Биківня́нське кладови́ще — некрополь у Деснянському районі міста Києва. Призначався для поховання мешканців селища Биківня.
| Биківнянське кладовище | |
|---|---|
| Інформація про цвинтар | |
| 50°28′23″ пн. ш. 30°39′41″ сх. д.H G O | |
| Країна | Україна |
| Розташування | Київ |
| Відкрито | бл. 1912 року |
| Стан | напівзакрите |
| Площа | 3,221 га |
| Кількість поховань | 1763 |
| Адреса: вул. Бобринецька, 11 | |
| Биківнянське кладовище Биківнянське кладовище (Київ) |
Історія ред.
За інформацією адміністрації кладовища воно було закладено в 1912 році, але на трьохверстовій мапі Шуберта 1868 року воно вже було позначене. Найстаріші поховання датуються 1920-ми роками, але самі надгробки збудовані значно пізніше. Достеменно невідомо, чи таємно ховали на місцевому кладовищі закатованих політв'язнів, так, як це було у сусідньому лісництві. Основна маса могил відноситься до 1960-х рр.
Закрите для масових поховань з 1988 року, дозволено підпоховання у родинну могилу.
Поховані ред.
- Бандура Анатолій Іванович (1946–2005) — державний діяч.
Див. також ред.
Примітки ред.
- Станом на травень 2001 року.
- Рішення виконавчого комітету Київської міської ради народних депутатів від 22 лютого 1988 року № 192.
Джерела ред.
- Быковнянское кладбище [ 30 квітня 2012 у Wayback Machine.] (рос.)
- Биківнянське кладовище на Skorbim.com (рос.)
- Ритуальна служба спеціалізоване комунальне підприємство «Спеціалізований комбінат підприємств комунально-побутового обслуговування». [ 26 лютого 2018 у Wayback Machine.] [ 26 лютого 2018 у Wayback Machine.]
- Степанець К., Михайлик О., Широчин С. Невідоме Лівобережжя з кінця XIX до середини XX ст. — К. : [б. в.], 2017. — 232 с.
Посилання ред.
- Наталья Косинская (9 грудня 2008). На кладбищах будут хоронить только избранных. «Вечерние вести». Архів оригіналу за 21 липня 2013. Процитовано 12 лютого 2012. (рос.)