www.wikidata.uk-ua.nina.az

Лех Валенса Лех Вале нса пол Lech Wałęsa нар 29 вересня 1943 Попово Куявсько Поморське воєводство Ліпновський повіт Трет

Лех Валенса

Лех Вале́нса (пол. Lech Wałęsa; нар. 29 вересня 1943, Попово, Куявсько-Поморське воєводство, Ліпновський повіт, Третій Рейх) — польський політик, дисидент, Президент Польщі (1990—1995). Після президентських виборів 1990, став першим демократично обраним президентом Польщі з 1926 та першим президентом обраним прямими виборами.

Лех Валенса
Lech Wałęsa
пол. Lech Wałęsa
Лех Валенса
Lech Wałęsa
Президент Польщі
22 грудня 1990 — 22 грудня 1995
Прем'єр-міністр Тадеуш Мазовецький
Ян Кшиштоф Белецький
Ян Ольшевський
Вальдемар Павляк
Ганна Сухоцька
Юзеф Олекси
Попередник Войцех Ярузельський
Наступник Александр Кваснєвський
Народився 29 вересня 1943(1943-09-29) (79 років)
с. Попово, Рейхсгау Данциг — Західна Пруссія, Третій Рейх
Відомий як політик, електромонтер, профспілковий діяч, дисидент, політичний активіст, активіст, anti-communist
Громадянство  Польща
Національність поляк
Політична партія Solidarity Electoral Actiond
Батько Болеслав Валенса
Мати Фелікса Каменська
У шлюбі з Данута Валенса
Діти Ярослав Валенса
Релігія Католик
Нагороди

медаль Ернста Рейтераd (9 червня 2009)

Fritt Ord Awardd (1982)

European Human Rights Prized

премія Свободиd (1989)

Monismanien Prized (1981)

премія «Pacem in Terris»d (2001)

Integrity Awardd (1986)

Jan Karski Freedom Awardd (2007)

Kisiel Prized (2005)

Democracy Service Medald (квітень 1999)

премія «Золота тареля»d

Почесний громадянин Будапештаd (2011)

Point Alpha Prized (2013)

Осґарd (2004)

Honorary doctor of the University of Gdańskd (20 березня 1990)

Людина року (Financial Times) (1980)

почесний громадянин Гданськаd

Підпис
Висловлювання у Вікіцитатах

Медіафайли у Вікісховищі
Лех Валенса у США

За професією — електрик. Співзасновник і перший керівник профспілки «Солідарність» у 1980-х роках, Людина року тижневика «Time» (1981), лауреат Нобелівської премії миру (1983).

Життєпис Редагувати

Народився 29 вересня 1943 року на території анексованого нацистською Німеччиною Поморського воєводства. Батько — Болеслав Валенса (1908—1945), тесляр; мати — Фелікса Каменська (1916—1975), домогосподарка.

У 1961 році закінчив професійно-технічне училище в Ліпно. З 1963 по 1965 рік проходив військову службу в Кошаліні, отримав чин капрала.

З 1967 року — електрик на Гданській корабельні імені Леніна, у 1970 році активно включився у профспілковий та протестний рух.

У грудні 1970 року — один із керівників страйку, інспектор з соціальної роботи Спілки металістів. Брав участь у переговорах працівників корабельні Гданська з першим секретарем ЦК Комуністичної партії Польщі Едвардом Ґереком.

У 1976 році був звільнений з роботи за публічну критику офіційних, провладних профспілок. З 1978 року почав брати участь у діяльності вільних профспілок. Він був членом редакційної ради газети «Прибережний робітник» — спільно з Комітетом суспільного самозахисту NRA.

У 70-ті роки був допитаний і затриманий співробітниками тоталітарних спецслужб.

«Солідарність» Редагувати

У 1980 році створив першу в країнах з комуністичним режимом непідконтрольну державі профспілку — «Солідарність».

Звільнення Валенси за активну профспілкову діяльність на тлі зростання цін та браку основних видів продовольства у Польщі призвели в 1980 та 1981 роках до страйків, які викликали широку підтримку «Солідарності». Профспілка стала речником робітників у різноманітних шарах суспільства, що змусило уряд піти на низку поступок, зокрема надання робітникам права на вільне об'єднання в профспілки.

В ніч на 13 грудня 1981 року режим генерала Войцеха Ярузельського запровадив воєнний стан та оголосив «Солідарність» поза законом. У перші ж дні воєнного стану понад 3 тисячі провідних активістів разом з Валенсою були затримані та направлені в центри інтернування. Разом з більшістю інтернованих Валенсу було звільнено 14 листопада 1982 року.

У 1983 році Валенса отримав Нобелівську премію миру за діяльність в підтримку прав робітників.

30 вересня 1986 року під головуванням Валенси була заснована Тимчасова Рада «Солідарності». Почалось відтворення регіональних профцентрів. Уряд формально не санкціонував легалізацію «Солідарності», проте загалом не чинив нездоланних перешкод. 25 жовтня 1987 року група активістів сформувала Національний виконавчий комітет «Солідарності». Очолив його Валенса. Ця структура консолідувала ту частину опозиції, котра була готова до перемовин з урядом. Водночас багато активістів стояли на позиціях «Солідарності у боротьбі» та виступали за безкомпромісну боротьбу з режимом.

Внаслідок масового страйкового руху навесні-влітку 1988 року керівництво Польщі було змушено узяти курс на компроміс з «Солідарністю». 25 серпня 1988 року міністр внутрішніх справ Чеслав Кіщак зустрівся з Валенсою в присутності представника польського єпископату абата Алоїзія Оршуліка. Валенса грав провідну роль в перемовинах з урядом в 1988 (бесіди в Магдаленці) та 1989 роках (Круглий стіл). Їхнім результатом стала легалізація «Солідарності» та проведення напіввільних парламентських виборів у червні 1989 року, на яких «Солідарність» завоювала 99 зі 100 місць в Сенаті.

Вибори були сприйняті суспільством як нищівна поразка режиму. 7 серпня Валенса заявив про готовність «Солідарності» взяти на себе керівництво урядом. Переговори Валенси з керівництвом Об'єднаної селянської та Демократичної партій (багаторічними сателітами комуністичного режиму) призвели, в ситуації що склалася, до підтримки ними «Солідарності». 7 вересня до влади прийшов перший некомуністичний уряд Польщі на чолі з представником «Солідарності», радником Валенси Тадеушем Мазовецьким.

Незалежна Польща Редагувати

На президентських виборах 1990 року Валенса після разючої перемоги був обраний президентом Польщі у другому турі, набравши 74,25 % голосів. Перед ним стояли найважчі проблеми політичної нестабільності та переходу Польщі до вільної ринкової економіки.

У 1995 році Валенса програв вибори Олександру Кваснєвському. В першому турі він посів друге місце з 33,1 %, у другому турі набрав 48,3 %.

Після поразки на виборах в 1996 році Лех повернувся на свою колишню роботу електрика на корабельні.

На президентських виборах 2000 року Валенса набрав 1,4 %.

У 2000-х роках очолив громадську організацію «Бюро Леха Валенси».

29 вересня 2006 року Лех Валенса оголосив про намір повернутися до політики та створити нову партію. Він заявив: «Люди, котрі колись боролись за незалежність Польщі, не можуть погодитись з тим, що зараз коїться. Ми боролись не для таких типів як Качинський, Леппер або Ґертих».

В інтерв'ю телеканалу TVN 24, яке вийшло до ефіру 1 березня 2013 року, Лех Валенса заявив, що гомосексуали в парламенті мають сидіти окремо від інших депутатів, а краще за стіною. За ці слова він зазнав критики з боку деяких депутатів Сейму.

Валенса та Україна Редагувати

Лех Валенса активно підтримав Помаранчеву революцію 2004 року, кілька разів приїжджав до революційного Києва та виступав зі сцени Майдану Незалежності на підтримку вимог протестувальників. Виступає за якнайшвидшу інтеграцію України до Євросоюзу.

Про оцінку встановлення бюста Йосипу Сталіну на території України:

У 2013 році Київський кінофестиваль «Молодість» відкривала біографічна кінострічка про експрезидента Польщі — «Валенса. Людина надії» — від польського режисера Анджея Вайди.

У зв'язку з Кримською кризою, в інтерв'ю газеті Rzeczpospolita, Валенса заявив: «Путіна треба судити у Гаазі».

4 жовтня 2014 року під час свого візиту до Києва, разом з мером міста В. Кличком вшанував пам'ять героїв «Небесної сотні».

12 вересня 2015 року заявив, що в Європі епоха силових рішень приходить до кінця, у той час як Росія відстала від них в цьому на декілька десятиліть і досі намагається вирішувати конфлікти зброєю.

У серпня 2018 року він підтримав пропозицію Польської кіноакадемії щодо висунення Олега Сенцова на здобуття Нобелівської премії миру:

Особисте життя Редагувати

Дружина Данута, разом мають восьмеро дітей — 4 сини й 4 доньки.

Вшанування Редагувати

Джерела Редагувати

Література Редагувати

  • О. Гнатюк. Валенса Лех // Політична енциклопедія. Редкол.: Ю. Левенець (голова), Ю. Шаповал (заст. голови) та ін. — К.: Парламентське видавництво, 2011. — с.83 ISBN 978-966-611-818-2.
  • О. М. Знахоренко. Валенса Лех // Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т./Редкол.:Л. В. Губерський (голова) та ін. — К: Знання України, 2004 — Т.1 — 760с. ISBN 966-316-039-X

Примітки Редагувати

  1. . Архів оригіналу за 28 серпня 2018. Процитовано 28 серпня 2018. 

Посилання Редагувати

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Лех Валенса



Це незавершена стаття про польського політика чи політикиню.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Leh Vale nsa pol Lech Walesa nar 29 veresnya 1943 Popovo Kuyavsko Pomorske voyevodstvo Lipnovskij povit Tretij Rejh polskij politik disident Prezident Polshi 1990 1995 Pislya prezidentskih viboriv 1990 stav pershim demokratichno obranim prezidentom Polshi z 1926 ta pershim prezidentom obranim pryamimi viborami Leh Valensa Lech Walesapol Lech WalesaLeh Valensa Lech WalesaPrezident Polshi22 grudnya 1990 22 grudnya 1995Prem yer ministr Tadeush MazoveckijYan Kshishtof BeleckijYan OlshevskijValdemar PavlyakGanna SuhockaYuzef OleksiPoperednik Vojceh YaruzelskijNastupnik Aleksandr KvasnyevskijNarodivsya 29 veresnya 1943 1943 09 29 79 rokiv s Popovo Rejhsgau Dancig Zahidna Prussiya Tretij RejhVidomij yak politik elektromonter profspilkovij diyach disident politichnij aktivist aktivist anti communistGromadyanstvo PolshaNacionalnist polyakPolitichna partiya Solidarity Electoral ActiondBatko Boleslav ValensaMati Feliksa KamenskaU shlyubi z Danuta ValensaDiti Yaroslav ValensaReligiya KatolikNagorodi medal Ernsta Rejterad 9 chervnya 2009 Fritt Ord Awardd 1982 European Human Rights Prized premiya Svobodid 1989 Monismanien Prized 1981 premiya Pacem in Terris d 2001 Integrity Awardd 1986 Jan Karski Freedom Awardd 2007 Kisiel Prized 2005 Democracy Service Medald kviten 1999 premiya Zolota tarelya d Pochesnij gromadyanin Budapeshtad 2011 Point Alpha Prized 2013 Osgard 2004 Honorary doctor of the University of Gdanskd 20 bereznya 1990 Lyudina roku Financial Times 1980 pochesnij gromadyanin GdanskadPidpisVislovlyuvannya u VikicitatahMediafajli u VikishovishiLeh Valensa u SShAZa profesiyeyu elektrik Spivzasnovnik i pershij kerivnik profspilki Solidarnist u 1980 h rokah Lyudina roku tizhnevika Time 1981 laureat Nobelivskoyi premiyi miru 1983 Zmist 1 Zhittyepis 1 1 Solidarnist 1 2 Nezalezhna Polsha 2 Valensa ta Ukrayina 3 Osobiste zhittya 4 Vshanuvannya 5 Dzherela 6 Literatura 7 Primitki 8 PosilannyaZhittyepis RedaguvatiNarodivsya 29 veresnya 1943 roku na teritoriyi aneksovanogo nacistskoyu Nimechchinoyu Pomorskogo voyevodstva Batko Boleslav Valensa 1908 1945 teslyar mati Feliksa Kamenska 1916 1975 domogospodarka U 1961 roci zakinchiv profesijno tehnichne uchilishe v Lipno Z 1963 po 1965 rik prohodiv vijskovu sluzhbu v Koshalini otrimav chin kaprala Z 1967 roku elektrik na Gdanskij korabelni imeni Lenina u 1970 roci aktivno vklyuchivsya u profspilkovij ta protestnij ruh U grudni 1970 roku odin iz kerivnikiv strajku inspektor z socialnoyi roboti Spilki metalistiv Brav uchast u peregovorah pracivnikiv korabelni Gdanska z pershim sekretarem CK Komunistichnoyi partiyi Polshi Edvardom Gerekom U 1976 roci buv zvilnenij z roboti za publichnu kritiku oficijnih provladnih profspilok Z 1978 roku pochav brati uchast u diyalnosti vilnih profspilok Vin buv chlenom redakcijnoyi radi gazeti Priberezhnij robitnik spilno z Komitetom suspilnogo samozahistu NRA U 70 ti roki buv dopitanij i zatrimanij spivrobitnikami totalitarnih specsluzhb Solidarnist Redaguvati U 1980 roci stvoriv pershu v krayinah z komunistichnim rezhimom nepidkontrolnu derzhavi profspilku Solidarnist Zvilnennya Valensi za aktivnu profspilkovu diyalnist na tli zrostannya cin ta braku osnovnih vidiv prodovolstva u Polshi prizveli v 1980 ta 1981 rokah do strajkiv yaki viklikali shiroku pidtrimku Solidarnosti Profspilka stala rechnikom robitnikiv u riznomanitnih sharah suspilstva sho zmusilo uryad piti na nizku postupok zokrema nadannya robitnikam prava na vilne ob yednannya v profspilki V nich na 13 grudnya 1981 roku rezhim generala Vojceha Yaruzelskogo zaprovadiv voyennij stan ta ogolosiv Solidarnist poza zakonom U pershi zh dni voyennogo stanu ponad 3 tisyachi providnih aktivistiv razom z Valensoyu buli zatrimani ta napravleni v centri internuvannya Razom z bilshistyu internovanih Valensu bulo zvilneno 14 listopada 1982 roku U 1983 roci Valensa otrimav Nobelivsku premiyu miru za diyalnist v pidtrimku prav robitnikiv 30 veresnya 1986 roku pid golovuvannyam Valensi bula zasnovana Timchasova Rada Solidarnosti Pochalos vidtvorennya regionalnih profcentriv Uryad formalno ne sankcionuvav legalizaciyu Solidarnosti prote zagalom ne chiniv nezdolannih pereshkod 25 zhovtnya 1987 roku grupa aktivistiv sformuvala Nacionalnij vikonavchij komitet Solidarnosti Ocholiv jogo Valensa Cya struktura konsoliduvala tu chastinu opoziciyi kotra bula gotova do peremovin z uryadom Vodnochas bagato aktivistiv stoyali na poziciyah Solidarnosti u borotbi ta vistupali za bezkompromisnu borotbu z rezhimom Vnaslidok masovogo strajkovogo ruhu navesni vlitku 1988 roku kerivnictvo Polshi bulo zmusheno uzyati kurs na kompromis z Solidarnistyu 25 serpnya 1988 roku ministr vnutrishnih sprav Cheslav Kishak zustrivsya z Valensoyu v prisutnosti predstavnika polskogo yepiskopatu abata Aloyiziya Orshulika Valensa grav providnu rol v peremovinah z uryadom v 1988 besidi v Magdalenci ta 1989 rokah Kruglij stil Yihnim rezultatom stala legalizaciya Solidarnosti ta provedennya napivvilnih parlamentskih viboriv u chervni 1989 roku na yakih Solidarnist zavoyuvala 99 zi 100 misc v Senati Vibori buli sprijnyati suspilstvom yak nishivna porazka rezhimu 7 serpnya Valensa zayaviv pro gotovnist Solidarnosti vzyati na sebe kerivnictvo uryadom Peregovori Valensi z kerivnictvom Ob yednanoyi selyanskoyi ta Demokratichnoyi partij bagatorichnimi satelitami komunistichnogo rezhimu prizveli v situaciyi sho sklalasya do pidtrimki nimi Solidarnosti 7 veresnya do vladi prijshov pershij nekomunistichnij uryad Polshi na choli z predstavnikom Solidarnosti radnikom Valensi Tadeushem Mazoveckim Nezalezhna Polsha Redaguvati Na prezidentskih viborah 1990 roku Valensa pislya razyuchoyi peremogi buv obranij prezidentom Polshi u drugomu turi nabravshi 74 25 golosiv Pered nim stoyali najvazhchi problemi politichnoyi nestabilnosti ta perehodu Polshi do vilnoyi rinkovoyi ekonomiki U 1995 roci Valensa prograv vibori Oleksandru Kvasnyevskomu V pershomu turi vin posiv druge misce z 33 1 u drugomu turi nabrav 48 3 Pislya porazki na viborah v 1996 roci Leh povernuvsya na svoyu kolishnyu robotu elektrika na korabelni Na prezidentskih viborah 2000 roku Valensa nabrav 1 4 U 2000 h rokah ocholiv gromadsku organizaciyu Byuro Leha Valensi 29 veresnya 2006 roku Leh Valensa ogolosiv pro namir povernutisya do politiki ta stvoriti novu partiyu Vin zayaviv Lyudi kotri kolis borolis za nezalezhnist Polshi ne mozhut pogoditis z tim sho zaraz koyitsya Mi borolis ne dlya takih tipiv yak Kachinskij Lepper abo Gertih V interv yu telekanalu TVN 24 yake vijshlo do efiru 1 bereznya 2013 roku Leh Valensa zayaviv sho gomoseksuali v parlamenti mayut siditi okremo vid inshih deputativ a krashe za stinoyu Za ci slova vin zaznav kritiki z boku deyakih deputativ Sejmu Valensa ta Ukrayina RedaguvatiLeh Valensa aktivno pidtrimav Pomaranchevu revolyuciyu 2004 roku kilka raziv priyizhdzhav do revolyucijnogo Kiyeva ta vistupav zi sceni Majdanu Nezalezhnosti na pidtrimku vimog protestuvalnikiv Vistupaye za yaknajshvidshu integraciyu Ukrayini do Yevrosoyuzu Pam yatajmo sho Ukrayina ye velikoyu derzhavoyu Osoblivo velike yiyi silske gospodarstvo Bog spravdi dav yij bagatu zemlyu I ce lyakaye Yevropu Yevropa maye krashi vrozhayi ale voni dosyagayutsya za dopomogoyu himichnih dobriv Tomu Yevropa bula b zmushena kupuvati v Ukrayini produkti bo vona maye najkrashi prirodni umovi Ce lyakalo j lyakaye yevropejciv Pro ocinku vstanovlennya byusta Josipu Stalinu na teritoriyi Ukrayini Yaksho htos maye zabagato groshej to haj stavit Nu na pam yatnikah zaroblyayut dvichi koli yih stavlyat i koli demontuyut U Polshi tezh htos mozhe postaviti takij pam yatnik i strilyati v nogo z pnevmatichnoyi zbroyi yak u tiri Kolis u nas bula shozha situaciya odin cholovik perevoziv cherez kordon do Polshi pam yatniki Leninu I niyak ne hotiv ziznatisya navisho ce jomu A viyavilosya dlya biznesu toj cholovik organizovuvav strilbu z pnevmatichnoyi zbroyi i tak zaroblyav groshi U 2013 roci Kiyivskij kinofestival Molodist vidkrivala biografichna kinostrichka pro eksprezidenta Polshi Valensa Lyudina nadiyi vid polskogo rezhisera Andzheya Vajdi U zv yazku z Krimskoyu krizoyu v interv yu gazeti Rzeczpospolita Valensa zayaviv Putina treba suditi u Gaazi 4 zhovtnya 2014 roku pid chas svogo vizitu do Kiyeva razom z merom mista V Klichkom vshanuvav pam yat geroyiv Nebesnoyi sotni 12 veresnya 2015 roku zayaviv sho v Yevropi epoha silovih rishen prihodit do kincya u toj chas yak Rosiya vidstala vid nih v comu na dekilka desyatilit i dosi namagayetsya virishuvati konflikti zbroyeyu U serpnya 2018 roku vin pidtrimav propoziciyu Polskoyi kinoakademiyi shodo visunennya Olega Sencova na zdobuttya Nobelivskoyi premiyi miru Oleg Sencov na moye gliboke perekonannya vtilyuye vsi ideali yaki motivuvali mene pid chas moyeyi mirnoyi borotbi za majbutnye svitu Vira v demokratiyu v mirni metodi borotbi vidmova vid nenavisti diyi dlya zmicnennya braterstva mizh narodami i samopozhertva na korist inshih nespravedlivo skrivdzhenih lyudej ce vse risi gidni najvishogo viznannya vilnogo svitu 1 Osobiste zhittya RedaguvatiDruzhina Danuta razom mayut vosmero ditej 4 sini j 4 donki Vshanuvannya RedaguvatiMizhnarodnij Gdanskij aeroport nazvano imenem Leha Valensi Pochesnij gromadyanin Sopota Dzherela RedaguvatiZlenko A M Diplomatiya i politika Ukrayina v procesi dinamichnih geopolitichnih zmin Hudozh oformlyuvach B P Bublik V A Murlikin Harkiv Folio 2003 559 s ISBN 966 03 2130 9 Institut Leha Valensi Arhivovano 22 grudnya 2015 u Wayback Machine Gra o Nobla nieznane fakty i kulisy nagrody dla Walesy pl dostep 2008 12 14 wywiad udzielony Tv Polsat 4 VI 2008 stenogram http www prezydent pl Arhivovano 17 lipnya 2018 u Wayback Machine Slawomir Cenckiewicz Piotr Gontarczyk SB a Lech Walesa przyczynek do biografii Gdansk Instytut Pamieci Narodowej Komisja Scigania Zbrodni przeciwko Narodowi Polskiemu 2008 ISBN 978 83 60464 74 8 Slawomir Cenckiewicz Sprawa Lecha Walesy Poznan Zysk i S ka Wydawnictwo 2008 ISBN 978 83 7506 242 7 Literatura RedaguvatiO Gnatyuk Valensa Leh Politichna enciklopediya Redkol Yu Levenec golova Yu Shapoval zast golovi ta in K Parlamentske vidavnictvo 2011 s 83 ISBN 978 966 611 818 2 O M Znahorenko Valensa Leh Ukrayinska diplomatichna enciklopediya U 2 h t Redkol L V Guberskij golova ta in K Znannya Ukrayini 2004 T 1 760s ISBN 966 316 039 XPrimitki Redaguvati Leh Valensa visuvaye Olega Sencova na Nobelivsku premiyu miru zayava Arhiv originalu za 28 serpnya 2018 Procitovano 28 serpnya 2018 Posilannya RedaguvatiValensa Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006 http www ilw org pl Komunikat28 02 2008 html Arhivovano 12 zhovtnya 2011 u Wayback Machine Interv yu Leha Valensi agenciyi UNIAN Arhivovano 19 zhovtnya 2013 u Wayback Machine http gazeta ua articles life leh valensa zaproponuvav sadoviti deputativgeyiv u galorci parlamentu 485495 Arhivovano 4 bereznya 2016 u Wayback Machine http www unian ua politics 904461 valensa vvajae scho putina treba suditi v gaazi html Arhivovano 13 kvitnya 2014 u Wayback Machine http klichko org news id 23267 Arhivovano 6 zhovtnya 2014 u Wayback Machine Klichko z Valensoyu vshanuvali pam yat geroyiv Nebesnoyi sotni i zapustili golubiv na Majdani http www ednist info news 22894 Arhivovano 22 grudnya 2015 u Wayback Machine Ukrayinci ce duzhe mstivij narod eks prezident Polshi Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Leh Valensa nbsp Ce nezavershena stattya pro polskogo politika chi politikinyu Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Leh Valensa amp oldid 39969897