www.wikidata.uk-ua.nina.az

Куропати біл Курапаты лісовий масив на північній околиці Мінська білоруської столиці де виявлено масові поховання людей

Куропати

Куропати (біл. Курапаты) — лісовий масив на північній околиці Мінська, білоруської столиці, де виявлено масові поховання людей, розстріляних НКВС СРСР упродовж 1937–1941 років. Кількість жертв радянської таємної поліції достеменно невідома і, за різними оцінками, може становити: до 7 тисяч осіб (згідно зі словами Генерального прокурора Білорусі О. Божелко[be-tarask]), не менше 30 тисяч осіб (згідно з Генеральним прокурором БРСР Г. Тарнавським), до 100 тисяч осіб (згідно з довідником «Беларусь»), від 102 до 250 тисяч осіб (згідно зі статтею Зенона Позняка в газеті «Літаратура і мастацтва»), 250 тисяч осіб (згідно з професором Вроцлавського університету Здзиславом Вінницьким[pl] і більше (згідно з британським істориком Норманом Дейвісом).

Куропати
Курапаты
Хрести вздовж дороги в урочищі Куропати
Хрести вздовж дороги в урочищі Куропати
53°58′02″ пн. ш. 27°36′35″ зх. д. / 53.96722° пн. ш. 27.60972° зх. д. / 53.96722; -27.60972
Країна Білорусь
Місто Мінськ
Тип цвинтар
урочище
камера стратиd і місце масового вбивстваd
Перша згадка 3 червня 1988
Статус  історико-культурна цінність першої категорії
Куропати
Куропати (Білорусь)
Куропати
Куропати (Мінськ)
 Медіафайли у Вікісховищі

З 1993 року урочище Куропати внесено до Державного списку історико-культурних цінностей Республіки Білорусь як місце поховань жертв політичних репресій 1930-1940-х років. Куропати мають статус історико-культурної цінності першої категорії, що, згідно з Законом Республіки Білорусь «Про охорону історико-культурної спадщини», відповідає категорії «найбільш унікальних цінностей, духовні, естетичні та документальні гідності яких становлять міжнародний інтерес».

Є найвідомішим серед принаймні восьми місць масових розстрілів, які здійснював НКВС на території Мінська.

Історія ред.

Мітинг у Куропатах, 1989 рік

3 червня 1988 року білоруська щотижнева газета «Література і мистецтво» надрукувала статтю-розслідування історика й археолога Зенона Позняка та інженера Євгена Шмигальова «Куропати — дорога смерті» (біл. Курапаты — дарога смерці). Збирання матеріалу для статті розгорнулось ще на початку 1970-х років, коли дослідники вперше задокументували свідчення мешканців села Зелений Луг та інших навколишніх населених пунктів, яким ще малими дітьми вдалось спостерігати масові вбивства. За даними місцевих, вони відбувались у період від 1937 до 1941 року кожного дня й ночі: жертв привозили на машинах і розстрілювали в лісі неподалік.

Лише в період «гласності» та «перебудови», коли стало відомо про справжні розміри сталінських злодіянь та місця страт його жертв, дослідники змогли вільно опублікувати цю інформацію. Стаття зумовила широку суспільну дискусію, було проведено перші поверхневі розкопки й виявлено факт таємного масового знищення людей поблизу села Цна-Йодкове. Воно отримало всесвітню відомість під назвою «Урочище Куропати».

Розслідування ред.

Контури хрестів в урочищі

На підставі опублікованої статті 14 червня 1988 року Прокуратура БРСР порушила кримінальну справу за фактом масових убивств. Під час слідства, на території близько 30 гектарів лісистої місцевості виявлено 510 поховань розмірами 2х3, 3х3, 4х4, 6х8 метрів і більше. У ході вибіркової ексгумації знайшли людські рештки (313 черепів, кістки скелетів, 340 зубних протезів з жовтого й білого металів), особисті речі (гребінці, зубні щітки, мильниці, гаманці, взуття, залишки одягу), а також 177 гільз і 28 куль. 164 револьверні гільзи й 21 куля, стріляна з револьвера системи «Наган», 1 гільза — з пістолета «ТТ» — штатної зброї співробітників НКВС. Також знайдено декілька стріляних гільз від пістолетів систем «Браунінг» і «Вальтер», що випускалися зокрема до 1941 року. Нерідко такою зброєю нагороджували керівний склад НКВС. Виявлений шкіряний гаманець містив радянські монети, найновіша з яких датувалася 1936 роком, а знайдені гумові калоші мали штамп фабрики «1937». Предмети засвідчили, що вбиті походили здебільшого з Білорусі, і дехто, найімовірніше, з балтійських країн. 55 свідків із сіл Цна-Йодкове, Підболоття, Дроздове засвідчили, що в 1937—1941 роках співробітники НКВС привозили в Куропати людей на закритих машинах і розстрілювали їх. Також існують свідчення і співробітників НКВС, що в урочищі проводилися розстріли.

Перше слідство за фактом масових розстрілів закінчилася в листопаді 1988 року й оцінило кількість убитих у не менш ніж 30 тисяч осіб. Таку цифру озвучив Генеральний прокурор Білоруської РСР Георгій Тарнавський. Після завершення слідчих дій республіканська прокуратура оприлюднила постанову про припинення кримінальної справи щодо Куропат: «…Точно доведено, що розстріли страчених здійснювали співробітники комендатури НКВС БРСР …Беручи до уваги, що винні в цих репресіях керівники НКВС БРСР та інші особи засуджені до смертного покарання або до цього часу померли, на підставі вищевказаного, керуючись ст. 208, п. 1 і ст. 5, п. 8 КПК БРСР, кримінальну справу, заведену за фактом виявлення поховань в лісовому масиві Куропати, припинено. Знайдені під час ексгумації поховань предмети одягу, взуття і т. п. як речі, що не мають цінності, знищити.».

Опублікування результатів слідства про здійснення розстрілів співробітниками НКВС викликало хвилю обурення ветеранів та інших незгодних з результатами слідства людей, які написали низку листів до ЦК КПРС в Москву про можливі фальсифікації результатів розслідувань. Комісії з Генеральної прокуратури СРСР двічі приїжджали для перевірки фактів проведення розстрілів органами НКВС і знаходили їм підтвердження.

Протягом 1990-х років слідство у справі кілька разів розпочиналося знову. З'явилися твердження, що розстріли були начебто організовані німецькими окупантами в роки Другої світової війни, але всі їх оскаржено пізніше.

На підтримку версій про «німецький слід» було утворено громадську комісію з розслідування злочинів у Куропатах під керівництвом Корзуна, яка зібрала і в червні 1991 року направила в прокуратуру СРСР матеріали, які нібито доводили, що в Куропатах перебувають останки жертв німецьких окупантів. Однак факти, викладені у зверненні громадської комісії, не знайшли підтвердження. У лютому 1992 року на вимогу громадської комісії слідство було відновлено, але воно підтвердило висновки державної комісії.

1993 року громадська комісія вчергове звернулася до Верховної Ради Республіки Білорусь з пропозицією переглянути висновки державної комісії при розслідуванні подій в Куропатах, в результаті чого проведено ще одне розслідування. Серед інших розглядалася версія розстрілів євреїв гітлерівцями. З метою перевірки цієї версії зроблено запити в Єрусалимський Інститут Голокосту Яд Вашем, де зібрано найповнішу інформацію про репресії щодо євреїв. Як місця розстрілу єврейського населення Мінськ, Дрозди, Масюковщина[be], Куропати, Цна-Йодкове, Зелений Луг не значилися. Також не було відомостей про розстріли в Куропатах і в німецьких архівах. Згідно з висновками німецьких експертів, метод поховань у Куропатах не є гітлерівським: ті зазвичай копали великі могили — довжиною до 50-60 метрів, у жертв при цьому забирали одяг і особисті речі, знімали золоті коронки.

У середині 1990-х років генеральний прокурор Білорусі Олег Божелко[be] заявив, що в результаті нового розслідування виявлено, що в Куропатах загинули не більш за 7 тисяч осіб.

Куропатський ліс

1998 року прийнято рішення про початок нового, четвертого розслідування, яке проводилося з метою перевірки висновків попередніх комісій. Розслідування було доручено старшому помічнику військового прокурора Білорусі Віктору Сомову. Воно закінчилося 1999 року та підтвердило, що масові розстріли в Куропатах виконували органи НКВС від другої половини 1930-х років до початку війни з Німеччиною. Версія про розстріли населення німцями знову не знайшла підтвердження. У перебігу слідства виявлено найбільше з усіх знайдених у Куропатах поховань, де були залишки понад 300 осіб. Вперше за всю історію розкопок у Куропатах знайдено речові докази з конкретними датами й прізвищами, які свідчили про те, що розстріли здійснювалися до війни. У похованні N30 знайшли тюремні квитанції про відібрання під час арешту цінних речей, видані 10 червня 1940 Мойші Крамеру і Мордехаю Шулескесу.

Проте, згідно з кандидатом історичних наук Андрієм Метельським, останнє дослідження Куропат, яке 1997 року провели історики Національної академії наук Білорусі, співробітники прокуратури, КДБ і представники громадськості, за підсумками якого прийнято одноголосно висновок про те, що розстріли в Куропати здійснював НКВС, не отримало відповідної публічності. Метельському пощастило побачити лист із Генпрокуратури до Адміністрації президента з пропозицією «матеріали слідства не розголошувати та до відома громадськості не доводити».

Жертви ред.

Число жертв ред.

Меморіальна дошка пам'яті жертв репресій

Кількість жертв у Куропатах точно не з'ясовано: архіви КДБ Білорусі, що стосуються Куропат, засекречено. Існують різні версії та оцінки.

У статті «Шумлять над могилою сосни…» Зенона Позняка, надрукованій у газеті «Літаратура і мастацтва» 16 вересня 1988 року, після проведення власних розкопок і досліджень автор робить висновок, що кількість жертв може становити 102 тисячі осіб. Позняк зазначає, що справжня цифра похованих в Куропатах може досягати 220—250 тисяч осіб, бо існують могили, більші за розмірами від досліджених, а також багато могил зникло під час прокладання Мінської кільцевої дороги наприкінці 1950-х — початку 1960-х років, газотраси й вирубки лісу навколо неї в березні-травні 1988 року, а також, можливо, під час вирубки й посадки лісу на цьому місці в 1940-х роках. Розкопки, проведені в липні 1988 року, на основі яких робилася ця оцінка кількості жертв, є першою відомою ексгумацією в Куропатах. Разом із цим дослідники у своєму звіті звертають увагу на те, що до цих розкопок у Куропатах уже проводилася ексгумація і певні частини поховань уже були вибрані, про що свідчить значне розходження між кількістю знайдених черепів і кількістю виявлених пар стегнових кісток. За попередньої ексгумації з ям вибрано значний об'єм похоронного шару небіжчиків, але поховання було засипано недостатньою кількістю ґрунту, внаслідок чого всі 510 виявлених могил мали западини глибиною від 0,18 до 0,65 м від лінії країв могили. На думку Позняка, частина трупів могла бути забрана з Куропат після наказу вищого керівництва СРСР в 1940-х — 1950-х роках, коли набув розголосу випадок розстрілів польських офіцерів у Катині органами НКВС.

Перше слідство за фактом масових розстрілів закінчилося в листопаді 1988 року, і за його результатами Генеральний прокурор БРСР Г. Тарнавський повідомив, що в Куропатах поховано не менше 30 тисяч осіб. До такої ж цифри можна прийти, аналізуючи результати комплексної судово-медичної та криміналістичної експертизи, яка виявила, що в 6 досліджених похованнях знайдено залишки не менш 356 осіб. Враховуючи, що кількість поховань становить 510, можна зробити висновок, що число похованих у Куропатах людей становить не менше 30 тисяч осіб.

Згідно з довідником «Беларусь», виданим 1995 року, кількість жертв становила до 100 тисяч осіб.

1998 року Генеральний прокурор Білорусі Олег Божелко на підставі нового розслідування 1997–1998 років, в ході якого проведено розкопки 23 передбачуваних місць поховань, і тільки в 9 з них виявлено людські останки, зробив заяву, що в Куропатах поховано не більше 7 тисяч осіб.

Професор Вроцлавського університету Здзислав Вінницький[pl] стверджує, що кількість жертв у Куропатах становить 250 тисяч осіб. Британський історик Норман Дейвіс відзначає, що жертв може бути навіть більше.

Походження жертв ред.

Про соціальне і національне походження розстріляних можна судити лише за результатами проведених досліджень.

З результатів розкопок 1988 року відомо, що всі поховані належали до цивільного населення. Поховані характеризуються різним побутовим рівнем, але більшість належали до нижчих демократичних верств населення (робітники, селяни, дрібні службовці, сільська інтелігенція). Серед похованих також виявлено представників інтелігенції та жінок.

Виявлено, що поховані походили з різних місць Білорусі. Значна частина були із Західної Білорусі, приєднаної до БРСР 1939 року. У певних досліджених могилах виявлено залишки одягу та взуття радянського виробництва, в інших — західного, також знайдено взуття виробництва балтійських країн. В одній з могил значна кількість взуття була саморобною.

Разом з тим підтверджено, що, крім білорусів, серед убитих у Куропати були також польські громадяни. В ході одного з досліджень у Куропатах виявлений чоловічий гребінець, з одного боку якого польською мовою було написано «Важкі хвилини ув'язненого. Мінськ 25 04.1940. Думка про вас доводить мене до сказу», а з іншого — «26 IV розплакався — важкий день».

Назва ред.

Квіти на тлі хрестів у Куропатах

Точних відомостей, звідки походить назва «Куропати», немає. До 1988 року на топографічних картах така назва відсутня, урочище називалося «Брід». Існує версія, що вже під час розстрілів Куропатами місцеві жителі називали невелику ділянку бору, який припадав на гірку. Ділянка була обнесена високим, не менш за 3 метри, парканом, по верху якого було пущено колючий дріт, а за самим парканом перебувала охорона зі собаками.

Зенон Позняк, який разом з Євгеном Шмигальовим написав статтю «Курапаты — дарога смерці», зазначає, що не думав, що цією назвою вводить нове слово в білоруську мову і новий термін у білоруську історію. Позняк зазначає, що почув це слово з вуст молодих хлопців, які пояснювали, що куропатами називаються білі весняні квіти, які ростуть у травні на могилах в урочищі. Зазвичай такі квіти в Білорусі називаються білими пролісками (біл. Белыя пралескі).

Згідно з іншою думкою, куропатами місцеві селяни називали польові квіти.

Суспільний резонанс ред.

1988 року в Куропатах пройшла масова антирадянська демонстрація і перша хода до місця поховань під гаслами осуду ідей сталінізму. Ходу розігнали внутрішні війська із застосуванням сльозогінного газу, що викликало обурення в суспільстві й підвищило увагу до Куропат.

Людей почали розганяти, бити, арештовувати, труїти газом із портативних балончиків. Отруїли й Позняка, який ішов на чолі колони. Але Позняк не пішов геть. Він направив натовп на околицю і повів до Куропат. Однак і там шлях колоні перегородили війська. Тоді Позняк повернув усіх у поле. І в чистому полі під сніжком, який сипав із хмарного неба, відбулося богослужіння. Вгорі майорів біло-червоно-білий прапор, виступали оратори і серед них письменник Володимир Орлов. Василь Биков «Довга дорога додому»

Відтоді щорічно проводяться ходи в Куропати з метою увічнення пам'яті жертв сталінських репресій.

На Діди 1989 року в Куропатах установлено семиметровий «Хрест Страждань». Куропати стали символом боротьби за незалежність Білорусі, проти комуністичної ідеології. Політизація проблеми стала однією з причин, що перешкоджають об'єктивному розслідуванню та оціненню доказів у цій справі.

1994 року урочище Куропати відвідав президент США Білл Клінтон і подарував меморіальний знак «Від народу США народу Білорусі в пам'ять» — гранітну лавку, яка пізніше отримала назву «лава Клінтона». Пам'ятник неодноразово руйнували невідомі вандали, але його щоразу відновлювали. Також Куропати відвідав президент Польщі Лех Валенса.

Хода до урочища Куропати. Учасники несуть дерев'яну каплицю (2002)

18 червня 1998 року Виконавчий комітет Мінського району своєю постановою прийняв землі від кільцевої дороги до дороги на Заславль під охорону, зобов'язав Державну автомобільну інспекцію (ДАІ) встановити заборонні знаки на дорогах в урочищі та доручив Боровлянському сільському виконкому доглядати за місцями поховань. Однак у 1999–2000 роках територію Куропат було занедбано: лісовий масив перетворився на місце відпочинку жителів прилеглих мінських мікрорайонів, могили поросли чагарником. Для запобігання небезпеці, що нависла над Куропатами, Зенон Позняк закликав до створення Народного Меморіалу та запропонував ідею Хресної ходи на Діди. Концепцію Меморіалу — технологію, кількість і розміщення хрестів — обговорювали в лютому-березні 2000 року. 2000 року відбулася перша Хресна хода, на яку було підготовлено 20 великих хрестів і багато менших. Це було початком меморіалізації Куропат, але деякий час після цього хрести ще не встановлювалися. 2001 року відбулася наступна Хресна хода зі встановленням багатьох хрестів і впорядкуванням території урочища й могил. Ідея Хресних ход набула популярності і відтоді їх стали проводити щорічно. В цілому до 2008 року в Куропатах встановлено понад півтисячі хрестів.

24 лютого 2002 року виконком Мінського району своїм протоколом виділив землю в охоронній смузі Куропат під каплицю Свято-Воскресенського приходу Мінська.

До ходи на Діди 2002 року художник Олексій Марочкін підготував ікону «Богоматері Куропатської всіх невинно розстріляних», яку освячено в Куропатах 2 листопада 2002 року. Оригінал ікони подаровано Червоному костелу, а на Діди 2003 року в Куропатах встановлено ​​каплицю з репродукцією ікони матері Божої Куропатської. Каплицю зроблено за ескізом Олексія Марочкіна.

29 жовтня 2004 року в Куропатах відбулося урочисте відкриття пам'ятного знака від білоруських євреїв жертвам сталінізму. Меморіальний знак виготовлено з каменя, який колись був частиною пам'ятника Сталіну в Мінську.

Наприкінці 2008 року представники громадськості направили до Адміністрації президента і Рада Міністрів Білорусі лист із пропозицією внести урочище Куропати до Списку всесвітньої культурної і природної спадщини ЮНЕСКО. Лист підписали голова Білоруського добровільного товариства охорони пам'яток історії та культури Антон Остапович[be-tarask], голова Білоруської асоціації жертв політичних репресій Зінаїда Тарасевич та науковий керівник історико-культурної цінності «Куропати» Мая Кляшторна. У відповіді на лист Міністерство культури Білорусі відмовилося представити Куропати до внесення до Списку об'єктів всесвітньої спадщини ЮНЕСКО на підставі Конвенції ЮНЕСКО 2005 року. Антон Остапович зазначив, що Конвенція допускає включення до Списку всесвітньої спадщини об'єктів, які справили сильний вплив на історичний розвиток, яким і є Куропати.

У вересні 2010 року урочище відвідали 127 польських мотоциклістів в рамках пробігу «Катинський шлях», який проходив на територіях Литви, Білорусі, України та Росії. Разом із ними Куропати відвідали представники польського посольства і заступник міністра закордонних справ Білорусі Валерій Воронецький.

Реконструкція МКАД ред.

Будівництво МКАД через Куропати (2001)

Новий поштовх у темі Куропат стався на початку 2000-х років, коли було прийнято рішення про розширення Мінської кільцевої автомобільної дороги з двох смуг руху до шести, після чого ситуація в Куропатах загострилася. Варіант дороги в обхід Куропат згідно з проєктом 1993 року було відхилено. Взимку 2001–2002 року представники ряду демократичних об'єднань організовували мітинги та чергування в урочищі, перешкоджаючи дорожнім роботам і звинувачуючи владу в намірі провести автодорогу безпосередньо через поховання. Учасники акцій протесту намагалися не допустити пошкодження меморіалу будівельною технікою. Також існували свідчення, що Мінська кільцева автодорога від початку вже була побудована на місці поховань. Своєю чергою, учасників акцій протесту звинувачено у використанні теми Куропат у політичних цілях, на підставі результатів археологічних розкопок 1987, 1992 і 1998 років, а також висновків Інституту історії Національної академії наук Білорусі, які свідчили, що поховання розташовані обіч передбачуваного маршруту дороги й починаються за 75-80 метрів від фронту будівництва. На цій підставі в Куропатах час від часу відбувалися сутички учасників акції протесту і білоруських спецслужб.

В цілому охорона Куропат тривала від вересня 2001 до липня 2002 року. В урочищі встановлювалися нові хрести, почалися переговори, консультації. До теми Куропат було привернуто увагу міжнародної спільноти, ця проблема почала ширше висвітлюватися у пресі. В результаті Мінську кільцеву дорогу розширено в бік Куропат на кілька десятків метрів, але вона пішла інакше, ніж планувалося спочатку.

Селище «Сонячний» ред.

Наприкінці 2002 року Мінський районний виконавчий комітет відвів прилегле до Куропат поле під забудову котеджного селища під назвою «Сонячний» у безпосередній близькості від місць масових поховань. Будівельна компанія, відводячи землю, не замовляла проєкту охоронних зон навколо Куропат і без дозволу визначила межу охоронної зони за власним проєктом на відстані 80 метрів від Куропат, після чого було позначено межі будівництва та завезено будівельні матеріали. У зв'язку з цим будівництвом серед громадськості виникла хвиля обурення, представники проєктних інститутів самостійно розробили проєкт охоронних зон, який, після докладання зусиль громадськості, у травні 2003 року затвердила Науково-методична Рада при Комітеті охорони історичної спадщини та культурних цінностей. У квітні 2003 року голова Мінського облвиконкому Микола Домашкевич[be-tarask] наказав Мінському райвиконкому розірвати договір на оренду землі під будівництво на території, прилеглій до Куропат. 28 квітня 2003 року виконком Мінської області постановою № 308 зобов'язав Дорожню ремонтно-будівельну управу № 113 (ДРБУ-113) відновити Куропати шляхом стягнення з товариства з додатковою відповідальністю «ВігЕўраБуд». 13 травня Виконком Мінського району постановою № 383 скасував договір з «ВігЕўраБуд'ом» про будівництво в Куропатах котеджів. У червні 2003 року будівництво зупинили, будівельний майданчик ліквідували, а всі матеріали вивезли. Землю навколо Куропат було законсервовано до визначення і затвердження Радою Міністрів Білорусі охоронної зони меморіалу.

Згідно з проєктом охоронних зон, розробленим 2002 року, ширина охоронної зони становила від 200 до 500 метрів навколо Куропат. 2004 року Міністерство культури Білорусі прийняло постанову під назвою «Про зони охорони матеріальної нерухомої історико-культурної цінності — Місце загибелі жертв політичних репресій 1930—1940 років в урочищі Куропати», яка скорочувала ширину захисної зони до 110—250 метрів. Скорочення охоронної зони пояснювалося відсутністю нормативного документа у справі меморіалізації Куропат.

Будівництво бізнес-центру в охоронній зоні меморіалу ред.

У лютому 2017 року журналісти Нашої ниви виявили, що біля Куропат скоротили охоронну зону, щоб на її місці побудувати бізнес-центр. Зміну меж затверджено постановою Міністерства культури № 70 від 1 грудня 2014 року. Будівництво бізнес-центру в колишній охоронній зоні Куропати почала компанія «Белреканструкция», замовник будівництва — компанія «Кіпреканструкция». За інформацією порталу 1863x.com, головний ініціатор згаданого будівництва біля Куропат — один з найбагатших людей Білорусі Ігор Онищенко. Місцеві жителі й активісти Молодого фронту намагалися зупинити будівництво. Активісти поставили намет. Станом на 21 лютого 2017 року протистояння активістів та будівельників тривало. До акції приєднався Алесь Логвинець[be]. 22 лютого близько 13:00 міліція затримала активіста Молодого Фронту Павла Старовойтова. За інформацією лідера активістів Дмитра Дашкевича, співробітники міліції склали кілька адміністративних протоколів стосовно активістів за блокування будівельної техніки. Близько 3 години ночі на 23 лютого на активістів, які тримали вахту протесту на будівництві, напали півтора десятка невідомих у масках і з загостреними дерев'яними палицями. Нападники вигукували «Слава Росії!» і «Біла раса!». Найбільше постраждав від нападу Алесь Киркевич. Його вдарили дерев'яною битою по скроні, з голови йшла кров. Інші не мали серйозних пошкоджень. Активіст Юрій Лукашевич поїхав у міліцію писати заяву. Міліціонер, який був на майданчику вночі, відійшов за годину-дві до нападу, після бійки міліція приїхала, опитала активістів і поїхала. За інформацією одного з захисників табору Павла Виноградова[be], вранці табір біля будівництва відновлено. Також уранці на місце протесту приїхали голова Партії БНФ Олексій Янукевич і лідер «Молодого фронту» Дмитро Дашкевич. На 18.00 23 лютого було оголошено великі збори місцевих жителів проти будівництва. Павло Виноградов[be] запевнив, що через напад зривати збори не будуть. На той момент на активістів склали 6 адміністративних протоколів. На вечір 23 лютого жителі зібрали 600 підписів під зверненням проти будівництва. Папір направили в прокуратуру і Палату представників. Табір протестувальників збільшився, стояло вже два намети. На зборах були присутні близько півсотні людей разом із журналістами. Серед присутніх — Павло Северинець, Дмитро Дашкевич, Алесь Киркевич[be], Алесь Логвинець, Олексій Янукевич, Антон Матолько. Активісти повідомили, що заяву в міліцію з приводу нічного нападу прийнято. На 18:15 зібралося вже близько сотні жителів. За словами Дмитра Дашкевича, захист Куропат від будівництва триватиме.

Офіційна позиція ред.

Відновлена ​​пам'ятна дошка з текстом постанови Ради Міністрів БРСР 1989 року

18 січня 1989 року Рада Міністрів БРСР на підставі результатів роботи урядової комісії про факти масових розстрілів людей в урочищі під Мінськом прийняла постанову № 42, яка передбачала проведення відкритого конкурсу на пам'ятник жертвам масових репресій у Куропатах і його встановлення. Видавництву «Білоруська радянська енциклопедія» було рекомендовано підготувати спеціальне видання, присвячене жертвам сталінізму, а президії Академії наук БРСР організувати «всебічне вивчення причин і наслідків масових репресій». За словами Ігоря Кузнєцова, члена Міжнародного історико-просвітницького, благодійного та правозахисного товариства «Меморіал» і найбільш авторитетного в Білорусі дослідника радянського тоталітаризму, жодне з положень постанови Ради Міністрів БРСР від 1989 року станом на 2010 рік виконано не було.

30 листопада 1993 року Куропати внесено до Державного списку історико-культурних цінностей Республіки Білорусь як «Місце знищення жертв політичних репресій 30-40-х років XX століття в урочищі Куропати» і пам'ятка історії міжнародного значення.

2005 року громадські об'єднання «Діаріуш» і «Білоруська асоціація жертв політичних репресій», міжнародне громадське об'єднання «Білоруська перспектива» і міжнародне історико-просвітницьке, благодійне і правозахисне об'єднання «Меморіал» оголосили відкритий суспільний конкурс зі створення тексту для меморіального знака жертвам політичних репресій XX століття в Білорусі. У положенні про конкурс організатори наголошували, що держава демонструє повну байдужість до ситуації в Куропатах.

Придорожній вказівник на МКАД

2008 року на Мінській кільцевій автомобільній дорозі коло з'їзду в ,sr Куропат установленj придорожній вказівник: «Місце загибелі жертв політичних репресій в урочищі Куропати 1930-1940 років».

2009 року меморіальна секція Білоруського добровільного товариства охорони пам'яток історії та культури направила звернення до Ради Міністрів Білорусі з нагадуванням про необхідність виконання постанови Ради Міністрів БРСР. У відповіді на звернення директор Інституту історії Національної академії наук Білорусі, доктор історичних наук професор Олександр Каваленя[be] відповів, що увічнення пам'яті жертв сталінізму — трагедія білоруського народу і всенародна справа, яка вимагає широкого обговорення та прийняття рішення на законодавчому рівні.

2009 року заступник голови Мінського міського виконавчого комітету Михайло Тітенков повідомив, що міська влада «вважають за можливе розглянути питання про створення пам'ятника жертвам політичних репресій та доброустрою урочища Куропати», однак тільки після того, як буде завершено створення меморіалу «Тростянець» і доброустрій колишнього Мінського братського військового кладовища Першої світової війни.

Восени 2009 року в газеті Адміністрації президента Білорусі «Советская Белоруссия» надруковано статтю «Куропати: мир під соснами», де урочище названо «кладовищем загальнонаціонального масштабу», а за пів року до цього — організовано «круглий стіл» із дискусією на тему Куропат. Історик Ігор Кузнєцов відзначив, що це важливий крок для громадськості, якого давно чекали, а на думку археолога Миколи Кривальцевича[be], проблема визнання-невизнання Куропат державою була політичною, але сам факт визнання вартий уваги.

Разом з тим, тема Куропат у підручниках, виданих у Білорусі в 2000-х роках, не згадувалася взагалі.

Як стало відомо в кінці липня 2010 року, в Куропатах звалилася пам'ятна табличка: дерев'яні стовпи, на яких вона стояла, згнили.

Вандалізм ред.

Нахилений хрест у Куропатах

Надання Куропатам статусу «історико-культурної цінності першої категорії» 1993 року було, серед іншого, вимушеним заходом захисту могил від грабіжників. Вже в листопаді 1994 року міністр внутрішніх справ Юрій Захаренко після отримання чергових повідомлень про розграбування поховань віддав наказ на здійснення необхідних заходів щодо урочища Куропати відповідно до вимог білоруського законодавства. Попри це, навесні 1995 року грабіжники розкопали понад 10 могил, а людські останки були розкидані навколо них. Восени 1998 року з могили були витягнуті кістки, перепоховані після ексгумації могил представниками слідчої комісії. У квітні 1999 року грабіжники розкопали 6 могил, у жовтні 1999 року — ще чотири. Деякі з могил розкопано до глибини 1,8 м на площі до 4-5 м². Поруч із могилами в піску лежали останки та фрагменти особистих речей розстріляних. Як зазначив археолог Микола Кривальцевич, характер розкопування могил свідчив про добре організовану й підготовлену акцію.

Пошкоджений меморіальний знак «Від народу США народу Білорусі в пам'ять»

Пам'ятні знаки та хрести в Куропатах невідомі пошкоджували десятки разів, причому значною мірою — з другої половини 1990-х років: до тих пір випадки вандалізму були одиничними. За фактами знищення пам'ятних хрестів тричі заводили кримінальні справи, але за ними нікого так і не покарано.

Наприкінці 1990-х років зламано металеву табличку з написом «Мученикам Білорусі» на Хресті Страждання. У травні 2003 року в Куропатах зламано 10 хрестів. 2004 року з закладного каменя знято пам'ятну дошку з рішенням Ради Міністрів БРСР про необхідність створення пам'ятника в Куропатах. Дошку відновлено ​​восени 2005 року, але через тиждень вона зникла знову. Вчергове пам'ятну дошку з текстом постанови відновлено стараннями громадськості 2007 року.

У грудні 2005 року невідомі двічі оскверняли свастикою і сатанинськими написами куропатські хрести, пам'ятник загиблим в урочищі євреям і зображення Богоматері Куропатської.

2007 року повалено хрест «Мученикам Білорусі». У квітні 2007 року зламано 6 хрестів і кілька пошкоджено. У жовтні 2007 року «Хрест страждання», встановлений 1989 року, знищено. Під час ходи Діди 2007 року «Хрест Страждання» відновлено. У березні 2008 року невідомі зламали 36 хрестів. Навесні 2009 року в Куропатах розкопано дві могили: з ями на поверхню викинуто людські кістки та старі речі. У квітні 2009 року зламано ще 6 хрестів У грудні 2009 року невідомі зламали кілька хрестів, у тому числі хрест-каплицю з копією ікони Матері Божої Куропатської.

Станом на 2009 рік меморіальна «лава Клінтона» (пам'ятний знак «Від народу США народу Білорусі в пам'ять»), встановлена ​​1994 року, дванадцять разів потерпала від вандалізму. З цього приводу посольство США в Білорусі виступило зі спеціальною заявою.

У листопаді 2010 року в Куропатах зламано 38 хрестів. За даним фактом порушено кримінальну справу за статтею «Хуліганство» Кримінального кодексу Республіки Білорусь.

Попри часті акти вандалізму в урочищі Куропати, до активного пошуку правоохоронними органами злочинців справа зазвичай не доходить. Тільки одного разу в листопаді 2008 року активістам Консервативно-християнської партії БНФ вдалося зловити 2 неповнолітніх вандалів і передати міліції. Було заведено кримінальну справу, але реально їх не покарали: статтю Кримінального кодексу «Осквернення історико-культурних цінностей» перекваліфікували в «Злісне хуліганство», внаслідок чого обвинувачені потрапили під амністію. Це був перший випадок, коли слідство висунуло звинувачення конкретним особам за фактом учинення актів вандалізму в Куропатах.

Для відновлення меморіального комплексу в урочищі традиційно влаштовуються толоки: люди прибирають і впорядковують територію, ремонтують хрести.

Географічне місце ред.

Урочище Куропати лежить безпосередньо за Мінською кільцевою дорогою на північ від центру міста (52-й км МКАД). Адміністративно Куропати належать до території Боровлянської сільради Мінського району.

З Мінська в Куропати можна потрапити від ДС «Зелений Луг» (зупинка автобусів 13, 13д, 24, 87, 109а; тролейбусів 1, 46, 53), перейшовши через перехід під МКАД, розташований 500 м на північний захід від диспетчерської станції; від виставкового центру «Експобел», розташованого за 700 м на південний схід від урочища; або на автобусах 109, 109а, 109в (зупинка «Куропати») з ДС «Карбишева».

Куропати лежать приблизно на відстані 1,2 км на північний схід від Цнянського водосховища. Потрапити в урочище можна через один з декількох підземних переходів під Мінською кільцевою дорогою.

Посвяти ред.

1990 року композитор Кім Тесаков створив симфонію № 4 «Куропати».

30 липня 2004 Виконком Мінська постановою № 1520 перейменував вулицю Бузкову (Цна) в Куропатську, але менш ніж за рік це рішення було скасовано.

Галерея ред.

Панорама ред.

Панорама урочища Куропати

Примітки ред.

  1. ↑ Пресс-релиз Беларусского Хельсинкского комитета № 19 от 27.10.98 г. [ 31 жовтня 2010 у Wayback Machine.](рос.)
  2. ↑ Евгений Ростиков. По кому стреляют Куропаты (Еще раз о том, как жертвы немецких фашистов превратили в жертвы «сталинских репрессий») [Архівовано 22 грудня 2012 у Archive.is] // «Завтра», 22 жніўня 2000 г.(рос.)
  3. ↑ Даведнік «Беларусь». — Мн.: «Беларуская энцыкляпэдыя», 1995.
  4. ↑ Памяць і забыцьцё Курапатаў [ 16 жовтня 2014 у Wayback Machine.] // Радыё Свабода, 28 кастрычніка 2009 г.
  5. ↑ З. Пазьняк, Я. Шмыгалёў, М. Крывальцэвіч, А. Іоў. Курапаты [ 15 жовтня 2014 у Wayback Machine.]. — Мн.: Тэхналогія, 1994.
  6. Kurapaty // Zaprudnik J. Historical dictionary of Belarus. — Lamham. — London: Scarecrow Press, 1998. P. 139.
  7. ↑ Zdzisław J. Winnicki. Szkice kojdanowskie. — Wrocław: Wydawnictwo GAJT, 2005. ISBN 83-88178-26-1. — С. 77—78.
  8. ↑ Norman Davies. Powstanie '44. — Kraków: Wydawnictwo Znak, 2004. ISBN 83-240-0459-9. — С. 195
  9. ↑ Павел Якубович. Куропаты: мир под соснами [ 8 грудня 2013 у Wayback Machine.] // «Советская Белоруссия», 29 кастрычніка 2009 г.
  10. . Архів оригіналу за 16 жовтня 2014. Процитовано 6 серпня 2014. 
  11. ↑ Молодые белорусы думают, что Куропаты — это в России[недоступне посилання] // «Завтра твоей страны», 28 кастрычніка 2008 г.
  12. ↑ Игорь Кузнецов. Куропатское дело: 20 лет спустя [ 2014-10-15 у Wayback Machine.] // «БелГазета», 21 чэрвеня 2008 г.
  13. ↑ Ушакін, 2013, с. 161.
  14. Игорь Кузнецов, член Международного историко-просветительского, благотворительного и правозащитного общества «Мемориал». Забыть значит предать [ 7 липня 2004 у Wayback Machine.] // БДГ[be] № 1420, 16.04.2004
  15. Владимир Костырко. Куропаты: фальшивка националистов трещит по швам [Архівовано 2012-07-14 у Archive.is] // «Газета Правда», 27 траўня 1999 г.
  16. ↑ Курапаты: трагедыя працягваецца [ 15 січня 2015 у Wayback Machine.] // «Народная Воля», 30 кастрычніка 1999 г.
  17. Куропаты — символ сталинских репрессий или символ лжи? Шаблон:Архівавана // Грамадска-палітычны журнал «Чеснок», 9 лістапада 2015 г. (рос.)
  18. Аляксей Хадыка. Курапаты — справа дзяржавы і грамадскасці [ 2 січня 2010 у Wayback Machine.] // «Новы Час», 27 лістапада 2009 г.
  19. Зянон Пазьняк. Курапаты. Дзесяць гадоў пасьля [ 7 квітня 2009 у Wayback Machine.] // Наша Ніва № 12 (109), 1998 г.
  20. ↑ Sławomir Kalbarczyk. Przedmioty odnalezione w Bykowni i Kuropatach świadczą o polskości ofiar [ 15 листопада 2016 у Wayback Machine.], Biuletyn IPN Nr 10-11 (81-82), październik-listopad 2007, ISSN 1641-9561, ss. 47-54 (пол.)
  21. Беларускі катынскі сьпіс [ 7 січня 2015 у Wayback Machine.] // Беларуская рэдакцыя Польскага Радыё, 07 красавіка 2010 г.
  22. Зянон Пазьняк Курапаты [ 12 квітня 2013 у Wayback Machine.] // «Слоўнік Свабоды», 2000 г.
  23. ↑ У Курапатах 20 гадоў таму адбылося першае шэсьце і мітынг [ 24 вересня 2015 у Wayback Machine.] // Радыё Свабода, 19 чэрвеня 2008 г.
  24. ↑ Алесь Чахольскі, З цыклю «Беларусы пад акупацыяй»: Я — беларус! [ 15 листопада 2016 у Wayback Machine.] // Беларускія Ведамасьці № 55, 2005 — студзень 2006 г.
  25. А. Марачкін адрэстаўруе пашкоджаны ў Курапатах абраз [ 8 серпня 2014 у Wayback Machine.] // Радыё Свабода, 1 сьнежня 2005 г.
  26. А. Марачкін абнавіў каплічку ў Курапацкім лесе[недоступне посилання з липня 2019] // Радыё Свабода, 5 кастрычніка 2007 г.
  27. http://tripidea.ru/content/view/?id=497619 [ 4 вересня 2014 у Wayback Machine.] Куропаты, Минск: Фото и отзывы туристов, адрес на карте, как добраться
  28. Урочышча Курапаты — у Спіс сусветнай культурнай і прыроднай спадчыны ЮНЕСКА [ 22 листопада 2011 у Wayback Machine.] // Народная Воля № 183-184, 2 сьнежня 2008 г.
  29. Ці трапяць Курапаты ў Сьпіс ЮНЭСКА? [ 7 січня 2015 у Wayback Machine.] // Беларуская рэдакцыя Польскага Радыё, 21 студзеня 2009 г.
  30. Польскія байкеры ў Курапатах [ 24 вересня 2015 у Wayback Machine.] // Радыё Свабода, 1 верасьня 2010 г.
  31. З учорашняга вечару ва ўрочышчы ўвесь час знаходзяцца прадстаўнікі Маладога фронту, яны не дазваляюць будаўнікам працаваць на тэрыторыі Курапатаў[недоступне посилання] // Радыё Свабода, 25 верасьня 2001 г.
  32. А. Фадеев. Кто раздувает пламя в Куропатах [ 22 червня 2006 у Wayback Machine.] // Информационно-аналитический бюллетень Института стран СНГ, 15 лістапада 2001 г.
  33. Пяць гадоў варты ў Курапатах [ 13 травня 2015 у Wayback Machine.] // Наша Ніва, 7 лістапада 2006 г.
  34. Віктар Хурсік. Курапаты сёньня // Звязда: газета. — 25 чэрвеня 2003. — № 159 (24843). — ISSN 1990-763x.
  35. Курапаты: будаўніцтва катэджнага памёлку спыненае [ 12 травня 2015 у Wayback Machine.] // Радыё Свабода, 20 чэрвеня 2003 г.
  36. Курапаты паменшылі ў памеры? [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.] // Радыё Свабода, 17 траўня 2004 г.
  37. Як учень Далай-Лами знищує Куропати [ 26 лютого 2017 у Wayback Machine.] // 1863x.com
  38. Місце будівництва бізнес-центру біля Куропати перестала бути захисною зоною два роки тому КАРТА [ 27 лютого 2017 у Wayback Machine.] // Наша Ніва
  39. П'ять запитань і відповідей про конфлікт навколо забудови в Зеленому Лузі близько Куропати [ 27 лютого 2017 у Wayback Machine.] // Наша Ніва
  40. Протестуючі vs. будівельники ФОТО, ВІДЕО [ 27 лютого 2017 у Wayback Machine.] // Наша Ніва
  41. Затримано одного з захисників Куропати [ 27 лютого 2017 у Wayback Machine.] // Наша Ніва
  42. Куропати: активісти відновили табір після нападу, буде заява в міліцію [ 27 лютого 2017 у Wayback Machine.] // svaboda.org
  43. У Куропати пройшов масовий збір місцевих жителів ФОТО [ 27 лютого 2017 у Wayback Machine.] // Наша Ніва
  44. «Цяперашняя ўлада Беларусі — гэта фактычна нашчадкі тых, хто быў наверсе, а ня ў яме, калі ў Курапатах адбываліся расстрэлы» [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.] // Радыё Свабода, 18 студзеня 2005 г.
  45. ↑ 21 год назад улады прызналі Курапаты [ 24 січня 2010 у Wayback Machine.] // TUT.BY, 18 студзеня 2010 г.
  46. . Архів оригіналу за 15 листопада 2016. Процитовано 7 серпня 2014. 
  47. Вновь возбуждено уголовное дело по фактам вандализма в Куропатах [ 8 серпня 2014 у Wayback Machine.] // БелаПАН, 4 траўня 2009 г.
  48. Тамара Сяргей. Памяці бязвінных ахвяр сталінскага тэрору [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.] // Абажур № 42-43, 2005 г.
  49. У Курапатах ушанавалі памяць ахвяраў рэпрэсій [ 19 березня 2015 у Wayback Machine.] // Радыё Свабода, 29 кастрычніка 2008 г.
  50. Директор Института истории: Увековечение памяти жертв сталинизма — всенародное дело, требующее принятия решения на законодательном уровне [ 12 січня 2012 у Wayback Machine.] // БелаПАН, 30 чэрвеня 2009 г.(рос.)
  51. Улады паабяцалі помнік у Курапатах [ 19 січня 2012 у Wayback Machine.] // SvabodaBY.net, 17 сакавіка 2009 г.
  52. Праз дваццаць гадоў улада прызнала Курапаты [ 2 грудня 2013 у Wayback Machine.] // Радыё Свабода, 30 кастрычніка 2009 г.
  53. У Курапатах павалілася памятная шыльда [ 13 травня 2015 у Wayback Machine.] // Наша Ніва, 30 ліпеня 2010
  54. ↑ У Курапатах — новы акт вандалізму [ 2 грудня 2013 у Wayback Machine.] // Радыё Свабода, 21 красавіка 2007 г.
  55. ↑ «Черные копатели» добрались до Куропат [ 14 липня 2014 у Wayback Machine.] // БелаПАН, 03 красавіка 2009 г.
  56. ↑ Курапаты: вандалы і пракурор [ 24 вересня 2015 у Wayback Machine.] // Радыё Свабода, 6 лютага 2009 г.
  57. Новы акт вандалізму ў Курапатах[недоступне посилання] // Радыё Свабода, 14 траўня 2003 г.
  58. У Курапатах ушанавалі памяць ахвяраў сталінскіх рэпрэсіяў [ 24 вересня 2015 у Wayback Machine.] // Радыё Свабода, 28 лютага 2007 г.
  59. В урочище Куропаты неизвестными уничтожен Крест страданий, установленный осенью 1989 года [ 12 січня 2012 у Wayback Machine.] // БелаПАН, 8 кастрычніка 2007 г.(рос.)
  60. Чарговы акт вандалізму ў Курапатах [ 2 грудня 2013 у Wayback Machine.] // Радыё Свабода, 13 сакавіка 2008 г.
  61. Справу пра вандалізм у Курапатах прыпынілі [ 8 серпня 2014 у Wayback Machine.] // Радыё Свабода, 22 чэрвеня 2009 г.
  62. ↑ Вандалы «прапісаліся» ў Курапатах [ 2 грудня 2013 у Wayback Machine.] // Радыё Свабода, 07 сьнежня 2009 г.
  63. У Курапатах зламаныя 38 крыжоў [ 24 вересня 2015 у Wayback Machine.] // Радыё «Свабода», 6 кастрычніка 2010
  64. Заведзена крымінальная справа за вандалізм у Курапатах [ 13 травня 2015 у Wayback Machine.] // Наша Ніва, 9 лістапада 2010 г.
  65. ↑ Курапацкія вандалы трапілі пад амністыю [ 4 грудня 2013 у Wayback Machine.] // Наша Ніва, 1 чэрвеня 2009 г.
  66. У Курапатах адбылася традыцыйная талака [ 24 вересня 2015 у Wayback Machine.] // Радыё Свабода, 29 кастрычніка 2006 г.
  67. Ларыса Цімошык. Музыканты. Тут // Звязда: газета. — 24 кастрычніка 2006. — № 231 (25820). — ISSN 1990-763x.
  68. Алена Ляўковіч. Валожыну — вуліцу, Мулявіну — бульвар // Звязда: газета. — 10 жніўня 2004. — № 189 (25202). — ISSN 1990-763x.
  69. Чаму з мапы Менску зьнікла вуліца Курапацкая? // Радыё Свабода, 4 студзеня 2005 г.

Література ред.

Посилання ред.

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Куропати


Ця стаття належить до добрих статей української Вікіпедії.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Kuropati bil Kurapaty lisovij masiv na pivnichnij okolici Minska biloruskoyi stolici de viyavleno masovi pohovannya lyudej rozstrilyanih NKVS SRSR uprodovzh 1937 1941 rokiv Kilkist zhertv radyanskoyi tayemnoyi policiyi dostemenno nevidoma i za riznimi ocinkami mozhe stanoviti do 7 tisyach osib zgidno zi slovami Generalnogo prokurora Bilorusi O Bozhelko be tarask 1 ne menshe 30 tisyach osib zgidno z Generalnim prokurorom BRSR G Tarnavskim 2 do 100 tisyach osib zgidno z dovidnikom Belarus 3 4 vid 102 do 250 tisyach osib zgidno zi statteyu Zenona Poznyaka v gazeti Litaratura i mastactva 5 6 250 tisyach osib zgidno z profesorom Vroclavskogo universitetu Zdzislavom Vinnickim pl 7 i bilshe zgidno z britanskim istorikom Normanom Dejvisom 8 Kuropati KurapatyHresti vzdovzh dorogi v urochishi Kuropati Hresti vzdovzh dorogi v urochishi Kuropati53 58 02 pn sh 27 36 35 zh d 53 96722 pn sh 27 60972 zh d 53 96722 27 60972Krayina BilorusMisto MinskTip cvintar urochishe kamera stratid i misce masovogo vbivstvadPersha zgadka 3 chervnya 1988Status istoriko kulturna cinnist pershoyi kategoriyiKuropatiKuropati Bilorus Show map of BilorusKuropatiKuropati Minsk Show map of Minsk Mediafajli u VikishovishiZ 1993 roku urochishe Kuropati vneseno do Derzhavnogo spisku istoriko kulturnih cinnostej Respubliki Bilorus yak misce pohovan zhertv politichnih represij 1930 1940 h rokiv Kuropati mayut status istoriko kulturnoyi cinnosti pershoyi kategoriyi 9 sho zgidno z Zakonom Respubliki Bilorus Pro ohoronu istoriko kulturnoyi spadshini vidpovidaye kategoriyi najbilsh unikalnih cinnostej duhovni estetichni ta dokumentalni gidnosti yakih stanovlyat mizhnarodnij interes 10 Ye najvidomishim sered prinajmni vosmi misc masovih rozstriliv yaki zdijsnyuvav NKVS na teritoriyi Minska 11 Zmist 1 Istoriya 1 1 Rozsliduvannya 2 Zhertvi 2 1 Chislo zhertv 2 2 Pohodzhennya zhertv 3 Nazva 4 Suspilnij rezonans 4 1 Rekonstrukciya MKAD 4 2 Selishe Sonyachnij 4 3 Budivnictvo biznes centru v ohoronnij zoni memorialu 5 Oficijna poziciya 6 Vandalizm 7 Geografichne misce 8 Posvyati 9 Galereya 10 Panorama 11 Primitki 12 Literatura 13 PosilannyaIstoriya red nbsp Miting u Kuropatah 1989 rik3 chervnya 1988 roku biloruska shotizhneva gazeta Literatura i mistectvo nadrukuvala stattyu rozsliduvannya istorika j arheologa Zenona Poznyaka ta inzhenera Yevgena Shmigalova Kuropati doroga smerti bil Kurapaty daroga smerci Zbirannya materialu dlya statti rozgornulos she na pochatku 1970 h rokiv koli doslidniki vpershe zadokumentuvali svidchennya meshkanciv sela Zelenij Lug ta inshih navkolishnih naselenih punktiv yakim she malimi ditmi vdalos sposterigati masovi vbivstva Za danimi miscevih voni vidbuvalis u period vid 1937 do 1941 roku kozhnogo dnya j nochi zhertv privozili na mashinah i rozstrilyuvali v lisi nepodalik 12 Lishe v period glasnosti ta perebudovi koli stalo vidomo pro spravzhni rozmiri stalinskih zlodiyan ta miscya strat jogo zhertv doslidniki zmogli vilno opublikuvati cyu informaciyu 13 Stattya zumovila shiroku suspilnu diskusiyu bulo provedeno pershi poverhnevi rozkopki j viyavleno fakt tayemnogo masovogo znishennya lyudej poblizu sela Cna Jodkove Vono otrimalo vsesvitnyu vidomist pid nazvoyu Urochishe Kuropati 9 Rozsliduvannya red nbsp Konturi hrestiv v urochishiNa pidstavi opublikovanoyi statti 14 chervnya 1988 roku Prokuratura BRSR porushila kriminalnu spravu za faktom masovih ubivstv Pid chas slidstva na teritoriyi blizko 30 gektariv lisistoyi miscevosti viyavleno 510 pohovan rozmirami 2h3 3h3 4h4 6h8 metriv i bilshe U hodi vibirkovoyi eksgumaciyi znajshli lyudski reshtki 313 cherepiv kistki skeletiv 340 zubnih proteziv z zhovtogo j bilogo metaliv osobisti rechi grebinci zubni shitki milnici gamanci vzuttya zalishki odyagu a takozh 177 gilz i 28 kul 164 revolverni gilzi j 21 kulya strilyana z revolvera sistemi Nagan 1 gilza z pistoleta TT shtatnoyi zbroyi spivrobitnikiv NKVS Takozh znajdeno dekilka strilyanih gilz vid pistoletiv sistem Brauning i Valter sho vipuskalisya zokrema do 1941 roku Neridko takoyu zbroyeyu nagorodzhuvali kerivnij sklad NKVS Viyavlenij shkiryanij gamanec mistiv radyanski moneti najnovisha z yakih datuvalasya 1936 rokom a znajdeni gumovi kaloshi mali shtamp fabriki 1937 13 Predmeti zasvidchili sho vbiti pohodili zdebilshogo z Bilorusi i dehto najimovirnishe z baltijskih krayin 55 svidkiv iz sil Cna Jodkove Pidbolottya Drozdove zasvidchili sho v 1937 1941 rokah spivrobitniki NKVS privozili v Kuropati lyudej na zakritih mashinah i rozstrilyuvali yih 14 Takozh isnuyut svidchennya i spivrobitnikiv NKVS sho v urochishi provodilisya rozstrili 12 Pershe slidstvo za faktom masovih rozstriliv zakinchilasya v listopadi 1988 roku j ocinilo kilkist ubitih u ne mensh nizh 30 tisyach osib 2 Taku cifru ozvuchiv Generalnij prokuror Biloruskoyi RSR Georgij Tarnavskij Pislya zavershennya slidchih dij respublikanska prokuratura oprilyudnila postanovu pro pripinennya kriminalnoyi spravi shodo Kuropat Tochno dovedeno sho rozstrili strachenih zdijsnyuvali spivrobitniki komendaturi NKVS BRSR Beruchi do uvagi sho vinni v cih represiyah kerivniki NKVS BRSR ta inshi osobi zasudzheni do smertnogo pokarannya abo do cogo chasu pomerli na pidstavi vishevkazanogo keruyuchis st 208 p 1 i st 5 p 8 KPK BRSR kriminalnu spravu zavedenu za faktom viyavlennya pohovan v lisovomu masivi Kuropati pripineno Znajdeni pid chas eksgumaciyi pohovan predmeti odyagu vzuttya i t p yak rechi sho ne mayut cinnosti znishiti 12 Opublikuvannya rezultativ slidstva pro zdijsnennya rozstriliv spivrobitnikami NKVS viklikalo hvilyu oburennya veteraniv ta inshih nezgodnih z rezultatami slidstva lyudej yaki napisali nizku listiv do CK KPRS v Moskvu pro mozhlivi falsifikaciyi rezultativ rozsliduvan Komisiyi z Generalnoyi prokuraturi SRSR dvichi priyizhdzhali dlya perevirki faktiv provedennya rozstriliv organami NKVS i znahodili yim pidtverdzhennya 11 Protyagom 1990 h rokiv slidstvo u spravi kilka raziv rozpochinalosya znovu Z yavilisya tverdzhennya sho rozstrili buli nachebto organizovani nimeckimi okupantami v roki Drugoyi svitovoyi vijni 15 ale vsi yih oskarzheno piznishe 16 Na pidtrimku versij pro nimeckij slid bulo utvoreno gromadsku komisiyu z rozsliduvannya zlochiniv u Kuropatah pid kerivnictvom Korzuna 17 yaka zibrala i v chervni 1991 roku napravila v prokuraturu SRSR materiali yaki nibito dovodili sho v Kuropatah perebuvayut ostanki zhertv nimeckih okupantiv Odnak fakti vikladeni u zvernenni gromadskoyi komisiyi ne znajshli pidtverdzhennya U lyutomu 1992 roku na vimogu gromadskoyi komisiyi slidstvo bulo vidnovleno ale vono pidtverdilo visnovki derzhavnoyi komisiyi 1993 roku gromadska komisiya vchergove zvernulasya do Verhovnoyi Radi Respubliki Bilorus z propoziciyeyu pereglyanuti visnovki derzhavnoyi komisiyi pri rozsliduvanni podij v Kuropatah v rezultati chogo provedeno she odne rozsliduvannya Sered inshih rozglyadalasya versiya rozstriliv yevreyiv gitlerivcyami Z metoyu perevirki ciyeyi versiyi zrobleno zapiti v Yerusalimskij Institut Golokostu Yad Vashem de zibrano najpovnishu informaciyu pro represiyi shodo yevreyiv Yak miscya rozstrilu yevrejskogo naselennya Minsk Drozdi Masyukovshina be Kuropati Cna Jodkove Zelenij Lug ne znachilisya Takozh ne bulo vidomostej pro rozstrili v Kuropatah i v nimeckih arhivah Zgidno z visnovkami nimeckih ekspertiv metod pohovan u Kuropatah ne ye gitlerivskim ti zazvichaj kopali veliki mogili dovzhinoyu do 50 60 metriv u zhertv pri comu zabirali odyag i osobisti rechi znimali zoloti koronki 12 U seredini 1990 h rokiv generalnij prokuror Bilorusi Oleg Bozhelko be zayaviv sho v rezultati novogo rozsliduvannya viyavleno sho v Kuropatah zaginuli ne bilsh za 7 tisyach osib 1 nbsp Kuropatskij lis1998 roku prijnyato rishennya pro pochatok novogo chetvertogo rozsliduvannya yake provodilosya z metoyu perevirki visnovkiv poperednih komisij Rozsliduvannya bulo dorucheno starshomu pomichniku vijskovogo prokurora Bilorusi Viktoru Somovu Vono zakinchilosya 1999 roku ta pidtverdilo sho masovi rozstrili v Kuropatah vikonuvali organi NKVS vid drugoyi polovini 1930 h rokiv do pochatku vijni z Nimechchinoyu Versiya pro rozstrili naselennya nimcyami znovu ne znajshla pidtverdzhennya 16 U perebigu slidstva viyavleno najbilshe z usih znajdenih u Kuropatah pohovan de buli zalishki ponad 300 osib Vpershe za vsyu istoriyu rozkopok u Kuropatah znajdeno rechovi dokazi z konkretnimi datami j prizvishami yaki svidchili pro te sho rozstrili zdijsnyuvalisya do vijni U pohovanni N30 znajshli tyuremni kvitanciyi pro vidibrannya pid chas areshtu cinnih rechej vidani 10 chervnya 1940 Mojshi Krameru i Mordehayu Shuleskesu 12 Prote zgidno z kandidatom istorichnih nauk Andriyem Metelskim ostannye doslidzhennya Kuropat yake 1997 roku proveli istoriki Nacionalnoyi akademiyi nauk Bilorusi spivrobitniki prokuraturi KDB i predstavniki gromadskosti za pidsumkami yakogo prijnyato odnogolosno visnovok pro te sho rozstrili v Kuropati zdijsnyuvav NKVS ne otrimalo vidpovidnoyi publichnosti Metelskomu poshastilo pobachiti list iz Genprokuraturi do Administraciyi prezidenta z propoziciyeyu materiali slidstva ne rozgoloshuvati ta do vidoma gromadskosti ne dovoditi 18 Zhertvi red Chislo zhertv red nbsp Memorialna doshka pam yati zhertv represijKilkist zhertv u Kuropatah tochno ne z yasovano arhivi KDB Bilorusi sho stosuyutsya Kuropat zasekrecheno 4 Isnuyut rizni versiyi ta ocinki U statti Shumlyat nad mogiloyu sosni Zenona Poznyaka nadrukovanij u gazeti Litaratura i mastactva 16 veresnya 1988 roku pislya provedennya vlasnih rozkopok i doslidzhen avtor robit visnovok sho kilkist zhertv mozhe stanoviti 102 tisyachi osib Poznyak zaznachaye sho spravzhnya cifra pohovanih v Kuropatah mozhe dosyagati 220 250 tisyach osib bo isnuyut mogili bilshi za rozmirami vid doslidzhenih a takozh bagato mogil zniklo pid chas prokladannya Minskoyi kilcevoyi dorogi naprikinci 1950 h pochatku 1960 h rokiv gazotrasi j virubki lisu navkolo neyi v berezni travni 1988 roku a takozh mozhlivo pid chas virubki j posadki lisu na comu misci v 1940 h rokah 5 Rozkopki provedeni v lipni 1988 roku na osnovi yakih robilasya cya ocinka kilkosti zhertv ye pershoyu vidomoyu eksgumaciyeyu v Kuropatah Razom iz cim doslidniki u svoyemu zviti zvertayut uvagu na te sho do cih rozkopok u Kuropatah uzhe provodilasya eksgumaciya i pevni chastini pohovan uzhe buli vibrani 5 pro sho svidchit znachne rozhodzhennya mizh kilkistyu znajdenih cherepiv i kilkistyu viyavlenih par stegnovih kistok Za poperednoyi eksgumaciyi z yam vibrano znachnij ob yem pohoronnogo sharu nebizhchikiv ale pohovannya bulo zasipano nedostatnoyu kilkistyu gruntu vnaslidok chogo vsi 510 viyavlenih mogil mali zapadini glibinoyu vid 0 18 do 0 65 m vid liniyi krayiv mogili Na dumku Poznyaka chastina trupiv mogla buti zabrana z Kuropat pislya nakazu vishogo kerivnictva SRSR v 1940 h 1950 h rokah koli nabuv rozgolosu vipadok rozstriliv polskih oficeriv u Katini organami NKVS 19 Pershe slidstvo za faktom masovih rozstriliv zakinchilosya v listopadi 1988 roku i za jogo rezultatami Generalnij prokuror BRSR G Tarnavskij povidomiv sho v Kuropatah pohovano ne menshe 30 tisyach osib 2 Do takoyi zh cifri mozhna prijti analizuyuchi rezultati kompleksnoyi sudovo medichnoyi ta kriminalistichnoyi ekspertizi yaka viyavila sho v 6 doslidzhenih pohovannyah znajdeno zalishki ne mensh 356 osib Vrahovuyuchi sho kilkist pohovan stanovit 510 mozhna zrobiti visnovok sho chislo pohovanih u Kuropatah lyudej stanovit ne menshe 30 tisyach osib Zgidno z dovidnikom Belarus vidanim 1995 roku kilkist zhertv stanovila do 100 tisyach osib 3 4 1998 roku Generalnij prokuror Bilorusi Oleg Bozhelko na pidstavi novogo rozsliduvannya 1997 1998 rokiv v hodi yakogo provedeno rozkopki 23 peredbachuvanih misc pohovan i tilki v 9 z nih viyavleno lyudski ostanki zrobiv zayavu sho v Kuropatah pohovano ne bilshe 7 tisyach osib 1 Profesor Vroclavskogo universitetu Zdzislav Vinnickij pl stverdzhuye sho kilkist zhertv u Kuropatah stanovit 250 tisyach osib 7 Britanskij istorik Norman Dejvis vidznachaye sho zhertv mozhe buti navit bilshe 8 Pohodzhennya zhertv red Pro socialne i nacionalne pohodzhennya rozstrilyanih mozhna suditi lishe za rezultatami provedenih doslidzhen Z rezultativ rozkopok 1988 roku vidomo sho vsi pohovani nalezhali do civilnogo naselennya Pohovani harakterizuyutsya riznim pobutovim rivnem ale bilshist nalezhali do nizhchih demokratichnih verstv naselennya robitniki selyani dribni sluzhbovci silska inteligenciya Sered pohovanih takozh viyavleno predstavnikiv inteligenciyi ta zhinok 5 Viyavleno sho pohovani pohodili z riznih misc Bilorusi Znachna chastina buli iz Zahidnoyi Bilorusi priyednanoyi do BRSR 1939 roku U pevnih doslidzhenih mogilah viyavleno zalishki odyagu ta vzuttya radyanskogo virobnictva v inshih zahidnogo 20 takozh znajdeno vzuttya virobnictva baltijskih krayin V odnij z mogil znachna kilkist vzuttya bula samorobnoyu 5 Razom z tim pidtverdzheno sho krim bilorusiv sered ubitih u Kuropati buli takozh polski gromadyani 21 V hodi odnogo z doslidzhen u Kuropatah viyavlenij cholovichij grebinec z odnogo boku yakogo polskoyu movoyu bulo napisano Vazhki hvilini uv yaznenogo Minsk 25 04 1940 Dumka pro vas dovodit mene do skazu a z inshogo 26 IV rozplakavsya vazhkij den 20 Nazva red nbsp Kviti na tli hrestiv u KuropatahTochnih vidomostej zvidki pohodit nazva Kuropati nemaye Do 1988 roku na topografichnih kartah taka nazva vidsutnya urochishe nazivalosya Brid Isnuye versiya sho vzhe pid chas rozstriliv Kuropatami miscevi zhiteli nazivali neveliku dilyanku boru yakij pripadav na girku Dilyanka bula obnesena visokim ne mensh za 3 metri parkanom po verhu yakogo bulo pusheno kolyuchij drit a za samim parkanom perebuvala ohorona zi sobakami 12 Zenon Poznyak yakij razom z Yevgenom Shmigalovim napisav stattyu Kurapaty daroga smerci zaznachaye sho ne dumav sho ciyeyu nazvoyu vvodit nove slovo v bilorusku movu i novij termin u bilorusku istoriyu Poznyak zaznachaye sho pochuv ce slovo z vust molodih hlopciv yaki poyasnyuvali sho kuropatami nazivayutsya bili vesnyani kviti yaki rostut u travni na mogilah v urochishi 22 Zazvichaj taki kviti v Bilorusi nazivayutsya bilimi proliskami bil Belyya praleski Zgidno z inshoyu dumkoyu kuropatami miscevi selyani nazivali polovi kviti 9 Suspilnij rezonans red 1988 roku v Kuropatah projshla masova antiradyanska demonstraciya i persha hoda do miscya pohovan pid gaslami osudu idej stalinizmu Hodu rozignali vnutrishni vijska iz zastosuvannyam slozoginnogo gazu sho viklikalo oburennya v suspilstvi j pidvishilo uvagu do Kuropat nbsp Lyudej pochali rozganyati biti areshtovuvati truyiti gazom iz portativnih balonchikiv Otruyili j Poznyaka yakij ishov na choli koloni Ale Poznyak ne pishov get Vin napraviv natovp na okolicyu i poviv do Kuropat Odnak i tam shlyah koloni peregorodili vijska Todi Poznyak povernuv usih u pole I v chistomu poli pid snizhkom yakij sipav iz hmarnogo neba vidbulosya bogosluzhinnya Vgori majoriv bilo chervono bilij prapor vistupali oratori i sered nih pismennik Volodimir Orlov Vasil Bikov Dovga doroga dodomu nbsp Vidtodi shorichno provodyatsya hodi v Kuropati z metoyu uvichnennya pam yati zhertv stalinskih represij Na Didi 1989 roku v Kuropatah ustanovleno semimetrovij Hrest Strazhdan Kuropati stali simvolom borotbi za nezalezhnist Bilorusi proti komunistichnoyi ideologiyi Politizaciya problemi stala odniyeyu z prichin sho pereshkodzhayut ob yektivnomu rozsliduvannyu ta ocinennyu dokaziv u cij spravi 1994 roku urochishe Kuropati vidvidav prezident SShA Bill Klinton i podaruvav memorialnij znak Vid narodu SShA narodu Bilorusi v pam yat granitnu lavku yaka piznishe otrimala nazvu lava Klintona Pam yatnik neodnorazovo rujnuvali nevidomi vandali ale jogo shorazu vidnovlyuvali Takozh Kuropati vidvidav prezident Polshi Leh Valensa 23 nbsp Hoda do urochisha Kuropati Uchasniki nesut derev yanu kaplicyu 2002 18 chervnya 1998 roku Vikonavchij komitet Minskogo rajonu svoyeyu postanovoyu prijnyav zemli vid kilcevoyi dorogi do dorogi na Zaslavl pid ohoronu zobov yazav Derzhavnu avtomobilnu inspekciyu DAI vstanoviti zaboronni znaki na dorogah v urochishi ta doruchiv Borovlyanskomu silskomu vikonkomu doglyadati za miscyami pohovan Odnak u 1999 2000 rokah teritoriyu Kuropat bulo zanedbano lisovij masiv peretvorivsya na misce vidpochinku zhiteliv prileglih minskih mikrorajoniv mogili porosli chagarnikom Dlya zapobigannya nebezpeci sho navisla nad Kuropatami Zenon Poznyak zaklikav do stvorennya Narodnogo Memorialu ta zaproponuvav ideyu Hresnoyi hodi na Didi Koncepciyu Memorialu tehnologiyu kilkist i rozmishennya hrestiv obgovoryuvali v lyutomu berezni 2000 roku 2000 roku vidbulasya persha Hresna hoda na yaku bulo pidgotovleno 20 velikih hrestiv i bagato menshih Ce bulo pochatkom memorializaciyi Kuropat ale deyakij chas pislya cogo hresti she ne vstanovlyuvalisya 2001 roku vidbulasya nastupna Hresna hoda zi vstanovlennyam bagatoh hrestiv i vporyadkuvannyam teritoriyi urochisha j mogil 24 Ideya Hresnih hod nabula populyarnosti i vidtodi yih stali provoditi shorichno V cilomu do 2008 roku v Kuropatah vstanovleno ponad pivtisyachi hrestiv 23 24 lyutogo 2002 roku vikonkom Minskogo rajonu svoyim protokolom vidiliv zemlyu v ohoronnij smuzi Kuropat pid kaplicyu Svyato Voskresenskogo prihodu Minska Do hodi na Didi 2002 roku hudozhnik Oleksij Marochkin pidgotuvav ikonu Bogomateri Kuropatskoyi vsih nevinno rozstrilyanih yaku osvyacheno v Kuropatah 2 listopada 2002 roku 25 Original ikoni podarovano Chervonomu kostelu a na Didi 2003 roku v Kuropatah vstanovleno kaplicyu z reprodukciyeyu ikoni materi Bozhoyi Kuropatskoyi Kaplicyu zrobleno za eskizom Oleksiya Marochkina 26 29 zhovtnya 2004 roku v Kuropatah vidbulosya urochiste vidkrittya pam yatnogo znaka vid biloruskih yevreyiv zhertvam stalinizmu Memorialnij znak vigotovleno z kamenya yakij kolis buv chastinoyu pam yatnika Stalinu v Minsku 27 Naprikinci 2008 roku predstavniki gromadskosti napravili do Administraciyi prezidenta i Rada Ministriv Bilorusi list iz propoziciyeyu vnesti urochishe Kuropati do Spisku vsesvitnoyi kulturnoyi i prirodnoyi spadshini YuNESKO List pidpisali golova Biloruskogo dobrovilnogo tovaristva ohoroni pam yatok istoriyi ta kulturi Anton Ostapovich be tarask golova Biloruskoyi asociaciyi zhertv politichnih represij Zinayida Tarasevich ta naukovij kerivnik istoriko kulturnoyi cinnosti Kuropati Maya Klyashtorna 28 U vidpovidi na list Ministerstvo kulturi Bilorusi vidmovilosya predstaviti Kuropati do vnesennya do Spisku ob yektiv vsesvitnoyi spadshini YuNESKO na pidstavi Konvenciyi YuNESKO 2005 roku Anton Ostapovich zaznachiv sho Konvenciya dopuskaye vklyuchennya do Spisku vsesvitnoyi spadshini ob yektiv yaki spravili silnij vpliv na istorichnij rozvitok yakim i ye Kuropati 29 U veresni 2010 roku urochishe vidvidali 127 polskih motociklistiv v ramkah probigu Katinskij shlyah yakij prohodiv na teritoriyah Litvi Bilorusi Ukrayini ta Rosiyi Razom iz nimi Kuropati vidvidali predstavniki polskogo posolstva i zastupnik ministra zakordonnih sprav Bilorusi Valerij Voroneckij 30 Rekonstrukciya MKAD red nbsp Budivnictvo MKAD cherez Kuropati 2001 Novij poshtovh u temi Kuropat stavsya na pochatku 2000 h rokiv koli bulo prijnyato rishennya pro rozshirennya Minskoyi kilcevoyi avtomobilnoyi dorogi z dvoh smug ruhu do shesti pislya chogo situaciya v Kuropatah zagostrilasya Variant dorogi v obhid Kuropat zgidno z proyektom 1993 roku bulo vidhileno Vzimku 2001 2002 roku predstavniki ryadu demokratichnih ob yednan organizovuvali mitingi ta cherguvannya v urochishi pereshkodzhayuchi dorozhnim robotam i zvinuvachuyuchi vladu v namiri provesti avtodorogu bezposeredno cherez pohovannya Uchasniki akcij protestu namagalisya ne dopustiti poshkodzhennya memorialu budivelnoyu tehnikoyu Takozh isnuvali svidchennya sho Minska kilceva avtodoroga vid pochatku vzhe bula pobudovana na misci pohovan 31 Svoyeyu chergoyu uchasnikiv akcij protestu zvinuvacheno u vikoristanni temi Kuropat u politichnih cilyah na pidstavi rezultativ arheologichnih rozkopok 1987 1992 i 1998 rokiv a takozh visnovkiv Institutu istoriyi Nacionalnoyi akademiyi nauk Bilorusi yaki svidchili sho pohovannya roztashovani obich peredbachuvanogo marshrutu dorogi j pochinayutsya za 75 80 metriv vid frontu budivnictva 32 Na cij pidstavi v Kuropatah chas vid chasu vidbuvalisya sutichki uchasnikiv akciyi protestu i biloruskih specsluzhb V cilomu ohorona Kuropat trivala vid veresnya 2001 do lipnya 2002 roku 33 V urochishi vstanovlyuvalisya novi hresti pochalisya peregovori konsultaciyi Do temi Kuropat bulo privernuto uvagu mizhnarodnoyi spilnoti cya problema pochala shirshe visvitlyuvatisya u presi V rezultati Minsku kilcevu dorogu rozshireno v bik Kuropat na kilka desyatkiv metriv ale vona pishla inakshe nizh planuvalosya spochatku 24 Selishe Sonyachnij red Naprikinci 2002 roku Minskij rajonnij vikonavchij komitet vidviv prilegle do Kuropat pole pid zabudovu kotedzhnogo selisha pid nazvoyu Sonyachnij u bezposerednij blizkosti vid misc masovih pohovan Budivelna kompaniya vidvodyachi zemlyu ne zamovlyala proyektu ohoronnih zon navkolo Kuropat i bez dozvolu viznachila mezhu ohoronnoyi zoni za vlasnim proyektom na vidstani 80 metriv vid Kuropat pislya chogo bulo poznacheno mezhi budivnictva ta zavezeno budivelni materiali 24 U zv yazku z cim budivnictvom sered gromadskosti vinikla hvilya oburennya predstavniki proyektnih institutiv samostijno rozrobili proyekt ohoronnih zon yakij pislya dokladannya zusil gromadskosti u travni 2003 roku zatverdila Naukovo metodichna Rada pri Komiteti ohoroni istorichnoyi spadshini ta kulturnih cinnostej U kvitni 2003 roku golova Minskogo oblvikonkomu Mikola Domashkevich be tarask nakazav Minskomu rajvikonkomu rozirvati dogovir na orendu zemli pid budivnictvo na teritoriyi prileglij do Kuropat 28 kvitnya 2003 roku vikonkom Minskoyi oblasti postanovoyu 308 zobov yazav Dorozhnyu remontno budivelnu upravu 113 DRBU 113 vidnoviti Kuropati shlyahom styagnennya z tovaristva z dodatkovoyu vidpovidalnistyu VigEyraBud 13 travnya Vikonkom Minskogo rajonu postanovoyu 383 skasuvav dogovir z VigEyraBud om pro budivnictvo v Kuropatah kotedzhiv 34 U chervni 2003 roku budivnictvo zupinili budivelnij majdanchik likviduvali a vsi materiali vivezli 35 Zemlyu navkolo Kuropat bulo zakonservovano do viznachennya i zatverdzhennya Radoyu Ministriv Bilorusi ohoronnoyi zoni memorialu Zgidno z proyektom ohoronnih zon rozroblenim 2002 roku shirina ohoronnoyi zoni stanovila vid 200 do 500 metriv navkolo Kuropat 2004 roku Ministerstvo kulturi Bilorusi prijnyalo postanovu pid nazvoyu Pro zoni ohoroni materialnoyi neruhomoyi istoriko kulturnoyi cinnosti Misce zagibeli zhertv politichnih represij 1930 1940 rokiv v urochishi Kuropati yaka skorochuvala shirinu zahisnoyi zoni do 110 250 metriv Skorochennya ohoronnoyi zoni poyasnyuvalosya vidsutnistyu normativnogo dokumenta u spravi memorializaciyi Kuropat 36 Budivnictvo biznes centru v ohoronnij zoni memorialu red U lyutomu 2017 roku zhurnalisti Nashoyi nivi viyavili sho bilya Kuropat skorotili ohoronnu zonu shob na yiyi misci pobuduvati biznes centr Zminu mezh zatverdzheno postanovoyu Ministerstva kulturi 70 vid 1 grudnya 2014 roku Budivnictvo biznes centru v kolishnij ohoronnij zoni Kuropati pochala kompaniya Belrekanstrukciya zamovnik budivnictva kompaniya Kiprekanstrukciya Za informaciyeyu portalu 1863x com golovnij iniciator zgadanogo budivnictva bilya Kuropat odin z najbagatshih lyudej Bilorusi Igor Onishenko 37 Miscevi zhiteli j aktivisti Molodogo frontu namagalisya zupiniti budivnictvo 38 39 Aktivisti postavili namet Stanom na 21 lyutogo 2017 roku protistoyannya aktivistiv ta budivelnikiv trivalo Do akciyi priyednavsya Ales Logvinec be 40 22 lyutogo blizko 13 00 miliciya zatrimala aktivista Molodogo Frontu Pavla Starovojtova Za informaciyeyu lidera aktivistiv Dmitra Dashkevicha spivrobitniki miliciyi sklali kilka administrativnih protokoliv stosovno aktivistiv za blokuvannya budivelnoyi tehniki 41 Blizko 3 godini nochi na 23 lyutogo na aktivistiv yaki trimali vahtu protestu na budivnictvi napali pivtora desyatka nevidomih u maskah i z zagostrenimi derev yanimi palicyami Napadniki vigukuvali Slava Rosiyi i Bila rasa Najbilshe postrazhdav vid napadu Ales Kirkevich Jogo vdarili derev yanoyu bitoyu po skroni z golovi jshla krov Inshi ne mali serjoznih poshkodzhen Aktivist Yurij Lukashevich poyihav u miliciyu pisati zayavu Milicioner yakij buv na majdanchiku vnochi vidijshov za godinu dvi do napadu pislya bijki miliciya priyihala opitala aktivistiv i poyihala Za informaciyeyu odnogo z zahisnikiv taboru Pavla Vinogradova be vranci tabir bilya budivnictva vidnovleno Takozh uranci na misce protestu priyihali golova Partiyi BNF Oleksij Yanukevich i lider Molodogo frontu Dmitro Dashkevich Na 18 00 23 lyutogo bulo ogolosheno veliki zbori miscevih zhiteliv proti budivnictva Pavlo Vinogradov be zapevniv sho cherez napad zrivati zbori ne budut Na toj moment na aktivistiv sklali 6 administrativnih protokoliv 42 Na vechir 23 lyutogo zhiteli zibrali 600 pidpisiv pid zvernennyam proti budivnictva Papir napravili v prokuraturu i Palatu predstavnikiv Tabir protestuvalnikiv zbilshivsya stoyalo vzhe dva nameti Na zborah buli prisutni blizko pivsotni lyudej razom iz zhurnalistami Sered prisutnih Pavlo Severinec Dmitro Dashkevich Ales Kirkevich be Ales Logvinec Oleksij Yanukevich Anton Matolko Aktivisti povidomili sho zayavu v miliciyu z privodu nichnogo napadu prijnyato Na 18 15 zibralosya vzhe blizko sotni zhiteliv Za slovami Dmitra Dashkevicha zahist Kuropat vid budivnictva trivatime 43 Oficijna poziciya red nbsp Vidnovlena pam yatna doshka z tekstom postanovi Radi Ministriv BRSR 1989 roku18 sichnya 1989 roku Rada Ministriv BRSR na pidstavi rezultativ roboti uryadovoyi komisiyi pro fakti masovih rozstriliv lyudej v urochishi pid Minskom prijnyala postanovu 42 yaka peredbachala provedennya vidkritogo konkursu na pam yatnik zhertvam masovih represij u Kuropatah i jogo vstanovlennya 44 Vidavnictvu Biloruska radyanska enciklopediya bulo rekomendovano pidgotuvati specialne vidannya prisvyachene zhertvam stalinizmu a prezidiyi Akademiyi nauk BRSR organizuvati vsebichne vivchennya prichin i naslidkiv masovih represij 45 Za slovami Igorya Kuznyecova chlena Mizhnarodnogo istoriko prosvitnickogo blagodijnogo ta pravozahisnogo tovaristva Memorial i najbilsh avtoritetnogo v Bilorusi doslidnika radyanskogo totalitarizmu zhodne z polozhen postanovi Radi Ministriv BRSR vid 1989 roku stanom na 2010 rik vikonano ne bulo 45 30 listopada 1993 roku Kuropati vneseno do Derzhavnogo spisku istoriko kulturnih cinnostej Respubliki Bilorus yak Misce znishennya zhertv politichnih represij 30 40 h rokiv XX stolittya v urochishi Kuropati 46 i pam yatka istoriyi mizhnarodnogo znachennya 47 2005 roku gromadski ob yednannya Diariush i Biloruska asociaciya zhertv politichnih represij mizhnarodne gromadske ob yednannya Biloruska perspektiva i mizhnarodne istoriko prosvitnicke blagodijne i pravozahisne ob yednannya Memorial ogolosili vidkritij suspilnij konkurs zi stvorennya tekstu dlya memorialnogo znaka zhertvam politichnih represij XX stolittya v Bilorusi U polozhenni pro konkurs organizatori nagoloshuvali sho derzhava demonstruye povnu bajduzhist do situaciyi v Kuropatah 48 nbsp Pridorozhnij vkazivnik na MKAD2008 roku na Minskij kilcevij avtomobilnij dorozi kolo z yizdu v sr Kuropat ustanovlenj pridorozhnij vkazivnik Misce zagibeli zhertv politichnih represij v urochishi Kuropati 1930 1940 rokiv 49 2009 roku memorialna sekciya Biloruskogo dobrovilnogo tovaristva ohoroni pam yatok istoriyi ta kulturi napravila zvernennya do Radi Ministriv Bilorusi z nagaduvannyam pro neobhidnist vikonannya postanovi Radi Ministriv BRSR U vidpovidi na zvernennya direktor Institutu istoriyi Nacionalnoyi akademiyi nauk Bilorusi doktor istorichnih nauk profesor Oleksandr Kavalenya be vidpoviv sho uvichnennya pam yati zhertv stalinizmu tragediya biloruskogo narodu i vsenarodna sprava yaka vimagaye shirokogo obgovorennya ta prijnyattya rishennya na zakonodavchomu rivni 50 2009 roku zastupnik golovi Minskogo miskogo vikonavchogo komitetu Mihajlo Titenkov povidomiv sho miska vlada vvazhayut za mozhlive rozglyanuti pitannya pro stvorennya pam yatnika zhertvam politichnih represij ta dobroustroyu urochisha Kuropati 51 odnak tilki pislya togo yak bude zaversheno stvorennya memorialu Trostyanec i dobroustrij kolishnogo Minskogo bratskogo vijskovogo kladovisha Pershoyi svitovoyi vijni 45 Voseni 2009 roku v gazeti Administraciyi prezidenta Bilorusi Sovetskaya Belorussiya nadrukovano stattyu Kuropati mir pid sosnami de urochishe nazvano kladovishem zagalnonacionalnogo masshtabu a za piv roku do cogo organizovano kruglij stil iz diskusiyeyu na temu Kuropat 9 Istorik Igor Kuznyecov vidznachiv sho ce vazhlivij krok dlya gromadskosti yakogo davno chekali a na dumku arheologa Mikoli Krivalcevicha be problema viznannya neviznannya Kuropat derzhavoyu bula politichnoyu ale sam fakt viznannya vartij uvagi 52 Razom z tim tema Kuropat u pidruchnikah vidanih u Bilorusi v 2000 h rokah ne zgaduvalasya vzagali 11 Yak stalo vidomo v kinci lipnya 2010 roku v Kuropatah zvalilasya pam yatna tablichka derev yani stovpi na yakih vona stoyala zgnili 53 Vandalizm red nbsp Nahilenij hrest u KuropatahNadannya Kuropatam statusu istoriko kulturnoyi cinnosti pershoyi kategoriyi 1993 roku bulo sered inshogo vimushenim zahodom zahistu mogil vid grabizhnikiv 16 Vzhe v listopadi 1994 roku ministr vnutrishnih sprav Yurij Zaharenko pislya otrimannya chergovih povidomlen pro rozgrabuvannya pohovan viddav nakaz na zdijsnennya neobhidnih zahodiv shodo urochisha Kuropati vidpovidno do vimog biloruskogo zakonodavstva Popri ce navesni 1995 roku grabizhniki rozkopali ponad 10 mogil a lyudski ostanki buli rozkidani navkolo nih 16 Voseni 1998 roku z mogili buli vityagnuti kistki perepohovani pislya eksgumaciyi mogil predstavnikami slidchoyi komisiyi U kvitni 1999 roku grabizhniki rozkopali 6 mogil u zhovtni 1999 roku she chotiri Deyaki z mogil rozkopano do glibini 1 8 m na ploshi do 4 5 m Poruch iz mogilami v pisku lezhali ostanki ta fragmenti osobistih rechej rozstrilyanih Yak zaznachiv arheolog Mikola Krivalcevich harakter rozkopuvannya mogil svidchiv pro dobre organizovanu j pidgotovlenu akciyu 16 nbsp Poshkodzhenij memorialnij znak Vid narodu SShA narodu Bilorusi v pam yat Pam yatni znaki ta hresti v Kuropatah nevidomi poshkodzhuvali desyatki raziv 54 prichomu znachnoyu miroyu z drugoyi polovini 1990 h rokiv do tih pir vipadki vandalizmu buli odinichnimi 11 Za faktami znishennya pam yatnih hrestiv trichi zavodili kriminalni spravi ale za nimi nikogo tak i ne pokarano 55 Naprikinci 1990 h rokiv zlamano metalevu tablichku z napisom Muchenikam Bilorusi na Hresti Strazhdannya 56 U travni 2003 roku v Kuropatah zlamano 10 hrestiv 57 2004 roku z zakladnogo kamenya znyato pam yatnu doshku z rishennyam Radi Ministriv BRSR pro neobhidnist stvorennya pam yatnika v Kuropatah Doshku vidnovleno voseni 2005 roku ale cherez tizhden vona znikla znovu Vchergove pam yatnu doshku z tekstom postanovi vidnovleno starannyami gromadskosti 2007 roku 58 U grudni 2005 roku nevidomi dvichi oskvernyali svastikoyu i sataninskimi napisami kuropatski hresti pam yatnik zagiblim v urochishi yevreyam i zobrazhennya Bogomateri Kuropatskoyi 56 2007 roku povaleno hrest Muchenikam Bilorusi U kvitni 2007 roku zlamano 6 hrestiv i kilka poshkodzheno 54 U zhovtni 2007 roku Hrest strazhdannya vstanovlenij 1989 roku znisheno 59 Pid chas hodi Didi 2007 roku Hrest Strazhdannya vidnovleno U berezni 2008 roku nevidomi zlamali 36 hrestiv 60 Navesni 2009 roku v Kuropatah rozkopano dvi mogili z yami na poverhnyu vikinuto lyudski kistki ta stari rechi 55 U kvitni 2009 roku zlamano she 6 hrestiv 61 U grudni 2009 roku nevidomi zlamali kilka hrestiv u tomu chisli hrest kaplicyu z kopiyeyu ikoni Materi Bozhoyi Kuropatskoyi 62 Stanom na 2009 rik memorialna lava Klintona pam yatnij znak Vid narodu SShA narodu Bilorusi v pam yat vstanovlena 1994 roku dvanadcyat raziv poterpala vid vandalizmu 56 Z cogo privodu posolstvo SShA v Bilorusi vistupilo zi specialnoyu zayavoyu 54 U listopadi 2010 roku v Kuropatah zlamano 38 hrestiv 63 Za danim faktom porusheno kriminalnu spravu za statteyu Huliganstvo Kriminalnogo kodeksu Respubliki Bilorus 64 Popri chasti akti vandalizmu v urochishi Kuropati do aktivnogo poshuku pravoohoronnimi organami zlochinciv sprava zazvichaj ne dohodit Tilki odnogo razu v listopadi 2008 roku aktivistam Konservativno hristiyanskoyi partiyi BNF vdalosya zloviti 2 nepovnolitnih vandaliv i peredati miliciyi Bulo zavedeno kriminalnu spravu ale realno yih ne pokarali 62 stattyu Kriminalnogo kodeksu Oskvernennya istoriko kulturnih cinnostej perekvalifikuvali v Zlisne huliganstvo vnaslidok chogo obvinuvacheni potrapili pid amnistiyu 65 65 Ce buv pershij vipadok koli slidstvo visunulo zvinuvachennya konkretnim osobam za faktom uchinennya aktiv vandalizmu v Kuropatah 65 Dlya vidnovlennya memorialnogo kompleksu v urochishi tradicijno vlashtovuyutsya toloki lyudi pribirayut i vporyadkovuyut teritoriyu remontuyut hresti 66 Geografichne misce red Urochishe Kuropati lezhit bezposeredno za Minskoyu kilcevoyu dorogoyu na pivnich vid centru mista 52 j km MKAD Administrativno Kuropati nalezhat do teritoriyi Borovlyanskoyi silradi Minskogo rajonu Z Minska v Kuropati mozhna potrapiti vid DS Zelenij Lug zupinka avtobusiv 13 13d 24 87 109a trolejbusiv 1 46 53 perejshovshi cherez perehid pid MKAD roztashovanij 500 m na pivnichnij zahid vid dispetcherskoyi stanciyi vid vistavkovogo centru Ekspobel roztashovanogo za 700 m na pivdennij shid vid urochisha abo na avtobusah 109 109a 109v zupinka Kuropati z DS Karbisheva Kuropati lezhat priblizno na vidstani 1 2 km na pivnichnij shid vid Cnyanskogo vodoshovisha Potrapiti v urochishe mozhna cherez odin z dekilkoh pidzemnih perehodiv pid Minskoyu kilcevoyu dorogoyu Posvyati red 1990 roku kompozitor Kim Tesakov stvoriv simfoniyu 4 Kuropati 67 30 lipnya 2004 Vikonkom Minska postanovoyu 1520 perejmenuvav vulicyu Buzkovu Cna v Kuropatsku 68 ale mensh nizh za rik ce rishennya bulo skasovano 69 Galereya red nbsp Urochishe Kuropati nbsp Didi 1989 vul Kalinovskogo nbsp Kuropati 1989 nbsp Hresti ta memorialnij kamin u Kuropatah 2000 nbsp Lava Klintona nbsp Hrest Strazhdan nbsp Namet uchasnikiv akciyi protestu 2001 nbsp Memorialnij kamin 2001 Panorama red nbsp Panorama urochisha KuropatiPrimitki red a b v Press reliz Belarusskogo Helsinkskogo komiteta 19 ot 27 10 98 g Arhivovano 31 zhovtnya 2010 u Wayback Machine ros a b v Evgenij Rostikov Po komu strelyayut Kuropaty Eshe raz o tom kak zhertvy nemeckih fashistov prevratili v zhertvy stalinskih repressij Arhivovano 22 grudnya 2012 u Archive is Zavtra 22 zhniynya 2000 g ros a b Davednik Belarus Mn Belaruskaya encyklyapedyya 1995 a b v Pamyac i zabyccyo Kurapatay Arhivovano 16 zhovtnya 2014 u Wayback Machine Radyyo Svaboda 28 kastrychnika 2009 g a b v g d Z Paznyak Ya Shmygalyoy M Kryvalcevich A Ioy Kurapaty Arhivovano 15 zhovtnya 2014 u Wayback Machine Mn Tehnalogiya 1994 Kurapaty Zaprudnik J Historical dictionary of Belarus Lamham London Scarecrow Press 1998 P 139 a b Zdzislaw J Winnicki Szkice kojdanowskie Wroclaw Wydawnictwo GAJT 2005 ISBN 83 88178 26 1 S 77 78 a b Norman Davies Powstanie 44 Krakow Wydawnictwo Znak 2004 ISBN 83 240 0459 9 S 195 a b v g Pavel Yakubovich Kuropaty mir pod sosnami Arhivovano 8 grudnya 2013 u Wayback Machine Sovetskaya Belorussiya 29 kastrychnika 2009 g Zakon Respubliki Belarus Ab ahove gistoryka kulturnaj spadchyny Arhiv originalu za 16 zhovtnya 2014 Procitovano 6 serpnya 2014 a b v g Molodye belorusy dumayut chto Kuropaty eto v Rossii nedostupne posilannya Zavtra tvoej strany 28 kastrychnika 2008 g a b v g d e Igor Kuznecov Kuropatskoe delo 20 let spustya Arhivovano 2014 10 15 u Wayback Machine BelGazeta 21 chervenya 2008 g a b Ushakin 2013 s 161 Igor Kuznecov chlen Mezhdunarodnogo istoriko prosvetitelskogo blagotvoritelnogo i pravozashitnogo obshestva Memorial Zabyt znachit predat Arhivovano 7 lipnya 2004 u Wayback Machine BDG be 1420 16 04 2004 Vladimir Kostyrko Kuropaty falshivka nacionalistov treshit po shvam Arhivovano 2012 07 14 u Archive is Gazeta Pravda 27 traynya 1999 g a b v g d Kurapaty tragedyya pracyagvaecca Arhivovano 15 sichnya 2015 u Wayback Machine Narodnaya Volya 30 kastrychnika 1999 g Kuropaty simvol stalinskih repressij ili simvol lzhi Shablon Arhivavana Gramadska palitychny zhurnal Chesnok 9 listapada 2015 g ros Alyaksej Hadyka Kurapaty sprava dzyarzhavy i gramadskasci Arhivovano 2 sichnya 2010 u Wayback Machine Novy Chas 27 listapada 2009 g Zyanon Paznyak Kurapaty Dzesyac gadoy paslya Arhivovano 7 kvitnya 2009 u Wayback Machine Nasha Niva 12 109 1998 g a b Slawomir Kalbarczyk Przedmioty odnalezione w Bykowni i Kuropatach swiadcza o polskosci ofiar Arhivovano 15 listopada 2016 u Wayback Machine Biuletyn IPN Nr 10 11 81 82 pazdziernik listopad 2007 ISSN 1641 9561 ss 47 54 pol Belaruski katynski spis Arhivovano 7 sichnya 2015 u Wayback Machine Belaruskaya redakcyya Polskaga Radyyo 07 krasavika 2010 g Zyanon Paznyak Kurapaty Arhivovano 12 kvitnya 2013 u Wayback Machine Sloynik Svabody 2000 g a b U Kurapatah 20 gadoy tamu adbylosya pershae shesce i mityng Arhivovano 24 veresnya 2015 u Wayback Machine Radyyo Svaboda 19 chervenya 2008 g a b v Ales Chaholski Z cyklyu Belarusy pad akupacyyaj Ya belarus Arhivovano 15 listopada 2016 u Wayback Machine Belaruskiya Vedamasci 55 2005 studzen 2006 g A Marachkin adrestayrue pashkodzhany y Kurapatah abraz Arhivovano 8 serpnya 2014 u Wayback Machine Radyyo Svaboda 1 snezhnya 2005 g A Marachkin abnaviy kaplichku y Kurapackim lese nedostupne posilannya z lipnya 2019 Radyyo Svaboda 5 kastrychnika 2007 g http tripidea ru content view id 497619 Arhivovano 4 veresnya 2014 u Wayback Machine Kuropaty Minsk Foto i otzyvy turistov adres na karte kak dobratsya Urochyshcha Kurapaty u Spis susvetnaj kulturnaj i pryrodnaj spadchyny YuNESKA Arhivovano 22 listopada 2011 u Wayback Machine Narodnaya Volya 183 184 2 snezhnya 2008 g Ci trapyac Kurapaty y Spis YuNESKA Arhivovano 7 sichnya 2015 u Wayback Machine Belaruskaya redakcyya Polskaga Radyyo 21 studzenya 2009 g Polskiya bajkery y Kurapatah Arhivovano 24 veresnya 2015 u Wayback Machine Radyyo Svaboda 1 verasnya 2010 g Z uchorashnyaga vecharu va yrochyshchy yves chas znahodzyacca pradstayniki Maladoga frontu yany ne dazvalyayuc budaynikam pracavac na terytoryi Kurapatay nedostupne posilannya Radyyo Svaboda 25 verasnya 2001 g A Fadeev Kto razduvaet plamya v Kuropatah Arhivovano 22 chervnya 2006 u Wayback Machine Informacionno analiticheskij byulleten Instituta stran SNG 15 listapada 2001 g Pyac gadoy varty y Kurapatah Arhivovano 13 travnya 2015 u Wayback Machine Nasha Niva 7 listapada 2006 g Viktar Hursik Kurapaty syonnya Zvyazda gazeta 25 chervenya 2003 159 24843 ISSN 1990 763x Kurapaty budaynictva katedzhnaga pamyolku spynenae Arhivovano 12 travnya 2015 u Wayback Machine Radyyo Svaboda 20 chervenya 2003 g Kurapaty pamenshyli y pamery Arhivovano 4 bereznya 2016 u Wayback Machine Radyyo Svaboda 17 traynya 2004 g Yak uchen Dalaj Lami znishuye Kuropati Arhivovano 26 lyutogo 2017 u Wayback Machine 1863x com Misce budivnictva biznes centru bilya Kuropati perestala buti zahisnoyu zonoyu dva roki tomu KARTA Arhivovano 27 lyutogo 2017 u Wayback Machine Nasha Niva P yat zapitan i vidpovidej pro konflikt navkolo zabudovi v Zelenomu Luzi blizko Kuropati Arhivovano 27 lyutogo 2017 u Wayback Machine Nasha Niva Protestuyuchi vs budivelniki FOTO VIDEO Arhivovano 27 lyutogo 2017 u Wayback Machine Nasha Niva Zatrimano odnogo z zahisnikiv Kuropati Arhivovano 27 lyutogo 2017 u Wayback Machine Nasha Niva Kuropati aktivisti vidnovili tabir pislya napadu bude zayava v miliciyu Arhivovano 27 lyutogo 2017 u Wayback Machine svaboda org U Kuropati projshov masovij zbir miscevih zhiteliv FOTO Arhivovano 27 lyutogo 2017 u Wayback Machine Nasha Niva Cyaperashnyaya ylada Belarusi geta faktychna nashchadki tyh hto byy naverse a nya y yame kali y Kurapatah adbyvalisya rasstrely Arhivovano 4 bereznya 2016 u Wayback Machine Radyyo Svaboda 18 studzenya 2005 g a b v 21 god nazad ulady pryznali Kurapaty Arhivovano 24 sichnya 2010 u Wayback Machine TUT BY 18 studzenya 2010 g Kurapaty kultura pamyaci y Belarusi patrabue gramadzyanskaj muzhnasci Arhiv originalu za 15 listopada 2016 Procitovano 7 serpnya 2014 Vnov vozbuzhdeno ugolovnoe delo po faktam vandalizma v Kuropatah Arhivovano 8 serpnya 2014 u Wayback Machine BelaPAN 4 traynya 2009 g Tamara Syargej Pamyaci byazvinnyh ahvyar stalinskaga teroru Arhivovano 5 bereznya 2016 u Wayback Machine Abazhur 42 43 2005 g U Kurapatah ushanavali pamyac ahvyaray represij Arhivovano 19 bereznya 2015 u Wayback Machine Radyyo Svaboda 29 kastrychnika 2008 g Direktor Instituta istorii Uvekovechenie pamyati zhertv stalinizma vsenarodnoe delo trebuyushee prinyatiya resheniya na zakonodatelnom urovne Arhivovano 12 sichnya 2012 u Wayback Machine BelaPAN 30 chervenya 2009 g ros Ulady paabyacali pomnik u Kurapatah Arhivovano 19 sichnya 2012 u Wayback Machine SvabodaBY net 17 sakavika 2009 g Praz dvaccac gadoy ulada pryznala Kurapaty Arhivovano 2 grudnya 2013 u Wayback Machine Radyyo Svaboda 30 kastrychnika 2009 g U Kurapatah pavalilasya pamyatnaya shylda Arhivovano 13 travnya 2015 u Wayback Machine Nasha Niva 30 lipenya 2010 a b v U Kurapatah novy akt vandalizmu Arhivovano 2 grudnya 2013 u Wayback Machine Radyyo Svaboda 21 krasavika 2007 g a b Chernye kopateli dobralis do Kuropat Arhivovano 14 lipnya 2014 u Wayback Machine BelaPAN 03 krasavika 2009 g a b v Kurapaty vandaly i prakuror Arhivovano 24 veresnya 2015 u Wayback Machine Radyyo Svaboda 6 lyutaga 2009 g Novy akt vandalizmu y Kurapatah nedostupne posilannya Radyyo Svaboda 14 traynya 2003 g U Kurapatah ushanavali pamyac ahvyaray stalinskih represiyay Arhivovano 24 veresnya 2015 u Wayback Machine Radyyo Svaboda 28 lyutaga 2007 g V urochishe Kuropaty neizvestnymi unichtozhen Krest stradanij ustanovlennyj osenyu 1989 goda Arhivovano 12 sichnya 2012 u Wayback Machine BelaPAN 8 kastrychnika 2007 g ros Chargovy akt vandalizmu y Kurapatah Arhivovano 2 grudnya 2013 u Wayback Machine Radyyo Svaboda 13 sakavika 2008 g Spravu pra vandalizm u Kurapatah prypynili Arhivovano 8 serpnya 2014 u Wayback Machine Radyyo Svaboda 22 chervenya 2009 g a b Vandaly prapisalisya y Kurapatah Arhivovano 2 grudnya 2013 u Wayback Machine Radyyo Svaboda 07 snezhnya 2009 g U Kurapatah zlamanyya 38 kryzhoy Arhivovano 24 veresnya 2015 u Wayback Machine Radyyo Svaboda 6 kastrychnika 2010 Zavedzena kryminalnaya sprava za vandalizm u Kurapatah Arhivovano 13 travnya 2015 u Wayback Machine Nasha Niva 9 listapada 2010 g a b v Kurapackiya vandaly trapili pad amnistyyu Arhivovano 4 grudnya 2013 u Wayback Machine Nasha Niva 1 chervenya 2009 g U Kurapatah adbylasya tradycyjnaya talaka Arhivovano 24 veresnya 2015 u Wayback Machine Radyyo Svaboda 29 kastrychnika 2006 g Larysa Cimoshyk Muzykanty Tut Zvyazda gazeta 24 kastrychnika 2006 231 25820 ISSN 1990 763x Alena Lyaykovich Valozhynu vulicu Mulyavinu bulvar Zvyazda gazeta 10 zhniynya 2004 189 25202 ISSN 1990 763x Chamu z mapy Mensku znikla vulica Kurapackaya Radyyo Svaboda 4 studzenya 2005 g Literatura red Zyanon Paznyak Sapraydnae ablichcha Arhivovano 2 grudnya 2013 u Wayback Machine Mn TVC Palifakt 1992 240 s ISBN 5 7815 1508 9 Zyanon Paznyak Ya Shmygalyoy M Kryvalcevich A Ioy Kurapaty Arhivovano 15 zhovtnya 2014 u Wayback Machine Mn Tehnalogiya 1994 180 s ISBN 5 85700 149 8 Kurapaty Encyklapedyya gistoryi Belarusi U 6 t T 4 Kadety Lyashchenya Belarus Encykl Redkal G P Pashkoy galoyny red i insh Mast E E Zhakevich Mn BelEn 1997 432 s il ISBN 985 11 0041 2 S 313 Zyanon Paznyak Yaygen Shmygalyoy Kurapaty daroga smerci Arhivovano 2 grudnya 2013 u Wayback Machine LiM 3 chervenya 1988 Igor Kuznecov Zabyt znachit predat BDG be 1420 16 04 2004 Zyanon Paznyak Kurapaty Dzesyac gadoy paslya Nasha Niva 12 109 1998 g Kurapaty Zaprudnik J Historical dictionary of Belarus Lamham London Scarecrow Press 1998 Ushakin S Zobov yazani prostoru postkolonialnij naciyeprostir mizh Stalinim i Gitlerom Shid Zahid Harkiv 2013 Vip 16 17 S 147 175 Arhivovano z dzherela 15 sichnya 2019 Procitovano 27 kvitnya 2019 Posilannya red Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu KuropatiKurapaty Arhivovano 9 serpnya 2014 u Wayback Machine na Radzima org Zbor artykulay pra Kurapaty ros Igor Kuznecov Kuropatskoe delo 20 let spustya Arhivovano 3 chervnya 2012 u WebCite ros Arhiynyya fatazdymki z Kurapatay 2001 2004 bil Galina Zharko Dzyady ad sivoj minuyshchyny da peralomnyh padzeyay 1988 godu nedostupne posilannya z lipnya 2019 ros Urivok video mitingu v Kuropatah 1989 roku Arhivovano 7 grudnya 2015 u Wayback Machine Cya stattya nalezhit do dobrih statej ukrayinskoyi Vikipediyi Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Kuropati amp oldid 40536493