www.wikidata.uk-ua.nina.az

Михайлівська вулиця Київ У Вікіпедії є статті про інші вулиці з такою назвою Михайлівська вулиця Миха йлівська ву лиця в

Михайлівська вулиця (Київ)

У Вікіпедії є статті про інші вулиці з такою назвою: Михайлівська вулиця.

Миха́йлівська ву́лиця — вулиця в Шевченківському районі міста Києва, місцевість Старий Київ. Пролягає від Майдану Незалежності до Михайлівської площі.

Михайлівська вулиця
Київ
Місцевість Старий Київ
Район Шевченківський
Назва на честь Михайлівського Золотоверхого монастиря
Колишні назви
вул. Паризької Комуни
Загальні відомості
Протяжність 400 м
Координати початку 50°27′05″ пн. ш. 30°31′20″ сх. д. / 50.4515917° пн. ш. 30.522444° сх. д. / 50.4515917; 30.522444Координати: 50°27′05″ пн. ш. 30°31′20″ сх. д. / 50.4515917° пн. ш. 30.522444° сх. д. / 50.4515917; 30.522444
Координати кінця 50°27′18″ пн. ш. 30°31′14″ сх. д. / 50.45500° пн. ш. 30.520639° сх. д. / 50.45500; 30.520639
Поштові індекси 01001
Транспорт
Найближчі станції метро  «Майдан Незалежності»
Автобуси А 24, 114 (вихідні)
Тролейбуси Тр 6, 16, 18 (по Малій Житомирській вулиці)
Рух двосторонній
Покриття асфальт
Зовнішні посилання
Код у реєстрі 11060
У проєкті OpenStreetMap r370151
На карті
На карті населеного пункту
Мапа
 Михайлівська вулиця у Вікісховищі

Прилучається Михайлівський провулок.

Історія Редагувати

Одна з найдавніших радіальних вулиць у південній частині колишнього «міста Ярослава». Виникла на шляху від Лядської брами до Михайлівського монастиря, на честь якого отримала свою назву.

Як вулиця, на якій були поставлені стовпи для освітлення, згадується в документі 1799 року. На плані міста 1803 року, складеному архітектором Андрієм Меленським, зазначена під нинішньою назвою.

З 1926 року мала назву вулиця Паризької комуни (назву підтверджено 1944 року), на честь Паризької комуни — революційного уряду Парижа в березні — травні 1871 року.

Історичну назву вулиці було відновлено 1990 року.

Також назву Михайлівська деякий час мала вулиця Юрія Шевельова в Новій Дарниці.

Забудова Редагувати

У 1861 році віднесена до вулиць 1-го розряду, на ній дозволялося споруджувати лише кам'яні будинки висотою не менш ніж у два поверхи. Вулиця має периметральну садибну систему забудови з внутрішніми подвір'ями. Деякі садиби наскрізні, виходять на паралельні вулиці — Малу Житомирську та Трьохсвятительську, формуючи їх архітектурне обличчя. Будинки зведені щільно один до одного, це пояснюється тим, що в другій половині XIX століття, коли ділянка почала забудовуватися, ціни на землю в цій місцевості дуже зросли.

Вулиця забудована переважно дво—шестиповерховими будинками, зведеними в середині XIX — на початку XX століття, у характерних для цього часу стилях пізнього класицизму, історизму, модерну та цегляного стилю. В їх будівництві брали участь відомі архітектори тих часів — Микола Горденін, Микола Казанський, Андрій-Фердінанд Краусс, Валер'ян Куликовський, Володимир Ніколаєв, Павло Спарро, Ромуальд Тустановський, Карл Шиман, Олександр Шіле та інші.

Пам'ятки архітектури Редагувати

  • буд. № 6, 6-А, 6-Б — садиба другої половини XIX століття. Буд. № 6 зведений у 1860-х роках архітектором Ромуальдом Тустановським в еклектичному стилі, Будинки № 6-А та № 6-Б зведені у 1896 році у цегляному стилі відповідно архітекторами Карлом Шиманом та Андрієм-Фердінандом Крауссом.
  • буд. № 7 — садиба кінця XIX — початку XX століття. Житловий будинок зведений у 1894 році архітектором Миколою Казанським в еклектичному стилі. До садиби також відноситься будинок № 8 по Малій Житомирській вулиці.
  • буд. № 8 — житловий будинок у стилі неоренесанс (кінець XIX століття). Архітектор Володимир Ніколаєв.
  • буд. № 9 — житловий будинок у стилі неоренесанс (1875 — початок XX століття). Архітектор Павло Спарро.
  • буд. № 10 (знесено наприкінці 2016 року) — житловий будинок у еклектичному стилі з елементами бароко (кінець XIX століття). Архітектор Микола Казанський.
  • буд. № 11 — житловий будинок у стилі київського ренесансу (1899). Архітектор Андрій-Фердінанд Краусс.
  • буд. № 12 та № 12-А — садиба другої половини XIX століття. Складається з головного будинку, зведеного в стилі пізнього класицизму в 1853 році та флігелю в цегляному стилі (1898). Архітектор Микола Горденін.
  • буд. № 14-А — житловий будинок у цегляному стилі (1882).
  • буд. № 15/1 — житловий будинок у цегляному стилі (1881). Архітектор Валер'ян Куликовський.
  • буд. № 16-А — житловий будинок у цегляному стилі (1888). Архітектор Андрій-Фердінанд Краусс.
  • буд. № 16-Б — житловий будинок у цегляному стилі (1892—1893). Архітектор Микола Горденін.
  • буд. № 17/2 — житловий будинок, зведений за зразковим проектом у 1857—1862 роках у стилі пізнього класицизму. Добудовувався в 1872 році (архітектор Микола Юргенс), 1879 та 1883 роках (архітектор Володимир Ніколаєв).
  • буд. № 18-А, 18-Б, 18-В — садиба середини XIX — початку XX століття. У забудові брали участь архітектори Олександр Шіле, Володимир Ніколаєв, Іван Ганф. Будинок № 18-А зведений у стилі модерн, будинки № 18-Б та 18-В — у цегляному стилі.
  • буд. № 19 — житловий будинок у стилі неоренесанс (1911)
  • буд. № 20-А, 20-Б, 20-В — садиба середини XIX — початку XX століття. Будинок № 20-В спорудив Володимир Ніколаєв у еклектичному стилі.
  • буд. № 21 — житловий будинок у еклектичному стилі (середина XIX століття.)
  • буд. № 22-А та 22-Б — садиба 1899—1900 років. Зведена архітектором Андрієм-Фердінандом Крауссом у еклектичному стилі.
  • буд. № 24-А, 24-Б, 24-В та 24-Д — садиба середини XIX — початку XX століття. Складається з готелю, трьох житлових будинків, службового будинку та флігелю (частково відноситься до Трьохсвятительської вулиці). Готель (вул. Трьохсвятительська, 13) та житловий будинок (№ 24-В) зведені в еклектичному стилі за проектом інженера Гаврила Познякова. Житловий будинок (№ 24-А) зведений архітектором Врордимиром Ніколаєвим у 1877 році в стилі неоренесанс, пізніше надбудовувався. У 1887 році побудували ще один житловий будинок у еклектичному стилі (зараз це вул. Трьохсвятительська, 13), за проектом інженера Вадима Катеринича. Службовий будинок (№ 24-Д) зведений у 1875 році архітектором Павлом Спарро. Флігель у цегляному стилі побудовано наприкінці XIX — на початку XX століття.

Зображення Редагувати

Особистості Редагувати

У будинку № 1 (не зберігся) у 1859 році зупинявся Тарас Шевченко під час свого перебування в Києві. У будинку № 10 розміщувалися редакції перших українських видань, які виходили в січні 1906 року.

На вулиці проживали відомі діячі науки та культури. У будинку № 7 мешкав лікар Сергій Томілін, а в цій же садибі, але по Малій Житомирській вулиці — лікар Василь Виноградов.

У будинку № 9 у 1917—1918 роках проживав художник Михайло Жук, а в № 10 — журналіст Михайло Кисельов, у гостях у якого бували письменник Олександр Купрін, філософ Микола Бердяєв, композитор Микола Лисенко.

У будинку № 12 у 1887—1888 роках жив історик, педагог та громадський діяч Феофан Лебединцев, який видавав журнал «Київська старина», також актриса та педагог Поліна Нятко, а в будинку № 12-А мешкав лікар-педіатр, меценат та колекціонер Давид Сігалов.

У будинку № 18А у 1990—1994 роках жили і працювали художники творчого угрупування Паризька комуна Олександр Соловйов, Олександр Гнилицький, Олег Голосій, Дмитро Кавсан, Олександр Клименко (більш відомий як Олаф Клеменсен), Валерія Трубіна, а також - Леонід Вартиванов, Юрій Соломко.

У будинку № 21 жив лікар Микола Волкович та директор Олександрівської міської лікарні Олексій Лєсков, у якого неодноразово зупинявся його брат Микола Лєсков.

У будинку № 22-А проживав лікар Йосип Дейч, власник відомої в той час водолікарні, у цій же садибі мешкав архітектор Іван Бєляєв. У будинку № 24 у свого брата зупинявся Панас Мирний.

У будинку № 16-А в 1893—1898 роках діяла Музично-драматична школа Станіслава Блуменфельда, в якій викладали оперні співачки Катерина Массіні, Ксенія Прохорова-Мауреллі, композитор Микола Лисенко, музиканти Казимир П'ятигорович, Ян Шебелик, музикознавець Григорій Любомирський, актори А. Долинов та Євген Недєлін (Недзельський), навчалися співак Григорій Внуковський та композитор Олександр Кошиць. На початку XX століття в цьому будинку діяло музично-драматичне училище Марії Лєсневич-Носової, де викладали актор і режисер Микола Соловцов, актори Михайло Багров, Євген Недєлін (Недзельський), Марія Старицька, композитор Олексій Глуховцев.

Графіті у сквері Небесної Сотні

Установи та заклади Редагувати

  • Готель «Козацький» (буд. № 1/3)
  • Музично-театральна обласна бібліотека (буд. № 9)
  •  Центр мистецтв «Новий український театр» (буд. № 24-Ж)

Сквер Редагувати

Примітки Редагувати

  1. План Києва: друга та третя частини (1803 р.) // Наук. архів Ін-ту археології НАН України. — ф. 14. — спр. 116.
  2. Постанова виконавчого комітету Київської міської Ради депутатів трудящих від 6 грудня 1944 року № 286/2 «Про впорядкування найменувань площ, вулиць та провулків м. Києва». Дод. № 1. Дод. № 2. // Державний архів м. Києва. Ф. Р-1. Оп. 4. Спр. 38. Арк. 65–102. [Архівовано з першоджерела 22 червня 2013.] [Архівовано з першоджерела 22 червня 2013.] [Архівовано з першоджерела 22 червня 2013.]
  3. Рішення виконавчого комітету Київської міської Ради народних депутатів від 19 жовтня 1990 року № 905 «Про повернення вулицям історичних назв, найменування та перейменування вулиць, станцій метро та нового мостового переходу в м. Києві» // Державний архів м. Києва. Ф. Р-1. Оп. 8. Спр. 3775. Арк. 75–77. (Бюлетень виконавчого комітету Київської міської Ради народних депутатів. — 1990. — № 11. — С. 10–11.) [Архівовано з першоджерела 8 березня 2013.]
  4. Вѣдомость о раздѣленіи улицъ на разряды въ г. Кіевѣ, по ВЫСОЧАЙШЕ утвержденному 11 мая 1861 года плану [ 7 лютого 2021 у Wayback Machine.] // ДАКО: ф. 35, оп. 1, спр. 535, арк. 1–3. (рос. дореф.)
  5. Інститут дозволив рідній фірмі підручного Азарова звести бізнес-центр за 250 метрів від Майдану. 
  6. . Архів оригіналу за 11 листопада 2019. 

Джерела Редагувати

Михайлівська вулиця
у сестринських Вікіпроєктах
Портал «Київ»
Файли у Вікісховищі?


Це незавершена стаття про Київ.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
U Vikipediyi ye statti pro inshi vulici z takoyu nazvoyu Mihajlivska vulicya Miha jlivska vu licya vulicya v Shevchenkivskomu rajoni mista Kiyeva miscevist Starij Kiyiv Prolyagaye vid Majdanu Nezalezhnosti do Mihajlivskoyi ploshi Mihajlivska vulicyaKiyivMiscevist Starij KiyivRajon ShevchenkivskijNazva na chest Mihajlivskogo Zolotoverhogo monastiryaKolishni nazvivul Parizkoyi KomuniZagalni vidomostiProtyazhnist 400 mKoordinati pochatku 50 27 05 pn sh 30 31 20 sh d 50 4515917 pn sh 30 522444 sh d 50 4515917 30 522444 Koordinati 50 27 05 pn sh 30 31 20 sh d 50 4515917 pn sh 30 522444 sh d 50 4515917 30 522444Koordinati kincya 50 27 18 pn sh 30 31 14 sh d 50 45500 pn sh 30 520639 sh d 50 45500 30 520639Poshtovi indeksi 01001TransportNajblizhchi stanciyi metro Majdan Nezalezhnosti Avtobusi A 24 114 vihidni Trolejbusi Tr 6 16 18 po Malij Zhitomirskij vulici Ruh dvostoronnijPokrittya asfaltZovnishni posilannyaKod u reyestri 11060U proyekti OpenStreetMap r370151Na karti Na karti naselenogo punktuMapa Mihajlivska vulicya u VikishovishiPriluchayetsya Mihajlivskij provulok Zmist 1 Istoriya 2 Zabudova 2 1 Pam yatki arhitekturi 3 Zobrazhennya 4 Osobistosti 5 Ustanovi ta zakladi 6 Skver 7 Primitki 8 DzherelaIstoriya RedaguvatiOdna z najdavnishih radialnih vulic u pivdennij chastini kolishnogo mista Yaroslava Vinikla na shlyahu vid Lyadskoyi brami do Mihajlivskogo monastirya na chest yakogo otrimala svoyu nazvu Yak vulicya na yakij buli postavleni stovpi dlya osvitlennya zgaduyetsya v dokumenti 1799 roku Na plani mista 1803 roku skladenomu arhitektorom Andriyem Melenskim zaznachena pid ninishnoyu nazvoyu 1 Z 1926 roku mala nazvu vulicya Parizkoyi komuni nazvu pidtverdzheno 1944 roku 2 na chest Parizkoyi komuni revolyucijnogo uryadu Parizha v berezni travni 1871 roku Istorichnu nazvu vulici bulo vidnovleno 1990 roku 3 Takozh nazvu Mihajlivska deyakij chas mala vulicya Yuriya Shevelova v Novij Darnici Zabudova RedaguvatiU 1861 roci vidnesena do vulic 1 go rozryadu na nij dozvolyalosya sporudzhuvati lishe kam yani budinki visotoyu ne mensh nizh u dva poverhi 4 Vulicya maye perimetralnu sadibnu sistemu zabudovi z vnutrishnimi podvir yami Deyaki sadibi naskrizni vihodyat na paralelni vulici Malu Zhitomirsku ta Trohsvyatitelsku formuyuchi yih arhitekturne oblichchya Budinki zvedeni shilno odin do odnogo ce poyasnyuyetsya tim sho v drugij polovini XIX stolittya koli dilyanka pochala zabudovuvatisya cini na zemlyu v cij miscevosti duzhe zrosli Vulicya zabudovana perevazhno dvo shestipoverhovimi budinkami zvedenimi v seredini XIX na pochatku XX stolittya u harakternih dlya cogo chasu stilyah piznogo klasicizmu istorizmu modernu ta ceglyanogo stilyu V yih budivnictvi brali uchast vidomi arhitektori tih chasiv Mikola Gordenin Mikola Kazanskij Andrij Ferdinand Krauss Valer yan Kulikovskij Volodimir Nikolayev Pavlo Sparro Romuald Tustanovskij Karl Shiman Oleksandr Shile ta inshi Pam yatki arhitekturi Redaguvati bud 6 6 A 6 B sadiba drugoyi polovini XIX stolittya Bud 6 zvedenij u 1860 h rokah arhitektorom Romualdom Tustanovskim v eklektichnomu stili Budinki 6 A ta 6 B zvedeni u 1896 roci u ceglyanomu stili vidpovidno arhitektorami Karlom Shimanom ta Andriyem Ferdinandom Kraussom bud 7 sadiba kincya XIX pochatku XX stolittya Zhitlovij budinok zvedenij u 1894 roci arhitektorom Mikoloyu Kazanskim v eklektichnomu stili Do sadibi takozh vidnositsya budinok 8 po Malij Zhitomirskij vulici bud 8 zhitlovij budinok u stili neorenesans kinec XIX stolittya Arhitektor Volodimir Nikolayev bud 9 zhitlovij budinok u stili neorenesans 1875 pochatok XX stolittya Arhitektor Pavlo Sparro bud 10 zneseno naprikinci 2016 5 6 roku zhitlovij budinok u eklektichnomu stili z elementami baroko kinec XIX stolittya Arhitektor Mikola Kazanskij bud 11 zhitlovij budinok u stili kiyivskogo renesansu 1899 Arhitektor Andrij Ferdinand Krauss bud 12 ta 12 A sadiba drugoyi polovini XIX stolittya Skladayetsya z golovnogo budinku zvedenogo v stili piznogo klasicizmu v 1853 roci ta fligelyu v ceglyanomu stili 1898 Arhitektor Mikola Gordenin bud 14 A zhitlovij budinok u ceglyanomu stili 1882 bud 15 1 zhitlovij budinok u ceglyanomu stili 1881 Arhitektor Valer yan Kulikovskij bud 16 A zhitlovij budinok u ceglyanomu stili 1888 Arhitektor Andrij Ferdinand Krauss bud 16 B zhitlovij budinok u ceglyanomu stili 1892 1893 Arhitektor Mikola Gordenin bud 17 2 zhitlovij budinok zvedenij za zrazkovim proektom u 1857 1862 rokah u stili piznogo klasicizmu Dobudovuvavsya v 1872 roci arhitektor Mikola Yurgens 1879 ta 1883 rokah arhitektor Volodimir Nikolayev bud 18 A 18 B 18 V sadiba seredini XIX pochatku XX stolittya U zabudovi brali uchast arhitektori Oleksandr Shile Volodimir Nikolayev Ivan Ganf Budinok 18 A zvedenij u stili modern budinki 18 B ta 18 V u ceglyanomu stili bud 19 zhitlovij budinok u stili neorenesans 1911 bud 20 A 20 B 20 V sadiba seredini XIX pochatku XX stolittya Budinok 20 V sporudiv Volodimir Nikolayev u eklektichnomu stili bud 21 zhitlovij budinok u eklektichnomu stili seredina XIX stolittya bud 22 A ta 22 B sadiba 1899 1900 rokiv Zvedena arhitektorom Andriyem Ferdinandom Kraussom u eklektichnomu stili bud 24 A 24 B 24 V ta 24 D sadiba seredini XIX pochatku XX stolittya Skladayetsya z gotelyu troh zhitlovih budinkiv sluzhbovogo budinku ta fligelyu chastkovo vidnositsya do Trohsvyatitelskoyi vulici Gotel vul Trohsvyatitelska 13 ta zhitlovij budinok 24 V zvedeni v eklektichnomu stili za proektom inzhenera Gavrila Poznyakova Zhitlovij budinok 24 A zvedenij arhitektorom Vrordimirom Nikolayevim u 1877 roci v stili neorenesans piznishe nadbudovuvavsya U 1887 roci pobuduvali she odin zhitlovij budinok u eklektichnomu stili zaraz ce vul Trohsvyatitelska 13 za proektom inzhenera Vadima Katerinicha Sluzhbovij budinok 24 D zvedenij u 1875 roci arhitektorom Pavlom Sparro Fligel u ceglyanomu stili pobudovano naprikinci XIX na pochatku XX stolittya Zobrazhennya Redaguvati nbsp Bud 6 nbsp Bud 6 A nbsp Bud 6 B nbsp Bud 8 nbsp Bud 9 nbsp Bud 11 nbsp Bud 13 nbsp Bud 14 A nbsp Bud 15 1 nbsp Bud 16 nbsp Bud 16 B nbsp Bud 17 2 nbsp Bud 18 A nbsp Bud 18 V nbsp Bud 19 nbsp Bud 20 B nbsp Bud 21 nbsp Bud 22 A nbsp Bud 22 B nbsp Bud 24 A nbsp Bud 24 B nbsp Bud 24 VOsobistosti RedaguvatiU budinku 1 ne zberigsya u 1859 roci zupinyavsya Taras Shevchenko pid chas svogo perebuvannya v Kiyevi U budinku 10 rozmishuvalisya redakciyi pershih ukrayinskih vidan yaki vihodili v sichni 1906 roku Na vulici prozhivali vidomi diyachi nauki ta kulturi U budinku 7 meshkav likar Sergij Tomilin a v cij zhe sadibi ale po Malij Zhitomirskij vulici likar Vasil Vinogradov U budinku 9 u 1917 1918 rokah prozhivav hudozhnik Mihajlo Zhuk a v 10 zhurnalist Mihajlo Kiselov u gostyah u yakogo buvali pismennik Oleksandr Kuprin filosof Mikola Berdyayev kompozitor Mikola Lisenko U budinku 12 u 1887 1888 rokah zhiv istorik pedagog ta gromadskij diyach Feofan Lebedincev yakij vidavav zhurnal Kiyivska starina takozh aktrisa ta pedagog Polina Nyatko a v budinku 12 A meshkav likar pediatr mecenat ta kolekcioner David Sigalov U budinku 18A u 1990 1994 rokah zhili i pracyuvali hudozhniki tvorchogo ugrupuvannya Parizka komuna Oleksandr Solovjov Oleksandr Gnilickij Oleg Golosij Dmitro Kavsan Oleksandr Klimenko bilsh vidomij yak Olaf Klemensen Valeriya Trubina a takozh Leonid Vartivanov Yurij Solomko U budinku 21 zhiv likar Mikola Volkovich ta direktor Oleksandrivskoyi miskoyi likarni Oleksij Lyeskov u yakogo neodnorazovo zupinyavsya jogo brat Mikola Lyeskov U budinku 22 A prozhivav likar Josip Dejch vlasnik vidomoyi v toj chas vodolikarni u cij zhe sadibi meshkav arhitektor Ivan Byelyayev U budinku 24 u svogo brata zupinyavsya Panas Mirnij U budinku 16 A v 1893 1898 rokah diyala Muzichno dramatichna shkola Stanislava Blumenfelda v yakij vikladali operni spivachki Katerina Massini Kseniya Prohorova Maurelli kompozitor Mikola Lisenko muzikanti Kazimir P yatigorovich Yan Shebelik muzikoznavec Grigorij Lyubomirskij aktori A Dolinov ta Yevgen Nedyelin Nedzelskij navchalisya spivak Grigorij Vnukovskij ta kompozitor Oleksandr Koshic Na pochatku XX stolittya v comu budinku diyalo muzichno dramatichne uchilishe Mariyi Lyesnevich Nosovoyi de vikladali aktor i rezhiser Mikola Solovcov aktori Mihajlo Bagrov Yevgen Nedyelin Nedzelskij Mariya Staricka kompozitor Oleksij Gluhovcev nbsp Grafiti u skveri Nebesnoyi SotniUstanovi ta zakladi RedaguvatiGotel Kozackij bud 1 3 Muzichno teatralna oblasna biblioteka bud 9 Centr mistectv Novij ukrayinskij teatr bud 24 Zh Skver RedaguvatiSkver Nebesnoyi SotniPrimitki Redaguvati Plan Kiyeva druga ta tretya chastini 1803 r Nauk arhiv In tu arheologiyi NAN Ukrayini f 14 spr 116 Postanova vikonavchogo komitetu Kiyivskoyi miskoyi Radi deputativ trudyashih vid 6 grudnya 1944 roku 286 2 Pro vporyadkuvannya najmenuvan plosh vulic ta provulkiv m Kiyeva Dod 1 Dod 2 Derzhavnij arhiv m Kiyeva F R 1 Op 4 Spr 38 Ark 65 102 Arhivovano z pershodzherela 22 chervnya 2013 Arhivovano z pershodzherela 22 chervnya 2013 Arhivovano z pershodzherela 22 chervnya 2013 Rishennya vikonavchogo komitetu Kiyivskoyi miskoyi Radi narodnih deputativ vid 19 zhovtnya 1990 roku 905 Pro povernennya vulicyam istorichnih nazv najmenuvannya ta perejmenuvannya vulic stancij metro ta novogo mostovogo perehodu v m Kiyevi Derzhavnij arhiv m Kiyeva F R 1 Op 8 Spr 3775 Ark 75 77 Byuleten vikonavchogo komitetu Kiyivskoyi miskoyi Radi narodnih deputativ 1990 11 S 10 11 Arhivovano z pershodzherela 8 bereznya 2013 Vѣdomost o razdѣlenii ulic na razryady v g Kievѣ po VYSOChAJShE utverzhdennomu 11 maya 1861 goda planu Arhivovano 7 lyutogo 2021 u Wayback Machine DAKO f 35 op 1 spr 535 ark 1 3 ros doref Institut dozvoliv ridnij firmi pidruchnogo Azarova zvesti biznes centr za 250 metriv vid Majdanu Yak tebe zahistiti Kiyeve mij Arhiv originalu za 11 listopada 2019 Dzherela RedaguvatiMihajlivska vulicyau sestrinskih Vikiproyektah nbsp Portal Kiyiv nbsp Fajli u Vikishovishi Veb enciklopediya Kiyeva Vulici Kiyeva Dovidnik uporyad A M Sigalov ta in K Reklama 1975 S 126 Vulici Kiyeva Dovidnik za red A V Kudrickogo K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 1995 S 139 ISBN 5 88500 070 0 Mihajlivska vulicya Vulici mista Kiyeva oficijnij dovidnik Dodatok do rishennya Kiyivskoyi miskoyi radi vid 22 sichnya 2015 roku 34 899 Pro zatverdzhennya oficijnogo dovidnika Vulici mista Kiyeva S 160 Arhivovano z pershodzherela 6 zhovtnya 2021 Zvid pam yatok istoriyi ta kulturi Ukrayini Enciklopedichne vidannya u 28 ti tomah Tom 1 ch 2 K 2003 Kiev enciklopedicheskij spravochnik pod red A V Kudrickogo K Gl red Ukrainskoj Sovetskoj Enciklopedii 1982 S 417 ros Pam yatki istoriyi ta kulturi Ukrayini Katalog dovidnik Zoshit 2 Katalog dovidnik pam yatok istoriyi ta kulturi Ukrayini m Kiyiv V O Gorbik ker avtor kolekt ta in K 2007 S 127 129 ISBN 978 966 8999 05 5 Malakov D V Pributkovi budinki Kiyeva K Kij 2009 383 s nbsp Ce nezavershena stattya pro Kiyiv Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Mihajlivska vulicya Kiyiv amp oldid 39711680