www.wikidata.uk-ua.nina.az

Україна в Першій світовій війні Україна у Першій світовій війні у Першій світовій війні назва Україна до 1917 року викор

Україна в Першій світовій війні

Україна у Першій світовій війні — у Першій світовій війні назва «Україна» до 1917 року використовувалася лише як загальнонаціональна назва території українського народу. Території, які становлять сучасну Україну, входили до складу Російської імперії (Наддніпрянщина, Слобожанщина, Донецьк, Таврія, Крим) та Австро-Угорської імперії (Закарпаття, Галичина, Буковина, Поділля). Починаючи з 1918 року Українська Народна Республіка (пізніше Українська Держава) вже як незалежна країна брала участь у цьому воєнному конфлікті.

Територіально — політичні плани ворогуючих держав щодо українських земель Редагувати

Першу світову війну розпочали два військово — політичні блоки: Антанта та Троїстий, а тоді вже Четвертний союз. У цій війні Україна стала об'єктом зазіхань держав Європи.

Російська імперія володіючи більшістю українських земель, прагнула захопити ще Галичину, Буковину та Закарпаття. Крім того, прагнула ліквідувати організаційні центри українського визвольного руху. А свої грабіжницькі наміри прикривала прагненням зібрати всі «російські» землі воєдино.

Австро — Угорська імперія мала на меті приєднати до своїх володінь Волинь і Поділля.

Німецька імперія добивалася розширення своїх володінь, внаслідок приєднання українських Східних і Південних земель. Загарбання українських земель німецькі політики вважали найважливішим кроком до розгрому Російської імперії.

Україна напередодні війни Редагувати

Наддніпрянщина Редагувати

Розселення українців Російської імперії на 1897 рік

Революція 1905-1907 років вплинула на життя тогочасного суспільства, однак вона не змінила основного напрямку його розвитку, який диктувався вимогами та законами ринкового господарства. Найнегативніші наслідки поразки революції відбилися на політичній сфері. Встановлювався надзвичайний стан, суворо заборонялися демонстрації, мітинги, збори. По всій країні діяли військові трибунали. Політичні організації пішли у підпілля. Посилилися репресії проти українства. Заборонялося викладання українською мовою в освітніх закладах, українські громади та клуби, більшість організацій «Просвіти» та практично всі основні українські періодичні видання були ліквідовані. Натомість за широкої підтримки влади бурхливу діяльність розгорнули шовіністичні організації, зокрема «Клуб русских националистов», заснований у Києві в 1908 році.

Широкого розголосу набула «справа Бейліса» — судовий процес, організований у Києві в 1913 році над євреєм, який звинувачувався у ритуальному вбивстві православної дитини. Преса здійняла антисемітську кампанію. Проте на захист Бейліса виступила демократична громадськість, прогресивна інтелігенція, письменники. Врешті-решт суд вимушений був виправдати Бейліса.

Після поразки Революції 1905-1907 років український визвольний рух опинився в складному становищі. Розпалася Українська радикально-демократична партія. Разом із тим, частина діячів Української соціал-демократичної робітничої партії, зокрема Симон Петлюра, Валентин Садовський, взяли участь у створенні міжпартійного політичного блоку — Товариства українських поступовців (ТУП). Активними діячами Товариства були Михайло Грушевський, Сергій Єфремов, Володимир Винниченко, Євген Чикаленко, Дмитро Дорошенко, Людмила Старицька-Черняхівська та інші. Найближчим своїм завданням ТУП вважало українізацію освіти, громадських установ, суду й церкви. Політичну лінію Товариства проводила газета «Рада». Значна увага приділялася відстоюванню українських інтересів у Державній Думі. Найреакційніша за своїм складом третя Державна Дума відхилила питання про українську мову навчання в початкових школах, а також про вживання української мови в судах. У 1913 році, коли була скликана четверта Дума, ТУП у своїх домаганнях заручилося підтримкою фракцій трудовиків та кадетів. Проте консервативна більшість Думи знову заблокувала ці питання.

Утиски з боку царського уряду продовжувалися й надалі. У 1914 році уряд заборонив святкування дня народження Тараса Шевченка. Це викликало хвилю протестів по всій Україні. Слова обурення пролунали навіть у Державній Думі. Тут вперше розгорнулася гостра дискусія з українського питання, і це справило велике враження не тільки в Думі, а й поза її межами. Наперекір репресій з боку влади, українське студентство у березні 1914 року вийшло на маніфестацію під жовто-блакитними прапорами.

Активну роботу проводили соціал-демократи щодо підготовки до відзначення 1 травня. Вони розповсюдили прокламацію ЦК РСДРП. Київська, Харківська, Катеринославська, Полтавська і Миколаївська партійні організації випустили листівки з закликом відзначити 1 травня політичним страйком. У день 1 травня 1914 року в Україні відбулося 85 політичних страйків з більш як 30 тис. учасників. Найбільше страйків сталося в Харківській і Київській губерніях.

Таким чином, напередодні Першої світової війни в Україні назрівала революційна ситуація. Протягом першої половини 1914 року Україні сталося понад 300 страйків, серед яких понад 70 % було політичними. У страйках взяли участь близько 95 тис. людей.

Усього за період нового революційного піднесення (1910 - перша половина 1914 року) в Україні відбулося 978 страйків з числом учасників близько 330 тис. людей.

Поступово український національний рух набирав нових сил. Але цей процес припинився з початком Першої світової війни.

Західна Україна Редагувати

Фортифікаційні споруди фронту біля Стрипи

Одним з найхарактерніших проявів національно-визвольних ідей в Галичині було пробудження соціальної активності українського селянства. У 1902 році Східну Галичину охопив сільськогосподарський страйк, в якому взяли участь близько 200 тисяч селян. Основними вимогами страйкарів були підвищення заробітної плати польськими поміщиками під час сільськогосподарських робіт та припинення втручання польської адміністрації в еміграцію селян і робітників в Америку. Страйк мав одночасно соціальний і національний характер і був спрямований проти польського панування в краю. Він завершився повною перемогою селян і показав зразок національної солідарності. Це цілковито змінило загальний баланс сил двох головних галицьких національностей: якщо польська еліта, зберігаючи свою політичну монополію в краю, й далі переважала українську, то українське селянство своєю організованістю і національною свідомістю значно перевищувало польське.

Усі свої здобутки українцям доводилося виборювати у впертій боротьбі з польською адміністрацією та польськими політичними силами краю. Українсько-польські стосунки на початку XX століття набрали гострого конфліктного характеру, характеру неоголошеної війни, найвиразнішими проявами якої стали замах на Івана Франка 1897 року, криваві розправи над українськими виборцями, вбивство галицького намісника графа Андрія Потоцького українським студентом у 1908 році та вбивство польськими студентами одного з лідерів українського студентського руху Адама Коцка у 1910 році. Політична боротьба точилася навколо двох питань: створення українського університету у Львові та проведення виборчої реформи, яка б збільшила представництво українців у галицькому сеймі. У лютому 1914 року завдяки активним діям митрополита Андрея Шептицького був укладений польсько-український компроміс, згідно з яким українці мали отримати третину місць у галицькому сеймі та повноправне представництво у різних сеймових комісіях. Поляки зобов'язалися не чинити перешкод заснуванню українського університету у Львові.

У березні 1913 року виникло військове товариство «Січові стрільці». До початку першої світової війни таких товариств налічувалось близько ста.

«Січі» вели культурно-освітню роботу. Вони, зокрема, брали участь у шевченківських ювілеях. З їх ініціативи відкриті пам'ятники поету у Вовчинці, Надієві, Микулинцях, Вовчківцях, Косові та в інших містах і селах Галичини. 100-річний ювілей Кобзаря вони використали і в політичних цілях. 28 червня 1914 року спортивні й військові «Січі» провели багатотисячні мітинги під гаслами визволення від іноземного гніту Галичини та Наддніпрянської України та створення на цій основі єдиної самостійної України.

Українське населення під час війни Редагувати

Австрійці вішають українок у Галичині

Під час війни в скрутному становищі опинилося населення Галичини й Буковини. «З одного боку, — зазначає сучасний історик Т. Гунчак, — його мордували росіяни, намагаючись вибити з нього почуття національної свідомості й самопошани; з іншого — над ним знущалися австрійці та мадяри, звинувачуючи у русофільстві». На початку війни галицькі та буковинські землі були завойовані російськими військами. Основною метою російської адміністрації було знищення основного центру українського національного руху, що зосереджувався в цих землях, та створення передумов для органічного їх включення до складу Російської імперії.

Саме на виконання цих завдань і були спрямовані основні «заходи» новопризначеного генерал-губернатора Галичини графа Георгія Бобринського: закриття «Просвіт», українських установ, бібліотек, шкіл; насильницька русифікація; репресії проти місцевої інтелігенції; гоніння на греко-католиків; масові депортації населення (з Галичини виселено понад 12 тис. осіб, звинувачених у неблагонадійності). Ще понад 100 тис. які під час війни повернулися до сповідання православ'я, рятуючись від ймовірної помсти з боку австро-угорської адміністрації, полишили край та відбули до губерній Російської імперії добровільно. Додатково, у межах тактики випаленої землі, східніше були переселені сотні тисяч українців Холмщини та Волині.

Війна принесла українським землям руйнацію господарства, гальмування поступального розвитку, деформацію структури виробництва, посилення залежності від іноземного капіталу. У Галичині за роки воєнного лихоліття зруйновано понад 40 % господарських та житлових будинків, понад 1,5 тис. промислових споруд. Навіть стратегічно важлива нафтова промисловість зменшила виробництво на 1/3. На Буковині у цей час поголів'я коней та свиней зменшилося на 60 %, овець — на 47 %. Не набагато кращою була ситуація і в Наддніпрянській Україні. Якщо 1913 року тут функціювало 3381 підприємство, то 1915 — лише 2849. На 1917 рік з 4 млн селянських господарств 1,8 млн дворів були без коней.

У цей час в селах залишилося лише 38,7 % працездатних осіб. Водночас з деградацією господарства в роки війни зростала його залежність від іноземного капіталу. Тільки впродовж 1916-1917 років 74 % іноземних вкладів у розвиток кам'яновугільної промисловості Російської імперії вкладено в підприємства Донбасу.

Людські втрати України Редагувати

Демографічні втрати, спричинені Першою світовою війною в Україні не вдається підрахувати навіть приблизно. Але є певна статистика щодо загальних втрат російської армії протягом 1914-1917 рр., коли військові органи її вели. Згідно з нею, російські війська втратили 626 440 осіб та померлими від ран 17 174 особи. Але це, звичайно, були лише точно встановлені загиблі, бо дуже велика кількість рахувалася такими, що зникли безвісти — 1 936 278 осіб. Це були як полонені, так і дезертири, так і загиблі. Російський емігрантський генерал Головін вивів свою цифру загальних втрат Російської імперії в першій світовій війні — 1,3 млн осіб. Відомо, що чисельність населення Російської імперії в 1914 р. складала близько 170 млн, з них населення українських губерній — близько 32 млн. Отже, на українські землі імперії припадає близько 20 % людських втрат. Проте ці показники не є абсолютно точними у зв'язку з неповною картиною демографічних втрат місцевого населення та військових втрат, підрахувати які не вдається через відсутність доступу до чималої кількості архівних даних, котрі у переважній більшості ще не є опрацьованими, або ж були втрачені у вирі революційних подій 1917 р. В тому числі мова йде про людські втрати на регіональному рівні. Лише зараз починають з'являтися дослідження молодих українських вчених, котрі спрямовані на вивчення регіонального характеру демографічних втрат, наприклад населення Наддніпрянщини (зокрема Полтавщини) у Великій війні 1914-1918 рр.

Крім цього, великих втрат зазнали українські землі Австро-Угорщини. Їх населення складало бл. 7 млн з 50 млн всієї імперії. Австро-Угорщина, за наявними даними, втратила близько 2 млн загиблими. Отже, втрати її українського населення — бл. 14 %. Також під час воєнних дій втрат зазнало мирне населення Галичини, Буковини і Волині, через які проходила лінія фронту. Отже, загальні людські втрати населення України (в сучасних кордонах) — близько 0,5 млн осіб.

Примітки Редагувати

  1. Володимир Головченко. Українське питання в роки Першої світової війни: монографія / НАН України, Ін-т політ. І етнонац. дослідж. імені І. Ф. Кураса. – Київ: Парламентське видавництво, 2009. – 448 с.
  2. Олександр Дем'янюк. Військове протистояння на території Волинської губернії на початковому етапі Першої світової війни // Матеріали Всеукр. наук. військ.-істор. конф. «Воєнна історія Середньої Наддніпрянщини». Київ, 2012
  3. . Архів оригіналу за 1 липня 2011. Процитовано 21 червня 2010. 
  4. . Архів оригіналу за 7 травня 2010. Процитовано 23 червня 2010. 
  5. Дорошенко Д. І. Історія України 1917—1923 рр. Том І. Доба Центральної Ради Ужгород: Друкарня «Свобода», 1932 (с. 10)
  6. Н. Н. Головин. Россия в первой мировой войне. Москва. Вече. 2014. -544с. с.149-207.

Література Редагувати

Примітки Редагувати

Посилання Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Ukrayina u Pershij svitovij vijni u Pershij svitovij vijni nazva Ukrayina do 1917 roku vikoristovuvalasya lishe yak zagalnonacionalna nazva teritoriyi ukrayinskogo narodu Teritoriyi yaki stanovlyat suchasnu Ukrayinu vhodili do skladu Rosijskoyi imperiyi Naddnipryanshina Slobozhanshina Doneck Tavriya Krim ta Avstro Ugorskoyi imperiyi Zakarpattya Galichina Bukovina Podillya 1 2 Pochinayuchi z 1918 roku Ukrayinska Narodna Respublika piznishe Ukrayinska Derzhava vzhe yak nezalezhna krayina brala uchast u comu voyennomu konflikti Zmist 1 Teritorialno politichni plani voroguyuchih derzhav shodo ukrayinskih zemel 2 Ukrayina naperedodni vijni 2 1 Naddnipryanshina 2 2 Zahidna Ukrayina 3 Ukrayinske naselennya pid chas vijni 4 Lyudski vtrati Ukrayini 5 Primitki 6 Literatura 7 Primitki 8 PosilannyaTeritorialno politichni plani voroguyuchih derzhav shodo ukrayinskih zemel RedaguvatiPershu svitovu vijnu rozpochali dva vijskovo politichni bloki Antanta ta Troyistij a todi vzhe Chetvertnij soyuz U cij vijni Ukrayina stala ob yektom zazihan derzhav Yevropi Rosijska imperiya volodiyuchi bilshistyu ukrayinskih zemel pragnula zahopiti she Galichinu Bukovinu ta Zakarpattya Krim togo pragnula likviduvati organizacijni centri ukrayinskogo vizvolnogo ruhu A svoyi grabizhnicki namiri prikrivala pragnennyam zibrati vsi rosijski zemli voyedino Avstro Ugorska imperiya mala na meti priyednati do svoyih volodin Volin i Podillya Nimecka imperiya dobivalasya rozshirennya svoyih volodin vnaslidok priyednannya ukrayinskih Shidnih i Pivdennih zemel Zagarbannya ukrayinskih zemel nimecki politiki vvazhali najvazhlivishim krokom do rozgromu Rosijskoyi imperiyi Ukrayina naperedodni vijni RedaguvatiDokladnishe Prichini Pershoyi svitovoyi vijniNaddnipryanshina Redaguvati nbsp Rozselennya ukrayinciv Rosijskoyi imperiyi na 1897 rikRevolyuciya 1905 1907 rokiv vplinula na zhittya togochasnogo suspilstva odnak vona ne zminila osnovnogo napryamku jogo rozvitku yakij diktuvavsya vimogami ta zakonami rinkovogo gospodarstva Najnegativnishi naslidki porazki revolyuciyi vidbilisya na politichnij sferi Vstanovlyuvavsya nadzvichajnij stan suvoro zaboronyalisya demonstraciyi mitingi zbori Po vsij krayini diyali vijskovi tribunali Politichni organizaciyi pishli u pidpillya Posililisya represiyi proti ukrayinstva Zaboronyalosya vikladannya ukrayinskoyu movoyu v osvitnih zakladah ukrayinski gromadi ta klubi bilshist organizacij Prosviti ta praktichno vsi osnovni ukrayinski periodichni vidannya buli likvidovani Natomist za shirokoyi pidtrimki vladi burhlivu diyalnist rozgornuli shovinistichni organizaciyi zokrema Klub russkih nacionalistov zasnovanij u Kiyevi v 1908 roci Shirokogo rozgolosu nabula sprava Bejlisa sudovij proces organizovanij u Kiyevi v 1913 roci nad yevreyem yakij zvinuvachuvavsya u ritualnomu vbivstvi pravoslavnoyi ditini Presa zdijnyala antisemitsku kampaniyu Prote na zahist Bejlisa vistupila demokratichna gromadskist progresivna inteligenciya pismenniki Vreshti resht sud vimushenij buv vipravdati Bejlisa Pislya porazki Revolyuciyi 1905 1907 rokiv ukrayinskij vizvolnij ruh opinivsya v skladnomu stanovishi Rozpalasya Ukrayinska radikalno demokratichna partiya Razom iz tim chastina diyachiv Ukrayinskoyi social demokratichnoyi robitnichoyi partiyi zokrema Simon Petlyura Valentin Sadovskij vzyali uchast u stvorenni mizhpartijnogo politichnogo bloku Tovaristva ukrayinskih postupovciv TUP Aktivnimi diyachami Tovaristva buli Mihajlo Grushevskij Sergij Yefremov Volodimir Vinnichenko Yevgen Chikalenko Dmitro Doroshenko Lyudmila Staricka Chernyahivska ta inshi Najblizhchim svoyim zavdannyam TUP vvazhalo ukrayinizaciyu osviti gromadskih ustanov sudu j cerkvi Politichnu liniyu Tovaristva provodila gazeta Rada Znachna uvaga pridilyalasya vidstoyuvannyu ukrayinskih interesiv u Derzhavnij Dumi Najreakcijnisha za svoyim skladom tretya Derzhavna Duma vidhilila pitannya pro ukrayinsku movu navchannya v pochatkovih shkolah a takozh pro vzhivannya ukrayinskoyi movi v sudah U 1913 roci koli bula sklikana chetverta Duma TUP u svoyih domagannyah zaruchilosya pidtrimkoyu frakcij trudovikiv ta kadetiv Prote konservativna bilshist Dumi znovu zablokuvala ci pitannya Utiski z boku carskogo uryadu prodovzhuvalisya j nadali U 1914 roci uryad zaboroniv svyatkuvannya dnya narodzhennya Tarasa Shevchenka Ce viklikalo hvilyu protestiv po vsij Ukrayini Slova oburennya prolunali navit u Derzhavnij Dumi Tut vpershe rozgornulasya gostra diskusiya z ukrayinskogo pitannya i ce spravilo velike vrazhennya ne tilki v Dumi a j poza yiyi mezhami Naperekir represij z boku vladi ukrayinske studentstvo u berezni 1914 roku vijshlo na manifestaciyu pid zhovto blakitnimi praporami Aktivnu robotu provodili social demokrati shodo pidgotovki do vidznachennya 1 travnya Voni rozpovsyudili proklamaciyu CK RSDRP Kiyivska Harkivska Katerinoslavska Poltavska i Mikolayivska partijni organizaciyi vipustili listivki z zaklikom vidznachiti 1 travnya politichnim strajkom U den 1 travnya 1914 roku v Ukrayini vidbulosya 85 politichnih strajkiv z bilsh yak 30 tis uchasnikiv Najbilshe strajkiv stalosya v Harkivskij i Kiyivskij guberniyah Takim chinom naperedodni Pershoyi svitovoyi vijni v Ukrayini nazrivala revolyucijna situaciya Protyagom pershoyi polovini 1914 roku Ukrayini stalosya ponad 300 strajkiv sered yakih ponad 70 bulo politichnimi U strajkah vzyali uchast blizko 95 tis lyudej Usogo za period novogo revolyucijnogo pidnesennya 1910 persha polovina 1914 roku v Ukrayini vidbulosya 978 strajkiv z chislom uchasnikiv blizko 330 tis lyudej 3 Postupovo ukrayinskij nacionalnij ruh nabirav novih sil Ale cej proces pripinivsya z pochatkom Pershoyi svitovoyi vijni Zahidna Ukrayina Redaguvati nbsp Fortifikacijni sporudi frontu bilya StripiOdnim z najharakternishih proyaviv nacionalno vizvolnih idej v Galichini bulo probudzhennya socialnoyi aktivnosti ukrayinskogo selyanstva U 1902 roci Shidnu Galichinu ohopiv silskogospodarskij strajk v yakomu vzyali uchast blizko 200 tisyach selyan Osnovnimi vimogami strajkariv buli pidvishennya zarobitnoyi plati polskimi pomishikami pid chas silskogospodarskih robit ta pripinennya vtruchannya polskoyi administraciyi v emigraciyu selyan i robitnikiv v Ameriku Strajk mav odnochasno socialnij i nacionalnij harakter i buv spryamovanij proti polskogo panuvannya v krayu Vin zavershivsya povnoyu peremogoyu selyan i pokazav zrazok nacionalnoyi solidarnosti Ce cilkovito zminilo zagalnij balans sil dvoh golovnih galickih nacionalnostej yaksho polska elita zberigayuchi svoyu politichnu monopoliyu v krayu j dali perevazhala ukrayinsku to ukrayinske selyanstvo svoyeyu organizovanistyu i nacionalnoyu svidomistyu znachno perevishuvalo polske Usi svoyi zdobutki ukrayincyam dovodilosya viboryuvati u vpertij borotbi z polskoyu administraciyeyu ta polskimi politichnimi silami krayu Ukrayinsko polski stosunki na pochatku XX stolittya nabrali gostrogo konfliktnogo harakteru harakteru neogoloshenoyi vijni najviraznishimi proyavami yakoyi stali zamah na Ivana Franka 1897 roku krivavi rozpravi nad ukrayinskimi viborcyami vbivstvo galickogo namisnika grafa Andriya Potockogo ukrayinskim studentom u 1908 roci ta vbivstvo polskimi studentami odnogo z lideriv ukrayinskogo studentskogo ruhu Adama Kocka u 1910 roci Politichna borotba tochilasya navkolo dvoh pitan stvorennya ukrayinskogo universitetu u Lvovi ta provedennya viborchoyi reformi yaka b zbilshila predstavnictvo ukrayinciv u galickomu sejmi U lyutomu 1914 roku zavdyaki aktivnim diyam mitropolita Andreya Sheptickogo buv ukladenij polsko ukrayinskij kompromis zgidno z yakim ukrayinci mali otrimati tretinu misc u galickomu sejmi ta povnopravne predstavnictvo u riznih sejmovih komisiyah Polyaki zobov yazalisya ne chiniti pereshkod zasnuvannyu ukrayinskogo universitetu u Lvovi U berezni 1913 roku viniklo vijskove tovaristvo Sichovi strilci Do pochatku pershoyi svitovoyi vijni takih tovaristv nalichuvalos blizko sta Sichi veli kulturno osvitnyu robotu Voni zokrema brali uchast u shevchenkivskih yuvileyah Z yih iniciativi vidkriti pam yatniki poetu u Vovchinci Nadiyevi Mikulincyah Vovchkivcyah Kosovi ta v inshih mistah i selah Galichini 100 richnij yuvilej Kobzarya voni vikoristali i v politichnih cilyah 28 chervnya 1914 roku sportivni j vijskovi Sichi proveli bagatotisyachni mitingi pid gaslami vizvolennya vid inozemnogo gnitu Galichini ta Naddnipryanskoyi Ukrayini ta stvorennya na cij osnovi yedinoyi samostijnoyi Ukrayini 4 Ukrayinske naselennya pid chas vijni Redaguvati nbsp Avstrijci vishayut ukrayinok u GalichiniPid chas vijni v skrutnomu stanovishi opinilosya naselennya Galichini j Bukovini Z odnogo boku zaznachaye suchasnij istorik T Gunchak jogo morduvali rosiyani namagayuchis vibiti z nogo pochuttya nacionalnoyi svidomosti j samoposhani z inshogo nad nim znushalisya avstrijci ta madyari zvinuvachuyuchi u rusofilstvi Na pochatku vijni galicki ta bukovinski zemli buli zavojovani rosijskimi vijskami Osnovnoyu metoyu rosijskoyi administraciyi bulo znishennya osnovnogo centru ukrayinskogo nacionalnogo ruhu sho zoseredzhuvavsya v cih zemlyah ta stvorennya peredumov dlya organichnogo yih vklyuchennya do skladu Rosijskoyi imperiyi Same na vikonannya cih zavdan i buli spryamovani osnovni zahodi novopriznachenogo general gubernatora Galichini grafa Georgiya Bobrinskogo zakrittya Prosvit ukrayinskih ustanov bibliotek shkil nasilnicka rusifikaciya represiyi proti miscevoyi inteligenciyi goninnya na greko katolikiv masovi deportaciyi naselennya z Galichini viseleno ponad 12 tis osib zvinuvachenih u neblagonadijnosti She ponad 100 tis yaki pid chas vijni povernulisya do spovidannya pravoslav ya ryatuyuchis vid jmovirnoyi pomsti z boku avstro ugorskoyi administraciyi polishili kraj ta vidbuli do gubernij Rosijskoyi imperiyi dobrovilno Dodatkovo u mezhah taktiki vipalenoyi zemli shidnishe buli pereseleni sotni tisyach ukrayinciv Holmshini ta Volini 5 Vijna prinesla ukrayinskim zemlyam rujnaciyu gospodarstva galmuvannya postupalnogo rozvitku deformaciyu strukturi virobnictva posilennya zalezhnosti vid inozemnogo kapitalu U Galichini za roki voyennogo liholittya zrujnovano ponad 40 gospodarskih ta zhitlovih budinkiv ponad 1 5 tis promislovih sporud Navit strategichno vazhliva naftova promislovist zmenshila virobnictvo na 1 3 Na Bukovini u cej chas pogoliv ya konej ta svinej zmenshilosya na 60 ovec na 47 Ne nabagato krashoyu bula situaciya i v Naddnipryanskij Ukrayini Yaksho 1913 roku tut funkciyuvalo 3381 pidpriyemstvo to 1915 lishe 2849 Na 1917 rik z 4 mln selyanskih gospodarstv 1 8 mln dvoriv buli bez konej U cej chas v selah zalishilosya lishe 38 7 pracezdatnih osib Vodnochas z degradaciyeyu gospodarstva v roki vijni zrostala jogo zalezhnist vid inozemnogo kapitalu Tilki vprodovzh 1916 1917 rokiv 74 inozemnih vkladiv u rozvitok kam yanovugilnoyi promislovosti Rosijskoyi imperiyi vkladeno v pidpriyemstva Donbasu Lyudski vtrati Ukrayini RedaguvatiDemografichni vtrati sprichineni Pershoyu svitovoyu vijnoyu v Ukrayini ne vdayetsya pidrahuvati navit priblizno Ale ye pevna statistika shodo zagalnih vtrat rosijskoyi armiyi protyagom 1914 1917 rr koli vijskovi organi yiyi veli 6 Zgidno z neyu rosijski vijska vtratili 626 440 osib ta pomerlimi vid ran 17 174 osobi Ale ce zvichajno buli lishe tochno vstanovleni zagibli bo duzhe velika kilkist rahuvalasya takimi sho znikli bezvisti 1 936 278 osib Ce buli yak poloneni tak i dezertiri tak i zagibli Rosijskij emigrantskij general Golovin viviv svoyu cifru zagalnih vtrat Rosijskoyi imperiyi v pershij svitovij vijni 1 3 mln osib Vidomo sho chiselnist naselennya Rosijskoyi imperiyi v 1914 r skladala blizko 170 mln z nih naselennya ukrayinskih gubernij blizko 32 mln Otzhe na ukrayinski zemli imperiyi pripadaye blizko 20 lyudskih vtrat Prote ci pokazniki ne ye absolyutno tochnimi u zv yazku z nepovnoyu kartinoyu demografichnih vtrat miscevogo naselennya ta vijskovih vtrat pidrahuvati yaki ne vdayetsya cherez vidsutnist dostupu do chimaloyi kilkosti arhivnih danih kotri u perevazhnij bilshosti she ne ye opracovanimi abo zh buli vtracheni u viri revolyucijnih podij 1917 r V tomu chisli mova jde pro lyudski vtrati na regionalnomu rivni Lishe zaraz pochinayut z yavlyatisya doslidzhennya molodih ukrayinskih vchenih kotri spryamovani na vivchennya regionalnogo harakteru demografichnih vtrat napriklad naselennya Naddnipryanshini zokrema Poltavshini u Velikij vijni 1914 1918 rr Krim cogo velikih vtrat zaznali ukrayinski zemli Avstro Ugorshini Yih naselennya skladalo bl 7 mln z 50 mln vsiyeyi imperiyi Avstro Ugorshina za nayavnimi danimi vtratila blizko 2 mln zagiblimi Otzhe vtrati yiyi ukrayinskogo naselennya bl 14 Takozh pid chas voyennih dij vtrat zaznalo mirne naselennya Galichini Bukovini i Volini cherez yaki prohodila liniya frontu Otzhe zagalni lyudski vtrati naselennya Ukrayini v suchasnih kordonah blizko 0 5 mln osib Primitki Redaguvati Volodimir Golovchenko Ukrayinske pitannya v roki Pershoyi svitovoyi vijni monografiya NAN Ukrayini In t polit I etnonac doslidzh imeni I F Kurasa Kiyiv Parlamentske vidavnictvo 2009 448 s Oleksandr Dem yanyuk Vijskove protistoyannya na teritoriyi Volinskoyi guberniyi na pochatkovomu etapi Pershoyi svitovoyi vijni Materiali Vseukr nauk vijsk istor konf Voyenna istoriya Serednoyi Naddnipryanshini Kiyiv 2012 Ribalko Istoriya Ukrayini chastina druga 1995 Arhiv originalu za 1 lipnya 2011 Procitovano 21 chervnya 2010 Ukrayinskij nacionalnij ruh naperedodni Pershoyi svitovoyi vijni Arhiv originalu za 7 travnya 2010 Procitovano 23 chervnya 2010 Doroshenko D I Istoriya Ukrayini 1917 1923 rr Tom I Doba Centralnoyi Radi Uzhgorod Drukarnya Svoboda 1932 s 10 N N Golovin Rossiya v pervoj mirovoj vojne Moskva Veche 2014 544s s 149 207 Literatura RedaguvatiIgor Kolyada Volodimir Malko Ukrayina v pershij svitovij vijni Znameniti podiyi istoriyi Ukrayini Folio 2021 r 128 st ISBN 978 966 03 9806 1 Gennadij Bondarenko Volin u Pershij svitovij vijni aktualni pitannya istoriyi ta istoriografiyi Minule i suchasne Volini ta Polissya Persha svitova vijna na Volini ta Volinskomu Polissi Naukovij zbirnik Vipusk 58 Luck 2016 V F Soldatenko Ukrayinske pitannya u strukturi mizhnarodnih vidnosin naperedodni Pershoyi svitovoyi vijni Ukrayinska diplomatichna enciklopediya u 2 t red kol L V Guberskij golova ta in K Znannya Ukrayini 2004 T 2 M Ya 812 s ISBN 966 316 045 4 V F Soldatenko Ukrayinske pitannya pid chas Pershoyi svitovoyi vijni Ukrayinska diplomatichna enciklopediya u 2 t red kol L V Guberskij golova ta in K Znannya Ukrayini 2004 T 2 M Ya 812 s ISBN 966 316 045 4 Ya M Antonyuk Vidgomin Pershoyi svitovoyi vijni na Zahidnij Ukrayini v pam yatnikah rosijskim voyakam za materialami Volinskoyi oblasti Persha svitova vijna istoriya ta uroki 1914 1918 rr Naukovij zbirnik Materiali mizhnarodnoyi naukovoyi vijskovo istorichnoyi konferenciyi 4 5 veresnya 2014 r m Kiyiv Nacionalnij vijskovo istorichnij muzej Ukrayini Kiyiv 2014 S 452 456 Ya M Antonyuk Vidgomin Pershoyi svitovoyi vijni u pam yatnikah voyakam avstro ugorskoyi ta nimeckoyi armij za materialami Volinskoyi oblasti Vijni i zbrojni konflikti u Shidnij Yevropi v XX na pochatku XXI stolit Materiali vseukrayinskoyi nauk konf 22 travnya 2015 r Zhitomir Polissya 2015 S 38 43 Lyubov Zhvanko Bizhenstvo Pershoyi svitovoyi vijni v Ukrayini Dokumenti i materiali 1914 1918 rr monografiya Hark nac akad misk gosp va H HNAMG 2010 360 s Tamara Lazanska Stanovishe bizhenciv Ukrayini v roki pershoyi svitovoyi vijni Problemi istoriyi Ukrayini HIH pochatku XX st 2009 16 S 196 240 Vasil Botushanskij Bukovina v roki Pershoyi svitovoyi vijni 1914 1918 rr Dokumenti Uporyadkuvannya peredmova komentari pereklad z nimeckoyi i rosijskoyi mov V M Botushanskogo Chernivci Tehnodruk 2014 356 s ISBN 978 966 695 133 8 Vasil Botushanskij Dzherela Derzhavnogo arhivu Cherniveckoyi oblasti do vivchennya podij Pershoyi svitovoyi vijni na Bukovini Pitannya istoriyi Ukrayini 2014 T 17 S 178 183 Viktoriya Vengerska Ukrayinske pitannya naperedodni ta v umovah Pershoyi svitovoyi vijni Visnik Kiyivskogo nacionalnogo universitetu imeni Tarasa Shevchenka Istoriya 2014 Vip 3 S 8 11 Nina Zagrebelna Providni gumanitarni gromadski organizaciyi v Ukrayini u period Pershoyi svitovoyi vijni stvorennya struktura socialna baza dzherela finansuvannya Problemi istoriyi Ukrayini HIH pochatku XX st zb nauk st Kiyiv Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini 2003 Vip VI S 255 269Primitki RedaguvatiPosilannya RedaguvatiKirilo Galushko Ukrayina u Pershij svitovij vijni Enciklopediya istoriyi Ukrayini Ukrayina Ukrayinci Kn 2 Redkol V A Smolij golova ta in NAN Ukrayini Institut istoriyi Ukrayini Kiyiv V vo Naukova dumka 2019 842 s Z velikoyi evropejskoyi vijni Z ilyustraciyami i uryadovim spisom ubitih i ranenih zhovnyiriv Rusiniv Nyu Jork Ruska vidavnicha spilka 1915 130 s Arhivovano 5 bereznya 2016 u Wayback Machine Ukrayina u Pershij svitovij vijni Voyenni diyi na teritoriyi Ukrayini Arhivovano 9 chervnya 2010 u Wayback Machine Ukrayina v pershij svitovij vijni nedostupne posilannya z lipnya 2019 Ukrayina v pershij svitovij vijni Arhivovano 27 veresnya 2010 u Wayback Machine Ukrayina v Pershij svitovij vijni Arhivovano 15 grudnya 2009 u Wayback Machine Roman Koval Persha svitova vijna v doli ukrayinskogo narodu Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Ukrayina v Pershij svitovij vijni amp oldid 40513883