www.wikidata.uk-ua.nina.az

Катинський розстріл Кати нський ро зстріл пол zbrodnia katyńska узагальнена назва воєнного злочину масової страти польсь

Катинський розстріл

Кати́нський ро́зстріл (пол. zbrodnia katyńska) — узагальнена назва воєнного злочину, масової страти польських громадян, здійсненої органами НКВС СРСР за цілком секретним наказом партійно-державного керівництва СРСР (рішення Політбюро ЦК ВКП (б) від 5 березня та 5 квітня 1940 року) одночасно у декількох місцях — головним чином у Катинському лісі (поблизу села Катинь Смоленської області), в тюрмі міста Калінін (нині Твер) та в Харкові навесні 1940 року.

Катинський розстріл
пол. zbrodnia katyńska
Пам‘ятник біля підніжжя Лисої Гори
Спосіб вбивства: розстріл
Місце вбивства:  СРСР: Катинь
Координати: 54°46′23″ пн. ш. 31°47′20″ сх. д. / 54.77333300002777605° пн. ш. 31.78888900002777973° сх. д. / 54.77333300002777605; 31.78888900002777973
Дата: початок квітня - кінець травня 1940 року
Вбивці: співробітники НКВС СРСР
Убиті: 21 857 осіб
Зброя: Пістолети «Вальтер» і «Браунінг»

Координати: 54°46′24″ пн. ш. 31°47′20″ сх. д. / 54.77333° пн. ш. 31.78889° сх. д. / 54.77333; 31.78889

Ексгумація катинської могили. 1943.
Ексгумація катинської могили. 1943.
Польські полонені

Як свідчать виявлені в 1990 і 1992 роках документи, розстріли проводили за рішенням особливої Трійки НКВС СРСР відповідно до постанови Політбюро ЦК ВКП(б) від 5 березня 1940 року.

Відповідно до висновків німецької комісії Г. Бутца і міжнародних комісій 1943 року, органи НКВС проводили розстріли й поховання в Катинському лісі як у 1940 році, так і раніше — в 1920—1930-х роках.

Ці висновки були підтверджені у 1990—2004 роках Головною військовою прокуратурою РФ, що констатувала винесення «трійкою НКВС» смертних вироків 14 542 польським військовополоненим, і вірогідно встановлено смерть 1803 осіб.

Керівництво СРСР до 1990 року заперечувало свою причетність до цих розстрілів. Відповідно до радянської офіційної версії (комісія Миколи Бурденка), польські громадяни були розстріляні в Катині 1941 року німецькими окупаційними військами. Сьогодні цю вже маргінальну версію підтримують деякі російські публіцисти.

28 квітня 2010 року за рішенням Президента РФ Дмитра Медведєва розсекречено архівні документи Катинського злочину з так званого «пакету № 1», які підтверджують провину СРСР.

21 жовтня 2013 року судді Великої Палати ЄСПЛ констатували факт вчинення керівництвом і силовими структурами радянської Росії воєнного злочину — масового вбивства польських військовополонених, а також факт невдалої спроби СРСР перекласти вину у вчиненні цього злочину на нацистський режим Третього Рейху на Нюрнберзькому процесі.

Окупація Польщі Редагувати

1 вересня 1939 року Німеччина напала на Польщу. 17 вересня на територію Польщі вступили частини Червоної Армії. Відповідно до норм тогочасного міжнародного права, СРСР вчинив військову агресію проти Польщі, окупувавши військовою силою її східні території. Польське командування віддало наказ не чинити опір радянським військам, однак на місцях опір спонтанно чинився. Безповоротні втрати радянської сторони в результаті бойових зіткнень склали в цілому 1475 осіб, польської — 3500 осіб.

Польський генерал Владислав Андерс, що пораненим потрапив у радянський полон, у спогадах писав:

Червона Армія, просунувшись у результаті наступу до узгодженої з Німеччиною лінії поділу Польщі (що була близька до так званої «лінії Керзона»), зайняла території Західної України і Західної Білорусі, які раніше за Ризьким мирним договором 1921 року більшовики передали до складу Польщі. Ці дії стали можливими в результаті підписання таємного протоколу до радянсько-німецького Пакту про ненапад (1939) й вже тодішнім радянським керівництвом неофіційно називалися «четвертим поділом Польщі» таке найменування вживається і в сучасній російській історіографії. (Див. Вторгнення СРСР до Польщі)

У ході бойових дій німецькі війська захопили 420 тисяч полонених, Червона Армія — 250 тисяч. Відомі випадки розстрілу полонених як німецькими військами, так і червоноармійцями. Так, після захоплення Гродно 22 вересня радянські війська розстріли на місці 300 захисників міста, включно з командиром корпуса Ольшином-Вільчинським і його ад'ютантом; наступного дня в Мокшріанах було розстріляно 150 морських офіцерів, що відступали на Брест. Розстріли відбувалися і в інших місцях, включаючи Львів.

Полонені й інтерновані Редагувати

19 вересня 1939 наказом НКВС № 0308 було створене Управління у справах військовополонених й інтернованих (УПВІ) при НКВС СРСР й організовано 8 таборів для утримання польських військовополонених (Осташковський, Юхновський, Козельський, Путивльський, Козельщанський, Старобільский, Южський і Оранський). Начальником управління був призначений майор П. К. Сопруненко.

Усього в ході просування Червоної Армії було захоплено від чверті мільйона до півмільйона польських громадян, серед яких були як військовослужбовці польської армії, так й інші особи, що чинили збройний опір.

За рішенням Політбюро ЦК ВКП(б) від 3 жовтня 1939 року, рядових та унтер-офіцерів, уродженців територій Польщі, що відійшли до СРСР, розпустили по домівках, а понад 40 тис. жителів західної й центральної Польщі передали Німеччині. Військовополонені, що залишилися, були розподілені в такий спосіб:

Категорія Розміщення Кількість осіб Примітка
Офіцерський склад Старобільський табір 4 000
Офіцерський склад Козельський табір 5 000
Жандарми, поліцейські Осташковський табір (Калінінська область) 4 700
Рядові та молодший склад будівництво дороги Новоград-Волинський — Львів 18 000
Рядові та молодший склад Наркомчормет на роботу в Криворізькому басейні 10 000 приблизно
РАЗОМ 41 700 приблизно

Серед арештованих поляків (цивільних) були такі відомі в майбутньому діячі, як майбутній президент Польщі Войцех Ярузельський і майбутній прем'єр-міністр Ізраїлю Менахем Бегін. Генерал Владислав Андерс, який утримувався у внутрішній в'язниці НКВС на Луб'янці, згадував, що він постійно чув від радянських військових і співробітників держбезпеки таке:

Узимку 1940 року осадників було вислано в Сибір на лісоповал. На початку весни до 26 тис. родин військовополонених, а також представники деяких інших категорій польського населення були депортовані на спецпоселення, головним чином у Північний Казахстан та Сибір.

У той же самий час від офіцерів, що утримувалися в трьох таборах — Осташковському, Козельському і Старобільському, — перестали надходити листи, які раніше регулярно доходили до родин через Міжнародний Червоний Хрест. З квітня-травня 1940 року родини цих офіцерів більше не одержали жодного листа.

Розстріл Редагувати

Записка Берії Сталіну
Рішення Політбюро ЦК ВКП(б) від 5 березня 1940 р.

Як свідчать опубліковані в 1992 році документи, 3 березня 1940 (дату встановлено за номером записки) народний комісар внутрішніх справ Л. Берія запропонував Політбюро:

Використовуючи інформацію НКВС, Політбюро ВКП(б) — вищий керівний орган комуністичної партії більшовиків СРСР — 5 березня 1940 року ухвалив рішення вбити шляхом розстрілу понад 21 000 польських військовополонених та польської інтелігенції. В історичній літературі цей епізод злочину радянського режиму відомий як катинський розстріл

Для знищення ув'язнених Осташковського табору приготували Калінінську в'язницю, заздалегідь звільнену від інших ув'язнених. Одночасно неподалік від Калініна, в селищі Мєдноє, екскаваторами вирили кілька величезних ям. Такі ж ями викопали й поруч із Катинню, неподалік Смоленська.

З початку квітня військовополонених почали вивозити на розстріл ешелонами по 350—400 осіб. Жертвам повідомляли, що їх готують до відправлення на батьківщину.

Майор Адам Сольський, відправлений етапом із Козельського табору 7 квітня, записував у своєму (згодом знайденому німецькою комісією Г. Бутца) щоденнику:

На цьому щоденник обривається.

Страти продовжувались з початку квітня до середини травня 1940 року. Після розстрілів у Москву відправили телеграму: «Операция по разгрузке лагерей закончена».

Представники СРСР не могли надати вичерпної та зрозумілої відповіді на неодноразові запити польського уряду в Лондоні щодо зниклих польських військовополонених протягом 1940—1943 р. Можливість захоплення та страти польських військовослужбовців частинами Вермахту при наступі в 1941 р., що стало офіційною версією СРСР пізніше, після 1943 року, коли масові місця поховань були знайдені та відкриті німцями, у відповідях польській стороні на запити впродовж 1941—1943 р. — навіть не розглядалася. Під час Нюрнберзького процесу над злочинами головних функціонерів Третього Рейху радянська сторона звинувачення намагалася звинуватити нацистів за скоєння власного радянського злочину масового вбивства польських військовополонених та інтелігенції, однак радянська версія причетності нацистів до катинських розстрілів трибуналом була відкинута.

3 березня 1959 року в цілком таємній доповідній записці нр. Н-632-Ш на ім'я Хрущова голова КДБ Шелєпін запропонував знищити 21 857 особових справ розстріляних польських громадян. Пропозицію було затверджено і виконано. За даними цієї записки усього було розстріляно 21 857 осіб, з них у Катині 4 421 осіб, у Харкові 3 820 осіб, у Калініні 6 311 осіб й 7 305 осіб у таборах і в'язницях Західної України й Західної Білорусі.

місце розстрілу, згідно з даними «Записки…» Шелепіна кількість людей
у Катинському лісі (Смоленська область) 4 421
у Старобільському таборі біля Харкова 3 820
в Осташковському таборі (Калінінська область) 6 311
в інших таборах і в'язницях Західної України й Західної Білорусі 7 305
Усього 21 857

Ця акція стала ударом по всій польській інтелігенції, оскільки серед страчених були не тільки кадрові офіцери, але й офіцери воєнного часу — мобілізовані адвокати, журналісти, інженери, учителі, лікарі і т. д., включаючи університетських професорів, яких тільки в Козельському таборі перебувало 20 чоловік.

Одночасно аналогічні акції, за особистим наказом Гітлера, відбувалися й у нацистському «Генерал-губернаторстві». З 1 березня до кінця травня там було арештовано близько 3 тисяч найвидніших поляків — учених, фабрикантів, громадських діячів тощо. Всі вони були розстріляні в Пальмірах під Варшавою.

Нагородження виконавців Редагувати

Всі виконавці злочинного наказу — від рядового ката до вищого керівництва Радянського Союзу і НКВС були того ж року нагороджені. Практично повний список причетних до Катинського злочину являє собою секретний наказ № 001365, виданий 26 жовтня 1940 року — про нагородження великої групи співробітників НКВС за виконання «особливо важливого завдання». Російський історик Микита Петров, який дослідив історію цього наказу, підкреслив, що в звичайних випадках нагородження виконавців оформлювалося звичайними відкритими наказами. Їх нагороджували зброєю, значками почесного чекіста тощо. Накази з двома нулями були цілком секретними наказами і зазвичай стосувалися працівників НКВС-НКДБ, які відзначилися за кордоном. Їх імена не можна було розголошувати, тому вони називалися в цілком секретному наказі. За наказом № 001365 виконавці нагороджувались тільки грошима, тобто нічим таким, що могло б залишити помітний знак. Суми нагороди були від місячного окладу до 800 рублів. Цілком таємно характер цього наказу був унікальний, іншого такого в історії СРСР не було.

Походження доказів злочину Редагувати

22 лютого 1990 року завідувач Міжнародним відділом ЦК КПРС, Секретар ЦК КПРС Валентин Фалін надіслав Михайлу Горбачову записку з інформацією про знайдені в Особливому архіві та Центральному Державному архіві СРСР документи, які є свідченнями вчинення цього злочину керівництвом СРСР та НКВС. Також Фалін запропонував звинуватити в організації цього злочину Берія та Меркулова:

Розгляд справи Європейським Судом Редагувати

Справу було розпочато відповідно до заяв (№ № 55508/07 і 29520/09) проти Російської Федерації, поданих до Європейського Суду з прав людини п'ятнадцятьма громадянами Польщі 19 листопада 2007 і 24 травня 2009 року.

Позиція польської Сторони Редагувати

  1. Заявники, родичі вбитих військовополонених, скаржилися на те, що нинішня російська влада не провела адекватного та ефективного розслідування цього вбивства, чим порушила статтю 38 Конвенції — «Суд розглядає справу разом з представниками сторін і, у разі необхідності, проводить розслідування, для ефективного здійснення якого заінтересовані Високі Договірні Сторони створюють усі необхідні умови.». Більше того, вона засекретила значну частину матеріалів, включаючи постанову про закриття справи — як таку, що являє собою державну таємницю Росії.
  2. Заявники звинуватили Росію в порушенні статті 3 Конвенції, яка забороняє тортури і катування. На думку Заявників, катування полягало у тривалому запереченні історичного факту і приховуванні інформації про долю їхніх родичів, поряд зі зневажливими і суперечливими відповідями російської влади на їхні запити про надання інформації, що є поводженням нелюдським або таким, що принижує їхню гідність.

Позиція Уряду Росії Редагувати

Уряд Росії представляв Георгій Матюшкин, Представник Російської Федерації в Європейському Суді з прав людини. Аргументи Уряду Росії в ЄСПЛ по справі катинського розстрілу полягали в наступному:

  1. На момент вбивства Конвенції ще не існувало, а значить, не можна звинувачувати Росію в неправильності розслідування. Росія взагалі не зобов'язана була це розслідувати, однак розслідувала — роблячи ласку Польщі.
  2. Суд не має права характеризувати Катинський розстріл як воєнний злочин тому, що «Катинські події» в 1940 році воєнним злочином ще не вважалися.
  3. Ніяких зобов'язань і відповідальності за розстріл військовополонених Росія не несе.

Позиція суддів ЄСПЛ Редагувати

У 2012 році судді Великої Палати ЄСПЛ, розглянувши встановлені і підтверджені раніше факти, які не оскаржуються Росією і Польщею, констатували таке:

  1. Масове вбивство польських військовополонених «радянською таємною поліцією» (НКВС) мало ознаки воєнного злочину. Рішення про вбивство було підписано Й. Сталіним, К. Ворошиловим, А. Мікояном, В. Молотовим, М. Калініним і Л. Кагановичем.
  2. Душевні страждання тих Заявників, які народилися після вчинення цього злочину, не можуть вважатися наслідком тортур і катувань — на відміну від тих Заявників, які народилися до вчинення злочину: вдови і діти вбитих.
  3. Немає жодних сумнівів, що в той час, коли було скоєно масове вбивство польських військовополонених, існували досить точні норми міжнародного гуманітарного права, які забороняли такі дії і були обов'язковими для Радянського Союзу. Це масове вбивство становить воєнний злочин згідно з сенсом міжнародного права.
  4. З погляду міжнародного права немає жодних сумнівів в тому, що, попри зміни урядів, Росія завжди існувала як одна і та сама держава. СРСР був пов'язаний міжнародними зобов'язаннями царської Росії. У відповідності до міжнародного публічного права, договірні зобов'язання не закінчуються із зникненням держави, що ратифікувала договір, а передаються державі-наступниці. Російська Федерація є правонаступником колишнього СРСР, успадкувавши зобов'язання, узяті радянським керівництвом.
  5. На Нюрнберзькому процесі радянський прокурор спробував звинуватити провідних нацистів в «Катинській різанині», зокрема Германа Герінга і Альфреда Йодля.
  6. Влада Росії не розглянула справу разом із представниками сторін, не провела ефективного розслідування злочину і не створила для цього усі необхідні умови, чим порушила статтю 38 Конвенції.

Таким чином, судді ЄСПЛ констатували факт вчинення керівництвом і силовими структурами радянської Росії воєнного злочину — масового вбивства польських військовополонених, однак при цьому Суд визнав, що рішення про передачу засекреченої інформації може бути ухвалене тільки урядом Росії. Через відсутність подальшого руху у розслідуванні справи ЄСПЛ не має законних підстав розглядати її по суті, оскільки відповідальність за ефективний розгляд справи цілком лежить на національних судових органах Росії:

ЄСПЛ зазначив, що уряд повинен вилучити з документів чутливі (що являють собою таємницю) місця, і в такому вигляді надати ці документи потерпілим та Суду. Проте Уряд Росії категорично відмовився надати цей документ, пославшись на його надсекретність.

Таким чином, ЄСПЛ залишив у силі своє ж Рішення від 16 квітня 2012 року, в пункті 140 якого зазначено, що «масове вбивство польських військовополонених радянською таємною поліцією має ознаки воєнного злочину. Гаазька конвенція 1907 і Женевська конвенція 1929 років забороняли акти насильства та жорстокого поводження з військовополоненими, вбивства військовополонених являють собою „воєнний злочин“ за сенсом статті 6 (б) Нюрнберзького Статуту 1945 року».

Реакція ЗМІ Росії Редагувати

Після ухвалення Рішення ЄСПЛ, російські ЗМІ відреагували у дусі заголовків «Справу вирішено на користь Росії», «Польща незадоволена» тощо. При цьому деякі ЗМІ Росії розповсюдили брехливу, маніпулятивну інформацію, якою стверджувалося, що нібито Росія не винна в масовому розстрілі поляків. Так журналісти видання «Московскіє новості» Катерина Буторина і Міхаїл Мошкін в статті «За Сталіна не відповідаємо» урочисто написали, що «Росія не винна в масовому розстрілі поляків в 1940 році під Катинню. Поляки намагалися довести в Страсбурзі, що в 1940 році тисячі людей були запроторені органами НКВС в табори, а потім страчені — у Харкові, в Твері і під Катинню. Польська сторона майже повністю програла цю справу. Навіть ті поляки, чиї права ЄСПЛ визнав порушеними, згідно з прийнятою постановою не отримають ні цента як компенсацію моральних страждань»

Інше видання, «Правда.ру», у статті «Катинь: вмокнули в бруд, не осуджуючи» відреагувало більш аґресивно, зазначивши, що «вмочувати Росію обличчям в бруд європейським суддям приносить величезне задоволення».

Фатальний збіг Редагувати

Меморіальний камінь Катинському розстрілу та катастрофі польського літака у Смоленську, розміщений у Gardekirche, Відень.

Рівно через 70 років майже на тому самому місці (в околицях Смоленська) сталась нова трагедія (авіакатастрофа), в якій загинув президент Польщі Лех Качинський, низка високопосадовців країни, громадських діячів та представників духовенства — всього 96 осіб (включно з 7 членами екіпажу).

Див. також Редагувати

Виноски Редагувати

  1. . Мемориал. 2015. ISBN 978-5-78700-123-5. Архів оригіналу за 3 травня 2016. Процитовано 13 червня 2020. 
  2. ↑ Радіо Свобода: Полный список палачей. [ 22 грудня 2017 у Wayback Machine.] 19.12.2017
  3. . Архів оригіналу за 27 вересня 2007. Процитовано 24 листопада 2007. 
  4. . Архів оригіналу за 27 вересня 2007. Процитовано 24 листопада 2007. 
  5. . Архів оригіналу за 5 червня 2011. Процитовано 24 листопада 2007. 
  6. . Архів оригіналу за 5 лютого 2012. Процитовано 15 березня 2012. 
  7. . Архів оригіналу за 24 березня 2012. Процитовано 14 березня 2012. 
  8. . Архів оригіналу за 1 травня 2010. Процитовано 28 квітня 2010. 
  9. [. Архів оригіналу за 25 червня 2014. Процитовано 19 червня 2014. (рос.) Решение ЕСПЧ по делу «Яновец и другие против Российской Федерации»]
  10. Наказ Верховного головнокомандувача польської армії Е.Ридз-Смігли у зв'язку з наступом радянських військ, Кути, 17 вересня 1939: Наказ, знайдений лише в копії, у першій публікації був датований 18 вересня
  11. . Архів оригіналу за 14 жовтня 2007. Процитовано 24 листопада 2007. 
  12. Мельтюхов М, «Советско-польские войны», ISBN 5-7838-0951-9
  13. ↑ Архів оригіналу за 25 Листопада 2007. Процитовано 24 Листопада 2007. 
  14. Між СРСР і Польщею на той час діяв Договір про ненапад 1932 року.
  15. Смертельное объятие: Гитлер, Сталин и нацистско-советский пакт, 1939—1941 [ 13 серпня 2007 у Wayback Machine.]// Международные коалиции и договоры накануне и во время Второй мировой войны. М., ИНИОН РАН, 1990
  16. . Архів оригіналу за 29 травня 2017. Процитовано 24 листопада 2007. 
  17. ↑ Н. С. Лебедева, «Четвертый раздел Польши и катынская трагедия» [ 17 травня 2011 у Wayback Machine.], «Другая война. 1939—1945», М.: РГГУ, 1996
  18. . Архів оригіналу за 31 березня 2013. Процитовано 27 березня 2022. 
  19. КАТЫНЬ Пленники необъявленной войны. Под общей редакцией академика А. Н. Яковлева [ 12 жовтня 2008 у Wayback Machine.] М., 1999 ISBN 5-89511-002-9
  20. А.Татаренко. Недозволенная память: Западная Беларусь в документах и фактах, 1921—1954". СПб, 2007. Цит. по: [1] [ 9 березня 2009 у Wayback Machine.]
  21. Катынь. Документы… Документ № 11
  22. Молотов на V сессии Верховного Совета 31 октября цифра «примерно 250 тыс.»
  23. Мельтюхов М. И. Отчёт Украинского и Белорусского фронтов Красной Армии, с. 367.
  24. Катынь. Документы… Документ № 37
  25. Катынь. Документы… Документ № 76
  26. И. С. Яжборовская, А. Ю. Яблоков, B.C. Парсаданова Катынский синдром в советско-польских и российско-польских отношениях Глава 2 [ 29 травня 2008 у Wayback Machine.] ISBN 5-8243-0197-2
  27. . Архів оригіналу за 28 вересня 2007. Процитовано 24 листопада 2007. 
  28. В. В. Снегирев «Это было в Старобельске. Эхо Катынской трагедии: Свидетели и документы рассказывают» [ 26 вересня 2007 у Wayback Machine.] Луганск, 2004. ISBN 5-7707-1244-9
  29. ↑ Уинстон Черчилль Вторая мировая война Том 3. Часть 42 [ 28 вересня 2007 у Wayback Machine.] У шести томах. Книга друга. Том 3-4. «Военное издательство», 1991 ISBN 5-203-00706-3
  30. . Архів оригіналу за 27 вересня 2007. Процитовано 24 листопада 2007. 
  31. . Архів оригіналу за 27 Вересня 2007. Процитовано 24 Листопада 2007. 
  32. ↑ Вопросы истории", 1993, № 1, стр. 7-22
  33. Общая информация о катынском преступлении [ 5 лютого 2012 у Wayback Machine.] (рос.)
  34. Дневник майора Сольского (отрывок)
  35. . Архів оригіналу за 28 травня 2008. Процитовано 24 листопада 2007. 
  36. ↑ . Архів оригіналу за 11 липня 2012. Процитовано 15 березня 2012. 
  37. . Архів оригіналу за 21 березня 2012. Процитовано 31 березня 2012. 
  38. Архів оригіналу за 1 серпня 2012. Процитовано 24 листопада 2007. 
  39. Семиряга М. И. Глава «Преступление в Катыни» [ 27 вересня 2007 у Wayback Machine.] з книги Тайны сталинской дипломатии 1939—1941 М.: Высшая школа, 1992
  40. Леопольд Ежевский КАТЫНЬ 1940 [ 20 грудня 2007 у Wayback Machine.]
  41. В. М. Алексеев. Варшавского гетто больше не существует. [ 28 червня 2007 у Wayback Machine.] М., 1998, стр.24
  42. [ Архів оригіналу за 6 травня 2015. Процитовано 19 червня 2014. (рос.) РГАНИ. Ф. 89. Оп. 14. Д. 1. Л. 49-52. Копия. Машинопись.]
  43. стор. 25 Рішення
  44. . Архів оригіналу за 3 лютого 2014. Процитовано 19 червня 2014. 
  45. стор. 16 Рішення
  46. ↑ стор. 46 Рішення
  47. стор. 28 Рішення
  48. ↑ стор. 29 Рішення
  49. стор. 4 Рішення
  50. ↑ стор. 27 Рішення
  51. стор. 6 Рішення
  52. стор. 78 Рішення
  53. стор. 90-91 Рішення
  54. стор. 91 Рішення
  55. стор. 67 Рішення
  56. стор. 61 Рішення
  57. (англ.) CASE OF JANOWIEC AND OTHERS v. RUSSIA[недоступне посилання з липня 2019]
  58. (рос.) ЕСПЧ, Катынь и ящик Пандоры[недоступне посилання з липня 2019]
  59. (рос.) В связи с распространившимися в интернете утверждениями, что Европейский Суд по правам человека признал Россию невиновной…[недоступне посилання з липня 2019]
  60. (рос.) За Сталина не отвечаем[недоступне посилання з липня 2019]
  61. (рос.) Катынь: макнули в грязь, не осуждая[недоступне посилання з липня 2019]
  62. Lista pasażerów i załogi samolotu TU-154 [ 13 квітня 2010 у Wayback Machine.] (пол.)
  63. . Архів оригіналу за 14 квітня 2015. Процитовано 11 квітня 2015. 

Джерела та література Редагувати

Посилання Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Kati nskij ro zstril pol zbrodnia katynska uzagalnena nazva voyennogo zlochinu masovoyi strati polskih gromadyan zdijsnenoyi organami NKVS SRSR za cilkom sekretnim nakazom partijno derzhavnogo kerivnictva SRSR rishennya Politbyuro CK VKP b vid 5 bereznya ta 5 kvitnya 2 1940 roku odnochasno u dekilkoh miscyah golovnim chinom u Katinskomu lisi poblizu sela Katin Smolenskoyi oblasti v tyurmi mista Kalinin nini Tver ta v Harkovi navesni 1940 roku Katinskij rozstrilpol zbrodnia katynskaPam yatnik bilya pidnizhzhya Lisoyi GoriSposib vbivstva rozstrilMisce vbivstva SRSR KatinKoordinati 54 46 23 pn sh 31 47 20 sh d 54 77333300002777605 pn sh 31 78888900002777973 sh d 54 77333300002777605 31 78888900002777973Data pochatok kvitnya kinec travnya 1940 rokuVbivci spivrobitniki NKVS SRSRUbiti 21 857 osib 1 Zbroya Pistoleti Valter i Brauning Koordinati 54 46 24 pn sh 31 47 20 sh d 54 77333 pn sh 31 78889 sh d 54 77333 31 78889 Eksgumaciya katinskoyi mogili 1943 Eksgumaciya katinskoyi mogili 1943 Polski poloneniYak svidchat viyavleni v 1990 i 1992 rokah dokumenti 3 rozstrili provodili za rishennyam osoblivoyi Trijki NKVS SRSR vidpovidno do postanovi Politbyuro CK VKP b vid 5 bereznya 1940 roku Vidpovidno do visnovkiv nimeckoyi komisiyi G Butca i mizhnarodnih komisij 1943 roku organi NKVS provodili rozstrili j pohovannya v Katinskomu lisi yak u 1940 roci tak i ranishe v 1920 1930 h rokah 4 Ci visnovki buli pidtverdzheni u 1990 2004 rokah Golovnoyu vijskovoyu prokuraturoyu RF sho konstatuvala vinesennya trijkoyu NKVS smertnih virokiv 14 542 polskim vijskovopolonenim i virogidno vstanovleno smert 1803 osib 5 Kerivnictvo SRSR do 1990 roku zaperechuvalo svoyu prichetnist do cih rozstriliv Vidpovidno do radyanskoyi oficijnoyi versiyi komisiya Mikoli Burdenka polski gromadyani buli rozstrilyani v Katini 1941 roku nimeckimi okupacijnimi vijskami Sogodni cyu vzhe marginalnu versiyu pidtrimuyut deyaki rosijski publicisti 6 7 28 kvitnya 2010 roku za rishennyam Prezidenta RF Dmitra Medvedyeva rozsekrecheno arhivni dokumenti Katinskogo zlochinu z tak zvanogo paketu 1 yaki pidtverdzhuyut provinu SRSR 8 21 zhovtnya 2013 roku suddi Velikoyi Palati YeSPL konstatuvali fakt vchinennya kerivnictvom i silovimi strukturami radyanskoyi Rosiyi voyennogo zlochinu masovogo vbivstva polskih vijskovopolonenih a takozh fakt nevdaloyi sprobi SRSR pereklasti vinu u vchinenni cogo zlochinu na nacistskij rezhim Tretogo Rejhu na Nyurnberzkomu procesi 9 Zmist 1 Okupaciya Polshi 2 Poloneni j internovani 3 Rozstril 4 Nagorodzhennya vikonavciv 5 Pohodzhennya dokaziv zlochinu 6 Rozglyad spravi Yevropejskim Sudom 6 1 Poziciya polskoyi Storoni 6 2 Poziciya Uryadu Rosiyi 6 3 Poziciya suddiv YeSPL 6 4 Reakciya ZMI Rosiyi 7 Fatalnij zbig 8 Div takozh 9 Vinoski 10 Dzherela ta literatura 11 PosilannyaOkupaciya Polshi RedaguvatiDokladnishe Okupaciya Polshi 1939 1945 1 veresnya 1939 roku Nimechchina napala na Polshu 17 veresnya na teritoriyu Polshi vstupili chastini Chervonoyi Armiyi Vidpovidno do norm togochasnogo mizhnarodnogo prava SRSR vchiniv vijskovu agresiyu proti Polshi okupuvavshi vijskovoyu siloyu yiyi shidni teritoriyi Polske komanduvannya viddalo nakaz ne chiniti opir radyanskim vijskam 10 odnak na miscyah opir spontanno chinivsya Bezpovorotni vtrati radyanskoyi storoni v rezultati bojovih zitknen sklali v cilomu 1475 osib 11 polskoyi 3500 osib 12 Polskij general Vladislav Anders sho poranenim potrapiv u radyanskij polon u spogadah pisav 13 U Staromu Sambori mene vidveli do komandarma Tyuleneva Vin prijnyav mene otochenij prinajmni dvadcyatma oficerami I vidrazu nakinuvsya z dokorami navisho ya ne zdavsya vidrazu vchiniv opir vnaslidok yakogo Chervona Armiya sho po braterski vvijshla u Polshu shob zvilniti narod vid paniv ta kapitalistiv vtratila 18 tankiv i bagato bijciv soldat Na moye zauvazhennya sho Soviti porushili dogovir 14 i bez yakih nebud na te pidstav zajnyali polsku teritoriyu ya oderzhav taku vidpovid U Radyanskogo Soyuzu svoya politika Cej argument meni dovodilosya chuti she ne raz Chervona Armiya prosunuvshis u rezultati nastupu do uzgodzhenoyi z Nimechchinoyu liniyi podilu Polshi sho bula blizka do tak zvanoyi liniyi Kerzona zajnyala teritoriyi Zahidnoyi Ukrayini i Zahidnoyi Bilorusi yaki ranishe za Rizkim mirnim dogovorom 1921 roku bilshoviki peredali do skladu Polshi Ci diyi stali mozhlivimi v rezultati pidpisannya tayemnogo protokolu do radyansko nimeckogo Paktu pro nenapad 1939 j vzhe todishnim radyanskim kerivnictvom neoficijno nazivalisya chetvertim podilom Polshi 15 take najmenuvannya vzhivayetsya i v suchasnij rosijskij istoriografiyi 16 17 Div Vtorgnennya SRSR do Polshi U hodi bojovih dij nimecki vijska zahopili 420 tisyach polonenih Chervona Armiya 250 tisyach 18 Vidomi vipadki rozstrilu polonenih yak nimeckimi vijskami tak i chervonoarmijcyami Tak pislya zahoplennya Grodno 22 veresnya radyanski vijska rozstrili na misci 300 zahisnikiv mista vklyuchno z komandirom korpusa Olshinom Vilchinskim i jogo ad yutantom nastupnogo dnya v Mokshrianah bulo rozstrilyano 150 morskih oficeriv sho vidstupali na Brest Rozstrili vidbuvalisya i v inshih miscyah vklyuchayuchi Lviv 19 20 Poloneni j internovani Redaguvati19 veresnya 1939 nakazom NKVS 0308 bulo stvorene Upravlinnya u spravah vijskovopolonenih j internovanih UPVI pri NKVS SRSR j organizovano 8 taboriv dlya utrimannya polskih vijskovopolonenih Ostashkovskij Yuhnovskij Kozelskij Putivlskij Kozelshanskij Starobilskij Yuzhskij i Oranskij Nachalnikom upravlinnya buv priznachenij major P K Soprunenko 21 Usogo v hodi prosuvannya Chervonoyi Armiyi bulo zahopleno vid chverti miljona 22 do pivmiljona 23 polskih gromadyan sered yakih buli yak vijskovosluzhbovci polskoyi armiyi tak j inshi osobi sho chinili zbrojnij opir Za rishennyam Politbyuro CK VKP b vid 3 zhovtnya 1939 roku 24 ryadovih ta unter oficeriv urodzhenciv teritorij Polshi sho vidijshli do SRSR rozpustili po domivkah a ponad 40 tis zhiteliv zahidnoyi j centralnoyi Polshi peredali Nimechchini Vijskovopoloneni sho zalishilisya buli rozpodileni v takij sposib 25 Kategoriya Rozmishennya Kilkist osib PrimitkaOficerskij sklad Starobilskij tabir 4 000Oficerskij sklad Kozelskij tabir 5 000Zhandarmi policejski Ostashkovskij tabir Kalininska oblast 4 700Ryadovi ta molodshij sklad budivnictvo dorogi Novograd Volinskij Lviv 18 000Ryadovi ta molodshij sklad Narkomchormet na robotu v Krivorizkomu basejni 10 000 pribliznoRAZOM 41 700 pribliznoSered areshtovanih polyakiv civilnih buli taki vidomi v majbutnomu diyachi yak majbutnij prezident Polshi Vojceh Yaruzelskij i majbutnij prem yer ministr Izrayilyu Menahem Begin General Vladislav Anders yakij utrimuvavsya u vnutrishnij v yaznici NKVS na Lub yanci zgaduvav sho vin postijno chuv vid radyanskih vijskovih i spivrobitnikiv derzhbezpeki take mi z Nimechchinoyu teper dijsni druzi j razom vistupimo proti svitovogo kapitalizmu Polsha visluzhuvalasya pered Angliyeyu tomu zagibel yiyi bula neminuchoyu Polshi bilshe nikoli ne bude 13 Uzimku 1940 roku osadnikiv bulo vislano v Sibir na lisopoval Na pochatku vesni do 26 tis rodin vijskovopolonenih a takozh predstavniki deyakih inshih kategorij polskogo naselennya buli deportovani na specposelennya golovnim chinom u Pivnichnij Kazahstan ta Sibir 26 U toj zhe samij chas vid oficeriv sho utrimuvalisya v troh taborah Ostashkovskomu Kozelskomu i Starobilskomu perestali nadhoditi listi yaki ranishe regulyarno dohodili do rodin cherez Mizhnarodnij Chervonij Hrest Z kvitnya travnya 1940 roku rodini cih oficeriv bilshe ne oderzhali zhodnogo lista 27 28 29 Rozstril Redaguvati nbsp Zapiska Beriyi Stalinu nbsp Rishennya Politbyuro CK VKP b vid 5 bereznya 1940 r Yak svidchat opublikovani v 1992 roci dokumenti 3 bereznya 1940 datu vstanovleno za nomerom zapiski 30 narodnij komisar vnutrishnih sprav L Beriya zaproponuvav Politbyuro U taborah dlya vijskovopolonenih NKVS SRSR j u v yaznicyah zahidnih oblastej Ukrayini j Bilorusi na sogodni utrimuyetsya velika kilkist kolishnih oficeriv polskoyi armiyi sho buli pracivnikami polskoyi policiyi j rozviduvalnih organiv chleniv polskih nacionalistichnih kontrrevolyucijnih partij uchasnikiv rozkritih kontrrevolyucijnih povstanskih organizacij perebizhchikiv j in Vsi voni ye zaklyatimi vorogami radyanskoyi vladi spovnenimi nenavisti do radyanskogo ladu lt gt U taborah dlya vijskovopolonenih utrimuyetsya vsogo ne vrahovuyuchi soldativ ta unter oficerskogo skladu 14736 kolishnih oficeriv chinovnikiv pomishikiv policejskih zhandarmiv tyuremnikiv osadnikiv i rozvidnikiv za nacionalnistyu ponad 97 polyaki lt gt Vihodyachi z togo sho vsi voni ye zakorenilimi nepopravnimi vorogami radyanskoyi vladi NKVS SRSR vvazhaye za neobhidne lt gt Spravi vijskovopolonenih sho perebuvayut u taborah 14 700 osib kolishnih polskih oficeriv chinovnikiv pomishikiv policejskih rozvidnikiv zhandarmiv osadnikiv i tyuremnikiv a takozh spravi areshtovanih iz zahidnih oblastej Ukrayini j Bilorusi v kilkosti 11 000 osib chleniv riznih k r shpigunskih i diversijnih organizacij kolishnih pomishikiv fabrikantiv kolishnih polskih oficeriv chinovnikiv j perebizhchikiv rozglyanuti v osoblivomu poryadku iz zastosuvannyam do nih vishoyi miri pokarannya rozstrilu 31 32 Vikoristovuyuchi informaciyu NKVS Politbyuro VKP b vishij kerivnij organ komunistichnoyi partiyi bilshovikiv SRSR 5 bereznya 1940 roku uhvaliv rishennya vbiti shlyahom rozstrilu ponad 21 000 polskih vijskovopolonenih ta polskoyi inteligenciyi V istorichnij literaturi cej epizod zlochinu radyanskogo rezhimu vidomij yak katinskij rozstril 33 Dlya znishennya uv yaznenih Ostashkovskogo taboru prigotuvali Kalininsku v yaznicyu zazdalegid zvilnenu vid inshih uv yaznenih Odnochasno nepodalik vid Kalinina v selishi Myednoye ekskavatorami virili kilka velicheznih yam 17 Taki zh yami vikopali j poruch iz Katinnyu nepodalik Smolenska Z pochatku kvitnya vijskovopolonenih pochali vivoziti na rozstril eshelonami po 350 400 osib Zhertvam povidomlyali sho yih gotuyut do vidpravlennya na batkivshinu Major Adam Solskij vidpravlenij etapom iz Kozelskogo taboru 7 kvitnya zapisuvav u svoyemu zgodom znajdenomu nimeckoyu komisiyeyu G Butca shodenniku 8 kvitnya Z 12 godini stoyimo v Smolensku na zapasnij koliyi 9 kvitnya Pidjom u tyuremnih vagonah i pidgotovka na vihid Nas kudis perevozyat u mashinah Sho dali Zi svitanku den pochinayetsya yakos divno Perevezennya v boksah vorona strashno Nas privezli kudis u lis shozhe na dachne misce Retelnij obshuk Cikavilisya moyeyu obruchkoyu zabrali rubli remin skladanogo nozhika godinnika yakij pokazuvav 6 30 Na comu shodennik obrivayetsya 34 Strati prodovzhuvalis z pochatku kvitnya do seredini travnya 1940 roku Pislya rozstriliv u Moskvu vidpravili telegramu Operaciya po razgruzke lagerej zakonchena 35 Predstavniki SRSR ne mogli nadati vicherpnoyi ta zrozumiloyi vidpovidi na neodnorazovi zapiti polskogo uryadu v Londoni shodo zniklih polskih vijskovopolonenih protyagom 1940 1943 r 36 Mozhlivist zahoplennya ta strati polskih vijskovosluzhbovciv chastinami Vermahtu pri nastupi v 1941 r sho stalo oficijnoyu versiyeyu SRSR piznishe pislya 1943 roku koli masovi miscya pohovan buli znajdeni ta vidkriti nimcyami u vidpovidyah polskij storoni na zapiti vprodovzh 1941 1943 r navit ne rozglyadalasya 36 Pid chas Nyurnberzkogo procesu nad zlochinami golovnih funkcioneriv Tretogo Rejhu radyanska storona zvinuvachennya namagalasya zvinuvatiti nacistiv za skoyennya vlasnogo radyanskogo zlochinu masovogo vbivstva polskih vijskovopolonenih ta inteligenciyi odnak radyanska versiya prichetnosti nacistiv do katinskih rozstriliv tribunalom bula vidkinuta 37 3 bereznya 1959 roku v cilkom tayemnij dopovidnij zapisci nr N 632 Sh na im ya Hrushova golova KDB Shelyepin zaproponuvav znishiti 21 857 osobovih sprav rozstrilyanih polskih gromadyan Propoziciyu bulo zatverdzheno i vikonano Za danimi ciyeyi zapiski usogo bulo rozstrilyano 21 857 osib z nih u Katini 4 421 osib u Harkovi 3 820 osib u Kalinini 6 311 osib j 7 305 osib u taborah i v yaznicyah Zahidnoyi Ukrayini j Zahidnoyi Bilorusi 32 38 misce rozstrilu zgidno z danimi Zapiski Shelepina kilkist lyudeju Katinskomu lisi Smolenska oblast 4 421u Starobilskomu tabori bilya Harkova 3 820v Ostashkovskomu tabori Kalininska oblast 6 311v inshih taborah i v yaznicyah Zahidnoyi Ukrayini j Zahidnoyi Bilorusi 7 305Usogo 21 857Cya akciya stala udarom po vsij polskij inteligenciyi oskilki sered strachenih buli ne tilki kadrovi oficeri ale j oficeri voyennogo chasu mobilizovani advokati zhurnalisti inzheneri uchiteli likari i t d 29 39 vklyuchayuchi universitetskih profesoriv yakih tilki v Kozelskomu tabori perebuvalo 20 cholovik 40 Odnochasno analogichni akciyi za osobistim nakazom Gitlera vidbuvalisya j u nacistskomu General gubernatorstvi Z 1 bereznya do kincya travnya tam bulo areshtovano blizko 3 tisyach najvidnishih polyakiv uchenih fabrikantiv gromadskih diyachiv tosho Vsi voni buli rozstrilyani v Palmirah pid Varshavoyu 41 Nagorodzhennya vikonavciv RedaguvatiVsi vikonavci zlochinnogo nakazu vid ryadovogo kata do vishogo kerivnictva Radyanskogo Soyuzu i NKVS buli togo zh roku nagorodzheni Praktichno povnij spisok prichetnih do Katinskogo zlochinu yavlyaye soboyu sekretnij nakaz 001365 vidanij 26 zhovtnya 1940 roku pro nagorodzhennya velikoyi grupi spivrobitnikiv NKVS za vikonannya osoblivo vazhlivogo zavdannya Rosijskij istorik Mikita Petrov yakij doslidiv istoriyu cogo nakazu pidkresliv sho v zvichajnih vipadkah nagorodzhennya vikonavciv oformlyuvalosya zvichajnimi vidkritimi nakazami Yih nagorodzhuvali zbroyeyu znachkami pochesnogo chekista tosho Nakazi z dvoma nulyami buli cilkom sekretnimi nakazami i zazvichaj stosuvalisya pracivnikiv NKVS NKDB yaki vidznachilisya za kordonom Yih imena ne mozhna bulo rozgoloshuvati tomu voni nazivalisya v cilkom sekretnomu nakazi Za nakazom 001365 vikonavci nagorodzhuvalis tilki groshima tobto nichim takim sho moglo b zalishiti pomitnij znak Sumi nagorodi buli vid misyachnogo okladu do 800 rubliv Cilkom tayemno harakter cogo nakazu buv unikalnij inshogo takogo v istoriyi SRSR ne bulo 2 Pohodzhennya dokaziv zlochinu Redaguvati22 lyutogo 1990 roku zaviduvach Mizhnarodnim viddilom CK KPRS Sekretar CK KPRS Valentin Falin nadislav Mihajlu Gorbachovu zapisku z informaciyeyu pro znajdeni v Osoblivomu arhivi ta Centralnomu Derzhavnomu arhivi SRSR dokumenti yaki ye svidchennyami vchinennya cogo zlochinu kerivnictvom SRSR ta NKVS Takozh Falin zaproponuvav zvinuvatiti v organizaciyi cogo zlochinu Beriya ta Merkulova 42 Viyavleni vchenimi materiali a nimi bezsumnivno rozkrita lishe chastina shovanok v poyednanni z danimi na yaki spirayetsya u svoyih ocinkah polska storona navryad chi dozvolyat nam dali dotrimuvatisya kolishnih versij i uhilyatisya vid pidvedennya riski Mabut z najmenshimi vitratami pov yazanij nastupnij variant Mozhna zrobiti visnovok pro te sho zagibel polskih oficeriv u rajoni Katini sprava ruk NKVD i personalno Beriyi ta Merkulova Rozglyad spravi Yevropejskim Sudom RedaguvatiSpravu bulo rozpochato vidpovidno do zayav 55508 07 i 29520 09 proti Rosijskoyi Federaciyi podanih do Yevropejskogo Sudu z prav lyudini p yatnadcyatma gromadyanami Polshi 19 listopada 2007 i 24 travnya 2009 roku Poziciya polskoyi Storoni Redaguvati Zayavniki rodichi vbitih vijskovopolonenih skarzhilisya na te sho ninishnya rosijska vlada ne provela adekvatnogo ta efektivnogo rozsliduvannya cogo vbivstva chim porushila stattyu 38 Konvenciyi 43 Sud rozglyadaye spravu razom z predstavnikami storin i u razi neobhidnosti provodit rozsliduvannya dlya efektivnogo zdijsnennya yakogo zainteresovani Visoki Dogovirni Storoni stvoryuyut usi neobhidni umovi 44 Bilshe togo vona zasekretila znachnu chastinu materialiv vklyuchayuchi postanovu pro zakrittya spravi yak taku sho yavlyaye soboyu derzhavnu tayemnicyu Rosiyi 45 Zayavniki zvinuvatili Rosiyu v porushenni statti 3 Konvenciyi yaka zaboronyaye torturi i katuvannya Na dumku Zayavnikiv katuvannya polyagalo u trivalomu zaperechenni istorichnogo faktu i prihovuvanni informaciyi pro dolyu yihnih rodichiv poryad zi znevazhlivimi i superechlivimi vidpovidyami rosijskoyi vladi na yihni zapiti pro nadannya informaciyi sho ye povodzhennyam nelyudskim abo takim sho prinizhuye yihnyu gidnist 46 Poziciya Uryadu Rosiyi Redaguvati Uryad Rosiyi predstavlyav Georgij Matyushkin Predstavnik Rosijskoyi Federaciyi v Yevropejskomu Sudi z prav lyudini Argumenti Uryadu Rosiyi v YeSPL po spravi katinskogo rozstrilu polyagali v nastupnomu Na moment vbivstva Konvenciyi she ne isnuvalo a znachit ne mozhna zvinuvachuvati Rosiyu v nepravilnosti rozsliduvannya 47 Rosiya vzagali ne zobov yazana bula ce rozsliduvati odnak rozsliduvala roblyachi lasku Polshi 48 Sud ne maye prava harakterizuvati Katinskij rozstril yak voyennij zlochin tomu sho Katinski podiyi v 1940 roci voyennim zlochinom she ne vvazhalisya 48 Niyakih zobov yazan i vidpovidalnosti za rozstril vijskovopolonenih Rosiya ne nese 48 Poziciya suddiv YeSPL Redaguvati U 2012 roci suddi Velikoyi Palati YeSPL rozglyanuvshi vstanovleni i pidtverdzheni ranishe fakti yaki ne oskarzhuyutsya 49 Rosiyeyu i Polsheyu konstatuvali take Masove vbivstvo polskih vijskovopolonenih radyanskoyu tayemnoyu policiyeyu NKVS malo oznaki voyennogo zlochinu 50 Rishennya pro vbivstvo bulo pidpisano J Stalinim K Voroshilovim A Mikoyanom V Molotovim M Kalininim i L Kaganovichem 51 Dushevni strazhdannya tih Zayavnikiv yaki narodilisya pislya vchinennya cogo zlochinu ne mozhut vvazhatisya naslidkom tortur i katuvan na vidminu vid tih Zayavnikiv yaki narodilisya do vchinennya zlochinu vdovi i diti vbitih 46 Nemaye zhodnih sumniviv sho v toj chas koli bulo skoyeno masove vbivstvo polskih vijskovopolonenih isnuvali dosit tochni normi mizhnarodnogo gumanitarnogo prava yaki zaboronyali taki diyi i buli obov yazkovimi dlya Radyanskogo Soyuzu Ce masove vbivstvo stanovit voyennij zlochin zgidno z sensom mizhnarodnogo prava 52 Z poglyadu mizhnarodnogo prava nemaye zhodnih sumniviv v tomu sho popri zmini uryadiv Rosiya zavzhdi isnuvala yak odna i ta sama derzhava SRSR buv pov yazanij mizhnarodnimi zobov yazannyami carskoyi Rosiyi U vidpovidnosti do mizhnarodnogo publichnogo prava dogovirni zobov yazannya ne zakinchuyutsya iz zniknennyam derzhavi sho ratifikuvala dogovir a peredayutsya derzhavi nastupnici Rosijska Federaciya ye pravonastupnikom kolishnogo SRSR uspadkuvavshi zobov yazannya uzyati radyanskim kerivnictvom 53 Na Nyurnberzkomu procesi radyanskij prokuror sprobuvav zvinuvatiti providnih nacistiv v Katinskij rizanini 54 zokrema Germana Geringa i Alfreda Jodlya Vlada Rosiyi ne rozglyanula spravu razom iz predstavnikami storin ne provela efektivnogo rozsliduvannya zlochinu i ne stvorila dlya cogo usi neobhidni umovi chim porushila stattyu 38 Konvenciyi 55 Takim chinom suddi YeSPL konstatuvali fakt vchinennya kerivnictvom i silovimi strukturami radyanskoyi Rosiyi voyennogo zlochinu masovogo vbivstva polskih vijskovopolonenih odnak pri comu Sud viznav sho rishennya pro peredachu zasekrechenoyi informaciyi mozhe buti uhvalene tilki uryadom Rosiyi Cherez vidsutnist podalshogo ruhu u rozsliduvanni spravi YeSPL ne maye zakonnih pidstav rozglyadati yiyi po suti oskilki vidpovidalnist za efektivnij rozglyad spravi cilkom lezhit na nacionalnih sudovih organah Rosiyi Palata vstanovila sho masove vbivstvo polskih vijskovopolonenih radyanskoyu tayemnoyu policiyeyu malo oznaki voyennogo zlochinu ale v period pislya 5 travnya 1998 roku ne bulo otrimano abo rozkrito zhodnoyi informaciyi yaka mogla b vidnoviti procedurne zobov yazannya provesti rozsliduvannya chi pidnyati novi abo bilsh shiroki pitannya Palata dijshla visnovku sho vidpovidno ne bulo niyakih elementiv zdatnih perekinuti mist mizh dalekim minulim i nedavnim chasom pislya ratifikaciyi Konvenciyi i sho isnuvannya osoblivih obstavin yaki vipravdovuyut zv yazok mizh stratoyu i ratifikaciyeyu ne bulo prodemonstrovano U svitli cih mirkuvan Palata uhvalila sho Sud ne maye kompetenciyi ratione temporis rozglyadati po suti skargu vidpovidno do statti 2 Konvenciyi 50 YeSPL zaznachiv sho uryad povinen viluchiti z dokumentiv chutlivi sho yavlyayut soboyu tayemnicyu miscya i v takomu viglyadi nadati ci dokumenti poterpilim ta Sudu Prote Uryad Rosiyi kategorichno vidmovivsya nadati cej dokument poslavshis na jogo nadsekretnist 56 Takim chinom YeSPL zalishiv u sili svoye zh Rishennya vid 16 kvitnya 2012 roku v punkti 140 yakogo zaznacheno sho masove vbivstvo polskih vijskovopolonenih radyanskoyu tayemnoyu policiyeyu maye oznaki voyennogo zlochinu Gaazka konvenciya 1907 i Zhenevska konvenciya 1929 rokiv zaboronyali akti nasilstva ta zhorstokogo povodzhennya z vijskovopolonenimi vbivstva vijskovopolonenih yavlyayut soboyu voyennij zlochin za sensom statti 6 b Nyurnberzkogo Statutu 1945 roku 57 Reakciya ZMI Rosiyi Redaguvati Pislya uhvalennya Rishennya YeSPL rosijski ZMI vidreaguvali u dusi zagolovkiv Spravu virisheno na korist Rosiyi Polsha nezadovolena tosho 58 Pri comu deyaki ZMI Rosiyi rozpovsyudili brehlivu 59 manipulyativnu informaciyu yakoyu stverdzhuvalosya sho nibito Rosiya ne vinna v masovomu rozstrili polyakiv Tak zhurnalisti vidannya Moskovskiye novosti Katerina Butorina i Mihayil Moshkin v statti Za Stalina ne vidpovidayemo urochisto napisali sho Rosiya ne vinna v masovomu rozstrili polyakiv v 1940 roci pid Katinnyu Polyaki namagalisya dovesti v Strasburzi sho v 1940 roci tisyachi lyudej buli zaprotoreni organami NKVS v tabori a potim stracheni u Harkovi v Tveri i pid Katinnyu Polska storona majzhe povnistyu prograla cyu spravu Navit ti polyaki chiyi prava YeSPL viznav porushenimi zgidno z prijnyatoyu postanovoyu ne otrimayut ni centa yak kompensaciyu moralnih strazhdan 60 Inshe vidannya Pravda ru u statti Katin vmoknuli v brud ne osudzhuyuchi vidreaguvalo bilsh agresivno zaznachivshi sho vmochuvati Rosiyu oblichchyam v brud yevropejskim suddyam prinosit velichezne zadovolennya 61 Fatalnij zbig Redaguvati nbsp Memorialnij kamin Katinskomu rozstrilu ta katastrofi polskogo litaka u Smolensku rozmishenij u Gardekirche Viden Rivno cherez 70 rokiv majzhe na tomu samomu misci v okolicyah Smolenska stalas nova tragediya aviakatastrofa v yakij zaginuv prezident Polshi Leh Kachinskij nizka visokoposadovciv krayini gromadskih diyachiv ta predstavnikiv duhovenstva vsogo 96 osib vklyuchno z 7 chlenami ekipazhu 62 63 Div takozh RedaguvatiTabori NKVS dlya polskih vijskovopolonenih Tyurma narodiv Katin film Masovi rozstrili v yazniv NKVS Polska operaciya NKVS Anti Katin Litejn misce vbivstva litovskih oficeriv v 1941 Bikivnya misce masovogo pohovannya bilya Kiyeva Kuropati Vinnicka tragediya Dem yaniv laz Rutchenkove pole Doneck Salina urochishe Katastrofa Tu 154 v Smolensku Memorialnij kompleks Katin Starobilskij tabir Strati polskih oficeriv u HarkoviVinoski Redaguvati Ubity v Katyni Kniga pamyati polskih voennoplennyh uznikov Kozelskogo lagerya NKVD rasstrelyannyh po resheniyu Politbyuro CK VKP b ot 5 marta 1940 goda Memorial 2015 ISBN 978 5 78700 123 5 Arhiv originalu za 3 travnya 2016 Procitovano 13 chervnya 2020 a b Radio Svoboda Polnyj spisok palachej Arhivovano 22 grudnya 2017 u Wayback Machine 19 12 2017 Zapiska Shelepina Hrushevu Arhiv originalu za 27 veresnya 2007 Procitovano 24 listopada 2007 Zvit profesora medicini doktora Butca Arhiv originalu za 27 veresnya 2007 Procitovano 24 listopada 2007 Vidpovid GVP na list tovaristva Memorial Arhiv originalu za 5 chervnya 2011 Procitovano 24 listopada 2007 Katynskij revizionizm falsifikaciya istorii Arhiv originalu za 5 lyutogo 2012 Procitovano 15 bereznya 2012 Yu I Muhin Katynskij detektiv Arhiv originalu za 24 bereznya 2012 Procitovano 14 bereznya 2012 Rassekrechennye arhivnye dokumenty po probleme Katyni iz paketa 1 Arhiv originalu za 1 travnya 2010 Procitovano 28 kvitnya 2010 Reshenie ESPCh po delu Yanovec i drugie protiv Rossijskoj Federacii Arhiv originalu za 25 chervnya 2014 Procitovano 19 chervnya 2014 ros Reshenie ESPCh po delu Yanovec i drugie protiv Rossijskoj Federacii Nakaz Verhovnogo golovnokomanduvacha polskoyi armiyi E Ridz Smigli u zv yazku z nastupom radyanskih vijsk Kuti 17 veresnya 1939 Nakaz znajdenij lishe v kopiyi u pershij publikaciyi buv datovanij 18 veresnya Arhivovana kopiya Arhiv originalu za 14 zhovtnya 2007 Procitovano 24 listopada 2007 Meltyuhov M Sovetsko polskie vojny ISBN 5 7838 0951 9 a b Vladislav Anders Bez ostannoyi glavi Arhiv originalu za 25 Listopada 2007 Procitovano 24 Listopada 2007 Mizh SRSR i Polsheyu na toj chas diyav Dogovir pro nenapad 1932 roku Smertelnoe obyatie Gitler Stalin i nacistsko sovetskij pakt 1939 1941 Arhivovano 13 serpnya 2007 u Wayback Machine Mezhdunarodnye koalicii i dogovory nakanune i vo vremya Vtoroj mirovoj vojny M INION RAN 1990 Kratkaya istoriya Sovetskogo Soyuza amerikanskij vzglyad Arhiv originalu za 29 travnya 2017 Procitovano 24 listopada 2007 a b N S Lebedeva Chetvertyj razdel Polshi i katynskaya tragediya Arhivovano 17 travnya 2011 u Wayback Machine Drugaya vojna 1939 1945 M RGGU 1996 Andzhej Pachkovski Pavel Sovinski Dariush Stola Polyaki na frontah II Mirovoj vojny Arhiv originalu za 31 bereznya 2013 Procitovano 27 bereznya 2022 KATYN Plenniki neobyavlennoj vojny Pod obshej redakciej akademika A N Yakovleva Arhivovano 12 zhovtnya 2008 u Wayback Machine M 1999 ISBN 5 89511 002 9 A Tatarenko Nedozvolennaya pamyat Zapadnaya Belarus v dokumentah i faktah 1921 1954 SPb 2007 Cit po 1 Arhivovano 9 bereznya 2009 u Wayback Machine Katyn Dokumenty Dokument 11 Molotov na V sessii Verhovnogo Soveta 31 oktyabrya cifra primerno 250 tys Meltyuhov M I Otchyot Ukrainskogo i Belorusskogo frontov Krasnoj Armii s 367 Katyn Dokumenty Dokument 37 Katyn Dokumenty Dokument 76 I S Yazhborovskaya A Yu Yablokov B C Parsadanova Katynskij sindrom v sovetsko polskih i rossijsko polskih otnosheniyah Glava 2 Arhivovano 29 travnya 2008 u Wayback Machine ISBN 5 8243 0197 2 Referat Katynskaya tragediya Arhiv originalu za 28 veresnya 2007 Procitovano 24 listopada 2007 V V Snegirev Eto bylo v Starobelske Eho Katynskoj tragedii Svideteli i dokumenty rasskazyvayut Arhivovano 26 veresnya 2007 u Wayback Machine Lugansk 2004 ISBN 5 7707 1244 9 a b Uinston Cherchill Vtoraya mirovaya vojna Tom 3 Chast 42 Arhivovano 28 veresnya 2007 u Wayback Machine U shesti tomah Kniga druga Tom 3 4 Voennoe izdatelstvo 1991 ISBN 5 203 00706 3 Katyn bol ne tolko Polshi no i Rossii Vystuplenie Lebedevoj N S Arhiv originalu za 27 veresnya 2007 Procitovano 24 listopada 2007 Zapiska NKVS SRSR pro polskih vijskovopolonenih napisana ne piznishe 5 bereznya 1940 r j pidpisana L P Beriya Arhiv originalu za 27 Veresnya 2007 Procitovano 24 Listopada 2007 a b Voprosy istorii 1993 1 str 7 22 Obshaya informaciya o katynskom prestuplenii Arhivovano 5 lyutogo 2012 u Wayback Machine ros Dnevnik majora Solskogo otryvok Arhivovana kopiya Arhiv originalu za 28 travnya 2008 Procitovano 24 listopada 2007 a b Zapiska Berii Stalinu i Molotovu o proverke spiska Sikorskogo Arhiv originalu za 11 lipnya 2012 Procitovano 15 bereznya 2012 Katyn massacre Arhiv originalu za 21 bereznya 2012 Procitovano 31 bereznya 2012 Zapiska golovi KDB pri RM SRSR A N Shelepina vid 3 bereznya 1959 r 632 Sh iz propoziciyeyu likviduvati vsi spravi sho stosuyutsya operaciyi provedenoyi organami NKVS vidpovidno do postanovi CK VKP b vid 5 bereznya 1940 r Arhiv originalu za 1 serpnya 2012 Procitovano 24 listopada 2007 Semiryaga M I Glava Prestuplenie v Katyni Arhivovano 27 veresnya 2007 u Wayback Machine z knigi Tajny stalinskoj diplomatii 1939 1941 M Vysshaya shkola 1992 Leopold Ezhevskij KATYN 1940 Arhivovano 20 grudnya 2007 u Wayback Machine V M Alekseev Varshavskogo getto bolshe ne sushestvuet Arhivovano 28 chervnya 2007 u Wayback Machine M 1998 str 24 RGANI F 89 Op 14 D 1 L 49 52 Kopiya Mashinopis Arhiv originalu za 6 travnya 2015 Procitovano 19 chervnya 2014 ros RGANI F 89 Op 14 D 1 L 49 52 Kopiya Mashinopis stor 25 Rishennya Konvenciya pro zahist prav lyudini i osnovopolozhnih svobod Arhiv originalu za 3 lyutogo 2014 Procitovano 19 chervnya 2014 stor 16 Rishennya a b stor 46 Rishennya stor 28 Rishennya a b v stor 29 Rishennya stor 4 Rishennya a b stor 27 Rishennya stor 6 Rishennya stor 78 Rishennya stor 90 91 Rishennya stor 91 Rishennya stor 67 Rishennya stor 61 Rishennya angl CASE OF JANOWIEC AND OTHERS v RUSSIA nedostupne posilannya z lipnya 2019 ros ESPCh Katyn i yashik Pandory nedostupne posilannya z lipnya 2019 ros V svyazi s rasprostranivshimisya v internete utverzhdeniyami chto Evropejskij Sud po pravam cheloveka priznal Rossiyu nevinovnoj nedostupne posilannya z lipnya 2019 ros Za Stalina ne otvechaem nedostupne posilannya z lipnya 2019 ros Katyn maknuli v gryaz ne osuzhdaya nedostupne posilannya z lipnya 2019 Lista pasazerow i zalogi samolotu TU 154 Arhivovano 13 kvitnya 2010 u Wayback Machine pol Igor Melnik Dvi Katinski tragediyi Zbruch 10 04 2015 Arhiv originalu za 14 kvitnya 2015 Procitovano 11 kvitnya 2015 Dzherela ta literatura RedaguvatiL V Grinevich Katinskij rozstril 1940 Arhivovano 17 serpnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2007 T 4 Ka Kom S 140 528 s il ISBN 978 966 00 0692 8 Posilannya RedaguvatiKatin Arhivovano 15 veresnya 2020 u Wayback Machine Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Nakladom Administraturi UAPC v Argentini Buenos Ajres 1959 T 3 kn V Literi K Kom S 613 1000 ekz Stalinskie palachi NKVD kogda realnost strashnee filmov uzhasov Arhivovano 16 travnya 2018 u Wayback Machine Nacionalnyj Bank Novostej Katynskie materialy Arhivovano 6 bereznya 2012 u Wayback Machine ros Igor Melnik Dvi Katinski tragediyi Zbruch 10 04 2015 Arhivovano 14 kvitnya 2015 u Wayback Machine KATYN Biblioteka Issledovatelyam Katynskogo dela Arhivovano 1 serpnya 2015 u Wayback Machine ros Represiyi v Ukrayini 1917 1990 rr Naukovo dopomizhnij bibliografichnij pokazhchik Avt upor Ye K Babich V V Patoka avt Vstup Statti S I Bilokin K Smoloskip 2007 519 s Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Katinskij rozstril amp oldid 39593599