www.wikidata.uk-ua.nina.az

Будівля головного поштамту Київ Київський головпоштамт будівля поштамту в Києві Розташований на розі Хрещатика і Майдану

Будівля головного поштамту (Київ)

Київський головпоштамт — будівля поштамту в Києві. Розташований на розі Хрещатика і Майдану Незалежності. Головпоштамт збудували в 1952—1958 роках. Приміщення займають «Укрпошта», Міністерство транспорту та зв'язку України і Державний департамент з питань зв'язку та інформації.

Будівля головного поштамту
50°26′59″ пн. ш. 30°31′23″ сх. д. / 50.44994354002777470° пн. ш. 30.52311134002777848° сх. д. / 50.44994354002777470; 30.52311134002777848Координати: 50°26′59″ пн. ш. 30°31′23″ сх. д. / 50.44994354002777470° пн. ш. 30.52311134002777848° сх. д. / 50.44994354002777470; 30.52311134002777848
Країна  Україна
Розташування Київ
Тип поштамт і пам’ятка архітектури
Стиль неокласицизм і сталінська архітектура[d]
Архітектор Приймак Борис Іванович і Слуцький Григорій Маркович
 Медіафайли у Вікісховищі

Наказом Управління охорони пам'яток історії, культури та історичного середовища від 18 березня 1999 року поставлена на облік пам'яток архітектури місцевого значення (охоронний номер 16).

Історія ділянки ред.

Будинок Ейсмана з арковими вікнами

З першої половини ХІХ сторіччя наріжна ділянка належала аптекарю Йоганну-Сигізмунду Ейсману (1794—1862). Він на своїй цегельні, розташованій на хуторі на виїзді Великої Васильківської дороги, у районі теперішньої Либідської площі, виготовляв відому київську жовту цеглу. З неї збудовані університет, будівлі урядових закладів, Олександрівський костел, а також будинки у цегляному стилі. Згодом ділянка перейшла його синові Густаву Ейсману, професору Університету святого Володимира, мільйонеру, міському голові у 1872—1873 роках. Тут звели триповерховий будинок з арковими вікнами. У ньому містився комерційний банк і крамниці, які переїхали з Печерська на Хрещатик.

Поштова контора ред.

Створення київської поштової контори ред.

Указ від 21 серпня 1775 року про створення Київської поштової контори

Із середини ХІХ сторіччя історія будівлі пов'язана з розвитком київської пошти. Після поглинення Гетьманщини Російською імперією відбулось реформування поштової служби. Пунктом 10 «Глухівських статей» (1669) запроваджено порядок утримання пошти в Гетьманщині. 1769 року Київську пошту підпорядкували Московському поштамту.

1775 року в місті постала окрема поштова контора. Оберпоштмейстером призначили Франца Круллау.

У середині ХІХ сторіччя засновано міські поштові відділення. У Печерській частині міста відділення відкрилось у 1840 році, а на Подолі в колишній кам'яниці Федора Коробки — у 1852 році. Близько 1897 року печерське поштово-телеграфне відділення розташувалося у садибі «Судовий двір».

Поштова контора на Хрещатику, 24 ред.

Пошта й телефонна станція в приміщенні колишньої садиби Головинського

1849 року Київська поштова контора зайняла приміщення садиби Головинського. У подвір'ї облаштували місце для поштових диліжансів і карет.

1 квітня 1886 року на другому поверсі поштової контори відкрилась перша державна телефонна станція у вигляді комутатора ручного обслуговування на 60 номерів. 1891 року тут встановили один із перших у Києві таксофонів.

У 1880-х роках на території садиби добудовують додаткові приміщення. Однак цього виявилось недостатньо. Оскільки поштова і телефонна служби продовжували розростатись, то вирішили збудувати нове приміщення. 1908 року дума ухвалила відповідне рішення. Будівництво розпочалося 1912 року під керівництвом архітектора Олександра Кобелєва.

Влітку 1914 року колишній палац розібрали і на його місці, в глибині подвір'я, розпочали споруджувати чотириповерховий корпус з операційними залами і телефонною станцією.

1917 року будівництво зупинили.

Будинок зв'язку ред.

На ділянці понад 20 років «зяяв огороджений парканом пустир». 1934 року після перенесення столиці УСРР до Києва постало питання будівництва на цьому місці головпоштамту. Того ж року київські архітектори підготували проєкти «Палацу зв'язку».

Головпоштамт вдалось збудувати у 1936—1941 роках за проєктом Василя Осьмака і С. Германович.

У вересні 1941 року Палацу зв'язку і колишню будівлю Ейсмана знищено внаслідок підриву середмістя радянськими диверсантами.

  • Будинок зв'язку
  • Руїни будинку Ейсмана (1941)

Головпоштамт ред.

Головпоштамт у 2021 році

Після Другої світової війни на місці Палацу зв'язку спорудили будівлю, в якій міститься Держкомітет телебачення і радіомовлення України.

Під головпоштамт виділили ділянку № 20-22, розчищену від руїн будинку Ейсмана. Будівлю спорудили у 1952—1958 роках за проєктом Вадима Ладного, Бориса Приймака і Григорія Слуцького.

У червні 2020 року голова «Укрпошти» Ігор Смілянський заявив про наміри продати будівлю Головпоштамту за понад 1 мільярд гривень.

Архітектура ред.

Цегляна будівля має сім поверхів і напівповерх, пласкі залізобетонні перекриття, бляшаний вальмовий дах. У плані Г-подібна з двома крилами завдовжки близько 80 метрів. Крило з боку Хрещатика ледь дугоподібне.

Наріжжя з боку майдану акцентовано портиком головного входу.

Облицювання чолового фасаду зроблено зі світлої керамічної плитки. Архітектура фасадів потрактована у класичному стилі з використанням елементів українського бароко.

Композиція ритмічна. Площина фасаду на нижніх поверхах розділена тосканскими пілястрами, а на п'ятому-сьомому — коринфськими. Цоколь рустований.

Обвал Головпоштамту ред.

2 серпня 1989 року о 16 годині 20 хвилин обвалилися колони порталу головпоштамту, що призвело до загибелі 13 осіб.

Головною причиною катастрофи називались ремонтні роботи на головпоштамті, в ході яких відбувся демонтаж облицювальної плитки колон, яка разом з цементним прошарком становила єдине ціле з чотирма колонами, що мали витримувати навантаження у 700 тонн. Другою ймовірною причиною трагедії називались підземні роботи під майданом в ході будівництва станції метро «Площа Жовтневої революції».

Головпоштамт під час протестів ред.

Восени 2004 року учасники Помаранчевої революції залишили на колонах і стінах головпоштамту графіті. Протестувальники писали ім'я і малювали зображення свого кандидата Віктора Ющенка, назви міст, з яких приїхали, гасла Помаранчевої революції відповідним кольором (наприклад, гасло «Так!») та інші політичні лозунги (зокрема й іншої держави — «Живе Білорусь!»), назви громадських об'єднань («Пора!»), дати першого і другого турів виборів Президента України (31 жовтня — 21 листопада 2004 року) тощо. Частину графіті у рамках меморізації пам'яті про ті події вирішено було зберегти. Фрагменти надписів на колонах накрили оргсклом, однак із часом вони вигоріли.

Узимку 2014 року, під час Євромайдану, біля Головпоштамту з'явилися стенд і скриньки «Пошти Майдану». Мешканці наметового містечка отримали змогу листуватись між собою. Щовечора волонтери-поштарі розносили їм листи.

Біля входу Національний музей Революції Гідності встановив вуличний стенд «Місця Революції Гідності» з мапою подій 2013—2014 років та інформацією про «Пошту Майдану».

Примітки ред.

  1. Вулицями старого Києва, 2013, с. 188.
  2. Архів оригіналу за 5 липня 2020. Процитовано 21 травня 2020. 
  3. Судовий двір, 2003, с. 751.
  4. ↑ Хрещатик, 24, 2011.
  5. Федір Ернст. Київ: провідник, 1930, с. 397.
  6. Архітектура нового Києва, 1934, с. 13.
  7. Макаренко П. Оновлене місто, 1937, с. 25.
  8. Сімзен-Сичевський О., 1937, с. 39.
  9. Кілессо Сергій, 2011, с. 1841.
  10. Проблема просторової композиції Хрещатика, 1952, с. 14.
  11. Проблема реконструкції і забудови площ Києва, 1953, с. 8-12.
  12. ↑ Кілессо Сергій, 2011, с. 1842.
  13. Укрпошта планує продати головний офіс на Хрещатику [ 21 червня 2020 у Wayback Machine.]. 10.06.2020
  14. «Укрпошта» планує продати Головпоштамт, його оцінюють у мільярд гривень [ 12 червня 2020 у Wayback Machine.].11.06.2020
  15. . Національний музей Революції Гідності. Архів оригіналу за 19 вересня 2020. Процитовано 10 січня 2021. 

Джерела ред.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Kiyivskij golovposhtamt budivlya poshtamtu v Kiyevi Roztashovanij na rozi Hreshatika i Majdanu Nezalezhnosti Golovposhtamt zbuduvali v 1952 1958 rokah Primishennya zajmayut Ukrposhta Ministerstvo transportu ta zv yazku Ukrayini i Derzhavnij departament z pitan zv yazku ta informaciyi Budivlya golovnogo poshtamtu50 26 59 pn sh 30 31 23 sh d 50 44994354002777470 pn sh 30 52311134002777848 sh d 50 44994354002777470 30 52311134002777848 Koordinati 50 26 59 pn sh 30 31 23 sh d 50 44994354002777470 pn sh 30 52311134002777848 sh d 50 44994354002777470 30 52311134002777848Krayina UkrayinaRoztashuvannya KiyivTip poshtamt i pam yatka arhitekturiStil neoklasicizm i stalinska arhitektura d Arhitektor Prijmak Boris Ivanovich i Sluckij Grigorij Markovich Mediafajli u VikishovishiNakazom Upravlinnya ohoroni pam yatok istoriyi kulturi ta istorichnogo seredovisha vid 18 bereznya 1999 roku postavlena na oblik pam yatok arhitekturi miscevogo znachennya ohoronnij nomer 16 Zmist 1 Istoriya dilyanki 2 Poshtova kontora 2 1 Stvorennya kiyivskoyi poshtovoyi kontori 2 2 Poshtova kontora na Hreshatiku 24 2 3 Budinok zv yazku 3 Golovposhtamt 4 Arhitektura 5 Obval Golovposhtamtu 6 Golovposhtamt pid chas protestiv 7 Primitki 8 DzherelaIstoriya dilyanki red nbsp Budinok Ejsmana z arkovimi viknamiZ pershoyi polovini HIH storichchya narizhna dilyanka nalezhala aptekaryu Jogannu Sigizmundu Ejsmanu 1794 1862 Vin na svoyij cegelni roztashovanij na hutori na viyizdi Velikoyi Vasilkivskoyi dorogi u rajoni teperishnoyi Libidskoyi ploshi vigotovlyav vidomu kiyivsku zhovtu ceglu Z neyi zbudovani universitet budivli uryadovih zakladiv Oleksandrivskij kostel a takozh budinki u ceglyanomu stili Zgodom dilyanka perejshla jogo sinovi Gustavu Ejsmanu profesoru Universitetu svyatogo Volodimira miljoneru miskomu golovi u 1872 1873 rokah Tut zveli tripoverhovij budinok z arkovimi viknami U nomu mistivsya komercijnij bank i kramnici yaki pereyihali z Pecherska na Hreshatik 1 Poshtova kontora red Stvorennya kiyivskoyi poshtovoyi kontori red nbsp Ukaz vid 21 serpnya 1775 roku pro stvorennya Kiyivskoyi poshtovoyi kontoriIz seredini HIH storichchya istoriya budivli pov yazana z rozvitkom kiyivskoyi poshti Pislya poglinennya Getmanshini Rosijskoyu imperiyeyu vidbulos reformuvannya poshtovoyi sluzhbi Punktom 10 Gluhivskih statej 1669 zaprovadzheno poryadok utrimannya poshti v Getmanshini 1769 roku Kiyivsku poshtu pidporyadkuvali Moskovskomu poshtamtu 1775 roku v misti postala okrema poshtova kontora Oberposhtmejsterom priznachili Franca Krullau U seredini HIH storichchya zasnovano miski poshtovi viddilennya U Pecherskij chastini mista viddilennya vidkrilos u 1840 roci a na Podoli v kolishnij kam yanici Fedora Korobki u 1852 roci 2 Blizko 1897 roku pecherske poshtovo telegrafne viddilennya roztashuvalosya u sadibi Sudovij dvir 3 Poshtova kontora na Hreshatiku 24 red Dokladnishe Palac Golovinskogo nbsp Poshta j telefonna stanciya v primishenni kolishnoyi sadibi Golovinskogo1849 roku Kiyivska poshtova kontora zajnyala primishennya sadibi Golovinskogo U podvir yi oblashtuvali misce dlya poshtovih dilizhansiv i karet 1 kvitnya 1886 roku na drugomu poversi poshtovoyi kontori vidkrilas persha derzhavna telefonna stanciya u viglyadi komutatora ruchnogo obslugovuvannya na 60 nomeriv 1891 roku tut vstanovili odin iz pershih u Kiyevi taksofoniv 4 U 1880 h rokah na teritoriyi sadibi dobudovuyut dodatkovi primishennya Odnak cogo viyavilos nedostatno Oskilki poshtova i telefonna sluzhbi prodovzhuvali rozrostatis to virishili zbuduvati nove primishennya 1908 roku duma uhvalila vidpovidne rishennya Budivnictvo rozpochalosya 1912 roku pid kerivnictvom arhitektora Oleksandra Kobelyeva Vlitku 1914 roku kolishnij palac rozibrali i na jogo misci v glibini podvir ya rozpochali sporudzhuvati chotiripoverhovij korpus z operacijnimi zalami i telefonnoyu stanciyeyu 1917 roku budivnictvo zupinili 5 4 Budinok zv yazku red Na dilyanci ponad 20 rokiv zyayav ogorodzhenij parkanom pustir 1934 roku pislya perenesennya stolici USRR do Kiyeva postalo pitannya budivnictva na comu misci golovposhtamtu Togo zh roku kiyivski arhitektori pidgotuvali proyekti Palacu zv yazku 6 Golovposhtamt vdalos zbuduvati u 1936 1941 rokah za proyektom Vasilya Osmaka i S Germanovich 7 8 U veresni 1941 roku Palacu zv yazku i kolishnyu budivlyu Ejsmana znisheno vnaslidok pidrivu seredmistya radyanskimi diversantami 9 Budinok zv yazku nbsp Budinok zv yazku 1937 nbsp Proyekt Palacu zv yazku 1934 nbsp Ruyini golovposhtamtu pislya pidrivu radyanskimi diversantamiRuyini budinku Ejsmana 1941 nbsp Z boku suchasnogo Majdanu Nezalezhnosti nbsp Z boku HreshatikaGolovposhtamt red nbsp Golovposhtamt u 2021 rociPislya Drugoyi svitovoyi vijni na misci Palacu zv yazku sporudili budivlyu v yakij mistitsya Derzhkomitet telebachennya i radiomovlennya Ukrayini Pid golovposhtamt vidilili dilyanku 20 22 rozchishenu vid ruyin budinku Ejsmana Budivlyu sporudili u 1952 1958 rokah za proyektom Vadima Ladnogo Borisa Prijmaka i Grigoriya Sluckogo 10 11 12 U chervni 2020 roku golova Ukrposhti Igor Smilyanskij zayaviv pro namiri prodati budivlyu Golovposhtamtu za ponad 1 milyard griven 13 14 Arhitektura red Ceglyana budivlya maye sim poverhiv i napivpoverh plaski zalizobetonni perekrittya blyashanij valmovij dah U plani G podibna z dvoma krilami zavdovzhki blizko 80 metriv Krilo z boku Hreshatika led dugopodibne Narizhzhya z boku majdanu akcentovano portikom golovnogo vhodu Oblicyuvannya cholovogo fasadu zrobleno zi svitloyi keramichnoyi plitki Arhitektura fasadiv potraktovana u klasichnomu stili z vikoristannyam elementiv ukrayinskogo baroko Kompoziciya ritmichna Ploshina fasadu na nizhnih poverhah rozdilena toskanskimi pilyastrami a na p yatomu somomu korinfskimi Cokol rustovanij 12 nbsp Proyekt golovposhtamtu 1952 nbsp Centralna zala nbsp Golovposhtamt livoruch na foto Tomasa Gammonda 1975Obval Golovposhtamtu red Dokladnishe Tragediya na Kiyivskomu golovposhtamti 19892 serpnya 1989 roku o 16 godini 20 hvilin obvalilisya koloni portalu golovposhtamtu sho prizvelo do zagibeli 13 osib 12 Golovnoyu prichinoyu katastrofi nazivalis remontni roboti na golovposhtamti v hodi yakih vidbuvsya demontazh oblicyuvalnoyi plitki kolon yaka razom z cementnim prosharkom stanovila yedine cile z chotirma kolonami sho mali vitrimuvati navantazhennya u 700 tonn Drugoyu jmovirnoyu prichinoyu tragediyi nazivalis pidzemni roboti pid majdanom v hodi budivnictva stanciyi metro Plosha Zhovtnevoyi revolyuciyi nbsp Fasad Golovposhtamtu do obvalu 1984 nbsp Rozbir zavaliv pislya obvalu serpen 1989 nbsp Budivlya pislya obvalu serpen 1989Golovposhtamt pid chas protestiv red Voseni 2004 roku uchasniki Pomaranchevoyi revolyuciyi zalishili na kolonah i stinah golovposhtamtu grafiti Protestuvalniki pisali im ya i malyuvali zobrazhennya svogo kandidata Viktora Yushenka nazvi mist z yakih priyihali gasla Pomaranchevoyi revolyuciyi vidpovidnim kolorom napriklad gaslo Tak ta inshi politichni lozungi zokrema j inshoyi derzhavi Zhive Bilorus nazvi gromadskih ob yednan Pora dati pershogo i drugogo turiv viboriv Prezidenta Ukrayini 31 zhovtnya 21 listopada 2004 roku tosho Chastinu grafiti u ramkah memorizaciyi pam yati pro ti podiyi virisheno bulo zberegti Fragmenti nadpisiv na kolonah nakrili orgsklom odnak iz chasom voni vigorili Uzimku 2014 roku pid chas Yevromajdanu bilya Golovposhtamtu z yavilisya stend i skrinki Poshti Majdanu Meshkanci nametovogo mistechka otrimali zmogu listuvatis mizh soboyu Shovechora volonteri poshtari roznosili yim listi 15 Bilya vhodu Nacionalnij muzej Revolyuciyi Gidnosti vstanoviv vulichnij stend Miscya Revolyuciyi Gidnosti z mapoyu podij 2013 2014 rokiv ta informaciyeyu pro Poshtu Majdanu nbsp Poshtovij stend bilya poshtamtu 2014 nbsp Zobrazhennya Viktora Yushenka i gaslo Tak nbsp Grafiti chasiv Pomaranchevoyi revolyuciyi nbsp Grafiti chasiv Yevromajdanu nbsp Vulichnij stendPrimitki red Vulicyami starogo Kiyeva 2013 s 188 Z istoriyi ukrayinskoyi poshti u XVII XVIII st Arhiv originalu za 5 lipnya 2020 Procitovano 21 travnya 2020 Sudovij dvir 2003 s 751 a b Hreshatik 24 2011 Fedir Ernst Kiyiv providnik 1930 s 397 Arhitektura novogo Kiyeva 1934 s 13 Makarenko P Onovlene misto 1937 s 25 Simzen Sichevskij O 1937 s 39 Kilesso Sergij 2011 s 1841 Problema prostorovoyi kompoziciyi Hreshatika 1952 s 14 Problema rekonstrukciyi i zabudovi plosh Kiyeva 1953 s 8 12 a b v Kilesso Sergij 2011 s 1842 Ukrposhta planuye prodati golovnij ofis na Hreshatiku Arhivovano 21 chervnya 2020 u Wayback Machine 10 06 2020 Ukrposhta planuye prodati Golovposhtamt jogo ocinyuyut u milyard griven Arhivovano 12 chervnya 2020 u Wayback Machine 11 06 2020 Miscya Revolyuciyi Gidnosti Golovposhtamt Nacionalnij muzej Revolyuciyi Gidnosti Arhiv originalu za 19 veresnya 2020 Procitovano 10 sichnya 2021 Dzherela red Arhitektura novogo Kiyeva Socialistichnij Kiyiv 1934 5 6 S 13 Olga Drug Vulicyami starogo Kiyeva Lviv Svit 2013 496 s Ernst Fedir Kiyiv providnik K NKO USRR VUAN 1930 816 s Kalnickij Mihajlo Fedorova Larisa Sadiba Sudovogo dvoru Kiyevo Pecherskoyi lavri 1897 Zvid pam yatok istoriyi ta kulturi Ukrayini Kiyiv M S P Tronko ta in K 2003 T 1 ch 2 S 751 Kasyanov O Problema rekonstrukciyi i zabudovi plosh Kiyeva Arhitektura i budivnictvo 1953 5 S 8 12 Kilesso Sergij Golovposhtamt 1952 1958 Zvid pam yatok istoriyi ta kulturi Ukrayini Kiyiv S Ya P Tronko ta in K 2011 T 1 ch 3 S 1841 1842 Kilesso Sergij Mokrousova Olena Hreshatik 24 Zvid pam yatok istoriyi ta kulturi Ukrayini Kiyiv S Ya P Tronko ta in K 2011 T 1 ch 3 S 1835 1837 Makarenko P Onovlene misto Socialistichnij Kiyiv 1937 10 S 25 Simzen Sichevskij Oleksij Istoriya zabudovi i planuvannya Kiyeva v dorevolyucijnij period Socialistichnij Kiyiv 1937 9 S 39 Syevyerov M Problema prostorovoyi kompoziciyi Hreshatika Visnik Akademiyi Arhitekturi URSR 1952 1 S 13 17 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Budivlya golovnogo poshtamtu Kiyiv amp oldid 40724304