www.wikidata.uk-ua.nina.az

Мабіногіон традиційна назва що додається до циклу валлійських повістей створених в основному в середньоваллійський періо

Мабіногіон

«Мабіногіон» — традиційна назва, що додається до циклу валлійських повістей, створених в основному в середньоваллійський період, але почасти висхідних, вірогідно, до давніх традицій залізної доби. Цю назву було вперше докладено до цього циклу леді Шарлоттою Гест, першою їх перекладачкою на англійську мову. Насправді правильною є назва Мабіногі (валл. Mabinogi), та й воно стосується лише так званих «Чотирьох гілок Мабіногі» (валл. Pedair Cainc y Mabinogi), перших чотирьох повістей циклу.

Скульптура, що зображає сцену з «Бранвен», яка встановлена ​​біля замку Харлех

Цілком весь цикл зберігся в рукописах, відомих як «Червона Книга з Хергеста» та Біла Книга Рідерха; крім того, фрагменти окремих повістей збереглися в інших джерелах.

Склад циклу Редагувати

До «Мабіногіона» входять три групи повістей:

  • «Чотири гілки» власне «Мабіногі» (валл. Pedair Cainc y Mabinogi)
    • «Пуйлл, володар Діведа» (валл. Pwyll Pendefig Dyfed)
    • «Бранвен, дочка Лліра» (валл. Branwen ferch Llyr)
    • «Манавідан, син Лліра» (валл. Manwyddan fab Llyr)
    • «Мат, син Матонві» (валл. Math fab Mathonwy)
  • Три лицарських романи (валл. Y Tair Rhamant), близьких за сюжетом до деяких з романів Кретьєна де Труа. Не цілком ясно, чи є вони перекладами творів Кретьєна або й ті, й інші сходять до близьких прототипів.
    • «Передур, син Еврауга» (валл. Peredur fab Efrawg)
    • «Овейн, або пані джерела» (валл. Owain, neu Iarlles y Ffynnon)
    • «Герейнт і Енід» (валл. Gereint ac Enid), або «Герейнт, син Ербіна» (валл. Gereint fab Erbin)
  • Самостійні повісті
    • «Ллід і Ллевеліс» (валл. Lludd a Llefelys)
    • «Сон Макса» (валл. Breuddwyd Macsen)
    • «Кілхух і Олвен» (валл. Culhwch ac Olwen) - ця повість багатьма визнана найбільш архаїчною, зокрема, вона містить безліч відомостей про артурівські традиції самого Уельсу
    • «Сон Ронабві» (валл. Breuddwyd Rhonabwy) (відсутня у Білій Книзі)

Шарлотта Гест також включила до «Мабіногіон» виклад легенди про Таліесіна, але вона ніяк не пов'язана з жодною з інших повістей. Крім того, вона відсутня і в Білій, і в Червоній книгах.

«Мабіногіон» чи «Мабіногі»? Редагувати

Назву «Мабіногі» в рукописах докладено лише до чотирьох повістей: «Пуйлл, володар Діведа», «Бранвен, дочка Лліра», «Манавідан, син Лліра» і «Мат, син Матонві». Кожна з них закінчується в рукописах версією колофона Ac yuelly y teruyna y geing hon yma or Mabynnogyon'І так тут закінчується ця гілка Мабіногі. При цьому саме слово виглядає по-різному: якщо в Червоній книзі завжди використовується слово mabinogi, то в Білій зустрічаються форми mabynnogyon, mabinyogi, mabinogi. При цьому варіант mabinnogyon, як показав ще Івор Вільямс, автор найавторитетнішого видання Чотирьох гілок, є помилкою писарів, обумовленою словом dyledogyon («дворяни»), що зустрічається в попередньому рядку. Інші повісті з циклу не супроводжуються цим Колофоном, так що назва «Мабіногі» стосується тільки цих чотирьох.

Значення назви Редагувати

Воно досі є спірним. Часто припускається, ніби слово mabinogi пов'язане зі словом валл. mab 'син'. Запропоновано наступні варіанти:

  • 'Історії для юнацтва'
  • 'Матеріал, пов'язаний з мистецтвом mabinog'а, нібито «учня барда й письменника» (правда, таке слово ніде не засвідчене)
  • 'Історія про чиєсь юнацтво' - 'життєпис'. Ця версія слабка тим, що єдиний персонаж, який об'єднує всі чотири гілки, - дотри, син Пуйлла, але, скажімо, в «Бранвені» він не грає майже ніякої ролі в оповіданні, хоча і фігурує в ньому
  • 'Матеріал, що розповідає про бога Мапона і його оточення, Maponalia'

Час створення Редагувати

Сам рукопис Білої Книги відноситься приблизно до 1350 року, Червона Книга була складена приблизно між 1382 і 1410 роками, проте самі повісті написані набагато раніше - це випливає, зокрема, з того, що уривки їх збереглися в рукописах XIII століття. Особливо бурхливі суперечки розгорнулися навколо датування Чотирьох гілок. Івор Вільямс запропонував дату до 1100 року, ґрунтуючись на історичних та лінгвістичних даних. Навпаки, Сондерс Льюїс відстоював кінець XII століття. Т.М. Чарлз-Едвардз в 1970-му році вказав, що історичні аргументи обох досить слабкі, а з мовної точки зору, на його думку, найкраще підходила дата в XI столітті. Патрік Сімс-Вільямс, провівши ретельне лінгвістичне дослідження, датував Чотири гілки часом між 1060 і 1200 роком. Ендрю Бриз припустив, що їх автором була жінка, Гвенлліант вверх Гріфід, з княжого роду Гвінед, що жила приблизно з 1090 до 1137 р.

Важливість цих дискусій полягає в тому, що якщо Чотири гілки були створені до появи «Історії королів Британії» Гальфрида Монмутського (приблизно 1136), яка сформувала середньовічну артурівську традицію, то їхня цінність для розуміння автентичної традиції Уельсу різко зростає; при цьому загальновизнано, що «Кілхух і Олвен», безсумнівно, багато в чому перегукується з догальфридовською традицією.

Переклади Редагувати

Перший переклад «Мабіногіон» на англійську мову здійснила леді Шарлотта Гест; правда, в перекладах її безліч неточностей, а частину епізодів вона опустила як аморальні. Існують також переклади Джеффрі Гантца та Патріка Форда (не у всьому точні) і братів Джонс (досить ретельний, але архаїчний за мовою). Останній за часом науковий переклад тексту на англійську мову, з докладним коментарем, належить Шонед Девіс (2007).

Російською мовою ці повісті перекладалися двічі: Л. Володарською з англійського перекладу леді Гест (Кельты. Валлийские сказания. Мабиногион. М., 2000) і В. Ерліхманом безпосередньо з валлійської (Мабиногион. М., 1995; 2002).

Переклади Редагувати

  • Davies, Sioned. The Mabinogion. Oxford, New-York: Oxford University Press, 2007. ISBN 978-0-19-283242-9.
  • Ford, Patrick K. The Mabinogi and Other Medieval Welsh Tales. Berkeley: University of California Press, 1977. ISBN 0-520-03414-7 (неповний)
  • Gantz, Jeffrey. Trans. The Mabinogion. London and New York: Penguin Books, 1976. ISBN 0-14-044322-3.
  • Guest, Lady Charlotte. The Mabinogion. Dover Publications, 1997. (У цьому виданні немає купюр, введених леді Гест))
  • Jones, Gwyn and Jones, Thomas. The Mabinogion. Everyman's Library, 1949; revised in 1989, 1991.

Оригінальний текст Редагувати

  • Branwen Uerch Lyr. Ed. Derick S. Thomson. Medieval and Modern Welsh Series Vol. II. Dublin: Dublin Institute for Advanced Studies, 1976. ISBN 1-85500-059-8
  • Culhwch and Olwen: An Edition and Study of the Oldest Arthurian Tale. Rachel, Bromwich and D. Simon Evans. Eds. and trans. Aberystwyth: University of Wales, 1988; Друге видання, 1992. (Існує також валлійське видання)
  • Cyfranc Lludd a Llefelys. Ed. Brynley F. Roberts. Medieval and Modern Welsh Series Vol. VII. Dublin: Dublin Institute for Advanced Studies, 1975.
  • Llyfr Gwyn Rhydderch. Ed. J. Gwenogvryn Evans. Cardiff: University of Wales Press, 1973.
  • Pedeir Keinc y Mabinogi. Ed. Ifor Williams. Cardiff: University of Wales Press, 1951. ISBN 0-7083-1407-4 (перше і до сих пір авторитетне видання)
  • Pwyll Pendeuic Dyuet.Ed. R. L. Thomson. Medieval and Modern Welsh Series Vol. I. Dublin: Dublin Institute for Advanced Studies, 1986. ISBN 1-85500-051-2
  • .

Вторинні джерела Редагувати

  • Charles-Edwards, T.M. «The Date of the Four Branches of the Mabinogi»Transactions of the Honourable Society of Cymmrodorion(1970): 263-298.
  • Ford, Patrick K. «Prolegomena to a Reading of the Mabinogi: 'Pwyll' and 'Manawydan.'»Studia Celtica,16 / 17(1981–1982): 110-25.
  • Ford, Patrick K. "Branwen: A Study of the Celtic Affinities," Studia Celtica 22/23 (1987/1988): 29-35.
  • Hamp, Eric P. «Mabinogi.» Transactions of the Honourable Society of Cymmrodorion (1974-1975): 243-249.
  • Hamp, Eric P. «Mabinogi and Archaism.» Celtica 23 (1999) [ 9 травня 2009 у Wayback Machine.]
  • Sims-Williams, Patrick. «The Submission of Irish Kings in Fact and Fiction: Henry II, Bendigeidfran, and the dating of the Four Branches of the Mabinogi», Cambridge Medieval Celtic Studies, 22(Winter 1991): 31-61.
  • Sullivan, C. W. III (ed). The Mabinogi, A Books of Essays. New York: Garland Publishing, Inc., 1996. ISBN 0-8153-1482-5

Переклади Редагувати

Видання російською мовою Редагувати

  • Мабиногион. Легенды средневекового Уэльса / Пер. с валлийского В. В. Эрлихмана. М.: Научно-издательский центр «Ладомир», 1995. 250 с.
  • Сказания Красного дракона / Под ред. А. В. Платова. М.: Менеджер, 1996. 416 с.
  • Кельты. Валлийские сказания: Мабиногион / Пер. с англ., предисл. Л. Володарской. М.: Арт-флекс, 2000. 256 с.
  • Мабиногион. Легенды средневекового Уэльса / Пер. с валлийского В. В. Эрлихмана. 2-е изд. М.: Аграф, 2002. 416 с. Серия «Наследие кельтов».
  • Кельтские мифы. СПб.: У-Фактория, 2005. 496 с. Серия «Bibliotheca mythologica».

Оригінальні тексти Редагувати

  • Mabinogion [ 23 червня 2011 у Wayback Machine.] на сайті проекту TITUS
  • Pwyll Pendeuic Dyuet в Wikisource
  • Branwen uerch Lyr в Wikisource
  • на сайті Кардіфського університету
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Mabinogion tradicijna nazva sho dodayetsya do ciklu vallijskih povistej stvorenih v osnovnomu v serednovallijskij period ale pochasti vishidnih virogidno do davnih tradicij zaliznoyi dobi Cyu nazvu bulo vpershe dokladeno do cogo ciklu ledi Sharlottoyu Gest pershoyu yih perekladachkoyu na anglijsku movu Naspravdi pravilnoyu ye nazva Mabinogi vall Mabinogi ta j vono stosuyetsya lishe tak zvanih Chotiroh gilok Mabinogi vall Pedair Cainc y Mabinogi pershih chotiroh povistej ciklu Skulptura sho zobrazhaye scenu z Branven yaka vstanovlena bilya zamku HarlehCilkom ves cikl zberigsya v rukopisah vidomih yak Chervona Kniga z Hergesta ta Bila Kniga Riderha krim togo fragmenti okremih povistej zbereglisya v inshih dzherelah Zmist 1 Sklad ciklu 2 Mabinogion chi Mabinogi 3 Znachennya nazvi 4 Chas stvorennya 5 Perekladi 5 1 Perekladi 5 2 Originalnij tekst 5 3 Vtorinni dzherela 5 4 Perekladi 5 5 Vidannya rosijskoyu movoyu 5 6 Originalni tekstiSklad ciklu RedaguvatiDo Mabinogiona vhodyat tri grupi povistej Chotiri gilki vlasne Mabinogi vall Pedair Cainc y Mabinogi Pujll volodar Diveda vall Pwyll Pendefig Dyfed Branven dochka Llira vall Branwen ferch Llyr Manavidan sin Llira vall Manwyddan fab Llyr Mat sin Matonvi vall Math fab Mathonwy Tri licarskih romani vall Y Tair Rhamant blizkih za syuzhetom do deyakih z romaniv Kretyena de Trua Ne cilkom yasno chi ye voni perekladami tvoriv Kretyena abo j ti j inshi shodyat do blizkih prototipiv Peredur sin Evrauga vall Peredur fab Efrawg Ovejn abo pani dzherela vall Owain neu Iarlles y Ffynnon Gerejnt i Enid vall Gereint ac Enid abo Gerejnt sin Erbina vall Gereint fab Erbin Samostijni povisti Llid i Llevelis vall Lludd a Llefelys Son Maksa vall Breuddwyd Macsen Kilhuh i Olven vall Culhwch ac Olwen cya povist bagatma viznana najbilsh arhayichnoyu zokrema vona mistit bezlich vidomostej pro arturivski tradiciyi samogo Uelsu Son Ronabvi vall Breuddwyd Rhonabwy vidsutnya u Bilij Knizi Sharlotta Gest takozh vklyuchila do Mabinogion viklad legendi pro Taliesina ale vona niyak ne pov yazana z zhodnoyu z inshih povistej Krim togo vona vidsutnya i v Bilij i v Chervonij knigah Mabinogion chi Mabinogi RedaguvatiNazvu Mabinogi v rukopisah dokladeno lishe do chotiroh povistej Pujll volodar Diveda Branven dochka Llira Manavidan sin Llira i Mat sin Matonvi Kozhna z nih zakinchuyetsya v rukopisah versiyeyu kolofona Ac yuelly y teruyna y geing hon yma or Mabynnogyon I tak tut zakinchuyetsya cya gilka Mabinogi Pri comu same slovo viglyadaye po riznomu yaksho v Chervonij knizi zavzhdi vikoristovuyetsya slovo mabinogi to v Bilij zustrichayutsya formi mabynnogyon mabinyogi mabinogi Pri comu variant mabinnogyon yak pokazav she Ivor Vilyams avtor najavtoritetnishogo vidannya Chotiroh gilok ye pomilkoyu pisariv obumovlenoyu slovom dyledogyon dvoryani sho zustrichayetsya v poperednomu ryadku Inshi povisti z ciklu ne suprovodzhuyutsya cim Kolofonom tak sho nazva Mabinogi stosuyetsya tilki cih chotiroh Znachennya nazvi RedaguvatiVono dosi ye spirnim Chasto pripuskayetsya nibi slovo mabinogi pov yazane zi slovom vall mab sin Zaproponovano nastupni varianti Istoriyi dlya yunactva Material pov yazanij z mistectvom mabinog a nibito uchnya barda j pismennika pravda take slovo nide ne zasvidchene Istoriya pro chiyes yunactvo zhittyepis Cya versiya slabka tim sho yedinij personazh yakij ob yednuye vsi chotiri gilki dotri sin Pujlla ale skazhimo v Branveni vin ne graye majzhe niyakoyi roli v opovidanni hocha i figuruye v nomu Material sho rozpovidaye pro boga Mapona i jogo otochennya Maponalia Chas stvorennya RedaguvatiSam rukopis Biloyi Knigi vidnositsya priblizno do 1350 roku Chervona Kniga bula skladena priblizno mizh 1382 i 1410 rokami prote sami povisti napisani nabagato ranishe ce viplivaye zokrema z togo sho urivki yih zbereglisya v rukopisah XIII stolittya Osoblivo burhlivi superechki rozgornulisya navkolo datuvannya Chotiroh gilok Ivor Vilyams zaproponuvav datu do 1100 roku gruntuyuchis na istorichnih ta lingvistichnih danih Navpaki Sonders Lyuyis vidstoyuvav kinec XII stolittya T M Charlz Edvardz v 1970 mu roci vkazav sho istorichni argumenti oboh dosit slabki a z movnoyi tochki zoru na jogo dumku najkrashe pidhodila data v XI stolitti Patrik Sims Vilyams provivshi retelne lingvistichne doslidzhennya datuvav Chotiri gilki chasom mizh 1060 i 1200 rokom Endryu Briz pripustiv sho yih avtorom bula zhinka Gvenlliant vverh Grifid z knyazhogo rodu Gvined sho zhila priblizno z 1090 do 1137 r Vazhlivist cih diskusij polyagaye v tomu sho yaksho Chotiri gilki buli stvoreni do poyavi Istoriyi koroliv Britaniyi Galfrida Monmutskogo priblizno 1136 yaka sformuvala serednovichnu arturivsku tradiciyu to yihnya cinnist dlya rozuminnya avtentichnoyi tradiciyi Uelsu rizko zrostaye pri comu zagalnoviznano sho Kilhuh i Olven bezsumnivno bagato v chomu peregukuyetsya z dogalfridovskoyu tradiciyeyu Perekladi RedaguvatiPershij pereklad Mabinogion na anglijsku movu zdijsnila ledi Sharlotta Gest pravda v perekladah yiyi bezlich netochnostej a chastinu epizodiv vona opustila yak amoralni Isnuyut takozh perekladi Dzheffri Gantca ta Patrika Forda ne u vsomu tochni i brativ Dzhons dosit retelnij ale arhayichnij za movoyu Ostannij za chasom naukovij pereklad tekstu na anglijsku movu z dokladnim komentarem nalezhit Shoned Devis 2007 Rosijskoyu movoyu ci povisti perekladalisya dvichi L Volodarskoyu z anglijskogo perekladu ledi Gest Kelty Vallijskie skazaniya Mabinogion M 2000 i V Erlihmanom bezposeredno z vallijskoyi Mabinogion M 1995 2002 Perekladi Redaguvati Davies Sioned The Mabinogion Oxford New York Oxford University Press 2007 ISBN 978 0 19 283242 9 Ford Patrick K The Mabinogi and Other Medieval Welsh Tales Berkeley University of California Press 1977 ISBN 0 520 03414 7 nepovnij Gantz Jeffrey Trans The Mabinogion London and New York Penguin Books 1976 ISBN 0 14 044322 3 Guest Lady Charlotte The Mabinogion Dover Publications 1997 U comu vidanni nemaye kupyur vvedenih ledi Gest Jones Gwyn and Jones Thomas The Mabinogion Everyman s Library 1949 revised in 1989 1991 Originalnij tekst Redaguvati Branwen Uerch Lyr Ed Derick S Thomson Medieval and Modern Welsh Series Vol II Dublin Dublin Institute for Advanced Studies 1976 ISBN 1 85500 059 8 Culhwch and Olwen An Edition and Study of the Oldest Arthurian Tale Rachel Bromwich and D Simon Evans Eds and trans Aberystwyth University of Wales 1988 Druge vidannya 1992 Isnuye takozh vallijske vidannya Cyfranc Lludd a Llefelys Ed Brynley F Roberts Medieval and Modern Welsh Series Vol VII Dublin Dublin Institute for Advanced Studies 1975 Llyfr Gwyn Rhydderch Ed J Gwenogvryn Evans Cardiff University of Wales Press 1973 Pedeir Keinc y Mabinogi Ed Ifor Williams Cardiff University of Wales Press 1951 ISBN 0 7083 1407 4 pershe i do sih pir avtoritetne vidannya Pwyll Pendeuic Dyuet Ed R L Thomson Medieval and Modern Welsh Series Vol I Dublin Dublin Institute for Advanced Studies 1986 ISBN 1 85500 051 2 Peredur fab Efrawg Golygwyd gan P W Thomas Caerdydd Gwag Prifysgol Cymru 2000 Vtorinni dzherela Redaguvati Charles Edwards T M The Date of the Four Branches of the Mabinogi Transactions of the Honourable Society of Cymmrodorion 1970 263 298 Ford Patrick K Prolegomena to a Reading of the Mabinogi Pwyll and Manawydan Studia Celtica 16 17 1981 1982 110 25 Ford Patrick K Branwen A Study of the Celtic Affinities Studia Celtica 22 23 1987 1988 29 35 Hamp Eric P Mabinogi Transactions of the Honourable Society of Cymmrodorion 1974 1975 243 249 Hamp Eric P Mabinogi and Archaism Celtica 23 1999 Arhivovano 9 travnya 2009 u Wayback Machine Sims Williams Patrick The Submission of Irish Kings in Fact and Fiction Henry II Bendigeidfran and the dating of the Four Branches of the Mabinogi Cambridge Medieval Celtic Studies 22 Winter 1991 31 61 Sullivan C W III ed The Mabinogi A Books of Essays New York Garland Publishing Inc 1996 ISBN 0 8153 1482 5Perekladi Redaguvati Mabinogi Translations Novij anotovanij pereklad Arhivovano 28 lyutogo 2021 u Wayback Machine Chotiroh gilok vikonanij Uillom Parkerom angl Sacred Texts The Mabinogion Arhivovano 29 kvitnya 2021 u Wayback Machine Pereklad ledi Gest angl Mabinogion Arhivovano 10 travnya 2011 u Wayback Machine Pereklad z vallijskogo Vadima Erlihman E A Parina Oglyad perekladiv Chotiroh gilok Mabinogi Arhivovano 11 zhovtnya 2011 u Wayback Machine Yazyk i kultura keltov Materialy IX kollokviuma SPb Nauka 2003 Vidannya rosijskoyu movoyu Redaguvati Mabinogion Legendy srednevekovogo Uelsa Per s vallijskogo V V Erlihmana M Nauchno izdatelskij centr Ladomir 1995 250 s Skazaniya Krasnogo drakona Pod red A V Platova M Menedzher 1996 416 s Kelty Vallijskie skazaniya Mabinogion Per s angl predisl L Volodarskoj M Art fleks 2000 256 s Mabinogion Legendy srednevekovogo Uelsa Per s vallijskogo V V Erlihmana 2 e izd M Agraf 2002 416 s Seriya Nasledie keltov Keltskie mify SPb U Faktoriya 2005 496 s Seriya Bibliotheca mythologica Originalni teksti Redaguvati Mabinogion Arhivovano 23 chervnya 2011 u Wayback Machine na sajti proektu TITUS Pwyll Pendeuic Dyuet v Wikisource Branwen uerch Lyr v Wikisource Peredur fab Efrawg na sajti Kardifskogo universitetu Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Mabinogion amp oldid 40290232