www.wikidata.uk-ua.nina.az

Соловцов Микола Миколайович Микола Миколайович Соловцов справжнє прізвище Федоров нар 3 15 травня 1857 18570515 Орел пом

Соловцов Микола Миколайович

Микола Миколайович Соловцов (справжнє прізвище — Федоров; нар. 3 (15) травня 1857(18570515), Орел — пом. 12 (25) січня 1902, Київ) — російський актор, режисер, антрепренер, засновник театру «Соловцов».

Микола Миколайович Федоров
Народився 3 (15) травня 1857(1857-05-15)
Орел
Помер 12 (25) січня 1902(1902-01-25) (44 роки)
Київ, Російська імперія
Поховання Байкове кладовище
Країна  Російська імперія
Діяльність актор, театральний режисер, антрепренер
У шлюбі з Глєбова Марія Михайлівна
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Федоров.
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Соловцов.

Біографія Редагувати

Народився 3 (15 травня) 1857 року в місті Орлі в дворянській родині. Брав участь у гімназійних і домашніх спектаклях. У віці 19-ти років вийшов на професійну сцену в орловських трупах антрепренерів Е. Серв'є і Г. М. Черкасова, зимовий сезон 1875–1876 років провів у ярославському «Артистичному товаристві», де служив разом зі знаменитим артистом П. П. Васильєвим, який зробив великий вплив на молодого актора. Після від'їзду Васильєва вистави товариства припинилися, Соловцов залишився в Ярославлі у антрепренера В. А. Смирнова («певного амплуа не займав, грав рішуче все і переграв безліч ролей»). У наступні роки 1876–1882 роки Соловцов об'їздив всю провінцію: служив в Оренбурзі у О. А. Рассказова, в Астрахані у М. К. Милославського, в Саратові у В. І. Костровского-Істоміна, в Києві у М. М. Савіна, а також в Ростові-на-Дону, Тамбові, Полтаві, Харкові, Таганрозі, Казані.

У 1882 році, будучи вже відомим актором, Соловцов дебютує на сцені Імператорської Александринського театру ролями Іоанна Грозного в «Василисі Мелентьєвій» О. М. Островського та С. О. Гедеонова, Кречинського в «Весіллі Кречинського» О. В. Сухово-Кобиліна та Василя Коркіна в «Каширській старині» Д. В. Аверкієва. Після одного сезону в Санкт-Петербурзі переходить до трупи М. В. Лентовського (1883–1884), що грає в Москві і на ярмарку в Нижньому Новгороді. У 1884–1886 роках Соловцов керує спектаклями в московському Німецькому клубі (нині Центральний будинок працівників мистецтв), де дебютує як режисер. У 1887 році запрошений на роль Варравіна в спектакль «Віджитий час» (Справа Сухово-Кобиліна) в Театр Ф. А. Корша, де також грає у водевілі А. П. Чехова «Ведмідь» (автор присвятив його Соловцову). Наступний сезон у театрі Корша Соловцов виступає і як режисер. Сезон 1889–1890 років проводить в Московському театрі М. М. Абрамової, де ставить «Лєшого» Чехова (прем'єра 27 грудня 1889 року, перша постановка п'єси).

Починаючи з 1886 року щовесни під управлінням Соловцова складалися сильні акторські трупи — «Товариства московських драматичних артистів», які здійснювали турне по провінції (Київ, Харків, Одеса та інші міста). Ці поїздки сприяли розвитку режисерських та адміністративних здібностей Соловцова і збільшували його популярність по всій Росії.

Після сезону 1890–1891 років, проведеного в ролі актора і режисера у М. М. Бородая в Харкові, Соловцов з Є. Я. Нєдєліним, Т. О. Чужбіновим і М. С. Песоцьким організовують в Києві «Товариство драматичних артистів» (відкрилося 1 вересня 1891 року «Ревізором» М. В. Гоголя), в 1893 році перетворився на одноосібну антрепризу Соловцова, якою він керував до кінця життя. Театр Соловцова поклав початок постійному російському драматичному театру в Києві.

У 1901 році Соловцов організовує антрепризу в Одесі, обіцяла велике майбутнє. З 1900 року Соловцов є співвидавцем «Київської газети».

Могила Миколи Соловцова

Помер в Києві 12 (25 січня) 1902 року. Похований разом з дружиною, актрисою М. Глєбовою, на Аскольдовій могилі, в 1938 році перепохований на Байковому кладовищі (надгробок — мармур, парний портрет подружжя; скульптор М. Г. Морозов). Могила охороняється Спілкою театральних діячів України.

Твори Редагувати

Соловцов — автор п'єс «Євлалія Раміна» і «В даличині» та двох перекладів-переробок з польської — комедій «Невільничка» і «Тепла вдовиця».

Пам'ять Редагувати

1962 року в Печерському районі Києва на честь Миколи Соловцова названо вулицю.

Примітки Редагувати

  1. Соловцов Николай Николаевич // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
    d:Track:Q649d:Track:Q17378135
  2. Київ: Енциклопедичний довідник / за редакцією А. В. Кудрицького. — К. : Головна редакція Української Радянської Енциклопедії, 1981. — 736 с., іл.
  3. Енциклопедія Києва

Джерела Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Mikola Mikolajovich Solovcov spravzhnye prizvishe Fedorov nar 3 15 travnya 1857 18570515 Orel pom 12 25 sichnya 1902 Kiyiv rosijskij aktor rezhiser antreprener zasnovnik teatru Solovcov Mikola Mikolajovich FedorovNarodivsya 3 15 travnya 1857 1857 05 15 OrelPomer 12 25 sichnya 1902 1902 01 25 44 roki Kiyiv Rosijska imperiya 1 Pohovannya Bajkove kladovisheKrayina Rosijska imperiyaDiyalnist aktor teatralnij rezhiser antreprenerU shlyubi z Glyebova Mariya Mihajlivna Mediafajli u VikishovishiU Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Fedorov U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Solovcov Zmist 1 Biografiya 2 Tvori 3 Pam yat 4 Primitki 5 DzherelaBiografiya RedaguvatiNarodivsya 3 15 travnya 1857 roku v misti Orli v dvoryanskij rodini Brav uchast u gimnazijnih i domashnih spektaklyah U vici 19 ti rokiv vijshov na profesijnu scenu v orlovskih trupah antrepreneriv E Serv ye i G M Cherkasova zimovij sezon 1875 1876 rokiv proviv u yaroslavskomu Artistichnomu tovaristvi de sluzhiv razom zi znamenitim artistom P P Vasilyevim yakij zrobiv velikij vpliv na molodogo aktora Pislya vid yizdu Vasilyeva vistavi tovaristva pripinilisya Solovcov zalishivsya v Yaroslavli u antreprenera V A Smirnova pevnogo amplua ne zajmav grav rishuche vse i peregrav bezlich rolej U nastupni roki 1876 1882 roki Solovcov ob yizdiv vsyu provinciyu sluzhiv v Orenburzi u O A Rasskazova v Astrahani u M K Miloslavskogo v Saratovi u V I Kostrovskogo Istomina v Kiyevi u M M Savina a takozh v Rostovi na Donu Tambovi Poltavi Harkovi Taganrozi Kazani U 1882 roci buduchi vzhe vidomim aktorom Solovcov debyutuye na sceni Imperatorskoyi Aleksandrinskogo teatru rolyami Ioanna Groznogo v Vasilisi Melentyevij O M Ostrovskogo ta S O Gedeonova Krechinskogo v Vesilli Krechinskogo O V Suhovo Kobilina ta Vasilya Korkina v Kashirskij starini D V Averkiyeva Pislya odnogo sezonu v Sankt Peterburzi perehodit do trupi M V Lentovskogo 1883 1884 sho graye v Moskvi i na yarmarku v Nizhnomu Novgorodi U 1884 1886 rokah Solovcov keruye spektaklyami v moskovskomu Nimeckomu klubi nini Centralnij budinok pracivnikiv mistectv de debyutuye yak rezhiser U 1887 roci zaproshenij na rol Varravina v spektakl Vidzhitij chas Sprava Suhovo Kobilina v Teatr F A Korsha de takozh graye u vodevili A P Chehova Vedmid avtor prisvyativ jogo Solovcovu Nastupnij sezon u teatri Korsha Solovcov vistupaye i yak rezhiser Sezon 1889 1890 rokiv provodit v Moskovskomu teatri M M Abramovoyi de stavit Lyeshogo Chehova prem yera 27 grudnya 1889 roku persha postanovka p yesi Pochinayuchi z 1886 roku shovesni pid upravlinnyam Solovcova skladalisya silni aktorski trupi Tovaristva moskovskih dramatichnih artistiv yaki zdijsnyuvali turne po provinciyi Kiyiv Harkiv Odesa ta inshi mista Ci poyizdki spriyali rozvitku rezhiserskih ta administrativnih zdibnostej Solovcova i zbilshuvali jogo populyarnist po vsij Rosiyi Pislya sezonu 1890 1891 rokiv provedenogo v roli aktora i rezhisera u M M Borodaya v Harkovi Solovcov z Ye Ya Nyedyelinim T O Chuzhbinovim i M S Pesockim organizovuyut v Kiyevi Tovaristvo dramatichnih artistiv vidkrilosya 1 veresnya 1891 roku Revizorom M V Gogolya v 1893 roci peretvorivsya na odnoosibnu antreprizu Solovcova yakoyu vin keruvav do kincya zhittya Teatr Solovcova poklav pochatok postijnomu rosijskomu dramatichnomu teatru v Kiyevi U 1901 roci Solovcov organizovuye antreprizu v Odesi obicyala velike majbutnye Z 1900 roku Solovcov ye spivvidavcem Kiyivskoyi gazeti nbsp Mogila Mikoli SolovcovaPomer v Kiyevi 12 25 sichnya 1902 roku Pohovanij razom z druzhinoyu aktrisoyu M Glyebovoyu na Askoldovij mogili v 1938 roci perepohovanij na Bajkovomu kladovishi nadgrobok marmur parnij portret podruzhzhya skulptor M G Morozov 2 Mogila ohoronyayetsya Spilkoyu teatralnih diyachiv Ukrayini Tvori RedaguvatiSolovcov avtor p yes Yevlaliya Ramina i V dalichini ta dvoh perekladiv pererobok z polskoyi komedij Nevilnichka i Tepla vdovicya Pam yat Redaguvati1962 roku v Pecherskomu rajoni Kiyeva na chest Mikoli Solovcova nazvano vulicyu 3 Primitki Redaguvati Solovcov Nikolaj Nikolaevich Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t pod red A M Prohorov 3 e izd Moskva Sovetskaya enciklopediya 1969 d Track Q649d Track Q17378135 Kiyiv Enciklopedichnij dovidnik za redakciyeyu A V Kudrickogo K Golovna redakciya Ukrayinskoyi Radyanskoyi Enciklopediyi 1981 736 s il Enciklopediya KiyevaDzherela RedaguvatiBondarchuk P M Solovcov Mikola Mikolajovich Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2012 T 9 Pril S S 704 944 s il ISBN 978 966 00 1290 5 histpol pl ua Konchina N N Solovcova Teatr i Iskusstvo 1902 4 S 80 82 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Solovcov Mikola Mikolajovich amp oldid 34674090