На́діїв — село Долинської громади Калуського району Івано-Франківської області України.
село Надіїв | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Івано-Франківська область |
Район | Калуський район |
Громада | Долинська громада |
Код КАТОТТГ | UA26060130120079099 |
Облікова картка | картка |
Основні дані | |
Засноване | 1469 |
Перша згадка | 1399 |
Населення | 1354 |
Площа | 23,04 км² |
Густота населення | 58,77 осіб/км² |
Поштовий індекс | 77515 |
Телефонний код | +380 3477 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 48°59′54″ пн. ш. 24°04′50″ сх. д. / 48.99833° пн. ш. 24.08056° сх. д.Координати: 48°59′54″ пн. ш. 24°04′50″ сх. д. / 48.99833° пн. ш. 24.08056° сх. д. |
Водойми | Сівка, Рахинка |
Місцева влада | |
Адреса ради | 77515, Івано-Франківська обл., Калуський р-н, с.Надіїв, вул.Шевченка |
Карта | |
Надіїв | |
Надіїв | |
Мапа | |
Надіїв у Вікісховищі |
Мікротопоніміка Редагувати
Село поділяється на «кутки»: Осередок (центральний), На горі, Могилівка, Лиса гора, Заверб'я, Голиня, Сівка. До 1940 року до західного кутка Могилівка прилягав німецький присілок Гофнунґзау (нім. Hoffnungsau — джерело надії), перейменований польською владою 18 лютого 1939 року на Подлясє (пол. Podlasie).
Історія Редагувати
Перша письмова згадка про село має місце у грамоті короля Ягайла (Владислава ІІ) від жовтня 1399 року.
У податковому реєстрі 1515 року в селі документується піп (отже, уже тоді була церква) і 7 1/2 ланів (близько 187 га) оброблюваної землі.
За даними частини дослідників, Церква святого Юра, яка зараз перебуває в музеї «Дрогобиччина» (м. Дрогобич), була перевезена з села Надієва.
У 1939 році в селі проживало 1790 мешканців (1670 українців, 20 поляків, 50 латинників, 20 євреїв і 30 німців) та у присілку Гофнунґзау — 170 мешканців (10 українців і 160 німців). Колишня німецька колонія була ліквідована радянською владою у 1940 році. Її мешканців було депортовано до Вартегау (Німеччина) згідно із сумнозвісною угодою Молотова — Ріббентропа. Надалі сюди переселено українців з бойківського села Смерек (Закерзоння).
Пам'ятки Редагувати
- У селі діє православна церква св. Миколая (1863 р.).
- У селі знаходиться один із перших пам'ятників Тараса Шевченка. У 2013 р. громада урочисто святкувала 100 річчя пам'ятника Т. Шевченка за участі Митрополита Івано-Франківського і Галицького Іосафа. Співав хор Львівського ставропігійного Братства св. ап. Андрія Первозваного УАПЦ «Ставрос».
- Неподалік від села знаходиться заповідне урочище Надіїв.
Відомі люди Редагувати
- Микола Роїв «Рубан» (1922 р.) — стрілець сотні «Юрка» («Грозного»), охоронець пропагандиста сотні «Богдана».
- Ярослав Федоришин (нар. 25 червня 1955) — український театральний діяч, режисер, актор, Заслужений діяч мистецтв України, засновник та художній керівник Львівського академічного духовного театру «Воскресіння», директор Міжнародного театрального фестивалю «Золотий Лев».
- Теліжин Степан Степанович (* 1945) — український художник.
Фото Редагувати
Примітки Редагувати
- . Архів оригіналу за 15 червня 2016. Процитовано 6 лютого 2016.
- . Архів оригіналу за 17 листопада 2015. Процитовано 10 січня 2016.
- Zródla dziejowe. Tom XVIII. Polska XVI wieku pod względem geograficzno-statystycznym. Cz. I. Ziemie ruskie. Ruś Czerwona. s. 165 — Warszawa: Sklad główny u Gerberta I Wolfa, 1902. — 252 s.
- Шапіро О. Дерев'яні кораблі віри // Україна молода. — 2016. — № 114 (5107) (13 вер.). — С. 13. (Спадщина)
- Володимир Кубійович. Етнічні групи південнозахідньої України (Галичини) на 1.1.1939, с. 21 — Вісбаден, 1983. — 205 с.
- Івано-Франківська єпархія УПЦ КП, Долинське благочиння
- Б. Гаврилів, М. Косило. Пам'ятники Тарасові Шевченкові на Прикарпатті. — «Краєзнавець Прикарпаття», № 23.
- . Архів оригіналу за 22 жовтня 2017. Процитовано 22 жовтня 2017.
Посилання Редагувати
- Nadziejów // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1885. — Т. VI. — S. 870. (пол.)
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |