www.wikidata.uk-ua.nina.az

Чина посівна Чи на посівна 1 або горо шок сійний 2 Lathyrus sativus L однорічна рослина родини бобових Продовольча техні

Чина посівна

Чи́на посівна́, або горо́шок сійний (Lathyrus sativus L.) — однорічна рослина родини бобових. Продовольча, технічна і кормова культура.

Чина посівна
Біологічна класифікація
Царство: Рослини (Plantae)
Клада: Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада: Покритонасінні (Angiosperms)
Клада: Евдикоти (Eudicots)
Клада: Розиди (Rosids)
Порядок: Бобовоцвіті (Fabales)
Родина: Бобові (Fabaceae)
Рід: Чина (Lathyrus)
Вид:
Чина посівна (L. sativus)
Біноміальна назва
Lathyrus sativus
Синоніми

Lathyrus asiaticus (Zalkind) Kudr.
Lathyrus sativas L.
Lathyrus sativus subsp. asiaticus Zalkind

Опис ред.

Квітка
Боби
Страва з борошна чини посівної
Італійська страва з чини посівної

Трав'яниста рослина зі стрижневим, добре розгалуженим коренем і полеглим двокрилим чотиригранним стеблом заввишки 30–100 см. Запушення дуже слабке. Прилистки напівстрілоподібні, листки з довгими крилатими черешками, однією парою ланцетних листочків (4–10 см завдовжки, 2,8–7,5 завширшки), закінчуються гіллястим вусиком.

Квітконоси 1–2 квіткові, до 6 см завдовжки; квітки 13,1–22 мм завдовжки, різного забарвлення: білі, іноді — сині або строкаті. Боби крилаті, широколінійні або овальні, до 4,5 см завдовжки, містять 1–7 насінин. Насінини клиноподібні, жовтувато-білі, рідше зеленуваті без малюнка або сірі з коричневим мармуровим або плямистим малюнком. За розміром насіння чини поділяють на великонасінну (вага 1000 насінин 250—600 г), середньонасінну (150—200 г) та дрібнонасінну (50—100 г).

Число хромосом — 2n = 14.

Хімічний склад ред.

Насіння містить 30,44–34,31 % білка, 38–42,5 % крохмалю, 0,61–0,68 % олії, 3,9–5,8 % — клітковини; 2,7–3,4 % — золи; 0,2–0,3 % — калію і 0,4–0,5 % фосфору. За біохімічною характеристикою чина не поступається гороху та сої, а клітковини містить навіть менше, ніж вони. За збором білка з одного гектара чина серед зернобобових культур займає провідне місце. Білки чини містять усі незамінні амінокислоти. В одному кілограмі зерна чини міститься: лізину — 17,2 г; метіоніну — 4,3; цистину — 2,6; триптофану — 2,9; аргініну — 22,7; гістидину — 6,3; лейцину — 31,6; фенілаланіну — 10; треоніну — 11,8; валіну — 12,6; гліцину — 8,2 грама.

Чина також багата на вітаміни. Зокрема, в 1 кг її зерна міститься (у мг): тіаміну — 7,2; рибофлавіну — 2,0; нікотинової кислоти — 30,0; пантотенової кислоти — 13,0; токоферолів — 51,4. Вона містить й мінеральні речовини.

Поширення ред.

Різновид чини посівної з великим насінням походить із Середземномор'я, з дрібним — з країн Південно-Західної Азії. У дикому стані невідомий, але легко дичавіє. Як культурна рослина вирощувалась ще древніми греками і римлянам, була відома в Єгипті та Індії. Перші згадки про вирощування чини в Російській імперії належать до 1883 року.

Тепер її вирощують у Південно-Західній Азії і Північній Африці, а також у деяких країнах Європи (Іспанії, Франції, Угорщині, Італії та ін.). Світова посівна площа чини близько 500 тис. га.

У колишньому СРСР чину вирощували до 50–51 градусів північної широти в західній частині країни і до 55–57 градусів північної широти — у східній. Посівні площі у пострадянських країнах складають близько 10 тис. га. Вирощують культуру в Татарстані, Башкортостані, Челябінській області, Поволжі, Азербайджані та Таджикистані. В Україні чину посівну вирощують у правобережних районах лісостепової і степової зон.

Екологія ред.

Рослина потребує тепла, але разом з тим це холодостійка культура. Насіння проростає при температурі 2–3 °C, сходи витримують заморозки до −8 °C. Середня сума необхідного тепла за весь період вегетації (80–110 днів) коливається між 2000 і 2400 °C. Добре витримує посуху. Її коріння проникає на глибину до 2 м, коренева система добре розгалужена, а дрібні листочки сприяють незначному випаровуванню води та економному її використанню. Добре росте на чорноземах і легких суглинних ґрунтах. Стійка до пошкоджень комахами. Самозапилювана рослина.

Застосування ред.

Зерна
Страва з підсмаженої чини посівної

За харчовою цінністю мало поступається перед горохом. Вона йде на зелений корм, на сіно і для випасу худоби. Сіно її містить таку саму кількість білків, як і люцернове. Зелений корм використовують для відгодівлі свиней. У зеленій масі чини міститься багато каротину (провітаміну А), потрібного для нормального росту й розвитку тварин.

З насіння готують супи і каші, перемелюють на борошно та додають у хліб. Зерно використовують також для виготовлення сурогату кави. Воно також йде на виробництво пластмас і казеїну, який за якістю наближається до казеїну тваринного походження. Можливе використання чини як зеленого добрива. У сівозміні вирощують після озимих і просапних культур. Вона поліпшує фізичні властивості та режим живлення ґрунту, очищає поля від бур'янів, сприяє кращому проникненню вологи в ґрунт. На коренях чини є бульбочки, в яких містяться бульбочкові бактерії, що асимілюють азот із повітря. Озимі культури, вирощені після чини, значно додають у вмісті білка й поліпшують хлібопекарські властивості борошна. Найкращі попередники чини в зоні Степу — озимі зернові, ячмінь, кукурудза, просо широкорядного висіву та баштанні культури. В зоні Лісостепу чину найкраще висівати після озимої пшениці, кукурудзи, цукрових буряків та картоплі.

Істотним недоліком виду є наявність у ньому фітинової кислоти, що адсорбується організмами.

Вирощування ред.

Сівбу проводять в ранні терміни звичайним рядовим або узкорядним способом. У разі запізнення із сівбою урожайність її знижується. Норма висіву складає 150—250 кг/га, сіють на глибину 4–6 см. Урожайність залежить від ґрунтових і кліматичних умов і складає для насіння до 40,7 ц/га; зеленої маси — від 90 до 200 ц/га. Найбільша врожайність чини спостерігається за рядкового способу сівби.

На зелений корм і на сіно може вирощуватися разом з вівсом, ячменем, могаром, суданською травою.

До ґрунту чина менш вибаглива, ніж горох. Найпридатніші для її вирощування легкі супіщані, суглинкові ґрунти та чорноземи з достатнім вмістом кальцію. Важкі глинисті, перезволожені ґрунти, а також засолені для чини малопридатні.

Найпоширеніші сорти: Красноградська 6, Кінельська 7, Кубанська 492, Краснодарська 1, Степова 21, Кормова 31, Білянка.

Див. також ред.

Примітки ред.

  1. Доброчаева Д. Н., Котов М. И., Прокудин Ю. Н., и др. Определитель высших растений Украины. — К. : Наук. думка, 1987.
  2. Lathyrus sativus // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.

Література ред.

  • Васильев Г. Н. Чина посевная. М., 1953 (рос.)
  • Жуковский П. М. Культурные растения и их сородичи. Л. 1971, стр. 318 (рос.)
  • Зыков Ю. Д. Чина посевная. Алма-Ата, 1963 (рос.)
  • Коренев Г. В. Растениеводство с основами селекции и семеноводства. М. 1990 (рос.)
  • Залкинд Ф. Л. Чина. // Культурная флора СССР. М,-Л.:, 1937. — Т.4. С. 171—227. (рос.)
  • Залкинд, Ф. Л. Чина. Народнохозяйственное значение // Зерновые бобовые культуры. Москва: СЕЛЬХОЗГИЗ, 1953. — 269—299 с. (рос.)
  • Вехов В. Н., Губанов И. А., Лебедева Г. Ф. Культурные растения СССР. М. 1978 (рос.)
  • Основы земледелия и растениеводства. Под ред. В. С. Никляева М. 1990, стр. 320 (рос.)

Джерела ред.

Посилання ред.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Chi na posivna 1 abo goro shok sijnij 2 Lathyrus sativus L odnorichna roslina rodini bobovih Prodovolcha tehnichna i kormova kultura China posivnaBiologichna klasifikaciyaCarstvo Roslini Plantae Klada Sudinni roslini Tracheophyta Klada Pokritonasinni Angiosperms Klada Evdikoti Eudicots Klada Rozidi Rosids Poryadok Bobovocviti Fabales Rodina Bobovi Fabaceae Rid China Lathyrus Vid China posivna L sativus Binomialna nazvaLathyrus sativusL 1753SinonimiLathyrus asiaticus Zalkind Kudr Lathyrus sativas L Lathyrus sativus subsp asiaticus Zalkind Zmist 1 Opis 2 Himichnij sklad 3 Poshirennya 4 Ekologiya 5 Zastosuvannya 5 1 Viroshuvannya 6 Div takozh 7 Primitki 8 Literatura 9 Dzherela 10 PosilannyaOpis red nbsp Kvitka nbsp Bobi nbsp Strava z boroshna chini posivnoyi nbsp Italijska strava z chini posivnoyiTrav yanista roslina zi strizhnevim dobre rozgaluzhenim korenem i poleglim dvokrilim chotirigrannim steblom zavvishki 30 100 sm Zapushennya duzhe slabke Prilistki napivstrilopodibni listki z dovgimi krilatimi chereshkami odniyeyu paroyu lancetnih listochkiv 4 10 sm zavdovzhki 2 8 7 5 zavshirshki zakinchuyutsya gillyastim vusikom Kvitkonosi 1 2 kvitkovi do 6 sm zavdovzhki kvitki 13 1 22 mm zavdovzhki riznogo zabarvlennya bili inodi sini abo strokati Bobi krilati shirokolinijni abo ovalni do 4 5 sm zavdovzhki mistyat 1 7 nasinin Nasinini klinopodibni zhovtuvato bili ridshe zelenuvati bez malyunka abo siri z korichnevim marmurovim abo plyamistim malyunkom Za rozmirom nasinnya chini podilyayut na velikonasinnu vaga 1000 nasinin 250 600 g serednonasinnu 150 200 g ta dribnonasinnu 50 100 g Chislo hromosom 2n 14 Himichnij sklad red Nasinnya mistit 30 44 34 31 bilka 38 42 5 krohmalyu 0 61 0 68 oliyi 3 9 5 8 klitkovini 2 7 3 4 zoli 0 2 0 3 kaliyu i 0 4 0 5 fosforu Za biohimichnoyu harakteristikoyu china ne postupayetsya gorohu ta soyi a klitkovini mistit navit menshe nizh voni Za zborom bilka z odnogo gektara china sered zernobobovih kultur zajmaye providne misce Bilki chini mistyat usi nezaminni aminokisloti V odnomu kilogrami zerna chini mistitsya lizinu 17 2 g metioninu 4 3 cistinu 2 6 triptofanu 2 9 argininu 22 7 gistidinu 6 3 lejcinu 31 6 fenilalaninu 10 treoninu 11 8 valinu 12 6 glicinu 8 2 grama China takozh bagata na vitamini Zokrema v 1 kg yiyi zerna mistitsya u mg tiaminu 7 2 riboflavinu 2 0 nikotinovoyi kisloti 30 0 pantotenovoyi kisloti 13 0 tokoferoliv 51 4 Vona mistit j mineralni rechovini Poshirennya red Riznovid chini posivnoyi z velikim nasinnyam pohodit iz Seredzemnomor ya z dribnim z krayin Pivdenno Zahidnoyi Aziyi U dikomu stani nevidomij ale legko dichaviye Yak kulturna roslina viroshuvalas she drevnimi grekami i rimlyanam bula vidoma v Yegipti ta Indiyi Pershi zgadki pro viroshuvannya chini v Rosijskij imperiyi nalezhat do 1883 roku Teper yiyi viroshuyut u Pivdenno Zahidnij Aziyi i Pivnichnij Africi a takozh u deyakih krayinah Yevropi Ispaniyi Franciyi Ugorshini Italiyi ta in Svitova posivna plosha chini blizko 500 tis ga U kolishnomu SRSR chinu viroshuvali do 50 51 gradusiv pivnichnoyi shiroti v zahidnij chastini krayini i do 55 57 gradusiv pivnichnoyi shiroti u shidnij Posivni ploshi u postradyanskih krayinah skladayut blizko 10 tis ga Viroshuyut kulturu v Tatarstani Bashkortostani Chelyabinskij oblasti Povolzhi Azerbajdzhani ta Tadzhikistani V Ukrayini chinu posivnu viroshuyut u pravoberezhnih rajonah lisostepovoyi i stepovoyi zon Ekologiya red Roslina potrebuye tepla ale razom z tim ce holodostijka kultura Nasinnya prorostaye pri temperaturi 2 3 C shodi vitrimuyut zamorozki do 8 C Serednya suma neobhidnogo tepla za ves period vegetaciyi 80 110 dniv kolivayetsya mizh 2000 i 2400 C Dobre vitrimuye posuhu Yiyi korinnya pronikaye na glibinu do 2 m koreneva sistema dobre rozgaluzhena a dribni listochki spriyayut neznachnomu viparovuvannyu vodi ta ekonomnomu yiyi vikoristannyu Dobre roste na chornozemah i legkih suglinnih gruntah Stijka do poshkodzhen komahami Samozapilyuvana roslina Zastosuvannya red nbsp Zerna nbsp Strava z pidsmazhenoyi chini posivnoyiZa harchovoyu cinnistyu malo postupayetsya pered gorohom Vona jde na zelenij korm na sino i dlya vipasu hudobi Sino yiyi mistit taku samu kilkist bilkiv yak i lyucernove Zelenij korm vikoristovuyut dlya vidgodivli svinej U zelenij masi chini mistitsya bagato karotinu provitaminu A potribnogo dlya normalnogo rostu j rozvitku tvarin Z nasinnya gotuyut supi i kashi peremelyuyut na boroshno ta dodayut u hlib Zerno vikoristovuyut takozh dlya vigotovlennya surogatu kavi Vono takozh jde na virobnictvo plastmas i kazeyinu yakij za yakistyu nablizhayetsya do kazeyinu tvarinnogo pohodzhennya Mozhlive vikoristannya chini yak zelenogo dobriva U sivozmini viroshuyut pislya ozimih i prosapnih kultur Vona polipshuye fizichni vlastivosti ta rezhim zhivlennya gruntu ochishaye polya vid bur yaniv spriyaye krashomu proniknennyu vologi v grunt Na korenyah chini ye bulbochki v yakih mistyatsya bulbochkovi bakteriyi sho asimilyuyut azot iz povitrya Ozimi kulturi virosheni pislya chini znachno dodayut u vmisti bilka j polipshuyut hlibopekarski vlastivosti boroshna Najkrashi poperedniki chini v zoni Stepu ozimi zernovi yachmin kukurudza proso shirokoryadnogo visivu ta bashtanni kulturi V zoni Lisostepu chinu najkrashe visivati pislya ozimoyi pshenici kukurudzi cukrovih buryakiv ta kartopli Istotnim nedolikom vidu ye nayavnist u nomu fitinovoyi kisloti sho adsorbuyetsya organizmami Viroshuvannya red Sivbu provodyat v ranni termini zvichajnim ryadovim abo uzkoryadnim sposobom U razi zapiznennya iz sivboyu urozhajnist yiyi znizhuyetsya Norma visivu skladaye 150 250 kg ga siyut na glibinu 4 6 sm Urozhajnist zalezhit vid gruntovih i klimatichnih umov i skladaye dlya nasinnya do 40 7 c ga zelenoyi masi vid 90 do 200 c ga Najbilsha vrozhajnist chini sposterigayetsya za ryadkovogo sposobu sivbi Na zelenij korm i na sino mozhe viroshuvatisya razom z vivsom yachmenem mogarom sudanskoyu travoyu Do gruntu china mensh vibagliva nizh goroh Najpridatnishi dlya yiyi viroshuvannya legki supishani suglinkovi grunti ta chornozemi z dostatnim vmistom kalciyu Vazhki glinisti perezvolozheni grunti a takozh zasoleni dlya chini malopridatni Najposhirenishi sorti Krasnogradska 6 Kinelska 7 Kubanska 492 Krasnodarska 1 Stepova 21 Kormova 31 Bilyanka Div takozh red Spisok vidiv rodu ChinaPrimitki red Dobrochaeva D N Kotov M I Prokudin Yu N i dr Opredelitel vysshih rastenij Ukrainy K Nauk dumka 1987 Lathyrus sativus Slovnik ukrayinskih naukovih i narodnih nazv sudinnih roslin Yu Kobiv Kiyiv Naukova dumka 2004 800 s Slovniki Ukrayini ISBN 966 00 0355 2 Literatura red Vasilev G N China posevnaya M 1953 ros Zhukovskij P M Kulturnye rasteniya i ih sorodichi L 1971 str 318 ros Zykov Yu D China posevnaya Alma Ata 1963 ros Korenev G V Rastenievodstvo s osnovami selekcii i semenovodstva M 1990 ros Zalkind F L China Kulturnaya flora SSSR M L 1937 T 4 S 171 227 ros Zalkind F L China Narodnohozyajstvennoe znachenie Zernovye bobovye kultury Moskva SELHOZGIZ 1953 269 299 s ros Vehov V N Gubanov I A Lebedeva G F Kulturnye rasteniya SSSR M 1978 ros Osnovy zemledeliya i rastenievodstva Pod red V S Niklyaeva M 1990 str 320 ros Dzherela red Roslinnictvo Zernovi bobovi kulturi 2 7 China Agrotehnika ta mehanizaciya viroshuvannya j zbirannya chini Zhurnal Propoziciya Osnovnye selskohozyajstvennye kultury Osnovni silskogospodarski kulturi Proekt Agroekologicheskij atlas Rossii i sopredelnyh stran ekonomicheski znachimye rasteniya ih bolezni vrediteli i sornye rasteniya ros Procitovano 27 05 2015 Elektronnyj katalog sosudistyh rastenij Aziatskoj Rossii Elektronnij katalog sudinnih roslin Azijskoyi Rosiyi Bioraznoobrazie zhivotnogo i rastitelnogo mira Sibiri ros Elektronnaya biblioteka Sibirskogo otdeleniya RAN Procitovano 27 05 2015 Lathyrus sativus na sajti Germplasm Resources Information Network GRIN Ministerstva silskogo gospodarstva SShA angl Posilannya red China Agrarna enciklopediya Metodika provedennya ekspertizi sortiv chini posivnoyi Lathyrus sativus L na vidminnist odnoridnist i stabilnist Donskoj M M Agrobiologicheskie osobennosti chiny posevnoj Lathyrus sativus L v usloviyah Centralno Chernozemnogo regiona ros Lathyrus sativus L na sajti Plantarium ros Lathyrus sativus v bazi danih Tropicos Missurijskogo botanichnogo sadu angl Lathyrus sativus v bazi danih Euro Med PlantBase informacijnomu resursi dlya Yevro seredzemnomorskogo rozmayittya roslin angl Lathyrus sativus na sajti International Legume Database amp Information Service ILDIS angl Otrimano z https uk wikipedia org w index php title China posivna amp oldid 40911705