www.wikidata.uk-ua.nina.az

Биківня місцевість Києва розташована на його північно східній околиці у Деснянському районі між Броварським проспектом і

Биківня

Биківня́ — місцевість Києва, розташована на його північно-східній околиці у Деснянському районі між Броварським проспектом і вул. Бобринецькою, а також уздовж вул. Радистів. Існують вулиця Путивльська та провулок Путивльський, вулиця Биківнянська та провулок Биківнянський, Броварський провулок, Корецький провулок й інші.

Биківня
Биківня

Автошлях М 01 та селище Биківня
Загальна інформація
50°28′ пн. ш. 30°42′ сх. д. / 50.467° пн. ш. 30.700° сх. д. / 50.467; 30.700Координати: 50°28′ пн. ш. 30°42′ сх. д. / 50.467° пн. ш. 30.700° сх. д. / 50.467; 30.700
Країна  Україна
Район Деснянський район (Київ)
Адмінодиниця Київ
Остерський повіт
Засновано 1937
Карта
Биківня
Биківня (Київ)
 Биківня у Вікісховищі
Биківня на старовинній Карті околиць Києва 1850 року

Історія Редагувати

Походження назви Редагувати

Походження назви не з'ясоване. За непідтвердженими даними місцевість з такою назвою існувала ще в часи Київської Русі. Розташована була місцевість на болотистому відрізку шляху Київ-Чернігів, по якому проїзд для купців із товаром був ускладнений. Тому місцеві жителі замість коней впрягали биків, що спеціально для цього там утримувались, у вози, які через болота перетягували купецький товар. Від того промислу і пішла назва місцевості — Биківня.

Биківня до включення у місто Київ Редагувати

На карті околиць Києва 1850 року на місці сучасної Биківні позначені населені пункти казарма Биківня (рос. казарма Быковня), корчма Биківське (рос. Быковское), болото Биківське (рос. Быковское).

У списку населених місць за даними 1859 року згадується Биківня — хутір козацький при колодязях за 62 версти від повітового міста, 9 осіб (4 особи чоловічої статі та 5 — жіночої), 3 дворових господарства.

Хутір Биківня Броварської волості Остерського повіту згадується у списку 1866 року населених пунктів Чернігівської губернії (рос. Быковня, Остерский уезд. У 1923—1930 роках хутір належав до Броварського району Київського округу. У 1930—1937 роках хутір входив до складу Київської приміської смуги. 4 квітня 1937 року було відновлено Броварський район, до якого увійшов хутір Биківня. Указом Президії Верховної Ради УРСР від 20 жовтня 1938 року хутір Биківня був включений до складу міста Києва і увійшов до складу Дарницького району. Сучасне планування — з 50-х років XX століття.

Биківнянська трагедія Редагувати

Вихідним моментом Биківнянської трагедії став пункт 39 протоколу засідання президії Київської міської ради від 20 березня 1937 року, яким було надано дозвіл на відведення та відмежування землі для спецпотреб НКВС УРСР у районі 19-го та 20-го кварталів Дніпровського лісництва Дарницького лісопаркового господарства поблизу Биківні. А термін «спецпотреби» стосовно земельних ділянок означав на той час ніщо інше, як місце для поховання осіб, засуджених до найвищої міри покарання — розстрілу. «Доблесні» кати-чекісти прагнули не залишати слідів власної «спецроботи», тому органи НКВС не фіксували, де саме поховані їхні жертви. Ще й надто, адміністрацію і технічний персонал, який брав участь у нічних похованнях, згодом теж було знищено. За твердженнями чи не єдиного свідка тих сумних подій пенсіонера НКВС М. Мусоргського (працював водієм у відділі боротьби з контрреволюцією Київського обласного управління НКВС), «трупи „ворогів народу“ відвозились в район селища Биківня, де праворуч від траси у лісі була огороджена велика територія лісової ділянки, яка ретельно охоронялась. Коли я привозив трупи в Биківню, то там ями були викопані. Трупи скидались в ями навалом». Не припинявся рух закритих вантажівок до Биківнянського лісу й після часткової політичної відлиги 1939 року. Як свідчать архівні документи Служби безпеки України, за період з 1939 до 18 вересня 1941 року (переддень окупації гітлерівцями Києва) таємне кладовище НКВС «поповнилось» ще 2563 тілами «буржуазних націоналістів», «шпигунів», «терористів». Влітку 1941 року серед сосен Биківні знайшли свій останній земний притулок і 89 військовослужбовців, покараних за дезертирство з червоної армії.

Вперше рештки жертв на цьому місті були виявлені місцевими жителями після окупації Києва — восени 1941 року. У 1944-му, вже після визволення від фашизму, радянська комісія у справі воєнних злочинів оголосила нацистів відповідальними за масові знищення в районі Биківні, виходячи з того, що Дарницький концтабір, де німці стратили понад 60 000 радянських військовополонених, був розташований на відстані 5 км від Биківнянського поховання. Про існування українського некрополя під Києвом заговорили відкрито лише в період хрущовської відлиги, у середовищі столичного Клубу творчої молоді. Восени 1962 року в клубі була створена комісія, що мала на меті перевірити чутки про сталінські поховання. Зусиллями Леся Танюка, Алли Горської, Василя Симоненка вдалося відшукати сліди масових поховань 30-х років поблизу Биківні. Комісія надіслала до Київської міської ради меморандум з вимогою оприлюднення й облаштування могил репресованих громадян. «Відповідь» властей не забарилась — невдовзі Клуб творчої молоді було закрито. У 1971 році була утворена друга урядова комісія, котра знов визнала ці поховання могилами жертв нацистських окупантів. Тоді ж було перепоховано понад 4 тисячі останків.

1987 року третя урядова комісія підтвердила висновки двох попередніх комісій. Під час її роботи було перепоховано понад 2 тисячі останків, а на місці поховання встановлено кам'яну плиту з написом: «Вічна пам'ять. Тут поховано 6 329 радянських воїнів, партизанів, підпільників, мирних громадян, закатованих фашистськими окупантами у 1941-1945 рр.» Влітку 1988 року активісти Українського культурологічного клубу створили ініціативну групу в складі семи осіб, завдання якої полягало «в збиранні нових свідчень замовчуваного сталінського злочину, апеляції до уряду УРСР, який свідомо „помилився“ з датою і адресою винуватців трагедії в районі Биківні». Питанням об'єктивного вивчення обставин масових поховань у 19-му та 20-му кварталах Дніпровського лісництва були присвячені і збори активістів «Меморіалу», «Спадщини», «Громади», що відбулися б грудня 1988 року в Республіканському будинку кіно. Пропозиції учасників зборів «створити в Дарницькому лісі біля Биківні меморіал, який реально відповідав би історичній правді», «розсекретити й оприлюднити відповідні архіви ЦК КПУ, НКВС та КДБ УРСР з метою відновлення історичної справедливості» знайшли відображення у розпорядженні Ради Міністрів УРСР від 8 грудня 1988 року про проведення урядовою комісією додаткового вивчення обставин і документів, пов'язаних з масовими похованнями поблизу Биківні.

Тоді ж, на початку грудня 1988 року, було ухвалено рішення про порушення кримінальної справи за фактом масових поховань у 19-му та 20-му кварталах Дніпровського лісництва. Слідчою групою встановлено й опитано понад 250 свідків, опрацьовано понад 60 архівно-слідчих справ, проведено ексгумацію і за рештками особистих речей ідентифіковано 14 осіб, що були репресовані в 1937-38 роках. 21 березня 1989 року державна комісія вперше офіційно підтвердила, що поблизу Биківні поховані жертви сталінських репресій. Тоді ж жертви перепоховано до братської могили, яка складається з кількох поховань.

Радянський період та період після отримання Україною незалежності Редагувати

Відповідно до Указу Президії Верховної Ради УРСР зі складу Дарницького району міста 23 травня 1969 року було виділено Дніпровський район. До складу нового району відійшли території на північ від Броварського проспекту у тому числі і Биківня.

Під час змін території районів, який стався у зв'язку з утворенням 1988 року Ватутінського і Харківського районів міста, до Дніпровського району відійшли Русанівка, Соцмісто, ДВРЗ і Стара Дарниця. Натомість з Дніпровського у новостворений Ватутінський район відійшли Лісовий масив, Биківня, Куликове, Вигурівщина-Троєщина.

Під час адміністративно-територіальної реформи в місті 2001 року територія району залишилася без змін, проте, Ватутінський район було перейменовано на Деснянський.

Биківнянські могили Редагувати

У Биківнянському лісі знаходиться найбільше в Україні місце поховання жертв масових політичних репресій і місце розстрілу польських офіцерів із так званого «списку катинського» — так звані «Биківнянські могили». Тут був об'єкт спеціального призначення НКВС, де наприкінці 1930-1940-х років відбувалися масові заховання розстріляних та закатованих. Трагедія Биківні стоїть в одному ряді із такими злочинами як Аушвіц, Бухенвальд, Дахау, Бабин Яр та Катинський розстріл.

В 1994 році тут заснований Биківнянський меморіальний комплекс жертвам комуністичного режиму, який тепер є національним історико-меморіальним заповідником.

Примітки Редагувати

  1. . esu.com.ua. Архів оригіналу за 21 червня 2020. Процитовано 23 грудня 2019. 
  2. Приходько В. С. ДВРЗ. Київ, 2011. с.132.
  3. Черниговская губерния. Список населенных мест по сведениям 1859 года. Санкт-Петербург. 1859 (рос.)
  4. . Архів оригіналу за 8 березня 2014. Процитовано 13 лютого 2013. 
  5. Ігор Шаров. 100 визначних місць України. — К.: АртЕк, 2004.] ISBN 966-505-163-6
  6. Gazeta Wyborcza: Быковня очень напоминает Катынь [ 22 грудня 2017 у Wayback Machine.], 13 сентября 2007, korrespondent.net
  7. . Архів оригіналу за 28 листопада 2021. Процитовано 12 серпня 2011. 
  8. . Архів оригіналу за 1 жовтня 2018. Процитовано 12 серпня 2011. 

Див. також Редагувати

Джерела Редагувати

  • Київ. Короткий топонімічний довідник. Довідкове видання / Л. А. Пономаренко, О. О. Різник — К. : Видавництво «Павлім», 2003. — 124 с. : іл. — ISBN 966-686-050-3.
  • Державний архів міста Києва, ф. Р-1, оп. 5, спр. 342, арк. 70.
  • Репресії в Україні (1917—1990 рр.): Науково-допоміжний бібліографічний покажчик / Авт.-упор. Є. К. Бабич, В. В. Патока; авт. Вступ. Статті С. І. Білокінь. — К.: Смолоскип, 2007. — 519 с.


Це незавершена стаття про Київ.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Bikivnya miscevist Kiyeva roztashovana na jogo pivnichno shidnij okolici u Desnyanskomu rajoni mizh Brovarskim prospektom i vul Bobrineckoyu a takozh uzdovzh vul Radistiv 1 Isnuyut vulicya Putivlska ta provulok Putivlskij vulicya Bikivnyanska ta provulok Bikivnyanskij Brovarskij provulok Koreckij provulok j inshi BikivnyaBikivnyaAvtoshlyah M 01 ta selishe BikivnyaZagalna informaciya50 28 pn sh 30 42 sh d 50 467 pn sh 30 700 sh d 50 467 30 700 Koordinati 50 28 pn sh 30 42 sh d 50 467 pn sh 30 700 sh d 50 467 30 700Krayina UkrayinaRajon Desnyanskij rajon Kiyiv Adminodinicya Kiyiv Osterskij povitZasnovano 1937KartaBikivnyaBikivnya Kiyiv Bikivnya u VikishovishiBikivnya na starovinnij Karti okolic Kiyeva 1850 roku Zmist 1 Istoriya 1 1 Pohodzhennya nazvi 1 2 Bikivnya do vklyuchennya u misto Kiyiv 1 3 Bikivnyanska tragediya 1 4 Radyanskij period ta period pislya otrimannya Ukrayinoyu nezalezhnosti 2 Bikivnyanski mogili 3 Primitki 4 Div takozh 5 DzherelaIstoriya RedaguvatiPohodzhennya nazvi Redaguvati Pohodzhennya nazvi ne z yasovane Za nepidtverdzhenimi danimi miscevist z takoyu nazvoyu isnuvala she v chasi Kiyivskoyi Rusi Roztashovana bula miscevist na bolotistomu vidrizku shlyahu Kiyiv Chernigiv po yakomu proyizd dlya kupciv iz tovarom buv uskladnenij Tomu miscevi zhiteli zamist konej vpryagali bikiv sho specialno dlya cogo tam utrimuvalis u vozi yaki cherez bolota peretyaguvali kupeckij tovar Vid togo promislu i pishla nazva miscevosti Bikivnya 2 Bikivnya do vklyuchennya u misto Kiyiv Redaguvati Na karti okolic Kiyeva 1850 roku na misci suchasnoyi Bikivni poznacheni naseleni punkti kazarma Bikivnya ros kazarma Bykovnya korchma Bikivske ros Bykovskoe boloto Bikivske ros Bykovskoe U spisku naselenih misc za danimi 1859 roku zgaduyetsya Bikivnya hutir kozackij pri kolodyazyah za 62 versti vid povitovogo mista 9 osib 4 osobi cholovichoyi stati ta 5 zhinochoyi 3 dvorovih gospodarstva 3 Hutir Bikivnya Brovarskoyi volosti Osterskogo povitu zgaduyetsya u spisku 1866 roku naselenih punktiv Chernigivskoyi guberniyi ros Bykovnya Osterskij uezd 4 U 1923 1930 rokah hutir nalezhav do Brovarskogo rajonu Kiyivskogo okrugu U 1930 1937 rokah hutir vhodiv do skladu Kiyivskoyi primiskoyi smugi 4 kvitnya 1937 roku bulo vidnovleno Brovarskij rajon do yakogo uvijshov hutir Bikivnya Ukazom Prezidiyi Verhovnoyi Radi URSR vid 20 zhovtnya 1938 roku hutir Bikivnya buv vklyuchenij do skladu mista Kiyeva i uvijshov do skladu Darnickogo rajonu Suchasne planuvannya z 50 h rokiv XX stolittya Bikivnyanska tragediya Redaguvati Vihidnim momentom Bikivnyanskoyi tragediyi stav punkt 39 protokolu zasidannya prezidiyi Kiyivskoyi miskoyi radi vid 20 bereznya 1937 roku yakim bulo nadano dozvil na vidvedennya ta vidmezhuvannya zemli dlya specpotreb NKVS URSR u rajoni 19 go ta 20 go kvartaliv Dniprovskogo lisnictva Darnickogo lisoparkovogo gospodarstva poblizu Bikivni A termin specpotrebi stosovno zemelnih dilyanok oznachav na toj chas nisho inshe yak misce dlya pohovannya osib zasudzhenih do najvishoyi miri pokarannya rozstrilu Doblesni kati chekisti pragnuli ne zalishati slidiv vlasnoyi specroboti tomu organi NKVS ne fiksuvali de same pohovani yihni zhertvi She j nadto administraciyu i tehnichnij personal yakij brav uchast u nichnih pohovannyah zgodom tezh bulo znisheno Za tverdzhennyami chi ne yedinogo svidka tih sumnih podij pensionera NKVS M Musorgskogo pracyuvav vodiyem u viddili borotbi z kontrrevolyuciyeyu Kiyivskogo oblasnogo upravlinnya NKVS trupi vorogiv narodu vidvozilis v rajon selisha Bikivnya de pravoruch vid trasi u lisi bula ogorodzhena velika teritoriya lisovoyi dilyanki yaka retelno ohoronyalas Koli ya privoziv trupi v Bikivnyu to tam yami buli vikopani Trupi skidalis v yami navalom Ne pripinyavsya ruh zakritih vantazhivok do Bikivnyanskogo lisu j pislya chastkovoyi politichnoyi vidligi 1939 roku Yak svidchat arhivni dokumenti Sluzhbi bezpeki Ukrayini za period z 1939 do 18 veresnya 1941 roku peredden okupaciyi gitlerivcyami Kiyeva tayemne kladovishe NKVS popovnilos she 2563 tilami burzhuaznih nacionalistiv shpiguniv teroristiv Vlitku 1941 roku sered sosen Bikivni znajshli svij ostannij zemnij pritulok i 89 vijskovosluzhbovciv pokaranih za dezertirstvo z chervonoyi armiyi Vpershe reshtki zhertv na comu misti buli viyavleni miscevimi zhitelyami pislya okupaciyi Kiyeva voseni 1941 roku U 1944 mu vzhe pislya vizvolennya vid fashizmu radyanska komisiya u spravi voyennih zlochiniv ogolosila nacistiv vidpovidalnimi za masovi znishennya v rajoni Bikivni vihodyachi z togo sho Darnickij konctabir de nimci stratili ponad 60 000 radyanskih vijskovopolonenih buv roztashovanij na vidstani 5 km vid Bikivnyanskogo pohovannya Pro isnuvannya ukrayinskogo nekropolya pid Kiyevom zagovorili vidkrito lishe v period hrushovskoyi vidligi u seredovishi stolichnogo Klubu tvorchoyi molodi Voseni 1962 roku v klubi bula stvorena komisiya sho mala na meti pereviriti chutki pro stalinski pohovannya Zusillyami Lesya Tanyuka Alli Gorskoyi Vasilya Simonenka vdalosya vidshukati slidi masovih pohovan 30 h rokiv poblizu Bikivni Komisiya nadislala do Kiyivskoyi miskoyi radi memorandum z vimogoyu oprilyudnennya j oblashtuvannya mogil represovanih gromadyan Vidpovid vlastej ne zabarilas nevdovzi Klub tvorchoyi molodi bulo zakrito U 1971 roci bula utvorena druga uryadova komisiya kotra znov viznala ci pohovannya mogilami zhertv nacistskih okupantiv Todi zh bulo perepohovano ponad 4 tisyachi ostankiv 1987 roku tretya uryadova komisiya pidtverdila visnovki dvoh poperednih komisij Pid chas yiyi roboti bulo perepohovano ponad 2 tisyachi ostankiv a na misci pohovannya vstanovleno kam yanu plitu z napisom Vichna pam yat Tut pohovano 6 329 radyanskih voyiniv partizaniv pidpilnikiv mirnih gromadyan zakatovanih fashistskimi okupantami u 1941 1945 rr Vlitku 1988 roku aktivisti Ukrayinskogo kulturologichnogo klubu stvorili iniciativnu grupu v skladi semi osib zavdannya yakoyi polyagalo v zbiranni novih svidchen zamovchuvanogo stalinskogo zlochinu apelyaciyi do uryadu URSR yakij svidomo pomilivsya z datoyu i adresoyu vinuvatciv tragediyi v rajoni Bikivni Pitannyam ob yektivnogo vivchennya obstavin masovih pohovan u 19 mu ta 20 mu kvartalah Dniprovskogo lisnictva buli prisvyacheni i zbori aktivistiv Memorialu Spadshini Gromadi sho vidbulisya b grudnya 1988 roku v Respublikanskomu budinku kino Propoziciyi uchasnikiv zboriv stvoriti v Darnickomu lisi bilya Bikivni memorial yakij realno vidpovidav bi istorichnij pravdi rozsekretiti j oprilyudniti vidpovidni arhivi CK KPU NKVS ta KDB URSR z metoyu vidnovlennya istorichnoyi spravedlivosti znajshli vidobrazhennya u rozporyadzhenni Radi Ministriv URSR vid 8 grudnya 1988 roku pro provedennya uryadovoyu komisiyeyu dodatkovogo vivchennya obstavin i dokumentiv pov yazanih z masovimi pohovannyami poblizu Bikivni Todi zh na pochatku grudnya 1988 roku bulo uhvaleno rishennya pro porushennya kriminalnoyi spravi za faktom masovih pohovan u 19 mu ta 20 mu kvartalah Dniprovskogo lisnictva Slidchoyu grupoyu vstanovleno j opitano ponad 250 svidkiv opracovano ponad 60 arhivno slidchih sprav provedeno eksgumaciyu i za reshtkami osobistih rechej identifikovano 14 osib sho buli represovani v 1937 38 rokah 21 bereznya 1989 roku derzhavna komisiya vpershe oficijno pidtverdila sho poblizu Bikivni pohovani zhertvi stalinskih represij Todi zh zhertvi perepohovano do bratskoyi mogili yaka skladayetsya z kilkoh pohovan 5 Radyanskij period ta period pislya otrimannya Ukrayinoyu nezalezhnosti Redaguvati Vidpovidno do Ukazu Prezidiyi Verhovnoyi Radi URSR zi skladu Darnickogo rajonu mista 23 travnya 1969 roku bulo vidileno Dniprovskij rajon Do skladu novogo rajonu vidijshli teritoriyi na pivnich vid Brovarskogo prospektu u tomu chisli i Bikivnya Pid chas zmin teritoriyi rajoniv yakij stavsya u zv yazku z utvorennyam 1988 roku Vatutinskogo i Harkivskogo rajoniv mista do Dniprovskogo rajonu vidijshli Rusanivka Socmisto DVRZ i Stara Darnicya Natomist z Dniprovskogo u novostvorenij Vatutinskij rajon vidijshli Lisovij masiv Bikivnya Kulikove Vigurivshina Troyeshina Pid chas administrativno teritorialnoyi reformi v misti 2001 roku teritoriya rajonu zalishilasya bez zmin prote Vatutinskij rajon bulo perejmenovano na Desnyanskij Bikivnyanski mogili RedaguvatiDokladnishe Bikivnyanski mogiliU Bikivnyanskomu lisi znahoditsya najbilshe v Ukrayini misce pohovannya zhertv masovih politichnih represij i misce rozstrilu polskih oficeriv iz tak zvanogo spisku katinskogo tak zvani Bikivnyanski mogili 6 Tut buv ob yekt specialnogo priznachennya NKVS de naprikinci 1930 1940 h rokiv vidbuvalisya masovi zahovannya rozstrilyanih ta zakatovanih Tragediya Bikivni stoyit v odnomu ryadi iz takimi zlochinami yak Aushvic Buhenvald Dahau Babin Yar ta Katinskij rozstril V 1994 roci tut zasnovanij Bikivnyanskij memorialnij kompleks zhertvam komunistichnogo rezhimu yakij teper ye nacionalnim istoriko memorialnim zapovidnikom 7 8 Primitki Redaguvati Bikivnya Enciklopediya Suchasnoyi Ukrayini esu com ua Arhiv originalu za 21 chervnya 2020 Procitovano 23 grudnya 2019 Prihodko V S DVRZ Kiyiv 2011 s 132 Chernigovskaya guberniya Spisok naselennyh mest po svedeniyam 1859 goda Sankt Peterburg 1859 ros Spisok naselennyh punktov Chernigovskoj gubernii 1866 goda na bukvy A V Arhiv originalu za 8 bereznya 2014 Procitovano 13 lyutogo 2013 Igor Sharov 100 viznachnih misc Ukrayini K ArtEk 2004 ISBN 966 505 163 6 Gazeta Wyborcza Bykovnya ochen napominaet Katyn Arhivovano 22 grudnya 2017 u Wayback Machine 13 sentyabrya 2007 korrespondent net Postanova Kabinetu Ministriv Ukrayini vid 22 05 2001 546 Pro stvorennya Derzhavnogo istoriko memorialnogo zapovidnika Bikivnyanski mogili Arhiv originalu za 28 listopada 2021 Procitovano 12 serpnya 2011 Ukaz Prezidenta Ukrayini vid 17 05 2006 400 2006 Pro nadannya Derzhavnomu istoriko memorialnomu zapovidniku Bikivnyanski mogili statusu nacionalnogo Arhiv originalu za 1 zhovtnya 2018 Procitovano 12 serpnya 2011 Div takozh RedaguvatiTyurma narodiv Bikivnyanski mogili Nacionalnij istoriko memorialnij zapovidnik Bikivnyanski mogili Perelik ob yektiv kulturnoyi spadshini Dniprovskogo rajonu mista Kiyeva Hram svyatogo muchenika Ioanna Voyina Kiyiv Kiyivska dityacha muzichna shkola 24 Biblioteka filial 1 Kiyiv Dniprovske lisnictvo Bikivnyanske kladovisheDzherela RedaguvatiVeb enciklopediya Kiyeva Vulici Kiyeva Dovidnik za red A V Kudrickogo K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 1995 352 s ISBN 5 88500 070 0 Kiev enciklopedicheskij spravochnik pod red A V Kudrickogo 2 e izd K Gl red Ukrainskoj Sovetskoj Enciklopedii 1985 760 s il ros Kiyiv Korotkij toponimichnij dovidnik Dovidkove vidannya L A Ponomarenko O O Riznik K Vidavnictvo Pavlim 2003 124 s il ISBN 966 686 050 3 Derzhavnij arhiv mista Kiyeva f R 1 op 5 spr 342 ark 70 Represiyi v Ukrayini 1917 1990 rr Naukovo dopomizhnij bibliografichnij pokazhchik Avt upor Ye K Babich V V Patoka avt Vstup Statti S I Bilokin K Smoloskip 2007 519 s nbsp Ce nezavershena stattya pro Kiyiv Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Bikivnya amp oldid 39617976