www.wikidata.uk-ua.nina.az

Трансвааль афр Transvaal дослівно за Ваалем колишня провінція ПАР досі іноді використовується як загальна назва для всьо

Трансвааль

Трансвааль (афр. Transvaal, дослівно 'за Ваалем'), колишня провінція ПАР, досі іноді використовується як загальна назва для всього регіону, розташованого між річками Вааль і Лімпопо, тобто північного сходу країни. Площа 283,9 тис. км². В наш час[коли?] територія Трансваалю поділена між провінціями Мпумаланга, Лімпопо і Гаутенг, а також частково Північно-Західною провінцією. Спочатку це основна частина незалежної бурської Південно-Африканської Республіки (Республіки Трансвааль). Після Другої англо-бурської війни 1899—1902 років територія стає Трансваальською колонією, і однією із провінцій-засновників Південно-Африканського Союзу зі регіональною столицею Преторією.

Прапор Трансваалю

Історія Редагувати

Трансвааль був заселений предками сучасних жителів Південної Африки, койсанами, племенами залізної доби, предками сучасних бантумовних народів Південної Африки, такими, як басото, свазі, тсвана, педі, венда, а також трансваальські ндебеле, які заселили цю територію у середині 4 століття нашої ери.

Трансвааль на карті ПАР до 1994 (бантустани не показані)
Золоті копальні. Аерофотозйомка зроблена Едуардом Спелтеріні у липні 1911

Колонізація Трансваалю європейцями відбулася в результаті так званого Великого Треку — переселення селян-бурів із захопленої англійцями Капської колонії. Після зіткнення з Мзіліказі, вождем племені Ндебеле, були засновані перші поселення під керівництвом Андріса Хенріка Потгітера. У 1848 південну частину Трансваалю зайняли поселенці Андріса Преторіуса. 17 січня 1852 британці визнали незалежність заснованої Преторіусом Південно-Африканської республіки.

У 1877 Британія приєднала Південноафриканську республіку під приводом «захисту» білих бурів від чорношкірих зулусів; заодно держава, за твердженнями британців, була врятована від фінансового краху. Після Першої англо-бурської війни 1880—1881 Трансвааль знову став незалежним.

У 1885 на Вітватерсранді відкриті величезні поклади золота, що призвело до швидкого зростання Йоганнесбурга й інших міст, а також притоку шукачів золота з-за кордону. Права цих людей, відомих як ойтландери, були серйозно обмежені законами Південно-Африканської республіки; саме це послугувало приводом оголошення Британією Другої англо-бурської війни 1899—1902. Після ряду успішних для бурів боїв британські війська здобули перемогу. Президент Трансваалю Поль Крюгер виїхав за кордон.

У 1900 Трансвааль став частиною Британської імперії, у 1910 увійшов до складу Південно-Африканського Союзу.

Після утворення Південно-Африканської Республіки і введення апартеїду на терені Трансваалю утворені кілька бантустанів, тобто територій, призначених для проживання чорношкірого населення. У Трансваалі знаходилися бантустани Лебоуа, Венда, Газанкулу, Кангване, Квандебеле і частково Бопутатсвана. Венда та Бопутатствана проголошені незалежними, що, однак, не було визнано жодним урядом, крім власного південноафриканського.

У Трансваалі перебувала Преторія, одна зі столиць ПАР; вона ж і була центром провінції. Економічний район Преторія-Вітватерсранд-Ференіхінг був і залишається головним центром південноафриканської економіки.

Після реорганізації адміністративного устрою країни у 1994 провінція Трансвааль припинила існування, проте ця назва досі широко поширена (так, Верховний Суд ПАР досі оперує цим поняттям).

Джерела Редагувати

  • Edgar Sanderson (1 November 2001). Great Britain in Africa: The History of Colonial Expansion. Simon Publications LLC. p. 149. ISBN 978-1-931541-31-2. Retrieved 10 September 2013.
  • "Census > 1991 > RSA > Variable Description > Person file > District code". Statistics South Africa – Nesstar WebView. Retrieved 18 August 2013.
  • "Mine Kills 2 Whites in South Africa : Toll at 13 in Blasts Attributed to Black Guerrilla Offensive". Los Angeles Times. Retrieved 18 August 2013.

Посилання Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Transvaal afr Transvaal doslivno za Vaalem kolishnya provinciya PAR dosi inodi vikoristovuyetsya yak zagalna nazva dlya vsogo regionu roztashovanogo mizh richkami Vaal i Limpopo tobto pivnichnogo shodu krayini Plosha 283 9 tis km V nash chas koli teritoriya Transvaalyu podilena mizh provinciyami Mpumalanga Limpopo i Gauteng a takozh chastkovo Pivnichno Zahidnoyu provinciyeyu Spochatku ce osnovna chastina nezalezhnoyi burskoyi Pivdenno Afrikanskoyi Respubliki Respubliki Transvaal Pislya Drugoyi anglo burskoyi vijni 1899 1902 rokiv teritoriya staye Transvaalskoyu koloniyeyu i odniyeyu iz provincij zasnovnikiv Pivdenno Afrikanskogo Soyuzu zi regionalnoyu stoliceyu Pretoriyeyu Prapor TransvaalyuIstoriya RedaguvatiTransvaal buv zaselenij predkami suchasnih zhiteliv Pivdennoyi Afriki kojsanami plemenami zaliznoyi dobi predkami suchasnih bantumovnih narodiv Pivdennoyi Afriki takimi yak basoto svazi tsvana pedi venda a takozh transvaalski ndebele yaki zaselili cyu teritoriyu u seredini 4 stolittya nashoyi eri nbsp Transvaal na karti PAR do 1994 bantustani ne pokazani nbsp Zoloti kopalni Aerofotozjomka zroblena Eduardom Spelterini u lipni 1911Kolonizaciya Transvaalyu yevropejcyami vidbulasya v rezultati tak zvanogo Velikogo Treku pereselennya selyan buriv iz zahoplenoyi anglijcyami Kapskoyi koloniyi Pislya zitknennya z Mzilikazi vozhdem plemeni Ndebele buli zasnovani pershi poselennya pid kerivnictvom Andrisa Henrika Potgitera U 1848 pivdennu chastinu Transvaalyu zajnyali poselenci Andrisa Pretoriusa 17 sichnya 1852 britanci viznali nezalezhnist zasnovanoyi Pretoriusom Pivdenno Afrikanskoyi respubliki U 1877 Britaniya priyednala Pivdennoafrikansku respubliku pid privodom zahistu bilih buriv vid chornoshkirih zulusiv zaodno derzhava za tverdzhennyami britanciv bula vryatovana vid finansovogo krahu Pislya Pershoyi anglo burskoyi vijni 1880 1881 Transvaal znovu stav nezalezhnim U 1885 na Vitvatersrandi vidkriti velichezni pokladi zolota sho prizvelo do shvidkogo zrostannya Jogannesburga j inshih mist a takozh pritoku shukachiv zolota z za kordonu Prava cih lyudej vidomih yak ojtlanderi buli serjozno obmezheni zakonami Pivdenno Afrikanskoyi respubliki same ce posluguvalo privodom ogoloshennya Britaniyeyu Drugoyi anglo burskoyi vijni 1899 1902 Pislya ryadu uspishnih dlya buriv boyiv britanski vijska zdobuli peremogu Prezident Transvaalyu Pol Kryuger viyihav za kordon U 1900 Transvaal stav chastinoyu Britanskoyi imperiyi u 1910 uvijshov do skladu Pivdenno Afrikanskogo Soyuzu Pislya utvorennya Pivdenno Afrikanskoyi Respubliki i vvedennya aparteyidu na tereni Transvaalyu utvoreni kilka bantustaniv tobto teritorij priznachenih dlya prozhivannya chornoshkirogo naselennya U Transvaali znahodilisya bantustani Leboua Venda Gazankulu Kangvane Kvandebele i chastkovo Boputatsvana Venda ta Boputatstvana progolosheni nezalezhnimi sho odnak ne bulo viznano zhodnim uryadom krim vlasnogo pivdennoafrikanskogo U Transvaali perebuvala Pretoriya odna zi stolic PAR vona zh i bula centrom provinciyi Ekonomichnij rajon Pretoriya Vitvatersrand Ferenihing buv i zalishayetsya golovnim centrom pivdennoafrikanskoyi ekonomiki Pislya reorganizaciyi administrativnogo ustroyu krayini u 1994 provinciya Transvaal pripinila isnuvannya prote cya nazva dosi shiroko poshirena tak Verhovnij Sud PAR dosi operuye cim ponyattyam Dzherela RedaguvatiEdgar Sanderson 1 November 2001 Great Britain in Africa The History of Colonial Expansion Simon Publications LLC p 149 ISBN 978 1 931541 31 2 Retrieved 10 September 2013 Census gt 1991 gt RSA gt Variable Description gt Person file gt District code Statistics South Africa Nesstar WebView Retrieved 18 August 2013 Mine Kills 2 Whites in South Africa Toll at 13 in Blasts Attributed to Black Guerrilla Offensive Los Angeles Times Retrieved 18 August 2013 Posilannya RedaguvatiTransvaal Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Transvaal amp oldid 36589305