Крі́стофер Ру́ел То́лкін (англ. Christopher Reuel Tolkien; 21 листопада 1924, Лідс — 16 січня 2020, Драгіньян) — письменник, літературознавець, лінгвіст, син письменника Джона Р. Р. Толкіна. Відомий доопрацюванням і систематизацією незавершених творів та чернеток батька, зокрема укладенням книги «Сильмариліон», а також перекладами на англійську мову давньоанглійської та давньоісландської літератури.
| Крістофер Руел Толкін | |
|---|---|
| Christopher Reuel Tolkien | |
| Крістофер Толкін у 2016 році | |
| Ім'я при народженні | англ. Christopher John Reuel Tolkien |
| Народився | 21 листопада 1924 Лідс, Західний Йоркшир, Велика Британія[…] |
| Помер | 16 січня 2020 (95 років) Драгіньян |
| Країна | Велика Британія Франція |
| Діяльність | письменник, літературознавець, лінгвіст |
| Сфера роботи | фентезі, Англійська література і літературний твір у жанрі фентезі |
| Alma mater | Оксфордський університет |
| Мова творів | англійська |
| Жанр | фентезі |
| Magnum opus | Сильмариліон |
| Батько | Джон Рональд Руел Толкін |
| Мати | Едіт Мері Толкінd |
| Брати, сестри | Джон Френсіс Руел Толкінd, Присцилла Мері Енн Руел Толкінd і Michael Tolkiend |
| У шлюбі з | Faith Tully Lilly Faulconbridged і Baillie Tolkiend |
| Діти | Адам Толкінd, Саймон Толкінd і Рейчел Клер Руел Толкінd |
| Нагороди | медаль Бодліd |
| |
Біографія Редагувати
Крістофер Толкін народився в англійському місті Лідс, був третім сином Джона Р. Р. Толкіна та Едіт Толкін. Був названий на честь Джонового друга — Крістофера Вайсмена (англ. Christopher Wiseman). В дитинстві захоплювався локомотивами, батько облаштував для сина цілу кімнату під іграшкові залізниці. Закінчив школу в Беркширі, але мав перерву в навчанні через діагностовані проблеми з серцем. Після цього пішов вчитися до Триніті-коледжу Оксфордського університету. Джон Толкін давав читати Крістоферу ранні версії своїх творів, зокрема «Гобіта» і «Володаря Перснів».
Під час Другої світової війни був пілотом в Королівських військово-повітряних силах Великої Британії, служив у Південній Африці. На початку 1944 року перебував у Крунстаді (Фрі-Стейт), потім — у Стандертоні в Трансваалі. У 1945 році повернувся в Англію, служив у Шропширі.
Після закінчення війни вступив до літературної спілки Інклінгів при Оксфорді, де представив загалу текст «Володаря Перснів». Пізніше працював репетитором, викладав англо-саксонську, середньоанглійську та давньоскандинавську мови у Нью Колледж (Оксфорд) з 1964 по 1975.
У 1951 році одружився з Фейт Фолконбрідж, у шлюбі з якою мав сина Саймона (народився в 1959), котрий також став письменником. Пізніше він розлучився з Фейт і одружився у 1967 на канадці Бейлі Напфейс. Вони мали двох дітей, Адама (народився в 1969 році) і Рейчел (1971 року народження).
Після смерті батька у 1973 році Крістофер виявив тисячі аркушів рукописів Джона Толкіна, від поем до текстів лекцій. Про існування деяких прозових і поетичних творів доти було відомо лише з листів Джона. За участю фантаста Ґая Ґавріела Кея він доопрацював і опублікував його незакінчену книгу «Сильмариліон». У 1983—1996 він опублікував дванадцятитомну книжкову серію «Історія Середзем'я», що складається з чернеток Джона і коментарів Крістофера. На основі таких чернеток в 2007 році він розширив до обсягу повісті твір «Діти Гуріна». 5 травня 2009 була опублікована книга «Легенда про Сіґурда і Ґудрун», що не відноситься до циклу творів про вигаданий світ Середзем'я. Останньою виданою книгою Крістофера Толкіна є «Падіння Гондоліна», заснована на батькових матеріалах, котру Крістофер завершив у віці 93-х років.
Зі зростанням слави Джона Толкіна і власної Крістофер Толкін перевіз свою сім'ю на південь Франції. Крістофер очолював організацію Tolkien Estate (укр. «Спадщина Толкіна»), що володіє правами на всі твори Джона Толкіна — крім «Гобіта» і «Володаря Перснів», права на які належать Tolkien Enterprises. Крістофер Толкін виступав проти езотеричних тлумачень творчості його батька та не схвалював екранізацій «Володаря Перснів» і «Гобіта», попри їх комерційний успіх. У 2016 році також здобув медаль Бодлі, котрою нагороджуються особи, що здійснили видатний внесок до світової літератури, культури, науки чи комунікацій. Наступного року, в 2017, покинув посаду голови Tolkien Estate.
На початку січня 2020 року був госпіталізований та помер 16 січня в Драгіньяні у Франції. Згідно з заповітом, похований у Франції.
Бібліографія Редагувати
Творами у співавторстві з Джоном Толкіном вважаються ті, що були більшою мірою завершені до смерті письменника, та лише доповнені чи структуровані Крістофером Толкіном.
Твори за «Володарем Перснів» і пов'язані Редагувати
- «Сильмариліон» (англ. The Silmarillion) (1977) у співавторстві з Дж. Р. Р. Толкіном
- «Незакінчені оповіді Нуменору і Середзем'я» (англ. Unfinished Tales of Numenor and Middle-earth) (1980)
- «Листи Дж. Р. Р. Толкіна» (англ. The Letters of J. R. R. Tolkien) (1981) — з Гамфрі Карпентером.
- «Історія Середзем'я» (англ. The History of Middle Earth) у співавторстві з Дж. Р. Р. Толкіном
- «Книга втрачених переказів: частина перша» (англ. The Book of Lost Tales: Part I) (1983)
- «Книга втрачених переказів: частина друга» (англ. The Book of Lost Tales: Part II) (1984)
- «Пісні Белеріанду» (англ. The Lays of Beleriand) (1985)
- «Окреслення Середзем'я» (англ. The Shaping of Middle-Earth) (1986)
- «Утрачена дорога та інші документи» (англ. The Lost Road and Other Writings) (1987)
- «Повернення тіні» (англ. The Return of the Shadow) (1988)
- «Зрада Ізенґарда» (англ. The Treason of Isengard) (1989)
- «Війна персня» (англ. The War of the Ring) (1990)
- «Саурон подоланий» (англ. Sauron Defeated) (1992)
- «Морґотів перстень» (англ. Morgoth's Ring) (1993)
- «Війна за самоцвіти» (англ. The War of the Jewels) (1994)
- «Народи Середзем'я» (англ. The Peoples of Middle-Earth) (1996)
- «Малюнки Дж Р. Р. Толікіна» (англ. Pictures by J.R.R. Tolkien) (1992)
- «Діти Гуріна» (англ. The Children of Húrin) (2007) у співавторстві з Дж. Р. Р. Толкіном
- «Берен і Лутієн» (англ. Beren and Lúthien) (2017)
- «Падіння Гондоліна» (англ. The Fall of Gondolin) (2018)
Інші твори на основі праць Дж. Р. Р. Толкіна Редагувати
- «Сер Гавейн і Зелений лицар, перлина і сер Орфео» (англ. Sir Gawain and the Green Knight, Pearl and Sir Orfeo) (1975) — переклад англійської поеми XIV століття у співавторстві з Дж. Р. Р. Толкіном
- «„Чудовиська і критики“ та інші есе» (англ. The Monsters and the Critics and Other Essays) (1983) у співавторстві з Дж. Р. Р. Толкіном
- «Легенда про Сіґурда і Ґудрун» (англ. The Legend of Sigurd and Gudrún) (2009) у співавторстві з Дж. Р. Р. Толкіном
- «Падіння Артура» (англ. The Fall of Arthur) (2013)
- «Беовульф: переклад і коментарі» (англ. Beowulf: A Translation and Commentary) (2014) у співавторстві з Дж. Р. Р. Толкіном
Переклади Редагувати
- «Сага про Гервер і конунга Гайдрека» (англ. Hervarar Saga ok Heidreks Konungs) (1954) — переклад давньоісландської саги XIII століття
- «Битва готів і гунів» (англ. The Battle of the Goths and the Huns) (1955—1956) — переклад давньоісландської саги XIII століття
- «Оповідка черниці» (англ. The Nun's Priest's Tale) (1958) — переклад віршованої новели Джеффрі Чосера XIV століття, у співавторстві з Невіллом Коґгіллом
- «Оповідка про прощення» (англ. The Pardoner's Tale) (1959) — переклад віршованої новели Джеффрі Чосера XIV століття, у співавторстві з Невіллом Коґгіллом
- «Оповідка про законника» (англ. The Man of Law's Tale) (1960) — переклад віршованої новели Джеффрі Чосера XIV століття, у співавторстві з Невіллом Коґгіллом
- «Сага про короля Гайдрека Мудрого» (англ. The Saga of King Heidrek the Wise) (1960) — переклад давньоісландської саги XIII століття
Також Крістофер Толкін був автором довідкової літератури за творами батька, численних передмов, післямов і приміток до видань його творів; статей і есе з літератури та лінгвістики.
Примітки Редагувати
- ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #130457671 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- Internet Speculative Fiction Database — 1995.
- http://www.debate.org/reference/christopher-tolkien
- http://books.google.com/books/about/The_Fall_of_Arthur.html?id=PjoADALqtaAC
- https://www.theguardian.com/books/2020/jan/20/christopher-tolkien-obituary
- ↑ Fichier des personnes décédées
- Muere Christopher Tolkien, responsable del legado editorial de su padre — Cadena COPE, 2020.
- https://www.varmatin.com/culture/christopher-le-fils-de-jrr-tolkien-sest-eteint-dans-le-var-a-lage-de-95-ans-448318
- https://www.leparisien.fr/culture-loisirs/deces-du-fils-de-j-r-r-tolkien-christopher-a-95-ans-dans-le-var-16-01-2020-8237934.php
- ↑ Czech National Authority Database
- ↑ Tolkiens Reise nach Mittelerde: Ein neuer Blick in die Welten J.R.R. Tolkiens — 1 — Kow: Heel Verlag, 2013. — S. 23. — 338 с. — ISBN 978-3-86852-826-8
- ↑ Lundy D. R. The Peerage
- ↑ . Council of Elrond. Архів оригіналу за 20 лютого 2016. Процитовано 21 грудня 2015.
- ↑ . www.poemhunter.com. Архів оригіналу за 22 грудня 2015. Процитовано 21 грудня 2015.
- . The Tolkien Society (англ.). 31 жовтня 2016. Архів оригіналу за 8 січня 2020. Процитовано 17 січня 2020.
- . The Tolkien Society (англ.). 15 листопада 2017. Архів оригіналу за 11 листопада 2020. Процитовано 17 січня 2020.
- Blog, Middle-earth & J. R. R. Tolkien (15 листопада 2017). . https://www.xenite.org/ (амер.). Архів оригіналу за 25 грудня 2019. Процитовано 17 січня 2020.
- ↑ . The Tolkien Society (англ.). 27 жовтня 2016. Архів оригіналу за 8 січня 2020. Процитовано 17 січня 2020.
- . www.tolkienbooks.net. Архів оригіналу за 18 лютого 2020. Процитовано 17 січня 2020.
Джерела Редагувати
- Крістофер Толкін на Internet Speculative Fiction Database [ 31 серпня 2017 у Wayback Machine.]
- Drout, Michael D. C., ed. (2006). J. R. R. Tolkien Encyclopedia. Routledge. ISBN 978-1-13588-034-7.