Майда́н Незале́жності (розм. Майда́н) — центральна площа Києва.
| Майдан Незалежності Київ | |
|---|---|
| Майдан Незалежності, 2005 | |
| Район | Шевченківський |
| Назва на честь | проголошення незалежності України |
| Колишні назви | |
| Козине болото, Хрещатицька площа, Думська площа, Радянська площа, площа Калініна, майдан ім. 19 Вересня, площа Жовтневої революції | |
| Загальні відомості | |
| Координати | 50°27′00″ пн. ш. 30°31′27″ сх. д. / 50.45000° пн. ш. 30.52417° сх. д.Координати: 50°27′00″ пн. ш. 30°31′27″ сх. д. / 50.45000° пн. ш. 30.52417° сх. д. |
| Поштові індекси | 01001 |
| Транспорт | |
| Найближчі станції метро | «Майдан Незалежності», «Хрещатик» (250 м) |
| Автобуси | А 24 |
| Трамваї | з 1892 до 1944 року 11, 12, 14, 16, 19 На Контрактовій площі |
| Тролейбуси | Тр 6, 16, 18 |
| Маршрутні таксі | до 2014 року |
| Зупинки громадського транспорту | «Майдан Незалежності» (Тр 6, 16, 18); «Майдан Незалежності» (А 24); «Вулиця Інститутська» (А 24) |
| Покриття | асфальт, кам'яна плитка |
| Будівлі, пам'ятки, інфраструктура | |
| Будівлі | Будинок Федерації профспілок України |
| Архітектурні пам'ятки | Лядська брама |
| Пам'ятники | Монумент Незалежності |
| Поштові відділення | Головпоштамт |
| Зовнішні посилання | |
| Код у реєстрі | 11136 |
| У проєкті OpenStreetMap | r9287875 |
| На карті | На карті населеного пункту |
| Мапа | |
| Майдан Незалежності у Вікісховищі |
Розташований між Хрещатиком, вулицями Бориса Грінченка, Софіївською, Малою Житомирською, Михайлівською, Костельною, алеєю Героїв Небесної Сотні, вулицею Архітектора Городецького та провулком Тараса Шевченка.
Історія
До XX століття
До кінця X століття ця місцина, як і весь теперішній Хрещатик, звалася Перевісищем і була болотом. Там, де тепер починається Софійська вулиця, була Лядська брама, що вела до Верхнього міста.
На території майдану в XVIII столітті збудували кам'яні фортечні мури та так звані Печерські ворота, які існували до 1833 року. Наприкінці XVIII — на початку XIX століття являв собою пустир — так зване Козине болото. До нього підходили оборонні вали, край підніжжя яких була насипана гребля і стояв водяний млин.
У 1730-х роках тут з'явилися перші дерев'яні, а в 1850-х — кам'яні будинки. У 1869 році місцина дістала назву Хрещатицька площа. До 1871 року на майдані був ринок, відбувалися циркові вистави, гуляння.
1851 року на майдані споруджено першу велику цегляну будівлю — будинок Дворянського зібрання (архітектор Олександр Беретті; тепер на цьому місці будинок Федерації профспілок України).
1876 року, після спорудження Міської думи за проєктом архітектора Олександра Шіле, (зруйнована у вересні 1941 року радянськими радіокерованими мінами), майдан дістав назву Думської.
XX століття
1912 року — поблизу майдану збудовано Хмарочос Гінзбурга, перший хмарочос України.
Вересень 1913 року — перед будинком Міської думи урочисто відкрили пам'ятник Петрові Столипіну (зруйнований 16 (29) березня 1917 року).
Лютий 1919 року — у будинку № 2 працювала радянська комендатура міста, яку очолював Микола Щорс.
Березень 1919 року — площа отримала назву Радянська.
1922 рік — на майдані встановили пам'ятник Карлові Марксу (скульптор Йосип Чайков; у 1930-х роках демонтований).
1935 рік — Радянський майдан перейменували на майдан імені Калініна (на відзнаку 60-річчя Михайла Калініна), у 1944 році цю назву було підтверджено.
У 1941—1943 роках під час нацистської окупації майдан мав назви Думського та Майдану імені 19 Вересня.
1961 рік — відкрито 16-поверховий готель «Москва» (2001 року перейменовано на готель «Україна»).
17 грудня 1976 року була відкрита станція метро «Площа Калініна» (з 17 жовтня 1977 року — «Площа Жовтневої революції», з 26 серпня 1991 року й донині — «Майдан Незалежності»)
1977 рік — на площі встановили монумент Великій Жовтневій соціалістичній революції (демонтований 1991 року). Після реконструкції отримала назву площа Жовтневої революції, на честь Жовтневої революції 1917 року, назву площа Калініна дістала теперішня Михайлівська площа).
У 1989 році обвалилися колони порталу Київського головпоштамту, внаслідок трагедії загинуло 11 осіб.
У 1990 році на площі відбувалося голодування студентів, яке надалі отримало назву Революція на граніті.
XXI століття
Серпень 1991 року — площа отримала сучасну назву на честь проголошення Україною державної незалежності. Варто відзначити, що в побуті назва майдан Незалежності використовувалася вже з 1990 року, цю назву зафіксовано під час Революції на граніті в жовтні 1990 року.
2001 рік — проведена реконструкція майдану: встановлено ряд пам'ятників, зокрема, Монумент Незалежності, відкрито підземний ТЦ «Глобус», прибрано великий фонтан (так звану «Рулетку»; у 2011 році його було встановлено у приватному ландшафтному парку в селі Буки Сквирського району.
Узимку 2000—2001 рр. на Майдані відбувались акції протесту «Україна без Кучми».
2004 рік — майдан став центром Помаранчевої революції.
2010 рік — відбувались акції протесту проти Податкового кодексу.
2013 рік — 21 листопада, у 9-ту річницю Помаранчевої революції, розпочався Євромайдан — масова акція протесту проти призупинення курсу держави на асоціацію з Євросоюзом. Згодом ці події переросли у Революцію Гідності, що підняло хвилю маніфестацій і протестів проти режиму Віктора Януковича, найбільшу з часів здобуття Україною незалежності.
18—20 лютого 2014 року на Майдані відбувалося силове протистояння, у результаті якого були значні жертви серед протестувальників, Майдан був серйозно пошкоджений; окрім того, у ніч на 19 лютого був спалений Будинок профспілок України. Наметове містечко Євромайдану було розібране лише 9 серпня.
Особистості
У будинку Гудовського, що до 1979 року стояв між вулицями Малою Житомирською і Михайлівською, 1859 року жив Т. Г. Шевченко.
В одному з приміщень будинку Міської думи деякий час працювала Рисувальна школа М. І. Мурашка.
Примітні споруди
Цікаві факти
Дуже часто в розмовній мові називається просто як Майдан, з великої літери.
Зображення
Панорама майдану
Див. також
Примітки
- . Архів оригіналу за 9 листопада 2013. Процитовано 28 липня 2010.
- Кудрицький, 1982, с. 403–404..
- ↑ Сингаевский, Вадим (31 липня 2013). Киев. Путеводитель (рос.). Litres. ISBN 978-5-457-44074-6.
- От Киевского Исполкома. Приказ коллегии городского хозяйства // Вісти / Известия. — 1919. — № 29. — 23 марта. — С. 4. (рос.) [Архівовано з першоджерела 3 серпня 2014.]
- Переименование улиц // Известия / Вісти. — 1920. — № 13. — 4 января. — С. 4. (рос.) [Архівовано з першоджерела 3 серпня 2014.]
- На відзнаку ювілею М. І. Калініна [ 9 серпня 2014 у Wayback Machine.] // Пролетарська правда. — 1935. — № 266 (4168). — 20 листопада. — С. 6.
- Витяг з постанови виконавчого комітету Київської міської ради депутатів трудящих від 6 грудня 1944 року № 286/2 «Про впорядкування найменувань площ, вулиць та провулків м. Києва» // Київська правда. — 1944. — № 249 (6223). — 22 грудня. — С. 2. [Архівовано з першоджерела 22 червня 2013.]
- 19 вересня 1941 року, після 78 днів оборони, Київ був захоплений німецькими військами
- Рішення виконавчого комітету Київської міської Ради депутатів трудящих від 19 вересня 1977 року № 1396 «Про найменування площ м. Києва» // Державний архів м. Києва. Ф. Р-1. Оп. 8. Спр. 1739. Арк. 246. [Архівовано з першоджерела 26 липня 2013.]
- Рішення виконавчого комітету Київської міської Ради народних депутатів від 26 серпня 1991 року № 524 «Про перейменування площі Жовтневої революції і станції метро „Площа Жовтневої революції“» // Державний архів м. Києва. Ф. Р-1. Оп. 8. Спр. 3862. Арк. 90. (Хрещатик. — 1991. — № 50. — 30 серпня. — С. 2.) [Архівовано з першоджерела 10 березня 2013.]
- . Архів оригіналу за 20 грудня 2018. Процитовано 19 грудня 2018.
- Ландшафтный парк в Буках. md-ukraine.com (рос.). Процитовано 19 травня 2023.
- Taylor, Adam. Why Ukraine Is So Important. Business Insider (амер.). Процитовано 19 травня 2023.
- . Архів оригіналу за 2 квітня 2015. Процитовано 14 березня 2015.
- . Архів оригіналу за 13 березня 2015. Процитовано 14 березня 2015.
Джерела
- Вулиці Києва. Довідник / упоряд. А. М. Сигалов та ін. — К. : Реклама, 1975. — С. 71.
- Вулиці Києва. Довідник / за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1995. — С. 147. — ISBN 5-88500-070-0.
- Незалежності Майдан // Вулиці міста Києва: офіційний довідник / Додаток до рішення Київської міської ради від 22 січня 2015 року № 34/899 «Про затвердження офіційного довідника „Вулиці міста Києва“». — С. 171-172. [Архівовано з першоджерела 6 жовтня 2021.]
- Фотоспомин. Київ, якого немає: Анотований альбом світлин 1977–1988 років / автор світлин В. Галайба; автори-упорядники: М. Виноградова та ін. — К. : Головкиївархітектура; НДІТІАМ, 2000. — 408 с. : іл. — ISBN 966-7452-27-1.
- Киев: энциклопедический справочник / под ред. А. В. Кудрицкого — К. : Гл. ред. Украинской Советской Энциклопедии, 1982. — 704 с., ил. (рос.)
Література
- Вортман Д. Я. Майдан Незалежності // Енциклопедія історії України: Додатковий том. Кн. 1: А–Я / Редкол.: В. А. Смолій (голова редкол.) та ін. НАН України. Інститут історії України. — К.: «Наукова думка», 2021. — С. 351—352. — 773 с. — ISBN 978-966-00-1858-7.
| Це незавершена стаття про Київ. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |