Дружба (місто)

Дру́жба (до кінця 1962 року — Ху́тір-Миха́йлівський) — місто в Україні, центр Дружбівської міської громади Шосткинського району Сумської області. Розташоване за 45 км від районного центру та за 191 км від облцентру (автошлях Р44). Залізнична станція Хутір-Михайлівський. Населення — 4,9 тис. осіб. До 2016 року Дружбівській міській раді було підпорядковане село Довжик.

Дружба
Герб
Основні дані
Країна	Україна
Область	Сумська область
Район	Шосткинський район
Громада	Дружбівська міська громада
Код КОАТУУ:	5925610300
Засноване	друга половина XVII ст. (села Журавка та Юрасівка)
Статус міста	з 1962 року
Населення	▼ 4832 (01.01.2017)
Площа	8,5 км²
Поштові індекси	41220—222
Телефонний код	+380-5456
Координати	52°02′55″ пн. ш. 33°56′35″ сх. д. / 52.04861° пн. ш. 33.94306° сх. д. / 52.04861; 33.94306Координати: 52°02′55″ пн. ш. 33°56′35″ сх. д. / 52.04861° пн. ш. 33.94306° сх. д. / 52.04861; 33.94306
Висота над рівнем моря	175 м
Водойма	р. Журавель
Назва мешканців	дружбя́нин, дружбя́нка, дружбя́ни
Відстань
Найближча залізнична станція	Хутір-Михайлівський
До обл./респ. центру
- залізницею	244 км
- автошляхами	191 км
До Києва
- залізницею	336 км
- автошляхами	344 км
Міська влада
Рада	Дружбівська міська рада
Адреса	41220, Сумська область, Шосткинський р-н, м. Дружба, вул. Гнібеди, 3
Вебсторінка	Дружбівська міська громада
Міський голова	Ситенко Віталій Миколайович
Карта Дружба Дружба

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Дружба.

Загальні відомості

Місто розташоване в північній частині Сумської області і лежить у долині річки Журавель і її приток. Південно-східна частина навколишніх територій заболочена. Це край лісів: з хвойних порід на пагорбах росте сосна, а в низинах — ялина, часто трапляються тут береза, дуб, вільха, осика. Через ліс протікає тихоплинна Івотка. Через місто проходять автомобільна дорога Т 1915- і кілька залізничних гілок, станція Хутір-Михайлівський. У районі міста Дружба є родовища крейди, мергелю, торфу, суглинку, піску, глини, невеликі запаси фосфоритів.

У 1907 році здано в експлуатацію залізничну магістраль Москва—Київ. Вона пролягла через Хутір-Михайлівський, перетнула тут лінію Гомель—Ворожба й утворила залізничний вузол.

Історія

Заснування

У минулому тут було три населені пункти: Журавка, Юрасівка та Хутір Михайлівський, перші два — давніші (засновані в другій половині XVII століття). Назву село Журавка одержало від річки Журавель, на якій воно розташоване. У давнину село належало Андрію Гамалію, син якого був однодумцем і прибічником І. Мазепи . Після Полтавської битви ці села Петро І передав Головіну, нащадки якого продали їх Кочубеям. У 30-х роках XIX ст. навколишні землі купив таємний радник Глухівського повіту Чернігівської губернії мільйонер Нікола Артемійович Терещенко, який побудував тут цукровий завод. Поряд із заводом виросло робітниче селище, яке М. А. Терещенко назвав іменем свого онука Михайла.

Сучасна назва є імперським штампом та символізує так звану «дружбу російського, українського та білоруського народів».

У Хуторі-Михайлівському, крім цукроварні, працювала ґуральня. У 1861 році цукроварню перебудували з вогневої на парову й поряд з цукром-піском почали виробляти рафінад (за рік близько 200 тис. пудів). Потреби підприємств вимагали нового транспортного сполучення. В кінці 60-х років до Хутора-Михайлівського прокладено вузькоколійну гілку від колії Вороніж—Зернове. З часом Хутір-Михайлівський став залізничною станцією.

Події визвольних змагань

У 1917 році Хутір-Михайлівський входить до складу Української Народної Республіки. Наприкінці листопада 1917 року місто було окуповано І Московським загоном Червоної гвардії Червоної гвардії, який просувався на бронепоїздах з Брянська, під командуванням А. О. Знаменського. Проте, згодом, владу Центральної Ради було відновлено.

Курсуючи на залізничних лініях, загін Андрія Знаменського вдруге 6 (19) січня 1918 року окупував Хутір-Михайлівський. У квітні 1918 року в населений пункт ввійшли німецько-австрійські війська. На початку серпня 1918 року комуністичне з'єднання під командуванням Боженка захопило Хутір-Михайлівський, але під натиском переважних австро-німецьких сил залишило його.

19 листопада 1918 року частини Червоної Армії вкотре окупували Хутір-Михайлівський. Внаслідок поразки Перших визвольних змагань Хутір-Михайлівський надовго окупований більшовицькими загарбниками.

Перша радянська окупація

У селах, підпорядкованих Михайлівській сільраді, у 1929—30 рр. селян було примусово зігнано у колгоспи. У 1932—1933 селяни пережили сталінський геноцид українців.

Роки Німецько-радянської війни.

З початком німецько-радянської війни 650 жителів села було примусово мобілізовано до лав Червоної Армії, з них загинуло 250. Незважаючи на безперервне бомбардування, залізничний вузол і цукровий завод продовжували працювати. 1 жовтня 1941 року німці окупували Хутір-Михайлівський. У роки війни активно діяло червоне партизанське підпілля. Після відновлення радянської окупації відновили роботу партійні, комсомольські та профспілкові організації, сільрада.

Сучасність

У 1945 році відбудовано депо, будинок служби дистанції колії і пункт технічного огляду вагонів, у 1947 — цукровий завод, у 1948 — електростанція і вокзал. У 1950 році три колгоспи об'єднались в єдиний. У 1954 році на станції Хутір-Михайлівський було споруджено пам'ятник Богдану Хмельницького.

З 1958 року Хутір-Михайлівський — селище міського типу Ямпільського району. В кінці 1962 року воно переведене в розряд міст районного підпорядкування. 30 грудня 1962 року Хутір-Михайлівський перейменовано в Дружбу і підпорядковано Середино-Будському району.

У 1965 році в місті відкрито музичну школу.

Працює митний пост «Хутір-Михайлівський», підпорядкований Глухівській митниці. На території міста Дружба розташоване сільськогосподарське підприємство з обмеженою відповідальністю «Іскра», яке створене в 2000 році на базі колективного сільськогосподарського підприємства пайовиків «Дружба».

У місті три школи — дві загальноосвітні І-ІІІ ступенів і одна загальноосвітня І-ІІ ступенів, ясла-садок, дві лікарні, аптека, Будинок культури, клуб залізничників, філії Ямпільської музичної та дитячо-юнацької спортивної шкіл. Працюють чотири бібліотечні заклади, краєзнавчий музей, стадіон. Діють дві православні церкви.

У центрі міста, у сквері Вічної Слави споруджено меморіал воїнам, які загинули в роки Другої світової війни, там же розташована могила невідомого солдата та братські могили.

Російське вторгнення 2022 року

24-25 лютого 2022 року міська громада Дружби була окупована російськими військами та росгвардією в ході так званої СВО , війська окупантів зустріли серйозний озброєний супротив прикордонників, тероборони та місцевих жителів. Так біля села Михайлівка (колишнє Жовтневе) неповнолітні "юні месники" двома "коктейлями молотова", або "бандеросмузі", спалили російський танк, про що 9 березня 2022 в ефірі Еспресо ТБ повідомив сумський політолог Віктор Бобиренко. На початку квітня 2022 в межах так званого "жесту доброї волі" війська окупантів покинули територію Сумської області і міста Дружба, але регулярні обстріли Шосткинського району і м.Дружба російською ствольною та реактивною артилерією продовжувались усе літо. З липня 2022 року прикордонна Дружбівська громада була визнана "Територією, де ведуться військові (бойові) дії". В ніч на 4 вересня 2022 року рашисти з градів обстріляли територію міста, пошкоджено 6 житлових будинків, а всього за 4 вересня на півночі Сумщини зафіксовано більше 100 влучань у семи громадах, де крім житла пошкоджено лінії електропередачі, сільрада та лікарня, причому рашисти стріляли з РСЗВ, САУ та мінометів.

10 жовтня в наслідок массованих обстрілів зі сторони РФ у місті два дні було відсутнє світло.

Видатні уродженці міста

• Гульцьо Артем Андрійович (1993—2017) — старший солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
• Давиденко Галина Йосипівна — український педагог, доктор педагогічних наук, професор.
• Картавцев Валерій Степанович — генерал-майор, перший проректор академії СБ України.
• Куманьок Порфирій Хомич — 1-й секретар Чернігівського обкому КПУ, голова Чернігівського облвиконкому. Депутат Верховної Ради СРСР 5-го скликання. Депутат Верховної Ради УРСР 3—4-го скликань. Член нелегального ЦК КП(б)У у жовтні 1942 — червні 1943 р. Член ЦК КПУ в 1956—1960 роках. Кандидат у члени ЦК КПУ в 1960—1961 роках.
• Палагін Андрій Ігорович — майор Збройних сил України, нагороджений орденом Богдана Хмельницького ІІІ ступеня.
• Самофалов Костянтин Григорович (1921—2011) — український вчений у галузі обчислювальної техніки, член-кореспондент АН України, лауреат Державної премії України, який працював у Київському політехнічному інституті.
• Швець Іван Трохимович — колишній ректор Київського держуніверситету ім. Т. Г. Шевченка.

Економіка

• Дружбинський цукрорафінадний завод

Населення

Чисельність населення

1959	1979	1989	2001	2016
9623	8384	7459	5726	4863

Національний склад

Розподіл населення за національністю за даними перепису 2001 року:

Національність	Відсоток
українці	85,51 %
росіяни	12,06 %
інші/не вказали	2,43 %

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:

Мова	Відсоток
українська	56,96 %
російська	41,43 %
інші/не вказали	1,61 %

Храми

у 2010 році у місті було зведено Собор Святого Миколая.

Примітки

1. Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2017 року (PDF(zip))
2. . Архів оригіналу за 4 вересня 2013. 
3. Дружба, Ямпільський район, Сумська область » Історія міст і сіл Української РСР (ru-RU). Процитовано 28 січня 2023. 
4. https://datatowel.in.ua/pop-composition/ethnic-cities
5. https://datatowel.in.ua/pop-composition/languages-cities
6. Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних
7. До Різдва Христового відкрилися три нові храми УПЦ КП. УНІАН. 7 січня 2011. Процитовано 31 травня 2021. 

Джерела та література

• О. Г. Бажан. Дружба [ 25 червня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2004. — Т. 2 : Г — Д. — С. 475. — 518 с. : іл. — ISBN 966-00-0405-2.
• В. П. Гурочкін, І. Т. Качан. Дружба [ 30 червня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001­–2022. — ISBN 966-02-2074-X.

Посилання

• Облікова картка^{[недоступне посилання з липня 2019]}
• www.maplandia.com [ 10 березня 2016 у Wayback Machine.]
• Неофіційний Сайт Міста Дружба [ 8 травня 2021 у Wayback Machine.]
• Банк даних Державної служби статистики України [ 31 липня 2014 у Wayback Machine.](укр.)
• Cities & towns of Ukraine [ 19 квітня 2012 у Wayback Machine.](англ.)(укр.)
• У місті Дружба на Сумщині внаслідок обстрілу російськими військовими пошкоджені шість будинків.

1. Соломко, Олександр (05 вересня 2022). У місті Дружба на Сумщині внаслідок обстрілу російськими військовими пошкоджені шість будинків. Суспільне новини.