www.wikidata.uk-ua.nina.az

Середньобілоруські говірки біл Сярэднебеларускія гаворкі Siaredniebiełaruskija havorki білоруські перехідні говори у яки

Середньобілоруські говірки

Середньобілоруські говірки (біл. Сярэднебеларускія гаворкі; Siaredniebiełaruskija havorki) — білоруські перехідні говори, у яких поєднуються окремі риси, властиві сусіднім з ними північно-східному і південно-західному діалектам. Поширені в центральних і частині північно-західних і південно-східних районів Білоруси. Середньобілоруські говірки (перш за все району навколо Мінська) лежать в основі сучасної літературної білоруської мови.

Середньобілоруські говірки на карті діалектів білоруської мови

Область поширення та діалектні зони ред.

Територія, на якій розміщуються середньобілоруські говірки, перетинає Білорусь широкою смугою з північного заходу через центральний райони на південний схід, охоплюючи при цьому північну і центральну частини Мінської області, північно-східну частину Городнянської області, південно-західні райони Могилівської області і північно східні райони Гомельської області. Говори середньобілоруського типу з рисами перехідности до південноросійських відзначаються також на території Росії на заході Брянської області.На півночі і північному сході середньобілоруські говірки межують з областю поширення північно-східного діалекту білоруської мови, на сході - з говорами Західної групи южнорусского прислівники, на південному сході — з говорами північного діалекту української мови, на північний захід від них розташовані говірки південно-західного діалекту білоруської мови, а на північний захід — область поширення польської і литовської мов.

Територія поширення середньобілоруських говірок повністю входить в ареал центральної діалектної зони, що поєднує їх з більшою частиною говірок південно-західного діалекту. На захід від Мінська середньобілоруські говірки охоплюються північно-західними і західними діалектними зонами, на схід від Мінська — південно-східними і східними діалектними зонами. Західна діалектна зона об'єднує західні середньобілоруські говірки з говорами заходу північно-східного і заходу південно-західного діалектів, а також з усіма поліськими говірками. Східна і південно-східна діалектні зони об'єднують східні середньобілоруські говірки з говорами сходу і центру північно-східного і сходу південно-західного діалектів (з урахуванням того, що південно-східна діалектна зона не охоплює центральні говори північно-східного діалекту).

Особливості говірок ред.

Середньобілоруські говірки характеризуються поєднанням в них рис, притаманних північно-східному і південно-західному діалектам, власні мовні явища в даних говірках поширені рідко, і, як правило, не охоплюють всієї території, яку займають середньобілоруські говірки.

Фонетика ред.

Вокалізм ред.

  1. Наявність як шестифонемної системи вокалізму (головним чином в північній і західній частинах території говірок), характерною для літературної мови і північно-східного діалекту, що включає голосні /i/, /ɨ/, /ɛ/, /a/, /u/, /ɔ/, так і восьмифонемної системи (головним чином в південній і східній частинах території говірок), що включає додатково голосні фонеми верхньо-середнього піднесення /ê/ (/і͡е/), /ô/ (/у͡о/).
  2. Вимова /a/ як /ɔ/ в позиції перед /w/: зо́ўтра, про́ўда, казо́ў, насто́ўн’ік і т. д. у ряді говірок центральних районів Мінської області.
  3. Ненаголошений вокалізм після твердих приголосних. Переважання недисімілятивного акання (вимови /a/ в першому предударном складі перед усіма наголошеними голосними) в південній частині середньобілоруських говірок, як і в південно-західному діалекті. У північних районах Мінської області і північно-східних районах Гомельської області відзначається диссимилятивное акання (вимова /a/ в першому переднаголошеному складі перед наголошеними /ɨ/, /ɛ/, /u/, /ɔ/: травíца; на траве́, вад’е́; травы́, вады́; траву́, траво́й, і вимова ненаголошеного ъ (ы) відповідно /a/ в положенні перед ударним /a/ : тръва́ (трыва́), въда́ (выда́), як і в північно-східному діалекті.
  4. Ненаголошений вокалізм після м'яких приголосних. Переважання неповного недисімілятивного якання (вимова /’a/ в першому переднаголошеному складі перед усіма наголошеними голосними: в’асна́, з’амл’а́, і вимова /’ɛ/ в другому і наступних переднаголошених, а також в післянаголошених складах: с’ерада́, в’ерабе́й, з’ел’енава́ты, во́с’ен’, в’е́ц’ер. У північних районах Мінської області і в північно-східних районах Гомельської області зустрічається дисімілятивно якання білоруського типу (вимова /’a/ в першому переднаголошеному складі перед наголошеними голосними /i/, /ɨ/, /ɛ/, /u/, /ɔ/:на з’амлí, н’асí; з’амл’у́, н’асу́; под з’амл’о́й; з’амл’е́, і вимова /’i/ перед наголошеним /a/: зімл’а́, нісла́), як і в північно-східному діалекті. Ареал недисімілятивного (сильного) якання присутній на території західної частини Брянської області.

Консонантизм ред.

  1. Вимова, як і в говорах південно-західного діалекту, твердого приголосного звука /r/ на відміну від м'якого /rj/ в говорах північно-східного діалекту і в деяких поліських говорах: рабіна (рябина).
  2. Дзекання і цекання (вимова африкатів /d͡z̞/ і /t͡s̞/ на місці /d̪j/ і /t̪j/), як і в літературній мові і в усіх говірках: дз’ен’, дзі́ва, цен’, ці́хі. Вимова м'яких /d̪j/ і /t̪j/ зустрічається тільки в поліських говорах і в південних говорах на кордоні з Україною.
  3. Вимова твердих шиплячих /ʂ/, /ʐ/, /ʈ͡ʂ/, /d͡ʐ/, /t͡s̞/ (не з /t̪j/), як і в літературній мові і в усіх говірках: жыла́, шыц’, чытац’, пчала́, крім деяких говірок Полісся.
  4. Вимова дзвінкого м'якопіднебінного фрикативного приголосного /ɣ/, як і в літературній мові і в усіх говірках.
  5. Наявність протетичного /v/ перед губними голосними , як і в літературній мові і в усіх говірках: во́ка, во́с’ен’, ву́л’ей, ву́л’іца. Дане явище широко поширене в російських діалектах південно-західної діалектної зони.

Морфологія ред.

Іменник ред.

  1. Вживання в знахідному від. неживих іменників чоловік. роду од. числа форми родового від.: дай ножа́, огурка́. Дане явище поширене також в південно-західному діалекті.
  2. Наявність кличного від.: бра́ц’е, дру́жа, сы́нку, ба́ц’ко, ма́мо, с’е́стро, Га́л’у і т.д., як і в південно-західному діалекті.
  3. Форми орудного від. іменників од. жін. роду типу мыш із закінченням -ай, -эй, -ой: мы́шай, мы́шэй, мышо́й і т. д. в деяких говорах півночі Городнянської і сходу Гомельської областей.
  4. Закінчення -і (-ы) одухотворених іменників мн. числа в знахідному від.: гадава́ла сыны́, пас’е́ каро́вы, половы́ў мы́шы і т. д. як і в говорах південно-західного діалекту.
  5. Закінчення -амы в деяких середньобілоруських говірках у іменників мн. в формі орудного від.: рука́мы, ваза́мы, вуша́мы, акул’а́рамы і т. д.
  6. Творення іменників, що позначають молоді істоти, за допомогою закінчень -а та -о, як і в південно-західному діалекті: ц’ал’а́, дз’іц’а́ и ц’ал’о́, дз’іц’о́ і т. д. на відміну від форм північно-східного діалекту (дз’іц’о́нык, йагн’о́нак і т. д.), а також деяких говірок Городнянської і Брестської областей (парс’у́к, ц’ал’у́к і т. д. ). У непрямих відмінках для даних іменників вживаються форми аб ц’ал’у́, парас’у́ на відміну від форм південно-західного діалекту: ц’ал’а́ц’і, парас’а́ц’і, йагн’а́ц’і.

Див. також ред.

Примітки ред.

  1. Кондрашов Н. А. Белорусский язык // Славянские языки. — М., 1986. — С. 96—106.(Перевірено 12 квітня 2012)
  2. ↑ Судник М. Р. Белорусский язык // Лингвистический энциклопедический словарь[ru] / Главный редактор В. Н. Ярцева. — М. : Советская энциклопедия, 1990. — 685 с. — ISBN 5-85270-031-2. (рос.) Помилка цитування: Некоректний тег <ref>; назва «Судник» визначена кілька разів з різним вмістом
  3. Диалектологический атлас русского языка. Центр Европейской части СССР. Выпуск I: Фонетика / Под ред. Р. И. Аванесова и С. В. Бромлей. — М. : Наука, 1986. — С. 6—7.
  4. Захарова, Орлова, 2004, с. 34—35.
  5. The Virtual Guide to Belarus (біл.). Архів оригіналу за 17 вересня 2012.  Проігноровано невідомий параметр |description= (довідка)(Перевірено 12 квітня 2012)
  6. БГУ. Информационные ресурсы. Таблицы, 2009, с. 151.
  7. БГУ. Информационные ресурсы. Таблицы, 2009, с. 153.
  8. БГУ. Информационные ресурсы. Таблицы, 2009, с. 154.
  9. БГУ. Информационные ресурсы. Таблицы, 2009, с. 156—157.
  10. БГУ. Информационные ресурсы. Таблицы, 2009, с. 161.
  11. БГУ. Информационные ресурсы. Таблицы, 2009, с. 163.
  12. БГУ. Информационные ресурсы. Таблицы, 2009, с. 159—161.
  13. Учебные материалы на сайте филологического факультета МГУ. Архів оригіналу за 18 червня 2012.  Проігноровано невідомий параметр |description= (довідка)(Перевірено 12 квітня 2012)
  14. Учебные материалы на сайте филологического факультета МГУ. Архів оригіналу за 18 червня 2012.  Проігноровано невідомий параметр |description= (довідка)
  15. БГУ. Информационные ресурсы. Таблицы, 2009, с. 167.
  16. ↑ БГУ. Информационные ресурсы. Таблицы, 2009, с. 169.
  17. Кондрашов Н. А. {{{Заголовок}}}.(Перевірено 12 квітня 2012)
  18. Захарова, Орлова, 2004, с. 97—98.
  19. БГУ. Информационные ресурсы. Таблицы, 2009, с. 185.
  20. БГУ. Информационные ресурсы. Таблицы, 2009, с. 183—184.
  21. БГУ. Информационные ресурсы. Таблицы, 2009, с. 187.
  22. ↑ БГУ. Информационные ресурсы. Таблицы, 2009, с. 188.
  23. БГУ. Информационные ресурсы. Таблицы, 2009, с. 189.

Література ред.

  1. Дыялекталагічны атлас беларускай мовы. — Мінск : Выдавецтва Акадэміі навук БССР, 1963.
  2. Лексічны атлас беларускіх народных гаворак. — Мінск, 1993—1998. — Т. 1—5.
  3. Інформаційні ресурси. Таблиці // Білоруський державний університет. Філологічний факультет. Кафедра історії білоруської мови. Білоруська діалектологія. — 2009.(Перевірено 12 квітня 2012)
  4. Захарова К. Ф., Орлова В. Г. Діалектичний поділ російської мови. — 2-ге. — М. : Едіторіал УРСС, 2004. — ISBN 5-354-00917-0.

Посилання ред.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Serednobiloruski govirki bil Syarednebelaruskiya gavorki Siaredniebielaruskija havorki biloruski perehidni govori u yakih poyednuyutsya okremi risi vlastivi susidnim z nimi pivnichno shidnomu i pivdenno zahidnomu dialektam Poshireni v centralnih i chastini pivnichno zahidnih i pivdenno shidnih rajoniv Bilorusi Serednobiloruski govirki persh za vse rajonu navkolo Minska lezhat v osnovi suchasnoyi literaturnoyi biloruskoyi movi 1 2 Serednobiloruski govirki na karti dialektiv biloruskoyi movi Zmist 1 Oblast poshirennya ta dialektni zoni 2 Osoblivosti govirok 2 1 Fonetika 2 1 1 Vokalizm 2 1 2 Konsonantizm 2 2 Morfologiya 2 2 1 Imennik 3 Div takozh 4 Primitki 5 Literatura 6 PosilannyaOblast poshirennya ta dialektni zoni red Teritoriya na yakij rozmishuyutsya serednobiloruski govirki peretinaye Bilorus shirokoyu smugoyu z pivnichnogo zahodu cherez centralnij rajoni na pivdennij shid ohoplyuyuchi pri comu pivnichnu i centralnu chastini Minskoyi oblasti pivnichno shidnu chastinu Gorodnyanskoyi oblasti pivdenno zahidni rajoni Mogilivskoyi oblasti i pivnichno shidni rajoni Gomelskoyi oblasti Govori serednobiloruskogo tipu z risami perehidnosti do pivdennorosijskih vidznachayutsya takozh na teritoriyi Rosiyi na zahodi Bryanskoyi oblasti 3 4 Na pivnochi i pivnichnomu shodi serednobiloruski govirki mezhuyut z oblastyu poshirennya pivnichno shidnogo dialektu biloruskoyi movi na shodi z govorami Zahidnoyi grupi yuzhnorusskogo prislivniki na pivdennomu shodi z govorami pivnichnogo dialektu ukrayinskoyi movi na pivnichnij zahid vid nih roztashovani govirki pivdenno zahidnogo dialektu biloruskoyi movi a na pivnichnij zahid oblast poshirennya polskoyi i litovskoyi mov Teritoriya poshirennya serednobiloruskih govirok povnistyu vhodit v areal centralnoyi dialektnoyi zoni sho poyednuye yih z bilshoyu chastinoyu govirok pivdenno zahidnogo dialektu Na zahid vid Minska serednobiloruski govirki ohoplyuyutsya pivnichno zahidnimi i zahidnimi dialektnimi zonami na shid vid Minska pivdenno shidnimi i shidnimi dialektnimi zonami Zahidna dialektna zona ob yednuye zahidni serednobiloruski govirki z govorami zahodu pivnichno shidnogo i zahodu pivdenno zahidnogo dialektiv a takozh z usima poliskimi govirkami Shidna i pivdenno shidna dialektni zoni ob yednuyut shidni serednobiloruski govirki z govorami shodu i centru pivnichno shidnogo i shodu pivdenno zahidnogo dialektiv z urahuvannyam togo sho pivdenno shidna dialektna zona ne ohoplyuye centralni govori pivnichno shidnogo dialektu 5 Osoblivosti govirok red Serednobiloruski govirki harakterizuyutsya poyednannyam v nih ris pritamannih pivnichno shidnomu i pivdenno zahidnomu dialektam 2 vlasni movni yavisha v danih govirkah poshireni ridko i yak pravilo ne ohoplyuyut vsiyeyi teritoriyi yaku zajmayut serednobiloruski govirki Fonetika red Vokalizm red Nayavnist yak shestifonemnoyi sistemi vokalizmu golovnim chinom v pivnichnij i zahidnij chastinah teritoriyi govirok harakternoyu dlya literaturnoyi movi i pivnichno shidnogo dialektu sho vklyuchaye golosni i ɨ ɛ a u ɔ 6 tak i vosmifonemnoyi sistemi golovnim chinom v pivdennij i shidnij chastinah teritoriyi govirok sho vklyuchaye dodatkovo golosni fonemi verhno serednogo pidnesennya e i e o u o 7 Vimova a yak ɔ v poziciyi pered w zo ytra pro yda kazo y nasto yn ik i t d u ryadi govirok centralnih rajoniv Minskoyi oblasti 8 Nenagoloshenij vokalizm pislya tverdih prigolosnih Perevazhannya nedisimilyativnogo akannya vimovi a v pershomu predudarnom skladi pered usima nagoloshenimi golosnimi v pivdennij chastini serednobiloruskih govirok yak i v pivdenno zahidnomu dialekti U pivnichnih rajonah Minskoyi oblasti i pivnichno shidnih rajonah Gomelskoyi oblasti vidznachayetsya dissimilyativnoe akannya vimova a v pershomu perednagoloshenomu skladi pered nagoloshenimi ɨ ɛ u ɔ travica na trave vad e travy vady travu travo j i vimova nenagoloshenogo y vidpovidno a v polozhenni pered udarnim a trva tryva vda vyda yak i v pivnichno shidnomu dialekti 9 Nenagoloshenij vokalizm pislya m yakih prigolosnih Perevazhannya nepovnogo nedisimilyativnogo yakannya vimova a v pershomu perednagoloshenomu skladi pered usima nagoloshenimi golosnimi v asna z aml a i vimova ɛ v drugomu i nastupnih perednagoloshenih a takozh v pislyanagoloshenih skladah s erada v erabe j z el enava ty vo s en v e c er 10 11 U pivnichnih rajonah Minskoyi oblasti i v pivnichno shidnih rajonah Gomelskoyi oblasti zustrichayetsya disimilyativno yakannya biloruskogo tipu vimova a v pershomu perednagoloshenomu skladi pered nagoloshenimi golosnimi i ɨ ɛ u ɔ na z amli n asi z aml u n asu pod z aml o j z aml e i vimova i pered nagoloshenim a ziml a nisla yak i v pivnichno shidnomu dialekti 12 Areal nedisimilyativnogo silnogo yakannya prisutnij na teritoriyi zahidnoyi chastini Bryanskoyi oblasti 13 14 Konsonantizm red Vimova yak i v govorah pivdenno zahidnogo dialektu tverdogo prigolosnogo zvuka r na vidminu vid m yakogo rj v govorah pivnichno shidnogo dialektu i v deyakih poliskih govorah rabina ryabina Dzekannya i cekannya vimova afrikativ d z i t s na misci d j i t j yak i v literaturnij movi i v usih govirkah dz en dzi va cen ci hi 2 Vimova m yakih d j i t j zustrichayetsya tilki v poliskih govorah i v pivdennih govorah na kordoni z Ukrayinoyu 15 16 Vimova tverdih shiplyachih ʂ ʐ ʈ ʂ d ʐ t s ne z t j yak i v literaturnij movi i v usih govirkah zhyla shyc chytac pchala 17 krim deyakih govirok Polissya 16 Vimova dzvinkogo m yakopidnebinnogo frikativnogo prigolosnogo ɣ yak i v literaturnij movi i v usih govirkah Nayavnist protetichnogo v pered gubnimi golosnimi yak i v literaturnij movi i v usih govirkah vo ka vo s en vu l ej vu l ica Dane yavishe shiroko poshirene v rosijskih dialektah pivdenno zahidnoyi dialektnoyi zoni 18 Morfologiya red Imennik red Vzhivannya v znahidnomu vid nezhivih imennikiv cholovik rodu od chisla formi rodovogo vid daj nozha ogurka Dane yavishe poshirene takozh v pivdenno zahidnomu dialekti 19 Nayavnist klichnogo vid bra c e dru zha sy nku ba c ko ma mo s e stro Ga l u i t d yak i v pivdenno zahidnomu dialekti 20 Formi orudnogo vid imennikiv od zhin rodu tipu mysh iz zakinchennyam aj ej oj my shaj my shej mysho j i t d v deyakih govorah pivnochi Gorodnyanskoyi i shodu Gomelskoyi oblastej 21 Zakinchennya i y oduhotvorenih imennikiv mn chisla v znahidnomu vid gadava la syny pas e karo vy polovy y my shy i t d yak i v govorah pivdenno zahidnogo dialektu 22 Zakinchennya amy v deyakih serednobiloruskih govirkah u imennikiv mn v formi orudnogo vid ruka my vaza my vusha my akul a ramy i t d 22 Tvorennya imennikiv sho poznachayut molodi istoti za dopomogoyu zakinchen a ta o yak i v pivdenno zahidnomu dialekti c al a dz ic a i c al o dz ic o i t d na vidminu vid form pivnichno shidnogo dialektu dz ic o nyk jagn o nak i t d a takozh deyakih govirok Gorodnyanskoyi i Brestskoyi oblastej pars u k c al u k i t d U nepryamih vidminkah dlya danih imennikiv vzhivayutsya formi ab c al u paras u na vidminu vid form pivdenno zahidnogo dialektu c al a c i paras a c i jagn a c i 23 Div takozh red Dialekti biloruskoyi movi Pivnichno shidnij dialekt Pivdenno zahidnij dialekt Tudovlyanski govirki Poliski govirkiPrimitki red Kondrashov N A Belorusskij yazyk Slavyanskie yazyki M 1986 S 96 106 Perevireno 12 kvitnya 2012 a b v Sudnik M R Belorusskij yazyk Lingvisticheskij enciklopedicheskij slovar ru Glavnyj redaktor V N Yarceva M Sovetskaya enciklopediya 1990 685 s ISBN 5 85270 031 2 ros Pomilka cituvannya Nekorektnij teg lt ref gt nazva Sudnik viznachena kilka raziv z riznim vmistom Dialektologicheskij atlas russkogo yazyka Centr Evropejskoj chasti SSSR Vypusk I Fonetika Pod red R I Avanesova i S V Bromlej M Nauka 1986 S 6 7 Zaharova Orlova 2004 s 34 35 The Virtual Guide to Belarus bil Arhiv originalu za 17 veresnya 2012 Proignorovano nevidomij parametr description dovidka Perevireno 12 kvitnya 2012 BGU Informacionnye resursy Tablicy 2009 s 151 BGU Informacionnye resursy Tablicy 2009 s 153 BGU Informacionnye resursy Tablicy 2009 s 154 BGU Informacionnye resursy Tablicy 2009 s 156 157 BGU Informacionnye resursy Tablicy 2009 s 161 BGU Informacionnye resursy Tablicy 2009 s 163 BGU Informacionnye resursy Tablicy 2009 s 159 161 Uchebnye materialy na sajte filologicheskogo fakulteta MGU Arhiv originalu za 18 chervnya 2012 Proignorovano nevidomij parametr description dovidka Perevireno 12 kvitnya 2012 Uchebnye materialy na sajte filologicheskogo fakulteta MGU Arhiv originalu za 18 chervnya 2012 Proignorovano nevidomij parametr description dovidka BGU Informacionnye resursy Tablicy 2009 s 167 a b BGU Informacionnye resursy Tablicy 2009 s 169 Kondrashov N A Zagolovok Perevireno 12 kvitnya 2012 Zaharova Orlova 2004 s 97 98 BGU Informacionnye resursy Tablicy 2009 s 185 BGU Informacionnye resursy Tablicy 2009 s 183 184 BGU Informacionnye resursy Tablicy 2009 s 187 a b BGU Informacionnye resursy Tablicy 2009 s 188 BGU Informacionnye resursy Tablicy 2009 s 189 Literatura red Dyyalektalagichny atlas belaruskaj movy Minsk Vydavectva Akademii navuk BSSR 1963 Leksichny atlas belaruskih narodnyh gavorak Minsk 1993 1998 T 1 5 Informacijni resursi Tablici Biloruskij derzhavnij universitet Filologichnij fakultet Kafedra istoriyi biloruskoyi movi Biloruska dialektologiya 2009 Perevireno 12 kvitnya 2012 Zaharova K F Orlova V G Dialektichnij podil rosijskoyi movi 2 ge M Editorial URSS 2004 ISBN 5 354 00917 0 Posilannya red Biloruskij derzhavnij universitet Filologichnij fakultet Katedra istoriyi biloruskoyi movi Bilorusska dialektologiya bil Arhiv originalu za 16 travnya 2012 Proignorovano nevidomij parametr description dovidka Perevireno 12 kvitnya 2012 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Serednobiloruski govirki amp oldid 38228127