www.wikidata.uk-ua.nina.az

Сер Гавейн і Зелений Лицар Сер Ґавейн і Зелений Лицар англ Sir Gawain and the Green Knight алітераційна поема невідомого

Сер Гавейн і Зелений Лицар

"Сер Ґавейн і Зелений Лицар" (англ. Sir Gawain and the Green Knight) — алітераційна поема невідомого автора XIV століття, яка є лицарським романом, що присвячений пригодам сера Ґавейна, племінника короля Артура, і відображає дух лицарства та вірності своєму слову. Образи, використані у поемі, зародились у кельтській, германській та інших фольклорно-міфологічних традиціях.

Сер Ґавейн і Зелений Лицар
Sir Gawain and the Green Knight
Оригінал манускрипту Сер Ґавейн і Зелений Лицар, Cotton Nero A.x.
Жанр Поема
Лицарський роман
Автор невідомий
Мова середньоанглійська
Написано XIVстоліття
Країна  Королівство Англія
Видавництво University of Chicago Press
 Цей твір у Вікісховищі

Сер Ґавейн і Зелений Лицар — визначний зразок лицарського роману, де є типовий для жанру сюжет, пов’язаний із проходженням героєм різних випробувань, які були перевіркою його якостей. Різноманітні критичні трактування поеми — від християнської до феміністичної — висвітлюють різноманітні у творі теми, як наприклад, конфлікт між жителями Англії та Уельсу.

В англомовних країнах інтерес до твору зберігається завдяки перекладу із середньоанглійської на сучасну англійську мову Джоном Р. Р. Толкіном. Існують також переклади Саймона Армітіджа і Джона Гарднера та кілька екранізацій. 

Сюжет ред.

Сер Ґавейн і Зелений Лицар (із оригіналу манускрипту, ілюстрація невідомого художника)

Оповідь починається у Камелоті під час святкування Нового року. Король Артур влаштовує свято і роздає подарунки. У розпал веселощів з’являється Зелений Лицар із великою сокирою і пропонує парі. Він просить кого-небудь із присутніх ударити його за умови, що через рік і один день Зелений Лицар завдасть відповідного удару. Ґавейн, наймолодший із лицарів Артура і його племінник, приймає виклик і відрубує йому голову, але Зелений Лицар ставить свою голову на місце, нагадує Ґавейну про зустріч у Зеленій каплиці та йде. 

Через рік Ґавейн їде на пошуки Зеленої каплиці і потрапляє у замок лорда Бертілака і його дружини. Ґавейн розповідає їм про свій договір; Бертілак говорить, що Зелена каплиця знаходиться близько від замку і пропонує Ґавейну залишитися на гостину. 

Наступного дня Бертілак і Ґавейн домовляються: перший віддасть Ґавейну все, що здобуде під час полювання за день, натомість Ґавейн віддасть йому все, що він за цей день якимось чином отримає. За відсутності чоловіка леді Бертілак намагається спокусити Ґавейна. Та їй це не вдається, окрім одного поцілунка. Увечері Бертілак віддає Ґавейну оленя, у відповідь той отримує здобутий за день поцілунок. Наступного дня відбувається обмін кабана на два поцілунки. Третього дня леді Бертілак віддає Ґавейну зелений шовковий пояс, який захищає від будь-якої фізичної шкоди. Увечері Ґавейн повернув тільки три поцілунки в обмін на лисицю, але пояс залишив собі.

У визначений день Ґавейн відбуває до Зеленої каплиці, де Зелений Лицар двічі замахується сокирою на Ґавейна, але двічі зупиняється. Втретє Зелений Лицар залишає йому невеликий шрам на шиї. Потім Зелений Лицар розкриває свою таємницю: він — лорд Бертілак, і пояснює, що всі маніпуляції були здійснені чарівницею Морґаною, злою сестрою Артура. Лицарі прощаються і залишаються друзями. Ґавейн повертається у Камелот, одягнутий у зелений пояс, на знак сорому і невиконаної обіцянки. Лицарі Круглого Столу також зобов'язуються пов'язувати зелені пояси для нагадування про пригоди Ґавейна.

Авторство поеми ред.

Справжнє ім'я автора (або авторів) поеми невідомо. Але деякі відомості про особистість автора можна отримати безпосередньо із самих творів. Манускрипт, що зберігся до наших днів, у якому містилися поема «Сер Ґавейн і Зелений Лицар» та три релігійні твори, відомий як Cotton Nero A.x (названий за ім’ям власника — колекціонера Роберта Коттона). До Коттона рукопис належав перекладачеві та вченому Генрі Савілю. Небагато відомо про попередніх власників; у 1824 році, коли рукопис було надруковано у другому виданні «Історії» Томаса Вортона, про твори було практично нічого не відомо. Текст «Сера Ґавейна і Зеленого Лицаря» був надрукований повністю тільки у 1839 році. Часом написання твору вважається кінець XIV століття; таким чином, людина, яка написала «Сера Ґавейна і Зеленого Лицаря» — сучасник Джеффрі Чосера, автора Кентерберійських оповідань. Три інших твори з рукопису — Перлину, Чистоту і Терпіння — приписують авторству того ж поета, але їхній текст записаний іншою людиною; відсутні конкретні докази того, що всі чотири твори вийшли з-під пера одного і того ж автора, але результати порівняльного аналізу діалектизмів, поетичної форми і мови схиляються до того, що в усіх цих творах один автор.

Відомості про автора досить розмиті. У 1925 році після досліджень алюзій, стилю і тематики твору Дж. Р. Р. Толкін і Е. В. Гордон зробили висновок:

Найчастіше авторство твору приписують Джону Мессі Коттонському. Він жив у тому ж регіоні і, можливо, є автором поеми Св. Еркенвальд, стилістично подібною до «Сера Ґавейна і Зеленого Лицаря», але Св. Еркенвальда частіше відносять до іншої епохи, і автор вважається невідомим до цього часу.

Віршована форма ред.

Сер Ґавейн і Зелений Лицар складається із 2530 рядків та 101 станса, написаний у типовому для кінця XIV століття стилі «Алітеративного Відродження». Замість метричної складової структури і рим використовується алітераційний вірш, який базується на двох наголошених складах на початку рядка та двох — у кінці. Кожний рядок завжди містить паузу — цезуру, що розділяє рядок на дві частини. Послідовник традиції своїх попередників, автор поеми, виступає більш вільно щодо стандартів віршування. Поет розбиває алітераційні рядки на різні за величиною групи, номінальні станси закінчуються ритмічною секцією із п’яти рядків, відомих як bob and wheel, де «bob» — дуже короткий рядок, який інколи складається тільки з двох складів, за яким іде «wheel» — довгий рядок із внутрішнім ритмом.

Оригінал Сучасна англійська

(bob) ful clene (wheel)

for wonder of his hwe men hade

set in his semblaunt sene

he ferde as freke were fade

and oueral enker grene (рядки 146—150)

(bob) full clean. (wheel)

Great wonder of the knight

Folk had in hall, I ween,

Full fierce he was to sight,

And over all bright green. (рядки 146—150)

Подібні сюжети ред.

Легендарний ірландський герой Кухулін, як і Ґавейн, зіткнувся із випробуванням своїх якостей.
(Кухулін убиває собаку Куліна — Стівен Рід, 1904)

Найраніша історія, де зустрічається зітнення голови, — написана у VIII столітті ірландська сага Пір Брікрена. У ній суперник Кухуліна замахується тричі сокирою та відпускає героя з миром. Парі на обезголовлювання також з’являється у творі кінця XII столяття «Життя Карадока» і у так званому «першому продовженні» лицарського роману — «Персеваль, або Повість про Ґрааль Кретьєна де Труа». Ланселот стикається з подібним парі у творі початку XIII століття Перлесваус.

В історіях Дівчина з віслюком (The Girl with the Mule, або The Mule Without a Bridle) та Hunbaut Ґавейн потрапляє у подібні ситуації. У Hunbaut Ґавейн відрубує голову противнику, встигнувши зняти з нього чарівний плащ, який його захищав. У кількох історіях жінки, так само, як і леді Бертілак, часто за вимогою своїх чоловіків, перевіряють лицарів: Ідер (Yder), Ланселот-Ґрааль, Hunbaut і Лицар Меча (The Knight of the Sword). У двох останніх головним героєм є Ґавейн.

У середньовічному циклі валлійських повістей Мабіногіон Пуйлл міняється місцями з Арауном, володарем Аннуна (потойбічного світу). Незважаючи на те, що Пуйлл приймає зовнішність Арауна, він зміг витримати і не піддатися спокусі вступити у зв'язок із дружиною останнього.

Після появи Сера Ґавейна і Зеленого Лицаря були створені подібні за сюжетом твори. Зелений Лицар (The Green Knight) (XV—XVII ст.) — римований поетичний переказ тієї ж історії. У цьому творі сюжет спрощений, більш детально розкриваються мотиви героїв, деякі імена змінені. В іншому творі Турок і Ґавейн (The Turke and Gowin) (XV ст.) при дворі Короля Артура з’являється турок і пропонує подібні із Зеленим Лицарем парі. Карл із Карлайла (The Carle of Carlisle) (XVII ст.) також подібний із Сером Ґавейном і Зеленим Лицарем: Карл пропонує Ґавейну відрубати йому голову в обмін на можливість потім самому завдати удару. На відміну від сюжету Сера Ґавейна і Зеленого Лицаря, Карл живий після удару Ґавейна, але не завдає відповідний удар.

Тематика твору ред.

Спокуса і випробування ред.

Лицарі часто піддаються випробуванню свого вміння знаходити баланс між кодом поведінки і лицарською честю з одного боку та куртуазним коханням і поклонінням Прекрасній Дамі — з іншого.
(«Бог на поміч» — Едмунд Лейтон, 1900)

Основою сюжету «Сера Ґавейна і Зеленого Лицаря» є випробування Ґавейна на вірність лицарським правилам. У творі представлена типова для середньовічної літератури фабула спокуси, де лицар проходив серію випробувань, у яких мав виявлявляти ту чи іншу чесноти. Часто випробування починалось після певних помилок, допущених лицарем. Успіх у випробуваннях часто давав лицарю певну удачу або невразливість. Від успіху Ґавейна залежало його життя, хоча він про це не знає.

Крім лицарського кодексу, Ґавейн повинен дотримуватись правил куртуазного кохання. Кодекс лицаря наказує йому робити все, про що просить дама. Ґавейн не може відмовитись від подарунка у вигляді поясу, але при цьому він повинен виконати обіцянку і віддати все, що він отримав за цей день. Ґавейн воліє залишити пояс собі, порушивши слово і залишившись вірним дамі. Незважаючи на сприятливий для себе результат, Ґавейн не зміг проявити себе як шляхетний лицар. Це випробування демонструє конфлікт, що виникає між лицарським кодексом і правилами куртуазної поведінки, які, як виявилось, можуть бути несумісними у певних ситуаціях.

Полювання і спокуса ред.

У дослідженнях поеми часто проводиться паралель між сценами полювання та спокуси. Значущі епізоди — фінальне полювання на лисицю і підношення у подарунок магічного поясу йдуть у порівнянні: Ґавейн, як лисиця, боїться за своє життя і шукає способи врятуватися від сокири Зеленого Лицаря. Як і лисиця, Ґавейн використовує свою хитрість. Леді Бертілак також поводиться подібно до лисиці і змінює тактику спокуси.

Перші дві сцени полювання менш показові, хоча дослідники намагаються знайти зв’язок між ними і поведінкою Ґавейна. Наприклад, відомо, що полювання на оленя у ті часи мало чіткий регламент і правила, як і лицарський кодекс стосовно жінок. Полювання на оленя, як і поведінка леді Бертілак того дня, — легке заняття без прояву особливої завзятості.

На відміну від попереднього, полювання на кабана — більш складний, лютий процес. Під час полювання на кабана використовувався меч, мисливець повинен підходити до звіра сам один, при цьому кабан може серйозно його поранити. Леді Бертілак також веде себе більш напористо, але Ґавейн уміло опирається. Обидві сцени демонструють перемогу моралі: Ґавейн і Бертілак перемагають у своїх двобоях сам на сам.

Людська природа проти кодексу лицаря  ред.

Природа, на противагу раціональному і систематизованому устрою Камелоту, являє собою дещо хаотичне і неконтрольоване у поемі Сер Ґавейн і Зелений Лицар. Вершник на зеленому коні, який потрапляє у мирні володіння короля Артура, — символічне зображення природної стихії, що розбушувалася. Природа порушує звичний порядок життя в оповіді, як символічно, так і прямо зачіпаючи душевні якості людей. Природа вживається в двох значеннях — світ навколо і людська сутність. Друге стає причиною конфліктів — між Ґавейном і Зеленим Лицарем на початку роману, між спокусою і боргом в замку Бертілака, де на третій день між честю і власним життям Ґавейн вибирає друге. Природа назавжди залишається з людиною і всередині неї, роблячи її недосконалою. У творі Ґавейн — об’єкт перевірки на здатність людини контролювати природу.

Існують інші інтерпретації сюжету, де в основному конфлікті твору бачиться алегорія боротьби християнства, представленого у вигляді лицарського товариства, і язичництва. У запеклій боротьбі проти язичників християнство повністю відірвалося від витоків життя в природі та жіночої сутності буття. Зелений пояс являє собою все те, чого бракує лицарському пентаклю, тільки цей предмет може врятувати Ґавейна. Артуріанське суспільство приречене, поки воно не усвідомлює недосяжність своїх ідеалів і заради цілісності і здорового реалізму не прийме «язичницькі» цінності, що представлені Зеленим Лицарем

Гра ред.

Слово gomen (гра) зустрічається у поемі 18 разів. Його подібність зі словом gome (людина), яке з’являється 21 раз, призвело до того, що у деяких дослідженнях роману мають велике значення зв’язки людей та ігор. Під іграми тут розуміється випробування на шляхетство (виклик Зеленого Лицаря на «Різдвяну гру»). «Гра» на обмін дарами — загальноприйнятий звичай германської культури. Коли людина отримувала подарунок, то була зобов’язана подарувати у відповідь кращий подарунок або ж ризикувала втратою честі. Поема концентрується на двох іграх — обмін ударами та обмін перемогами. Елементи цих ігор наявні й в інших творах, але вперше з'являються у «Ґавейні».

Пори року ред.

Час, дати, сезони і цикли в поемі Сер Ґавейн і Зелений Лицар несуть у собі символічний відтінок. Сюжетна дія починається напередодні Нового року, а кульмінація відбувається через рік і один день — у Новий рік. Ґавейн залишає Камелот у День усіх святих і приїжджає в замок Бертілака в Святвечір. Твір починається і закінчується взимку, що може служити спробою автора передати неминучість смерті всього, в тому числі добра і благородства. Ця тема посилюється відсиланням до Троянської війни — сильна і, здавалося, непереможна нація загинула через гордість і зарозумілість.

Символізм ред.

Символічне значення зеленого кольору ред.

Отець Августин і Сатана — Міхаель Пахер, XV ст.
Диявол зеленого кольору. Поети того часу, наприклад, Джеффрі Чосер, також пов’язували зелений колір з дияволом, із чого дослідники середньовічної літератури зробили висновок про образ Зеленого Лицаря

Через різноманітні, часто суперечливі трактування значення зеленого кольору його символіка в поемі залишається недостатньо ясною. В англійському фольклорі та літературі зелений колір традиційно асоціювався з природою і її атрибутами — родючістю і відродженням. Твори Середньовіччя також пов'язували колір із любов'ю і основними бажаннями людини. У зв'язку з причетністю до фей і духів у ранньому англійському фольклорі зелений колір також ототожнювався з чаклунством, підступами диявола і злом. Також колір міг уособлювати занепад і отруєння. У поєднанні з золотом зелений колір часто означав молодість, яка відходить. У кельтській міфології зелений колір асоціюється з нещастям і смертю, і тому уникали його використання в одязі. Зелений пояс, що спочатку використовувався для захисту, став символом ганьби і боягузтва; остаточно ставши символом слави у лицарів Камелоту, цей пояс символізує трансформацію від добра до зла і навпаки; таким чином, зелений колір несе в собі символіку і псування, і відродження.

Зелений Лицар ред.

Дослідження образу Зеленого Лицаря проводилися з дня виявлення манускрипту поеми. Він міг бути варіацією Зеленої людини — міфологічної істоти, пов'язаної з природою у творах середньовічного мистецтва, християнським символом або дияволом. К. С. Льюїс, який досліджував Середньовіччя, сказав, що персонаж був «таким же яскравим і конкретним, як і будь-який літературний образ», а Дж. Р. Р. Толкін говорив, що він — «найскладніший персонаж» у поемі. Основна функція Зеленого Лицаря в Артуріанській літературі — судити і випробовувати лицарів. Таким чином, він одночасно є жахливим, доброзичливим і таємничим героєм. Персонаж з'являється ще в двох поетичних творах: Зелений лицар (The Greene Knight) і Король Артур і Король Корнуольський (King Arthur and King Cornwall). Дослідники намагалися знайти зв'язок між Зеленим Лицарем і іншими героями, такими як Зелений Джек з англійського фольклору і Хізір, але поки не виявили будь-яких конкретних відносин між персонажами.

Існує ймовірність, що зелений колір був приписаний персонажу помилково, в результаті неправильного перекладу або розуміння поетом ірландського слова glas, яке може позначати, крім зеленого, сірий колір. У «Смерті Куроя» (ірландська легенда) Курой заміщає Бертілака і часто іменується «людиною в сірій мантії». Хоча слова, використані у творі для позначення сірого кольору, — lachtna або odar — позначають молочно-сірий і темний кольори відповідно, у більш пізніх творах, де з'являється Зелений Лицар, використовується слово glas, що могло призвести до неправильного розуміння змісту.

Відома героїня артуріанського циклу, Чарівниця Шалот, носить середньовічний пояс.
(Джон Вільям Вотергаус, 1888)

Пояс ред.

Символічна роль пояса в поемі розглядається дослідниками твору в різних ключах, починаючи від сексуального і закінчуючи духовним. Ті, хто дотримуються першої точки зору, стверджують, що пояс символізує «сексуальний трофей». Однак не зовсім ясно, хто є переможцем — Ґавейн чи леді Бертілак. Духовне значення пояса полягає в тому, що за його допомогою Ґавейн сподівається захистити себе від загибелі, тим самим показуючи, що його віра в Бога і його допомога недостатня, оскільки, вставши перед фактом неминучої загибелі, Ґавейн воліє довіритися магічного поясу, а не Божій волі. Зеленого Лицаря іноді порівнюють з Христом, який подолав смерть і воскрес, а Ґавейна — з типовим християнином, який, віруючи в Бога, все ж побоюється смерті. Пояс — різноплановий символ твору, що стає ключовим моментом сюжету. Ґавейн здатний протистояти прийомам леді Бертілак, але не може відмовитися від чарівних властивостей пояса. Він намагається діяти в рамках кодексу лицаря, але у творі чітко проявляється суперечливість і неузгодженість різних лицарських підвалин, що часом заперечують одна одну. Ґавейн розривається між обов'язковим служінням Дамі і виконанням її прохань та своєю обіцянкою Бертілаку. Однак на рішення Ґавейна взяти пояс вплинули не ці протиріччя, а його власні страхи. У кінці поеми Ґавейн повертається в Камелот одягненим у зелений пояс як символ боягузтва, і король Артур наказує усім лицарям носити такі пояси на пам'ять про пригоду Ґавейна; почасти цей акт викликаний і визнанням того, що всі вони в першу чергу є людьми, і лише потім — лицарями.

Пентакль ред.

Див. також: Пентаграма
Зображення на щиті Ґавейна — золотий пентакль на червоному фоні

Пентакль, зображений на щиті Ґавейна, на думку багатьох дослідників, означає досконалість героя і його перевагу над силами зла. Символ використовується тільки в цьому творі, більш того, для опису символу, поет використав 46 рядків — це найдовший і докладний опис символічної деталі в творі. У поемі пентакль характеризується як символ вірності і «нескінченний вузол». У рядку 625 зазначається, що це «знак Соломона». Цар Соломон, що жив у X столітті до н. е., носив кільце з пентаграмою, яке, за легендою, він отримав від архангела Михаїла. Вважалося, що пентаграма давала Соломону владу над демонами.

Пентаграма несе в собі і магічні елементи. У Німеччині цей символ називався Drudenfuß і містився на будинках та інших об'єктах із метою відлякування зла. Знак також наносився на зброю, проте, зв'язок саме магічної пентаграми з Ґавейном не встановлено.

Пентаграма Ґавейна також символізує «феномен фізично нескінченних об'єктів, вічну якість». Багато поетів використовували для цього символ кола, але автор Сера Ґавейна і Зеленого Лицаря побажав включити щось більш складне. У середньовічній нумерології число «5» вважалося «круговим», оскільки при зведенні в ступінь отримаються всі числа, які закінчуються на 5, — число «примножує свою силу». Більш того, геометрично в п'ятикутник, що знаходиться в центрі пентакля, можна вписати ще один пентакль, у центр того — також, і так — до безкінечності. Репродукуючи число «5», яке в середньовічній символіці носило значення непідкупності, пентакль Ґавейна позначає його нескінченну непідкупність.

Кільце ред.

Відмова Ґавейна прийняти кільце леді Бертілак має важливе символічне значення: за часів, коли створювався твір, існувало повір'я, що кільця і дорогоцінні камені відіграють роль талісманів. У кільце Леді Бертілак був вправлений рубін або карбункул, який поет порівняв із сонцем, яке яскраво світить («brygt sunne»; рядок 1819) та вогняним сонцем («fiery sun»). Магічні і захисні кільця — найпоширеніший елемент творів Артуріани.

Числа ред.

Поет приділив особливу увагу числам і їх символіці з метою надання симетрії і смислового навантаження твору. Наприклад, Ґавейн і леді Бертілак обмінюються трьома поцілунками; випробування Ґавейна тривають три дні; Бертілак відправляється на полювання тричі; Зелений Лицар тричі замахується сокирою. Також часто з'являється число «2» — дві сцени обезголовлювання, два епізоди визнання і два замки. П'ять променів пентакля, за словами поета, позначають п'ять чеснот Ґавейна, кожна з яких також блищить в п'ятикратному розмірі («faithful five ways and five times each»). Автор перераховує ці достоїнства Ґавейна: п'ять бездоганних почуттів, п'ять пальців, які ніколи не підведуть, він пам'ятає п'ять ран Христа і п'ять радісних таємниць Діви Марії. П'ятою п'ятіркою є сам Ґавейн, який уособлює п'ять лицарських чеснот: дружбу, шляхетність, цнотливість, куртуазність і пієтет. Всі ці якості, за словами поета, пов'язані в нескінченний вузол пентакль, який назавжди переплетений і ніколи не розірветься. Таким чином, досконалий образ Ґавейна передається автором через символіку чисел. Число «5» також визначає 5 дилем Ґавейна. Перше випробування — поява Зеленого Лицаря, відмова від зухвалої пропозиції лицаря могла б негативно позначитися на репутації Ґавейна. Прийнявши його пропозицію, Ґавейн приходить до іншої дилеми. Він повинен захистити і честь, і своє життя. Третя дилема виникає після парі з Бертілаком. Дружина Бертілака спокушає героя, і він не може обмінятися цим «даром» з Бертілаком і в той же час не може відмовитися від парі. Згідно з кодексом лицарської честі, Ґавейн зобов'язаний відмовити леді Бертілак, але при цьому зробити це чемно — це його четверта дилема. П'ята дилема — пояс, який він погодився приховати від Бертілака, але, згідно з правилами парі, повинен віддати.

Рани ред.

Кульмінаційний момент твору — третій удар Зеленого Лицаря, який залишає невелику рану на шиї Ґавейна. У ті часи вважалося, що душа і тіло тісно пов'язані один з одним, і будь-яка рана зовні була ознакою гріха, що таїться всередині. Вважалося, що шия безпосередньо контактувала з частиною душі, що відповідає за волю, і з'єднувала розум (голову) із почуттями і поривами (серцем). Під час випробувань Зелений Лицар виявив слабкість Ґавейна, яка жила всередині нього протягом всієї оповіді, — бажання використовувати свою волю заради корисливих цілей і гордині, замість того, щоб підпорядкувати її Божественному промислу; цей порок виявляється Зеленим Лицарем не тільки у Ґавейна, а й у всього Камелоту і людства в цілому. При цьому вважалося, що рани Христа зцілили людські душі; в поемі згадується цей факт, і автор висловлює надію на зцілення людства від гордині і користі.

Інтерпретація поеми ред.

Лицарський роман ред.

Ґавейн — ідеальний лицар, воїн, коханий і служитель Бога.
(The Vigil, Джон Петті, 1884)

Багато критиків оскаржують належність Сера Ґавейна і Зеленого Лицаря до жанру лицарського роману, де за його законами в головних ролях виступають героїчні, благородні, ідеальні лицарі, часто володіють якими-небудь особливими силами, строго дотримуються Кодексу і перемагають монстрів, які зустрічаються їм на шляху.

Ґавейн повинен бути чемпіоном серед лицарів, найкращим з представників людства, що справляється з усіма випробуваннями, однак тут він постає як звичайна людина, що має такі ж слабкості, як і всі інші. Він володіє всіма лицарськими якостями, але в той же час є більш людяним і реалістичним.

Критики порівнюють поведінку героїв твору з кодексом англійського Ордену Підв'язки. Девіз ордену honi soit qui mal y pense («хай засоромиться той, хто знайде тут зло») з'являється в кінці поеми. Пояси, які стали носити лицарі після пригоди Ґавейна, перегукуються з підв'язками. Можливо, девіз був приписаний не автором, а писарем, тим не менш, він створює зв'язок з цим лицарським орденом.

Християнське трактування  ред.

Дослідники вказують на паралель між тим, як леді Бертілак дарувала Ґавейну пояс, і тим, як Єва піднесла Адаму заборонений плід.
(Адам і Єва, Лукас Кранах, 1513)

Поема використовує безліч християнських алюзій — від образів Адама і Єви до Ісуса Христа. Існує бачення образу Ґавейна як Ноя, що відокремився від суспільства і отримав попередження від Зеленого Лицаря (представляє Бога) про прийдешній кінець Камелоту. Проте лицарі помилково трактували результат пригод Ґавейна і стали носити пояси самі, не піклуючись про те, що протиріччя правил їхнього суспільства, неможливість повного злиття лицарського і людського призведе до руйнування їхнього світу.

У зображенні Камелоту автор показує своє занепокоєння за долю суспільства, чиє неминуче падіння приведе до повного руйнування, визначеного Богом. Поема створювалася за часів Чорної смерті і найбільшого селянського повстання 1381 року — подій, що схилили людей до апокаліптичних вірувань, які відбилися у культурі і літературі. Відповідно до протилежної точки зору, Зелений Лицар представляє сторону зла і пов'язаний з дияволом, оскільки він зачарований феєю Морґаною.

Часто критики порівнюють зелений пояс із терновим вінцем Христа, а в самій поемі є вказівка на «Бога в терновому вінку».

По ходу розповіді Ґавейн зустрічає різні випробування, що перевіряють його відданість у служінні Богу. Коли Ґавейн збивається зі шляху по дорозі до Зеленої каплиці, він молиться Діві Марії і знаходить шлях. Однак при зустрічі з Зеленим Лицарем він сподівається на пояс, а не на Діву Марію, що, відповідно до християнського трактування, і призводить до переоцінки їхніх цінностей після зустрічі з лицарем і третього удару, який залишив шрам.

Також проводиться аналогія з історією Адама і Єви. Як і Адам, Ґавейн піддається спокусі і забирає собі пояс. На відміну від біблійного сюжету, Зелений Лицар прощає Ґавейна і дає йому шанс стати кращим і вчитися на своїх помилках.

Феміністичне трактування ред.

Леді Бертілак біля ліжка Ґавейна (із оригіналу манускрипту, автор невідомий)

Прихильники фемінізму розглядають поему як демонстрацію тотальної переваги жінок над чоловіками. Леді Бертілак і фея Морґана виявляються наймогутнішими персонажами, особливо Морґана, яка, залишаючись за кадром, почала всю цю гру, зачарувавши Зеленого Лицаря. Жінконенависницький монолог Ґавейна, в якому звинувачує жінок у всіх своїх нещастях і перераховує чоловіків, які стали жертвами жіночої підступності, підкріплює цю позицію критиків.

Існує протилежне трактування — розповідь фокусується на думках і вчинках чоловіків. Навіть леді Бертілак проявляє більше чоловічих, ніж жіночих якостей, а коли вона виходить з покоїв Ґавейна, його думки і почуття концентруються на перебігу подій, а не на жінці. Саме Ґавейн приймає всі рішення, що впливають на результат подій; тільки він несе відповідальність за те, що відбувається.

У сценах у спальні позитивні і негативні дії леді Бертілак продиктовані її бажанням. Почуття змушують її прийняти на себе чоловічу роль і домагатися взаємності. У той же час вони змушують її піти на зраду. Критики порівнюють її з біблійною Євою. Леді Бертілак змушує Ґавейна прийняти заборонений плід (пояс) і порушити договір з Бертілаком.

Постколоніальна інтерпретація ред.

З 1350 по 1400 роки, в період, коли, імовірно, був написаний твір, Уельс зазнав декількох нападів з боку Англії, яка прагнула колонізувати ці землі. Автор поеми пише на діалекті прикордонного регіону (межа Уельсу і Англії), тим самим потенційно він перебував в центрі протистояння. Таким чином, одним з основних полів для дослідження поеми є взаємодія і конфлікт в ній англійської та валлійської культур. Поема відображає також гібрид цих двох культур, що виник на кордоні держав та породив свої традиції і правила.

Маршрут Ґавейна ред.

Колодязь у Холівеллі — один з можливих пунктів, де зупинявся Ґавейн на шляху до Зеленої каплиці

Деякі дослідники спробували визначити географічний маршрут подорожі Ґавейна до Зеленої каплиці. У поемі згадуються острови Англсі; в даний час острів з такою назвою знаходиться біля узбережжя Уельсу. У рядку 700 йдеться про те, як Ґавейн перетнув Холі Хед, дослідники схиляються до того, що це могло бути місто Холівелл або Поултонське цистерціанське абатство в Пулфорді. Місто Холлівел асоціюється з обезголовлюванням Св. Вінефріди. За легендою, вона була страчена місцевим главою за відмову вступити з ним у сексуальні відносини. Її дядько, теж святий, приклав голову до тіла і оживив племінницю, залишивши на шиї лише білий шрам. Паралель цієї історії з пригодами Ґавейна підкріплює припущення про те, що він міг опинитися на шляху Ґавейна.

Замок Бертілака і Зелена каплиця знаходяться у тому регіоні, де проживав поет. Ймовірно, що замок перебував у окрузі Світхемлі, оскільки є збіги у топографічних деталях, зазначених у поемі, і там у XIV столітті жили всі тварини (олень, кабан, лисиця), на яких полював Бертілак. Можливо, що Зелена каплиця знаходиться або у Ладчерче, або у Ветонні, оскільки ці місця схожі на ті, що автор описував у творі.

Гомосексуальне трактування  ред.

Згідно дослідника Середньовіччя Річарда Зайковіца, Зелений Лицар є загрозою для гомосоціальних відносин середньовічного світу, особливо Камелоту, де чоловіча дружба є однією з основ суспільства. Дослідник заперечує гомоеротичне ставлення автора твору по відношенню до героя. Обійми і поцілунки Ґавейна і Бертілака є проявом саме лицарської дружби, а не гомосексуальних нахилів.

За часів, коли створювалася поема, католицька церква почала проявляти занепокоєння з приводу таких публічних проявів чоловічої дружби. В іншому творі, який увійшов у манускрипт, — Чистота — автор вказує на деякі вади людства, серед яких була і гомосексуальність. Іноді в критичних роботах вказується на те, що Ґавейн є «жіночним» персонажем, пасивно веде себе в сценах з леді Бертілак і виявляє більше емоцій по відношенню до її чоловіка.

Сучасні переклади сюжету  ред.

Книги ред.

У 1925 році Дж. Р. Р. Толкін і Е. В. Гордон опублікували видання, куди увійшов текст-оригінал і коментарі, які часто плутають з перекладом цього твору на сучасну англійську мову, створені пізніше Толкіном разом з перекладами Перлини і Сера Орфео. Переклад був опублікований в 1975 році через невеликий проміжок часу після смерті письменника. При перекладі Толкін намагався максимально зберегти відмінні риси поетики і стилістики поеми, особливості жанру і часу його написання; він зберіг і навіть розширив діапазон застосування алітерації, залишив архаїчні епітети і фрази. Переклади сюжету поеми увійшли до збірки Роджера Ланселіна Гріна Пригоди Короля Артура і лицарів Круглого Столу, опублікованої в 1953 році. У 1993 році Айріс Мердок написала роман Зелений Лицар, де сюжет поеми вплетений в реалії XX століття і являє себою особистісну драму і комедію помилок. У 2007 році Саймон Армітідж, що виріс в місцях, де жив автор «Сера Ґавейна», опублікував свій переклад, який привернув увагу читачів і критиків США і Великої Британії. Українською мовою збірка Сер Ґавейн і Зелений Лицар, а також Перлина і Сер Орфео вперше вийшла у перекладі Олени О'Лір у видавництві "Астролябія" 2021 року.

Театр ред.

У 1971 році Театр Тайнсайд (Ньюкасл-апон-Тайн) представив постановку Сера Ґавейна і Зеленого Лицаря (в перекладі Стоуна). У виставі використовувалися середньовічні музичні інструменти — нортумбрійські дудки, бойран та інші.

У 1992 році Саймон Корбл адаптував поему для постановки театральної трупи Мідсоммер, де використовувалися середньовічні музичні інструменти, музика і пісні.

Опера ред.

У 1978 році композитор Річард Блекфорд створив перший оперний переклад твору. Опера складалася з 6 сцен і була записана компанією Decca Records в 1979 році та випущена лейблом 'ARGO'.

У 1991 році Гаррісон Бертуїстл створив оперу під назвою Ґавейн. Опера отримала визнання критиків за збереження складності сюжету і одночасну подачу матеріалу в легкій ліричній музичній формі. У 2002 році вийшла опера «Гвінет і Зелений Лицар» (Gwyneth і Green Knight) Лінн Плаумен, де використовуються сюжетні мотиви поеми, але дія фокусується на супутниці Ґавейна — Гвінет, яка бажає стати лицарем. Ця версія отримала хороші відгуки за доступність матеріалу, привабливість для дитячої аудиторії та сімейного перегляду, але за використання сучасної мови і повчальність були отримані негативні оцінки.

Кінематограф ред.

Поему екранізували кілька разів.

Першими двома екранізаціями були Сер Ґавейн і Зелений Лицар 1973 року і Меч сміливця: Ґавейн 1984 року, де знялися Майлз О'Кіфф у ролі Ґавейна і Шон Коннері в ролі Зеленого Лицаря. Версія 1973 року зазнала критики за відхід від сюжетної лінії поеми. Наприклад, у фільм включені пригоди Ґавейна, не описані в поемі; також Бертілак і Зелений Лицар там ніяк не пов'язані.

Також був знятий однойменний телефільм у 1991 році («Сер Ґавейн і Зелений Лицар») і мультфільм у 2002 році. У 2021 році вийшов фільм "Легенда про Зеленого лицаря", зрежисований Девідом Лоурі.

Видання ред.

  • Толкін Дж. Р. Р. Сер Ґавейн і Зелений Лицар, а також Перлина і Сер Орфео / за редакцією Крістофера Толкіна ; переклала з англійської Олена О’Лір. Львів : Видавництво «Астролябія», 2021. 336 с..
  • Английские предания и легенды / Пер. с англ. С. Лихачёвой. Сост. Н. Будур. — М.: АСТ, Астрель, 2004. — 493 с. — (Серия: Литературный Альбион). — ISBN 5-17-022978-X. ISBN 5-271-08198-2. — Тираж: 5000 экз.
  • Сэр Гавейн и Зелёный рыцарь / Пер. с англ. В. П. Бетаки. — М.: Наука, 2003. — 250 с. — (Серия: Литературные памятники). — ISBN 5-02-032660-7. — Тираж: 2000 экз.
  • Сэр Гавейн и Зелёный Рыцарь / Пер. со среднеангл. Н. Резниковой и В. Тихомирова. — М.: Ладомир, 2005. — 319 с.; — М.: Аграф, 2006. — 336 с. — ISBN 5-7784-0310-0. — Тираж: 1000 экз.

Переклад Дж. Р. Р. Толкіна

  • Толкин Джон Р. Р. Профессор и чудовища / Пер. с англ. Н. Горелова, М. Каменкович и С. Степанова. Сост. Н. Горелов. — М.: Азбука-классика, 2006. — 208 с. — ISBN 5-352-01847-4. — Тираж: 5000 экз.
  • Толкин Джон Р. Р. Чудовища и критики: сборник статей, эссе, лекций и переводов / Пер. с англ. С. Лихачёвой. — М.: АСТ, 2008. — 416 с. — (Серия: Philosophy). — ISBN 978-5-17-046742-6. — Тираж: 3000 экз.

Примітки ред.

  1. The Norton Anthology of English Literature. — Vol. B. — P. 19-21; 160—161. — ISBN 0-393-92833-0.
  2. Web Resources for Pearl-poet Study: A Vetted Selection. University of Calgary. Архів оригіналу за 20 серпня 2011. Процитовано 1 квітня 2007. 
  3. З невідомих досі причин кельти використовували фразу «рік і один день» (a year and a day), коли мали на увазі рівно один рік.
  4. Pearl: Introduction. Medieval Institute Publications, Inc. 2001. Архів оригіналу за 20 серпня 2011. Процитовано 2 квітня 2007. 
  5. Turville-Petre, Thorlac. The Alliterative Revival. — P. 126-129. — ISBN 0-85991-019-9.
  6. Burrow, J. Ricardian Poetry. — P. 4-5. — ISBN 0-7100-7031-4.
  7. The Broadview Anthology of British Literature: The Medieval Period. — Vol. 1. — P. 235. — ISBN 1-55111-609-X.
  8. Nelles, William. The Pearl-Poet // Cyclopedia of World Authors. — MagillOnLiterature Plus, 1958.
  9. Peterson, Clifford J. The Pearl-Poet and John Massey of Cotton, Cheshire // The Review of English Studies, New Series. — 1974. — P. 257-266.
  10. Sir Gawain and the Green Knight. Representative Poetry Online. University of Toronto Libraries. 1 серпня 2002. Архів оригіналу за 20 серпня 2011. Процитовано 20 січня 2007. 
  11. Brewer, Elisabeth. Sir Gawain and the Green Knight. — ISBN 0-85991-359-7.
  12. Friedman, Albert B. Morgan le Fay in Sir Gawain and the Green Knight // Speculum. — 1960. — Vol. 35, № 2. — P. 260—274.
  13. Hahn, Thomas. The Greene Knight : [ 21 жовтня 2010] // Sir Gawain: Eleven Romances and Tales. — Western Michigan University Medieval Institute Publications, 2000. — ISBN 1-879288-59-1.
  14. Hahn, Thomas. The Turke and Sir Gawain // Sir Gawain: Eleven Romances and Tales. — Western Michigan University Medieval Institute Publications, 2000. — ISBN 1-879288-59-1.
  15. Hahn, Thomas. The Carle of Carlisle // Sir Gawain: Eleven Romances and Tales. — Western Michigan University Medieval Institute Publications, 2000. — ISBN 1-879288-59-1.
  16. Kittredge, George Lyman. A Study of Sir Gawain and the Green Knight. — P. 76.
  17. Burrow, J. A. A Reading of Sir Gawain and the Green Knight. — P. 162. — ISBN 0-7100-8695-4.
  18. Burnley, J. D. The Hunting Scenes in 'Sir Gawain and the Green Knight // The Yearbook of English Studies. — 1973. — Vol. 3. — P. 1-9.
  19. Ong, Walter J. The Green Knight’s Harts and Bucks // Modern Language Notes. — 1950. — P. 536-539.
  20. Woods, William F. Nature and the Inner Man in Sir Gawain and the Green Knight // The Chaucer Review. — 2002. — Vol. 36, № 3. — P. 209-227.
  21. Green, Richard Hamilton. Gawain’s Shield and the Quest for Perfection // ELH. — 1962. — P. 121-139.
  22. Ця точка зору вперше була запропонована Джоном Спірсом у його роботі Scrutiny, том XVI, iv, 1949 (включеній у його антологію Medieval English Poetry: The Non-Chaucerian Tradition, rev. ed. 1962).
  23. Harwood, Britton J. Gawain and the Gift // PMLA. — 1991. — P. 483-99.
  24. Sir Gawain and the Green Knight. — 264 p. — ISBN 978-0-19-811486-4.
  25. Clark, S. L., Wasserman, Julian N. The Passing of the Seasons and the Apocalyptic in Sir Gawain and the Green Knight // South Central Review. — 1986. — P. 5-22.
  26. Robertson, D. W. Jr. Why the Devil Wears Green // Modern Language Notes. — 1954. — P. 470-472.
  27. Chamberlin, Vernon A. Symbolic Green: A Time-Honored Characterizing Device in Spanish Literature // Hispania. — 1968. — P. 29-37.
  28. Goldhurst, William. The Green and the Gold: The Major Theme of Gawain and the Green Knight // College English. — 1958. — P. 61-65.
  29. Williams, Margaret. The Pearl Poet, His Complete Works.
  30. Lewis, John S. Gawain and the Green Knight // College English. — 1959. — P. 50-51.
  31. Besserman, Lawrence. The Idea of the Green Knight // ELH. — The Johns Hopkins University Press, 1986. — P. 219-239.
  32. Hahn, Thomas. The Greene Knight // Sir Gawain: Eleven Romances and Tales. — Western Michigan University Medieval Institute Publications, 2000. — ISBN 1-879288-59-1.
  33. Hahn, Thomas. King Arthur and King Cornwall // Sir Gawain: Eleven Romances and Tales. — Western Michigan University Medieval Institute Publications, 2000. — P. 427. — ISBN 1-879288-59-1.
  34. Rix, Michael M. A Re-Examination of the Castleton Garlanding. — P. 342-344.
  35. Lasater, Alice E. Spain to England: A Comparative Study of Arabic, European, and English Literature of the Middle Ages. — ISBN 0-87805-056-6.
  36. Buchanan, Alice. The Irish Framework of Sir Gawain and the Green Knight // PLMA. — 1932. — Vol. 47, № 2. — P. 315–338.
  37. Friedman, Albert B. Morgan le Fay in Sir Gawain and the Green Knight // Medieval Academy of America. — Speculum, 1960. — Vol. 35, № 2.
  38. Berger, Sidney E. Gawain’s Departure from the Peregrinatio.
  39. У поемі вперше в англійській писемності було використано слово «пентакль» (pentangle) (Oxford English Dictionary Online).
  40. Arthur, Ross G. Medieval Sign Theory and Sir Gawain and the Green Knight. — P. 22-26. — ISBN 0-8020-5717-9.
  41. LaBossière, Camille R. Solomon // A Dictionary of Biblical Tradition in English Literature. — Grand Rapids, Michigan : William B. Eerdmans Publishing Company, 1992. — P. 722.
  42. Hulbert, J. R. Syr Gawayn and the Grene Knyzt (Concluded) // Modern Philology. — 1916. — P. 689-730.
  43. Jackson, I. Sir Gawain’s Coat of Arms // The Modern Language Review. — 1920. — P. 77-79.
  44. Cooke, Jessica. The Lady's 'Blushing' Ring in Sir Gawain and the Green Knight // The Review of English Studies. — 1998. — Вип. 193. — Vol. 49. — P. 1–8.
  45. Malcolm, A., Walrdon, R. The Poems of the Pearl Manuscript. — 273 p. — ISBN 0-85989-514-9.
  46. Borroff, Marie. Sir Gawain and the Green Knight, Patience, Pearl: Verse Translations. — 58 p. — ISBN 978-0-393-97658-8.
  47. Howard, Donald R. Structure and Symmetry in Sir Gawain. — Speculum, 1964. — P. 425-433.
  48. Mills, M. Christian Significance and Roman Tradition in Sir Gawain and the Green Knight // Critical Studies of Sir Gawain and the Green Knight / Eds. Donald R. Howard & Christian Zacher.. — Notre Dame, Indiana : University of Notre Dame Press, 1970. — P. 85-105.
  49. Engelhardt, George J. The Predicament of Gawain // Modern Language Quarterly. — 1955. — P. 61-62.
  50. Reichardt, Paul F. Gawain and the Image of the Wound // PMLA. — 1984. — Vol. 99, № 2. — P. 154–61.
  51. Фрай Н. Анатомия критики. — ISBN 978-5-9989-0201-7.
  52. Markman, Alan M. The Meaning of Sir Gawain and the Green Knight // PMLA. — 1957. — P. 574-586.
  53. Goodlad, Lauren M. The Gamnes of Sir Gawain and the Green Knight // Comitatus: A Journal of Medieval and Renaissance Studies. — 1987. — Vol. 18, № 4.
  54. Cox, Catherine. Genesis and Gender in Sir Gawain and the Green Knight // The Chaucer Review. — 2001. — P. 379-390.
  55. Pugh, Tison. Saint Louis University Gawain and the Godgames // Christianity and Literature. — 2002. — P. 526-551.
  56. Mills, David. The Rhetorical Function of Gawain’s Antifeminism? // Neuphilologische Mitteilungen. — 1970. — P. 635.
  57. Heng, Geraldine. Feminine Knots and the Other Sir Gawain and the Green Knight. — 1991. — P. 500-514.
  58. Burns, E. J. Courtly Love: Who Needs It? Recent Feminist Work in the Medieval Tradition // Signs. — 2001. — P. 23-57.
  59. Rowley, Sharon M. Textual Studies, Feminism, and Performance in Sir Gawain and the Green Knight // The Chaucer Review. — 2003. — Vol. 38. — P. 158-177.
  60. Twomey, Michael. Anglesey and North Wales. Travels With Sir Gawain. Ithaca University. Архів оригіналу за 20 серпня 2011. Процитовано 21 червня 2007. 
  61. Twomey, Michael. The Holy Head and the Wirral. Travels With Sir Gawain. Ithaca University. Архів оригіналу за 20 серпня 2011. Процитовано 21 червня 2007. 
  62. Twomey, Michael. Hautdesert. Travels With Sir Gawain. Ithaca University. Архів оригіналу за 20 серпня 2011. Процитовано 21 червня 2007. 
  63. Twomey, Michael. The Green Chapel. Travels With Sir Gawain. Ithaca University. Архів оригіналу за 20 серпня 2011. Процитовано 21 червня 2007. 
  64. Zeikowitz, Richard E. . — Т. 65, № 1. — С. 67-80.
  65. Dinshaw, Carolyn. . — Т. 24, № 2/3. — С. 204—226.
  66. Tolkien, J. R. R. Sir Gawain and the Green Knight, Pearl, and Sir Orfeo. — ISBN 978-0-345-27760-2.
  67. White, Michael. Tolkien: A Biography. — ISBN 0-451-21242-8.
  68. Шарлаимова Г. Т., Козлов В. В. Некоторые особенности перевода Дж.Р.Р.Толкином средневековой английской поэмы «Сэр Гавэйн и Зеленый Рыцарь» // Литература в контексте культуры: Материалы межвузовской научно-практической конференции. — 1994. — С. 51-57.
  69. Мёрдок, Айрис. Зелёный Рыцарь. — ISBN 978-5-699-38359-7.
  70. Hirsch, Edward. (16 грудня 2007). A Stranger in Camelot. The New York Times. с. 7.1. Архів оригіналу за 20 серпня 2011. Процитовано 16 березня 2010. 
  71. Armitage, Simon. Sir Gawain and the Green Knight: A New Verse Translation. — ISBN 978-0-393-06048-5.
  72. Stone, Brian. Sir Gawain and the Green Knight.
  73. Corble, Simon. This is the Man — Sir Gawain. Архів оригіналу за 20 серпня 2011. Процитовано 9 червня 2017. 
  74. Фотоархів з театральної постановки «Ґавейна» на flickr. Архів оригіналу за 20 серпня 2011. Процитовано 9 червня 2017. 
  75. ARGO ZK 85: Sir Gawain and the Green Knight; an opera in six scenes by Richard Blackford.
  76. Bye, Anthony. . — Т. 132, № 1779. — С. 231–33.
  77. . lynneplowman.co.uk. Архів оригіналу за 14 жовтня 2007. Процитовано 3 листопада 2007. 
  78. Kimberley, Nick. (11 травня 2003). . The Independent on Sunday. Архів оригіналу за 19 червня 2008. Процитовано 26 січня 2008. 
  79. Gawain and the Green Knight (1973) на сайті IMDb (англ.)
  80. Sword of the Valiant: The Legend of Sir Gawain and the Green Knight (1984) на сайті IMDb (англ.)
  81. Mills, Maldwyn. . — Т. 21. — С. 336-337.
  82. Gawain and the Green Knight (1991) (TV) на сайті IMDb (англ.)
  83. Sir Gawain and the Green Knight (2002) (TV) на сайті IMDb (англ.)

Посилання ред.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Ser Gavejn i Zelenij Licar angl Sir Gawain and the Green Knight aliteracijna poema nevidomogo avtora XIV stolittya yaka ye licarskim romanom sho prisvyachenij prigodam sera Gavejna pleminnika korolya Artura i vidobrazhaye duh licarstva ta virnosti svoyemu slovu Obrazi vikoristani u poemi zarodilis u keltskij germanskij ta inshih folklorno mifologichnih tradiciyah 1 2 Ser Gavejn i Zelenij LicarSir Gawain and the Green KnightOriginal manuskriptu Ser Gavejn i Zelenij Licar Cotton Nero A x Zhanr Poema Licarskij romanAvtor nevidomijMova serednoanglijskaNapisano XIVstolittyaKrayina Korolivstvo AngliyaVidavnictvo University of Chicago Press Cej tvir u VikishovishiSer Gavejn i Zelenij Licar viznachnij zrazok licarskogo romanu de ye tipovij dlya zhanru syuzhet pov yazanij iz prohodzhennyam geroyem riznih viprobuvan yaki buli perevirkoyu jogo yakostej Riznomanitni kritichni traktuvannya poemi vid hristiyanskoyi do feministichnoyi visvitlyuyut riznomanitni u tvori temi yak napriklad konflikt mizh zhitelyami Angliyi ta Uelsu V anglomovnih krayinah interes do tvoru zberigayetsya zavdyaki perekladu iz serednoanglijskoyi na suchasnu anglijsku movu Dzhonom R R Tolkinom Isnuyut takozh perekladi Sajmona Armitidzha i Dzhona Gardnera ta kilka ekranizacij Zmist 1 Syuzhet 2 Avtorstvo poemi 3 Virshovana forma 4 Podibni syuzheti 5 Tematika tvoru 5 1 Spokusa i viprobuvannya 5 2 Polyuvannya i spokusa 5 3 Lyudska priroda proti kodeksu licarya 5 4 Gra 5 5 Pori roku 6 Simvolizm 6 1 Simvolichne znachennya zelenogo koloru 6 2 Zelenij Licar 6 3 Poyas 6 4 Pentakl 6 5 Kilce 6 6 Chisla 6 7 Rani 7 Interpretaciya poemi 7 1 Licarskij roman 7 2 Hristiyanske traktuvannya 7 3 Feministichne traktuvannya 7 4 Postkolonialna interpretaciya 7 5 Marshrut Gavejna 7 6 Gomoseksualne traktuvannya 8 Suchasni perekladi syuzhetu 8 1 Knigi 8 2 Teatr 8 3 Opera 8 4 Kinematograf 9 Vidannya 10 Primitki 11 PosilannyaSyuzhet red nbsp Ser Gavejn i Zelenij Licar iz originalu manuskriptu ilyustraciya nevidomogo hudozhnika Opovid pochinayetsya u Kameloti pid chas svyatkuvannya Novogo roku Korol Artur vlashtovuye svyato i rozdaye podarunki U rozpal veseloshiv z yavlyayetsya Zelenij Licar iz velikoyu sokiroyu i proponuye pari Vin prosit kogo nebud iz prisutnih udariti jogo za umovi sho cherez rik i odin den Zelenij Licar zavdast vidpovidnogo udaru 3 Gavejn najmolodshij iz licariv Artura i jogo pleminnik prijmaye viklik i vidrubuye jomu golovu ale Zelenij Licar stavit svoyu golovu na misce nagaduye Gavejnu pro zustrich u Zelenij kaplici ta jde Cherez rik Gavejn yide na poshuki Zelenoyi kaplici i potraplyaye u zamok lorda Bertilaka i jogo druzhini Gavejn rozpovidaye yim pro svij dogovir Bertilak govorit sho Zelena kaplicya znahoditsya blizko vid zamku i proponuye Gavejnu zalishitisya na gostinu Nastupnogo dnya Bertilak i Gavejn domovlyayutsya pershij viddast Gavejnu vse sho zdobude pid chas polyuvannya za den natomist Gavejn viddast jomu vse sho vin za cej den yakimos chinom otrimaye Za vidsutnosti cholovika ledi Bertilak namagayetsya spokusiti Gavejna Ta yij ce ne vdayetsya okrim odnogo pocilunka Uvecheri Bertilak viddaye Gavejnu olenya u vidpovid toj otrimuye zdobutij za den pocilunok Nastupnogo dnya vidbuvayetsya obmin kabana na dva pocilunki Tretogo dnya ledi Bertilak viddaye Gavejnu zelenij shovkovij poyas yakij zahishaye vid bud yakoyi fizichnoyi shkodi Uvecheri Gavejn povernuv tilki tri pocilunki v obmin na lisicyu ale poyas zalishiv sobi U viznachenij den Gavejn vidbuvaye do Zelenoyi kaplici de Zelenij Licar dvichi zamahuyetsya sokiroyu na Gavejna ale dvichi zupinyayetsya Vtretye Zelenij Licar zalishaye jomu nevelikij shram na shiyi Potim Zelenij Licar rozkrivaye svoyu tayemnicyu vin lord Bertilak i poyasnyuye sho vsi manipulyaciyi buli zdijsneni charivniceyu Morganoyu zloyu sestroyu Artura Licari proshayutsya i zalishayutsya druzyami Gavejn povertayetsya u Kamelot odyagnutij u zelenij poyas na znak soromu i nevikonanoyi obicyanki Licari Kruglogo Stolu takozh zobov yazuyutsya pov yazuvati zeleni poyasi dlya nagaduvannya pro prigodi Gavejna Avtorstvo poemi red Spravzhnye im ya avtora abo avtoriv poemi nevidomo Ale deyaki vidomosti pro osobistist avtora mozhna otrimati bezposeredno iz samih tvoriv Manuskript sho zberigsya do nashih dniv u yakomu mistilisya poema Ser Gavejn i Zelenij Licar ta tri religijni tvori vidomij yak Cotton Nero A x nazvanij za im yam vlasnika kolekcionera Roberta Kottona Do Kottona rukopis nalezhav perekladachevi ta vchenomu Genri Savilyu 4 Nebagato vidomo pro poperednih vlasnikiv u 1824 roci koli rukopis bulo nadrukovano u drugomu vidanni Istoriyi Tomasa Vortona pro tvori bulo praktichno nichogo ne vidomo Tekst Sera Gavejna i Zelenogo Licarya buv nadrukovanij povnistyu tilki u 1839 roci 5 6 Chasom napisannya tvoru vvazhayetsya kinec XIV stolittya takim chinom lyudina yaka napisala Sera Gavejna i Zelenogo Licarya suchasnik Dzheffri Chosera avtora Kenterberijskih opovidan 7 Tri inshih tvori z rukopisu Perlinu Chistotu i Terpinnya pripisuyut avtorstvu togo zh poeta ale yihnij tekst zapisanij inshoyu lyudinoyu vidsutni konkretni dokazi togo sho vsi chotiri tvori vijshli z pid pera odnogo i togo zh avtora ale rezultati porivnyalnogo analizu dialektizmiv poetichnoyi formi i movi shilyayutsya do togo sho v usih cih tvorah odin avtor 8 Vidomosti pro avtora dosit rozmiti U 1925 roci pislya doslidzhen alyuzij stilyu i tematiki tvoru Dzh R R Tolkin i E V Gordon zrobili visnovok Najchastishe avtorstvo tvoru pripisuyut Dzhonu Messi Kottonskomu 9 Vin zhiv u tomu zh regioni i mozhlivo ye avtorom poemi Sv Erkenvald stilistichno podibnoyu do Sera Gavejna i Zelenogo Licarya ale Sv Erkenvalda chastishe vidnosyat do inshoyi epohi i avtor vvazhayetsya nevidomim do cogo chasu Virshovana forma red Ser Gavejn i Zelenij Licar skladayetsya iz 2530 ryadkiv ta 101 stansa napisanij u tipovomu dlya kincya XIV stolittya stili Aliterativnogo Vidrodzhennya Zamist metrichnoyi skladovoyi strukturi i rim vikoristovuyetsya aliteracijnij virsh yakij bazuyetsya na dvoh nagoloshenih skladah na pochatku ryadka ta dvoh u kinci Kozhnij ryadok zavzhdi mistit pauzu cezuru sho rozdilyaye ryadok na dvi chastini Poslidovnik tradiciyi svoyih poperednikiv avtor poemi vistupaye bilsh vilno shodo standartiv virshuvannya Poet rozbivaye aliteracijni ryadki na rizni za velichinoyu grupi nominalni stansi zakinchuyutsya ritmichnoyu sekciyeyu iz p yati ryadkiv vidomih yak bob and wheel de bob duzhe korotkij ryadok yakij inkoli skladayetsya tilki z dvoh skladiv za yakim ide wheel dovgij ryadok iz vnutrishnim ritmom Original Suchasna anglijska bob ful clene wheel for wonder of his hwe men hadeset in his semblaunt senehe ferde as freke were fadeand oueral enker grene ryadki 146 150 10 bob full clean wheel Great wonder of the knightFolk had in hall I ween Full fierce he was to sight And over all bright green ryadki 146 150 Podibni syuzheti red nbsp Legendarnij irlandskij geroj Kuhulin yak i Gavejn zitknuvsya iz viprobuvannyam svoyih yakostej Kuhulin ubivaye sobaku Kulina Stiven Rid 1904 Najranisha istoriya de zustrichayetsya zitnennya golovi napisana u VIII stolitti irlandska saga Pir Brikrena U nij supernik Kuhulina zamahuyetsya trichi sokiroyu ta vidpuskaye geroya z mirom Pari na obezgolovlyuvannya takozh z yavlyayetsya u tvori kincya XII stolyattya Zhittya Karadoka i u tak zvanomu pershomu prodovzhenni licarskogo romanu Perseval abo Povist pro Graal Kretyena de Trua Lanselot stikayetsya z podibnim pari u tvori pochatku XIII stolittya Perlesvaus V istoriyah Divchina z vislyukom The Girl with the Mule abo The Mule Without a Bridle ta Hunbaut Gavejn potraplyaye u podibni situaciyi U Hunbaut Gavejn vidrubuye golovu protivniku vstignuvshi znyati z nogo charivnij plash yakij jogo zahishav U kilkoh istoriyah zhinki tak samo yak i ledi Bertilak chasto za vimogoyu svoyih cholovikiv pereviryayut licariv Ider Yder Lanselot Graal Hunbaut i Licar Mecha The Knight of the Sword U dvoh ostannih golovnim geroyem ye Gavejn 11 U serednovichnomu cikli vallijskih povistej Mabinogion Pujll minyayetsya miscyami z Araunom volodarem Annuna potojbichnogo svitu Nezvazhayuchi na te sho Pujll prijmaye zovnishnist Arauna vin zmig vitrimati i ne piddatisya spokusi vstupiti u zv yazok iz druzhinoyu ostannogo 12 Pislya poyavi Sera Gavejna i Zelenogo Licarya buli stvoreni podibni za syuzhetom tvori Zelenij Licar The Green Knight XV XVII st rimovanij poetichnij perekaz tiyeyi zh istoriyi 13 U comu tvori syuzhet sproshenij bilsh detalno rozkrivayutsya motivi geroyiv deyaki imena zmineni V inshomu tvori Turok i Gavejn The Turke and Gowin XV st pri dvori Korolya Artura z yavlyayetsya turok i proponuye podibni iz Zelenim Licarem pari 14 Karl iz Karlajla The Carle of Carlisle XVII st takozh podibnij iz Serom Gavejnom i Zelenim Licarem Karl proponuye Gavejnu vidrubati jomu golovu v obmin na mozhlivist potim samomu zavdati udaru 15 Na vidminu vid syuzhetu Sera Gavejna i Zelenogo Licarya Karl zhivij pislya udaru Gavejna ale ne zavdaye vidpovidnij udar Tematika tvoru red Spokusa i viprobuvannya red nbsp Licari chasto piddayutsya viprobuvannyu svogo vminnya znahoditi balans mizh kodom povedinki i licarskoyu chestyu z odnogo boku ta kurtuaznim kohannyam i pokloninnyam Prekrasnij Dami z inshogo Bog na pomich Edmund Lejton 1900 Osnovoyu syuzhetu Sera Gavejna i Zelenogo Licarya ye viprobuvannya Gavejna na virnist licarskim pravilam U tvori predstavlena tipova dlya serednovichnoyi literaturi fabula spokusi de licar prohodiv seriyu viprobuvan u yakih mav viyavlyavlyati tu chi inshu chesnoti Chasto viprobuvannya pochinalos pislya pevnih pomilok dopushenih licarem 16 Uspih u viprobuvannyah chasto davav licaryu pevnu udachu abo nevrazlivist Vid uspihu Gavejna zalezhalo jogo zhittya hocha vin pro ce ne znaye Krim licarskogo kodeksu Gavejn povinen dotrimuvatis pravil kurtuaznogo kohannya Kodeks licarya nakazuye jomu robiti vse pro sho prosit dama Gavejn ne mozhe vidmovitis vid podarunka u viglyadi poyasu ale pri comu vin povinen vikonati obicyanku i viddati vse sho vin otrimav za cej den Gavejn voliye zalishiti poyas sobi porushivshi slovo i zalishivshis virnim dami Nezvazhayuchi na spriyatlivij dlya sebe rezultat Gavejn ne zmig proyaviti sebe yak shlyahetnij licar Ce viprobuvannya demonstruye konflikt sho vinikaye mizh licarskim kodeksom i pravilami kurtuaznoyi povedinki yaki yak viyavilos mozhut buti nesumisnimi u pevnih situaciyah 17 Polyuvannya i spokusa red U doslidzhennyah poemi chasto provoditsya paralel mizh scenami polyuvannya ta spokusi Znachushi epizodi finalne polyuvannya na lisicyu i pidnoshennya u podarunok magichnogo poyasu jdut u porivnyanni Gavejn yak lisicya boyitsya za svoye zhittya i shukaye sposobi vryatuvatisya vid sokiri Zelenogo Licarya Yak i lisicya Gavejn vikoristovuye svoyu hitrist Ledi Bertilak takozh povoditsya podibno do lisici i zminyuye taktiku spokusi 18 Pershi dvi sceni polyuvannya mensh pokazovi hocha doslidniki namagayutsya znajti zv yazok mizh nimi i povedinkoyu Gavejna Napriklad vidomo sho polyuvannya na olenya u ti chasi malo chitkij reglament i pravila yak i licarskij kodeks stosovno zhinok 19 Polyuvannya na olenya yak i povedinka ledi Bertilak togo dnya legke zanyattya bez proyavu osoblivoyi zavzyatosti Na vidminu vid poperednogo polyuvannya na kabana bilsh skladnij lyutij proces Pid chas polyuvannya na kabana vikoristovuvavsya mech mislivec povinen pidhoditi do zvira sam odin pri comu kaban mozhe serjozno jogo poraniti Ledi Bertilak takozh vede sebe bilsh naporisto ale Gavejn umilo opirayetsya Obidvi sceni demonstruyut peremogu morali Gavejn i Bertilak peremagayut u svoyih dvoboyah sam na sam Lyudska priroda proti kodeksu licarya red Priroda na protivagu racionalnomu i sistematizovanomu ustroyu Kamelotu yavlyaye soboyu desho haotichne i nekontrolovane u poemi Ser Gavejn i Zelenij Licar Vershnik na zelenomu koni yakij potraplyaye u mirni volodinnya korolya Artura simvolichne zobrazhennya prirodnoyi stihiyi sho rozbushuvalasya Priroda porushuye zvichnij poryadok zhittya v opovidi yak simvolichno tak i pryamo zachipayuchi dushevni yakosti lyudej Priroda vzhivayetsya v dvoh znachennyah svit navkolo i lyudska sutnist Druge staye prichinoyu konfliktiv mizh Gavejnom i Zelenim Licarem na pochatku romanu mizh spokusoyu i borgom v zamku Bertilaka de na tretij den mizh chestyu i vlasnim zhittyam Gavejn vibiraye druge Priroda nazavzhdi zalishayetsya z lyudinoyu i vseredini neyi roblyachi yiyi nedoskonaloyu 20 U tvori Gavejn ob yekt perevirki na zdatnist lyudini kontrolyuvati prirodu 21 Isnuyut inshi interpretaciyi syuzhetu de v osnovnomu konflikti tvoru bachitsya alegoriya borotbi hristiyanstva predstavlenogo u viglyadi licarskogo tovaristva i yazichnictva U zapeklij borotbi proti yazichnikiv hristiyanstvo povnistyu vidirvalosya vid vitokiv zhittya v prirodi ta zhinochoyi sutnosti buttya Zelenij poyas yavlyaye soboyu vse te chogo brakuye licarskomu pentaklyu tilki cej predmet mozhe vryatuvati Gavejna Arturianske suspilstvo prirechene poki vono ne usvidomlyuye nedosyazhnist svoyih idealiv i zaradi cilisnosti i zdorovogo realizmu ne prijme yazichnicki cinnosti sho predstavleni Zelenim Licarem 22 Gra red Slovo gomen gra zustrichayetsya u poemi 18 raziv Jogo podibnist zi slovom gome lyudina yake z yavlyayetsya 21 raz prizvelo do togo sho u deyakih doslidzhennyah romanu mayut velike znachennya zv yazki lyudej ta igor Pid igrami tut rozumiyetsya viprobuvannya na shlyahetstvo viklik Zelenogo Licarya na Rizdvyanu gru Gra na obmin darami zagalnoprijnyatij zvichaj germanskoyi kulturi Koli lyudina otrimuvala podarunok to bula zobov yazana podaruvati u vidpovid krashij podarunok abo zh rizikuvala vtratoyu chesti 23 Poema koncentruyetsya na dvoh igrah obmin udarami ta obmin peremogami Elementi cih igor nayavni j v inshih tvorah ale vpershe z yavlyayutsya u Gavejni 24 Pori roku red Chas dati sezoni i cikli v poemi Ser Gavejn i Zelenij Licar nesut u sobi simvolichnij vidtinok Syuzhetna diya pochinayetsya naperedodni Novogo roku a kulminaciya vidbuvayetsya cherez rik i odin den u Novij rik Gavejn zalishaye Kamelot u Den usih svyatih i priyizhdzhaye v zamok Bertilaka v Svyatvechir Tvir pochinayetsya i zakinchuyetsya vzimku sho mozhe sluzhiti sproboyu avtora peredati neminuchist smerti vsogo v tomu chisli dobra i blagorodstva Cya tema posilyuyetsya vidsilannyam do Troyanskoyi vijni 25 silna i zdavalosya neperemozhna naciya zaginula cherez gordist i zarozumilist Simvolizm red Simvolichne znachennya zelenogo koloru red nbsp Otec Avgustin i Satana Mihael Paher XV st Diyavol zelenogo koloru Poeti togo chasu napriklad Dzheffri Choser takozh pov yazuvali zelenij kolir z diyavolom iz chogo doslidniki serednovichnoyi literaturi zrobili visnovok pro obraz Zelenogo Licarya 26 Cherez riznomanitni chasto superechlivi traktuvannya znachennya zelenogo koloru jogo simvolika v poemi zalishayetsya nedostatno yasnoyu V anglijskomu folklori ta literaturi zelenij kolir tradicijno asociyuvavsya z prirodoyu i yiyi atributami rodyuchistyu i vidrodzhennyam Tvori Serednovichchya takozh pov yazuvali kolir iz lyubov yu i osnovnimi bazhannyami lyudini 27 28 U zv yazku z prichetnistyu do fej i duhiv u rannomu anglijskomu folklori zelenij kolir takozh ototozhnyuvavsya z chaklunstvom pidstupami diyavola i zlom Takozh kolir mig uosoblyuvati zanepad i otruyennya 29 U poyednanni z zolotom zelenij kolir chasto oznachav molodist yaka vidhodit 30 U keltskij mifologiyi zelenij kolir asociyuyetsya z neshastyam i smertyu i tomu unikali jogo vikoristannya v odyazi Zelenij poyas sho spochatku vikoristovuvavsya dlya zahistu stav simvolom ganbi i boyaguztva ostatochno stavshi simvolom slavi u licariv Kamelotu cej poyas simvolizuye transformaciyu vid dobra do zla i navpaki takim chinom zelenij kolir nese v sobi simvoliku i psuvannya i vidrodzhennya 31 Zelenij Licar red Doslidzhennya obrazu Zelenogo Licarya provodilisya z dnya viyavlennya manuskriptu poemi Vin mig buti variaciyeyu Zelenoyi lyudini mifologichnoyi istoti pov yazanoyi z prirodoyu u tvorah serednovichnogo mistectva hristiyanskim simvolom abo diyavolom K S Lyuyis yakij doslidzhuvav Serednovichchya skazav sho personazh buv takim zhe yaskravim i konkretnim yak i bud yakij literaturnij obraz a Dzh R R Tolkin govoriv sho vin najskladnishij personazh u poemi Osnovna funkciya Zelenogo Licarya v Arturianskij literaturi suditi i viprobovuvati licariv Takim chinom vin odnochasno ye zhahlivim dobrozichlivim i tayemnichim geroyem Personazh z yavlyayetsya she v dvoh poetichnih tvorah Zelenij licar The Greene Knight i Korol Artur i Korol Kornuolskij King Arthur and King Cornwall 32 33 Doslidniki namagalisya znajti zv yazok mizh Zelenim Licarem i inshimi geroyami takimi yak Zelenij Dzhek z anglijskogo folkloru i Hizir 34 35 ale poki ne viyavili bud yakih konkretnih vidnosin mizh personazhami Isnuye jmovirnist sho zelenij kolir buv pripisanij personazhu pomilkovo v rezultati nepravilnogo perekladu abo rozuminnya poetom irlandskogo slova glas yake mozhe poznachati krim zelenogo sirij kolir U Smerti Kuroya irlandska legenda Kuroj zamishaye Bertilaka i chasto imenuyetsya lyudinoyu v sirij mantiyi Hocha slova vikoristani u tvori dlya poznachennya sirogo koloru lachtna abo odar poznachayut molochno sirij i temnij kolori vidpovidno u bilsh piznih tvorah de z yavlyayetsya Zelenij Licar vikoristovuyetsya slovo glas sho moglo prizvesti do nepravilnogo rozuminnya zmistu 36 nbsp Vidoma geroyinya arturianskogo ciklu Charivnicya Shalot nosit serednovichnij poyas Dzhon Vilyam Votergaus 1888 Poyas red Simvolichna rol poyasa v poemi rozglyadayetsya doslidnikami tvoru v riznih klyuchah pochinayuchi vid seksualnogo i zakinchuyuchi duhovnim Ti hto dotrimuyutsya pershoyi tochki zoru stverdzhuyut sho poyas simvolizuye seksualnij trofej 37 Odnak ne zovsim yasno hto ye peremozhcem Gavejn chi ledi Bertilak Duhovne znachennya poyasa polyagaye v tomu sho za jogo dopomogoyu Gavejn spodivayetsya zahistiti sebe vid zagibeli tim samim pokazuyuchi sho jogo vira v Boga i jogo dopomoga nedostatnya oskilki vstavshi pered faktom neminuchoyi zagibeli Gavejn voliye doviritisya magichnogo poyasu a ne Bozhij voli 38 Zelenogo Licarya inodi porivnyuyut z Hristom yakij podolav smert i voskres a Gavejna z tipovim hristiyaninom yakij viruyuchi v Boga vse zh poboyuyetsya smerti Poyas riznoplanovij simvol tvoru sho staye klyuchovim momentom syuzhetu Gavejn zdatnij protistoyati prijomam ledi Bertilak ale ne mozhe vidmovitisya vid charivnih vlastivostej poyasa Vin namagayetsya diyati v ramkah kodeksu licarya ale u tvori chitko proyavlyayetsya superechlivist i neuzgodzhenist riznih licarskih pidvalin sho chasom zaperechuyut odna odnu Gavejn rozrivayetsya mizh obov yazkovim sluzhinnyam Dami i vikonannyam yiyi prohan ta svoyeyu obicyankoyu Bertilaku Odnak na rishennya Gavejna vzyati poyas vplinuli ne ci protirichchya a jogo vlasni strahi U kinci poemi Gavejn povertayetsya v Kamelot odyagnenim u zelenij poyas yak simvol boyaguztva i korol Artur nakazuye usim licaryam nositi taki poyasi na pam yat pro prigodu Gavejna pochasti cej akt viklikanij i viznannyam togo sho vsi voni v pershu chergu ye lyudmi i lishe potim licaryami Pentakl red Div takozh Pentagrama nbsp Zobrazhennya na shiti Gavejna zolotij pentakl na chervonomu foniPentakl zobrazhenij na shiti Gavejna na dumku bagatoh doslidnikiv oznachaye doskonalist geroya i jogo perevagu nad silami zla 39 Simvol vikoristovuyetsya tilki v comu tvori bilsh togo dlya opisu simvolu poet vikoristav 46 ryadkiv ce najdovshij i dokladnij opis simvolichnoyi detali v tvori 40 U poemi pentakl harakterizuyetsya yak simvol virnosti i neskinchennij vuzol U ryadku 625 zaznachayetsya sho ce znak Solomona Car Solomon sho zhiv u X stolitti do n e nosiv kilce z pentagramoyu yake za legendoyu vin otrimav vid arhangela Mihayila Vvazhalosya sho pentagrama davala Solomonu vladu nad demonami 41 Pentagrama nese v sobi i magichni elementi U Nimechchini cej simvol nazivavsya Drudenfuss i mistivsya na budinkah ta inshih ob yektah iz metoyu vidlyakuvannya zla 42 Znak takozh nanosivsya na zbroyu prote zv yazok same magichnoyi pentagrami z Gavejnom ne vstanovleno 43 Pentagrama Gavejna takozh simvolizuye fenomen fizichno neskinchennih ob yektiv vichnu yakist Bagato poetiv vikoristovuvali dlya cogo simvol kola ale avtor Sera Gavejna i Zelenogo Licarya pobazhav vklyuchiti shos bilsh skladne U serednovichnij numerologiyi chislo 5 vvazhalosya krugovim oskilki pri zvedenni v stupin otrimayutsya vsi chisla yaki zakinchuyutsya na 5 chislo primnozhuye svoyu silu Bilsh togo geometrichno v p yatikutnik sho znahoditsya v centri pentaklya mozhna vpisati she odin pentakl u centr togo takozh i tak do bezkinechnosti Reprodukuyuchi chislo 5 yake v serednovichnij simvolici nosilo znachennya nepidkupnosti pentakl Gavejna poznachaye jogo neskinchennu nepidkupnist Kilce red Vidmova Gavejna prijnyati kilce ledi Bertilak maye vazhlive simvolichne znachennya za chasiv koli stvoryuvavsya tvir isnuvalo povir ya sho kilcya i dorogocinni kameni vidigrayut rol talismaniv 44 U kilce Ledi Bertilak buv vpravlenij rubin abo karbunkul yakij poet porivnyav iz soncem yake yaskravo svitit brygt sunne ryadok 1819 45 ta vognyanim soncem fiery sun 46 Magichni i zahisni kilcya najposhirenishij element tvoriv Arturiani Chisla red Poet pridiliv osoblivu uvagu chislam i yih simvolici z metoyu nadannya simetriyi i smislovogo navantazhennya tvoru Napriklad Gavejn i ledi Bertilak obminyuyutsya troma pocilunkami viprobuvannya Gavejna trivayut tri dni Bertilak vidpravlyayetsya na polyuvannya trichi Zelenij Licar trichi zamahuyetsya sokiroyu Takozh chasto z yavlyayetsya chislo 2 dvi sceni obezgolovlyuvannya dva epizodi viznannya i dva zamki 47 P yat promeniv pentaklya za slovami poeta poznachayut p yat chesnot Gavejna kozhna z yakih takozh blishit v p yatikratnomu rozmiri faithful five ways and five times each Avtor pererahovuye ci dostoyinstva Gavejna p yat bezdogannih pochuttiv p yat palciv yaki nikoli ne pidvedut vin pam yataye p yat ran Hrista i p yat radisnih tayemnic Divi Mariyi P yatoyu p yatirkoyu ye sam Gavejn yakij uosoblyuye p yat licarskih chesnot druzhbu shlyahetnist cnotlivist kurtuaznist i piyetet Vsi ci yakosti za slovami poeta pov yazani v neskinchennij vuzol pentakl yakij nazavzhdi perepletenij i nikoli ne rozirvetsya 48 Takim chinom doskonalij obraz Gavejna peredayetsya avtorom cherez simvoliku chisel Chislo 5 takozh viznachaye 5 dilem Gavejna Pershe viprobuvannya poyava Zelenogo Licarya vidmova vid zuhvaloyi propoziciyi licarya mogla b negativno poznachitisya na reputaciyi Gavejna Prijnyavshi jogo propoziciyu Gavejn prihodit do inshoyi dilemi Vin povinen zahistiti i chest i svoye zhittya 49 Tretya dilema vinikaye pislya pari z Bertilakom Druzhina Bertilaka spokushaye geroya i vin ne mozhe obminyatisya cim darom z Bertilakom i v toj zhe chas ne mozhe vidmovitisya vid pari Zgidno z kodeksom licarskoyi chesti Gavejn zobov yazanij vidmoviti ledi Bertilak ale pri comu zrobiti ce chemno ce jogo chetverta dilema P yata dilema poyas yakij vin pogodivsya prihovati vid Bertilaka ale zgidno z pravilami pari povinen viddati Rani red Kulminacijnij moment tvoru tretij udar Zelenogo Licarya yakij zalishaye neveliku ranu na shiyi Gavejna U ti chasi vvazhalosya sho dusha i tilo tisno pov yazani odin z odnim i bud yaka rana zovni bula oznakoyu griha sho tayitsya vseredini Vvazhalosya sho shiya bezposeredno kontaktuvala z chastinoyu dushi sho vidpovidaye za volyu i z yednuvala rozum golovu iz pochuttyami i porivami sercem Pid chas viprobuvan Zelenij Licar viyaviv slabkist Gavejna yaka zhila vseredini nogo protyagom vsiyeyi opovidi bazhannya vikoristovuvati svoyu volyu zaradi korislivih cilej i gordini zamist togo shob pidporyadkuvati yiyi Bozhestvennomu promislu cej porok viyavlyayetsya Zelenim Licarem ne tilki u Gavejna a j u vsogo Kamelotu i lyudstva v cilomu Pri comu vvazhalosya sho rani Hrista zcilili lyudski dushi v poemi zgaduyetsya cej fakt i avtor vislovlyuye nadiyu na zcilennya lyudstva vid gordini i koristi 50 Interpretaciya poemi red Licarskij roman red nbsp Gavejn idealnij licar voyin kohanij i sluzhitel Boga The Vigil Dzhon Petti 1884 Bagato kritikiv oskarzhuyut nalezhnist Sera Gavejna i Zelenogo Licarya do zhanru licarskogo romanu de za jogo zakonami v golovnih rolyah vistupayut geroyichni blagorodni idealni licari chasto volodiyut yakimi nebud osoblivimi silami strogo dotrimuyutsya Kodeksu i peremagayut monstriv yaki zustrichayutsya yim na shlyahu 51 Gavejn povinen buti chempionom sered licariv najkrashim z predstavnikiv lyudstva sho spravlyayetsya z usima viprobuvannyami odnak tut vin postaye yak zvichajna lyudina sho maye taki zh slabkosti yak i vsi inshi Vin volodiye vsima licarskimi yakostyami ale v toj zhe chas ye bilsh lyudyanim i realistichnim 52 Kritiki porivnyuyut povedinku geroyiv tvoru z kodeksom anglijskogo Ordenu Pidv yazki Deviz ordenu honi soit qui mal y pense haj zasoromitsya toj hto znajde tut zlo z yavlyayetsya v kinci poemi Poyasi yaki stali nositi licari pislya prigodi Gavejna peregukuyutsya z pidv yazkami Mozhlivo deviz buv pripisanij ne avtorom a pisarem tim ne mensh vin stvoryuye zv yazok z cim licarskim ordenom Hristiyanske traktuvannya red nbsp Doslidniki vkazuyut na paralel mizh tim yak ledi Bertilak daruvala Gavejnu poyas i tim yak Yeva pidnesla Adamu zaboronenij plid Adam i Yeva Lukas Kranah 1513 Poema vikoristovuye bezlich hristiyanskih alyuzij vid obraziv Adama i Yevi do Isusa Hrista Isnuye bachennya obrazu Gavejna yak Noya sho vidokremivsya vid suspilstva i otrimav poperedzhennya vid Zelenogo Licarya predstavlyaye Boga pro prijdeshnij kinec Kamelotu Prote licari pomilkovo traktuvali rezultat prigod Gavejna i stali nositi poyasi sami ne pikluyuchis pro te sho protirichchya pravil yihnogo suspilstva nemozhlivist povnogo zlittya licarskogo i lyudskogo prizvede do rujnuvannya yihnogo svitu U zobrazhenni Kamelotu avtor pokazuye svoye zanepokoyennya za dolyu suspilstva chiye neminuche padinnya privede do povnogo rujnuvannya viznachenogo Bogom Poema stvoryuvalasya za chasiv Chornoyi smerti i najbilshogo selyanskogo povstannya 1381 roku podij sho shilili lyudej do apokaliptichnih viruvan yaki vidbilisya u kulturi i literaturi Vidpovidno do protilezhnoyi tochki zoru Zelenij Licar predstavlyaye storonu zla i pov yazanij z diyavolom oskilki vin zacharovanij feyeyu Morganoyu 53 Chasto kritiki porivnyuyut zelenij poyas iz ternovim vincem Hrista a v samij poemi ye vkazivka na Boga v ternovomu vinku Po hodu rozpovidi Gavejn zustrichaye rizni viprobuvannya sho pereviryayut jogo viddanist u sluzhinni Bogu Koli Gavejn zbivayetsya zi shlyahu po dorozi do Zelenoyi kaplici vin molitsya Divi Mariyi i znahodit shlyah Odnak pri zustrichi z Zelenim Licarem vin spodivayetsya na poyas a ne na Divu Mariyu sho vidpovidno do hristiyanskogo traktuvannya i prizvodit do pereocinki yihnih cinnostej pislya zustrichi z licarem i tretogo udaru yakij zalishiv shram 54 Takozh provoditsya analogiya z istoriyeyu Adama i Yevi Yak i Adam Gavejn piddayetsya spokusi i zabiraye sobi poyas Na vidminu vid biblijnogo syuzhetu Zelenij Licar proshaye Gavejna i daye jomu shans stati krashim i vchitisya na svoyih pomilkah 55 Feministichne traktuvannya red nbsp Ledi Bertilak bilya lizhka Gavejna iz originalu manuskriptu avtor nevidomij Prihilniki feminizmu rozglyadayut poemu yak demonstraciyu totalnoyi perevagi zhinok nad cholovikami Ledi Bertilak i feya Morgana viyavlyayutsya najmogutnishimi personazhami osoblivo Morgana yaka zalishayuchis za kadrom pochala vsyu cyu gru zacharuvavshi Zelenogo Licarya Zhinkonenavisnickij monolog Gavejna 56 v yakomu zvinuvachuye zhinok u vsih svoyih neshastyah i pererahovuye cholovikiv yaki stali zhertvami zhinochoyi pidstupnosti pidkriplyuye cyu poziciyu kritikiv 57 Isnuye protilezhne traktuvannya rozpovid fokusuyetsya na dumkah i vchinkah cholovikiv 58 Navit ledi Bertilak proyavlyaye bilshe cholovichih nizh zhinochih yakostej a koli vona vihodit z pokoyiv Gavejna jogo dumki i pochuttya koncentruyutsya na perebigu podij a ne na zhinci Same Gavejn prijmaye vsi rishennya sho vplivayut na rezultat podij tilki vin nese vidpovidalnist za te sho vidbuvayetsya U scenah u spalni pozitivni i negativni diyi ledi Bertilak prodiktovani yiyi bazhannyam 59 Pochuttya zmushuyut yiyi prijnyati na sebe cholovichu rol i domagatisya vzayemnosti U toj zhe chas voni zmushuyut yiyi piti na zradu Kritiki porivnyuyut yiyi z biblijnoyu Yevoyu Ledi Bertilak zmushuye Gavejna prijnyati zaboronenij plid poyas i porushiti dogovir z Bertilakom Postkolonialna interpretaciya red Z 1350 po 1400 roki v period koli imovirno buv napisanij tvir Uels zaznav dekilkoh napadiv z boku Angliyi yaka pragnula kolonizuvati ci zemli Avtor poemi pishe na dialekti prikordonnogo regionu mezha Uelsu i Angliyi tim samim potencijno vin perebuvav v centri protistoyannya Takim chinom odnim z osnovnih poliv dlya doslidzhennya poemi ye vzayemodiya i konflikt v nij anglijskoyi ta vallijskoyi kultur Poema vidobrazhaye takozh gibrid cih dvoh kultur sho vinik na kordoni derzhav ta porodiv svoyi tradiciyi i pravila Marshrut Gavejna red nbsp Kolodyaz u Holivelli odin z mozhlivih punktiv de zupinyavsya Gavejn na shlyahu do Zelenoyi kapliciDeyaki doslidniki sprobuvali viznachiti geografichnij marshrut podorozhi Gavejna do Zelenoyi kaplici U poemi zgaduyutsya ostrovi Anglsi v danij chas ostriv z takoyu nazvoyu znahoditsya bilya uzberezhzhya Uelsu 60 U ryadku 700 jdetsya pro te yak Gavejn peretnuv Holi Hed doslidniki shilyayutsya do togo sho ce moglo buti misto Holivell abo Poultonske cistercianske abatstvo v Pulfordi Misto Hollivel asociyuyetsya z obezgolovlyuvannyam Sv Vinefridi Za legendoyu vona bula strachena miscevim glavoyu za vidmovu vstupiti z nim u seksualni vidnosini Yiyi dyadko tezh svyatij priklav golovu do tila i ozhiviv pleminnicyu zalishivshi na shiyi lishe bilij shram Paralel ciyeyi istoriyi z prigodami Gavejna pidkriplyuye pripushennya pro te sho vin mig opinitisya na shlyahu Gavejna 61 Zamok Bertilaka i Zelena kaplicya znahodyatsya u tomu regioni de prozhivav poet Jmovirno sho zamok perebuvav u okruzi Svithemli oskilki ye zbigi u topografichnih detalyah zaznachenih u poemi i tam u XIV stolitti zhili vsi tvarini olen kaban lisicya na yakih polyuvav Bertilak 62 Mozhlivo sho Zelena kaplicya znahoditsya abo u Ladcherche abo u Vetonni oskilki ci miscya shozhi na ti sho avtor opisuvav u tvori 63 Gomoseksualne traktuvannya red Zgidno doslidnika Serednovichchya Richarda Zajkovica Zelenij Licar ye zagrozoyu dlya gomosocialnih vidnosin serednovichnogo svitu osoblivo Kamelotu de cholovicha druzhba ye odniyeyu z osnov suspilstva Doslidnik zaperechuye gomoerotichne stavlennya avtora tvoru po vidnoshennyu do geroya Obijmi i pocilunki Gavejna i Bertilaka ye proyavom same licarskoyi druzhbi a ne gomoseksualnih nahiliv 64 Za chasiv koli stvoryuvalasya poema katolicka cerkva pochala proyavlyati zanepokoyennya z privodu takih publichnih proyaviv cholovichoyi druzhbi V inshomu tvori yakij uvijshov u manuskript Chistota avtor vkazuye na deyaki vadi lyudstva sered yakih bula i gomoseksualnist 65 Inodi v kritichnih robotah vkazuyetsya na te sho Gavejn ye zhinochnim personazhem pasivno vede sebe v scenah z ledi Bertilak i viyavlyaye bilshe emocij po vidnoshennyu do yiyi cholovika Suchasni perekladi syuzhetu red Knigi red U 1925 roci Dzh R R Tolkin i E V Gordon opublikuvali vidannya kudi uvijshov tekst original i komentari yaki chasto plutayut z perekladom cogo tvoru na suchasnu anglijsku movu stvoreni piznishe Tolkinom razom z perekladami Perlini i Sera Orfeo 66 Pereklad buv opublikovanij v 1975 roci cherez nevelikij promizhok chasu pislya smerti pismennika 67 Pri perekladi Tolkin namagavsya maksimalno zberegti vidminni risi poetiki i stilistiki poemi osoblivosti zhanru i chasu jogo napisannya vin zberig i navit rozshiriv diapazon zastosuvannya aliteraciyi zalishiv arhayichni epiteti i frazi 68 Perekladi syuzhetu poemi uvijshli do zbirki Rodzhera Lanselina Grina Prigodi Korolya Artura i licariv Kruglogo Stolu opublikovanoyi v 1953 roci U 1993 roci Ajris Merdok napisala roman Zelenij Licar de syuzhet poemi vpletenij v realiyi XX stolittya i yavlyaye seboyu osobistisnu dramu i komediyu pomilok 69 U 2007 roci Sajmon Armitidzh sho viris v miscyah de zhiv avtor Sera Gavejna opublikuvav svij pereklad yakij privernuv uvagu chitachiv i kritikiv SShA i Velikoyi Britaniyi 70 71 Ukrayinskoyu movoyu zbirka Ser Gavejn i Zelenij Licar a takozh Perlina i Ser Orfeo vpershe vijshla u perekladi Oleni O Lir u vidavnictvi Astrolyabiya 2021 roku Teatr red U 1971 roci Teatr Tajnsajd Nyukasl apon Tajn predstaviv postanovku Sera Gavejna i Zelenogo Licarya v perekladi Stouna 72 U vistavi vikoristovuvalisya serednovichni muzichni instrumenti nortumbrijski dudki bojran ta inshi U 1992 roci Sajmon Korbl adaptuvav poemu dlya postanovki teatralnoyi trupi Midsommer de vikoristovuvalisya serednovichni muzichni instrumenti muzika i pisni 73 74 Opera red U 1978 roci kompozitor Richard Blekford stvoriv pershij opernij pereklad tvoru Opera skladalasya z 6 scen i bula zapisana kompaniyeyu Decca Records v 1979 roci ta vipushena lejblom ARGO 75 U 1991 roci Garrison Bertuyistl stvoriv operu pid nazvoyu Gavejn Opera otrimala viznannya kritikiv za zberezhennya skladnosti syuzhetu i odnochasnu podachu materialu v legkij lirichnij muzichnij formi 76 U 2002 roci vijshla opera Gvinet i Zelenij Licar Gwyneth i Green Knight Linn Plaumen de vikoristovuyutsya syuzhetni motivi poemi ale diya fokusuyetsya na suputnici Gavejna Gvinet yaka bazhaye stati licarem 77 Cya versiya otrimala horoshi vidguki za dostupnist materialu privablivist dlya dityachoyi auditoriyi ta simejnogo pereglyadu ale za vikoristannya suchasnoyi movi i povchalnist buli otrimani negativni ocinki 78 Kinematograf red Poemu ekranizuvali kilka raziv Pershimi dvoma ekranizaciyami buli Ser Gavejn i Zelenij Licar 1973 roku 79 i Mech smilivcya Gavejn 1984 roku de znyalisya Majlz O Kiff u roli Gavejna i Shon Konneri v roli Zelenogo Licarya 80 Versiya 1973 roku zaznala kritiki za vidhid vid syuzhetnoyi liniyi poemi Napriklad u film vklyucheni prigodi Gavejna ne opisani v poemi takozh Bertilak i Zelenij Licar tam niyak ne pov yazani 81 Takozh buv znyatij odnojmennij telefilm u 1991 roci Ser Gavejn i Zelenij Licar 82 i multfilm u 2002 roci 83 U 2021 roci vijshov film Legenda pro Zelenogo licarya zrezhisovanij Devidom Louri Vidannya red Tolkin Dzh R R Ser Gavejn i Zelenij Licar a takozh Perlina i Ser Orfeo za redakciyeyu Kristofera Tolkina pereklala z anglijskoyi Olena O Lir Lviv Vidavnictvo Astrolyabiya 2021 336 s Anglijskie predaniya i legendy Per s angl S Lihachyovoj Sost N Budur M AST Astrel 2004 493 s Seriya Literaturnyj Albion ISBN 5 17 022978 X ISBN 5 271 08198 2 Tirazh 5000 ekz Ser Gavejn i Zelyonyj rycar Per s angl V P Betaki M Nauka 2003 250 s Seriya Literaturnye pamyatniki ISBN 5 02 032660 7 Tirazh 2000 ekz Ser Gavejn i Zelyonyj Rycar Per so sredneangl N Reznikovoj i V Tihomirova M Ladomir 2005 319 s M Agraf 2006 336 s ISBN 5 7784 0310 0 Tirazh 1000 ekz Pereklad Dzh R R Tolkina Tolkin Dzhon R R Professor i chudovisha Per s angl N Gorelova M Kamenkovich i S Stepanova Sost N Gorelov M Azbuka klassika 2006 208 s ISBN 5 352 01847 4 Tirazh 5000 ekz Tolkin Dzhon R R Chudovisha i kritiki sbornik statej esse lekcij i perevodov Per s angl S Lihachyovoj M AST 2008 416 s Seriya Philosophy ISBN 978 5 17 046742 6 Tirazh 3000 ekz Primitki red The Norton Anthology of English Literature Vol B P 19 21 160 161 ISBN 0 393 92833 0 Web Resources for Pearl poet Study A Vetted Selection University of Calgary Arhiv originalu za 20 serpnya 2011 Procitovano 1 kvitnya 2007 Z nevidomih dosi prichin kelti vikoristovuvali frazu rik i odin den a year and a day koli mali na uvazi rivno odin rik Pearl Introduction Medieval Institute Publications Inc 2001 Arhiv originalu za 20 serpnya 2011 Procitovano 2 kvitnya 2007 Turville Petre Thorlac The Alliterative Revival P 126 129 ISBN 0 85991 019 9 Burrow J Ricardian Poetry P 4 5 ISBN 0 7100 7031 4 The Broadview Anthology of British Literature The Medieval Period Vol 1 P 235 ISBN 1 55111 609 X Nelles William The Pearl Poet Cyclopedia of World Authors MagillOnLiterature Plus 1958 Peterson Clifford J The Pearl Poet and John Massey of Cotton Cheshire The Review of English Studies New Series 1974 P 257 266 Sir Gawain and the Green Knight Representative Poetry Online University of Toronto Libraries 1 serpnya 2002 Arhiv originalu za 20 serpnya 2011 Procitovano 20 sichnya 2007 Brewer Elisabeth Sir Gawain and the Green Knight ISBN 0 85991 359 7 Friedman Albert B Morgan le Fay in Sir Gawain and the Green Knight Speculum 1960 Vol 35 2 P 260 274 Hahn Thomas The Greene Knight arh 21 zhovtnya 2010 Sir Gawain Eleven Romances and Tales Western Michigan University Medieval Institute Publications 2000 ISBN 1 879288 59 1 Hahn Thomas The Turke and Sir Gawain Sir Gawain Eleven Romances and Tales Western Michigan University Medieval Institute Publications 2000 ISBN 1 879288 59 1 Hahn Thomas The Carle of Carlisle Sir Gawain Eleven Romances and Tales Western Michigan University Medieval Institute Publications 2000 ISBN 1 879288 59 1 Kittredge George Lyman A Study of Sir Gawain and the Green Knight P 76 Burrow J A A Reading of Sir Gawain and the Green Knight P 162 ISBN 0 7100 8695 4 Burnley J D The Hunting Scenes in Sir Gawain and the Green Knight The Yearbook of English Studies 1973 Vol 3 P 1 9 Ong Walter J The Green Knight s Harts and Bucks Modern Language Notes 1950 P 536 539 Woods William F Nature and the Inner Man in Sir Gawain and the Green Knight The Chaucer Review 2002 Vol 36 3 P 209 227 Green Richard Hamilton Gawain s Shield and the Quest for Perfection ELH 1962 P 121 139 Cya tochka zoru vpershe bula zaproponovana Dzhonom Spirsom u jogo roboti Scrutiny tom XVI iv 1949 vklyuchenij u jogo antologiyu Medieval English Poetry The Non Chaucerian Tradition rev ed 1962 Harwood Britton J Gawain and the Gift PMLA 1991 P 483 99 Sir Gawain and the Green Knight 264 p ISBN 978 0 19 811486 4 Clark S L Wasserman Julian N The Passing of the Seasons and the Apocalyptic in Sir Gawain and the Green Knight South Central Review 1986 P 5 22 Robertson D W Jr Why the Devil Wears Green Modern Language Notes 1954 P 470 472 Chamberlin Vernon A Symbolic Green A Time Honored Characterizing Device in Spanish Literature Hispania 1968 P 29 37 Goldhurst William The Green and the Gold The Major Theme of Gawain and the Green Knight College English 1958 P 61 65 Williams Margaret The Pearl Poet His Complete Works Lewis John S Gawain and the Green Knight College English 1959 P 50 51 Besserman Lawrence The Idea of the Green Knight ELH The Johns Hopkins University Press 1986 P 219 239 Hahn Thomas The Greene Knight Sir Gawain Eleven Romances and Tales Western Michigan University Medieval Institute Publications 2000 ISBN 1 879288 59 1 Hahn Thomas King Arthur and King Cornwall Sir Gawain Eleven Romances and Tales Western Michigan University Medieval Institute Publications 2000 P 427 ISBN 1 879288 59 1 Rix Michael M A Re Examination of the Castleton Garlanding P 342 344 Lasater Alice E Spain to England A Comparative Study of Arabic European and English Literature of the Middle Ages ISBN 0 87805 056 6 Buchanan Alice The Irish Framework of Sir Gawain and the Green Knight PLMA 1932 Vol 47 2 P 315 338 Friedman Albert B Morgan le Fay in Sir Gawain and the Green Knight Medieval Academy of America Speculum 1960 Vol 35 2 Berger Sidney E Gawain s Departure from the Peregrinatio U poemi vpershe v anglijskij pisemnosti bulo vikoristano slovo pentakl pentangle Oxford English Dictionary Online Arthur Ross G Medieval Sign Theory and Sir Gawain and the Green Knight P 22 26 ISBN 0 8020 5717 9 LaBossiere Camille R Solomon A Dictionary of Biblical Tradition in English Literature Grand Rapids Michigan William B Eerdmans Publishing Company 1992 P 722 Hulbert J R Syr Gawayn and the Grene Knyzt Concluded Modern Philology 1916 P 689 730 Jackson I Sir Gawain s Coat of Arms The Modern Language Review 1920 P 77 79 Cooke Jessica The Lady s Blushing Ring in Sir Gawain and the Green Knight The Review of English Studies 1998 Vip 193 Vol 49 P 1 8 Malcolm A Walrdon R The Poems of the Pearl Manuscript 273 p ISBN 0 85989 514 9 Borroff Marie Sir Gawain and the Green Knight Patience Pearl Verse Translations 58 p ISBN 978 0 393 97658 8 Howard Donald R Structure and Symmetry in Sir Gawain Speculum 1964 P 425 433 Mills M Christian Significance and Roman Tradition in Sir Gawain and the Green Knight Critical Studies of Sir Gawain and the Green Knight Eds Donald R Howard amp Christian Zacher Notre Dame Indiana University of Notre Dame Press 1970 P 85 105 Engelhardt George J The Predicament of Gawain Modern Language Quarterly 1955 P 61 62 Reichardt Paul F Gawain and the Image of the Wound PMLA 1984 Vol 99 2 P 154 61 Fraj N Anatomiya kritiki ISBN 978 5 9989 0201 7 Markman Alan M The Meaning of Sir Gawain and the Green Knight PMLA 1957 P 574 586 Goodlad Lauren M The Gamnes of Sir Gawain and the Green Knight Comitatus A Journal of Medieval and Renaissance Studies 1987 Vol 18 4 Cox Catherine Genesis and Gender in Sir Gawain and the Green Knight The Chaucer Review 2001 P 379 390 Pugh Tison Saint Louis University Gawain and the Godgames Christianity and Literature 2002 P 526 551 Mills David The Rhetorical Function of Gawain s Antifeminism Neuphilologische Mitteilungen 1970 P 635 Heng Geraldine Feminine Knots and the Other Sir Gawain and the Green Knight 1991 P 500 514 Burns E J Courtly Love Who Needs It Recent Feminist Work in the Medieval Tradition Signs 2001 P 23 57 Rowley Sharon M Textual Studies Feminism and Performance in Sir Gawain and the Green Knight The Chaucer Review 2003 Vol 38 P 158 177 Twomey Michael Anglesey and North Wales Travels With Sir Gawain Ithaca University Arhiv originalu za 20 serpnya 2011 Procitovano 21 chervnya 2007 Twomey Michael The Holy Head and the Wirral Travels With Sir Gawain Ithaca University Arhiv originalu za 20 serpnya 2011 Procitovano 21 chervnya 2007 Twomey Michael Hautdesert Travels With Sir Gawain Ithaca University Arhiv originalu za 20 serpnya 2011 Procitovano 21 chervnya 2007 Twomey Michael The Green Chapel Travels With Sir Gawain Ithaca University Arhiv originalu za 20 serpnya 2011 Procitovano 21 chervnya 2007 Zeikowitz Richard E T 65 1 S 67 80 Dinshaw Carolyn T 24 2 3 S 204 226 Tolkien J R R Sir Gawain and the Green Knight Pearl and Sir Orfeo ISBN 978 0 345 27760 2 White Michael Tolkien A Biography ISBN 0 451 21242 8 Sharlaimova G T Kozlov V V Nekotorye osobennosti perevoda Dzh R R Tolkinom srednevekovoj anglijskoj poemy Ser Gavejn i Zelenyj Rycar Literatura v kontekste kultury Materialy mezhvuzovskoj nauchno prakticheskoj konferencii 1994 S 51 57 Myordok Ajris Zelyonyj Rycar ISBN 978 5 699 38359 7 Hirsch Edward 16 grudnya 2007 A Stranger in Camelot The New York Times s 7 1 Arhiv originalu za 20 serpnya 2011 Procitovano 16 bereznya 2010 Armitage Simon Sir Gawain and the Green Knight A New Verse Translation ISBN 978 0 393 06048 5 Stone Brian Sir Gawain and the Green Knight Corble Simon This is the Man Sir Gawain Arhiv originalu za 20 serpnya 2011 Procitovano 9 chervnya 2017 Fotoarhiv z teatralnoyi postanovki Gavejna na flickr Arhiv originalu za 20 serpnya 2011 Procitovano 9 chervnya 2017 ARGO ZK 85 Sir Gawain and the Green Knight an opera in six scenes by Richard Blackford Bye Anthony T 132 1779 S 231 33 Opera Gwyneth and the Green Knight lynneplowman co uk Arhiv originalu za 14 zhovtnya 2007 Procitovano 3 listopada 2007 Kimberley Nick 11 travnya 2003 Classical The footstomping way to repay a sound investment The Independent on Sunday Arhiv originalu za 19 chervnya 2008 Procitovano 26 sichnya 2008 Gawain and the Green Knight 1973 na sajti IMDb angl Sword of the Valiant The Legend of Sir Gawain and the Green Knight 1984 na sajti IMDb angl Mills Maldwyn T 21 S 336 337 Gawain and the Green Knight 1991 TV na sajti IMDb angl Sir Gawain and the Green Knight 2002 TV na sajti IMDb angl Posilannya red Tekst poemiPosilannya na elektronni versiyi drukovanih vidan poemi na sajti Archive org angl Tekst vidannya poemi za redakciyeyu Dzh R R Tolkina ta E V Gordona angl Tekst poemi serednoanglijskoyu movoyu Posilannya na poemu v formati audioknigi na sajti LibriVox angl OglyadiPidbirka posilan na publikaciyi prisvyacheni anonimnomu avtorovi poemi na sajti Universitetu Kalgari angl Uzagalnyuvalna informaciya pro Gavejna v proekti The Camelot Project angl Informaciya pro poemu na sajti Luminarium angl Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Ser Gavejn i Zelenij Licar amp oldid 38952091