www.wikidata.uk-ua.nina.az

Табори НКВС для польських військовополонених пол Obozy NKWD dla jeńców polskich місця масової ізоляції трьох груп польсь

Табори НКВС для польських військовополонених

Табори НКВС для польських військовополонених (пол. Obozy NKWD dla jeńców polskich) — місця масової ізоляції трьох груп польських бранців у радянському полоні (з 1939 р.) без урахування тих в'язниць Західної Білорусі та Західної України, де було зосереджено окремо заарештованих польських офіцерів у кількості близько 1000 осіб, або тюрми НКВС на Луб'янці у Москві.

Табори польських полонених в СРСР:
жовтим кольором позначено спецтабори, салатним — розподільчі і пересильні табори, білим — здавально-приймальні пункти НКВС

Зазначені в цій статті табори поділено на «власне табори військовополонених», в яких радянська влада у принципі дотримувалася умов конвенції про полонених і не силувала їх до рабської праці, та на «трудові табори військовополонених», у яких бранці виконували примусові роботи. Для місць утримування першої групи полонених використовується відомий з історіографії поділ на «спеціальні» та «розподільчі» табори, а для другої групи таборів вводиться розрізнення на «пересильні» та «післяамністійні».

Табори НКВС під час «польської операції» (1933—1938) Редагувати

Після закінчення репатріації в 1924 р. на підставі Ризького договору (1921 р.) в СРСР залишилося близько 1,1-1,2 млн. поляків. Більшість (близько 900—950 тис.) проживала в Україні та Білорусі, де переважали селяни (близько 80%), осілі в XVII і XVIII століттях, найчастіше в районах, відібраних за першим поділом Польщі, та поблизу польсько-радянського кордону. Також були скупчення поляків і у великих містах, таких як Київ, Мінськ, Петроград і Москва. У самій Росії, в Закавказзі і в Сибіру проживало в цілому близько 200 тисяч. поляків. 11 серпня 1937 р. Єжов підписав оперативний наказ № 00485, який забезпечував, зокрема, «цілковиту ліквідацію (...) основних людських ресурсів польської розвідки в СРСР». «Польська операція», яка задумувалася «на три місяці», кілька разів подовжувалася та закінчилася рішенням НКВС і Раднаркому від 15 листопада 1938 року. До того ж декілька місяців тривала «чистка» серед тих енкаведистів, які брали участь в операції. Репресії проти поляків торкнулися як найвищих комуністичних діячів (зокрема, страчено 46 членів і 24 кандидатів у члени ЦК), так і «звичайних громадян»: і робітників, і — перш за все — селян. Згідно зі звітом НКВС від 10 липня 1938 року, загалом було заарештовано 134 519 поляків – близько 53% у Білорусі та Україні, більшість із яких утримували в таборах НКВС. До моменту ухвалення рішення від 15 листопада 1938 року чисельність заарештованих становила близько 150 тисяч. За оцінками, 40-50%, тобто близько 75 тис., було розстріляно. Решту було вислано в Казахстан або запроторено в табори НКВС.

Табори утримання першої групи Редагувати

Діяли з 17 вересня 1939 р. до кінця травня 1940 р., тобто до завершення процесу т. зв. розвантаження спеціальних таборів (Катинський розстріл).

Звичайні табори військовополонених Редагувати

Для першої групи полонених їх було утворено наказом № 0308 від 19 вересня 1939 року Лаврентія Берії з метою розміщення захоплених Червоною Армією на анексованих східних землях Польщі внаслідок агресії 17 вересня 1939 р. польських військовополонених, які передавалися органам НКВС. Згідно з цим наказом створювалося Управління НКВС СРСР у справах військовополонених. Керівником цього нового органу став майор, а з березня 1940 року — капітан держбезпеки Петро Сопруненко. У літературі вказується на понад сто таких таборів (близько 138), а найвідоміші так звані звичайні табори військовополонених перелічено нижче (із зазначенням розташування, коменданта і комісара в момент створення табору та відомостей про ув'язнених перед розвантаженням):

  • спеціальні табори:
  1. Козельський табір (в монастирі Введення Богородиці до Храму (Оптина пустинь), описаному у «Братах Карамазових» Достоєвського; начальник табору: ст. лейт. держ. безп. Василь Миколайович Корольов, комісар: старший політрук Михайло Михайлович Алексєєв; з цього табору загинуло 4410 осіб;)
  2. Осташковський табір (в монастирі Ніло-Столобенської пустині, командир: ст. лейт. держ. безп. Павло Федорович Борисовець, комісар: ст. політрук Іван Олексійович Юрасов; з цього табору було знищено 6314 осіб)
  3. Старобільський табір (у монастирі Покрови Богородиці; начальник табору: кап. держ. безп. Олексій Григорович Бережков, комісар: Михайло Михайлович Кіршин, з цього табору вбито 3739 осіб)
  • розподільчі, пересильні та збірні табори:
  1. Грязовецький табір (в колишньому монастирі на залізниці Ярославль—Вологда, пізнішому будинку відпочинку тресту «Сєвєролєс», приблизно за 8 км від міста та залізничної станції Грязовець; начальник табору: лейт. держ. безп. Михайло Філіппов; для відібраних енкаведистами «перспективних» в’язнів, у травні 1940 р. їх було 395;)
  2. Юхновський табір (Юхнов, у колишньому туберкульозному санаторії «Павлишев Бор» на річці Угра (часто табір ідентифікували під цим ім'ям), за 500 м від села Щелканово і за 32 км від залізничної станції Бабиніно на лінії Тихонова Пустинь біля Калуги — Сухиничі; начальник табору: майор держ. безп. Пилип Йосипович Кадишев, батальйонний комісар: Евель Соломонович Гільченок)
  3. Южський табір (Южа, неподалік річки Клязьма, в місті Талиця, за 30 км від Южі і 47 км від залізничної станції В'язники; начальник табору: мол. лейт. держбезпеки Олександр Філатович Кий, комісар: ст. лейт. держ. безп. Григорій Васильович Коротков)
  4. Козельщанський табір (500 м від залізничної станції; начальник табору: ст. лейт. держ. безп. В. Л. Соколов, комісар: кап. Ф. С. Акулієнко)
  5. Оранський табір (містечко Оранки недалеко від Богородська і залізничної лінії Арзамас—Горький, в колишньому монастирі; начальник табору: ст. лейт. держ. безп. І. Сорокін, комісар: лейт. держ. безп. В. П. Кузнецов)
  6. Путивльський табір (в Софронівському монастирі, за 40 км від Путивля і 12 км від залізничної станції Тьоткіно на лінії Суми—Ворожба—Дружба; начальник табору: майор держ. безп. Микола Миколайович Смирнов, батальйонний комісар: Семен Петрович Васягін)
  7. Заонікієвський (Вологодський) табір (у приміщеннях ліквідованого дитячого будинку за 18 км від Вологди поблизу селища Заонікієво; командир: Матвєєв, в. о. комісара Тимофій Федорович Сазонов)
  8. Фридрихівський табір (над Збручем, на північ від Волочиська)
  9. Шепетівський табір

Табори примусових робіт для військовополонених Редагувати

Найвідомішими трудовими таборами для військовополонених були:

  1. Ровенський табір (з грудня 1939 р. називався Львівським) — система з близько 20 табірних пунктів, розкиданих уздовж споруджуваної у вбивчому темпі стратегічної дороги Новоград-Волинський—Львів, куди було спрямовано 15500 осіб, з яких у грудні 1939 року було 14211 поляків, у тому числі 12482 рядових і 1364 осіб сержантсько-старшинського складу. Є свідчення, що там використовували до 25000 полонених.
  2. табори для потреб залізних рудників і вапнякових шахт об'єднання «Нікополь-Марганець», підпорядкованого Наркомату залізної металургії; сюди планувалося спрямувати 8500 поляків, а наприкінці було розміщено близько 10,3 тис. осіб:
    1. Криворізький табір (близько 6800 ув'язнених),
    2. Єлено-Каракубський (Сталінська область; близько 1900 ув'язнених),
    3. Запорізький табір (близько 1600 ув'язнених).

Табори утримання другої групи Редагувати

Ці табори являли собою місця утримання військовополонених у проміжку від так званого розвантаження таборів (Катинський розстріл) і до перехідного періоду після 12 серпня 1941 року — оголошення так званої амністії (звільнення органами НКВС унаслідок угоди Сікорського-Майського частини польських громадян, заарештованих і депортованих енкаведистами після вторгнення СРСР у Польщу 17 вересня 1939 р.).

Звичайні табори військовополонених Редагувати

  • пересильні табори:
  1. Козельський табір
  2. Юхновський табір
  • «післяамністійні» табори:
  1. Грязовецький табір
  2. Старобільський табір
  3. Суздальський табір
  4. Южський табір

Табори примусових робіт для військовополонених Редагувати

  1. Львівський табір (до грудня 1939 р. називався Ровенським)
  2. Сєвжелдорлаг
  3. Понойський табір
  4. Спасо-Заводський (Карагандинський) табір (утворений у серпні 1941 р. органами НКВС у Спаську поблизу Караганди, де було кількасот (можливо, близько 260) польських в'язнів з 1939 року, які так і не підпали під так звану амністію)

Табори утримання третьої групи Редагувати

Вступ Червоної Армії на східні простори Польської Республіки започаткував масові репресивні заходи проти польських озброєних незалежницьких організацій. Схоплених їхніх членів зосереджували у фільтраційних і пересильних таборах, зокрема у Білостоку, Любліні, Скробуві біля Любартува (іноді його зазначали як «Скробово»), Перемишлі, Соколуві-Підляському, Мідниках біля Вільнюса.

Частину з них силоміць або добровільно зараховували до складу Армії Берлінга та Червоної Армії, а більшість було депортовано в нижченазвані табори в глибині Росії:

  1. Боровичівський табір № 270 (Боровичі; 5795 осіб)
  2. Черебовецький табір (?) (Череповець (?))
  3. Дягілевський табір (Дягілево під Рязанню на залізниці Москва—Рязань)
  4. Дубровський табір (Дубровськ)
  5. Грязовецький табір (Грязовець біля Вологди)
  6. Калузький табір (Калуга)
  7. Осташковський табір № 45 (разом із Рязанським табором 4307 осіб)
  8. Рязанський табір № 178-454 (Рязань)
  9. Саратовський табір № 0321 (Саратов);
  10. Сталіногорський контрольно-фільтраційний табір № 283 і табір військовополонених № 388 (Сталіногорськ; 6326 осіб)
  11. Сталінський контрольно-фільтраційний табір № 240 (Сталіно; вкупі з Саратовським табором 4782 людини)

Крім цих таборів, військовиків АК та інших самостійницьких збройних формувань страчували або відправляли у трудові табори у Воркуту, Архангельськ, Мурманськ або на зимовий лісоповал, як це сталося зі всіма розміщеними в Калузькому таборі, яких примусили до такої праці в Коробовському районі (тепер частина Шатурського району) у Підмосков'ї.

Післявоєнні табори НКВС для поляків у СРСР Редагувати

Три основні типи таборів НКВС після війни мали такі назви:

а) табори; б) перевірочно-фільтраційні табори; в) трудові батальйони.

Після Другої світової війни 5690 поляків і польських громадян інших національностей, заарештованих після 4 січня 1944 року, було ув'язнено у Воркутлазі, Річлазі, Інтинлазі, Мінлазі, Обському ВТТ і будівництві 501 та інших таборах Сєвжелдорлагу.

Табори та в'язниці НКВС після війни і в ПНР Редагувати

За наказом № 220169 Верховного Головнокомандування, з 1 серпня 1944 року, НКВС і «Смерш», посуваючись за лінією фронту на території Польщі, засновували табори і тюрми для Армії Крайової та опозиції. Згідно з жовтневим звітом, у рамках виконання цього наказу за кілька місяців було затримано і роззброєно близько 25 тис. вояків АК.

До кінця 1944 року НКВС і «Смерш» схопили близько 17 тис. осіб, із яких понад 4000 опинилися в таборах у глибині СРСР. Радянські війська, з 1 березня 1945 року підпорядковані головному раднику НКВС при польському Міністерстві громадської безпеки (МГБ), діяли в Польщі до весни 1947 року, після чого ці функції передали УБ.

Кількість убитих і замордованих у в'язницях і трудових таборах у 1944-1956 роках історики оцінюють у понад півмільйона, в тому числі 80 тис. вояків АК та 31,5 тис. солдатів лісових загонів (колишніх бійців АК, націоналістів та ін.).

На підставі документації МГБ можна встановити, що в Польщі у квітні 1945 р. діяло 16 таких таборів.

Див. також Редагувати

Примітки Редагувати

  1. ↑ Kozielsk, Starobielsk, Ostaszków – sowieckie ludobójstwo – Miesięcznik Civitas Christiana (пол.). e-civitas.pl. Процитовано 25 січня 2018. 
  2. Козельщина жахливіша за Катинь

Посилання Редагувати

Література Редагувати

  • Indeks Represjonowanych. Instytut Pamięci Narodowej. Процитовано 10 вересня 2015. 
  • В. Абаринов: Катынский лабиринт.
  • Малый атлас СССР, ГУГиК, Москва 1975.
  • S. Ciesielski i inni: Represje sowieckie wobec Polaków i obywateli polskich, Ośrodek Karta, Warszawa 2002, wyd. II popr., ISBN 83-88288-31-8.
  • J. Hrybacz-Zawisza: Karta dziejów wileńskiej i nowogródzkiej Armii Krajowej. Miedniki – Kaługa – Lasy podmoskiewskie, Gorzów Wlkp. 2001.
  • I.S. Jažborovskaja: Katyń. Zbrodnia chroniona tajemnicą państwową, Warszawa 1998.
  • S. Kalbarczyk: Wykaz łagrów sowieckich, miejsc przymusowej pracy obywateli polskich w latach 1939–1943, cz. II, Warszawa 1997.
  • Katyń. Dokumenty zbrodni, t. 1, Jeńcy niewypowiedzianej wojny VIII 1939 – III 1940, red. A. Gieysztor, R.G. Pichoja, Warszawa 1995.
  • Katyń. Dokumenty zbrodni, t. 2, Zagłada, red. A. Gieysztor, W. Kozłow, Warszawa 1998.
  • Katyń. Dokumenty zbrodni, t. 3, Losy ocalałych. Lipiec 1940 – marzec 1943, oprac. zbiór, Warszawa 2001.
  • Katyń, lista ofiar i zaginionych jeńców, Kozielsk, Ostaszków, Starobielsk, wstęp i oprac. A.L. Szcześniak, Warszawa 1989.
  • P. Niwiński : Przed Warszawą było Wilno, Biuletyn Instytutu Pamięci Narodowej, nr 8-9, 2004 r., s. 45.
  • A.L. Szcześniak: Katyń. Tło historyczne, fakty, dokumenty, Warszawa 1989.
  • Jerzy Antoni Kostka, Kostkowie herbu Dąbrowa. Wyd.Z.P. POLIMER Koszalin 2010, ISBN 978-83-89976-40-6, s.191 i 192
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Tabori NKVS dlya polskih vijskovopolonenih pol Obozy NKWD dla jencow polskich miscya masovoyi izolyaciyi troh grup polskih branciv u radyanskomu poloni z 1939 r bez urahuvannya tih v yaznic Zahidnoyi Bilorusi ta Zahidnoyi Ukrayini de bulo zoseredzheno okremo zaareshtovanih polskih oficeriv u kilkosti blizko 1000 osib abo tyurmi NKVS na Lub yanci u Moskvi Tabori polskih polonenih v SRSR zhovtim kolorom poznacheno spectabori salatnim rozpodilchi i peresilni tabori bilim zdavalno prijmalni punkti NKVSZaznacheni v cij statti tabori podileno na vlasne tabori vijskovopolonenih v yakih radyanska vlada u principi dotrimuvalasya umov konvenciyi pro polonenih i ne siluvala yih do rabskoyi praci ta na trudovi tabori vijskovopolonenih u yakih branci vikonuvali primusovi roboti Dlya misc utrimuvannya pershoyi grupi polonenih vikoristovuyetsya vidomij z istoriografiyi podil na specialni ta rozpodilchi tabori a dlya drugoyi grupi taboriv vvoditsya rozriznennya na peresilni ta pislyaamnistijni Zmist 1 Tabori NKVS pid chas polskoyi operaciyi 1933 1938 2 Tabori utrimannya pershoyi grupi 2 1 Zvichajni tabori vijskovopolonenih 2 2 Tabori primusovih robit dlya vijskovopolonenih 3 Tabori utrimannya drugoyi grupi 3 1 Zvichajni tabori vijskovopolonenih 3 2 Tabori primusovih robit dlya vijskovopolonenih 4 Tabori utrimannya tretoyi grupi 5 Pislyavoyenni tabori NKVS dlya polyakiv u SRSR 6 Tabori ta v yaznici NKVS pislya vijni i v PNR 7 Div takozh 8 Primitki 9 Posilannya 10 LiteraturaTabori NKVS pid chas polskoyi operaciyi 1933 1938 RedaguvatiPislya zakinchennya repatriaciyi v 1924 r na pidstavi Rizkogo dogovoru 1921 r v SRSR zalishilosya blizko 1 1 1 2 mln polyakiv Bilshist blizko 900 950 tis prozhivala v Ukrayini ta Bilorusi de perevazhali selyani blizko 80 osili v XVII i XVIII stolittyah najchastishe v rajonah vidibranih za pershim podilom Polshi ta poblizu polsko radyanskogo kordonu Takozh buli skupchennya polyakiv i u velikih mistah takih yak Kiyiv Minsk Petrograd i Moskva U samij Rosiyi v Zakavkazzi i v Sibiru prozhivalo v cilomu blizko 200 tisyach polyakiv 11 serpnya 1937 r Yezhov pidpisav operativnij nakaz 00485 yakij zabezpechuvav zokrema cilkovitu likvidaciyu osnovnih lyudskih resursiv polskoyi rozvidki v SRSR Polska operaciya yaka zadumuvalasya na tri misyaci kilka raziv podovzhuvalasya ta zakinchilasya rishennyam NKVS i Radnarkomu vid 15 listopada 1938 roku Do togo zh dekilka misyaciv trivala chistka sered tih enkavedistiv yaki brali uchast v operaciyi Represiyi proti polyakiv torknulisya yak najvishih komunistichnih diyachiv zokrema stracheno 46 chleniv i 24 kandidativ u chleni CK tak i zvichajnih gromadyan i robitnikiv i persh za vse selyan Zgidno zi zvitom NKVS vid 10 lipnya 1938 roku zagalom bulo zaareshtovano 134 519 polyakiv blizko 53 u Bilorusi ta Ukrayini bilshist iz yakih utrimuvali v taborah NKVS Do momentu uhvalennya rishennya vid 15 listopada 1938 roku chiselnist zaareshtovanih stanovila blizko 150 tisyach Za ocinkami 40 50 tobto blizko 75 tis bulo rozstrilyano Reshtu bulo vislano v Kazahstan abo zaprotoreno v tabori NKVS Tabori utrimannya pershoyi grupi RedaguvatiDiyali z 17 veresnya 1939 r do kincya travnya 1940 r tobto do zavershennya procesu t zv rozvantazhennya specialnih taboriv Katinskij rozstril Zvichajni tabori vijskovopolonenih Redaguvati Dlya pershoyi grupi polonenih yih bulo utvoreno nakazom 0308 vid 19 veresnya 1939 roku Lavrentiya Beriyi z metoyu rozmishennya zahoplenih Chervonoyu Armiyeyu na aneksovanih shidnih zemlyah Polshi vnaslidok agresiyi 17 veresnya 1939 r polskih vijskovopolonenih yaki peredavalisya organam NKVS Zgidno z cim nakazom stvoryuvalosya Upravlinnya NKVS SRSR u spravah vijskovopolonenih Kerivnikom cogo novogo organu stav major a z bereznya 1940 roku kapitan derzhbezpeki Petro Soprunenko 1 U literaturi vkazuyetsya na ponad sto takih taboriv blizko 138 1 a najvidomishi tak zvani zvichajni tabori vijskovopolonenih perelicheno nizhche iz zaznachennyam roztashuvannya komendanta i komisara v moment stvorennya taboru ta vidomostej pro uv yaznenih pered rozvantazhennyam specialni tabori Kozelskij tabir v monastiri Vvedennya Bogorodici do Hramu Optina pustin opisanomu u Bratah Karamazovih Dostoyevskogo nachalnik taboru st lejt derzh bezp Vasil Mikolajovich Korolov komisar starshij politruk Mihajlo Mihajlovich Aleksyeyev z cogo taboru zaginulo 4410 osib Ostashkovskij tabir v monastiri Nilo Stolobenskoyi pustini komandir st lejt derzh bezp Pavlo Fedorovich Borisovec komisar st politruk Ivan Oleksijovich Yurasov z cogo taboru bulo znisheno 6314 osib Starobilskij tabir u monastiri Pokrovi Bogorodici nachalnik taboru kap derzh bezp Oleksij Grigorovich Berezhkov komisar Mihajlo Mihajlovich Kirshin z cogo taboru vbito 3739 osib rozpodilchi peresilni ta zbirni tabori Gryazoveckij tabir v kolishnomu monastiri na zaliznici Yaroslavl Vologda piznishomu budinku vidpochinku trestu Syevyerolyes priblizno za 8 km vid mista ta zaliznichnoyi stanciyi Gryazovec nachalnik taboru lejt derzh bezp Mihajlo Filippov dlya vidibranih enkavedistami perspektivnih v yazniv u travni 1940 r yih bulo 395 Yuhnovskij tabir Yuhnov u kolishnomu tuberkuloznomu sanatoriyi Pavlishev Bor na richci Ugra chasto tabir identifikuvali pid cim im yam za 500 m vid sela Shelkanovo i za 32 km vid zaliznichnoyi stanciyi Babinino na liniyi Tihonova Pustin bilya Kalugi Suhinichi nachalnik taboru major derzh bezp Pilip Josipovich Kadishev bataljonnij komisar Evel Solomonovich Gilchenok Yuzhskij tabir Yuzha nepodalik richki Klyazma v misti Talicya za 30 km vid Yuzhi i 47 km vid zaliznichnoyi stanciyi V yazniki nachalnik taboru mol lejt derzhbezpeki Oleksandr Filatovich Kij komisar st lejt derzh bezp Grigorij Vasilovich Korotkov Kozelshanskij tabir 500 m vid zaliznichnoyi stanciyi nachalnik taboru st lejt derzh bezp V L Sokolov komisar kap F S Akuliyenko Oranskij tabir mistechko Oranki nedaleko vid Bogorodska i zaliznichnoyi liniyi Arzamas Gorkij v kolishnomu monastiri nachalnik taboru st lejt derzh bezp I Sorokin komisar lejt derzh bezp V P Kuznecov Putivlskij tabir v Sofronivskomu monastiri za 40 km vid Putivlya i 12 km vid zaliznichnoyi stanciyi Totkino na liniyi Sumi Vorozhba Druzhba nachalnik taboru major derzh bezp Mikola Mikolajovich Smirnov bataljonnij komisar Semen Petrovich Vasyagin Zaonikiyevskij Vologodskij tabir u primishennyah likvidovanogo dityachogo budinku za 18 km vid Vologdi poblizu selisha Zaonikiyevo komandir Matvyeyev v o komisara Timofij Fedorovich Sazonov Fridrihivskij tabir nad Zbruchem na pivnich vid Volochiska Shepetivskij tabirTabori primusovih robit dlya vijskovopolonenih Redaguvati Najvidomishimi trudovimi taborami dlya vijskovopolonenih buli Rovenskij tabir z grudnya 1939 r nazivavsya Lvivskim sistema z blizko 20 tabirnih punktiv rozkidanih uzdovzh sporudzhuvanoyi u vbivchomu tempi strategichnoyi dorogi Novograd Volinskij Lviv kudi bulo spryamovano 15500 osib z yakih u grudni 1939 roku bulo 14211 polyakiv u tomu chisli 12482 ryadovih i 1364 osib serzhantsko starshinskogo skladu Ye svidchennya sho tam vikoristovuvali do 25000 polonenih tabori dlya potreb zaliznih rudnikiv i vapnyakovih shaht ob yednannya Nikopol Marganec pidporyadkovanogo Narkomatu zaliznoyi metalurgiyi syudi planuvalosya spryamuvati 8500 polyakiv a naprikinci bulo rozmisheno blizko 10 3 tis osib Krivorizkij tabir blizko 6800 uv yaznenih Yeleno Karakubskij Stalinska oblast blizko 1900 uv yaznenih Zaporizkij tabir blizko 1600 uv yaznenih Tabori utrimannya drugoyi grupi RedaguvatiCi tabori yavlyali soboyu miscya utrimannya vijskovopolonenih u promizhku vid tak zvanogo rozvantazhennya taboriv Katinskij rozstril i do perehidnogo periodu pislya 12 serpnya 1941 roku ogoloshennya tak zvanoyi amnistiyi zvilnennya organami NKVS unaslidok ugodi Sikorskogo Majskogo chastini polskih gromadyan zaareshtovanih i deportovanih enkavedistami pislya vtorgnennya SRSR u Polshu 17 veresnya 1939 r Zvichajni tabori vijskovopolonenih Redaguvati peresilni tabori Kozelskij tabir Yuhnovskij tabir pislyaamnistijni tabori Gryazoveckij tabir Starobilskij tabir Suzdalskij tabir Yuzhskij tabirTabori primusovih robit dlya vijskovopolonenih Redaguvati Lvivskij tabir do grudnya 1939 r nazivavsya Rovenskim Syevzheldorlag Ponojskij tabir Spaso Zavodskij Karagandinskij 2 tabir utvorenij u serpni 1941 r organami NKVS u Spasku poblizu Karagandi de bulo kilkasot mozhlivo blizko 260 polskih v yazniv z 1939 roku yaki tak i ne pidpali pid tak zvanu amnistiyu Tabori utrimannya tretoyi grupi RedaguvatiVstup Chervonoyi Armiyi na shidni prostori Polskoyi Respubliki zapochatkuvav masovi represivni zahodi proti polskih ozbroyenih nezalezhnickih organizacij Shoplenih yihnih chleniv zoseredzhuvali u filtracijnih i peresilnih taborah zokrema u Bilostoku Lyublini Skrobuvi bilya Lyubartuva inodi jogo zaznachali yak Skrobovo Peremishli Sokoluvi Pidlyaskomu Midnikah bilya Vilnyusa Chastinu z nih silomic abo dobrovilno zarahovuvali do skladu Armiyi Berlinga ta Chervonoyi Armiyi a bilshist bulo deportovano v nizhchenazvani tabori v glibini Rosiyi Borovichivskij tabir 270 Borovichi 5795 osib Chereboveckij tabir Cherepovec Dyagilevskij tabir Dyagilevo pid Ryazannyu na zaliznici Moskva Ryazan Dubrovskij tabir Dubrovsk Gryazoveckij tabir Gryazovec bilya Vologdi Kaluzkij tabir Kaluga Ostashkovskij tabir 45 razom iz Ryazanskim taborom 4307 osib Ryazanskij tabir 178 454 Ryazan Saratovskij tabir 0321 Saratov Stalinogorskij kontrolno filtracijnij tabir 283 i tabir vijskovopolonenih 388 Stalinogorsk 6326 osib Stalinskij kontrolno filtracijnij tabir 240 Stalino vkupi z Saratovskim taborom 4782 lyudini Krim cih taboriv vijskovikiv AK ta inshih samostijnickih zbrojnih formuvan strachuvali abo vidpravlyali u trudovi tabori u Vorkutu Arhangelsk Murmansk abo na zimovij lisopoval yak ce stalosya zi vsima rozmishenimi v Kaluzkomu tabori yakih primusili do takoyi praci v Korobovskomu rajoni teper chastina Shaturskogo rajonu u Pidmoskov yi Pislyavoyenni tabori NKVS dlya polyakiv u SRSR RedaguvatiTri osnovni tipi taboriv NKVS pislya vijni mali taki nazvi a tabori b perevirochno filtracijni tabori v trudovi bataljoni Pislya Drugoyi svitovoyi vijni 5690 polyakiv i polskih gromadyan inshih nacionalnostej zaareshtovanih pislya 4 sichnya 1944 roku bulo uv yazneno u Vorkutlazi Richlazi Intinlazi Minlazi Obskomu VTT i budivnictvi 501 ta inshih taborah Syevzheldorlagu Tabori ta v yaznici NKVS pislya vijni i v PNR RedaguvatiZa nakazom 220169 Verhovnogo Golovnokomanduvannya z 1 serpnya 1944 roku NKVS i Smersh posuvayuchis za liniyeyu frontu na teritoriyi Polshi zasnovuvali tabori i tyurmi dlya Armiyi Krajovoyi ta opoziciyi Zgidno z zhovtnevim zvitom u ramkah vikonannya cogo nakazu za kilka misyaciv bulo zatrimano i rozzbroyeno blizko 25 tis voyakiv AK Do kincya 1944 roku NKVS i Smersh shopili blizko 17 tis osib iz yakih ponad 4000 opinilisya v taborah u glibini SRSR Radyanski vijska z 1 bereznya 1945 roku pidporyadkovani golovnomu radniku NKVS pri polskomu Ministerstvi gromadskoyi bezpeki MGB diyali v Polshi do vesni 1947 roku pislya chogo ci funkciyi peredali UB Kilkist ubitih i zamordovanih u v yaznicyah i trudovih taborah u 1944 1956 rokah istoriki ocinyuyut u ponad pivmiljona v tomu chisli 80 tis voyakiv AK ta 31 5 tis soldativ lisovih zagoniv kolishnih bijciv AK nacionalistiv ta in Na pidstavi dokumentaciyi MGB mozhna vstanoviti sho v Polshi u kvitni 1945 r diyalo 16 takih taboriv Div takozh RedaguvatiRadyanski represiyi gromadyan dovoyennoyi Polshi 1939 1946 Radyanski tabori dlya vijskovopolonenih Berestejskij zbirno peresilnij tabirPrimitki Redaguvati a b Kozielsk Starobielsk Ostaszkow sowieckie ludobojstwo Miesiecznik Civitas Christiana pol e civitas pl Procitovano 25 sichnya 2018 Kozelshina zhahlivisha za KatinPosilannya RedaguvatiO V Bucko Vijskovopoloneni v SRSR 1941 1945 pp UIZh 2000 4 ISSN 0130 5247 Jan Bober Za drutami obozow sowieckich Wspomnienia Opracowal wprowadzenie i przypisy sporzadzil Krzysztof Halicki Lodz 2016 ss 272 Krzysztof Halicki Academia edu Procitovano 2 grudnya 2016 Halicki Krzysztof Policjanci z Okregu XII PP Pomorskiego ofiary Miednoje w Katyn Ofiary z Kujaw i Pomorza w 73 rocznice zbrodni katynskiej pod red W Kubiaka i Z Karpusa Wloclawek 2013 Krzysztof Halicki Academia edu Procitovano 2 grudnya 2016 Literatura RedaguvatiIndeks Represjonowanych Instytut Pamieci Narodowej Procitovano 10 veresnya 2015 V Abarinov Katynskij labirint Malyj atlas SSSR GUGiK Moskva 1975 S Ciesielski i inni Represje sowieckie wobec Polakow i obywateli polskich Osrodek Karta Warszawa 2002 wyd II popr ISBN 83 88288 31 8 J Hrybacz Zawisza Karta dziejow wilenskiej i nowogrodzkiej Armii Krajowej Miedniki Kaluga Lasy podmoskiewskie Gorzow Wlkp 2001 I S Jazborovskaja Katyn Zbrodnia chroniona tajemnica panstwowa Warszawa 1998 S Kalbarczyk Wykaz lagrow sowieckich miejsc przymusowej pracy obywateli polskich w latach 1939 1943 cz II Warszawa 1997 Katyn Dokumenty zbrodni t 1 Jency niewypowiedzianej wojny VIII 1939 III 1940 red A Gieysztor R G Pichoja Warszawa 1995 Katyn Dokumenty zbrodni t 2 Zaglada red A Gieysztor W Kozlow Warszawa 1998 Katyn Dokumenty zbrodni t 3 Losy ocalalych Lipiec 1940 marzec 1943 oprac zbior Warszawa 2001 Katyn lista ofiar i zaginionych jencow Kozielsk Ostaszkow Starobielsk wstep i oprac A L Szczesniak Warszawa 1989 P Niwinski Przed Warszawa bylo Wilno Biuletyn Instytutu Pamieci Narodowej nr 8 9 2004 r s 45 A L Szczesniak Katyn Tlo historyczne fakty dokumenty Warszawa 1989 Jerzy Antoni Kostka Kostkowie herbu Dabrowa Wyd Z P POLIMER Koszalin 2010 ISBN 978 83 89976 40 6 s 191 i 192 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Tabori NKVS dlya polskih vijskovopolonenih amp oldid 32222942