www.wikidata.uk-ua.nina.az

Недєлін Євген Якович Євге н Я кович Недє лін спражнє прізвище Недзельський 1 за деякими джерелами Недзялковський рос Нед

Недєлін Євген Якович

Євге́н Я́кович Недє́лін (спражнє прізвище — Недзельський, за деякими джерелами — Недзялковський; рос. Неделин Євгений Яковлевич; нар. 1850(1850), Гайсинський повіт Подільської губернії — пом. 22 жовтня (4 листопада) 1913, Київ) — актор, антрепренер, педагог, режисер, відомий за службою в театрі «Соловцов», польського шляхетського походження.

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Недєлін.
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Недзельський.

Життєпис ред.

Народився в Гайсинському повіті Подільської губернії в патріархальній дворянській польській сім'ї.

Освіту здобув у Немирівській гімназії і Одеському комерційному училищі, після чого працював в Одеському комерційному банку, а згодом — помічником бухгалтера в Одеській міській управі до 1873 року.

Під час роботи в Одесі виступав в аматорських виставах Одеського товариства вишуканих мистецтв (режисери Берг і Самсонов, професійні актори).

Артистичну діяльність розпочав у Новочеркаську в серпні 1873 року (трупа Козловського).

Працював у різних театральних трупах Іркутська (три сезони), Одеси (1878—1879), Києва (1880, трупа М. М. Савіна (Славича)), Таганрога (1881—1882, тримав антрепризу), Казані, Саратова, Ростова, Харкова.

1887 року вступив у Харківське товариство акторів, яке очолював антрепренер М. М. Бородай.

1891 року став співзасновником разом з М. М. Соловцовим та Т. О. Чужбіновим Товариства драматичних акторів у Києві, де працював до 1896 року.

1896—1898 років виступав у трупі М. Бородая в Харкові.

1898—1906 — актор київського театру «Соловцов».

1905 року, коли вдова Соловцова Марія Глєбова перестала платити зарплату акторам, колектив винайняв у неї театр на доволі важких умовах. Є. Недєлін очолив театр, а директором став молодий актор С. Варський. Недєлін був керівником і режисером Товариства акторів театру «Соловцов» до 1906 року.

1906—1908 — працює в Одесі, а 1909—1913 — знову в Києві.

З 1898 року викладав у Музично-драматичному училищі М. Лєсневич-Носової. Також був викладачем на драматичному відділі Музично-драматичної школи С. Блуменфельда. Серед його учнів: Л. Селіванова, Р. А. Кареліна-Раїч (1880—1957), Коллен, Орлова та ін. Особливу увагу викладанню приділяв в останні роки життя.

Зіграв близько 500 ролей (комедійних, характерних, фатів). Був одним з улюбленців київської публіки — вважався найкращим у Росії виконавцем ролі Наполеона. Цю роль у виставі «Мадам Сан-Жен» Сарду і Моро він зіграв не менше 100 разів. У «Лихо з розуму» зіграв усі ролі, крім ролі Скалозуба.

Брав участь у громадських концертах, які проводили Літературно-артистичне товариство та «Український клуб».

Пішов з життя 22 жовтня (4 листопада) 1913 року у Києві через хворобу серця, похований на Аскольдовій могилі поруч з могилою Виноградського, недалеко від могили Брикіна.

Його син Сергій був актором, працював у Саратові, на початку 1920-х років був актором Саратовського театру ексцентричних вистав.

Ролі ред.

  • Юлій Цезар, Петруччіо, Бенедикт («Юлій Цезар», «Приборкання норовливої», «Багато галасу з нічого» В. Шекспіра)
  • Наполеон («Мадам Сан-Жен» В. Сарду й Е. Моро)
  • Ретвізанов («Отруєна совість» О. Амфітеатрова)
  • Іхарєв, Земляника («Гравці», «Ревізор» М. Гоголя)
  • Свенгалі («Трільбі» Г. Ге)
  • Кесслер («Бій метеликів» Г. Зудермана)
  • Телятьєв, Кулігін («Шалені гроші», «Гроза» О. Островського)
  • Страфорель («Романтики» Е. Ростана)
  • Кречинський («Весілля Кречинського» О. Сухово-Кобиліна)
  • Звєздинцев («Плоди просвіти» Л. Толстого)
  • Сапєга («Цар Борис» О. К. Толстого)
  • Астров, Гаєв («Дядя Ваня», «Вишневий сад» А. Чехова)
  • Філіпп ІІ («Дон Карлос» Ф. Шіллера)
  • Меттерніх («Орлятко» Е. Ростана)
  • Нерон («Камо грядеші» Г. Сенкевича)
  • Наблоцький («Кар'єра Наблоцького» В. Барятинського)
  • Щоткін («Діти Ванюшина» С. Найдьонова)
  • Іван Миронич («Іван Миронич» Є. Чирікова)
  • Чепурний («Діти сонця» М. Горького)
  • Дон Жуан («Дон Жуан» Мольєра)
  • Олів'є де Жален («Напівсвітло» Дюма-сина)
  • Прел («Вихователь Флаксман» О. Ернста)
  • Канцлер («Вічна казка» С. Пшибишевського)
  • Кравець Єрш («Король» С. Юшкевича)
  • майже всі чоловічі ролі в «Лихо з розуму» О. Грибоєдова

Постановки ред.

  • 1898 — «Дядя Ваня» А. Чехова
  • 1905 — «Діти сонця» М. Горького

Примітки ред.

  1. ↑ Некролог // Театр и Искусство, 1913, № 44. — С. 858
  2. . Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 28 листопада 2020. 
  3. . Архів оригіналу за 30 листопада 2020. Процитовано 22 листопада 2020. 
  4. Памяти Е. Я. Неделина // Театр и Искусство, 1913, № 44. — С. 886-887; 893—894
  5. Ефим Водонос. Очерки художественной жизни Саратова эпохи «культурного взрыва». 1918—1932. — Саратов: «Бенефит», 2006

Джерела ред.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Yevge n Ya kovich Nedye lin sprazhnye prizvishe Nedzelskij 1 za deyakimi dzherelami Nedzyalkovskij ros Nedelin Yevgenij Yakovlevich nar 1850 1850 Gajsinskij povit Podilskoyi guberniyi pom 22 zhovtnya 4 listopada 1913 Kiyiv aktor antreprener pedagog rezhiser vidomij za sluzhboyu v teatri Solovcov polskogo shlyahetskogo pohodzhennya Nedyelin Yevgen YakovichNarodivsya 1850 Gajsinskij povit Podilska guberniya Rosijska imperiyaPomer 22 zhovtnya 4 listopada 1913 Kiyiv Rosijska imperiyaPohovannya Askoldova mogilaDiyalnist aktor teatralnij pedagog antreprenerZaklad Muzichno dramatichna shkola Stanislava Blumenfelda Muzichno dramatichne uchilishe M Lyesnevich Nosovoyi i Teatr Solovcov U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Nedyelin U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Nedzelskij Zmist 1 Zhittyepis 2 Roli 3 Postanovki 4 Primitki 5 DzherelaZhittyepis red Narodivsya v Gajsinskomu poviti Podilskoyi guberniyi v patriarhalnij dvoryanskij polskij sim yi Osvitu zdobuv u Nemirivskij gimnaziyi i Odeskomu komercijnomu uchilishi pislya chogo pracyuvav v Odeskomu komercijnomu banku a zgodom pomichnikom buhgaltera v Odeskij miskij upravi do 1873 roku Pid chas roboti v Odesi vistupav v amatorskih vistavah Odeskogo tovaristva vishukanih mistectv rezhiseri Berg i Samsonov profesijni aktori Artistichnu diyalnist rozpochav u Novocherkasku v serpni 1873 roku trupa Kozlovskogo Pracyuvav u riznih teatralnih trupah Irkutska tri sezoni Odesi 1878 1879 Kiyeva 1880 trupa M M Savina Slavicha Taganroga 1881 1882 trimav antreprizu Kazani Saratova Rostova Harkova 1887 roku vstupiv u Harkivske tovaristvo aktoriv yake ocholyuvav antreprener M M Borodaj 1891 roku stav spivzasnovnikom razom z M M Solovcovim ta T O Chuzhbinovim Tovaristva dramatichnih aktoriv u Kiyevi de pracyuvav do 1896 roku 1896 1898 rokiv vistupav u trupi M Borodaya v Harkovi 1898 1906 aktor kiyivskogo teatru Solovcov 1905 roku koli vdova Solovcova Mariya Glyebova perestala platiti zarplatu aktoram kolektiv vinajnyav u neyi teatr na dovoli vazhkih umovah Ye Nedyelin ocholiv teatr a direktorom stav molodij aktor S Varskij Nedyelin buv kerivnikom i rezhiserom Tovaristva aktoriv teatru Solovcov do 1906 roku 2 1906 1908 pracyuye v Odesi a 1909 1913 znovu v Kiyevi Z 1898 roku vikladav u Muzichno dramatichnomu uchilishi M Lyesnevich Nosovoyi Takozh buv vikladachem na dramatichnomu viddili Muzichno dramatichnoyi shkoli S Blumenfelda Sered jogo uchniv L Selivanova R A Karelina Rayich 1880 1957 Kollen Orlova ta in Osoblivu uvagu vikladannyu pridilyav v ostanni roki zhittya Zigrav blizko 500 rolej komedijnih harakternih fativ Buv odnim z ulyublenciv kiyivskoyi publiki vvazhavsya najkrashim u Rosiyi vikonavcem roli Napoleona 3 Cyu rol u vistavi Madam San Zhen Sardu i Moro vin zigrav ne menshe 100 raziv U Liho z rozumu zigrav usi roli krim roli Skalozuba 1 Brav uchast u gromadskih koncertah yaki provodili Literaturno artistichne tovaristvo ta Ukrayinskij klub Pishov z zhittya 22 zhovtnya 4 listopada 1913 roku u Kiyevi cherez hvorobu sercya pohovanij na Askoldovij mogili poruch z mogiloyu Vinogradskogo nedaleko vid mogili Brikina 1 4 Jogo sin Sergij buv aktorom pracyuvav u Saratovi 1 na pochatku 1920 h rokiv buv aktorom Saratovskogo teatru ekscentrichnih vistav 5 Roli red Yulij Cezar Petruchchio Benedikt Yulij Cezar Priborkannya norovlivoyi Bagato galasu z nichogo V Shekspira Napoleon Madam San Zhen V Sardu j E Moro Retvizanov Otruyena sovist O Amfiteatrova Iharyev Zemlyanika Gravci Revizor M Gogolya Svengali Trilbi G Ge Kessler Bij metelikiv G Zudermana Telyatyev Kuligin Shaleni groshi Groza O Ostrovskogo Straforel Romantiki E Rostana Krechinskij Vesillya Krechinskogo O Suhovo Kobilina Zvyezdincev Plodi prosviti L Tolstogo Sapyega Car Boris O K Tolstogo Astrov Gayev Dyadya Vanya Vishnevij sad A Chehova Filipp II Don Karlos F Shillera Metternih Orlyatko E Rostana Neron Kamo gryadeshi G Senkevicha Nablockij Kar yera Nablockogo V Baryatinskogo Shotkin Diti Vanyushina S Najdonova Ivan Mironich Ivan Mironich Ye Chirikova Chepurnij Diti soncya M Gorkogo Don Zhuan Don Zhuan Molyera Oliv ye de Zhalen Napivsvitlo Dyuma sina Prel Vihovatel Flaksman O Ernsta Kancler Vichna kazka S Pshibishevskogo Kravec Yersh Korol S Yushkevicha majzhe vsi cholovichi roli v Liho z rozumu O GriboyedovaPostanovki red 1898 Dyadya Vanya A Chehova 1905 Diti soncya M GorkogoPrimitki red a b v g Nekrolog Teatr i Iskusstvo 1913 44 S 858 Narisi z istoriyi inonacionalnogo teatru v Ukrayini HH pochatku HHI st za zag nauk red dokt mistectvoznav M Grinishinoyi In t problem suchas mistec NAM Ukrayini Kiyiv Feniks 2017 S 107 Arhiv originalu za 23 sichnya 2022 Procitovano 28 listopada 2020 Teatr imeni Ivana Franka Pershe ekskursijne byuro Arhiv originalu za 30 listopada 2020 Procitovano 22 listopada 2020 Pamyati E Ya Nedelina Teatr i Iskusstvo 1913 44 S 886 887 893 894 Efim Vodonos Ocherki hudozhestvennoj zhizni Saratova epohi kulturnogo vzryva 1918 1932 Saratov Benefit 2006Dzherela red Zhitlovij budinok 1900 01 v yakomu prozhivali Nedyelin Ye Ya Skuratov P L Arhivovano 30 listopada 2020 u Wayback Machine pamyatky kiev ua Doroshevich V M Izbrannye rasskazy i ocherki M 1962 35 letnij yubilej artisticheskoj deyatelnosti E Ya Nedelina Kiev 1908 Teatralnaya enciklopediya Tom 3 Glav red P A Markov M Sovetskaya enciklopediya 1964 Nedelin Arhivovano 30 listopada 2020 u Wayback Machine istoriya teatra ru ros Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Nedyelin Yevgen Yakovich amp oldid 38806493