Органі́чне скло (в побуті часом оргскло́) — прозорі пластмаси на основі поліметилметакрилату (плексигласу), полікарбонатів, полівінілхлориду, полістиролу та інших полімерів. До їхніх переваг над неорганічним склом належать мала густина, вища міцність, добра технологічність: вони легко формуються у вироби, обробляються різанням, добре зварюються, склеюються. Недоліком органічного скла є низька поверхнева твердість.
Частіше застосовується поліметилметакрилат, який характеризується доброю оптичною прозорістю (92 %), стійкий до дії вуглеводнів, мастильних матеріалів, розчинів кислот та лугів. Застосовується в автомобіле-, судно- та літакобудуванні, медицині для виготовлення багатошарового скла, оптичних лінз, світлотехнічних деталей тощо.
Див. також
Посилання
- Скло органічне // Термінологічний словник-довідник з будівництва та архітектури / Р. А. Шмиг, В. М. Боярчук, І. М. Добрянський, В. М. Барабаш ; за заг. ред. Р. А. Шмига. — Львів, 2010. — С. 179. — ISBN 978-966-7407-83-4.
- Скло органічне // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
| Ця стаття не містить посилань на джерела. (березень 2017) |
| Це незавершена стаття з хімії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |