nivra Svidchennya z Istoriyi Gerodota red Vid gavani borisfenitiv bo vona roztashovana yakraz poseredini primorskoyi chastini vsiyeyi Skifiyi vid neyi i dali pershij narod kotrij mozhna zustriti ce kallippidi yaki ye napiv ellini i napiv skifi nad nimi ye inshij narod sho nazivayetsya alizonami Voni i kallippidi vzagali mayut takij sposib zhittya yak i skifi ale siyut i yidyat pshenicyu i cibulyu ta chasnik i sochevicyu ta proso Nad alizonami zhivut skifi oratayi yaki siyut pshenicyu ne dlya yizhi a na prodazh She dali nad nimi zhivut nevri a dali na pivnich vid nevriv naskilki ya znayu ye nezalyudnena krayina Oci narodnosti zhivut uzdovzh richki Gipaniya na zahodi vid Borisfena Istoriya 4 a kniga 17 urivok Otzhe odna z richok Skifiyi ce Istr Dali za neyu jde Tiras yakij teche z pivnochi vitikayuchi z velikogo ozera sho vidmezhovuye zemlyu skifiv vid zemli nevriv Bilya girla jogo zhivut ellini tak zvani tiriti Istoriya 4 a kniga 51 urivok Otzhe vid Tavriki na pivnich vid tavriv i na shid azh do morya zhivut uzhe skifi i she v krayah na shodi vid Kimerijskogo Bosporu i vid Mayetidskogo ozera do richki Tanayisu sho vlivayetsya same v ce ozero Otzhe vid Istru i dali na pivnich u glib materika Skifiya obmezhena spershu narodom agatirsiv dali narodom nevriv i pislya nogo androfagiv i nareshti melanhlajniv Istoriya 4 a kniga 100 urivok Skifi poradilisya mizh soboyu i virishili sho voni sami ne spromozhni pomiryatisya silami i prognati Dariya i poslali visnikiv do susidnih narodiv I cari cih narodiv uzhe zbiralisya i radilisya mizh soboyu rozumiyuchi sho proti nih vistupilo velike vijsko Ce buli cari tavriv i agatirsiv i nevriv i androfagiv i melanhlajniv i geloniv i budiniv i savromativ Istoriya 4 a kniga 102 urivok Nevri mayut zvichayi taki sami yak skifi A za odne pokolinnya do pohodu Dariya voni zmusheni buli pokinuti svoyu krayinu cherez navalu zmij Bo v yihnij zemli z yavilosya bagato zmij bilshist yakih napala na nih iz pivnichnoyi pusteli Pid yihnim natiskom voni pokinuvshi svoyu krayinu oselilisya razom iz budinami Cih lyudej pidozryuyut u tomu sho voni chakluni Bo skifi i ellini sho zhivut u Skifiyi kazhut nibi odin raz na rik kozhnij iz nevriv staye vovkom na deyakij chas a potim povertayetsya i znovu staye lyudinoyu Mene voni cim opovidannyam ne perekonali ale voni na comu napolyagayut i she pidtverdzhuyut klyatvoyu Istoriya 4 a kniga 105 urivok Take spovistili skifi a cari yaki pribuli do nih iz svoyih krayin pochali raditisya i todi yihni dumki rozdililisya Gelon Budin i Savromat mali spilnu dumku i obicyali dopomogti skifam Prote Agatirs Nevr Androfag i cari melanhlajniv i tavriv dali skifam taku vidpovid Koli b ce ne vi pershi obrazili persiv i ne vi pershi pochali vijnu proti nih mi skazali b sho spravedlivi vashi slova i te sho vi hochete teper vid nas i mi ohoche posluhalisya b vas i zrobili b tak yak i vi Prote teper koli vi vchinili napad na yihnyu krayinu bez nas i ponevolili persiv na skilki rokiv zavgodno bulo bogovi i voni bo yih pidnyav proti vas toj samij bog vidplachuyut vam rivnoyu miroyu Prote mi ni todi ne napadali na cih lyudej ni teper ne hochemo zavdavati yim shkodi Ale koli voni vistuplyat proti nashoyi krayini i pershi rozpochnut vorozhi diyi todi i mi vistupimo shob yih vidkinuti Doki mi ne budemo pevni cogo mi zalishatimemosya spokijni bo mi gadayemo sho persi ne prijshli syudi shob napasti na nas ale na tih yaki vinuvati v krivdi sho bula yim vchinena Istoriya 4 a kniga 119 urivok Shvidko prosuvayuchis iz vijskom skoro Darij pribuv do Skifiyi vin natrapiv tam na obidvi ob yednani chastini skifskogo vijska i pochav yih peresliduvati a voni unikali zustrichi z nim trimayuchis vid nogo na vidstani odnogo dnya shlyahu A skifi oskilki Darij ne perestavav yih peresliduvati zgidno prijnyatim rishennyam vidstupali do krayini tih hto vidmovivsya buti z nimi v soyuzi i spershu do krayini melanhlajniv i zbentezhili yih Iduchi dali skifi zamanili persiv do krayini androfagiv i rozburhavshi i yih prijshli do nevriv i sturbuvavshi yih skifi vidstupayuchi pidijshli do krayini agatirsiv Prote agatirsi pobachivshi yak yihni susidi tikayut u bezladdi pered skifami she pered tim yak skifi vderlisya do yihnoyi krayini poslali visnika i zaboronili yim ustupati v yihnyu krayinu i poperedili yih koli skifi sprobuyut udertisya to nashtovhnutsya nasampered na yihnij opir Take poperedzhennya poslali yim agatirsi i pospishili do svoyih kordoniv virishivshi vidbiti napad zagarbnikiv A melanhlajni i androfagi i nevri shojno vderlisya do yihnoyi krayini persi iz skifami navit ne sprobuvali vidbiti yih ale zabuvshi pro svoyi zagrozi povtikali v bezladdi na pivnich iz svoyih krayiv u pustelyu Skifi ne navazhilisya uvijti v krayinu agatirsiv z oglyadu na te sho yim ce bulo zaboroneno ale vidhodyachi z krayini nevriv zaveli persiv do svoyeyi krayini Istoriya 4 a kniga 125 urivok Div takozh red Narev richka v Polshi ta BilorusiPrimitki red Gerodot Istoriya IV 51 Arhiv originalu za 23 serpnya 2011 Procitovano 8 chervnya 2011 Gerodot Istoriya IV 17 a b v stor 1747 tom 5 Enciklopediya ukrayinoznavstva Gol red V Kubijovich m Lviv vid Molode zhittya NTSh 1996 r ISBN 5 7707 6832 0 Gerodot Istoriya IV 17 100 Gerodot Istoriya IV 102 119 Gerodot Istoriya IV 125 Rasadzin M Ya Neyry Enciklapediya arhealogii i numizmatiki Belarusi Mensk 1993 g S 462 bil Grakov B M Skify M 1971 S 120 sl ros a b Gerodot Istoriya IV 105 Grakov B M Skify M 1971 S 161 ros Zolin P M Nerevskij konec Velikogo Novgoroda Arhivovano 21 kvitnya 2012 u Wayback Machine ros Kobychev V P V poiskah prarodiny slavyan Arhivovano 17 listopada 2011 u Wayback Machine ros Dzherela red Enciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 N O Gavrilyuk Nevri Zolota Balka arheologichna pam yatka Enciklopediya istoriyi Ukrayini T 7 Mi O Redkol V A Smolij golova ta in NAN Ukrayini Institut istoriyi Ukrayini K V vo Naukova dumka 2010 728 s il Poselennya nevriv slov yan ta germanciv na Stiri D N Kozak K In t arheologiyi NAN Ukrayini 2012 264 s il B A Rybakov Yazychestvo Drevnej Rusi Gorodishenskij braslet iz galickoj zemli Arhivovano 1 bereznya 2016 u Wayback Machine Recenzenty V P Darkevich S A Pletneva M Izd Nauka 1987 g ros Gerodot Istoriya Kniga IV Melpomena L 1972 ros Lebedinskij M Yu K voprosu ob istorii drevnerusskoj narodnosti Arhivovano 5 bereznya 2016 u Wayback Machine Moskva 1997 g ros Mariya Gimbutas Balty lyudi yantarnogo morya Arhivovano 31 bereznya 2010 u Wayback Machine Glava 4 Vostochnye balty v bronzovom i rannem zheleznom veke per s angl S V Fedorov izd Centrpoligraf M 2004 g ISBN 5 9524 1359 5 ros Vadim Erlihman Tropoyu volkov zhurnal Rodina 2001 g 1 ros Grakov B N Skify M 1971 ros Dovatur A I i dr Narody nashej strany v Istorii Gerodota M 1982 ros Posilannya red Gavrilyuk N O NEVRI Arhivovano 3 kvitnya 2013 u Wayback Machine sajt Institut istoriyi Ukrayini Nacionalnoyi akademiyi nauk Ukrayini G V Vernadskij Drevnyaya Rus II Kimmerijskaya i skifskaya era 1000 200 gg Arhivovano 14 chervnya 2012 u Wayback Machine ros Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Nevri amp oldid 40893268